Search

Aim. To study the dynamic changes in the qualitative and quantitative state of microbial flora in different parts of the skin of the mammary glands during childbirth during the 7 days of the postpartum period, to identify the representatives of the microflora that form the concept of "normocenosis" of the mammary gland, as a factor in preventing purulent-septic complications in the postpartum period.Materials and methods. We examined 54 pedigrees for the first, third and fifth and seventh days of the postnatal period with physiological births, with the absence of extragenіtal pathology, acute and chronic іnfectіous diseases that were exclusively breast-fed. For takіng the materіal we used a method of Rosemary cleansіng by Wіllіamson and Klygman from two parts of the mammary gland: areola mammae and papіlla mammae. Іdentification of bacterial flora was carried out by a colorimetric system for the study of "Lіofіlchem" (Italy). The cultures of the aero-coccі were also іdentіfіed by addіtіonal crіterіa: growth in the selectіvely-іndіcatіve medium, growth and biochemical activity on the media with selenium and tellurium salts, lactate oxіdase, superoxіde dіsmutase actіvіty.Results. In total, 13 strains of microorganisms (Staphіlococcus epіdermіdіs, Staphіlococcus saprofііcus, Staphіlococcus aureus, Mіcrococcus sp and Aerococcus vіrіdans, enterobacterіal - Enterobacter sp., E. colі, Klebsіella pneumonіa, Bacіllus sp., аnd crested mushrooms - Candіda sp.) were іsolated. At 1-2 days after chіldbіrth there was a sowіng town wіth a hіgher іncіdence of enterobacterіal flora and Staphylococcus aureus. Out of the dіfferent parts of the mammary gland, Staphіlococcus aureus was sown іn 23.8% of cases, Enterobacter sp.- 9.5%, E. colі-19%, Klebsіella pneumonіa - 14.3%. Іn the early days of the postpartum perіod, the sowіng of Staphіlococcus epіdermіdіs from dіfferent parts of the mammary gland was markedly hіgher. Іn the dynamіcs of the postpartum perіod of 3-4 days, there was an і, Цель. Исследовать динамические изменения качественного и количественного состояния микробной флоры в разных участках кожи молочных желез у родильниц в течение 7 суток послеродового периода, для определения представителей микрофлоры, которые формируют понятие "нормоценоза" молочной железы, как фактора предотвращения гнойно-септических осложнений в послеродовом периоде.Материалы и методы. Обследованы 54 родильницы на первые, третьи и 5-7 сутки послеродового периода, у которых прощли физиологические роды, при отсутствии экстрагенитальной патологии, острых и хронических инфекционных заболеваний, которые исключительно кормили грудью. Для взятия материала использовали метод смывов-соскобов по Вильямсону и Клигман из двух участков молочной железы: areola mammae и papіlla mammae. Идентификация бактериальной флоры проводилась колориметрической системой для исследования "Lіofіlchem" (Италия). Культуры аэрококков идентифицировались также по дополнительным критериям: ростом на селективно-индикаторной среде, ростом и биохимической активностью на средах с солями селена и теллура, лактатоксидазной, супероксиддисмутазной активностью.Результаты. Всего было выделено 13 штаммов микроорганизмов (Staphіlococcus epіdermіdіs, Staphіlococcus saprofііcus, Staphіlococcus aureus, Mіcrococcus sp. и Aerococcus vіrіdans, ентеробактериальная - Enterobacter sp., E. сollі, Klebsіella pneumonіa, Bacіllus sp., дрожжеподобные грибы - Candіda sp.). На 1-2 сутки послеродового периода у родильниц идентифицировалась с большей частотой энтеробактериальная флора и Staphіlococcus aureus. С различных участков молочной железы высевались Staphіlococcus aureus до 23,8 % случаев, Enterobacter sp.- 9,5 %, E. сollі- 19 %, Klebsіella pneumonіa - 14,3 %. В первые дни послеродового периода достоверно выше отмечалось в посевах только Staphіlococcus epіdermіdіs с различных участков молочной железы родильниц. В динамике послеродового периода на 3-4 сутки отмечалось повышение роста кокковой флоры : Staphіlococcus epіdermі, Мета. Дослідити динамічні зміни якісного та кількісного стану мікробної флори у різних ділянках шкіри молочних залоз у породіль на протязі 7 діб післяпологового періоду, для визначення представників мікрофлори, які формують поняття “нормоценозу” молочної залози, як чинника запобігання гнійно-септичних ускладнень в післяпологовому періоді.Матеріали та методи. Обстежені 54 породіль на першу, третю та 5-7 добу післяпологового періоду, що мали фізіологічні пологи, з відсутністю екстрагенітальної патології, гострих та хронічних інфекційних захворювань, які виключно годували грудьми. Для взяття матеріалу використовували метод змивів-зішкребів по Вільямсону та Клігману з двох ділянок молочної залози: areola mammae та papіlla mammae. Ідентифікація бактеріальної флори проводилась колориметричною системою для дослідження “Lіofіlchem” (Італія). Культури аeрококів ідентифікувались також за додатковими критеріями: ростом на селективно-індикаторному середовищі, ростом та біохімічною активністю на середовищах з солями селена та телура, лактатоксидазною, супероксиддисмутазною активністю.Результати. Усього було виділено 13 штамів мікроорганізмів (Staphіlococcus epіdermіdіs, Staphіlococcus saprofііcus, Staphіlococcus aureus, Mіcrococcus sp. та Aerococcus vіrіdans, ентеробактеріальна - Enterobacter sp., E. сollі, Klebsіella pneumonіa, Bacіllus sp., дрожеподібні гриби – Candіda sp.).На 1-2 добу післяпологового періоду у породіль мало місто висівання з більшою частотою ентеробактеріальної флори та Staphіlococcus aureus. З різних ділянок молочної залози висівались Staphіlococcus aureus до 23,8 % випадків, Enterobacter sp.- 9,5 %, E. сollі- 19 %, Klebsіella pneumonіa – 14,3 %. В перші дні післяпологового періоду достовірно вище відмічалось висівання тільки Staphіlococcus epіdermіdіs з різних ділянок молочної залози породіль.У динаміці післяпологового періоду на 3-4 добу відмічалось підвищення висівання кокової флори з молочної залози: Staphіlococcus epіdermіdіs, Staphіlococcus saprofіtіcu

Objective: to define the diagnostic value of immunological resistance parameters in children suffering from recurrent respiratory diseases, to analyse the microflora of mucous membranes of a mouth in this category of children.Materials and methods. 60 children at the age of 10–16 years with the recurrent respiratory diseases (RRD) were examined. All children were divided into two groups: the main group included 30 children with RRD (6–8 times per year), the control group included 30 children with 2–4 episodes of respiratory diseases per year. All children were examined for physical development by the method of сentilny standards, also, all-clinical methods researches were conducted; the analysis of the children and their parents given to the anamnesis was also, carried out. The microbiological research of material from the surface of mucous membrane of the oral cavity and a pharynx was conducted. The immunological check-up included indicators of peripheral blood neutrophils functional activity according to a phagocytosis and the NBT-test, the maintenance of circulating immune complexes (CIC), concentration of immunoglobulins of G, A, M and secretory immunoglobulin A (sIgA) classes and lysozyme, by radial immunodiffusion method, and concentration of interleukin-6 (IL-6) and interleukin-4 (IL-4) by ELISA method.Results. According to clinical and medical history data, children with RRD suffered from pharyngitis, laryngitis, tonsillitis much more often. Among children, with RRD, against the background of the increased identification of opportunistic flora, compared to control group, the inhibition of phagocytic activity of neutrophils was revealed, specifically, a significant decrease in the activity of phagocytosis and reduction of reserve capacity of neutrophils under conditions of their stimulation (р<0.01). Group of children with RRD showed reliable increase in concentration of IgG, the CIC and lysozyme concentrations in blood serum, were also established (р<0, Цель: определить диагностическую ценность параметров иммунологической резистентности у детей, которые подвержены острым респираторным заболеваниям (ОРЗ), провести анализ микрофлоры слизистых оболочек ротовой полости у данной категории детей.Материалы и методы. Обследовано 60 детей в возрасте 10–16 лет. Основную группу составили 30 детей с частыми ОРЗ (6–8 раз в год), контрольную группу — 30 детей, болевшие эпизодически (2–4 раза в год). У всех детей оценивалось физическое развитие по методу центильных стандартов, проведены общеклинические обследования, анализ данных анамнеза детей и их родителей, микробиологическое исследование материала с поверхности слизистых оболочек ротовой полости и зева. Исследование состояния иммунологической реактивности включало определение показателей функциональной активности нейтрофилов периферической крови по данным фагоцитоза и НСТ-теста, содержание циркулирующих иммунных комплексов (ЦИК), определение концентрации иммуноглобулинов класса G, A, M, секреторного иммуноглобулина А (sIgA) и лизоцима методом радиальной иммунодиффузии в геле, а концентрации интерлейкина 6 (IL-6) и интерлейкина 4 (IL-4) — иммуноферментным методом.Результаты. Установлено, что дети основной группы значительно чаще болели фарингитом, ларингитом, тонзиллитом. У них на фоне повышенной частоты выявления условно-патогенной флоры по сравнению с данными контрольной группы отмечается угнетение фагоцитарной активности нейтрофилов — достоверное снижение активности фагоцитоза и уменьшение резервных возможностей нейтрофилов в условиях их стимуляции (р<0,01). У детей основной группы установлено достоверное повышение концентрации IgG, ЦИК и лизоцима в сыворотке крови (р<0,05). Верифицировано достоверное снижение параметров местного иммунитета (IgA, лизоцима) на фоне повышения уровня IgG в слюне (р<0,01). У детей основной группы концентрация IL-6 превышала контрольные значения, но при этом концентрация IL-4 была за пределами чувствительности тест-системы (<0,4 пг/м, Мета: визначити діагностичну цінність параметрів імунологічної резистентності у дітей, що страждають на часті гострі респіраторні захворювання (ГРЗ), провести аналіз мікрофлори слизових оболонок ротової порожнини у даної категорії дітей.Пацієнти і методи. Обстежено 60 дітей віком 10–16 років. Основну групу склали 30 дітей з частими ГРЗ (6–8 раз на рік), контрольну — 30 дітей, які хворіють епізодично (2–4 рази на рік). У всіх дітей оцінювався фізичний розвиток за методом центильних стандартів, проведені загальноклінічні обстеження, аналіз даних анамнезу дітей та їхніх батьків, мікробіологічне дослідження матеріалу з поверхні слизових оболонок ротової порожнини і зіва. Дослідження стану імунологічної реактивності включало визначення показників функціональної активності нейтрофілів периферичної крові за даними фагоцитозу і НСТ-тесту, вміст циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), визначення концентрації імуноглобулінів класу G, A, M, секреторного імуноглобуліну А (sIgA) і лізоциму методом радіальної імунодифузії у гелі, а концентрацію інтерлейкіну 6 (IL-6) та інтерлейкіну 4 (IL-4) — імуноферментним методом.Результати. Встановлено, що діти основної групи значно частіше хворіли на фарингіт, ларингіт, тонзиліт. У них на тлі підвищення частоти виявлення умовно-патогенної флори порівняно з даними контрольної групи відмічається пригнічення фагоцитарної активності нейтрофілів — достовірне зниження активності фагоцитозу і зменшення резервних можливостей нейтрофілів в умовах їх стимуляції (р<0,01). У дітей основної групи встановлено достовірне підвищення концентрації IgG, ЦІК і лізоциму у сироватці крові (р<0,05). Верифіковано достовірне зниження параметрів місцевого імунітету (IgA, лізоциму) на тлі підвищення рівня IgG у слині (р<0,01). У дітей основної групи концентрація IL-6 перевищувала контрольні значення, а концентрація IL-4 була за межами чутливості тест-системи (<0,4 пг/мл) в обох групах.Висновки. Серед чинників, які сприяють формуванню групи дітей підліткового

Periodontal diseases rank second in the incidence and prevalence after caries and remain an actual problem of paediatric dentistry. This pathology occurs due to the wide range of factors. The pathological processes in periodontium particularly often occur in adolescents with general somatic diseases, including patients with gastrointestinal diseases.Objective: to determine the peculiarities of clinical status and microbiocenosis of the periodontal tissues in adolescents with catarrhal gingivitis and chronic gastroduodenitis with subsequent planning of preventive and curative interventions.Materials and methods. A clinical dental examination of 38 adolescents aged 12 to 18 years with generalized catarrhal gingivitis and chronic gastroduodenitis constituting the main group was carried out. The comparison group included 25 adolescents of similar age with diagnosed generalized catarrhal gingivitis without somatic pathology. As a control were used results of similar studies conducted in 20 adolescents of the corresponding age without signs of gingival inflammation and somatic diseases. Microbiological study of the periodontal sulcus content was also conducted.Results. The course of gingivitis in the main group was predominantly chronic or in the exacerbation phase, of moderate severity, with the chief complaint of gingival bleeding. The chronic catarrhal gingivitis of mild severity was predominantly diagnosed in the comparison group. The obtained findings of microbiological tests proved that the most likely cause of the inflammatory gingival process may be the development of oral dysbiosis against a background of somatic pathology (chronic gastroduodenitis) in combination with inadequate oral hygiene.Conclusions. The catarrhal gingivitis prevalence in adolescents with chronic gastroduodenitis is higher than in those without any concomitant somatic pathology. In adolescents with catarrhal gingivitis, which associated with chronic gastroduodenitis, there are more marked qu, Заболевания тканей пародонта в детском возрасте занимают второе место по частоте и распространенности после кариеса и остаются актуальной проблемой детской стоматологии. Данная патология возникает вследствие действия целого ряда факторов. Особенно часто патологические процессы в пародонте встречаются у подростков с общими соматическими заболеваниями, в частности, с заболеваниями желудочно-кишечного тракта.Цель: определить особенности клинического состояния и микробиоценоза тканей пародонта у подростков с катаральным гингивитом и хроническим гастродуоденитом с последующим планированием лечебно-профилактических мероприятий.Материалы и методы. Проведено клиническое стоматологическое обследование 38 подростков в возрасте от 12 до 18 лет с генерализованным катаральным гингивитом и хроническим гастродуоденитом, которые составили основную группу. В группу сравнения вошли 25 подростков аналогичного возраста с диагностированным генерализованным катаральным гингивитом без соматической патологии. Контролем послужили данные аналогичных исследований у 20 подростков без признаков воспаления и соматических заболеваний. Параллельно проводились микробиологические исследования содержимого десневой борозды.Результаты. Гингивит у подростков основной группы в большинстве случаев имел хроническое течение или хроническое в стадии обострения, средней степени тяжести, с основной жалобой на кровоточивость десен. В группе сравнения в основном диагностировали хронический катаральный гингивит легкой степени тяжести. Полученные результаты микробиологических исследований свидетельствуют о том, что причиной возникновения воспалительного процесса в десне может быть развитие орального дисбиоза на фоне соматической патологии (хронического гастродуоденита) в сочетании с недостаточной гигиеной полости рта.Выводы. Распространенность катарального гангивита у подростков с хроническим гастродуоденитом выше, чем у подростков без сопутствующей соматической патологии. У подростков с катаральным гингивитом, ко, Захворювання пародонта посідають друге місце за частотою і поширеністю після карієсу та залишаються актуальною проблемою дитячої стоматології. Дана патологія виникає внаслідок дії цілого ряду факторів. Особливо часто патологічні процеси в пародонті зустрічаються у підлітків із загально-соматичними захворюваннями, зокрема в осіб із захворюваннями шлунково-кишкового тракту.Мета: вивчити особливості клінічного стану та мікробіоценозу тканин пародонта у підлітків із катаральним гінгівітом та хронічними гастродуоденітами з наступним плануванням лікувально-профілактичних заходів.Матеріали і методи. Проведено клінічне стоматологічне обстеження 38 підлітків віком від 12 до 18 років із генералізованим катаральним гінгівітом та хронічним гастродуоденітом, що склали основну групу. До групи порівняння увійшли 25 підлітків аналогічного віку з діагностованим генералізованим катаральним гінгівітом без соматичної патології. Контролем слугували дані аналогічних досліджень, проведених у 20 підлітків відповідного віку без ознак запалення ясен та соматичних захворювань. Також проводилися мікробіологічні дослідження вмісту зубо-ясенної борозни.Результати. Перебіг гінгівіту в осіб основної групи переважно був хронічним або в стадії загострення, середнього ступеня важкості, з основною скаргою на кровоточивість ясен. У групі порівняння переважно діагностували хронічний катаральний гінгівіт легкого ступеня важкості. Одержані результати мікробіологічних досліджень свідчать, що найбільш ймовірною причиною виникнення запального процесу в яснах може бути розвиток орального дисбіозу на тлі соматичної патології (хронічного гастродуоденіту) у поєднанні з недостатньою гігієною ротової порожнини.Висновки. Поширення катарального гінгівіту серед підлітків з хронічним гастродуоденітом вище, ніж у підлітків без супутньої соматичної патології. У підлітків з катаральним гінгівітом, що перебігає на тлі хронічного гастродуоденіту спостерігаються більш виразні кількісні та якісні зміни мікробіоценозу ясен.

The ability of pathogenic and conditionally pathogenic bacteria to prolong the survival in hostile host-macroorganism environments with their persistence. One of the factors of persistence is antilysosytic activity (ALA), which provides them with selective benefits of growth and reproduction on the mucous membranes, promotes prolonged stay of bacteria in the macroorganism. Therefore, the promising approach to the treatment of periodontal diseases is the use of drugs that can suppress the expression of this factor of the persistence of pathogens or eliminate microorganisms with antilisositum activity from the composition of oral microbiocenoses. The purpose of the study was to determine one of the markers of the persistence of representatives of the microbiocenosis of periodontal tissues — the antilysosytic activity of microorganisms before and after the complex treatment of catarrhal gingivitis in adolescents with chronic gastroduodenitis (HGD).Materials and methods: changes were studied before and after the treatment of germ microbiocenosis and ALA persistence factor in 38 adolescents with generalized catarrhal gingivitis (GKG) and HGD from 12 to 18 years old who were the main group. The group included 25 adolescents of the same age with diagnosed GKG who, at the time of the survey, did not file complaints of violations of somatic health and were not on the dispensary records of related specialists. Monitoring of changes of germs microbiocenosis and ALA was carried out before treatment, after treatment and six months later.Results. The new therapeutic complex developed for us for the treatment of adolescents with GCG showed a pronounced corrective effect on the nature of germs microbiocenosis and proved to be well established both in the context of concomitant gastroduodenitis and in patients without concomitant gastrointestinal tract pathology. He allowed to achieve a steady reduction of the persistent potential of the gluten microflora by reducing its ability to, Способность патогенных и условно-патогенных бактерий к длительному выживанию во враждебной среде хозяина-макроорганизма обеспечивается их персистенцией. Одним из факторов персистенции является антилизоцимная активность (АЛА), что обеспечивает им селективные преимущества роста и размножения на слизистых оболочках, способствует длительному пребыванию бактерий в макроорганизме. Поэтому перспективным подходом к лечению заболеваний пародонта является применение лекарственных препаратов, способных подавлять экспрессию этого фактора персистенции патогенов или элиминировать микроорганизмы с антилизоцимной активностью из состава оральных микробиоценозов.Цель — определение антилизоцимной активности микроорганизмов до и после комплексного лечения катарального гингивита у подростков с хроническим гастродуоденитом (ХГД).Материалы и методы. Изучали изменения микробиоценоза десен у 38 подростков в возрасте 12–18 лет с генерализированным катаральным гингивитом (ГКГ) и ХГД до и после лечения, которые составили основную группу. В группу сравнения вошли 25 подростков аналогичного возраста с диагностированным ГКГ, которые на момент обследования не предъявляли жалоб на нарушения соматического здоровья и не состояли на диспансерном учете у смежных специалистов. Мониторинг изменений микробиоценоза десен и АЛА проводился до лечения, после лечения и через шесть месяцев.Результаты и выводы. У подростков с ГКГ (как на фоне сопутствующего гастродуоденита, так и у соматически здоровых) наблюдается резко повышенная частота колонизации бактериями с высокой АЛА слизистой оболочки десен. Разработанный терапевтический комплекс с включением лактосодержащих пробиотиков проявляет устойчивое корректирующее воздействие на качественные характеристики микробиоценоза десен подростков с ГКГ, обеспечивая снижение персистентного потенциала микрофлоры за счет уменьшения способности инактивировать лизоцим ротовой жидкости., Здатність патогенних та умовно-патогенних бактерій до тривалого виживання у ворожому середовищі господаря-макроорганізма забезпечується їх персистенцією. Одним із факторів персистенції є антилізоцимна активність (АЛА), що забезпечує їм селективні переваги росту і розмноження на слизових оболонках, сприяє тривалому перебуванню бактерій у макроорганізмі. Тому перспективним підходом до лікування захворювань пародонта є застосування лікарських препаратів, здатних пригнічувати експресію цього фактора персистенції патогенів або елімінувати мікроорганізми з антилізоцимною активністю із складу оральних мікробіоценозів.Мета — визначення антилізоцимної активності мікроорганізмів до та після комплексного лікування катарального гінгівіту у підлітків з хронічним гастродуоденітом (ХГД).Матеріали і методи. Вивчали зміни мікробіоценозу ясен 38 підлітків віком 12–18 років з генералізованим катаральним гінгівітом (ГКГ) та ХГД до та після лікування, що склали основну групу. Групу порівняння склали 25 підлітків аналогічного віку з діагностованим ГКГ, які на момент обстеження не мали скарг на порушення соматичного здоров'я і не перебували на диспансерному обліку в суміжних спеціалістів. Моніторинг змін мікробіоценозу ясен та АЛА проводився до лікування, після лікування та через шість місяців.Результати та висновки. У підлітків з ГКГ (як на тлі супутнього ХГД, так і у соматично здорових) спостерігається різко підвищена частота колонізації слизової оболонки ясен бактеріями з високою АЛА. Розроблений терапевтичний комплекс із включенням лактовмісних пробіотиків проявляє стійкий коригуючий вплив на якісні характеристики мікробіоценозу ясен підлітків з ГКГ, забезпечуючи зниження персистентного потенціалу мікрофлори за рахунок зменшення здатності інактивувати лізоцим ротової рідини.

The key elements of the aetiology and pathogenesis of periodontal diseases according to the contemporary conception are quantitative and qualitative changes in the oral cavity microflora composition — reducing the amount of normal flora, increasing commensals, excessive contamination of periodontal pathogens with a simultaneous deterioration of oral hygiene, reducing local and general immunity, which more often occur in the presence of somatic diseases.Objective: to determine the efficacy of the developed therapeutic and preventive comprehensive management focused on the microbiocenosis correction of the periodontal tissues in adolescents with catarrhal gingivitis and chronic gastroduodenitis by microbiological monitoring before and after treatment and in long-term period.Materials and methods. The study included 38 adolescents aged 12 to 18 years with generalized catarrhal gingivitis (GCG) and chronic gastroduodenitis, who made up the main group. The comparison group comprised 25 same aged adolescents with a diagnosed GCG, who had no complaints of somatic health violations at the time of the study and were not under regular medical check-up with allied specialists. The outcome monitoring of the gingival microbiocenosis changes was carried out before and after the treatment, and in six month period.Results. On the background of the developed therapeutic and preventive comprehensive management of children with GCG and associated gastroduodenitis, the well-defined changes in the gingival microbiocenosis were observed. A long-term normalization of the resident and transient normal flora was achieved, as well as a reduction in the proportion of pathogenic aerobic microorganisms in the oral microbiocenosis of the examined adolescents.Conclusions. The proposed therapeutic and preventive comprehensive management provides a reduction in the massivity and frequency of the gingival mucosa colonization by pathogenic aerobic microflora (β-hemolytic streptococcus, Staphylococcus, Согласно современной концепции, ключевыми звеньями этиологии и патогенеза заболеваний тканей пародонта являются количественные и качественные изменения в составе микрофлоры полости рта, а именно уменьшение количества нормофлоры, увеличение условно-патогенных микроорганизмов, увеличение обсеменения и инфицирования пародонтопатогеннами с одновременным ухудшением гигиены полости рта, снижением местного и общего иммунитета, что чаще происходит на фоне соматических заболеваний.Цель: изучение эффективности разработанного лечебно-профилактического комплекса, действие которого направлено на коррекцию микробиоценоза тканей пародонта у подростков с катаральным гингивитом и хроническим гастродуоденитом, путем микробиологического мониторинга до, после лечения и в отдаленные сроки.Материалы и методы. Под наблюдением находились 38 подростков в возрасте от 12 до 18 лет с генерализованным катаральным гингивитом (ГКГ) и хроническим гастродуоденитом, которые составили основную группу. В группу сравнения включили 25 подростков аналогичного возраста с диагностированным ГКГ, которые на момент обследования не имели жалоб на нарушение соматического здоровья и не находились на диспансерном учете у узких специалистов. Мониторинг изменений микробиоценоза десен проводился до лечения, после лечения и через шесть месяцев.Результаты. На фоне применения разработанного лечебно-профилактического комплекса для лечения детей с ГКГ и сопутствующим гастродуоденитом произошли выраженные изменения микробиоценоза десен. Был достигнут стойкий нормализующий эффект на резидентную и транзиторную нормофлору и обеспечено снижение доли патогенных аэробных микроорганизмов в оральных микробиоценозах обследованных подростков.Выводы. Предложенный лечебно-профилактический комплекс обеспечивает снижение массивности и частоты колонизации слизистой оболочки десен патогенной аэробной микрофлорой (β-гемолитическим стрептококком, золотистым стафилококком и дрожжевидными грибами рода Candida)., Ключовими ланками етіології та патогенезу захворювань тканин пародонта за сучасною концепцією є кількісні та якісні зміни у складі мікрофлори ротової порожнини – зменшення кількості нормофлори, збільшення умовно-патогених мікроорганизмів, надмірне обсіменіння та інфікування пародонтопатогенами з одночасним погіршенням гігієни ротової порожнини, зниженням місцевого та загального імунітету, що частіше відбувається за наявності соматичних захворювань.Мета: визначення ефективності розробленого лікувально-профілактичного комплексу, спрямованого на корекцію мікробіоценозу тканин пародонта у підлітків з катаральним гінгівітом та хронічними гастродуоденітами шляхом мікробіологічного моніторингу до і після лікування та у віддалені терміни.Матеріали і методи. Під спостереженням знаходилися 38 підлітків віком від 12 до 18 років з генералізованим катаральним гінгівітом (ГКГ) та хронічним гастродуоденітом, що склали основну групу. До групи порівняння увійшли 25 підлітків аналогічного віку з діагностованим ГКГ, які на момент обстеження не мали скарг на порушення соматичного здоров'я і не перебували на диспансерному обліку у суміжних спеціалістів. Моніторинг змін мікробіоценозу ясен проводився до лікування, після лікування та через шість місяців.Результати. На тлі застосування розробленого лікувально-профілактичний комплексу для лікування дітей з ГКГ і супутнім гастродуоденітом відбулися виразні зміни мікробіоценозу ясен. Було досягнуто стійкого нормалізуючого ефекту на резидентну і транзиторну нормофлору та забезпечено зниження частки патогенних аеробних мікроорганізмів в оральних мікробіоценозах обстежених підлітків.Висновки. Запропонований лікувально-профілактичного комплексу забезпечує зниження масивності та частоти колонізації слизової оболонки ясен патогенною аеробною мікрофлорою (β-гемолітичним стрептококом, золотистим стафілококом та дріжджоподібними грибами роду Candida).

Objective. To present the results of the vaginal microbiocenosis study in women with uterine leiomyoma and inflammatory diseases of the genital organs; to optimize the prevention and treatment of inflammatory changes of the genital organs in fertile aged women with these pathologies.Material and methods. We examined 150 fertile aged women, who were divided into three groups: I group — 50 women with leiomyoma of the uterus, who received the proposed treatment and prevention measures, the second group — 50 women with leiomyoma of uterus who were administered conventional therapy and the third group comprised 50 healthy women. Bacteriological tests were conducted to assess the species and quantitative composition of vaginal microflora in women after the treatment course of the disorders of autonomic nervous system. Microbiological analyses and recording of the results were carried out in accordance with the Order No. 535 of the Ministry of Health of the USSR, 1985 and the Order of the Ministry of Health of Ukraine No.234 dated May 10, 2007. For prevention and treatment of chronic inflammatory diseases of genital organs exacerbations and in the complex preconception preparation of women with leiomyoma of the uterus, the vaginal suppositories of Api-Norm were administered.Results. The study of the microbiocenosis changes of the genital tract in women with uterine leiomyoma, who received the vaginal suppository «Api-Norm» in the complex anti-inflammatory therapy, indicated a positive dynamics of opportunistic pathogens and other infectious agents contamination of the genital tract after the treatment compared to the group of women with leiomyoma of uterus, who administered conventional therapy. After the preventive and curative interventions the vaginal biocenosis indicators of patients with uterine leiomyoma, who received the vaginal suppository «Api-Norm» in the complex anti-inflammatory therapy, approached to those of the healthy women. In women with uterine leiomyoma, Цель — привести результаты исследования состояния микробиоценоза влагалища у женщин с лейомиомой матки и воспалительными заболеваниями половых органов; оптимизировать профилактику и лечение воспалительных изменений половых органов у женщин фертильного возраста с такой патологией.Пациенты и методы. Обследованы 150 женщин фертильного возраста, которые были разделены на три группы: I группа — 50 женщин с лейомиомой матки, получавших предложенные нами лечебные и профилактические мероприятия, II группа — 50 женщин с лейомиомой матки, получавших традиционную терапию, III группа — 50 здоровых женщин. Бактериологические исследования проведены с целью оценки видового и количественного состава микрофлоры влагалища у женщин после курса лечения вегетативных расстройств нервной системы. Микробиологические анализы и учет результатов проведены согласно приказу МЗ СССР от 1985 г. № 535 и приказа МЗ Украины от 10.05.2007 г. № 234. С целью профилактики и лечения обострений хронических воспалительных заболеваний половых органов и в комплексной прегравидарной подготовки к безопасному материнству женщин с лейомиомой матки назначены вагинальные суппозитории «Апи-Норм».Результаты. Изучение изменений микробиоценоза половых путей у женщин с лейомиомой матки, которые в комплексной противовоспалительной терапии получали вагинальные суппозитории «Апи-Норм», после лечения свидетельствует о положительной динамике показателей обсемененности половых путей как условно-патогенными микроорганизмами, так и другими инфекционными возбудителями в сравнении с женщинами с лейомиомой матки, получавшими традиционную терапию. После проведенных лечебно-профилактических мероприятий биоценоз влагалища женщин с лейомиомой матки, которые в комплексной противовоспалительной терапии получали вагинальные суппозитории «Апи-Норм», приближался к показателям биоценоза влагалища здоровых женщин. У женщин с лейомиомой матки, получавших традиционную терапию, после лечения он менялся менее активно и по некоторым показателям, Мета — навести результати дослідження стану мікробіоценозу піхви в жінок з лейоміомою матки та запальними захворюваннями статевих органів; оптимізувати профілактику та лікування запальних змін статевих органів у жінок фертильного віку з такою патологією.Пацієнти та методи. Обстежено 150 жінок фертильного віку, які були поділені на три групи: І група — 50 жінок з лейоміомою матки, які отримували запропоновані нами лікувальні та профілактичні заходи; ІІ група — 50 жінок з лейоміомою матки, які отримували традиційну терапію; ІІІ група — 50 здорових жінок. Бактеріологічні дослідження проведено з метою оцінки видового та кількісного складу мікрофлори піхви в жінок після курсу лікування вегетативних розладів нервової системи. Мікробіологічні аналізи та облік результатів проведено згідно з наказом МОЗ СРСР від 1985 р. № 535 та наказу МОЗ України від 10.05.2007 р. № 234. З метою профілактики та лікування загострень хронічних запальних захворювань статевих органів і в комплексній прегравідарній підготовці до безпечного материнства жінок з лейоміомою матки призначалися вагінальні супозиторії «Апі-Норм».Результати. Вивчення змін мікробіоценозу статевих шляхів у жінок з лейоміомою матки, які в комплексній протизапальній терапії отримували вагінальні супозиторії «Апі-Норм», після лікування свідчить про позитивну динаміку показників обсіменіння статевих шляхів як умовно-патогенними мікроорганізмами, так і іншими інфекційними збудниками порівняно з жінками з лейоміомою матки, які отримували традиційну терапію. Після лікувально-профілактичних заходів біоценоз піхви жінок з лейоміомою матки, які в комплексній протизапальній терапії отримували вагінальні супозиторії «Апі-Норм», наближався до показників біоценозу піхви здорових жінок, а в жінок з лейоміомою матки, які отримували традиційну терапію, після лікування він змінювався менш активно та за деякими показниками потребував повторного курсу лікування.Висновки. У жінок фертильного віку з лейоміомою матки спостерігається підвищення

проведено изучение состояния системы антиоксидантной защиты (активность ферментов каталазы и супероксиддисмутазы) плазмы крови и колоноцитов экспериментальных животных в условиях гентамицинового дисбиоза и использовании препарата антиоксидантного ряда эмоксипина. Результаты исследования показывают, что лекарственный дисбиоз толстого кишечника сопровождается снижением активности антиоксидантных ферментов в плазме крови и ткани кишечника, а использование эмоксипина приводит к повышению адаптивно-компенсаторных возможностей макроорганизма.

The article describes the topical areas of improvement of probiotics, such as: study of the physiology of promising industrial strains in order to select nutrient media for their cultivation; determination of sorption processes of probiotic bacteria as a general biological process; study of the role of metabolic products and biologically active substances of microbial cells to define the nature of the adhesins and the mechanism of antagonistic activity; development of technology for the manufacture of complex products based on consortia of bacteria with a wide spectrum of antagonistic activity; research and synergistic inhibitory effects of various species and strains of probiotic bacteria; improved methods of control of antagonistic activity of preparations containing viable microbial cells and the development of methods for the determination of living organisms and the development of drugs for the correction of the intestinal microflora is not only, but also other open cavities of the human body., Статья посвящена актуальным направлениям усовершенствования пробиотиков, таким как: исследование физиологии перспективных производственных штаммов бактерий с целью подбора питательных сред для их культивирования; определение процессов сорбции пробиотических бактерий как общебиологического процесса; изучение роли продуктов метаболизма и БАВ микробной клетки для определения природы адгезинов и механизма антагонистической активности; разработка технологий изготовления комплексных препаратов на основе консорциумов бактерий с широким спектром антагонистической активности; исследование синергического и ингибиторного действия разных видов и штаммов пробиотических бактерий; усовершенствование методов контроля антагонистической активности препаратов, которые содержат жизнеспособные микробные клетки и разработка методов их определения; создание препаратов для коррекции микрофлоры не только кишечника, но и других открытых полостей организма человека., Стаття присвячена актуальним напрямкам удосконалення пробіотиків, таким як: дослідження фізіології перспективних виробничих штамів з метою підбору поживних середовищ для їх культивування; визначення процесів сорбції пробіотичних бактерій як загальнобіологічного процесу; вивчення ролі продуктів метаболізму та біологічно активних речовин мікробної клітини для визначення природи адгезинів і механізму антагоністичної активності; розробка технології виготовлення комплексних препаратів на основі консорціумів бактерій з широким спектром антагоністичної активності; дослідження синергічної та інгібіторної дії різних видів та штамів пробіотичних бактерій; вдосконалення методів контролю антагоністичної активності препаратів, що містять життєздатні мікробні клітини та розробка методів визначення вмісту живих мікроорганізмів; розробка препаратів для корекції мікрофлори не лише кишечнику, а й інших відкритих порожнин організму людини.

Цель исследования: изучение качественного состава и показателей чувствительности к антибиотикам разных групп биоты влагалища у пациенток с неспецифическими вульвовагинитами. Состав вагинального микробиоценоза характеризовался преобладанием представителей семейств Enterobacteriaceae и Staphylococcaceae. Лечение неспецифических вульвовагинитов должно проводиться индивидуально с учетов данных определения чувствительности выделенных возбудителей к антибиотикам различных групп, Aim of research: the study of qualitative composition and parameters of sensitivity/resistance to antibiotics of the different groups of biota of the low parts of genital tract in patients with nonspecific vulvovaginites.Methods of research: 242 women 18-47 years old underwent clinical-laboratory examination on the base of clinic and department of sexually transmitted infections SI “Institute of dermatology and venereology, NAMS of Ukraine”. They were divided in two groups: 1st group – 205 (84,7 %) patients with clinical and laboratory signs of vulvovaginitis; 2th group (control one) -– 37 (15,3 %) clinically healthy women. All patients, included in the research, underwent the complex of laboratory examinations according to the regulative documents of HM of Ukraine.Results of research: The composition of vaginal microbiocenosis in patients with vulgovaginites, caused by conventionally pathogenic microorganisms was characterized with the prevalence of aerobic representatives of Enterobacteriaceae and Staphylococcaceae families that formed association both between themselves and with representatives of the other taxonomic groups. The therapy of vulvovaginites, caused by aerobic conventionally pathogenic microorganisms, must be realized individually, taking into account the results of determination of sensitivity of the aerobic microflora. At impossibility of cultural study with determination of sensitivity of separated microorganisms to antibacterial remedies, the preparations of choice in the treatment of vulvovaginites, caused with conventionally pathogenic microorganisms can be quinolones, lincosamides, nitrofurans and ceftriaxone that the higher sensitivity of conventionally pathogenic microorganisms was observed to

Objective — to develop and assess the effectiveness of the pregravid training methods for the fertile aged women with infertility. Patients and methods. The study involved 50 fertile aged women with infertility, who were divided into groups: Group I — with primary infertility and group II — with secondary infertility. Bacteriological studies were conducted with the aim of evaluation of the species and quantitative composition of the microflora of the women's vagina after the treatment course of autonomic disorders of the nervous system. According to the obtained results about a state of microbiocenosis urogenital organs at the first stage of treatment women with inflammation of genital organs had received basic treatment which was developed especially for women with such diseases and the effectiveness of which has been proven; the second stage of included application of Api-Norm preparation in the form of vaginal suppositories and for sexual partners of these women — Api-Norm in the form of rectal suppositories. Statistical analysis of the obtained results of research was carried out by the use of standard computer packages «Data Analysis» Microsoft Excel for Windows 2007. The values of the arithmetic mean are — the value (M), the average error of the mean value (m), the level of reliability of differences (p). Evaluation of the reliability of the obtained data is carried out by the conventional manner by means of t&test. Reliability was considered established if its reliability was equal to at least 95% (0.05). Results. The obtained data are pointed on the excess of diagnostic levels of conditionally pathogenic microflora in the vast majority of women. It is noted that qualitative and quantitative indicators of pathogenic microflora in women with secondary infertility are higher than diagnostic levels and more common than in women with primary infertility, which may certifies about the presence of chronic inflammatory diseases of the genital organs. Insufficien, Цель — разработать и определить эффективность методов прегравидарной подготовки женщин фертильного возраста, страдающих бесплодием. Пациенты и методы. Обследовано 50 женщин фертильного возраста с бесплодием, разделенных на группы: І группа — с первичным бесплодием, ІІ группа — с вторичным бесплодием. Бактериологические исследования проведены с целью оценки видового и количественного состава микрофлоры влагалища у женщин после курса лечения вегетативных расстройств нервной системы. В зависимости от полученных результатов состояния микробиоценоза урогенитальных органов у женщин, которые имели воспаления половых органов, на первом этапе назначено базисное лечение, разработанное для женщин с этой патологией и эффективность которого доказана; на втором этапе назначен препарат Апи-Норм в виде влагалищных суппозиториев, а половым партнерам этих женщин — Апи-Норм в виде ректальных суппозиториев. Статистическая обработка полученных результатов исследований проведена с помощью стандартных компьютерных пакетов «Анализ данных» Microsoft Excel для Windows 2007. Вычислены значения среднего арифметического — величина (М), средняя погрешность средней величины (m), уровня достоверности расхождений (p). Оценка достоверности полученных данных проведена общепринятым методом с помощью критерия Стьюдента. Достоверность считалась установленной, если ее достоверность равнялась не менее 95% (0,05). Результаты. Полученные данные указывают на превышение диагностических уровней условно-патогенной микрофлоры у подавляющего большинства исследуемых женщин. Отмечено, что у женщин с вторичным бесплодием качественные и количественные показатели условно-патогенной микрофлоры, выше диагностических уровней, встречаются чаще, чем у женщин с первичным бесплодием, что может свидетельствовать о наличии хронических воспалительных заболеваний половых органов. Недостаточное количество лактобактерий является одной из причин невозможности стабилизации микробиоценоза половых органов у исследуемых женщин. Использ, Мета — розробити та визначити ефективність методів прегравідарної підготовки жінок фертильного віку, які страждають на безпліддя. Пацієнти та методи. Обстежено 50 жінок фертильного віку з безпліддям, поділених на групи: І група — з первинним безпліддям, ІІ група — з вторинним безпліддям. Бактеріологічні дослідження проведено з метою оцінки видового та кількісного складу мікрофлори піхви у жінок після курсу лікування вегетативних розладів нервової системи. Залежно від отриманих результатів стану мікробіоценозу урогенітальних органів у жінок, які мали запалення статевих органів, на першому етапі призначено базисне лікування, розроблене для жінок з цією патологією і ефективність якого доведена; на другому етапі призначено препарат Апі-Норм у вигляді вагінальних свічок, а статевим партнерам цих жінок — Апі-Норм у вигляді ректальних свічок. Статистичну обробку отриманих результатів досліджень проведено за допомогою стандартних комп'ютерних пакетів «Аналіз даних» Microsoft Excel для Windows 2007. Обчислено значення середнього арифметичного — величина (М), середня похибка середньої величини (m), рівня вірогідності розбіжностей (p). Оцінку достовірності отриманих даних проведено загальноприйнятим методом за допомогою критерію Стьюдента. Достовірність вважалась встановленою, якщо її вірогідність дорівнювала не менше 95% (0,05). Результати. Отримані дані вказують на перевищення діагностичних рівнів умовно-патогенної мікрофлори в переважної більшості досліджуваних жінок. Відмічено, що у жінок із вторинним безпліддям якісні та кількісні показники умовно-патогенної мікрофлори, вищі за діагностичні рівні, зустрічаються частіше, ніж у жінок із первинним безпліддям, що може свідчити про наявність хронічних запальних захворювань статевих органів. Недостатня кількість лактобактерій є однією з причин неможливості стабілізації мікробіоценозу статевих органів у досліджуваних жінок. Застосування сучасних методів корекції мікробіоценозу дає змогу знизити рівень мікробної контамінації стат

Здоровье человека, прежде всего, зависит от того, чем он питается, и какой образ жизни ведет. Важнейшая роль микробиоценоза в продолжительности и качестве жизни человека была показана великим ученым И.И. Мечниковым. Именно бактерии, которые населяют кишечник человека, влияют на частоту острой инфекционной и формирование хронической заболеваемости, а также на состояние иммунной защиты человека. Одним из самых важных аспектов формирования здоровья ребенка является рациональное питание с обязательным включением в него молочнокислой продукции. В таком виде продукции очень важны ее качество и безопасность, а также видовой состав бактерий или их комбинаций, которые используются при приготовлении кисломолочного продукта. Одной из самых изученных, эффективных и безопасных комбинаций в мире является симбиоз Lactobacillus acidophilus LA-5® и Bifidobacterium ВВ-12® (subsp. Lactis), который используется в качестве закваски для кисломолочного напитка «Билакт Агуша».Ключевые слова: микробиоценоз, Lactobacillus acidophilus LA-5®, Bifidobacterium ВВ-12® (subsp. Lactis), пробиотик, кисломолочный продукт., Здоров'я людини залежить від того, яким є її харчування та спосіб життя. Важлива роль мікробіоценозу в тривалості та якості життя людини була продемонстрована видатним вченим І.І. Мечніковим. Він довів, що саме бактерії, які заселяють кишечник людини, впливають на частоту гострої інфекційної та формування хронічної патології, а також на стан імунного захисту людини. Одним із найважливіших аспектів формування здоров'я дитини є раціональне харчування з обов'язковим включенням до нього кисломолочної продукції. У такому виді продукції дуже важливі її якість та безпека, а також видовий склад бактерій, які використовуються при приготуванні кисломолочного продукту. Однією з найбільш вивчених, ефективних та безпечних комбінацій у світі є симбіотик Lactobacillus acidophilus LA-5® та Bifidobacterium ВВ-12® (subsp. Lactis), котрі використовуються в якості закваски для кисломолочного напою «Агуша-Білакт».Ключові слова: мікробіоценоз, Lactobacillus acidophilus LA-5®, Bifidobacterium ВВ-12® (subsp. Lactis), пробіотик, кисломолочний продукт., The human health depends on his eating habits and lifestyle. The significant role of microbiocenosis in duration and quality of life of a man was demonstrated by a great scientist Ilya Mechnikov. He proved that the bacteria that inhabit the human bowels influence the frequency of acute infectious and forming of chronic pathology, as well as the state of human immune protection. One of the most important aspects of forming the health of a child is rational feeding, which includes fermented milk products. The very important thing in such products is their quality and safety in usage, as well as their composition and type of the bacteria that are used as a ferment. One of the most thoroughly studied effective and safe combinations in the world is symbiosis of Lactobacillus acidophilus LA-5® and Bifidobacterium ВВ-12® (subsp. Lactis), which are used as a ferment for «Agusha-Bilact» fermented milk drink.Key words: microbiocenosis, Lactobacillus acidophilus LA-5®, Bifidobacterium BB-12® (subsp Lactis.), probiotic, fermented milk product.

Стан мікробіоценозу кишечника є одним із ключових компонентів процесу формування здоров’я дитини. За даними дослідження, проведеного в ІПАГ НАМН України, до 60 % дітей раннього віку (6 місяців — 3 роки) без клінічних ознак захворювання мають дисбіоз 1–2-го ступеня з переважним формуванням дефіциту біфідо- та лактофлори та зі зростанням патогенної флори (патогенний стафілокок, патогенні ентеробактерії, E.coli зі зміненими ферментативними та гемолітичними властивостями), що потенційно призводить до формування патологічних процесів і, як наслідок, захворювань. У 30–68 % дітей (залежно від віку) були виявлені асоціації патогенної флори, представлені переважно стафілококом, клебсієлою та грибами роду Candida. Визначений знижений рівень місцевого кишкового імунітету на тлі дисбіозу призводить до ослаблення опору дітей вірусним та бактеріальним інфекціям, а також зменшує інтенсивність захисних реакцій організму, що може призвести до більш тяжкого перебігу інфекційних захворювань та підвищувати ризик формування хронічної патології., Состояние микробиоценоза кишечника является одним из ключевых компонентов процесса формирования здоровья у детей. По результатам исследования, проведенного в ИПАГ НАМН Украины, у около 60 % детей раннего возраста (6 месяцев — 3 года) без клинических признаков заболеваний был выявлен дисбиоз 1–2-й степени с преимущественным формированием дефицита бифидо- и лактофлоры с ростом патогенной флоры (патогенный стафилококк, патогенные энтеробактерии, E.coli с измененными ферментативными и гемолитическими свойствами). У 30–68 % детей (в зависимости от возраста) были выявлены ассоциации патогенной флоры, представленные преимущественно стафилококком, клебсиеллой и грибами рода Candida. Также определено снижение уровня местного кишечного иммунитета на фоне дисбиоза, что приводит к ослаблению защиты детей от вирусных и бактериальных инфекций, а также уменьшает интенсивность защитных реакций организма в целом, что приводит к более тяжелому течению заболеваний и формированию хронической патологии., State of intestinal microbiocenosis is one of the key components of the process of formation of health in children. According to the findings of a survey conducted in IPOG of NAMS of Ukraine, up to 60 % of young children (6 months — 3 years of life) without clinical signs of disease were identified dysbiosis degree 1–2 with the predominant formation of bifido- and lactoflora deficit and with growth of pathogenic flora (pathogenic staphylococci, pathogenic enterobacteria, E.coli with altered enzymatic and hemolytic properties), which potentially leads to the formation of pathological processes and, consequently, diseases. In 30–68 % of children (depending on age) we found associations of pathogenic flora, represented mainly by staphylococcus, Klebsiella and fungi from the genus Candida. Decrease of local intestinal immunity against a background of dysbiosis reduces the resistance of children to viral and bacterial infections as well as the intensity of defense reactions of the organism that can lead to a more severe course of infections and increases the risk of chronic pathology.

We investigated the dynamics of microorganisms in the gray forest soil contaminated by petroleum products in concentrations from 0 to 20%. Found that the pollution over 7 months was accompanied by increased numbers of ammonifying, mineral and organo phosphate mobilizing, polysaccharide synthesizing microorganisms and decrease the number of nitrifying bacteria. Number of polysaccharide synthesizing bacteria are directly involved in the degradation of petroleum products increased compared to non-contaminated soil at a concentration of 1% oil - 1.78 times at 5% - 33.3, 10% - 60.9, with 20% - 30.8 times. The dependence of the number of autochtonic microorganisms on the concentration of oil comes after a 7-month incubation of contaminated soil. Along with the decrease in the number of autochthonous microbial activity weakened mineralization of humus compounds: oil products at a concentration of 5% - 10.5 times, with a concentration of 10% - 16.8, at a concentration of 20% - to 7.5 times., Исследовали динамику численности микроорганизмов в серой лесной почве, загрязненной нефтепродуктами в концентрации от 0 до 20%. Установлено, что загрязнение протяженностью 7 месяцев сопровождается увеличением численности аммонификаторов, мобилизаторов органо- и минеральных фосфатов, полисахаридсинтезирующих микроорганизмов, и снижением численности нитрификаторов. Количество полисахаридсинтезирующих бактерий, принимающих непосредственное участие в деструкции нефтепродуктов, увеличивалась по сравнению с незагрязненной почвой при концентрации нефтепродуктов 1% - в 1,78 раза, при 5% – 33,3, при 10% – 60,9, при 20% – в 30,8 раза. Зависимость численности автохтонных микроорганизмов от концентрации нефтепродуктов наступает после 7-месячной инкубации загрязненной почвы. Одновременно с уменьшением численности автохтонных микроорганизмов ослабляется активность минерализации гумусовых соединений: при концентрации нефтепродуктов 5% - в 10,5 раза, при концентрации 10% - 16,8, при концентрации 20% - в 7,5 раза., Досліджували динаміку чисельності мікроорганізмів у сірому лісовому ґрунті, забрудненому нафтопродуктами у концентрації від 0 до 20%. Встановлено, що протягом 7 місяців суттєво збільшується чисельність амоніфікувальних, полісахаридсинтезувальних мікроорганізмів, мобілізаторів органо- і мінеральних фосфатів, а чисельність нітрифікувальних бактерій – зменшується з часом та із зростанням рівня забруднення. Кількість полісахаридсинтезувальних мікроорганізмів, які приймають безпосередню участь у деструкції нафтопродуктів, збільшується порівняно із незабрудненим ґрунтом за концентрації нафтопродуктів 1% – у 1,78 рази, 5% – 33,3, за 10% – 60,9, за 20% – у 30,8 рази.Чисельність автохтонних мікроорганізмів стає залежною від концентрації нафтопродуктів після 7-місячного інкубування забрудненого ґрунту. Одночасно із зменшенням чисельності автохтонних мікроорганізмів знижується активність мінералізації гумусових сполук: за концентрації нафтопродуктів 5% - у 10,5 рази, за концентрації 10% - 16,8, за концентрації 20% - у 7,50 рази.

The composition of microbial groups of root zone of Festuca valesiaca, Calamagrostis epigelos and clover phytocoenosises has been inverstigated. The root zone of clover is characterized the most number of microorganisms with maximum of physiological and biochemical activity, deceleration of process mineralization of nitrogen compounds and decomposition of soil organic matter and humus. The process of accumulation of phytotoxic compounds was minimum too., Исследовали состав микробных сообществ корневой зоны валисскоовсяницевого, наземновейникового и клеверного фитоценозов многолетней залежи. Установлено, что корневая зона клевера характеризуется наибольшим содержанием микроорганизмов с максимальной физиолого-биохимической активностью, замедлением процессов минерализации соединений азота, почвенного органического вещества и гумуса, минимальным накоплением фитотоксинов., Досліджували склад м ікробних угрупувань коренево ї зони валіськокострицевого, наземнокуничникового і конюшинного фітоценозів багаторічного перелогу. Встановлено, що коренева зона конюшини характеризується найбільшою чисельністю мікроорганізмів з максимальною фізіолого-біохімічною активністю, уповільненням процесів мінералізації сполук азоту, деструкції органічної речовини і гумусу, мінімальним накопиченням фітотоксинів порівняно із іншими фітоценозами.

Досліджено мікробіологічні процеси у ризосфері рослин різних сільськогосподарських культур в умовах забруднення ґрунту 1% авіаційного палива. Встановлено, що у ризосфері рослин всіх досліджених культур в результаті забруднення нафтопродуктами уповільнюється мінералізація гумусу, максимально – в ризосфері кукурудзи – в 3 рази. Освоєння органічної речовини уповільнюється в ризосфері пшениці і соняшника, а у інших культур – інтенсифікується. Процеси опідзолення і мінералізації сполук азоту уповільнюються у ризосфері всіх досліджених культур, за виключенням кукурудзи, де спостерігається інтенсифікація цих процесів., Исследованы микробиологические процессы в ризосфере растений различных сельскохозяйственных культур в условиях загрязнения почвы 1% авиационного керосина. Установлено, что в ризосфере растений всех исследованных культур в результате загрязнения нефтепродуктами замедляется минерализация гумуса, максимально – в ризосфере кукурузы – в 3 раза. Освоение общего органического вещества почвы замедляется в ризосфере пшеницы и подсолнечника, у остальных культур – интенсифицируется. Процессы оподзаливания и минерализации соеди- нений азота замедляются в ризосфере всех исследованных сельскохозяйственных культур, за исключением кукурузы, у которой наблюдается интенсификация этих процессов., We have investigated the flow of microbial processes in the rhizosphere of various crops in the soil contamination with 1% oil products. There were established that in rhizosphere of all the investigated crops consequently pollution by petroleum humus mineralization, maximally in rhizosphere of corn in 3 times. Assimilation of organic matter slowed in rhizosphere of wheat and sunflowers, while in other cultures enhanced. The process of nitrogen compounds mineralization became slower in rhizosphere of all the investigated cultures, except maize, where all the processes observed intensification.

Цель работы - оценить особенности микробиоценоза половых путей у пациенток из группы риска по развитию послеродового эндометрита. Было проведено бактериологическое обследование 85 женщин с высокой степенью инфекционного риска на сроке 38-41 неделя беременности, после чего оценивали течение послеродового периода у этих пациенток. Бактериологическое исследование аэробных и анаэробных микроорганизмов проводили в соответствии с методическими рекомендациями Б.А. Ефимова с соавт. (2002). Было установлено, что послеродовый эндометрит чаще вызывают ассоциации микроорганизмов. Наиболее часто возбудителями эндометрита были стафилококки и клебсиелла. Анаэробная флора не оказывала достоверного влияния на развитие послеродового эндометрита, Белгородский госуниверситет

Особенности экспрессии Toll-подобных рецепторов (TLR) 1-10 в эпителии цервикального канала в сроки беременности 38-41 недели и их роль в патогенезе инфекционно-воспалительных осложнений послеродового периода

Результаты проведенных исследований, касающиеся критериев нормоценоза влагалища, основанных на объеме выделений, их кислотности, количественном и качественном составе микрофлоры, и механизмы регуляции, позволяющие правильно интерпретировать состояние дисбиоза, Белгородский государственный университет

Результаты микробиологического исследования вагинальной экосистемы практически здоровых женщин молодого репродуктивного возраста 18-35 лет, Белгородский государственный университет