Search

Background. Data from numerous studies indicate a significant prevalence of vitamin D deficiency in Ukraine and the world. In recent years, the Ukrainian medical community has faced two important challenges — the COVID-19 pandemic and the russian aggression, which significantly affected the organization and availability of medical care. Despite the previous epidemiological studies in Ukraine devoted to the vitamin D status, there are no data during the past 5 years that became the background for this research. The purpose was to analyze the vitamin D status in the adult population of Ukraine during the COVID-19 pandemic and russian aggression. Materials and methods. Data of the serum level of 25-hydroxyvitamin D (25(OH)D) in 5029 adults aged 20–99 years, who for various reasons applied for its measurement, were retrospectively analyzed. The analysis was performed depending on the year and month of observation, the age and gender of the subjects, and the 25(OH)D level. Results. The mean serum level of 25(OH)D in the total group was 33.2 [24.1–43.8] ng/ml. The assessment of the number of 25(OH)D tests for 2018–2022 did not reveal any signi­ficant differences in 2018 and 2019 but established a significant decrease during the russian aggression in Ukraine in 2022 (by 55.7 %) compared to 2018, as well as indices during the COVID-19 pandemic (by 21.6 % compared to 2020, by 23.5 % in 2021). During the observation period, it was established a decrease in the vitamin D deficiency proportion from 20.6 % in 2018 to 9.3 % in 2022, and an increase in the proportion of subjects with suboptimal (from 6.6 to 11.4 %, respectively) and high serum concentrations of 25(OH)D (from 2.2 to 12.7 %). Conclusions. Our results indicate a grown serum 25(OH)D level during 2020–2022 in the adult population of Ukraine compared to the indices of previous years and a decreased share of vitamin D deficiency in the Ukrainian population. In addition, a decrease in the number of 25(OH)D level tests was established, especially during the period of the russian aggression, which should be taken into account during the planning measures to optimize the vitamin D status in the adult population of Ukraine.

Актуальність. На сьогодні дефіцит і недостатність вітаміну D є глобальною проблемою охорони здоров’я, що стосується близько 1 мільярда людей у всьому світі. Чисельні роботи доводять, що біологічні ефекти вітаміну D не обмежені регулюванням кальцій-фосфорного обміну, він також впливає й на інші фізіологічні процеси в організмі. Мета: дослідити ефективність і безпечність дієтичної добавки Олідетрим у корекції дефіциту вітаміну D у жінок у постменопаузальному періоді, а також вивчити вплив рівня вітаміну D на вираженість больового синдрому і якість життя. Матеріали та методи. У дослідження включено 26 жінок у постменопаузальному періоді віком від 50 до 83 років, які мали дефіцит або недостатність вітаміну D. Усі пацієнти приймали Олідетрим 1000 МО по 1 капсулі 3 рази на день упродовж 3 місяців. Під час кожного візиту виконували дослідження рівня 25(OH)Dзагальний електрохемілюмінесцентним методом, оцінку інтенсивності болю в нижній частині спини за допомогою візуально-аналогової шкали, визначення альгофункціонального стану великих суглобів проводили за допомогою шкали WOMAC (загальний показник, показники субшкал болю, скутості, повсякденної активності), якість життя пацієнтів оцінювали за шкалою ECOS-16. Оцінка стану проводилася через 1 та 3 місяці. Результати. Встановлене вірогідне збільшення рівня 25(ОН)D в обстежених жінок через 1 (p = 0,000004) і 3 місяці (p = 0,000002) прийому Олідетриму. Через 3 місяці прийому Олідетриму дефіциту вітаміну D у жінок постменопаузального періоду не було зареєстровано, недостатність мали 69,6 %, а оптимальний рівень вітаміну D — 30,4 % пацієнток. Вірогідно зменшився максимальний рівень болю через 1 місяць прийому Олідетриму (р = 0,01) і через 3 місяці (р = 0,01) спостереження. За результатами аналізу даних за опитувальником WOMAC встановлено вірогідне покращення показника повсякденної активності через 1 і 3 місяці спостереження в пацієнтів, які отримували Олідетрим. За період спостереження в жінок не відзначалось побічних ефектів, пов’язаних із прийомом дієтичної добавки. Висновки. Олідетрим є ефективним і безпечним препаратом у корекції дефіциту вітаміну D у жінок у постменопаузальному періоді.

Актуальність. Дефіцит вітаміну D поширений в усіх країнах світу. Недавні дослідження показали зв’язок між дефіцитом вітаміну D та захворюваннями кістково-м’язової системи. Метою даного дослідження є вивчення частоти дефіциту та недостатності вітаміну D у пацієнтів різного віку із захворюваннями кістково-м’язової системи, а також вплив на зазначені показники сезонності. Матеріали та методи. Обстежено 3460 пацієнтів Українського науково-медичного центру проблем остеопорозу віком від 1 до 92 років, які були направлені лікарями різного профілю з метою оцінки стану кісткової тканини. Переважну більшість становили хворі із системним остео­порозом та його ускладненнями, остеохондрозом хребта, остеоартрозом колінних та кульшових суглобів (середній вік — 52,9 ± 21,1 року). Переважну більшість становили жінки — 83,5 %. Дослідження 25(ОН)D та паратгормона проводили за допомогою електрохемілюмінесцентного методу на аналізаторі Elecsys 2010 (Roche Diagnostics, Німеччина) тест-системами cobas. При аналізі використовували пакети програм Statistica 6.0 Copyright StatSoft, Inc. 1984–2001. Результати. Серед хворих із патологією кістково-м’язової системи найвищий рівень 25(ОН)D спостерігається у віковій групі 1–9 років, найнижчий — у віковій групі 80 років та старше. Вік вірогідно впливає на рівень 25(ОН)D. Частота дефіциту вітаміну D серед обстежених із патологією кістково-м’язової системи становила 37,3 %, недостатності вітаміну D — 30,6 %, нормальні рівні показника вітаміну D спостерігали в 32,1 % випадків. Нормальний рівень вітаміну D відмічався в 38,0 % дітей, 33,2 % дорослих, 29,6 % пацієнтів літнього віку. Місяць, в якому проводилось дослідження, вірогідно впливає на рівень 25(ОН)D (F = 7,49; p < 0,0000001). Найбільші вірогідні відмінності рівня 25(ОН)D у літній період порівняно із зимовим спостерігали у вікових групах 10–19 років (18,2 %), 40–49 років (17,3 %), 30–39 років (16,2 %) та 1–9 років (16,1 %). Не відмічали відмінностей показника залежно від сезону у хворих літнього віку (60 років й старше) із патологією кістково-м’язової системи. Висновки. Незважаючи на додатковий прийом комбінованих препаратів кальцію й вітаміну D більшістю пацієнтів із патологією кістково-м’язової системи, тільки у 37,9 % дітей, 33,2 % дорослих та 29,6 % хворих літнього віку спостерігали нормальні рівні 25(ОН)D у сироватці крові, що диктує необхідність обов’язкового скринінгового визначення рівня вітаміну D у пацієнтів із захворюваннями кістково-м’язової системи та додаткового призначення вітаміну D у клінічній практиці (рекомендації для країн Центральної та Східної Європи).

Background. The purpose was to determine the level of N-terminal of type I procollagen (PINP) and carboxy-terminal telopeptide of type I collagen (β-CTX) and their relationship in the serum of a healthy Ukrainian population of varying age and gender. Materials and methods. The study included 3,850 people aged 20–89 years (3,351 women (mean age 59.05 ± 13.89 years) and 499 men (49.17 ± 15.8 years). All participants were divided by age based on the gerontological age classification: young age 20–44 yrs, middle age 45–59 yrs, elderly 60–74 yrs, and old 75–89 yrs, and between 7 groups by decades: from 20 to 89. β-CTX and serum PINP concentrations were determined by electrochemiluminescence immunoassay ECLIA on a Cobas E411 analyzer. Results. We have detected a significant effect of age on serum β-CTX and PINP variability in men (F = 6.64, p, Целью исследования является определение уровня N-терминального пропептида проколлагена I типа (PINP) и карбокситерминального телопептида коллагена I типа (β-CTX) и их взаимосвязи в сыворотке крови у здорового населения Украины разного возраста и пола. Материалы и методы. В исследование было включено 3850 человек в возрасте 20–89 лет (3351 женщина (средний возраст 59,05 ± 13,89 года) и 499 мужчин (49,17 ± 15,8 года)). Всех участников распределили по возрасту в соответствии с геронтологической классификацией на 4 группы: молодой возраст — 20–44 года, средний — 45–59 лет, пожилой — 60–74 года и старческий возраст — 75–89 лет, а также на 7 групп по десятилетиям: от 20 до 89 лет. Концентрацию β-CTX и PINP в сыворотке крови определяли методом электрохемилюминесцентного иммуно­анализа ECLIA на анализаторе cobas e 411. Результаты. Выявлено достоверное влияние возраста на вариабельность β-CTX и PINP у мужчин (F = 6,64, р < 0,001, и F = 4,93, р < 0,001) и женщин (F = 16,17, р < 0,001, и F = 10,46, р < 0,001). У женщин по критерию Шеффе обнаружили достоверно более высокий уровень β-CTX в группе 80–89 лет по сравнению с группами 20–29 лет (р = 0,01), 30–39 лет (р < 0,001), 40–49 лет (р < 0,001), 50–59 лет (0,52 ± 0,27, р = 0,002), 60–69 лет (р = 0,001) и 70–79 лет (р = 0,04). Показатели PINP в группе 80–89 лет также были достоверно выше в сравнении с группами 30–39 лет (р < 0,001), 40–49 лет (р < 0,001), 50–59 лет (р = 0,009), 60–69 лет (р = 0,002) и 70–79 лет (р = 0,02). У мужчин обнаружили достоверное снижение концентрации β-CTX в группах: 30–39 лет (р = 0,02), 40–49 лет (р < 0,001), 50–59 лет (р = 0,01) и 60–69 лет (р = 0,001) в сравнении с группой 20–29 лет. Уровень PINP был достоверно ниже в группах 40–49 лет (р < 0,001) и 50–59 лет (р = 0,03) в сравнении с группой 20–29 лет. По результатам исследования, коэффициент корреляции между показателями концентрации PINP и β-CTX изменяется в зависимости от возраста и пола. Самые высокие коэффициенты корреляции среди обоих полов наблюдались в возрастных группах 40–49 (женщины: r = 0,74; мужчины: r = 0,64) и 50–59 (женщины: r = 0,74; мужчины: r = 0,66) лет; низкие коэффициенты корреляции у женщин наблюдались в возрастной группе 20–29 (r = 0,63) и 70–79 (r = 0,65) лет; у мужчин (r = 0,53) в возрасте 20–29 и 70–79 лет. Выводы. Выявлено достоверное влияние возраста на вариабельность β-CTX и PINP в сыворотке крови у мужчин и женщин. Наиболее высокая корреляционная связь между концентрациями β-CTX и PINP наблюдалась в группах 40–49 и 50–59 лет среди обоих полов. Полученные результаты могут быть использованы у практически здоровых мужчин и женщин Украины как референтные, а в будущем будут необходимыми для изучения метаболизма костной ткани при вторичном остеопорозе и его осложнениях., Метою дослідження є визначення рівня N-термінального пропептиду проколагену I типу (PINP) і карбокситермінального телопептиду колагену I типу (β-CTX) та їх взаємозв’язку в сироватці крові в здорового населення України різного віку та статі. Матеріали та методи. У дослідження було включено 3850 осіб віком 20–89 років (3351 жінка (середній вік 59,05 ± 13,89 року) та 499 чоловіків (49,17 ± 15,8 року)). Усіх учасників розподілили за віком відповідно до геронтологічної класифікації на 4 групи: молодий вік — 20–44 роки, середній — 45–59 років, літній — 60–74 роки та старечий вік — 75–89 років, а також на 7 груп за десятиріччями: від 20 до 89 років. Концентрацію β-CTX та PINP у сироватці крові визначали методом електрохемілюмінесцентного імуноаналізу ECLIA на аналізаторі cobas e 411. Результати. Виявлено вірогідний вплив віку на варіабельність β-CTX та PINP у чоловіків (F = 6,64, р < 0,001, та F = 4,93, р < 0,001) і жінок (F = 16,17, р < 0,001, та F = 10,46, р < 0,001). У жінок за критерієм Шеффе виявили вірогідно вищий рівень β-CTX у групі 80–89 років порівняно із групами 20–29 років (р = 0,01), 30–39 років (р < 0,001), 40–49 років (р < 0,001), 50–59 років (0,52 ± 0,27, р = 0,002), 60–69 років (р = 0,001) та 70–79 років (р = 0,04). Показники PINP у групі 80–89 років також були вірогідно вищими порівняно із групами 30–39 років (р < 0,001), 40–49 років (р < 0,001), 50–59 років (р = 0,009), 60–69 років (р = 0,002) та 70–79 років (р = 0,02). У чоловіків ви­явили вірогідне зниження концентрації β-CTX у групах: 30–39 років (р = 0,02), 40–49 років (р < 0,001), 50–59 років (р = 0,01) та 60–69 років (р = 0,001) порівняно із групою 20–29 років. Рівень PINP був вірогідно нижчим у групах 40–49 років (р < 0,001) та 50–59 років (р = 0,03) порівняно із групою 20–29 років. За результатами дослідження, коефіцієнт кореляції між показниками концентрації PINP та β-CTX змінюється залежно від віку та статі. Найвищі коефіцієнти кореляції серед обох статей спостерігалися у вікових групах 40–49 (жінки: r = 0,74; чоловіки: r = 0,64) та 50–59 (жінки: r = 0,74; чоловіки: r = 0,66) років; найнижчі коефіцієнти кореляції в жінок спостерігалися у віковій групі 20–29 (r = 0,63) та 70–79 (r = 0,65) років; у чоловіків (r = 0,53) віком 20–29 та 70–79 років. Висновки. Виявлено вірогідний вплив віку на варіабельність β-CTX та PINP у сироватці крові в чоловіків і жінок. Найвищий зв’язок між концентраціями β-CTX та PINP за коефіцієнтом кореляції спостерігався в групах 40–49 та 50–59 років серед обох статей. Отримані результати можуть бути використані в практично здорових чоловіків і жінок України як референтні, а в майбутньому будуть необхідними для вивчення метаболізму кісткової тканини при вторинному остеопорозі та його ускладненнях.