Search

PurposeThe proportion of geriatric trauma patients (GTPs) (age ≥ 65 years old) with chest wall injury undergoing surgical stabilization of rib fractures (SSRF) nationally is unknown. We hypothesize a growing trend of GTPs undergoing SSRF, and sought to evaluate risk of respiratory complications and mortality for GTPs compared to younger adults (18-64 years old) undergoing SSRF.MethodsThe Trauma Quality Improvement Program (2010-2016) was queried for patients with rib fracture(s) who underwent SSRF. GTPs were compared to younger adults. A multivariable logistic regression analysis was performed.ResultsFrom 21,517 patients undergoing SSRF, 3,001 (16.2%) were GTPs. Of all patients undergoing SSRF in 2010, 10.6% occurred on GTPs increasing to 17.9% in 2016 (p < 0.001) with a geometric-mean-annual increase of 11.5%. GTPs had a lower median injury severity score (18 vs. 22, p < 0.001), but had a higher rate of mortality (4.7% vs. 1.2%, p < 0.001). After controlling for covariates, GTPs had an increased associated risk of mortality (OR 4.80, CI 3.62-6.36, p < 0.001). On a separate multivariate analysis for all trauma patients with isolated chest Abbreviated Injury Scale 3, GTPs were associated with a similar four-fold risk of mortality (OR 4.21, CI 1.98-6.32, p < 0.001).ConclusionSpanning 7 years of data, the proportion of GTPs undergoing SSRF increased by over 7%. Although GTPs undergoing SSRF had lesser injuries, their risk of mortality was four times higher than other adult trauma patients undergoing SSRF, which was similar to their increased background risk of mortality. Ultimately, SSRF in GTPs should be considered on an individualized basis with careful attention to risk-benefit ratio.

PurposeThe proportion of geriatric trauma patients (GTPs) (age ≥ 65 years old) with chest wall injury undergoing surgical stabilization of rib fractures (SSRF) nationally is unknown. We hypothesize a growing trend of GTPs undergoing SSRF, and sought to evaluate risk of respiratory complications and mortality for GTPs compared to younger adults (18-64 years old) undergoing SSRF.MethodsThe Trauma Quality Improvement Program (2010-2016) was queried for patients with rib fracture(s) who underwent SSRF. GTPs were compared to younger adults. A multivariable logistic regression analysis was performed.ResultsFrom 21,517 patients undergoing SSRF, 3,001 (16.2%) were GTPs. Of all patients undergoing SSRF in 2010, 10.6% occurred on GTPs increasing to 17.9% in 2016 (p < 0.001) with a geometric-mean-annual increase of 11.5%. GTPs had a lower median injury severity score (18 vs. 22, p < 0.001), but had a higher rate of mortality (4.7% vs. 1.2%, p < 0.001). After controlling for covariates, GTPs had an increased associated risk of mortality (OR 4.80, CI 3.62-6.36, p < 0.001). On a separate multivariate analysis for all trauma patients with isolated chest Abbreviated Injury Scale 3, GTPs were associated with a similar four-fold risk of mortality (OR 4.21, CI 1.98-6.32, p < 0.001).ConclusionSpanning 7 years of data, the proportion of GTPs undergoing SSRF increased by over 7%. Although GTPs undergoing SSRF had lesser injuries, their risk of mortality was four times higher than other adult trauma patients undergoing SSRF, which was similar to their increased background risk of mortality. Ultimately, SSRF in GTPs should be considered on an individualized basis with careful attention to risk-benefit ratio.

Background. Flail chest is accompanied by clavicle fracture in 10 % of patients. Additional loss of collarbone function causes increasing respiratory insufficiency. Objective: to establish indications for fixation of clavicle fracture associated with the flail chest and polytrauma. Materials and methods. The study had been conducted in Lviv Municipal Clinical Hospital No. 8, which is fully staffed with qualified trauma surgeons and intensive care unit physicians. The in­hospital database was used to identify patients for this study from 2016 to 2018. Retrospective cohort analysis has been conducted to compare two groups of patients with polytrauma, flail chest combined with collarbone fracture. The first group was treated conservatively, the second one — surgically. Both groups received O2. All adult patients (over 18 years) had polytrauma, flail chest combined with collarbone fracture. According to the accepted definition, flail chest is when 3 or more consecutive ribs are fractured in 2 or more places. Polytrauma is defined as the injury severity score being greater than 15 points. Characteristics included age, sex, injury severity score, mechanism of injury, ma­nagement of clavicle fracture (surgical or conservative), length of stay in the intensive care unit, duration of mechanical ventilation, SpO2, length of in­hospital stay and mortality. Results. Before prescription of 100% oxygen in both groups, SpO2 and breathing rate were measured, and we have not found any significant differences: average values were 83.70 ± 0.52 % and 43 movements per minute, respectively. After surgical stabilization of the claviсle, we obtained the following results in group 2: SpO2 increased to 88.4 ± 0.7 %, breathing rate decreased to 27 movements per minute without O2 support. After prescribing 100% oxygen, SpO2 in group 2 increased to 98.3 ± 0.3 %, breathing rate decreased to 20 movements per minute. Mean duration of mechanical ventilation was 9.67 days in group 1 and 5.34 in grou, Актуальность. 10 % окончатых переломов ребер случаются в сочетании с переломом ключицы. Дополнительная потеря функции ключицей ведет к росту дыхательной недостаточности. Цель: установить показания для фиксации перелома ключицы, ассоциированного с окончатым переломом ребер и политравмой. Материалы и методы. Данное исследование проводилось на базе коммунальной 8-й городской клинической больницы г. Львова, в которой отделение интенсивной терапии полностью обеспечено квалифицированными травматологами и врачами. Для отбора пациентов была использована больничная база данных с 2016 по 2018 год. Результаты. Перед назначением 100% О2 в обеих группах измерялись SpO2 и частота дыхательных движений, существенной разницы между результатами измерений не найдено: средние значения — 83,7 ± 0,52 % и 43 дыхательных движения в минуту соответственно. После хирургической стабилизации ключицы в группе 2 получены следующие результаты: SpO2 возросла до 88,4 ± 0,7 %, частота дыхательных движений уменьшилась до 27 в минуту без поддержки О2. После назначения 100% О2 SpO2 возросла до 98,3 ± 0,3 %, частота дыхательных движений уменьшилась до 22 в минуту. Средняя продолжительность проведения искусственной вентиляции легких составляла 9,67 дня в группе 1 и 5,34 дня — в группе 2, продолжительность пребывания в отделении интенсивной терапии для группы 1 — 15,72 дня, в группе 2 — 12,46 дня, средняя продолжительность пребывания в больнице для группы 1 составляла 32 дня, для группы 2 — 22 дня. Пациенты, получавшие оперативное лечение, в противовес пациентам, которые получали консервативное, не нуждались в проведении трахеостомии — 25 % (n = 2). Мы также заметили низкую частоту осложнений, ассоциированных с искусственной вентиляцией легких: в группе 1 было зарегистрировано 2 случая пневмонии (25 %), в группе 2 не было зарегистрировано ни одного случая. Летальность составила 12,5 % в группе 1 (n = 1), все пациенты, получавшие оперативное лечение, выжили. Для установления уровня значимости использовался, Актуальність. 10 % вікончастих переломів ребер трапляються в комбінації з переломом ключиці. Додаткова втрата функції ключицею веде до зростання дихальної недостатності. Мета: встановити показання для фіксації перелому ключиці, асоційованого з вікончастим переломом ребер і політравмою. Матеріали та методи. Дане дослідження проводилось на базі комунальної 8­ї міської клінічної лікарні м. Львова, у якій відділення інтенсивної терапії повністю забезпечене кваліфікованими травматологами й лікарями. Для відбору пацієнтів була використана лікарняна база даних з 2016 по 2018 рік. Результати. Перед призначенням 100% О2 в обох групах вимірювались SpO2 і частота дихальних рухів, суттєвої різниці між результатами вимірів не знайдено: середні значення — 83,70 ± 0,52 % і 43 дихальні рухи за хвилину відповідно. Після хірургічної стабілізації ключиці в групі 2 отримано такі результати: SpO2 зросла до 88,4 ± 0,7 %, частота дихальних рухів зменшилась до 27 за хвилину без підтримки О2. Після призначення 100% О2 SpO2 зросла до 98,3 ± 0,3 %, частота дихальних рухів зменшилась до 22 за хвилину. Середня тривалість проведення штучної вентиляції легень становила 9,67 дня в групі 1 і 5,34 дня — в групі 2, тривалість перебування у відділенні інтенсивної терапії для групи 1 — 15,72 дня, для групи 2 — 12,46 дня, середня тривалість перебування в лікарні для групи 1 становила 32 дні, для групи 2 — 22 дні. Пацієнти, які отримували оперативне лікування, на противагу пацієнтам, які отримували консервативне, не мали потреби в проведенні трахеостомії — 25 % (n = 2). Ми також помітили нижчу частоту ускладнень, асоційованих зі штучною вентиляцією легень: у групі 1 було зареєстровано 2 випадки пневмонії (25 %), у групі 2 не було зареєстровано жодного випадку. Летальність становила 12,5 % у групі 1 (n = 1), усі пацієнти, які отримували оперативне лікування, вижили. Для встановлення рівня значущості використовувався показник SpO2. Для статистичної обробки даних використовувалась програма Microsoft Excel

Background: Surgical repair has demonstrated a beneficial effect on outcome for patients presenting with flail chest or with multiple rib fractures. We hypothesized that benefit on outcome parameters concerns predominantly patients being extubated within 24 hours post-operatively. Methods: We prospectively recorded all patients presenting with chest traumatism eligible for surgical repair with anticipated early extubation according to our institutional consensus (flail chest, major deformity, poor pain control, associated lesions requiring thoracotomy). We compared outcomes of patients extubated within 24 hours post-operatively to those who required prolonged ventilator support. We tested predictive factors for prolonged intubation with univariate and multivariate analysis. Results: From 2010 to 2014, 132 patients required surgical repair. Two thirds were extubated within 24 hours following surgical repair. Pneumonia was the main complication and occurred in 30.3% of all patients. Patients extubated within 24 hours following surgical repair had significantly shorter ICU stay and shorter in-hospital stay (P<0.0001 both). Pneumonia occurred significantly more often in patients with longer mechanical ventilation (over 24 hours) (P<0.0001) and the overall post-operative complications rate was higher (P=0.0001). Main independent risk factors for delayed extubation were bilateral chest rib fractures and initially associated pneumothorax. Conclusions: We conclude that patients extubated within 24 hours after repair have an improved outcome with reduced complication rate and shorter hospital stay. The initial extent of the trauma is an important risk factor for delayed extubation and high complication rate despite surgical stabilization.

Purpose: Flail chest was traditionally treated non-operatively using mechanical ventilation and pain control. In order to reduce the occurrence of ventilation-associated complications and long-term disability, operative rib fixation is becoming a proven standard therapy for these patients. However, the consequences of the surgical complications may influence success rates negatively. The aim of this study was to compare the outcome of flail chest treatment by surgical rib fixation with non-operative treatment, with special focus on the impact of surgical complications. Methods: A retrospective case series of operatively treated flail chest patients was compared with non-operatively treated patients. Patients’ injury and treatment characteristics and outcome parameters (e.g., duration of mechanical ventilation, length of Intensive Care stay (ICLOS) and hospital length of stay (HLOS), mortality, surgery-related complications and pneumonia) were collected from the patients’ medical files. Crude and mat

Проведено клініко-епідеміологічне дослідження 64 клінічних випадків закритої поєднаної травми з розвитком феномена флотації грудної клітки (ФГК). Вивченню підлягали основні аспекти внутрішньогрупового розподілу та міжгрупових гендерних і вікових співвідношень із показниками виживаності та летальності. У результаті проведеного дослідження було встановлено, що травми з розвитком феномена ФГК спостерігаються переважно в чоловіків (79,7 %) соціально-продуктивного віку (40–59 років, 51,6%) внаслідок транспортних травм із пішоходами (28,1 %) та водіями (21,9 %). Дорожньо-транспортний травматизм є домінуючим видом травм у постраждалих із ФГК та становить 62,5 % від усіх випадків, при цьому флотація грудної клітки зустрічається в 4 рази частіше в чоловіків, ніж у жінок. На результуючі наслідки травм із ФГК мають суттєвий вплив гендерні і вікові фактори, що тісно пов’язані між собою., Background. Nowadays, injuries are the main cause of mortality among people aged up to 45 years. Clinical epidemiology methods make up a scientific basis in practical prophylaxis problem solving and improvement of trauma patients’ medical care system. The purpose of this research was to study gender- and age-related characteristics of traumas with flail chest and to determine their influence on survival and mortality rates. Materials and methods. A clinical and epidemiological research of 64 clinical cases of a combined blunt thoracic trauma with flail chest (FC) was conducted. In-group allocation aspects and intergroup gender and age relations with survival and mortality data have been studied. Results. As a result, it was found that FC phenomenon was more likely to affect males (79.7 %) of a socially productive age of 40–59 years (51.6 %) as a result of road traffic injuries with pedestrians (28.1 %) and drivers (21.9 %). The dominant factor of trauma in patients with FC was road traffic injuries which made up 62.5 % of all cases. Moreover, FC was 4 times more common in men than in women. Conclusions. Gender and age factors are closely interrelated and they have a resulting influence on the consequences of injuries with FC., Проведено клинико-эпидемиологическое исследование 64 клинических случаев закрытой сочетанной травмы с развитием феномена флотации грудной клетки (ФГК). Изучению подлежали основные аспекты внутригруппового распределения и межгрупповых гендерных и возрастных соотношений с показателями выживаемости и летальности. В результате проведенного исследования было установлено, что травмы с развитием феномена ФГК наблюдаются преимущественно у мужчин (79,7 %) социально-продуктивного возраста (40–59 лет, 51,6 %) вследствие транспортных травм с пешеходами (28,1 %) и водителями (21,9 %). Дорожно-транспортный травматизм является доминирующим видом травм у пострадавших с ФГК и составляет 62,5 % от всех случаев, при этом флотация грудной клетки встречается в 4 раза чаще у мужчин, чем у женщин. На результирующие последствия травм с ФГК имеют существенное влияние гендерные и возрастные факторы, которые тесно связаны между собой.

For 52 years male patient was presented with a history of apparent health entering at the service HGD General Surgery "Dr. Agostino Neto "Guantanamo with the diagnosis of unstable chest hypovolemic shock and penetrating chest wound of extreme urgency transferred to the operating room. It was practiced emergency thoracotomy with right upper lobectomy, neumorrafia, ligation of bleeding vessels, synthesis of the costal arch wire 8, chest drainage and stabilization of the chest wall with two stainless steel sheets. The patient was moved to ICU in critical intubated end and coupled for a period of 14 days, suffering sepsis gored by pseudomonas. Successful further development. Clinical and surgical aspects of practical interest in the treatment of this pathology are reviewed., Se presentó el caso de paciente masculino de 52 años con antecedente de salud aparente que ingresa en el servicio de Cirugía general del Hospital General Docente “Dr. Agostino Neto” de Guantánamo con el diagnóstico de tórax inestable en choque hipovolémico y herida torácica penetrante, es trasladado de extrema urgencia al salón de operaciones. Se le practicó toracotomía de urgencia con lobectomía superior derecha, neumorrafia, ligadura de vasos sangrantes, síntesis de los arcos costales con alambre en 8, drenaje torácico y estabilización de la pared torácica con dos láminas de acero inoxidable. Se trasladó a UCI en estado crítico extremo intubado y acoplado por un periodo de 14 días, sufre sepsis de la cornada por pseudomona. Evolución ulterior satisfactoria. Se revisaron aspectos clínicos y quirúrgicos de interés práctico en el tratamiento de esta patología.

The stress on an intramedullary screw rib fixation device holding together a centrally fractured human rib under in vivo force loadings was studied using finite element analysis (FEA). Validation of the FEA modelling using pullout from porcine ribs proved FEA to be suitable for assessing the structural integrity of screw/bone systems such as rib fixated by a screw. In the human rib fixation investigation, it was found that intramedullary bioresorbable Bioretec screws can fixate centrally fractured human ribs under normal breathing conditions. However, under coughing conditions, simulation showed Bioretec fixating screws to bend substantially. High stresses in the screw are mainly the result of flexion induced by the force loading, and are restricted to thin regions on the outside of the screw shaft. Stiffer screws result in less locally intense stress concentrations in bone, indicating that bone failure in the bone/screw contact regions can be averted with improvements in screw stiffness.

Polymethylmetacrylate (PMMA) is an artificial resin that has a wide application in a number of medical disciplines, surgery included. The use of acrylate is limited due to its modest mechanical features. Hence in this study, as an 'in vivo' experiment on dogs, the usefulness of 'reinforced acrylate' in the form of armored acrylate plates in the surgery of fractured ribs in flail chest has been valued. In earlier studies we have shown that polymethylmetacrylate, when reinforced with non-alkaline glass fibers, has improved mechanical characteristics (bending, stretching and crash resistance) compared with not reinforced, or in any other way strengthened acrylate. In this study the value of armored acrylate plates (AAP) in the sanation of flail chest in dogs has been verified, as well as its good biological tolerability as a new implant material in dogs. An original approach to surgical reposition and osteosynthesis of fractured ribs in dogs has been determined. An innovative approach to rib osteosynthesis with acrylate plates can be an adequate model for its application in human patients with unstable flail chest, which is often the result of injury or tumor excision., Polimetilmetakrilat (PMMA) je veštačka smola koja je našla široku primenu u brojnim medicinskim oblastima, uključujući i hirurgiju. Kako je primena akrilata ograničena njegovim relativno slabim mehaničkim osobinama, u ovom radu je u 'in vivo' eksperimentu na psima ispitana upotrebna vrednost 'ojačanog akrilata' odnosno armirane akrilatne pločice u hirurškom lečenju preloma rebara kod nestabilnog zida grudnog koša (torakalnog kapka). Našim ranijim istraživanjima dokazali smo da polimetilmetakrilat armiran bezalkalnim staklenim vlaknima poseduje znatno bolja mehanička svojstva (jačinu na savijanje, istezanje i udar) od nearmiranog ili na neki drugi način ojačanog akrilata. U ovom radu je u ogledima na psima dokazana vrednost armirane akrilatne pločice (AAP) u lečenju torakalnog kapka i potvrđena dobra biološka podnošljivost AAP kao implantnog materijala. Utvrđen je originalni postupak hirurške repozicije i osteosinteze prelomljenih rebara, a usvojena originalna tehnika osteosinteze rebara akrilatnom pločicom kod pasa može da bude adekvatan model postupka za primenu kod ljudi sa nestabilnim zidom grudnog koša, kao posledice teških povreda ili defekta zida toraksa prilikom ekscizije tumora.