Search

Вступ. Боталова протока в більшості випадків закривається після народження в перші 3 доби, однак, її тканини у недоношених новонароджених незрілі, і тому мають значно меншу схильність до рефлекторного самозакриття. Чим менший термін гестації недоношеного новонародженого, тим він більше потребує медика-ментозного чи хірургічного лікування з причин розвитку типових важких ускладнень перебігу ВАП: серцевої не-достатності, легеневої декомпенсації, бронхолегеневої дисплазії, внутрішньочерепних крововиливів, НЕК та ін.Мета роботи – проаналізувати перший досвід хірургічного закриття гемодинамічно значимої ВАП у недо-ношених новонароджених на базі ВОДТМО.Матеріали та методи. З 2010 по 2016 роки на базі ВОДТМО в співпраці зі спеціалістами ДУ НПМЦДКК МОЗ України було прооперовано 21 недоношена новонароджена дитина з ВАП. Середній вік гестації при на-родженні був 27,6 тиж., гестаційний вік на момент операції – 30,7 тиж.. Середня вага склала 1145 г. Всі пацієнти знаходились на ШВЛ від народження до операції, всі мали в анамнезі більш ніж дві невдалі спроби переводу на самостійне дихання. Неврологічний статус був обтяжений в усіх пацієнтів. Усі діти мали клініч-ні ознаки РДС та НЕК у різних стадіях: від ІА до ІІВ, одному пацієнту було виконано хірургічне втручання на черевній порожнині з приводу маніфестації НЕК. ЕхоКГ значимим ВАП ми вважали випадки, коли: співвідно-шення розмірів лівого передсердя та діаметру кореня аорти було більше 1,4; діаметр ВАП - більше 1,4 мм/кг ваги; діаметр ВАП дорівнює чи більший за діаметр легеневої артерії; є збільшення лівого шлуночка; є ретро-градний діастолічний кровотік в нисхідній аорті; є наявність турбулентного систолічного та діастолічного кровотоку в легеневій артерії зі швидкістю більше 0,5 м/с. Клінічними показами до оперативного втручання були: соматичні стадії НЕК; неможливість припинення апаратної ШВЛ; рефрактерність до патогенетичної терапії. Всі пацієнти, які були оперовані, мали вище наведені клінічні та ЕхоКГ критерії. Перев`язка гемоди-намічно значимої ВАП виконувалась в умовах відділення реанімації новонароджених під загальним знеболен-ням на ШВЛ, через лівобічну середньо-задню торакотомію за стандартною методикою.Результати дослідження. Госпітальна летальність склала 9,53%, (померло 2 пацієнтів). Ускладнення післяопераційного періоду включали: серцеву недостатність - у 5 дітей; виражену дихальну недостатність - у 7 дітей; неврологічні ускладнення - у 6 дітей; маніфестацію НЕК - у 1 дитини. Всі 19 пацієнтів, що вижили, спостерігались після виписки. Не було жодного віддаленого летального випадку та реканалізації ВАП. Був розроблений алгоритм передопераційного ведення таких хворих. Основним діагностичним методом дослі-дження була ЕхоКГ. У визначені показів до операції ми спиралися на ЕхоКГ критерії оцінки гемодинамічно значимої ВАП, що були наведені вище, та клінічну картину. Клінічними показами до закриття ВАП ми вва-жаємо появу та прогресування легеневої та серцевої недостатності, ознаки соматичних стадій НЕК, невро-логічні розлади, викликані ВШК чи нейросонографічне діагностування ВШК при наявності ЕхоКГ ознак ВАП. Важливим клінічним критерієм необхідності втручання для закриття ВАП є неможливість переводу дитини на самостійне дихання. Всі недоношені новонароджені нашого дослідження мали гемодинамічно значимий ВАП, що проявлявся на момент операції об'ємним перевантаженням малого кола кровообігу, високою леге-невою гіперетензією, збільшенням кінцево-діастолічного індексу лівого шлуночку, клінічними проявами НЕК різної стадії та ВШК. Усі недоношені новонароджені, які мали НЕК ІІА та РДС, з гемодинамічно значимим ВАП були прооперовані. В результаті цього НЕК та РДС регресували; пацієнти, за виключенням одного, були екстубовані та виписані в різні терміни після операції. Висновки. Шестирічний досвід співпраці показав можливість виконання закриття ВАП в умовах неспеці-алізованого лікувального закладу. Основою успіху є вчасна діагностика ВАП та визначення показів до опера-тивного втручання. Хірургічне закриття ВАП у недоношених новонароджених з малою вагою є ефективною процедурою, яка запобігає розвитку таких важких патологічних станів, як НЕК та РДС, значно покращує прогнози важкої групи пацієнтів і є, в більшості випадків, єдиною можливістю врятувати життя., Вступ. Боталов проток в большинстве случаев закриваеться после рождения в первые 3 суток, однак, его ткани у недоношеных новорожденных незрелые и поэтому имеют значительно меньшую склонность до рефлекторного самозакрытия. Чем меньший термин гестации недоношеного новорожденного, тем он больше требует медикаментозного или хирургического лечения з причины розвития типических тяжелых осложнений протекания ОАП: сердечной недостаточности, легочной декомпенсации, бронхолегогной дисплазии, ВШК, НЭК и др.Цель работы – проанализировать первый опыт хирургического закрытия гемодинамичеки значущего ОАП у недоношеных новорожденных на базе ВОДТМО.Материалы и методы. С 2010 по 2016 год на базе ВОДТМО в сотрудничестве с специалистами ДУ НПМЦДКК МОЗ Украини было прооперовано 21 недоношеный новорожденный з ОАП. Средний возраст гестации при рождении был 27,6 н., гестационный возраст на момент операции - 30,7 н.. Средняя маса была 1145 г.. Все пациенты находились на ШВЛ з рождения до операции, все имели в анамнезе больше чем две неудачьные попытки перевода на самостоятельное дыхание. Неврологический статус був обтяженый у 13 детей. Все пациенты имели клинические признаки РДС та НЭК в разных стадиях: от ІА до ІІВ, одному пациенту было проведено хирургическое вмешательство на брюшной полости в связи с манифестацией НЭК. ЭхоКГ значущим ОАП мы считали, когда: соотношение розмеров левого предсердия и диаметра корня аорты больше 1,4; диаметр ОАП больше 1,4 мм/кг веса; диаметр ОАП равен или больше за диаметр легочной атерии; эсть увеличение левого желудочка; эсть рэтроградный диастолический кровоток в нисходящей аорте; эсть турбулентный систолический и диастолический кровоток в легочной артерии со скоростью больше 0,5 м/с.. Клиническими показаниями до операции были: соматические стадии НЭК; невозможность остановки аппаратной ШВЛ; рефрактерность к патогенетической терапии. Все опперированые дети имели више наведенные клинические и ЭхоКГ критерии. Перевязка гемодинамически значушей ОАП исполнялась в условиях отделения реанимации новорожденных под общим наркозом с ШВЛ, через средне-заднюю торакотомию слева за стандартной методикой.Результати исследования. Госпитальна летальность составила 9,53%, (умерло 2 пациента). Осложнения послеоперационного пероода включали: сердечную недостаточность у 5 детей; вираженую дихательною недостаточность у 7 детей; неврологические у 6 детей; манифестацию НЭК у 1 ребёнка. Все 19 виживших пациентов наблюдались после виписки. Не было ни одного отдаленного летального исхода и реканализации ОАП. Быв разработан алгоритм предоперационного ведения таких детей. Основным диагностическим методом исследования была ЭхоКГ. В опредилении показаний к операции мы опиральсь на ЭхоКГ критерии оценки гемодинамически значущего ОАП, что были наведены више и клиническую картину. Клиническими показаниями к закрытию ОАП мы считаем появление и прогресирование легочной сердечной недостаточности, ознак соматических стадий НЭК, неврологические расстройства, вызваные ВШК или нейросонографическое диагносцирование ВШК при наявых ЭхоКГ ознаках ОАП. Важным клиническим критэрием необходимости операции для закрытия ОАП есть невозможность перевода ребёнка на самостоятельное дыхание. Все недоношеные новорожденные нашого исследования имели гемодинамически значущий ОАП, что проявлялся на момент операции объёмной перенагрузкой малого круга кровообращения, высокую легочную гипертензию, увеличением конечно-диастолического индекса левого желудочка, клиническими онаками НЭК разной стадии и ВШК. Все недоношеные новорожденные которые имели НЭК ІІА и РДС с гемодинамически значущим ОАП были прооперированы. В результате етого НЭК и РДС регресировал, пациенты, за исключением одного, были екстубированы и выписаны в разные сроки после операций.Выводы. Пятилетний опыт сотрудничества показал возможность исполнения закрытия ОАП в условиях неспециализированого отделения лечебного учериждения. Основой успеха есть своевременная диагностика ОАП и определение показов к оперативному лечению. Хирургическое закрытие ОАП у недоношеных новорожденных с малым весом есть эфективной процедурой которая предупреждает развитию таких тяжелых патолгических состояний, как НЭК и РДС, значительно улучшает прогнозы тяжелой труппы пациентов в большинстве случаев эсть единственной возможностью спасти жизнь., Background. Botallo’s duct typically closes within the first three days after birth. Its tissue, however, is immature in preterm infants and, therefore, has a much lower tendency to reflex closure. The shorter is the period of the premature child’s gestation, the more he/she needs medication or surgical treatment owing to a number of severe complications most commonly associated with a PDA: cardiac insufficiency, pulmonary decompensation, bronchopulmonary dysplasia, intracranial hemorrhage, necrotizing enterocolitis and others.Purpose. The analysis of the first experience (gained on the basis of the facilities of the VRTPMA) of providing a surgical close of a hemodynamically significant PDA in premature newborns.Materials and Methods. From 2010 to 2016, using the facilities of the VRTPMA and in collaboration with the specialists of the SPMCPCCS, we performed an operation of 21 premature infants with a PDA. The average age of gestation at birth was 27.6 weeks. The gestation age at the instant of the surgery was 30.7 weeks. The average weight was 1145 gr. All the patients had been on mechanical lung ventilation from birth to the operation time; the antecedent history of all of them had registered two unsuccessful attempts to transfer the children to independent (spontaneous) breathing. The neurological condition of all patients was grave. All the children had clinical symptoms of a Respiratory- Distress Syndrome (RDS) and a varying degree (stage) of necrotizing enterocolitis (from IA to IIB); one patient underwent surgical intervention in the abdominal cavity regarding a manifestation of necrotizing enterocolitis. We considered the following indications of an echocardiogram to be significant for a PDA: the correlation between the size of the left atrium and the diameter of the root of the aorta is over 1.4; the diameter of a PDA exceeds 1.4 mm/kg of weight; the diameter of a PDA is equal to or greater than that of a pulmonary artery; the enlarged size of a left ventricle; a retrograde diastolic blood flow in a descending aorta; the velocity of a turbulent systolic blood flow in a pulmonary artery is higher than 0.5 m/sec. The clinical signs of a need to administer surgical treatment include: a somatic phase of a necrotizing enterocolitis; no way to discontinue the assisted (mechanical) ventilation of the lungs; the patient is refractory to pathogenic therapy. All the patients we operated on had met the above-listed clinical and echocardiographic criteria. The ligation of a hemodynamically significant PDA was applied in a newborns’ resuscitation unit with a general desensitization provided by a mechanical pulmonary ventilation. A left-sided, midline and posterior thoracotomy followed a standard procedure.Results. The hospital lethality rate amounted to 9,53 per cent. One operation had a fatal outcome. The postoperative complications were as follows: cardiac failure in 5 children; marked respiratory insufficiency in 7 children; neurological disorders in 6 children; manifestation of a necrotizing enterocolitis in 1 child. All the 19 children who survived were monitored after they had been discharged from the hospital. There was not a single late lethal outcome and recanalization of a PDA. We devised an algorythm of a preoperative management of patients. The basic diagnostic method was echocardiography study. In determining the indications for surgery we drew upon a clinical picture and the above-stated echocardiographic criteria of evaluating a hemodynamically significant PDA. Our experience leads us to conclude that the indications for the close of a PDA are the emergence and progression of a pulmonary and cardiac failure, the symptoms of somatic phases of necrotizing enterocolitis, neurological disorders caused by internal ventricular hemorrhage or a neurosonographic diagnosis of internal ventricular hemorrhage, given the echocardiographic evidence of a PDA.The essential criterion for the surgical intervention targeted at closing a PDA was a failure to transfer a child to independent breathing. As our study suggests, all the premature newborns had a hemodynamically significant PDA, which is manifested at the time of the surgery by a volume overload of pulmonary blood circulation, high pulmonary hypertension, an increase in end-diastolic left ventricular index, clinical manifestations of a necrotizing enterocolitis (at different stages) and internal ventricular hemorrhage. All those premature neonates with a necrotizing enterocolitis of stage IIA and a respiratory distress syndrome associated with a hemogynamically significant PDA were operated on. As a result, the necrotizing enterocolitis and a respiratory distress syndrome regressed. After surgery the patients (with one exception) were extubated and discharged from the hospital at different time.Conclusions. Our 6-year experience of cooperation demonstrated an opportunity to perform the closure of a PDA in a non-specialized medical facility. The success was grounded on a timely diagnosis and a detection of evidence for a surgical intervention. Surgical closure of a PDA in premature low birth weight neonates is an effective procedure, because it allows to prevent such pathological states as necrotizing enterocolitis and respiratory distress syndrome. Surgical treatment, under the circumstances, improves substantially the prospects of the patients with severe disorders and is, in most cases, the only option for saving their lives.