Search

The study of the effectiveness and safety of intermittent fasting (IF) at 185 patients aged from 25 to 75 years (mean age – 48,6 years) with arterial hypertension (AH) and headache was carried out. AH was seen as the most likely factor of cerebral discirculation and associated cephalgia. Patients volunteered to maintain a short-term dietary restriction with terms of 16 or 24 hours once in 7 days over a period of 4 weeks. During this period, 43 patients stopped participation in the study, of which 31 - at 24-hour IF and 12 - at 16-hour IF. The assessment of the influence on cephalgia was considered positive when the score of visual analog scale (VAS) was decreased by 2 or more points and / or there was a significant decrease in the duration and frequency of cephalgia attacks. In a rhythmic diet with a 16-hour food intake missing, a positive result was registered at 35% (37,25% of young patients, 40,48% – of average and 28,57% of the elderly) without a significant difference between ages. The effectiveness of a 24-hour type of IF was higher and made up about 75% in all age groups. Negative side effects of IF that would require its termination due to objective reasons (threatening changes in blood pressure, syncope states and others) were not recorded, the most common complaints were the feeling of hunger (from 50 to 76% with a difference in age), psychological tension, uncertain anxiety (on average about 32%). The authors consider that such a psychological feature - namely, the impossibility and unwillingness to endure short-term fasting was a main factor of refusal to continue the treatment regimen, and within certain limits prevents the wider use of IF method in the treatment of cephalgia. In general, the efficacy of a 24-hour IF compared with a 16-hour type was significantly higher, without severe side effects.

У статті наводяться літературні дані про поширеність мігрені. Показано, що для пацієнтів із мігренню характерна варіабельність частоти, тривалості та інтенсивності мігренозних нападів, спектра провідних клінічних проявів, а також наявність специфічних для кожного пацієнта провокуючих чинників. Подані сучасні дані по деяких патогенетичних аспектах мігрені, звернуто увагу на суворі кореляційні зв’язки частоти головного болю з гормональними змінами, віком пацієнтів. Підкреслено, що гендерні відмінності, гормональні порушення є важливими факторами ініціації нападів мігрені. Наведено дані численних клінічних і експериментальних досліджень, які показують, що високий рівень естрогенів корелює з більш високою больовою толерантністю. Звернуто увагу на проблему коморбідності мігрені з іншими захворюваннями. Наводиться власне клінічне спостереження мігрені, ускладненої інфарктом головного мозку з нетиповою локалізацією ішемічного вогнища., В статье приводятся литературные данные о распространенности мигрени. Показано, что для пациентов с мигренью характерны вариабельность частоты, длительности и интенсивности мигренозных приступов, спектра ведущих клинических проявлений, а также наличие специфических для каждого пациента провоцирующих факторов. Представлены современные данные по некоторым патогенетическим аспектам мигрени, обращено внимание на строгие корреляционные связи частоты головной боли с гормональными изменениями, возрастом пациентов. Отмечено, что гендерные различия, гормональные наруше­ния являются важными факторами инициации приступов мигрени. Приведены данные многочисленных клинических и экспериментальных исследований, которые показывают, что высокий уровень эстрогенов коррелирует с более высокой болевой толерантностью. Обращено внимание на проблему коморбидности мигрени с другими заболеваниями. Приводится собственное клиническое наблюдение мигрени, осложненной инфарктом головного мозга с нетипичной локализацией ишемического очага., The article provides data on the prevalence of migraine. It is shown that migraine patients are characterized by the variability of the incidence, duration and intensity of migraine attacks, range of leading clinical manifestations, as well as the pre­sence of precipitating factors specific for each patient. This work presents a literature review, which describes some pathogenetic aspects of migraine. In this case, the authors define the direct correlation between the incidence of headaches and hormonal changes, the age of patients. It was found that gender differences, hormonal disorders are the important factors for the initiation of migraine attacks. The article presents the data of numerous clinical and experimental studies, which showed that high levels of estrogen are correlated with a higher pain tolerance. The work pays much attention to the problem of comorbidity of migraine, presents clinical case of migraine complicated by cerebral infarction with atypical localization of ischemic focus.

New neurophysiological techniques and pluridisciplinary approach contribute to progress in the diagnosis and medico-surgical treatment of headaches. © 1995 Masson Italia Periodici S.r.l., SCOPUS: ar.j, SCOPUS: ar.j, info:eu-repo/semantics/published

New neurophysiological techniques and pluridisciplinary approach contribute to progress in the diagnosis and medico-surgical treatment of headaches. © 1995 Masson Italia Periodici S.r.l., SCOPUS: ar.j, SCOPUS: ar.j, info:eu-repo/semantics/published

Vingt-huit étudiants ont répondu d’une part à un questionnaire concernant la présence chez eux de céphalées, d’autres douleurs, et la prise d’antalgiques, d’autre part à un questionnaire d’Evaluation de Situations Douloureuses Imaginées adapté du SPQ de Clark. La correction de ce dernier se fait selon la Théorie de la Décision Sensorielle (SDT). En comparant céphalalgiques et non céphalalgiques, on n’a pas trouvé de différence tant dans le niveau du critère que dans celui de la discrimination. Par contre, on a pu mettre en évidence un abajssement significatif de ces deux paramètres chez les sujets qui souffrent le plus souvent de diverses douleurs et qui y réagissent par la prise d’antalgiques. Les sujets douloureux — mais non uniquement céphalalgiques — consommateurs d’antalgiques sont donc moins stoïques d’une part et ont une moins bonne discrimination entre douleur et non-douleur d’autre part. Les auteurs attirent l’attention sur les différences obtenues au niveau du critère — mais pas à la discrimination — selon qu’on utilise une échelle visuelle analogique ou nominale. © 1988, Springer-Verlag. All rights reserved., SCOPUS: ar.j, info:eu-repo/semantics/published

© D.D. GAYNETDINOVA, S.I. TUKHFATULLINA. Objective. To study clinical characteristics and Doppler and laboratory parameters in women with headache and antiphospholipid syndrome. Material and methods. One hundred and forty-three women with headache (34 with migraine, 53 with tension type headache) and antiphospholipid syndrome and 56 healthy controls were examined. Results. Coagulogram and cerebral blood flow parameters were significantly different between controls and patients with headache and antiphoshpolipid syndrome. All women with antiphoshpolipid syndrome had changes in the thrombotic system and plasma. Blood flow parameters were higher in all patients with headache and antiphoshpolipid syndrome. Conclusion. Changes in laboratory and Doppler parameters depend on the clinical manifestations of cephalalgia, as well as the age of patients.