Search

The results of the development of the model of the antagonistic agents behavior in a cyber conflict are presented. It is shown that the resulting model can be used to analyze investment processes in security systems, taking into account the assumption that investment processes are significantly influenced by the behavior of parties involved in a cyber conflict.General approaches to model development are presented. First of all, the system of concepts, assumptions and limitations is formed, within the framework of which a mathematical model of behavior must be developed. Taking this into account, the mathematical model of the conflicting agents behavior, presented in the form of algebraic and differential equations, is developed. The developed model presents both the technical characteristics of the security system and the psychological characteristics of the participants in the cyber conflict, which affect the financial characteristics of the investment processes in cybersecurity systems. A distinctive feature of the proposed model is the simultaneous consideration of the behavior of the parties to a cyber conflict not as independent parties, but as agents mutually interacting with each other. The model also makes it possible to simulate the destabilizing effect of the confrontation environment disturbances on the behavior of the conflicting parties, changing the degree of vulnerability of the cybersecurity system along various attack vectors and the level of their success.Using the developed model, simulation modeling of the interacting agents behavior in a cyber conflict is performed. The simulation results showed that even the simplest behavior strategies of the attacking side (“the weakest link”) and the defense side (“wait and see”) make it possible to ensure information security of the business process loop.The developed model of interaction between the attacker and the defender can be considered as a tool for modeling the processes of the conflicting parties, Представлены результаты разработки модели поведения антагонистических агентов в условиях киберконфликта. Показано, что полученная модель может использоваться для анализа процессов инвестирования в системах безопасности с учетом предположения, что на инвестиционные процессы значительное влияние оказывает поведение участвующих в киберконфликте сторон.Представлены общие подходы к разработке модели. Прежде всего, сформирована система понятий, допущений и ограничений, в рамках которых и должна быть разработана математическая модель поведения. С учетом этого разработана математическая модель поведения конфликтующих агентов, представленная в виде алгебраических и дифференциальных уравнений. В разработанной модели представлены как технические характеристики системы безопасности, так и психологические особенности участников киберконфликта, которые влияют на финансовые характеристики процессов инвестирования систем кибербезопасности. Отличительной особенностью предлагаемой модели является одновременное рассмотрение поведения сторон киберконфликта не как независимых сторон, а как взаимовляющих друг на друга агентов. Модель также позволяет имитировать дестабилизирующее влияние на поведение конфликтующих сторон возмущений со стороны среды противостояния, изменяя степень уязвимости системы кибербезопасности по различным векторам атак и уровень успешности их проведения.С использованием разработанной модели выполнено имитационное моделирование поведения взаимодействующих агентов в условиях киберконфликта. Результаты моделирования показали, что даже простейшие стратегии поведения атакующей стороны («самое слабое звено») и стороны защиты («жди и смотри») позволяют обеспечить информационную безопасность контура бизнес-процессов.Разработанную модель взаимодействия атакующего и защитника можно рассматривать как инструмент моделирования процессов поведения конфликтующих сторон при реализации различных сценариев инвестирования. Результаты моделирования дают возможность лицам, принимающим, Наведені результати розробки моделі поведінки антагоністичних агентів в умовах кіберконфлікта. Показано, що отримана модель може використовуватися для аналізу процесів інвестування в системах безпеки з урахуванням припущення, що на інвестиційні процеси значною мірою впливає поведінка агентів, що беруть участь в кіберконфлікті.Представлено загальні підходи до розробки моделі. Перш за все, сформована система понять, припущень і обмежень, в рамках яких і повинна бути розроблена математична модель поведінки. З урахуванням цього розроблено математичну модель поведінки конфліктуючих агентів, яка представлена у вигляді алгебраїчних і диференціальних рівнянь. У розробленій моделі відображено як технічні характеристики системи безпеки, так і психологічні особливості учасників кіберконфлікта, які впливають на фінансові характеристики процесів інвестування систем кібербезпеки. Відмінною особливістю пропонованої моделі є одночасний розгляд поведінки сторін кіберконфлікта не як незалежних сторін, а як взаїмовпливающих один на одного агентів. Модель також дозволяє імітувати дестабілізуючий вплив на поведінку конфліктуючих сторін збурень з боку середовища протистояння, змінюючи ступінь уразливості системи кібербезпеки різних векторах атак і рівень успішності їх проведення.З використанням розробленої моделі виконано імітаційне моделювання поведінки взаємодіючих агентів в умовах кіберконфлікта. Результати моделювання показали, що навіть найпростіші стратегії поведінки атакуючої сторони («найслабша ланка») і сторони захисту («чекай і дивись») дозволяють забезпечити інформаційну безпеку контуру бізнес-процесівРозроблену модель взаємодії атакуючого і захисника можна розглядати як інструмент моделювання процесів поведінки конфліктуючих сторін при реалізації різних сценаріїв інвестування. Результати моделювання дають можливість особам, які приймають рішення, отримувати підтримку щодо напрямів інвестування в безпеку контуру бізнес-процесів

In the article on the basis of the conducted analysis the discrepancy between the existing scientific and methodical apparatus for assessing the effectiveness of the functioning of the military communication system, which is oriented on analog data transmission methods, and the implementation of the transition of the military communication system to digital communication means has been established. The necessity of: improving the method of calculating the bandwidth of the access network to the transport network of the communication system in the conditions of transition to modern digital methods of information transmission, the growth of information exchange, implementation of multiservice networks of service provision; development of the method of management of available resources of the transport network of the military communication system for the guaranteed provision of the necessary throughput capacity of the communication system in the difficult conditions of the conduct of hostilities. Subsequently, improved methods can be used to substantiate the requirements for a military communication system in combat operations (operations)., В статье на основе проведенного анализа установлено несоответствие между существующим научно-методическим аппаратом оценки эффективности функционирования системы военной связи, который ориентирован на аналоговые методы передачи данных, и совершенным переходом системы военной связи на цифровые средства связи. Обоснована необходимость: совершенствование метода расчета пропускной способности сети доступа к транспортной сети системы связи в условиях перехода на современные цифровые методы передачи информации, рост информационного обмена, реализации мультисервисных сетей оказания услуг; разработки метода управления имеющимися ресурсами транспортной сети системы военной связи для гарантированного обеспечения необходимой пропускной способности системы связи в сложных условиях ведения боевых действий. В дальнейшем, усовершенствованные методы могут быть использованы для обоснования требований к системе военной связи в боевых действиях (операциях)., У статті на основі проведеного аналізу встановлено невідповідність між існуючим науково-методичним апаратом оцінки ефективності функціонування системи військового зв’язку, який орієнтований на аналогові методи передачі даних, та здійсненим переходом системи військового зв’язку на цифрові засоби зв’язку. Обґрунтовано необхідність: удосконалення методу розрахунку пропускної спроможності мережі доступу до транспортної мережі системи зв’язку за умов переходу на сучасні цифрові методи передачі інформації, зростання інформаційного обміну, реалізації мультисервісних мереж надання послуг; розробки методу управління наявними ресурсами транспортної мережі системи військового зв’язку для гарантованого забезпечення необхідної пропускної спроможності системи зв'язку в складних умовах ведення бойових дій. В подальшому удосконалені методи можуть бути використані для обґрунтування вимог до системи військового зв’язку у бойових діях (операціях)