Search

Актуальність теми дослідження. Під впливом соціально-економічного розвитку змінюється парадигма управління потенціалом, трансформуючись в систему знань, що адекватна умовам. Постановка проблеми. Перенасичення бізнес-середовища інформацією та невідповідність засобів комунікації викликає організаційний хаос, який перешкоджає досягненню цілей і знижує якість управління підприємством. Науковим підґрунтям для вирішення цієї проблеми є дослідження відповідності парадигми та її якісних критеріїв.Аналіз останніх досліджень і публікацій. Систему поглядів на управління потенціалом формували в своїх працях такі провідні вчені і дослідники, як І. Ансофф, П. Друкер, Ф. Тейлор, Е. Мейо, О. Білорус, О. Скаленко, О. Терещенко, О. Федоніна М. Шепелєв та інші.Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Діалектику управлінської парадигми інформаційно-комунікаційного потенціалу та зміни її положень не досліджували в період інформатизації економіки; недостатньо враховували якісні аспекти формування.Постановка завдання. Обґрунтувати сутність нової парадигми управління інформаційно-комунікаційним потенціалом підприємства в умовах сучасної економіки; визначити роль і місце якості в контексті адекватності ситуації.Виклад основного матеріалу. Досліджено трансформації парадигми на сучасному етапі соціально-економічного розвитку, сутність понять, характерні ознаки і роль якості в забезпеченні адекватності управління інформаційно-комунікаційними можливостями під впливом зміни ситуацій.Висновки. Обґрунтовано сутність і діалектику парадигми управління інформаційно-комунікаційним потенціалом підприємства в умовах розвитку інформаційно-знаннєвої економіки. Розроблено архітектуру якості та визначено роль і характерні ознаки якісного управління в контексті адекватності конкретній ситуації

Urgency of the research. In conducting research into the activities of the criminal-executive system, arises the question of the possibility of studying this sphere as an economic component, which will form a certain production environment. Target setting. The criminal-executive system requires the development of a criterial system for evaluating the effects of its activities on different vectors. Recent researches and publication analysis. The study of the problematic aspects of the economic efficiency of the criminal-executive system is devoted to the works of E. Bunov, A. Demidov, O. Pogudin, N. Matveeva, I. Shmarov and other scientists. Uninvestigated parts of general matters defining. Taking into account the experience of foreign countries and the reforms taking place in Ukraine, there is a need for expanded views on the criminal-enforcement system through the prism of economic and social efficiency. The research objective. The main aim of this scientific publication is to reveal the content and necessity of studying the socio-economic efficiency of the functioning of the criminal-executive system through the identification of key factors for assessing the consequences of its activities. The statement of basic materials. The criminal-executive system, as a socio-economic system, that possesses specific features and features of the economic system and ensures the production of public wealth. Today, investigating the concept of efficiency from the point of view of the useful final result of the social systems functioning which includes law enforcement agencies, and including bodies and institutions of criminal-executive system. At the present stage, the development of a methodology for evaluating efficiency is a priority task for improving the management of the criminal-executive system as a whole, and its organs and institutions in particular. An objective system evaluation serves as the basis for determining the priority of the factors of effectiveness and the, Актуальність теми дослідження. Проводячи дослідження діяльності кримінально-виконавчої системи виникає питання про можливість вивчення даної сфери як економічного компонента, що формуватиме певне виробниче середовище. Постановка проблеми. Кримінально-виконавча система потребує розробки критеріальної системи оцінювання наслідків її діяльності за різними векторами. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченню проблемних аспектів економічної ефективності кримінально-виконавчої системи присвячені праці Е. Бунова, А. Демидова, О. Погудіна, Н. Матвєєвої, І. Шмарова та інших вчених. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Враховуючи досвід іноземних країн та реформ, що відбуваються в Україні, виникає необхідність у розширені поглядів на кримінально-виконавчу систему через призму економічної та соціальної ефективності. Постановка завдання. Завдання даної наукової публікації є розкрити зміст та необхідність вивчення соціально-економічної ефективності функціонування кримінально-виконавчої системи. Виклад основного матеріалу. Кримінально-виконавча система, як соціально - економічна система, що володіє специфічними особливостями і ознаками економічної системи та забезпечує виробництво суспільних благ. Сьогодні досліджуючи поняття ефективності з позиції корисного кінцевого результату функціонування соціальних систем до якої відносяться правоохоронні органи, і в тому числі органи і установи кримінально-виконавчої системи. На сучасному етапі розробка методики оцінки ефективності є першочерговим завданням щодо вдосконалення управління діяльністю кримінально-виконавчої системи в цілому, та її органами та установами зокрема. Об’єктивна системна оцінка виступає основою визначення пріоритетності факторів ефективності та оцінки результативності діяльності органів та установ виконання покарань і якості управління ними. Висновки. Ефективність діяльності кримінально-виконавчої системи полягає в зниженні суспільних соціально-економічних втрат від злочинності з врахуванням ви