Search

Purpose. Determining the impact of reducing the emissions of smoke and air temperature at their disposal to change the surface concentration of air pollutants. Methodology. Methodology The study is based on the results of previously published studies, which provided the results of studies using the algorithm calculations of maximum ground-level concentrations, general scientific methods of analysis and synthesis, as well as the apparatus of mathematical analysis. Findings. Summing up the above analysi, it can be noted that the technological parameters 0  and ΔТ ambiguously affect the values of surface concentrations of pollutants in contrast to other influencing factors. Originality. For the first time we studied the effect of reducing the emissions of smoke and air temperature at their disposal to change the surface concentration of air pollutants. Practical value. Energy savings due to utilization of significant emissions, the interrelation of surface concentrations with temperature emissions regime that would allow to formulate practical recommendations for the management of emissions and energy conservation in general., Аннотация. Цель. Определение влияния снижения температуры дымовых и вентиляционных выбросов при их утилизации на изменение приземной концентрации загрязняющих атмосферу веществ. Методика. Методика исследования базируется на результатах ранее опубликованных работ, где предоставлены результаты исследования с использованием алгоритма расчётов максимальных приземных концентраций, общенаучных методах анализа и синтеза, а также аппарате математического анализа. Результаты. Подытоживая проведенный анализ можно отметить, что технологические параметры 0  и ∆Т неоднозначным образом влияют на значения приземных концентраций загрязняющих веществ в отличии от остальных влияющих факторов. Научная новизна. Впервые исследовано влияние снижения температуры дымовых и вентиляционных выбросов при их утилизации на изменение приземной концентрации загрязняющих атмосферу веществ. Практическая значимость. Энергосбережение за счет утилизации значительных выбросов, установлена взаимосвязь приземных концентраций с температурным режимом выбросов, что позволит сформулировать практические рекомендации по управлению выбросами и энергосбережением в целом., Анотація. Мета. Визначення впливу зниження температури димових і вентиляційних викидів при їх утилізації на зміну приземної концентрації забруднюючих атмосферу речовин. Методика. Методика дослідження базується на результатах раніше опублікованих робіт , де надані результати дослідження з використанням алгоритму розрахунків максимальних приземних концентрацій, загальнонаукових методах аналізу і синтезу, а також апараті математичного аналізу. Результати. Підсумовуючи проведений аналіз можна відзначити, що технологічні параметри 0  і ∆Т неоднозначним чином впливають на значення приземних концентрацій забруднюючих речовин на відміну від інших впливаючих факторів. Наукова новизна. Вперше досліджено вплив зниження температури димових і вентиляційних викидів при їх утилізації на зміну приземної концентрації забруднюючих атмосферу речовин. Практична значимість. Енергозбереження за рахунок утилізації значних викидів, встановлено взаємозв'язок приземних концентрацій з температурним режимом викидів, що дозволить сформулювати практичні рекомендації з управління викидами та енергозбереженням в цілому.

Purpose. Determining the impact of reducing the emissions of smoke and air temperature at their disposal to change the surface concentration of air pollutants..Methodology. Methodology The study is based on the results of previously published studies, which provided the results of studies using the algorithm calculations of maximum ground-level concentrations, general scientific methods of analysis and synthesis, as well as the apparatus of mathematical analysis. Findings. Detailed analysis of each of the nine cases presented in the block diagram in terms of the relationship ∆Т и См, given in a previous paper [6] . Originality. For the first time we studied the effect of reducing the emissions of smoke and air temperature at their disposal to change the surface concentration of air pollutants. Practical value. Energy savings due to utilization of significant emissions, the interrelation of surface concentrations with temperature emissions regime that would allow to formulate practical recommendations for the management of emissions and energy conservation in general., Аннотация. Цель. Определение влияния снижения температуры дымовых и вентиляционных выбросов при их утилизации на изменение приземной концентрации загрязняющих атмосферу веществ. Методика. Методика исследования базируется на результатах ранее опубликованных работ, где предоставлены результаты исследования с использованием алгоритма расчѐтов максимальных приземных концентраций, общенаучных методах анализа и синтеза, а также аппарате математического анализа. Результаты. Детально проанализировали каждый из девяти случаев, приведенных на блок-схеме с точки зрения взаимосвязи ∆Т и См, приведенных в предыдущей работе [6]. Научная новизна. Впервые исследовано влияние снижения температуры дымовых и вентиляционных выбросов при их утилизации на изменение приземной концентрации загрязняющих атмосферу веществ. Практическая значимость. Энергосбережение за счет утилизации значительных выбросов, установлена взаимосвязь приземных концентраций с температурным режимом выбросов, что позволит сформулировать практические рекомендации по управлению выбросами и энергосбережением в целом., Анотація. Мета. Визначення впливу зниження температури димових і вентиляційних викидів при їх утилізації на зміну приземної концентрації забруднюючих атмосферу речовин. Методика. Методика дослідження базується на результатах раніше опублікованих робіт , де надані результати дослідження з використанням алгоритму розрахунків максимальних приземних концентрацій, загальнонаукових методах аналізу і синтезу, а також апараті математичного аналізу. Результати. Детально проаналізували кожен з дев'яти випадків, наведених на блок-схемі з точки зору взаємозв'язку ∆Т и См, наведених у попередній роботі [6]. Наукова новизна. Вперше досліджено вплив зниження температури димових і вентиляційних викидів при їх утилізації на зміну приземної концентрації забруднюючих атмосферу речовин. Практична значимість. Енергозбереження за рахунок утилізації значних викидів, встановлено взаємозв'язок приземних концентрацій з температурним режимом викидів, що дозволить сформулювати практичні рекомендації з управління викидами та енергозбереженням в цілому.

In this paper the author's calculation model for the air transport of pollutants from the highway to the residential area has been presented , which a priori would allow to optimize landscape planning in urban systems. It allows to take into account such factors as the spatial configuration of residential development , distance to the source and angle of contamination transport and presence of barriers in relation to the prevailing winds, etc. number of storeys in buildings, etc. in predicting the possible contamination of residential landscapes. These are also the results of its field testing confirming the feasibility and reliability of the developed model obtained by means of its calculation., Представлены результаты эксперимента по моделированию воздушного переноса загрязняющих веществ от автотрассы до жилой зоны , априори обеспечивающая возможность оптимизации ландшафтного планирования в урбосистемы. Она позволяет учесть такие факторы, как пространственная конфигурация жилой застройки, расстояние до источника и угол переноса загрязнения и наличие барьера по отношению к доминирующим ветрам, этажность застройки и др. при прогнозировании возможного загрязнения селитебных ландшафтов. Приведены также результаты полевой апробации, подтверждающие реалистичность разработанной модели и достоверность полученных с ее помощью расчетов, Представлено результати експерименту з моделювання повітряного перенесення забруднюючих речовин з автотраси до житлової зони, який апріорі забезпечить можливість оптимізації ландшафтного планування в урбосистемах. Модель дозволяє врахувати такі чинники, як просторова конфігурація житлової забудови, відстань до джерела і кут переносу забруднення та наявність бар’єру по відношенню до домінуючих вітрів, поверховість забудови та ін. при прогнозуванні можливого забруднення селітебних ландшафтів. Наведені результати польової апробації моделі підтверджують реалістичність розробленої моделі і вірогідність отриманих за її допомогою розрахунків.