Increasing number of lung diseases, unfavorable environmental factors, dissemination of infectious agents in a patient's body result in increased frequency of purulent-septic complications, thereby making the study on methods of their diagnosis and treatment relevant. Aim of the work: to examine the diagnostic value of lung ultrasound (US) and spiral computed tomography (SCT) in the diagnosis of acute abscesses and in determining the tactics of surgical treatment. Materials and methods. A prospective study of 40 cases of acute lung abscesses with diagnostic value of US and SCT examination to choose a surgical method in accordance with the type of acute lung abscess. Results. Male was dominated in the study (82.5 %). The median age was 52 (43.5; 60.0) years. SCT revealed an abscess with sequestration in 9 (22.5 %) of 40 patients, which was confirmed during surgery. A false negative result was obtained in 5 (35.7 %) patients out of 14. Lung US revealed sequestration in 14 (35.0 %) patients: 2 (14.3 %) of them were false positive. Transthoracic drainage was performed in 24 (92.3 %) of 26 patients without sequestration. In 2 (7.7 %) cases – video abscessoscopy (VAS). The median length of hospital stay was 34.5 (29.0; 43.0) days for patients without sequestration and 32.0 (26.0; 35.0) – with sequestration, Р = 0.16. Conclusions. Modern radiation imaging is an effective tool for the diagnosis of lung abscess. The sensitivity and specificity of computed tomography was 64.3 % and 100.0 %, sonography – 85.7 % and 92.3 %, respectively, in the study. The concurrent use of these diagnostic methods increases their information content: sensitivity up to 100.0 %, specificity up to 92.3 %. Video abscessoscopy with sequestrectomy is an effective method of treatment and etiological diagnosis of the process, which allows achieving the length of hospital stay comparable to patients without sequestration: 32.0 (26.0; 35.0) vs 34.5 (29.0; 43.0), Р = 0.16., Рост числа заболеваний лёгких, неблагоприятные факторы внешней среды, распространение инфекционного возбудителя в организме больного приводят к повышению частоты гнойно-септических осложнений, делает актуальным исследование методов их диагностики и лечения. Цель работы – исследовать диагностическую ценность ультразвукового исследования (УЗИ) и спиральной компьютерной томографии (CКТ) лёгких в диагностике острых абсцессов и определении тактики хирургического лечения. Материалы и методы. Проведено проспективное исследование 40 случаев острых абсцессов лёгких с изучением диагностической значимости УЗИ и СКТ для выбора метода хирургического вмешательства в соответствии с типом острого абсцесса лёгких. Результаты. В исследовании преобладали мужчины (82,5 %). Медиана возраста – 52,0 (43,5; 60,0) года. СКТ обнаружила абсцесс с секвестром у 9 (22,5 %) из 40 больных, что подтверждено во время операции. Ложноотрицательный результат получен у 5 (35,7 %) из 14 пациентов. УЗИ лёгких показало секвестр у 14 (35,0 %) больных, у 2 (14,3 %) из них получен ложноположительный результат. У 24 (92,3 %) из 26 больных без секвестра выполнено трансторакальное дренирование, в 2 (7,7 %) случаях – видеоабсцессоскопия (ВАС). Медиана пребывания в стационаре составила 34,5 (29,0; 43,0) суток для пациентов без секвестра, 32,0 (26,0; 35,0) – с секвестром, р = 0,16. Выводы. Современные лучевые методы визуализации – эффективные средства диагностики абсцесса лёгких. В исследовании чувствительность и специфичность компьютерной томографии составила 64,3 % и 100,0 % соответственно; сонографии – 85,7 % и 92,3 %. Одновременное применение указанных диагностических методов повышает информативность: чувствительность – до 100,0 %, специфичность – до 92,3 %. ВАС с секвестрэктомией – эффективный метод лечения и этиологической диагностики процесса, позволяет достичь продолжительности пребывания в стационаре, сопоставимой с такой у больных без секвестра – 32,0 (26,0; 35,0) vs 34,5 (29,0; 43,0), р = 0,16., Зростання кількості захворювань легень, несприятливі фактори довкілля, поширення інфекційного збудника в організмі хворого призводять до підвищення частоти гнійно-септичних ускладнень, що робить актуальним дослідження методів їхньої діагностики та лікування. Мета роботи – дослідити діагностичну цінність ультразвукового дослідження (УЗД), спіральної комп’ютерної томографії (CКТ) легень у діагностиці гострих абсцесів і визначенні тактики хірургічного лікування. Матеріали та методи. Здійснили проспективне дослідження 40 випадків гострих абсцесів легень із вивченням діагностичної значущості УЗД і СКТ для обрання методу хірургічного втручання відповідно до типу гострого абсцесу легень. Результати. У дослідженні переважали чоловіки (82,5 %). Медіана віку – 52,0 (43,5; 60,0) року. СКТ виявила абсцес із секвестром у 9 (22,5 %) із 40 хворих, що підтверджено під час операції. Хибнонегативний результат отримали в 5 (35,7 %) із 14 пацієнтів. УЗД легень показало секвестр у 14 (35,0 %) хворих, у 2 (14,3 %) із них отримали хибнопозитивний результат. У 24 (92,3 %) із 26 хворих без секвестру виконали трансторакальне дренування, у 2 (7,7 %) випадках – відеоабсцесоскопію (ВАС). Медіана перебування у стаціонарі становила 34,5 (29,0; 43,0) доби для пацієнтів без секвестру, 32,0 (26,0; 35,0) – із секвестром, р = 0,16. Висновки. Сучасні променеві методи візуалізації – ефективні засоби діагностики абсцесу легень. У дослідженні чутливість і специфічність комп’ютерної томографії становила 64,3 % та 100,0 % відповідно; сонографії – 85,7 % та 92,3 %. Одночасне застосування названих діагностичних методів підвищує інформативність: чутливість – до 100,0 %, специфічність – до 92,3 %. ВАС із секвестректомією – ефективний метод лікування та етіологічної діагностики процесу, дає змогу досягти тривалості перебування у стаціонарі, що зіставна такою у хворих без секвестру – 32,0 (26,0; 35,0) vs 34,5 (29,0; 43,0), р = 0,16.