Search

The article describes the life of the famous Sufi, scientist and thinker Abulkasim Abdulkarim Kushayri, who lived in the X-XI centuries, reveals the socio-political environment and cultural life of the caliphate, as well as historical processes. In particular, from the standpoint of the history of philosophy, the socio-political situation of that period, the influence of the Shafi-Asharite school in shaping the worldview and scientific heritage of Kushayri, including the thinker's interest in Sufi teaching, are analyzed.

La participación en la vida cultural es un derecho humano universal recogido en los Pactos Internacionales ratificados por nuestro Estado, en la Carta de Derechos Fundamentales y en el Tratado de Funcionamiento de la Unión Europea; cuya promoción y tutela se garantiza en el Capítulo de nuestra Constitución reservado a los principios rectores de los derechos y deberes fundamentales con plena fuerza normativa como son los derechos culturales de creación y producción literaria, artística, científica y técnica o el derecho a la participación directa, individual o colectiva, en los asuntos públicos. Es pues un deber del Estado dar plena efectividad en el seno de su ordenamiento interno a la carta de derechos culturales ratificados internacionalmente, adoptar cuantas medidas sean necesarias para adaptar su legislación al Derecho Comunitario y contribuir con ello a hacer plenas las garantías recogidas en nuestra Constitución. Palabras clave: participación; vida cultural; derechos humanos; libertades fundamentales; mandato constitucional; Ley de la Cultura. About the need of a Culture Law for Andalucía Abstract: Participation in culture life is an universal human right included in the International Convenants ratified by our State, in the Charter of Fundamental Rights and in the Treaty of the Functioning of the European Union; whose promotion and protection is guaranteed in the Chapter of our Constitution reserved to the guiding principles of fundamental rights and duties with full normative force such as the cultural rights of literrary, artistic, scientific and thchnical creation and production or the right to direct participacion, individual or collective, in public affairs. It is therefore a duty of the State to give full effect within its internal legislation to the internationally ratified charter of cultural rights, to adopt whatever measures are necessary to adapt its legislation to Community Law and thereby contribute to fully fulfilling the guarantees contained in our Constitution. Keywords: participation; cultural life; human Rights; fundamental liberties; constitutional mandate; Culture law. Artículo recibido: 03/06/2021. Revisado: 16/09/2021. Aceptado: 08/10/2021

The paper presents an overview and analysis of the Gjirokastra National Folklore Festival (NFFoGj), one of the most important events in the cultural life of Albania. Global transformations that have affected all aspects of life have inevitably brought changes to traditional culture, traditional values and relations with the outside world, including across the Balkans. The majority of program issues were inspired by a common European practice of holding mass folklore events and measures aimed at nurturing and preserving cultural heritage. It is deeply connected to the process of revitalisation of old ritual practices and folk costume and to the socialisation of people who have professional and semi-professional associations with ethnic culture. Having analysed the materials collected in the run-up to the festival and during the event as well as during field studies in the Western Balkans in 1992–2019, I can acknowledge revitalisation of many, if not all, elements of folk culture. In this case revitalisation does not mean following the tradition literally, but rather an attempt to preserve it while adopting a modern perspective and advances in technology. The essential part of this process is the attempt to breathe new life into the components of traditional culture, and adapt them to the here and now. The NFFoGj has also become a major attempt to museificate the cultural heritage of the Albanians. Contests that have been held regularly over the past 70 years to reveal the best examples of folk art and support independent artists have encouraged interest in the roots of national culture and helped many generations not to forget what their predecessors valued. Thus, folk dance, music, songs and costume were reproduced – at times artificially – in various regions of the country to showcase the achievements of a locality (village, district, town, region) at the national festival as the main ritual cultural event.

The article discusses the cultural revolution that took place in Sverdlovsk during the years of Perestroika and transformed rock-music, visual art, theatre, cinema, and literature. Hypothetically, these tendencies embodied not attempts to establish regional cultural identity but, on the contrary, artists’ striving to liberate themselves from regional and, more broadly, Soviet cultural models and invent new cultural languages of national and frequently global scope. The article interprets these transformations of culture as an idiosyncratic form of postcolonial development derivative of Russian internal colonization (Alexander Etkind). Resulting hybrid models were based on the conflation of the local and global, or rather representation of the local as the global. Such scenario of „entering the global culture“ turned out to be typical for post-Soviet culture in general, which explains wide popularity of the Sverdlovsk-born phenomena across Russia throughout the 1990s and 2000s. .

Entre 1536 et 1563, Ippolito II d’Este passe quinze ans dans le royaume de France. Il joue un rôle d’intermédiaire entre l’Italie et la France, tant sur le plan politique que sur le plan culturel. Le cardinal de Ferrare, et certains Italiens de sa suite, entendent jouer sur le décalage culturel et artistique qu’ils pensent remarquer entre la cour de France et les cours italiennes. L’usage politique du mécénat artistique révèle la perception d’Ippolito II d’Este des Français, mais aussi sa conception du rôle d’un prélat issu d’une prestigieuse dynastie italienne. Or, avec les guerres de Religion, la magnificence du cardinal est tournée en dérision. Le mécénat artistique du prélat s’expose à un retournement politique dégradant son image. La vie d’Ippolito II d’Este offre ainsi la possibilité de connaître les discours d’Italiens sur les Français, et les discours que ces derniers sont en train d’élaborer sur le cardinal, au gré de leurs échanges. Tra il 1536 e il 1563, Ippolito II d’Este trascorre quindici anni nel regno di Francia svolgendovi un ruolo politico e culturale di mediatore tra Italia e Francia. Il cardinale di Ferrara, e alcuni italiani della sua corte, intendono giocare sul divario culturale e artistico che pensano di notare tra la corte di Francia e le corti italiane. L’uso politico del patrocinio artistico rivela la percezione di Ippolito II d’Este dei Francesi, ma anche la sua concezione del ruolo di un prelato di una prestigiosa dinastia italiana. Ora, con le guerre di religione francesi, la magnificenza del cardinale viene derisa. Il patrocinio artistico del prelato è esposto a un’inversione politica che degrada la sua immagine. La vita di Ippolito II d’Este offre quindi la possibilità di conoscere i discorsi degli Italiani sui Francesi, e quelli che questi ultimi stanno elaborando sul cardinale man mano che procedono i loro scambi. Between 1536 and 1563, Ippolito II d’Este spent fifteen years in the kingdom of France. He played the role of an intermediary between Italy and France on the political as well as the cultural level. The cardinal of Ferrara and some Italians in his retinue, intended to play on the cultural and artistic gap they thought they noticed between the French and Italian courts. The political use of artistic patronage reveals Ippolito II d’Este’s perception of French people, but also his conception of the role of a prelate from a prestigious Italian dynasty. Yet, with the French Wars of Religion, the magnificence of the cardinal was mocked. The prelate’s artistic patronage was exposed to a political reversal which degraded his image. Thus, Ippolito II d’Este’s life provides an opportunity to know the Italian discourses on French people, and the discourses that the latter are elaborating on the Cardinal, as their exchanges unfold.

El Mediterráneo vio atravesar como una ola a cientos de personas en busca de refugio y exilio a principios del siglo XVII. Los moriscos españoles fue una comunidad reducida a un vestigio del pasado en términos políticos, y condenada a la extinción en términos sociales. El tema que vamos a desarrollar en el presente artículo es la llegada de estos refugiados al Magreb central y su instalación, influencia y contribución a la vida cotidiana de la sociedad en la que fueron acogidos. At the beginning of the century, hundreds of people, who were seeking refuge and exile, crossed like a wave the Mediterranean sea. The Moriscos were a community that was politically reduced to a remnant of the past, and socially condemned to extinction. In this article, we will present and develop the arrival of these refugees to the Central Maghreb. We will talk about their settling, their influence and their contribution to the daily life of the society that welcomed them.

Creativity is everywhere. Diversity is everywhere. Digitization is everywhere. This present article gives a new perspective on my and my laboratory's work over the last decade, explaining why creativity, diversity, and digitization go everywhere together.

Актуальність. Становлення та розвиток більшості національних держав у Європі супроводжувалися звуженням сфер функціонування регіональних діалектів. Своєрідною реакцією на нівелювання місцевих мовних та культурних особливостей стала нинішня хвиля «діалектного відродження», насамперед у Німеччині. Цілком актуальним у цьому контексті є інтерес дослідників до популярного нині використання діалектів у театральному та музичному житті ФРН та можливого впливу цього явища на соціолінгвістичну ситуацію в країні. Мета статті — здійснити критичний аналіз сучасних поглядів на соціолінгвістичні, культурологічні та етнопсихологічні аспекти «діалектного відродження» в Німеччині.Методологія. У розвідці застосовано методи компаративного аналізу, узагальнення та систематизації. Результати. Дослідження німецького досвіду засвідчило, що використання діалектів у культурному житті (театр, музика, телебачення) надає місцевим говіркам реальну можливість вийти за межі побутового спілкування і навіть за межі свого регіону. Виявлено, що діалект у лінгвістичному арсеналі актора чи співака найчастіше виступає в ролі маркера його колективної регіо-нальної ідентичності і має символічну цінність. Чималу роль у виборі мови для сцени відіграє майже архетипний мотив «мовної ностальгії». Водночас діалект у репертуарі артиста використовується (свідомо чи підсвідомо) як інструмент індивідуального мистецького самовизначення. Аналіз німецькомовних джерел свідчить про те, що найкращим способом для діалекту здобути популярність серед молодих людей є адаптація традиційної народної музики до їхніх смаків і потреб. З цього приводу дослідники висловлюють обережний оптимізм щодо перспектив використання німецьких діалектів, принаймні в розмовній формі. Відзначено, що наявність місцевих діалектів у культурному житті не надає жодних підстав для розвитку «культурного сепаратизму» і не загрожує національній єдності.Новизна. Уперше пропонується огляд друкованих і електронних публікацій стосовно мотивації, форм і перспектив використання регіональних діалектів Німеччини в культурному житті країни.Практичне значення. Матеріали і висновки дослідження можуть бути використані у викладанні соціолінгвістичних та культурологічних дисциплін, а також під час оцінювання перспектив ужитку діалектів української мови в театральному та музичному мистецтві., This paper contains an overview of online and printed sources dealing with the phenomenon of The Renaissance of Dialect in Germany, particularly with the growing use of dialect in the cultural life of the country. Special attention is paid to the problem of motivation for choosing dialect in theatre acting and rock singing. As a rule, dialect is used to mark the performer’s regional identity and has symbolic value. However, aspiration for individual self-determination as well as commercial motives are also present in this process. Another issue covered in the article concerns a possible danger of “cultural separatism” caused by dialect revitalization. The overview shows that introducing modern forms into dialect music increases the popularity of local vernacular with German youth. However, the area of functioning of dialects will be, in all probability, confined to the use in everyday, private life.

La Comunidad Foral de Navarra aprobó recientemente la Ley Foral 1/2019, de 15 de enero, de Derechos Culturales de Navarra, una norma pionera e innovadora en Europa. Con la implementación de un marco de reflexión conjunto entre las políticas culturales y los derechos culturales se les otorga pleno reconocimiento como derechos de carácter fundamental, indispensables para el desarrollo integral del ser humano, promoviendo así una ciudadanía cultural que ejercite su derecho a la cultura, la participación en la misma así como los procesos culturales y creativos., The Foral Community of Navarre recently passed the Foral Law 1/2019, of 15 January, on Cultural Rights of Navarre, a pioneering and innovative law in Europe. With the implementation of a joint reflection framework between cultural policies and cultural rights, cultural rights are granted full recognition as fundamental rights and indispensable for the integral development of the human being, by promoting a cultural citizenship that exercises its right to culture, to participation in it as well as in cultural and creative processes.

Статья посвящена российскому театру в XXI веке. В это время кардинально изменились формы организации театрального дела, увеличилось количество театральных трупп, в том числе экспериментальных, при оформлении спектаклей стали использоваться новые технологии, произошла смена поколений как в творческой театральной среде, так и зрительской.

Рецензируемый двухтомник, как показывает автор, представляет собой уникальное для постижения истории постсоветского пространства издание, посвященное культурной жизни русского населения Эстонии в 1918–1940 гг. Энциклопедический характер, эвристический потенциал и библиографическая скрупулезность «Хроники» делают ее незаменимым инструментом,позволяющим не только глубоко,но детально понять исторические процессы,проходившие в среде русского национального меньшинства в Эстонии в межвоенный период., As the author shows it, the peer-reviewed two-volume book is a unique publication for the comprehension of the history of the post-Soviet space, dedicated to the cultural life of the Russian population of Estonia in 1918–1940. The encyclopedic nature, heuristic potential and bibliographic scrupulousness of the Chronicles make it an indispensable tool that allows not only a deep but also the detailed understanding of the historical processes that took place among the Russian national minority in Estonia during the interwar period.

Искусство и культура. - 2018. - № 3. - С. 91-94., Статья посвящена культурологическому осмыслению актуальных тенденций в культурном пространстве столицы Республики Беларусь через призму ведущих культурных интересов минчан. = The article is devoted to culturological judgment of current trends in the cultural space of the capital of the Republic of Belarus through the prism of the leading cultural interests of Minskers.

The article presents a description of Elk after World War 2, seen from a perspective ofindividuals. The pictures of the town are based on the memories of 15 people, who live in Elknowadays. The selection of respondents was targeted. The group is differentiated in the categories:age and place of origin. Among the interviewees there are people, who were living in Elk and thenearby areas before World War 2, also those who moved there after the war from Vilnius Region,Republic of Lithuania, nearby areas of Grodno (Hrodna) and Nowogrod, Suwalki Region, Regionof Kurpie, surrounding areas of Grajewo and Szczuczyn, and finally those who were born afterWorld War 2 in Elk and in other places. The respondents see Elk differently, because they havebeen living there during various historical periods, however their individual perceptions andmemories were taken into consideration. The following questions have been asked: what typesof accommodation were Elk citizens living after World War 2, how they perceived their city indifferent historical periods, what were they doing for living, how looked their cultural life, whatwere their social relations? Data analysis, based on the interviews, answers above questions andpresents subjective picture of everyday live. The article presents many aspects of life common forpeople from various social backgrounds

Valerij Alikov à Paris lors des Journées maries en novembre 2010 © Photo Eva Toulouze Valerij Alikov, figure marquante de la culture et de la littérature maries des collines, est décédé d’un cancer du poumon le 11 septembre 2016 à Helsinki. Il était né le 1er janvier 1960, au pays mari des collines, dans le village d’Äväsir, dans la République du Mari El en Russie. Valerij Alikov a fait ses études en Russie et en Estonie et a par la suite vécu plus de vingt ans à Helsinki. Son départ prématu...

В статье освещается история становления вокальной школы в сфере культурной жизни Томска начиная c последней четверти XIX в. и до наших дней. Показан ценный вклад талантливых специалистов в дело формирования русской национальной вокальной школы и дальнейшие перспективы ее развития в Томске. Затронуты проблемы исполнительской и педагогической деятельности вокалистов. В русле общего историко-теоретического обзора привлечены архивные документы, научные исследования, материалы бесед по следам воспоминаний очевидцев событий культуры и искусства., The article covers the history of foundation and development of Russian vocal school in the sphere of cultural life of Tomsk from last quarter of 19th century till our days. It shows a valuable contribution to the formation of Russian national vocal school by some talented specialists and considers perspectives of its evolution in the city of Tomsk. The article touches the problems of artistic and pedagogical activity of some remarkable singers. The consideration are based upon archive documents, researches and materials of interviews with witnesses of that events.