Search

REVIEW for textbooks for students of 2nd and 3rd grades of Ukrainian Studies schools M. Savdyk, K. Tishkul, S. Andrusyshyn «Native word in native school- whether. Reading "Bell" for 2nd grade with language and grammar exercises and Ukrainian-English Dictionary »(United Kingdom, Manchester, 2018–70) and “Hometown at home school. Reader "Sonechko" for 3rd grade with language and grammar exercises Ukrainian-English Dictionary »(United Kingdom, Manchester, 2018 - 72 pp.)

This article analyzes the school-family as an important component of the national-patriotic education of Ukrainian youth in the conditions of the undeclared Russian-Ukrainian hybrid war. It was revealed that since the restoration of the Ukrainian state, the issue of reforming the educational space of Ukraine and the final elimination of Soviet vestiges in the educational process has become acute. It was revealed that Ukrainian scientists at the end of the 20th and the beginning of the 21st century. actively participated in the theoretical justification and practical implementation of the renewal of Ukrainian schooling, namely the introduction into the educational process of the innovative project «School of the new generation – Ukrainian national school-family», however, the transformation of the ideologically unified and unified Soviet school turned out to be a very difficult task. It was found that almost a quarter of a century of inactivity of the national authorities and active anti-Ukrainian and anti-state actions of both adepts of the Soviet way of life and supporters of the Russian Federation contributed to their introduction into the Ukrainian humanitarian space of the fundamental ideas, dogmas and postulates of the geopolitical doctrine of the «Russian world», which later led to the so-called «Russian Spring» of 2014. It has been proven that the armed and informational aggression of the Russian Federation at the beginning of 2014, reinforced by the anti-Ukrainian activities of supporters of the «Russian world», called into question the very existence of Ukrainian statehood and the Ukrainian nation, but thanks to the all-Ukrainian patriotic movement, including the statist position of Ukrainian humanitarians in that among teachers and professors, the enemy was stopped. It is justified that the school-family should become an important element of the national-patriotic education of Ukrainian youth, which in the conditions of the undeclared Russian-Ukrainian hybrid war acquires a significant state importance., Проаналізовано школу-родину як важливий складник національно-патріотичного виховання української молоді в умовах російської агресії. Розкрито, що із часу відновлення Української держави гостро постало питання реформування освітнього простору України й остаточної ліквідації радянських рудиментів в освітньому процесі. Виявлено, що вчені-українознавці у кінці ХХ на початку ХХІ ст. активно долучилися до теоретичного обґрунтування й практичної реалізації оновлення українського шкільництва, а саме вровадження в освітній процес новаторського проєкту «Школа нової генерації – українська національна школа-родина». Обгрунтовано, що школа-родина має стати важливим елементом національно-патріотичного виховання української молоді, яке в умовах війни набуває вагомого державницького значення.

The relevance and scientific novelty of the article are determined by the fact that it substantiates the legality of condemning the wars, mass repressions and famines committed by Muscovy against the Ukrainian nation as unpunished crimes against humanity, that is, those of a genocidal nature. This approach makes it possible to realize the goal of the research in a new way, to further understand the current stage of the full-scale war against Ukraine as a continuation of the implementation of the centuries-old imperial strategy of genocide, aimed at the total exsanguination of the Ukrainian people, the destruction of their national statehood, cultural heritage, erasure of historical memory and capture of their territory. The task is to investigate the commonality of the goal, methods, means, the nature of the cause-and-effect relationships of wars, famines of the 1920s – 1940s and the military invasion of 2014-2022, as a typical series of numerous crimes “in-perpetuity” aimed at the destruction of Ukraine. The research is based on the fundamental principles of the methodology of the Ukrainian studies: on documentary evidence; scientific works of Ukrainian studies, those of historical, philosophical, legal and demographic nature; statistical material;, periodicals and Internet resources.Adhering to the chronological principle, this article studies the nature and genetic roots of the criminal policy of Muscovy against Ukraine, especially the peculiarities of its later essence, which was most fully manifested in the process of establishing the Russian-Bolshevik regime on Ukrainian territory, in the organization of mass repressions and famines of 1921-1923, 1932-1933 and 1946-1947 and how the new wave of that policy was repeated in the current bloody war. All these unpunished crimes are equally premeditated, pre-programmed, truly genocidal in nature and have the same misanthropic goal: the physical extermination of the Ukrainian people and the cultural neutering its primordial desire to liberate itself, assert itself or build its own state. The inspirers, organizers and executors of such policies are found to be the totalitarian-imperial regimes in the form of Communism- Bolshevism in the 1920s-1940s, Brezhnevism and modern "Putinism" as a variation on the ideology and practice of Hitler's Nazism and Stalin's Bolshevism. Attention is drawn to the similarity of the methods and means of implementing genocidal policy through starvation, repression and deportation in the 1920s - 1940s and the current war, the use in it not only of the latest weapons, cyber technologies, massive missile strikes, prohibited ammunition, phosphorous and cluster bombs, but also repression against the civilian population, mass maraudings, deportations, torture, the establishment of concentration camps and in general creation of intolerable conditions for human lives.The article justifies a conclusion that the unpunished past crimes of the Stalinist-Bolshevik regime, primarily the wars, mass repressions and famines of the 1920s-1940s, committed against the Ukrainian people are the direct historical antecedent of the current war of the Russian Federation against Ukraine. A number of suggestions have been made regarding the further investigation of the problem of unpunished crimes of the Russian and Soviet Empires, the heir of which is the extant Russian Federation under the current Putin regime, and the development of safeguards to prevent their repetition in the future., Актуальність і наукова новизна статті визначаються тим, що в ній обґрунтовується правомірність віднесення воєн, масових репресій і голодоморів, учинених Московією щодо української нації, до непокараних злочинів проти людяності, тобто таких, що мають геноцидний характер. Такий підхід дає можливість по-новому реалізувати мету дослідження, осмислити сучасний етап повномасштабної війни проти України як продовження багатовікової імперської стратегії геноциду, націленого на тотальне обезкровлення українського народу, знищення його національної державності, культурної спадщини, стирання історичної пам’яті і захоплення території. Завдання статті: дослідити спільність мети, близькість методів, засобів, тотожність причинно-наслідкових зв’язків воєн, голодоморів 1920–1940-х рр. і воєнного вторгнення 2014–2022 рр. як типових серій численних злочинів перманентного характеру, спрямованих на знищення України. Дослідження ґрунтується на основоположних принципах методології українознавчого пізнання, документальних свідченнях, наукових працях українознавчого, історичного, філософського, правничого і демографічного характеру, матеріалах статистики, періодичних видань та інтернет-ресурсів.Дотримуючись проблемно-хронологічного принципу, відстежено природу і генетичне коріння злочинної політики Московії проти України, особливості її новітньої сутності, яка найповніше проявилася в процесі насадження російсько-більшовицького режиму на українських землях, в організації масових репресій та голодоморів 1921–1923, 1932–1933 та 1946–1947 рр. і як нова хвиля повторилася у нинішній кровопролитній війні. Усі ці непокарані злочини мають однаково зумисний, наперед запрограмований, по-справжньому геноцидний характер і однакову людиноненависницьку мету: фізичне винищення української нації, унеможливлення її споконвічного прагнення визволитись, самоствердитись і побудувати власну державу. Їх натхненниками, організаторами і виконавцями виступає тоталітарно-імперський режим у формі комуно-більшовизму в 1920–1940-х рр., брежнєвщини і сучасного путінізму як різновидності ідеології та практики гітлерівського нацизму та сталінського більшовизму. Звернуто увагу на схожість методів і засобів реалізації геноцидної політики шляхом голодної смерті, репресій, депортацій у 1920–1940-х рр. і нинішній війні, застосування в ній не тільки найновіших озброєнь, кібертехнологій, масованих ракетних ударів, заборонених боєприпасів, фосфорних і касетних бомб, але й репресій щодо цивільного населення, масових пограбувань, депортацій, катувань, заснування концтаборів і створення нестерпних умов для життя людей.Обґрунтовано висновок про те, що історичним попередником теперішньої війни РФ проти України є непокарані минулі злочини сталінсько-більшовицького режиму, передусім війни, масові репресії і голодомори 1920–1940-х рр., вчинені проти українського народу, імперська ідеологія. Висловлено низку пропозицій щодо подальшого дослідження проблеми непокараних злочинів російської і радянської імперій, спадкоємницею яких є РФ з її путінським режимом, вироблення запобіжників для недопущення їх повторення в майбутньому.

The article discusses the current state and development prospects of the Department of Social Sciences and Ukrainian Studies of Bukovinian State Medical University. The purpose of this study is to argument and to describe the periodization of the department’s history as well as highlight the main characteristics of development and processing of all different stages of further work. Relevance is dictated by the need to determine the role of the Department of Social Sciences and Ukrainian studies for the humanitarian sphere of Ukrainian universities. The method of work isbased on the analysis of historiographic publications, archival materials,research on the current state of the humanities. Conclusions. An analysis of the logic of the historical development of the department confirms the periodization of the work of this structural unit of the Belarusian State Medical University for the humanitarian profile proposed in the introduction: a) 1944–1991, b) 1991–2013, c) 2013 today. The party ideologization of the first period and the restructuring of the structure and system of teaching at the department in the second period are emphasized. The essence of the third period is based on a comprehensive philosophical and methodological, cultural, socioeconomic, spiritual, valeological and philological studies of the role of Ukrainian studies as a holistic knowledge system in shaping the worldview of future specialists-patriots of Ukraine. Anthropocentrism is becoming one of the main directions of future work, as well as the main problems of the humanitarian development of Ukrainian society: historical, cultural, linguistic, literary and philosophical. In these areas is the prospect of the development of the department, L'article parle de moderne état et perspectives de développement du département des sciences sociales et études ukrainiennes de l'état de Bucovine Université de médecine. Le but de cette étude est l'argumentation de la périodisation de l'histoire du département, une description principales caractéristiques du développement, domaines prometteurs pour la poursuite des travaux. La pertinence est dictée par la nécessité de déterminer le rôle du Département des sciences sociales et des études ukrainiennes pour la sphère humanitaire des universités ukrainiennes. Méthodologie le travail est basé sur l'analyse de publications historiographiques, de documents d'archives, de recherches sur l'état actuel disciplines humanitaires. Conclusions. Une analyse de la logique du développement historique du département confirme la périodisation des travaux de cette unité structurelle de l'Université médicale d'État du Bélarus pour le profil humanitaire proposé en introduction: a) 1944–1991, b) 1991–2013, c) 2013 - aujourd'hui. L'idéologisation du parti de la première période et la restructuration de la structure et du système d'enseignement du département au cours de la deuxième période sont soulignées. L'essence de la troisième période est basée sur une approche philosophique méthodologique, culturel, socio-économique, spirituel, valeologique et philologique des études sur le rôle des études ukrainiennes en tant que système de connaissances holistique pour façonner la vision du monde des futurs spécialistes - patriotes d'Ukraine. L'anthropocentrisme devient l'une des principales directions des travaux futurs, ainsi que les principaux problèmes du développement humanitaire de la société ukrainienne: historique, culturel, linguistique, littéraire et philosophique. Dans ces domaines est la perspective du développement du département, В статье рассмотрены современное состояние и перспективы развития кафедры общественных дисциплин и украиноведения Буковинского государственного медицинского университета. Целью данного исследования является аргументация периодизации истории кафедры, описание основных характеристик развития, перспективных направлений дальнейшей работы. Актуальность диктуется необходимостью определения роли кафедры общественных наук и украиноведения для гуманитарной сферы вузов Украины. Методикаработы основана на анализе историографических изданий, архивных материалов, исследовании современного состояния гуманитарных дисциплин. Выводы. Анализ логики исторического развития кафедры подтверждает предложенную во вступлении периодизацию работы этой структурной единицы БГМУ гуманитарного профиля: а) 1944–1991, б) 1991–2013, в) 2013 – сегодняшний день. Подчеркнуты партийная идеологизация первого периода и перестройка структуры и системы преподавания на кафедре во втором периоде. Сущность третьего периода основывается на всестороннем философско-методологическом, культурологическом, социально-экономическом, духовно-правовом, валеологическом и филологическом исследованиях роли украиноведения как целостной системы знаний в формировании мировоззрения будущих специалистов-патриотов Украины. Антропоцентризм становится одним из главных направлений будущей работы, как и основные проблемы гуманитарного развития украинского общества: историко-культурные, языково-литературные и философские. В этих направлениях и состоит перспектива развития кафедры, У статті розглянуті сучасний стан і перспективи розвитку кафедри суспільних дисциплін та українознавства Буковинського державногомедичного університету. Метою даного дослідження є аргументація періодизації історії кафедри, опис основних характеристик розвитку, перспективних напрямків подальшої роботи. Актуальність диктується необхідністю визначення ролі кафедри суспільних наук та українознавства для гуманітарної сфери вузів України. Методика роботи заснована на аналізі історіографічних видань, архівних матеріалів, дослідженні сучасного стану гуманітарних дисциплін. Висновки. Аналіз логіки історичного розвитку кафедри підтверджує запропоновану у вступі періодизацію роботи цієї структурної одиниці БДМУ гуманітарного профілю: а) 1944-1991, б) 1991-2013, в) 2013 - сьогоднішній день. Підкреслені партійна ідеологізація першого періоду і перебудова структури і системи викладання на кафедрі в другому періоді. Сутність третього періоду ґрунтується на всебічному філософсько - методологічному, культурологічному, соціально-економічному, духовно правовому, валеологічному і філологічному дослідженнях ролі українознавства як цілісної системи знань у формуванні світогляду майбутніх фахівців-патріотів України. Антропоцентризм стає одним з головних напрямків майбутньої роботи, як і основні проблеми гуманітарного розвитку українського суспільства: історико-культурні, мовно-літературні та філософські. В цих напрямках і складається перспектива розвитку кафедри

In the article the necessity of updating the study Ukrainian figures, those individuals who possess the key to the history of the Ukrainian people, the Ukrainian development of science, culture, education, spirituality. The article shows the contribution of Ivan Ogienko in the Ukrainian nation-building, described the idea of Ukrainian studies scholar, stressed their importance in the context of contemporary Ukrainian studies. Particular attention is paid to the scientific heritage of outstanding figure of Ukrainian renaissance period of exile, the works that serve as integral disclosed subject discourse ukrainian studies system of its key concentrations., У статті обґрунтовано необхідність актуалізації дослідження українських постатей, тих особистостей, які посіли ключове місце в історії українського народу, розвитку української науки, культури, освіти, духовності. Розкрито внесок Івана Огієнка в українське націєтворення, охарактеризовано українознавчі ідеї вченого, наголошено їх значення у контексті розвитку сучасного українознавства. Особлива увага приділяється науковому доробку видатного діяча українського відродження періоду еміграції, тим працям, які слугують цілісному розкриттю предметного дискурсу українознавства у системі його ключових концентрів: «Україна – людність, етнос, нація», «Україна – територія, природа, екологія», «Україна – мова, культура, духовність», «Україна – світ».

In Poland and Germany have already lived about 3 million Ukrainians. Polish and German lawyers note that such a large number of immigrants may constitute a substantial market for their legal services. Therefore, they more and more often provide specific legal services to Ukrainians. The basic characteristics of the market of legal services provided to Ukrainians in Poland and the explanation of the functioning mechanisms of the Ukrainian legal services market in Poland and the EU are important elements of the study. During the study, we check the research hypothesis: immigrants from Ukraine to the European Union have co-created a new EU market for legal services. The study was conducted using the method of structured interview among Polish advocates and legal advisers and using the method of content analysis and statistical analysis. The survey results show that in Poland and in Germany there is the Ukrainian legal services market. Polish and German lawyers do not specialize in Ukrainian matters. Special legal services close to Ukrainians are not being developed. However, there is an increased volume of Ukrainian clients in Poland and minor modifications in the manner, number and method of providing services by lawyers. The first experiences of lawyers from cooperation with Ukrainians show that within 10 years, legal services for Ukrainians in Poland and Germany will become one of the most lucrative advocate specializations. W Polsce i Niemczech mieszka już około 3 mln Ukraińców. Polscy i niemieccy prawnicy zauważają, że tak duża liczba imigrantów może stanowić znaczący rynek dla ich usług prawnych. Dlatego coraz częściej świadczą konkretne usługi prawnicze na rzecz Ukraińców. Istotnym elementem opracowania jest podstawowa charakterystyka rynku usług prawnych świadczonych na rzecz Ukraińców w Polsce oraz wyjaśnienie mechanizmów funkcjonowania ukraińskiego rynku usług prawniczych w Polsce i Unii Europejskiej. W trakcie badania sprawdzamy hipotezę badawczą: imigranci z Ukrainy do Unii Europejskiej współtworzą nowy unijny rynek usług prawniczych. Badanie zostało przeprowadzone metodą wywiadu ustrukturyzowanego wśród polskich adwokatów i radców prawnych oraz z wykorzystaniem metody analizy treści i analizy statystycznej. Wyniki badania pokazują, że w Polsce i w Niemczech istnieje ukraiński rynek usług prawniczych. Polscy i niemieccy prawnicy nie specjalizują się w sprawach ukraińskich. Nie są rozwijane specjalistyczne usługi prawnicze skierowane ściśle do Ukraińców. Obserwuje się jednak wzrost ilości klientów ukraińskich w Polsce oraz niewielkie zmiany w sposobie, ilości i metodzie świadczenia usług przez prawników. Pierwsze doświadczenia prawników ze współpracy z Ukraińcami wskazują, że w ciągu 10 lat obsługa prawna Ukraińców w Polsce i Niemczech stanie się jedną z najbardziej dochodowych specjalizacji prawniczych.