Search

Secondary hyperparathyroidism (SHPT) affects a majority of patients with chronic kidney disease (CKD) of stage 3 or worse with manifestations of chronic renal failure (CRF) who undergo hemodialysis. Most of them have severe metabolic disorders, metabolic acidosis and a range of disorders associated with hyperparathyroidism and require parathyroid surgery (PTS). Aim of research. To assess the possibilities of metabolic correction in patients with SHPT with PTS, depending on the level of blood cortisol. Materials and methods. The study was carried out in the clinic of SIS «RPC PCM» SAD, Kyiv, Ukraine, was prospective, not randomized. The study group (n=133) included patients with severe SHPT manifestations due to end-stage chronic renal failure due to CKD, who underwent PTS. Patient age: 21-75 years old. Men – 69 (51,9%), women – 64 (48,1%). The degree of preoperative risk of ASA III-IV. Surgical interventions were performed under general anesthesia using the inhalation anesthetic sevoflurane and the narcotic analgesic fentanyl under conditions of low-flow artificial ventilation. The patients underwent a personalized energy monitoring developed and implemented in our clinic, using indirect calorimetry, by determining the index of current metabolism (Metabolic Rate Index, MRI, cal min-1 m2 ), basal metabolism (Basal Metabolic Rate Index, BMRI, cal min-1 m2), target metabolism (Target Metabolic Rate Index) and severity of metabolic disorders (Metabolic Disordes, MD,% = ). The patients were divided into two groups. The first group (I,72) consisted of patients who had reference values of the morning blood cortisol level before the operation – 171,03 and higher (173-374) nmol/L. The second group (II, 61) consisted of patients who had cortisol levels below this limit (91,5-168 nmol/L). In group I, intensive perioperative therapy was standard and aimed at supporting and correcting vital signs, according International Standards for a Safe Practice of Anesthesia 2010, WFSA. In group II, patients additionally received intravenous drip of 125-250 mg of prednisolone and further situationally hydrocortisone under the control of energy monitoring indicators. Results. In 45.9% of patients with SHPT and end-stage CKD, glucocorticoid insufficiency and low metabolic rate were diagnosed, which can lead to irreversible changes in organs or the life support system and increase the risks of perioperative complications and death in PTS. Preventive and perioperative administration of glucocorticoids under the control of energy monitoring, restores homeostasis indicators. Patients with normal blood cortisol levels did not have significant metabolic disorders. It was enough for them to follow the standard protocol of perioperative intensive care. Conclusions. Mandatory preoperative monitoring of blood cortisol levels in patients with SHPT against the background of end-stage CKD, who are on programmed hemodialysis, who are planned for PTS, is required in order to achieve a differential approach to treatment: to determine the need and dose of intravenous glucocorticoids., Вторичный гиперпаратиреоз (ВГПТ) поражает большинство пациентов с хронической болезнью почек (ХБП) в третьей и выше стадии с проявлениями хронической почечной недостаточности (ХПН), кому проводится гемодиализ. Большинство из них имеют тяжелые нарушения метаболизма, метаболический ацидоз и целый спектр нарушений, связанных с гиперпаратиреозом, и нуждаются в паратиреоидном хирургическом вмешательстве (ПТХВ). Цель исследования. Оценить возможности коррекции метаболизма у больных ВГПТ при ПТХВ, в зависимости от уровня кортизола крови. Материалы и методы. Исследование проводилось в клинике ГНУ «НПЦ ПКМ» ГУД, было проспективным не рандомизированным. В группу исследования (n=133) включали пациентов с проявлениями ВГПТ тяжелой степени, обусловленного терминальной стадией ХПН вследствие ХБП, которым проводились ПТХВ. Возраст пациентов 21-75 лет. Мужчины – 69 (51,9%), женщины – 64 (48,1%). Степень предоперационного риска ASA III-IV. Оперативные вмешательства были проведены под общим обезболиванием с использованием ингаляционного анестетика севофлюрана и наркотического анальгетика фентанила в условиях низкопоточной искусственной вентиляции легких. Пациентам проводился разработанный и внедренный в нашей клинике персонифицированный энергомониторинг, с использованием непрямой калориметрии, путем определения индекса текущего метаболизма (Metabolic Rate Index, MRI, кал мин-1 м2 ), базального метаболизма (Basal Metabolic Rate Index, BMRI, кал мин-1 м2), целевого метаболизма (Target Metabolic Rate Index) и тяжести нарушения метаболизма (Metabolic Disordes, MD,%). Пациенты были разделены на две группы. Первую группу (I,72) составили пациенты, которые до операции имели референтные значения утреннего уровня кортизола крови – 171,03 и выше (173-374) нмоль/л. Вторую группу (II,61) составили пациенты, которые имели уровень кортизола ниже этого предела (91,5-168 нмоль/л). В группе I интенсивная периоперационная терапия была стандартной и направленной на поддержку и коррекцию основных показателей жизненно важных функций, согласно «Международными стандартами безопасной анестезиологической практике» WFSA 2010 г. В группе ІІ, пациенты, дополнительно получали в/в капельно 125-250 мг преднизолона и в дальнейшем ситуационно гидрокортизон под контролем показателей энергомониторинга. Результаты. В 45,9% больных с ВГПТ и терминальной стадией ХБП, диагностирована глюкокортикоидная недостаточность и низкий уровень метаболизма, которые могут привести к необратимым изменениям в органах или системе жизнеобеспечения и повышают риски периоперационных осложнений и летального исхода при ПТХВ. Превентивное и периоперационного введение глюкокортикоидов под контролем энергомониторинга, восстанавливает показатели гомеостаза. Пациенты, с нормальным уровнем кортизола крови, значимых нарушений метаболизма, не имели. Им было достаточно выполнения стандартного протокола периоперационной интенсивной терапии. Выводы. Необходим обязательный дооперационных контроль уровня кортизола крови у пациентов с ВГПТ на фоне терминальной стадии ХБП, находящихся на программном гемодиализе, которым планируются ПТХВ, с целью дифференциального подхода к лечению: определение необходимости и дозы внутривенных форм глюкокортикоидов., Резюме. Вторинний гіперпаратиреоз (ВГПТ) вражає більшість пацієнтів з хронічною хворобою нирок (ХХН) у третій та вище стадії з проявами хронічної ниркової недостатності (ХНН), яким проводиться гемодіаліз. Більшість із них мають тяжкі порушення метаболізму, метаболічний ацидоз та цілий спектр порушень, пов’язаних з гіперпаратиреозом, та потребують паратиреоїдного хірургічного втручання (ПТХВ). Мета дослідження. Оцінити можливості корекції метаболізму у хворих вторинним гиперпаратиреозом при ПТХВ, в залежності від рівня кортизолу крові. Матеріали і методи. Дослідження проводилось в клініці ДНУ «НПЦ ПКМ» ДУС, було проспективним, нерандомізованим. В групу дослідження (n=133) включили пацієнтів, з проявами ВГПТ тяжкого ступеня, обумовленого термінальною стадією ХНН внаслідок ХХН, яким проводилися ПТХВ. Вік пацієнтів: 21-75 років. Чоловіки – 69 (51,9%), жінки – 64 (48,1%). Ступінь передопераційного ризику ASA IІI-ІV. Оперативні втручання були проведені під загальним знеболюванням з використанням інгаляційного анестетика севофлюрана та наркотичного анальгетика фентанілу в умовах низько-поточної штучної вентиляції легень. Пацієнтам проводився розроблений та впроваджений у нашій клініці персоніфікований енергомоніторинг з використанням непрямої калориметрії, шляхом визначенням індексу поточного метаболізму (Metabolic Rate Index, MRI, кал хв-1 м-2), базального метаболізму (Basal Metabolic Rate Index, BMRI, кал хв-1 м-2), цільового метаболізму (Target Metabolic Rate Index) та тяжкості порушення метаболізму (Metabolic Disordes, MD, %). Пацієнти були розподілені на дві групи. Першу групу (І, n=72) склали пацієнти, які до операції мали референтні значення ранкового рівня кортизолу крові – 171,03 і вище (173–374) нмоль/л. Другу групу (ІІ, n=61) склали пацієнти, які мали рівень кортизолу нижче цієї межі (91,5-168 нмоль/л). У групі І інтенсивна періопераційна терапія була стандартною та спрямованою на підтримку та корекцію основних показників життєво важливих функцій, згідно з «Міжнародними стандартами безпечної анестезіологічної практики» WFSA 2010 р. У групі ІІ пацієнти додатково отримували в/в крапельно 125-250 мг преднізолону та надалі ситуаційно гідрокортизон під контролем показників енергомоніторингу. Результати. У 45,9 % хворих з ВГПТ та термінальною стадією ХХН, діагностована глюкокортикоїдна недостатність та низький рівень метаболізму, які можуть призвести до необоротних змін у органах чи системі життєзабезпечення та підвищують ризики періопераційних ускладнень та летального наслідку при ПТХВ. Превентивне та періопераційне введення глюкокортикоїдів під контролем енергомоніторингу відновлює показники гомеостазу. Пацієнти з нормальним рівнем кортизолу крові значущих порушень метаболізму під час ПТХВ не мали. Їм було достатньо виконання стандартного протоколу періопераційної інтенсивної терапії. Висновки. Необхідний обов’язковий доопераційний контроль рівня кортизолу крові у пацієнтів з ВГПТ на тлі термінальної стадії ХХН, які знаходяться на програмному гемодіалізі та плануються на паратиреоїдне хірургічне втручання, з метою диференційного підходу до лікування: визначення необхідності та дози внутрішньовенних форм глюкокортикоїдів.

Background. Endocrine comorbidity, a concomitant radiation injury of several endocrine glands, is a topical issue in radiation medicine. The purpose of the study was to establish a correlation of secondary hyperparathyroidism with thyroid and pancreatic disorders among the Chornobyl nuclear power plant (NPP) accident survivors. Materials and methods. A blind sample (n = 60) of subjects treated at the radiation endocrinology department in 2019 was selected for the study. Study sample included the Chornobyl NPP accident survivors (group 1, n = 40) and patients not exposed to radiation (group 2, n = 20). The average age of people was 60.2 ± 9.8 years. Decompensation of type 2 diabetes was the most common cause for hospital admission (48.3 %), decompensation of hypothyroidism was in second place (46.7 %). Research methods: clinical, instrumental, laboratory, statistical. Results. Incidence of the increased risk of vitamin D deficiency and excessive parathyroid hormone production in the Chornobyl NPP accident survivors was somewhat higher than in individuals not exposed to radiation (81.08 and 78.12 %; χ2 = 0.257, p = 0.612; 31.12 and 28.08 %; χ2 = 0.462, p = 0.319, respectively). Using a multivariate analysis, the reliable model was obtained confirming the relationship of increased parathyroid hormone level and early subclinical signs of the target organ damage (F = 4.294; p = 0.042), which proves the relevance of using clinical questionnaires. A reliable positive correlation was found between the vitamin D and free thyroxine levels (r = 0.729; p = 0.001), and negative one was found with the thyroid-stimulating hormone content (r = –0.803; p = 0.001). In the Chornobyl NPP accident survivors with type 2 diabetes, a decreased vitamin D concentration correlated with an increased duration of metformin therapy (r = –0.421; p = 0.001) and body mass index (r = –0.787; p = 0.001). It was found that the parathyroid hormone level increases along with the duration of type 2 diabetes and an increase in creatinine clearance (r = 0.724; p = 0.001, and r = 0.799; p = 0.001). Conclusions. Vitamin D deficiency has a negative effect on the course of comorbid disorders (type 2 diabetes and hypothyroidism) and excessive production of parathyroid hormone., Актуальность. Крайне актуальной проблемой радиационной медицины является эндокринная коморбидность — поражение под лучевым воздействием нескольких органов внутренней секреции. Цель исследования: установление связи между вторичным гиперпаратиреозом и заболеваниями щитовидной и поджелудочной желез у пострадавших вследствие аварии на Чернобыльской АЭС в отдаленный период. Материалы и методы. Методом слепой выборки отобрано 60 лиц, которые находились в отделении радиационной эндокринологии на протяжении 2019 года. Среди них было 40 лиц, пострадавших вследствие аварии на Чернобыльской АЭС (группа 1), и 20 лиц, которые не подверглись воздействию радиационного фактора (группа 2). Средний возраст обследуемых составлял 60,2 ± 9,8 года. Основанием для госпитализации была декомпенсация сахарного диабета 2-го типа (48,3 %) и гипотиреоза (46,7 %). Методы исследования: клинические, инструментальные, лабораторные, статистические. Результаты. Частота повышенного риска дефицита витамина D и гиперпаратиреоза по результатам клинического опросника у пострадавших вследствие аварии на Чернобыльской АЭС была несколько выше, чем у необлученных лиц (81,08 и 78,12 %; χ2 = 0,257, р = 0,612; 31,12 и 28,08 %; χ2 = 0,462, р = 0,319 соответственно). При помощи многофакторного анализа была получена достоверная модель, подтверждающая зависимость между повышением уровня паратгормона и ранних субклинических признаков повреждения органов-мишеней (F = 4,294; p = 0,042), что доказывает целесообразность использования клинических опросников. Установлена достоверная положительная связь между уровнем витамина D и свободного тироксина (r = 0,729; р = 0,001), отрицательная — с уровнем тиреотропного гормона (r = –0,803; р = 0,001). У пострадавших вследствие аварии на Чернобыльской АЭС с сахарным диабетом 2-го типа снижение концентрации витамина D коррелирует с увеличением длительности терапии метформином (r = –0,421; р=0,001), индексом массы тела (r = –0,787; р = 0,001). Уровень паратгормона, наоборот, увеличивается с длительностью заболевания сахарным диабетом 2-го типа и повышением клиренса креатинина (r = 0,724; р = 0,001 и r = 0,799; р = 0,001). Выводы. Недостаточность витамина D негативно влияет на течение коморбидных состояний (сахарного диабета 2-го типа и гипотиреоза) и избыточную продукцию паратгормона., Актуальність. Вкрай актуальною проблемою радіаційної медицини є ендокринна коморбідність — ураження під променевим впливом декількох органів внутрішньої секреції. Мета дослідження: встановлення зв’язку між вторинним гіперпаратиреозом і захворюваннями щитоподібної та підшлункової залоз у постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС у віддалений період. Матеріали та методи. Методом сліпої вибірки відібрано 60 осіб, які перебували у відділенні радіаційної ендокринології протягом 2019 року. Серед них було 40 осіб, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (група 1), та 20 осіб, які не зазнали дії радіаційного чинника (група 2). Середній вік обстежених становив 60,2 ± 9,8 року. Підставою для госпіталізації була декомпенсація цукрового діабету 2-го типу (48,3 %) та гіпотиреозу (46,7 %). Методи дослідження: клінічні, інструментальні, лабораторні, статистичні. Результати. Частота підвищеного ризику дефіциту вітаміну D та гіперпаратиреозу за результатами клінічного опитування у постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС була дещо вищою, ніж у неопромінених осіб (81,08 та 78,12 %; χ2 = 0,257, р = 0,612; 31,12 та 28,08 %; χ2 = 0,462, р = 0,319 відповідно). За допомогою багатофакторного аналізу була отримана вірогідна модель, яка підтверджує залежність між підвищенням рівня паратгормону та ранніх субклінічних ознак пошкодження органів-мішеней (F = 4,294; p = 0,042), що доводить доцільність використання клінічних опитувальників. Встановлений вірогідний позитивний зв’язок між рівнем вітаміну D та вільного тироксину (r = 0,729; р = 0,001), негативний — з рівнем тиреотропного гормону (r = –0,803; р = 0,001). У постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС з цукровим діабетом 2-го типу зниження концентрації вітаміну D корелює зі збільшенням тривалості терапії метформіном (r = –0,421; р = 0,001), індексом маси тіла (r = –0,787; р = 0,001). Рівень паратгормону, навпаки, збільшується з тривалістю цукрового діабету 2-го типу та підвищенням кліренсу креатиніну (r = 0,724; р = 0,001 та r = 0,799; р = 0,001). Висновки. Недостатність вітаміну D негативно впливає на перебіг коморбідних станів (цукрового діабету 2-го типу та гіпотиреозу) та надлишкову продукцію паратгормону.

В статье представлен анализ результатов лечения 101 пациента с хронической болезнью почек V стадии и вторичным гиперпаратиреозом. Изложены методы хирургических вмешательств при эктопированной в средостение околощитовидной железе., The article deals with the analysis of the results of treatment of 101 patients with stage 5 chronic kidney disease and secondary hyperparathyroidism. The authors describe the methods of surgical interventions in patients with mediastinal ectopic parathyroid gland.

Нарушения фосфатно-кальциевого обмена часто наблюдаются у пациентов с хронической болезнью почек и являются основным патогенетическим фактором в развитии вторичного гиперпаратиреоза и минерально-костной болезни в этой группе пациентов. Основная часть данной статьи посвящена препаратам для медикаментозной терапии данной патологии, в частности таким лекарственным средствам, как севеламер и цинакальцет., Changes in phosphate-calcium metabolism commonly occurred in patients with chronic kidney disease and are a major pathogenetic factor in the development of secondary hyperparathyroidism and mineral and bone disorder in this group of patients. This article is mainly devoted to a review of basic drugs for CKD-MBD therapy, in particular, Sevelamer and Cinacalcet., Порушення фосфатно-кальцієвого обміну часто спостерігаються в пацієнтів із хронічною хворобою нирок і є основним патогенетичним фактором у розвитку вторинного гіперпаратиреозу і мінеральної кісткової хвороби в цій групі пацієнтів. Основна частина даної статті присвячена препаратам для медикаментозної терапії даної патології, зокрема таким лікарським засобам, як севеламер і цинакальцет.