Search

A clinico-anatomical evaluation of risk factors for the onset of ventricular hemorrhages in 44 preterm infants and an estimation of their diagnostic value as to the formation of a risk group have been carried out., У 44 недоношених дітей проведена клініко-анамнестична оцінка чинників ризику виникнення внутрішньошлуночкових крововиливів та проведена оцінка їх діагностичної цінності щодо формування групи ризику.

Necrotizing enterocolitis (NEC) is a severe gastrointestinal disease that mainly affects preterm infants. The non-specificity of the clinical picture and the high percentage of complications determine the need for early diagnosis and prevention of the disease. Purpose - to establish a relationship between the T-bet expression level in the cells of the buccal mucosa, the development of HEC and the method of feeding in premature newborn infants. Materials and methods. We examined 74 newborns, who were treated in neonatal departments. We selected three groups for comparison: the Group 1 consisted of 32 newborns up to 37 weeks of gestation on breastfeeding (BF); the Group 2 - 30 preterm newborns on artificial feeding (AF); the control group - 12 full-term newborns on BF. We determined the expression level of T-bet transcription gene factor in the cells of the buccal mucosa scrapings of the newborns. Thereafter, we have calculated the T-bet normalized expression levels in the cells of the mucous membranes of infants of the Group 1 and the Group 2 in relation to the control group, where the expression level of the specified factors was taken as 1 c.u. Results. The gestational age median of the Group 1 children was 33 (31; 34) weeks; the Group 2 - 32.5 (32; 35) weeks; and it was comparatively higher versus in the Group 1 (p, Некротизирующий энтероколит (НЭК) - тяжелое гастроинтестинальное заболевание, поражающее преимущественно недоношенных младенцев. Неспецифичность клинической картины и высокий процент осложнений обуславливают необходимость ранней диагностики и профилактики заболевания. Цель - установить связь между уровнем экспрессии T-bet в клетках буккальной слизистой оболочки, развитием НЭК и способом вскармливания у недоношенных новорожденных. Материалы и методы. Обследованы 74 новорожденные, проходившие лечение в неонатальных отделениях. Выделены три группы сравнения: 1-ю группу составили 32 ребенка, рожденных до 37 недель гестации, находившиеся на ГВ; 2-ю - 30 недоношенных новорожденных на искусственном вскармливании (ИВ); контрольную - 12 доношенных новорожденных на ГВ. Определен уровень экспрессии гена фактора транскрипции T-bet в клетках буккального соскоба слизистой оболочки новорожденных. Для статистического анализа рассчитаны нормализованные уровни экспрессии T-bet слизистых оболочек младенцев первой и второй групп исследования по отношению к группе контроля, где уровень экспрессии определенных факторов принят за 1 у.е. Результаты. Медиана гестационного возраста детей 1-й группы составила 33 (31; 34) недели; 2-й группы - 32,5 (32; 35) недели; сравнительно выше она была в группе контроля (р, Некротизуючий ентероколіт (НЕК) - тяжке гастроінтестинальне захворювання, що уражує переважно недоношених немовлят. Неспецифічність клінічної картини та високий відсоток ускладнень обумовлюють необхідність ранньої діагностики та профілактики захворювання. Мета - встановити зв’язок між рівнем експресії T-bet у клітинах букальної слизової оболонки, розвитком НЕК та способом вигодовування в недоношених новонароджених немовлят. Матеріали та методи. Обстежено 74 новонароджених, які проходили лікування в неонатальних відділеннях. Виділено три групи порівняння: 1-шу становили 32 дитини, народжені до 37 тижнів гестації, які перебували на грудному вигодовуванні (ГВ); 2-гу - 30 недоношених новонароджених на штучному вигодовуванні (ШВ); контрольну - 12 доношених новонароджених на ГВ. Визначено рівень експресії гена фактора транскрипції T-bet у клітинах зіскрібка букальної слизової оболонки новонароджених. Для статистичного аналізу розраховано нормалізовані рівні експресії T-bet у клітинах слизових оболонок немовлят 1 і 2-ї груп дослідження щодо групи контролю, де рівень експресії визначених факторів прийнято за 1 у.о. Результати. Медіана гестаційного віку дітей 1-ї групи становила 33 (31; 34) тижні; 2-ї групи - 32,5 (32; 35) тижня; порівняно вищою вона була в групі контролю (р

Introduction. The birth of preterm infants who require treatment in the neonatal intensive care unit (NICU) can be very stressful for parents.The aim of the study was to assess the level of stress in mothers of preterm newborns in the NICU, and to determine the factors that induce it.Material and Methods. The study included a maternal stress assessment of 141 mothers of preterm infants, treated in the NICUs, using the Parental Stress Scale: PSS: NICU. This questionnaire consisted of three subscales: Sights and Sounds of NICU – subscale 1 (S1), Infant Appearance and Behavior – S2, and Parental Role Alteration – S3.Results. Total PSS: NICU score in mothers was 3.38±0.71. 98 (69.5%) mothers experienced high levels of stress. Parental Role Alteration was the most stressful (4.14±0.76); Infant Appearance and Behavior (3.43±0.89) and Sights and Sounds in NICU also caused stress (2.21±0.97); p(S1–S2), Передчасне народження дитини, яка потребує госпіталізації у відділення інтенсивної терапії новонароджених (ВІТН), може бути дуже стресовим для батьків. Метою дослідження було оцінити рівень стресу у матерів передчасно народжених немовлят у ВІТН та з’ясувати фактори, які його індукують.Методи дослідження. Дослідження включало оцінку рівня материнського стресу у 141 матері передчас- но народжених дітей, які лікувались у ВІТН, за допомогою шкали оцінки батьківського стресу: ВІТН (PSS: NICU), яка складається із трьох блоків запитань: звукові та слухові подразники у ВІТН – блок 1 (S1), зовніш- ній вигляд і поведінка немовляти – блок 2 (S2) та порушення батьківської ролі – блок 3 (S3).Результати дослідження. Загальний рівень стресу у матерів: оцінка за шкалою батьківського стресу становила 3,38±0,71. Високий рівень стресу відчували 98 (69,5%) матерів. Порушення батьківської ролі було найбільш стресовим (4,14±0,76), водночас, зовнішній вигляд й поведінка немовляти (3,43±0,89), звукові та світлові подразники у ВІТН (2,21±0,97); p(S1–S2)

While mortality associated withrespiratory distress syndrome in premature infants hasbeen reduced, other morbidities associated with pretermbirth, including necrotizing enterocolitis (NEC) and sepsis,are becoming more relevant. Although the pathogenesisof these diseases remains incompletely defined andunderstood, one of the leading risk factors is the immaturityof the immune system, which determines the tendencyof premature infants to develop excessive inflammatoryresponse and disruption of the formation of "healthy" gutmicrobiota. Breastfeeding provides a protective effect dueto the wide range of immunologically active components ofthis unique product. Current data suggest that donor milk isthe best alternative to native breast milk, as the use of theformula is primarily associated with an increased risk ofNEC. The use of individual immunological components ofbreast milk, such as lactoferrin or immunoglobulins, doesnot reduce the incidence of this disease. At the same time,lactoferrin may reduce the incidence of late-onset sepsis.Pro- and prebiotics have better evidence for the preventionof these diseases, however, questions remain about thechoice of the most effective strains, dosage, duration,and safety of their use, especially in extremely prematureinfants with a birth weight, Со снижением смертности преждевременно рожденных детей от респираторного дистресссиндрома все более актуальными становятся другиемедицинские проблемы, связанные з преждевременнымрождением, в частности НЭК и сепсис. Хотя патогенезэтих заболеваний остается недостаточно изученными понятным, одним из ведущих факторов риска является незрелость иммунной системы, что определяетсклонность недоношенных младенцев к возникновениючрезмерной воспалительной реакции и нарушению процессов формирования «здоровой» микробиоты пищеварительного канала. Вскармливание грудным молокомматери обеспечивает защитный эффект благодаря широкому спектру иммунологически активных компонентовэтого уникального пищевого продукта. Современныеданные свидетельствуют, что лучшей альтернативой молоку матери является донорское ГМ, поскольку использование молочных смесей прежде всего ассоциируется сповышением риска возникновения НЭК. Отдельное применение у чрезвычайно недоношенных младенцев такихиммунологических компонентов ГМ, как лактоферринили иммуноглобулины, не снижает вероятность возникновения данного заболевания. В то же время назначениелактоферрина может снижать частоту позднего сепсиса.Про- и пребиотики имеют лучшую доказательную базуотносительно профилактики данных заболеваний, однако остаются открытыми вопросы выбора эффективныхштаммов, дозировки, продолжительности и безопасности их применения, особенно в популяции чрезвычайнонедоношенных детей с массой тела при рождении, Зі зменшенням смертності передчасно народжених дітей від респіраторного дистрес-синдромувсе актуальнішими стають інші медичні проблеми, пов’язані з передчасним народженням, зокрема некротизуючий ентероколіт (НЕК) та сепсис. Хоча патогенез цих захворювань залишається недостатньо вивченимі зрозумілим, одним з провідних чинників ризику є незрілість імунної системи, що визначає схильність передчасно народжених немовлят до надмірної запальної відповіді та порушення процесів формування “здорової”мікробіоти травного каналу. Вигодовування грудним молоком (ГМ) матері забезпечує захисний ефект завдякиширокому спектру імунологічно-активних компонентів цього унікального харчового продукту. Сучасні данісвідчать, що найкращою альтернативою молоку матері є донорське ГМ, оскільки використання молочнихсумішей насамперед асоціюється з підвищенням ризику виникнення НЕК. Окреме застосування у значно недоношених немовлят таких імунологічних компонентів ГМ, як-от лактоферин або імуноглобуліни, не зменшуєймовірності виникнення цього захворювання. Водночас, призначення лактоферину може знижувати частотупізнього сепсису. Про- та пребіотики мають кращу доказову базу стосовно профілактики цих захворювань,однак залишаються відкритими питання вибору найефективніших штамів, дозування, тривалості та безпекиїх застосування, особливо у надзвичайно недоношених дітей з масою тіла при народженні < 1000 г. Результати експериментальних і клінічних досліджень вказують на те, що олігосахариди ГМ можуть захищативід НЕК, однак потрібні надійніші докази їх ефективності, так само, як і вирішення технологічних проблем,пов’язаних із синтезом окремих олігосахаридів та їх застосуванням як окремих харчових додатків. Клінічнапрактика, спрямована на допомогу матерям для оптимального вигодовування немовлят ГМ, ранній початок іскоріше збільшення добового об’єму ентерального харчування на сьогодні залишаються ключовими харчовимиметодами профілактики НЕК та пізніх інфекцій у передчасно народжених немовлят.

Purpose. To investigate the possibility of heart tones analysis for diagnostic screening of ductus arteriosus status in preterm infants based on the analysis of computer phonocardiogram parameters for different hemodynamic significance of patent ductus arteriosus.Materials and methods. 45 preterm infants undergoing treatment in the intensive care unit were examined. phonocardiogram (PCG) with an electronic stethoscope and echocardiography were performed. 40 (89%) newborns had ultrasound signs of hemodynamically insignificant patent ductus arteriosus (PDA) (PDA with minor shunting), 5 infants (11%) had signs of hemodynamically significant patent ductus arteriosus (HSPDA). A comparison of the 5 key PCG computer analysis indicators (characteristics of the tones and the interval between the first and second tones) was performed.Results. Significant differences of particular indicators of PCG computer analysis of preterm infants with different shunting intensity of PDA were established. These indicators characterize the intervals between the first and the second tones in case if comparing minor and moderate shunting, and additional indicators characterize the ratio between the first and the second tones if comparing moderate and significant shunting. The indicators can be used to develop a screening diagnostics algorithm for the hemodynamic significance of PDA by means of PCG computer analysis.Conclusions. Statistically significant differences in PCG analysis were found in preterm infants with varying degrees of hemodynamic significance of the patent ductus arteriosus. The results obtained can be used as a diagnostic screening in preterm infants with PDA.The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of an participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies., Цель: исследование возможности использования анализа тонов сердца в скрининговой диагностике состояния артериального протока у недоношенных детей на основании анализа параметров компьютерной фонокардиограммы при различных степенях гемодинамической значимости открытого артериального протока (ОАП).Материалы и методы. Обследовано 45 недоношенных новорожденных детей, находившихся на лечении в отделении интенсивной терапии. Проведены фонокардиография (ФКГ) с помощью электронного стетоскопа, эхокардиография. 40 (89%) новорожденных имели ультразвуковые признаки гемодинамически незначимого ОАП (ОАП с незначительным шунтированием), 5 (11%) младенцев имели признаки гемодинамически значимого ОАП (ГЗОАП). Проведено сравнение показателей компьютерного анализа ФКГ, характеризующих тоны сердца и промежуток между первым и вторым тоном, между группами недоношенных детей с разной степенью шунтирования через ОАП.Результаты. При сравнении показателей ФКГ в группах детей с незначительным и умеренным шунтированием через ОАП во всех точках выслушивания были зафиксированы достоверные различия параметров, характеризующих промежуток между первым и вторым тоном (признаки систолического шума). При сравнении данных компьютерного анализа ФКГ с умеренным и значительным шунтированием кроме различий в показателях, характеризующих промежутки между тонами, в первой и второй точках выслушивания достоверно отличалось соотношение параметров первого и второго тонов (что может характеризовать разницу в объемах шунтирования крови).Выводы. Установлены статистически значимые различия показателей компьютерного анализа ФКГ у недоношенных новорожденных с различными степенями гемодимической значимости ОАП. Полученные результаты могут быть использованы в качестве скринингового теста у недоношенных новорожденных с ОАП.Исследование было выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской Декларации. Протокол исследования был одобрен Локальным этическим комитетом учреждения. На проведение исследований было получено информированное согласие родителей детей (или их опекунов)., Мета: дослідження можливості використання комп'ютерного аналізу тонів серця у скринінговій діагностиці стану артеріальної протоки у недоношених дітей на підставі аналізу параметрів комп'ютерної фонокардіограми при різних ступенях гемодимічної значущості відкритої артеріальної протоки (ВАП).Матеріали і методи. Обстежено 45 недоношених новонароджених дітей, що знаходилися на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії. Проведені фонокардіографія (ФКГ) за допомогою електронного стетоскопа, ехокардіографія. 40 (89%) новонароджених мали ультразвукові ознаки гемодинамічно незначущої ВАП (ВАП з незначним шунтуванням), 5 (11%) немовлят мали ознаки гемодинамічно значущої ВАП (ГЗВАП). Проведено порівняння показників комп'ютерного аналізу ФКГ, що характеризують тони серця та проміжок між першим і другим тоном, між групами недоношених дітей із різним ступенем шунтування через ВАП.Результати. При порівнянні показників ФКГ у групах дітей з незначним та помірним шунтуванням через ВАП в усіх точках вислуховування були зафіксовані достовірні відмінності в параметрах, які характеризують проміжок між першим і другим тоном (ознаки систолічного шуму). При порівнянні даних комп'ютерного аналізу ФКГ груп з помірним і значним шунтуванням окрім відмінностей у показниках, які характеризують проміжки між тонами, в першій та другій точках вислуховування достовірно відрізнялись співвідношення параметрів першого та другого тонів (що може характеризувати різницю в об'ємах шунтування крові).Висновки. Встановлені статистично значущі відмінності показників комп'ютерного аналізу ФКГ у недоношених новонароджених з різними ступенями гемодинамічної значущості ВАП. Отримані результати можуть бути використані в якості скринінгового тесту у недоношених новонароджених з ВАП.Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи.На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків, дітей.

Представлені результати вивчення додаткових клініко-параклінічних показників порушень функціонального стану кишечника у передчасно народжених дітей, які мали прояви перинатальної патології тяжкого ступеня, в ранньому неонатальному періоді. Зроблено спробу інтерпретації даних з урахуванням механізмів патогенезу патології. Отримані результати свідчать про необхідність продовження досліджень для визначення найбільш чутливих та специфічних показників для впровадження у практику неонатології., Представлены результаты изучения дополнительных клинико-параклинических показателей нарушений функционального состояния кишечника у преждевременно родившихся детей, имеющих проявления перинатальной патологии тяжелой степени, в раннем неонатальном периоде. Сделана попытка интерпретации данных с учетом механизмов патогенеза патологии. Полученные результаты свидетельствуют о необходимости продолжения исследований для определения наиболее чувствительных и специфических показателей для внедрения в практику неонатологии, The results of the study of additional clinical and paraclinical parameters of the functional state of intestinal disorders in premature infants, who had manifestations of severe perinatal in early neonatal period, were presented. An attempt to interpret the data based on the mechanisms of pathogenesis of diseases was performed. Received results testify to the need for further research to determine the most sensitive and specific indicators for the implementation in neonatology

Актуальность. Ранний неонатальный сепсис остается ведущей причиной заболеваемости и смертности недоношенных детей. Проблема своевременной диагностики обусловливает необходимость внедрения новых эффективных мониторинговых биомаркеров сепсиса новорожденных. Цель: совершенствование диагностики раннего неонатального сепсиса у преждевременно рожденных детей на основании определения диагностической значимости сывороточного уровня sTREM-1, разработка комплексного алгоритма и оценка эффективности подхода. Материалы и методы. Был проведен анализ клинико-лабораторных наблюдений 70 недоношенных детей с ранним неонатальным сепсисом (n = 22) и внутриутробной пневмонией (n = 48) с определением содержания sTREM-1 сыворотки крови. Результаты. У новорожденных с ранним неонатальным сепсисом выявлено достоверное снижение уровня sTREM-1 по сравнению с новорожденными с внутриутробной пневмонией (97,1 ± 4,5 пг/мл против 134,00 ± 7,73 пг/мл). При использовании неоднородной последовательной процедуры Вальда — Генкина установлены ранговые структуры диагностических показателей и разработана эффективная мультимаркерная диагностическая модель. Выводы. Определено, что содержание sTREM-1 в сыворотке крови детей из группы риска реализации внутриутробной инфекции < 148 пг/мл в первые сутки жизни достоверно ассоциируется с неонатальным сепсисом. Использование разработанного мультимаркерного алгоритма способствует совершенствованию диагностики раннего неонатального сепсиса., Актуальність. Ранній неонатальний сепсис залишається провідною причиною захворюваності та смертності передчасно народжених дітей. Проблема своєчасної діагностики обумовлює необхідність впровадження нових ефективних моніторингових біомаркерів сепсису новонароджених. Мета: удосконалення діагностики раннього неонатального сепсису в передчасно народжених дітей на основі визначення діагностичної значущості сироваткового рівня sTREM-1, розробка комплексного алгоритму та оцінка ефективності підходу. Матеріали та методи. Був проведений аналіз клініко-лабораторних спостережень 70 передчасно народжених дітей із раннім неонатальним сепсисом (n = 22) та внутрішньоутробною пневмонією (n = 48) з визначенням умісту sTREM-1 сироватки крові. Результати. У новонароджених із раннім неонатальним сепсисом виявлене вірогідне зниження рівня sTREM-1 порівняно з новонародженими з внутрішньоутробною пневмонією (97,1 ± 4,5 пг/мл проти 134,00 ± 7,73 пг/мл). При використанні неоднорідної послідовної процедури Вальда — Генкіна встановлені рангові структури діагностичних показників та розроблена ефективна мультимаркерна діагностична модель. Висновки. Визначено, що вміст sTREM-1 у сироватці крові дітей із групи ризику реалізації внутрішньоутробної інфекції < 148 пг/мл в першу добу життя вірогідно асоціюється з неонатальним сепсисом. Застосування розробленого мультимаркерного алгоритму сприяє удосконаленню діагностики раннього неонатального сепсису., Background. Early-onset neonatal sepsis remains the leading cause of morbidity and mortality in premature babies. The problem of timely diagnosis necessitates the introduction of new effective biomarkers for monitoring sepsis in newborns. Objective: improving the diagnosis of early-onset neonatal sepsis in premature babies by determining the diagnostic significance of the serum level of soluble triggering receptor expressed on myeloid cells-1 (sTREM-1), developing a comprehensive algorithm and evalua­ting the effectiveness of the approach. Materials and methods. An analysis of clinical and laboratory observations of 70 premature infants with early neonatal sepsis (n = 22) and intrauterine pneumonia (n = 48) was carried out with determination of serum sTREM-1 content. Results. In infants with early-onset neonatal sepsis, a significant decrease in sTREM-1 level was revealed compared to infants with intrauterine pneumonia (97.1 ± 4.5 pg/ml versus 134.00 ± 7.73 pg/ml). Using the heterogeneous sequential Wald-Genkin procedure, the established rank structures of diagnostic indicators were established and an effective multimarker diagnostic model was developed. Conclusions. It was found that the content of sTREM-1 in the blood serum of children at risk of intrauterine infection < 148 pg/ml on the first day of life was significantly associated with neonatal sepsis. Using the developed multimarker algorithm helps improve the diagnosis of early-onset neonatal sepsis.

Актуальність. Метаболічний синдром матері та вплив його компонентів на внутрішньоутробний розвиток плода знаходиться в центрі уваги медичної науки і охорони здоров'я. Також відомий тісний зв'язок між функціональною незрілістю органів і тканин плода та супутніми хворобами матері, особливо цукровим діабетом 2 типу, артеріальною гіпертензією, ожирінням і дисліпідемією. Мета - провести диференційну діагностику патоморфологічних змін легень недоношених дітей у досліджуваних групах. Методи. Дослідження проведені на секційному матеріалі легень недоношених новонароджених дітей в 29-33 тижні гестації (120 випадків), які поділили на три групи в залежності від компонентів метаболічного синдрому матері. Результати. В сегментарних бронхах легень дітей І групи спостерігається помірний набряк слизової оболонки, ділянки кровонаповнення, венозне повнокрів'я, слизова оболонка сегментарних бронхів дітей ІІ групи гофрована і набрякла, виявляються гіперпластичні розростання війчастого призматичного епітелію. У ІІІ групі дослідження слизова оболонка сегментарних бронхів представлена багаторядним війчастим циліндричним епітелієм, спостерігається вогнищева десквамація бронхіального епітелію з оголенням базальної мембрани. Морфометричні показники епітеліальних клітин респіраторних відділів легень недоношених новонароджених дітей у трьох досліджуваних групах свідчать про відставання в них процесів диференціювання, що спричиняє затримку структурно-функціонального розвитку легеневої тканини. Підсумок. При проведенні диференційної діагностики патоморфологічних змін легень недоношених новонароджених дітей у досліджуваних групах встановлено незрілість легеневої тканини, яка відповідає зазначеним термінам гестації, а морфологічні зміни у них пов’язані з впливом чинників матері, зокрема артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, ожиріння у поєднанні з дисліпідемією., Backgroud. The metabolic syndrome of the mother and the effect of its components on the fetal development is the focus of medical science and health care. Also known that it is the close relationship between functional immaturity of the organs and tissues of the fetus and comorbidities of the mother, especially type 2 diabetes, hypertension, obesity and dyslipidemia. Objective is to carry out differential diagnosis of pathomorphological changes in the lungs of premature infants in the study groups. Methods. The studies were performed on the section material of the lungs of premature infants of 29-33 weeks of gestation (120 cases), which were divided into three groups depending on the components of the metabolic syndrome of the mother. Results. Moderate swelling of the mucous membrane, areas of blood filling, venous plethora, mucous membrane in segmental bronchial tubes of children of group I are observed. Segmental bronchi of children of group II corrugated and swollen, hyperplastic growths of the ciliated prismatic epithelium are observed. In group III of the study, the mucous membrane of the segmental bronchi is represented by a multilayered ciliated cylindrical epithelium; Morphometric parameters of the epithelial cells of the respiratory parts of the lungs of premature infants in the three study groups indicate a lag in their differentiation processes, which delay the structural and functional development of lung tissue. Conclusion. Differential diagnostics of pathomorphological changes in the lungs of premature infants in the study groups revealed immaturity of the lung tissue, which corresponds to the specified gestation periods, and their morphological changes are related to the influence of maternal factors, such as hypertension, diabetes mellitus, diabetes mellitus., Актуальность. Метаболический синдром матери и влияние его компонентов на внутриутробное развитие плода находится в центре внимания медицинской науки и здравоохранения. Также отмечается тесная связь между функциональной незрелостью органов и тканей плода и сопутствующими болезнями матери, особенно сахарным диабетом 2 типа, артериальной гипертензией, ожирением и дислипидемией. Цель - провести дифференциальную диагностику патоморфологических изменений легких недоношенных детей в исследуемых группах. Методы. Исследования проведены на секционном материале легких недоношенных новорожденных детей в 29-33 недели гестации (120 случаев), которые поделили на три группы в зависимости от компонентов метаболического синдрома матери. Результаты. В сегментарных бронхах легких детей I группы наблюдается умеренный отек слизистой оболочки, участки кровенаполнения, венозное полнокровие, слизистая оболочка сегментарных бронхов детей II группы гофрированная и отечная, выявляются гиперпластические разрастания реснитчатого призматического эпителия. В третьем группе исследования слизистая оболочка сегментарных бронхов представлена многорядным реснитчатым цилиндрическим эпителием, наблюдается очаговая десквамация бронхиального эпителия с обнажением базальной мембраны. Морфометрические показатели эпителиальных клеток респираторных отделов легких недоношенных новорожденных детей в трех исследуемых группах свидетельствуют об отставании в них процессов дифференцировки, что вызывает задержку структурно-функционального развития легочной ткани. Заключение. При проведении дифференциальной диагностики патоморфологических изменений легких недоношенных новорожденных детей в исследуемых группах установлена незрелость легочной ткани, которая соответствует указанным срокам гестации, а морфологические изменения в них связаны с влиянием факторов матери, в частности артериальной гипертензии, сахарного диабета, ожирения в сочетании с дислипидемией

Better long-term survival of very preterm infants depends on optimizing the methods of their nutritional support. Today it is widely recognized that mother’s breast milk is the optimal enteral food for this extremely vulnerable infant population, becausebreast milk feeding reduces their morbidity and mortality. The advantages of breast milkfeeding are related to the biologically active components of breast milk, especially oligosaccharides (OS),concentration of which is only less than amount of lactose and fat. Available experimental and clinical data suggest that the positive clinical effect of the OS can be mostly structure-specific, since the spectrum of human milk oligosaccharides (HMO) is quite wide and includes more than 200 known different compounds. The content of the OS in breast milk is individual and depends on many factors. Despite the emergence of the potential for industrial synthesis of several HMOs, there are currently no results of interventional clinical studies with the use of food products for preterm infants enriched with such OS. Instead, the available data prove positive clinical effects of enrichment of formulas and breast milkwith synthetic OS, which, by their biological properties, mimicHMO. The largest number of such scientific data exists with respect to a special complex of OS, consisting of short-chain galactooligosaccharides (scGOS) and long-chain fructooligosaccharides (lcFOS) in a ratio of 9:1 with the possible addition of galacturonic acid. The article presentscurrent data on functional biology of HMO, clinical effectiveness of the use of synthetic OS in preterm infants, as well as future challenges and opportunities associated with the clinical application of the OS., Лучшее долгосрочное выживание глубоко недоношенных младенцев зависит от оптимизации методов их нутритивного обеспечения. Сегодня общепризнано, что грудное молоко (ГМ) матери является оптимальным продуктом энтерального питания для этой чрезвычайно уязвимой популяции младенцев, поскольку кормление ГМ уменьшает их заболеваемость и смертность. Преимущества кормления ГМ связаны с биологически активными компонентами последнего, прежде всего, с олигосахаридами (ОС), которые по количественному содержанию в ГМ уступают лишь лактозе и жирам. Имеющиеся экспериментальные и клинические данные свидетельствуют о том, что положительный клинический эффект ОС в значительной мере может быть структуроспецифичным, поскольку спектр ОС грудного молока (ОГМ) достаточно широк и включает более 200 различных известных соединений, а их содержание в ГМ индивидуально и зависит от многих факторов. Несмотря на появление возможностей промышленного синтеза нескольких ОГМ, на сегодня отсутствуют результаты интервенционных клинических исследований с использованием продуктов питания для недоношенных детей, обогащенных такими ОС. В то же время, имеющиеся данные доказывают положительные клинические эффекты обогащения смесей и ГМ синтетическими ОС, которые по своим биологическим свойствам имитируют ОГМ. Больше всего таких научных данных существует относительно специального комплекса ОС, который состоит из короткоцепочечных галактоолигосахаридов (клГОС) и длинноцепочечных фруктоолигосахаридов (длФОС) в соотношении 9:1 с возможным добавлением галактуроновой кислоты. В статье рассматриваются современные данные о функциональной биологии ОГМ, клинической эффективности применения синтетических ОС у недоношенных младенцев, а также будущие вызовы и возможности, связанные с клиническим применением ОС., Краще довгострокове виживання значно недоношених немовлят залежить від оптимізації методів їх нутритивного забезпечення. На сьогодні загальновизнано, що грудне молоко (ГМ) матері є оптимальним продуктом ентерального харчування для цієї надзвичайно вразливої популяції немовлят, оскільки годування ГМ зменшує їх захворюваність і смертність. Переваги годування ГМ пов’язані з біологічно активними компонентами останнього, насамперед, з олігосахаридами (ОС), які за кількісним вмістом у ГМ поступаються лише лактозі і жирам. Наявні експериментальні та клінічні дані свідчать про те, що позитивний клінічний ефект ОС значною мірою може бути структуроспецифіч-ним, оскільки спектр ОС грудного молока (ОГМ) є достатньо широким і включає більше 200 різних відомих сполук, а їх вміст у ГМ є індивідуальним і залежить від багатьох чинників. Незважаючи на появу можливостей промислового синтезу кількох ОГМ, на сьогодні відсутні результати інтервенційних клінічних досліджень з використанням продуктів харчування для недоношених дітей, збагачених такими ОС. Натомість, наявні дані доводять позитивні клінічні ефекти збагачення сумішей і ГМ синтетичними ОС, які за своїми біологічними властивостями імітують ОГМ. Найбільше таких наукових даних існує щодо спеціального комплексу ОС, який складається з коротколанцюгових галактоолігосахаридів (клГОС) і довголанцюгових фруктоолігосахаридів (длФОС) у співвідношенні 9:1 з можливим додаванням галактуронової кислоти. У статті розглядаються сучасні дані про функціональну біологію ОГМ, клінічну ефективність застосування синтетичних ОС у недоношених немовлят, а також майбутні виклики та можливості, пов’язані з клінічним застосуванням ОС.

Некротизуючий ентероколіт (НЕК) - небезпечне для життя захворювання, що характеризується важким запаленням та некрозом кишечника, яке головним чином спостерігається у глибоко недоношених новонароджених (≤ 32 тижнів вагітності). Незважаючи на зусилля останніх років, спрямовані на краще розуміння цього захворювання, а також на його ліквідацію, воно зберігається і залишається однією з основних причин смертності та захворюваності у відділах інтенсивної терапії новонароджених.В останні десятиліття частота зареєстрованих випадків некротичних ентероколітів недоношених значною мірою зменшується завдяки впровадженню комплексних стратегій з профілактики, включаючи грудне вигодовування, стандартизовані протоколи харчування, рекомендації по гемотрансфузіям і антибактеріальній терапії, покращення діагностичних підходів, за допомогою яких виключаються випадки «не-НЕК» захворювань. Але для поліпшення терапії, яка дозволяє вижити недоношеним немовлятам, дуже важливо забезпечити точну звітність про діагноз і отримати краще уявлення про справжню частоту цієї дуже важкої хвороби.Існує кілька причин недостатнього прогресу у розумінні цього захворювання, а саме відсутність єдиного, всеосяжного визначення НЕК, погане розуміння того, що насправді становить "НЕК". Фактично, цей об'єкт, ймовірно, представляє декілька різних захворювань з різними патофізіологічними шляхами.Мета цього огляду полягає в тому, щоб розглянути поточне визначення НЕК і адекватні біомаркери, які можуть бути використані для сприяння прийняттю клінічних рішень. Критерії діагностики повинні включати специфічні, чутливі та точні клінічні і лабораторні критерії, які допомагають клініцисту визнати найбільш класичну форму захворювання та диференціювати його від інших, таких як спонтанна кишкова перфорація, первинна кишкова ішемія, сепсис, непереносимість харчових білків та інші., Некротический энтероколит (НЭК) - опасное для жизни заболевание, характеризующееся тяжелым воспалением и некрозом кишечника, которое главным образом наблюдается у глубоко недоношенных новорожденных (≤ 32 недель беременности). Несмотря на усилия последних лет, направленные на лучшее понимание этого заболевания, а также на его ликвидацию, оно сохраняется и остается одной из основных причин смертности и заболеваемости в отделах интенсивной терапии новорожденных.В последние десятилетия частота зарегистрированных случаев некротических энтероколитов у недоношенных в значительной степени уменьшилась благодаря внедрению комплексных стратегий по профилактике, включая грудное вскармливание, стандартизированные протоколы питания, рекомендации по гемотрансфузии и антибактериальной терапии, улучшения диагностических подходов, с помощью которых исключаются случаи "не-НЭК» заболеваний. Но для улучшения терапии, которая позволяет выжить недоношенным младенцам, очень важно обеспечить точную отчетность о диагнозе и получить лучшее представление о настоящей частоте этой очень тяжелой болезни.Существует несколько причин недостаточного прогресса в понимании этого заболевания, а именно отсутствие единого, всеобъемлющего определения НЭК, недостаточное понимание того, что на самом деле представляет собой "НЭК". Фактически эта патология может включать несколько различных заболеваний с различными патофизиологическими механизмами.Цель этого обзора состоит в том, чтобы рассмотреть текущее определение НЭК и адекватные биомаркеры, которые могут быть использованы для принятия клинических решений. Критерии диагностики должны включать специфические, чувствительные и точные клинические и лабораторные критерии, которые помогают клиницисту признать наиболее классическую форму заболевания и дифференцировать его от других, таких как спонтанная кишечная перфорация, первичная кишечная ишемия, сепсис, непереносимость пищевых белков и другие., Necrotizing enterocolitis (NEC) is a life-threatening intestinal disease characterized by severe intestinal inflammation and necrosis.It is mostly seen in premature infants (≤32 weeks of gestation). Despite the efforts of recent years toward garnering a better understanding of this disease as well as its eradication, but it has persisted and nowis one of the leading causes of mortality and morbidity in neonatal intensive care units.In the last decades the reported incidence of preterm necrotizing enterocolitis (NEC) has been declining in large part due to implementing comprehensive NEC prevention initiatives, including breast milk feeding, standardized feeding protocols, transfusion guidelines, and antibiotic stewardship and improving the rigor with which non-NEC cases are excluded.For improvements in therapies to allow preterm infants to survive, it is crucial to ensure accurate reporting of the diagnosis and gain improved insight into the true incidence of this very challenging disease.There are several reasons for this lack of progress in understanding of this disease. There is a lack of a common, comprehensive definition of NEC. There is a poor definition of what actually constitutes “NEC.” In fact, this entity probably represents several different diseases with different pathophysiologic pathways.The purpose of this review is to consider a current definition of NEC, and define adequate biomarkers which may be used to help guide clinical decision-making. Diagnostic criteria should include specific, sensitive, and accurate clinical and laboratory criteria that aid the clinician in recognizing the most classic form of this disease and differentiating it from entities such as spontaneous intestinal perforation, primary intestinal ischemia, sepsis, food protein intolerance and others

Кишкова недостатність визначається як зниження функції кишечника нижче від мінімально необхідної для підтримання росту, гідратації та/або балансу електролітів, коли для підтримки здоров'я та/або росту необхідна внутрішньовенна дотація. Оскільки завдяки поліпшенню ефективності медичних та хірургічних втручань покращується виживання недоношених немовлят, існує потенціал для збільшення кількості дітей з порушеннями функції шлунково-кишкового тракту та кишковою недостатністю, особливо внаслідок некротичного ентероколіту. Наслідки кишкової недостатності у немовлят є серйозними і включають в себе підвищену смертність, рецидивні катетер-асоційовані інфекції, захворювання печінки, пов'язане з парентеральним харчуванням, хронічну діарея, дефіцит мікроелементів та поганий ріст.Лікування кишкової недостатності спрямоване на досягнення адекватного ентерального харчування. Окремі дані підтверджують зв'язок між кишковою недостатністю у немовлят та характером післяопераційного годування, включаючи раннє ентеральне годування. У хворих з кишковою недостатністю до досягнення періоду інтестинальної адаптації необхідне тривале парентеральне харчування. Діти з вираженою кишковою недостатністю та тривалою залежністю від парентерального харчування чутливі до розвитку різних ускладнень і потребують тривалого регулярного моніторингу стану, щоб запобігти цим ускладненням.Мета цього огляду полягає в тому, щоб освітити наявні доказові дані, які можуть відповісти на ряд питань щодо ефективного клінічного ведення дітей з кишковою недостатністю, які отримують парентеральне або ентеральне харчування., Кишечная недостаточность определяется как снижение функции кишечника ниже минимально необходимой для поддержания роста, гидратации и/или электролитного баланса, когда для поддержания здоровья и/или роста необходима внутривенная дотация. Поскольку благодаря улучшению эффективности медицинских и хирургических вмешательств улучшается выживание недоношенных младенцев, существует потенциал для увеличения количества детей с нарушениями функции желудочно-кишечного тракта и кишечной недостаточностью, особенно вследствие некротического энтероколита. Последствия кишечной недостаточности у новорожденных являются серьезными и включают в себя повышенную смертность, рецидивирующие катетер-ассоциированные инфекции, заболевания печени, связанные с парентеральным питанием, хроническую диарею, дефицит микроэлементов и плохой рост.Лечение кишечной недостаточности направлено на достижение адекватного энтерального питания. Отдельные данные подтверждают связь между кишечной недостаточностью у младенцев и характером послеоперационного кормления, включая раннее энтеральное кормление. У больных с кишечной недостаточностью до достижения интестинальной адаптации необходимо длительное парентеральное питание. Дети с выраженной кишечной недостаточностью и длительной зависимостью от парентерального питания чувствительны к развитию различных осложнений и требуют длительного регулярного мониторинга состояния, чтобы предотвратить эти осложнения.Цель этого обзора состоит в том, чтобы осветить имеющиеся доказательные данные, которые могут ответить на ряд вопросов, касающихся эффективного клинического ведения детей с кишечной недостаточностью, получающих парентеральное или энтеральное питание., Intestinal failure is defined as a decrease in bowel function below the minimum necessary tto maintain growth, hydration and/or electrolyte balance when an intravenous supplement is required to maintain health and/or growth. As survival for infants with premature birth is increasing with better medical and surgical management, the potential exists for more children to survive with compromised gastrointestinal function and intestinal failure, especially because of necrotizing enterocolitis.The consequences of intestinal failure in infants are severe and include an increased mortality rate, recurrent central venous catheter infections, parenteral nutrition–associated liver disease, chronic diarrhea, multiple micronutrient deficiencies, and poor growth.Treatment of intestinal failure is aimed at achievement of adequate enteral nutrition. Limited data also support an association between Intestinal failure in infants and postoperative nutritional management, including early enteral feeding. Patients with intestinal failure need long-term parenteral nutrition support until intestinal adaptation occurs. Children with severe intestinal failure and prolonged dependence on parenteral nutrition are susceptible to the development of various complications and need long-term regular monitoring to prevent these complications.The purpose of this review is to of the available evidence to answer a series of questions regarding effective clinical management of children with intestinal failure receiving parenteral or enteral nutrition.

Necrotizing enterocolitis (NEC) is a life-threatening intestinal disease characterized by severe intestinal inflammation and necrosis.It is mostly seen in very premature infants (≤32 weeks of gestation). Despite the efforts of recent years toward garnering a better understanding of this disease as well as its eradication, but it has persisted and is now one of the leading causes of mortality and morbidity in neonatal intensive care units.In the last decades the reported incidence of preterm necrotizing enterocolitis (NEC) has been declining in large part due to implementing comprehensive NEC prevention initiatives, including breast milk feeding, standardized feeding protocols, transfusion guidelines, and antibiotic stewardship and improving the rigor with which non-NEC cases are excluded.For improvements in therapies to allow preterm infants to survive, it is crucial to ensure accurate reporting of the diagnosis and gain improved insight into the true incidence of this very challenging disease.There are several reasons for this lack of progress in understanding of this disease. There is a lack of a common, comprehensive definition of NEC. There is a poor definition of what actually constitutes “NEC.” In fact, this entity probably represents several different diseases with different pathophysiologic pathways.The purpose of this review is to consider a current definition of NEC, and define adequate biomarkers which may be used to help guide clinical decision-making. Diagnostic criteria should include specific, sensitive, and accurate clinical and laboratory criteria that aid the clinician in recognizing the most classic form of this disease and differentiating it from entities such as spontaneous intestinal perforation, primary intestinal ischemia, sepsis, food protein intolerance, and others, Некротический энтероколит (НЭК) - опасное для жизни заболевание, характеризующееся тяжелым воспалением и некрозом кишечника, которое главным образом наблюдается у глубоко недоношенных новорожденных (≤ 32 недель беременности). Несмотря на усилия последних лет, направленные на лучшее понимание этого заболевания, а также на его ликвидацию, оно сохраняется и остается одной из основных причин смертности и заболеваемости в отделах интенсивной терапии новорожденных.В последние десятилетия частота зарегистрированных случаев некротических энтероколитов недоношенных значительной степени уменьшилась благодаря внедрению комплексных стратегий по профилактике, включая грудное вскармливание, стандартизированные протоколы питания, рекомендации по гемотрансфузии и антибактериальной терапии, улучшению диагностических подходов, с помощью которых исключаются случаи "не-НЭК» заболеваний. Но для улучшения терапии, которая позволяет выжить недоношенным младенцам, очень важно обеспечить точную отчетность о диагнозе и получить лучшее представление о настоящей частоте этой очень тяжелой болезни.Существует несколько причин недостаточного прогресса в понимании этого заболевания, а именно отсутствие единого, всеобъемлющего определения НЭК, плохое понимание того, что на самом деле представляет "НЭК". Фактически, этот объект может представляет несколько различных заболеваний с различными патофизиологическими путями.Цель этого обзора состоит в том, чтобы рассмотреть текущее определение НЭК и адекватные биомаркеры, которые могут быть использованы для содействия принятию клинических решений. Критерии диагностики должны включать специфические, чувствительные и точные клинические и лабораторные критерии, которые помогают клиницисту признать наиболее классическую форму заболевания и дифференцировать его от других, таких как спонтанная кишечная перфорация, первичная кишечная ишемия, сепсис, непереносимость пищевых белков и другие., Некротизуючий ентероколіт (НЕК) - небезпечне для життя захворювання, що характеризується важким запаленням та некрозом кишечника, яке головним чином спостерігається у глибоко недоношених новонароджених (≤ 32 тижнів вагітності). Незважаючи на зусилля останніх років, спрямовані на краще розуміння цього захворювання, а також на його ліквідацію, воно зберігається і залишається однією з основних причин смертності та захворюваності у відділах інтенсивної терапії новонароджених.В останні десятиліття частота зареєстрованих випадків некротичних ентероколітів недоношених значною мірою зменшується завдяки впровадженню комплексних стратегій з профілактики, включаючи грудне вигодовування, стандартизовані протоколи харчування, рекомендації по гемотрансфузіям і антибактеріальній терапії,покращенню діагностичних підходів, за допомогою яких виключаються випадки «не-НЕК» захворювань. Але дляполіпшення терапії, яка дозволяє вижити недоношеним немовлятам, дуже важливо забезпечити точну звітність про діагноз і отримати краще уявлення про справжню частоту цієї дуже важкої хвороби.Існує кілька причин недостатнього прогресу у розумінні цього захворювання, а саме відсутність єдиного, всеосяжного визначення НЕК, погане розуміння того, що насправді становить "НЕК". Фактично, цей об'єкт, ймовірно, представляє декілька різних захворювань з різними патофізіологічними шляхами.Мета цього огляду полягає в тому, щоб розглянути поточне визначення НЕК і адекватні біомаркери, які можуть бути використані для сприяння прийняттю клінічних рішень. Критерії діагностики повинні включати специфічні, чутливі та точні клінічні і лабораторні критерії, які допомагають клініцисту визнати найбільш класичну форму захворювання та диференціювати його від інших, таких як спонтанна кишкова перфорація, первинна кишкова ішемія, сепсис, непереносимість харчових білків та інші.

Цель: улучшение диагностической точности определения гемодинамически значимого открытого артериального протока (ГЗОАП) у недоношенных новорожденных с экстремально низкой и низкой массой тела при рождении путем определения допплерэхокардиографических и объективных клинических критериев, определение тактики ведения пациентов в неонатальном периоде. Пациенты и методы. Обследовано 125 новорожденных с гестационным возрастом 24–37 недель. Допплерэхокардиографическое обследование (ДЭХОКГ) с определением показателей центральной гемодинамики, оценкой диастолической функции желудочков проводилось всем новорожденным сразу после рождения или в первые сутки жизни, через 48 часов. Результаты. Для недоношенных новорожденных с ГЗОАП по данным ДЭХОКГ были характерны дилатация левого желудочка с гипертрофией стенки и межжелудочковой перегородки — 75,9% (р, Мета: поліпшення діагностичної точності визначення гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки (ГЗВАП) у передчасно народжених дітей з екстремально низькою та низькою масою тіла при народженні шляхом визначення допплер-ехокардіографічних та об'єктивних клінічних критеріїв із подальшим визначенням тактики ведення пацієнтів у неонатальному періоді. Пацієнти та методи. Обстежено 125 новонароджених з гестаційним віком 24–37 тижнів. Допплерехокардіографічне обстеження (ДЕХОКГ) з визначенням показників центральної гемодинаміки, оцінкою діастолічної функції шлуночків проводилося всім новонародженим відразу після народження або у першу добу життя, через 48 годин. Результати. Недоношеним з ГЗВАП за даними ДЕХОКГ були притаманні: дилатація лівого шлуночка з гіпертрофією стінки і міжшлуночкової перегородки — 75,9% (р, The purpose of the study is to improve the diagnostic accuracy in identification of hemodynamically significant patent ductus arteriosus in premature infants with extremely low birth weight by Doppler echocardiography and objective clinical criteria and specification of management of such patients in the neonatal period. Patients and methods. The study involved examination of 125 infants at the gestational age of 24–37 weeks. Doppler echocardiography with identification of central hemodynamics indices and diastolic ventricular function assessment was carried out to all the newborns immediately after birth or within 48 hours after birth. Results. According to Doppler echocardiography findings preterm infants with hemodynamically significant patent ductus arteriosus were found to have dilation of the left ventricle with hypertrophy of the wall and ventricular septum in 75.9% (p

The aim of our research is in improvement of diagnostics of diffuse lung atelectasis (DLA) in preterm infants with extremely low body weight by X-ray data by the way of objectivization of its severity grade.Methods of research: We analyzed the data of X-ray photographs of breast organs (BO) of 13 preterm infants with extremely low body weight that DLA was diagnosed in. Among them were 8 boys and 5 girls. X-ray photographs of 15 children with extremely low body weight without DLA were studied as the group of comparison.Results: Statistical analysis of the data that characterized DLA in preterm children with extremely low body weight was carried out. At the study of X-ray photographs of BO of the control group, there were not detected the focal shades along the lung fields, diaphragm cupolas were placed not higher than 6 rib and cardiothoracic index did not exceed 55.In studied group the prevalence of focal shades up to the one third of lung field was observed in 2 children (15,38 %), up to two thirds of lung field– 5 preterm infants (38,46 %) and along all lung fields in 6 children (46,15 %).The displacement of right cupola of diaphragm to the 6 rib was observed in 3 children (23,08 %), to the level of 5 rib – 4 children (30,77 %), to the level of 4 rib and higher – 6 children (46,15 %).Cardiothoracic index within 55-57 was observed in 4 preterm infants (30,77 %), in 5 children (38,46 %) index was 58-60 and in 6 children exceeded 61.Conclusion: The researches allowed divide the diffuse lung atelectasis in preterm infants with extremely low body weight in three severity grades by X-ray data, Метою нашого дослідження було покращення діагностики розсіяних ателектазів легень (РАЛ) у недоношених новонароджених з екстремально низькою масою тіла за рентгенограмметричними даними шляхом об’єктивізації ступеня його тяжкості. Проведені дослідження дозволили розподілити РАЛ у недоношених новонароджених з екстремально низькою масою тіла за рентгенограмметричними даними на три ступені тяжкості

The aim was to reveal the risk factors of growth delay (GD) in preterm infants at the first year of life and to determine the role of macro- and microelements in formation of GD and psychomotor delay among these children.Materials and methods. The cohort included 150 children with birth weight: 1st group 2499-1500g (n= 67), 2nd group 1499-1000g (n=45), 3rd group, Цель – выявить факторы риска задержки физического развития (ЗФР) на первом году жизни у детей, рожденных преждевременно, и оценить роль дефицита макро- и микроэлементов в формировании ЗФР и задержки психомоторного развития (ЗПМР) у этих детей.Материалы и методы. В когорту исследования было включено 150 детей с массой тела при рождении: I группа – 2499–1500 г (n = 67); II группа –1499–1000 г (n = 45); III группа –до 1000 г (n = 38). Исследовалось их физическое и психомоторное развитие, проводилось определение уровня кальция, магния, цинка, меди и марганца в крови.Результаты. Частота ЗФР в 12 месяцев корригированного возраста составила: в І группе – 7,46 (95% ДІ 3,23–16,31) %; во ІІ группе – 33,33 (95% ДІ 21,36-47,93) %; в ІІІ группе – 63,16 (95% ДІ 41,04–80,85)%. Частота задержки моторного развития более, чем на 1 месяц, в 12 месяцев корригированного возраста была: в І группе – 46,27 (95 % ДІ 34,86–58,08) %; во ІІ группе – 75,56 (95 % ДІ 61,33–85,76) %; в ІІІ группе – 84,21 (95% ДІ 69,58– 92,56) %. Факторами риска развития ЗФР на первом году жизни у детей, рожденных преждевременно, являются: ЗВУР (ОШ 3,6), асфиксия тяжелой степени (ОШ 5,28), тяжелое состояние в неонатальный период (искусственная вентиляция легких 7 суток и более – ОШ 2,72 и зондовое кормление 14 и более суток – ОШ 2,53), развитие анемии недоношенных (ОШ 3,54) раннее начало искусственного вскармливания (ОШ 2,54). Для детей грудного возраста, рожденных преждевременно, характерен дефицит цинка, магния и кальция, при этом дефицит цинка и кальция ассоциируется с ЗФР.Выводы. Частота ЗФР и ЗПМР у детей первого года жизни, рожденных преждевременно, обратно пропорциональна массе тела при рождении, прямо ассоциируется с осложненным течением неонатального периода, ранним началом искусственного вскармливания и сопровождается дефицитом минералов. Необходимо уточнить группу риска дефицита минералов среди преждевременно рожденных детей для оптимизации профилактических мероприятий и адекватной коррекции с целью раннего вмешательства., Мета – виявити фактори ризику затримки фізичного розвитку (ЗФР) на першому році життя у дітей, народжених передчасно, і оцінити роль дефіциту макро- і мікроелементів у формуванні ЗФР і затримки психомоторного розвитку (ЗПМР) у цих дітей. Матеріали та методи. У когорту дослідження включено 150 дітей з масою тіла при народженні: I група – 2499–1500 г (n = 67); II група –1499–1000 г (n = 45); III група – до 1000 г (n = 38). Досліджувався їх фізичний і психомоторний розвиток, вивчався рівень в крові к альцію, магнію, цинку, міді, марганцю. Результати. Частота ЗФР в 12 місяців коригованого віку дорівнювала: у І групі – 7,46 (95% ДІ 3,23–16,31)%; у ІІ групі – 33,33 (95% ДІ 21,36-47,93) %; у ІІІ групі – 63,16 (95% ДІ 41,04–80,85) %. Частота затримки моторного розвитку більш, ніж на 1 місяць, у 12 місяців коригованого віку була: у І групі – 46,27 (95 % ДІ 34,86–58,08) %; у ІІ групі – 75,56 (95 % ДІ 61,33–85,76) %; у ІІІ групи – 84,21 (95% ДІ 69,58–92,56) %. Факторами ризику ЗФР на першому році життя серед дітей, народжених передчасно, є: ЗВУР (ВШ 3,6); асфіксія тяжкого ступеню (ВШ 5,28); тяжкий стан в неонатальний період (штучна вентиляція легень 7 діб і більше – ВШ 2,72 і зондове вигодовування 14 діб і більше – ВШ 2,53); розвиток анемії недоношених (ВШ 3,54); ранній початок штучного вигодовування (ВШ 2,54). Для дітей грудного віку, народжених передчасно, характерний дефіцит цинку, магнію і к альцію, при цьому дефіцит кальцію і цинку ас оціюється із ЗФР.Висновки. Частота ЗФР і ЗПМР у дітей першого року життя, народжених передчасно, зворотно пропорційна масі тіла при народженні, прямо асоціюється з ускладненим перебігом неонатального періоду, раннім початком штучного вигодовування і супроводжується дефіцитом мінералів. Необхідно уточнити групу ризику з дефіциту мінералів серед передчасно народжених дітей для оптимізації заходів профілактики і адекватної корекції з метою раннього втручання.

Aim. To determine the diagnostic value of the standard EEG patterns in disorders of motor development of born prematurely young children using logistic regression analysis.Materials and methods. An observational cohort study of 93 children development aged from birth to 36 months was carried out. All children were divided into groups - disabled children with organic lesions of the central nervous system (35.4 %), disabled children without organic lesions of the central nervous system (34.4 %), and healthy children (30.1%). Electroencephalography was performed by a standard method of background activity assessment, maturity, diffuse or local changes of brain bioelectrical activity, paroxysmal activity and the power spectrum in the range of delta, theta, alpha, beta 1 and beta 2. The study excluded the children with convulsions and anticonvulsant therapy. The corrected children age was used.Results. Disability in young children, who were born prematurely, was caused by the development of cerebral palsy. In 16.9 % of children other than motor development disorders pathology of vision, hearing and cognitive development delay was diagnosed. There were differences of delta- rhythm and alpha-rhythm in children who developed a disability at the corrected age 6–12 months. Using logistic regression analysis the odds ratio for disability in young children at the corrected age 6–12 months were determined: the part of the delta- rhythm over 28 %; low amplitude, diffuse changes; local slowdown on standard EEG.Conclusion. The authors believe that the proposed diagnostic model using noninvasive method - standard electroencephalography – helps to develop optimal steps in examining of young children and to predict motor disturbances development., Цель работы – определение диагностической ценности паттернов стандартной электроэнцефалографии при нарушениях моторной функции у детей раннего возраста, родившихся преждевременно, с помощью логистического регрессионного анализа. Материалы и методы. Проведено обсервационное когортное исследование развития 93 детей в возрасте от рождения до 36 месяцев, которые в процессе наблюдения были разделены на группы: дети-инвалиды с органическими поражениями центральной нервной системы (35,4 %), дети-инвалиды без органических поражений центральной нервной системы (34,4 %), здоровые дети (30,1%). Электроэнцефалографию проводили по стандартному методу с оценкой фоновой активности, степени зрелости, диффузных или локальных изменений биоэлектрической активности головного мозга, пароксизмальной активности и спектра мощности в диапазонах дельта, тета, aльфа, бета 1 и бета 2. Из исследования исключены дети с судорожным синдромом и противосудорожной терапией. Учитывали корригированный возраст детей.Результаты. Инвалидность у детей раннего возраста, родившихся преждевременно, обусловлена развитием детского церебрального паралича. У 16,9 % детей, кроме нарушений моторного развития, диагностировали патологию зрения, слуха и задержку когнитивного развития. В корригированном возрастном интервале 6–12 месяцев наблюдались различия в частоте дельта-ритма и альфа-ритма у детей, которые сформировали инвалидность. С помощью логистического регрессионного анализа определены отношения шансов для нарушений моторного развития у детей раннего возраста в возрастном интервале 6–12 месяцев: частота дельта-ритма более 28 %; низкая амплитуда, диффузные изменения; локальное замедление стандартной электроэнцефалографииВыводы. Авторы считают, что предложенная диагностическая модель с использованием неинвазивного метода – стандартной электроэнцефалографии – поможет разработать оптимальные шаги в обследовании детей раннего возраста и прогнозировании нарушений моторного развития., Мета роботи – визначення діагностичної цінності патернів стандартної електроенцефалографії при порушеннях моторного розвитку дітей раннього віку, які народилися передчасно, за допомогою логістичного регресійного аналізу.Матеріали та методи. Здійснили обсерваційне когортне дослідження розвитку 93 дітей (вік – від народження до 36 місяців), яких протягом спостереження поділили на групи: діти-інваліди з органічними ураженнями центральної нервової системи (35,4 %), діти-інваліди без органічних уражень центральної нервової системи (34,4 %), здорові діти (30,1 %). Електроенцефалографію проводили за стандартним методом з оцінюванням фонової активності, ступеня зрілості, дифузних або локальних змін біоелектричної активності головного мозку, пароксизмальної активності та долі спектра потужності в діапазонах дельта, тета, aльфа, бета 1 і бета 2. З дослідження виключено дітей із судомним синдромом, протисудомною терапією. Враховували скорегований вік дітей.Результати. Інвалідність у дітей раннього віку, які народилися передчасно, зумовлена розвитком дитячого церебрального паралічу. У 16,9 % дітей окрім порушень моторного розвитку діагностували патологію зору, слуху та затримку когнітивного розвитку. У скорегованому віковому інтервалі 6–12 місяців спостерігали відмінності у долі дельта-ритму й альфа-ритму в дітей, які сформували інвалідність. За допомогою логістичного регресійного аналізу визначили відношення шансів для порушень моторного розвитку в дітей раннього віку у віковому інтервалі 6–12 місяців: доля дельта-ритму понад 28 %; низька амплітуда, дифузні зміни; локальне уповільнення стандартної електроенцефалографіїВисновки. Автори вважають, що запропонована діагностична модель з використанням неінвазивного методу – стандартної електроенцефалографії, допоможе розробити оптимальні кроки в обстеженні дітей раннього віку та прогнозуванні порушень їхнього розвитку.

Важливим для медичного супроводу як у лікарні, так і за місцем спостереження вважають ретельний моніторинг росту з розумінням того факту, що надмірний ріст має такі самі негативні наслідки для стану здоров’я, як і недостатність його росту.Концепція «стрибка» росту була створена на підґрунті сучасних досліджень у галузі розвиткового походження здоров’я та хвороб або фетального програмування D. Barker, відповідно до якої порушення харчування плода та дитини раннього віку викликають структурні та функціональні зміни, що супроводжуються високою частотою ендокринних і серцево-судинних розладів. Комбінація недостатнього росту внутрішньоутробно з надмірно швидким «стрибком» росту може посилювати ризик хронічної патології. У статті розглянуто поняття метаболічного імпринтингу – комплексу адаптивних реакцій на оточення, зокрема, харчові особливості, які виникають у критичні періоди розвитку та утримуються протягом дорослого життя. Такий погляд на харчування вагітних, немовлят та дітей раннього віку відображений у концепції «Харчування нового життя. 1000 днів». У статті наведено групи ризику дітей з розвитку порушень харчування та описано 4 моделі росту недоношених дітей на момент виписки із стаціонару. Розглянуто існуючі шкали оцінки росту дітей, зокрема шкалу Фентона та ВООЗ. Доведено необхідність використання вимірювання пропорційності розвитку тіла, зокрема, індекс маси тіла (ВМІ), для оцінки нутритивного статусу та асоційованих з цим ризиків. Наведено рекомендації ESPGHAN (2010) у макро- та мікронутріентах для забезпечення швидкості росту, яка відповідає фетальному росту. Зауважено, що грудне молоко вважається стандартом для вигодовування передчасно народжених дітей. Також розглянуто дві стратегії харчової інтервенції для забезпечення підвищених потреб недоношених дітей: мультинутрієнтна фортифікація грудного молока для дітей, які харчуються грудним молоком; та збагачена нутрієнтами спеціалізована формула після виписки зі стаціонару у випадках, коли вигодовування грудним молоком не можливо. Фортифікація ентерального субстрату визнана стратегією, яка дозволяє вирішити проблему дефіциту енергії, білку та мінералів при вигодовуванні недоношених дітей. Наголошено на необхідності вигодовування передчасно народжених дітей, які харчуються сумішами, збагаченою формулою до 52 тижнів скорегованого віку. Також у статті наведено особливості вигодовування дітей з пізньою недоношеністю (34-36 тижнів), підходи до введення текстурованої їжі. Окремо подано рекомендації з вигодовування дітей із специфічними станами, що супроводжують передчасне народження (БЛД, остеопенія, анемія)., Важным для медицинского сопровождения как в больнице, так и по месту наблюдения, считают тщательный мониторинг роста с пониманием того факта, что чрезмерный рост имеет такие же негативные последствия для состояния здоровья, как и недостаточность роста. Концепция скачка роста была создана на основании современных исследований в области онтогенетического происхождения здоровья и болезней или фетального программирования D.Barker, соответственно которой нарушение питания плода и ребенка раннего возраста вызывают структурные и функциональные изменения, сопровождающиеся высокой частотой эндокринных и сердечно-сосудистых расстройств. Комбинация недостаточного роста внутриутробно с чрезмерно быстрым скачком роста может усиливать риск хронической патологии.Такой взгляд на питание беременных, новорожденных и детей раннего возраста отражен в концепции «Питание новой жизни. 1000 дней». В статье представлены группы риска детей по развитию нарушений питания и описаны 4 модели роста недоношенных детей на момент выписки из стационара.Рассмотрены существующие шкалы оценки роста детей, в частности, шкала Фентона и ВОЗ. Доказана необходимость использования измерения пропорциональности развития тела – индекса массы тела, для оценки нутритивного статуса и ассоциированных с этим рисков. Представлены рекомендации ESPGHAN (2010) по макро- и микронутриентам для обеспечения скорости роста, которая соответствует фетальному росту.Отмечено, что грудное молоко считается стандартом для вскармливания преждевременно рожденных детей. Также рассмотрены две стратегии пищевой интервенции для обеспечения повышенных потребностей недоношенных детей: мультинутриентная фортификация грудного молока для детей, вскармливающихся грудным молоком, и обогащенная нутриентами специализированная молочная формула после выписки из стационара в случаях, когда вскармливание грудным молоком невозможно. Фортификация энтерального субстрата признана стратегией, позволяющей решить проблему дефицита энергии, белка и минералов при вскармливании недоношенных детей. Подчеркнуто необходимость вскармливания преждевременно рожденных детей, вскармливающихся смесью, обогащенной формулой до 52 недель скоррегированного возраста.Также в статье представлены особенности вскармливания детей с поздней недоношенностью (34-36 недель), подходы к введению текстурированной пищи.Отдельно представлены рекомендации по питанию детей со специфическими состояниями, сопровождающими преждевременное развитие (БЛД, остеопения, анемия)., Feeding is a key point for ensuring of adequate growth and development of preterm infants after discharge from the hospital. Accurate monitoring of growth on the understanding that overmuch growth has the same negative outcomes for the state of health as its deficiency is very important for follow up both in the hospital and at the place of attendance.Catch-up of growth conception was based on the modern researches concerning the early-life origins of health and disease or fetal programming D. Barker, according to it nutritive disturbance of fetus and infant causes structural and functional changes which is accompanied by the high frequency of endocrine and cardiovascular violations. Combination of the intrauterine growth failure with catch-up of growth may increase the risk of chronic pathology. The conception of metabolic imprinting - a complex of adaptive responses to environment especially feeding peculiarities which appear in critical periods of development and remain unchanged during adulthood – is lightened in the article. Such view on feeding of pregnant, neonates and infants is reflected in conception “Early life nutrition. 1000 days”. Groups of risk of children based on violation of feeding so as 4 models of growth of preterm infants to the moment of discharge from the hospital are carried out in the article.The existed scales of evaluation of child growth, especially Fenton and WHO scale, were reviewed. The necessity of usage of body proportion measurement, especially BMI for the evaluation of nutritive status and associated risks was proved.There were reported recommendations ESPGHAN (2010) in macro- and micronutrients for allowing of height velocity according to fetal growth.It was marked that breast milk is gold standard for feeding of preterm infants. Also two strategies of feeding intervention for supporting advanced requirements in preterm neonates were reviewed: multinutriental fortification of breast milk for breast milk feeding and enriched specialized formula on discharge in case when breast feeding is impossible. Fortification of enteral substrate is considered as a strategy, which allows to solve a problem of energy, protein and mineral deficit during feeding of preterm infants. The necessity of enriched formula feeding of preterm infants until 52 week of corrected age is marked.Peculiarities of feeding of infants born late preterm (34-36 weeks of gestation), approaches for introduction of texturated feeding were also revealed in the article.Separately recommendations concerning feeding of children with accompanied preterm delivery pathology (BLD, anemia, osteopenia) were given.

A clinical case of interstitial emphysema of the lungs (IEL) in a preterm infant is discussed in the article, and the findings concerning epidemiology, etiopathogenesis, clinical manifestation, diagnostics, treatment and prevention of IEL in newborns are presented. IEL, air accumulation in the interstitial space of the lungs, is a wide-spread disease of the respiratory system in preterm infants characterized by a high risk of chronic af fliction of the lungs or death.As a result of alveolar and terminal bronchioles rupture against the ground of artificial lung ventilation (ALV) the air which have penetrated into the interstitial space puts pressure on the lung tissue and vessels, disturbs lung ventilation and blood circulation, reduces gas exchange resulting in pulmonary hypertension and blood shunting from the right to the left. The risk factors of IEL are: respiratory distress syndrome (RDS), deep morphofunctional immaturity, lung ventilation with a high positive pressure, meconium aspiration syndrome, infections, asphyxia, introducing high doses of magnesium sulfate.Clinical manifestation of IEL is characterized by the increase of respiratory failure against ALV, development of systemic hypotension and severe hypoxemia. X-ray of the lungs detects circular and longitudinal areas of intensified transparence forming a rough reticular picture. In 75% of infants the development of IEL is complicated by pneumothorax development, practically in half of them intraventricular bleeding occurs, air embolism may occur. In future the infants with IEL have a higher risk of the development of bronchopulmonary dysplasia (32%) and chronic lobular emphysema (19%).The treatment of IEL is conducted in intensive care units. Respiratory therapy is directed to preventand reduce barotrauma; expiratory pressure and an average pressure in the respiratory tract should be reduced to minimum enabling to maintain adequate parameters of acid-base balance and gases in the blood. High frequency (oscillatory) ALV is proved to be more ef fective than traditional ALV.Prevention of RDS in severely preterm infants by means of introducing glucocorticoids to mother and early administration of surfactant to her baby reduces the risk of IEL development., В статье обсуждается клинический случай интерстициальной эмфиземы легких (ИЭЛ) у недоношенного ребенка и представлены данные об эпидемиологии, этиопатогенезе, клинике, диагностике, лечении и профилактике ИЭЛ у новорожденных. ИЭЛ – накопление воздуха в интерстициальном пространстве легких является распространенным заболеванием дыхательной системы у недоношенных детей, характеризуется высоким риском развития хронического поражения легких или смерти.В результате разрыва альвеол и терминальных бронхиол на фоне искусственной вентиляции легких (ИВЛ) воздух, проникший в интерстициальное пространство, сдавливает на легочную ткань и сосуды, нарушает вентиляцию легких и легочный кровоток, снижает газообмен, что приводит к легочной гипертензии и шунтированию крови справа налево. Факторы риска ИЭЛ: респираторный дистресс-синдромом, глубокая морфо-функциональная незрелость, вентиляция легких с высоким положительным давлением, синдром аспирации мекония, инфекции, асфиксия, введение высоких доз сернокислой магнезии.Клиника ИЭЛ характеризуется нарастанием дыхательной недостаточности на фоне ИВЛ, развитием системной гипотонии и тяжелой гипоксемии. На рентгенограмме легких выявляются округлые и продольные зоны повышенной прозрачности, которые образуют грубый сетчатый рисунок. У 75 % детей течение ИЭЛ осложняется развитием пневмоторакса, почти у половины – внутрижелудочковым кровоизлиянием; может быть воздушная эмболия. У детей с ИЭЛ в дальнейшем повышен риск развития бронхо-легочной дисплазии (32 %) и хронической лобарной эмфиземы (19 %).Лечение ИЭЛ проводится в условиях отделения интенсивной терапии. Респираторная терапия направлена на предотвращение и уменьшение баротравмы; давление на вдохе и среднее давление в дыхательных путях должны быть снижены до минимума, на котором можно поддерживать адекватные параметры кислотно-основного баланса и газов крови. Доказано, что высокочастотная (осцилляторная) ИВЛ более эффективна, чем традиционная ИВЛ.Профилактика развития РДС у глубоко недоношенных детей посредством введения глюкокортикостероидов матери и раннего введения сурфактанта ребенку уменьшает риск развития ИЭЛ., У статті обговорюється клінічний випадок інтерстиціальної емфіземи легень (ІЕЛ) у недоношеної дитини та представлені дані щодо епідеміології, етіопатогенезу, клініки, діагностики, лікування та профілактики ІЕЛ у новонароджених. ІЕЛ – накопичення повітря в інтерстиціальному просторі легень, є розповсюдженим захворюванням дихальної системи у недоношених дітей, характеризується високим ризиком розвитку хронічного ураження легень або смерті.В результаті розриву альвеол та термінальних бронхіол на фоні штучної вентиляції легень (ШВЛ) повітря, що проникло в інтерстиціальний простір, тисне на легеневу тканину і судини, порушує вентиляцію легень і легеневий кровоток, знижує газообмін, що призводить до легеневої гіпертензії та шунтування крові справа наліво. Фактори ризику ІЕЛ: респіраторний дистрес-синдромом, глибока морфо-функціональна незрілість, вентиляція легень із високим позитивним тиском, синдром аспірації меконію, інфекції, асфіксія, введення високих доз сірчанокислої магнезії.Клініка ІЕЛ характеризується зростанням дихальної недостатності на фоні ШВЛ, розвитком системної гіпотонії та тяжкої гіпоксемії. На рентгенограмі легень виявляються округлі і поздовжні зони підвищеної прозорості, що утворюють грубий сітчастий малюнок. У 75 % дітей перебіг ІЕЛ ускладнюється розвитком пневмотораксу, майже у половини – внутрішньошлуночковим крововиливом; може бути повітряна емболія. У дітей з ІЕЛ у подальшому є підвищений ризик розвитку бронхо-легеневої дисплазії (32 %) та хронічної лобарної емфіземи (19 %).Лікування ІЕЛ проводиться в умовах відділення інтенсивної терапії. Респіраторна терапія спрямована на запобігання та зменшення баротравми; тиск на вдиху і середній тиск у дихальних шляхах повинні бути знижені до мінімуму, на якому можна підтримувати адекватні параметри кислотно-лужного балансу і газів крові. Доведено, що високочастотна (осциляторна) ШВЛ є більш ефективною, ніж традиційна ШВЛ.Профілактика розвитку РДС у глибоко недоношених дітей за допомогою введення глюкокортикостероїдів матері і раннього введення сурфактанту дитині зменшує ризик розвитку ІЕЛ.

Здоровий ріст і розвиток дитини в перші 1000 днів життя має критичне значення не лише для виживання і покращення показників здоров’я в ранньому дитинстві, але й для профілактики важливих неінфекційних захворювань старшого віку. Оптимальний постнатальний фізичний розвиток недоношених дітей можна визначити як такий, що не пов'язаний з несприятливими наслідками в короткостроковій і довгостроковій перспективі. Водночас, затримка розвитку вірогідно пов'язана з неадекватним харчуванням і віддаленими негативними неврологічними наслідками. Отже, належне харчування має забезпечувати досягнення оптимальних показників фізичного розвитку завдяки підтримці постійного необхідного рівня споживання основних нутрієнтів й енергії. Повноцінне парентеральне харчування слід розпочинати відразу після народження глибоконедоношеної дитини і продовжувати до моменту повного встановлення ентерального харчування. На тлі парентерального введення нутрієнтів так само від народження потрібно призначати мінімальне ентеральне харчування, яке стимулює дозрівання незрілого шлунково-кишкового тракту передчасно народженої дитини. Грудне молоко є найкращим продуктом мінімального харчування, оскільки воно є ефективнішим і безпечнішим, ніж альтернативні засоби. Як джерело поживних речовин, грудне молоко, однак, не забезпечує підвищених потреб глибоконедоношеної дитини, що визначає необхідність його збагачення, а також використання інших спеціальних продуктів харчування протягом першого року життя дитини. Щоби забезпечити оптимальні показники постнатального фізичного розвитку глибоконедоношених немовлят і відповідно покращити їх віддалений неврологічний прогноз, потрібна комплексна стратегія харчування і моніторингу розвитку протягом перших років їх життя за участі неонатологів, педіатрів і лікарів сімейної практики., Здоровый рост и развитие ребенка в первые 1000 дней жизни имеет критическое значение не только для выживания и улучшения показателей здоровья в раннем детстве, но и для профилактики важных неинфекционных заболеваний старшего возраста. Оптимальное постнатальное физическое развитие недоношенных детей можно определить как такое, что не связано с неблагоприятными последствиями в краткосрочной и долгосрочной перспективе. В то же время, задержка развития достоверно коррелирует с неадекватным питанием и отдаленными негативными неврологическими последствиями. Итак, надлежащее питание должно обеспечивать достижение оптимальных показателей физического развития благодаря поддержке постоянного необходимого уровня потребления основных нутриентов и энергии. Полноценное парентеральное питание следует начинать сразу после рождения глубоко недоношенного ребенка и продолжать до момента полного установления энтерального питания. На фоне парентерального введения нутриентов так же от рождения нужно назначать минимальное энтеральное питание, которое стимулирует созревание незрелого желудочно-кишечного тракта преждевременно родившегося ребенка. Грудное молоко является лучшим продуктом минимального питания, поскольку оно является более эффективным и безопасным, чем альтернативные средства. В качестве источника питательных веществ, грудное молоко, однако, не обеспечивает повышенных потребностей глубоко недоношенного ребенка, что определяет необходимость его обогащения, а также использования других специальных продуктов питания в течение первого года жизни ребенка. Чтобы обеспечить оптимальные показатели постнатального физического развития глубоко недоношенных младенцев и соответственно улучшить их отдаленный неврологический прогноз, нужна комплексная стратегия питания и мониторинга развития в течение первых лет их жизни с участием неонатологов, педиатров и врачей семейной практики., Healthy growth and development during the first 1,000 days of a child’s life are of critical value in relation not to only immediate survival and morbidity but to the prevention of many important noncommunicable disorders development later in life. Optimal growth of premature infants can be defined as growth that is not associated with any adverse consequences in the short and the long term. At the same time, growth failure is associated with inadequate nutrition and long-term neurocognitive impairment. Therefore, appropriate nutrition should maintain optimal growth by ensuring that nutrient intakes are maintained at all times at adequate levels. Parenteral administration of nutrients must begin immediately at birth of very preterm infant and needs to be continued until enteral nutrition is fully established. While nutritional support is provided by parenteral nutrition, minimal enteral nutrition, also beginning at birth, stimulates the immature gastrointestinal tract to undergo maturation. Human milk is the preferred product for minimal nutrition because it is more effective and safer than alternative agents. As a source of nutrients, however, human milk is incomplete for the very preterm infant that determines the need for its fortification or for use the other special nutrition products. To ensure optimal postnatal growth of very preterm infants and accordingly to improve their long term neurological prognosis, a comprehensive strategy of nutrition and monitoring during the first years of life is needed with participation of neonatologists, pediatricians and family practice physicians.

The article presents the results of a clinical and Doppler ultrasound observation of preterm infants, which is implemented in the diagnostic algorithm of hemodynamically significant patent ductus arteriosus., В статье представлены результаты клинического и допплерэхокардиографического наблюдения за недоношенными новорожденными, что реализовано в алгоритме диагностики гемодинамически значимого открытого артериального протока., У статті представлені результати клінічного та допплерехокардіографічного спостереження за недоношеними новонародженими, що реалізовано в алгоритмі діагностики гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки.

У статті викладені результати дослідження індивідуальних обсягів інфузійної терапії в недоношених новонароджених із респіраторним дистрес-синдромом і різними типами респіраторної підтримки (у 66 дітей проведена механічна вентиляція, у 33 дітей — високочастотна вентиляція) на першу та другу добу перебування у відділенні інтенсивної терапії новонароджених. Контрольну групу становили 26 недоношених дітей із самостійним диханням. Вивчалися параметри центральної гемодинаміки до й після призначення респіраторної підтримки. У результаті проведеного дослідження встановлено, що недоношені новонароджені, які потребували проведення респіраторної підтримки, вимагали у два рази більшого обсягу інфузійной терапії, ніж недоношені новонароджені із самостійним диханням. На другу добу на тлі проведення респіраторної підтримки й інфузійної терапії у дітей, яким проводилася високочастотна вентиляція, обсяги інфузійної терапії були статистично значимо меншими порівняно з дітьми, яким проведена об’ємна механічна вентиляція., В статье изложены результаты исследования индивидуальных объемов инфузионной терапии у недоношенных новорожденных с респираторным дистресс-синдромом и разными типами респираторной поддержки (у 66 детей проведена механическая вентиляция, у 33 детей — высокочастотная вентиляция) на первые и вторые сутки пребывания в отделении интенсивной терапии новорожденных. Контрольную группу составили 26 недоношенных детей с самостоятельным дыханием. ­Изучались параметры центральной гемодинамики до и после назначения респираторной поддержки. В результате проведенного исследования установлено, что недоношенные новорожденные, нуждавшиеся в проведении респираторной поддержки, требовали в два раза большего объема инфузионной терапии, чем недоношенные новорожденные с самостоятельным дыханием. На вторые сутки на фоне проведения респираторной поддержки и инфузионной терапии у детей, которым проводилась высокочастотная вентиляция, объемы инфузионной терапии были статистически значимо меньшими в сравнении с детьми, которым проведена объемная механическая вентиляция., The article presents the results of studies of individual volumes of infusion therapy in preterm infants with respiratory distress syndrome and different types of respiratory support (in 66 children we carried out mechanical ventilation in 33 children — high-frequency ventilation) on the first and second day of stay in the neonatal intensive care unit. Control group consisted of 26 preterm infants with spontaneous breathing. Central hemodynamic parameters were studied before and after administration of respiratory support. The study found that preterm infants, who were in need of respiratory support, required twice the amount of infusion therapy than preterm infants with spontaneous breathing. On the second day against the background of respiratory support and fluid therapy in children who received high-frequency ventilation, the volumes of infusion therapy were significantly lower compared with children who underwent volume mechanical ventilation.

Залізо – мікроелемент, що відноситься до незамінних і є одним із найбільш поширених в організмі людини. Дотепер не дослідженим залишається питання забезпеченості організму недоношеної дитини залізом в умовах перинатальної гіпоксії. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36055

Патологічні стани, що виникли в перинатальному періоді суттєво впливають на подальший розвиток дитини та обумовлюють високі показники перинатальної захворюваності, смертності та інвалідності дітей, що надає цій проблемі медико-соціального значення. Розвиток перинатальної медицини неможливий без прогнозування стану новонародженого з урахуванням усіх факторів ризику і аналізу перебігу вагітності та пологів. Комплексна оцінка мікроелементного балансу при конкретній патології у новонароджених дітей дозволяє прогнозувати ускладнення перинатальної патології. Найчастішим ускладненням перинатальної патології є рання анемія недоношених, частота якої, за нашими даними, сягає 44 %. На сьогодні, не існує єдиної стратегії, щодо методології визначення ступеня впливу медико-біологічних, соціальних факторів та мікроелементного дисбалансу,вивчення їх значення у патогенезі ранньої анемії новонароджених. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36162

Будь-яка форма кисневої недостатності супроводжується розвитком біоенергетичної гіпоксії, яка призводить до напруження метаболічних процесів організму. Мозок, як основний орган-мішень, дуже чутливий до гіпоксії. Енергетичне забезпечення мозку обумовлене, перш за все, аеробними механізмами. В умовах енергетичної недостатності компенсаторно активується анаеробний шлях утилізації глюкози, при якому підвищується активність анаеробних ферментів, насамперед ЛДГ. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36073

Цинк є незамінним мікроелементом для людини. За вмістом в організмі він посідає друге місце після заліза. Цинк потрібен для діяльності більш ніж 100 ферментів, у тому числі ДНК- та РНК-полімерази, карбоксипептидази, оксидоредуктази, трансферази, алкогольдегідрогенази, які пов’язані з обміном вуглеводів, білків, енергетичним обміном, синтезом нуклеїнових кислот, біосинтезом гема, транспортом СО2, тощо. У сучасній літературі відсутні дані про особливості вмісту цинку в організмі недоношених новонароджених із перинатальним ураженням ЦНС. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36060

Мета: підвищити ефективність діагностики гіпоксично ішемічного ураження центральної нервової системи (ЦНС) у недоношених новонароджених дітей шляхом визначення активності нейроспецифічної енолази (НСЕ) та дослідження стану енергетичного забезпечення протягом неонатального періоду. Пацієнти та методи. У дослідженні взяли участь 15 умовно здорових недоношених новонароджених та 64 недоношених із гіпоксично ішемічним ураженням ЦНС, які були поділені на три групи: І група — 26 дітей із малою масою тіла (ММТ) та легким ураженням ЦНС, II група — 20 немовлят із ММТ і важким гіпоксично ішемічним ураженням ЦНС, III група — 18 новонароджених із важким ураженням ЦНС та дуже малою масою тіла (ДММТ). У зазначених дітей концентрація НСЕ визначалася імуноферментним методом, сукцинатдегідрогенази (СДГ) — кількісним цитохімічним методом, лактатдегідрогенази (ЛДГ) — кінетичним методом. Результати. У недоношених новонароджених із ММТ легке перинатальне ураження ЦНС спричинило альтерацію нейрональних мембран, про що засвідчило зростання рівня НСЕ на 45%. Крім того, у дітей цієї групи легка гіпоксія призвела до пригнічення активності аеробного гліколізу та зниження морфометричних показників активності СДГ (загальна кількість гранул формазану знизилася на 35%). Рівень ЛДГ у сироватці крові, навпаки, збільшився в 2,5 разу. У передчасно народжених із ММТ на тлі важкого ураження ЦНС спостерігалися глибокі деструктивні зміни клітинних мембран та зростання енергодефіциту. Це проявлялося у зростанні сироваткової концентрації НСЕ та зменшенні кількості гранул формазану в лімфоцитах. У недоношених новонароджених із ДММТ важка гіпоксія призвела до максимального підвищення концентрації НСЕ. Про розвиток глибокого енергодефіциту засвідчило зменшення загальної кількості гранул формазану у лімфоцитах та збільшення вмісту ЛДГ у сироватці крові. Висновки. У якості маркерів тяжкості перинатального гіпоксічно ішемічного ураження ЦНС у недоношених новонароджених протягом неонатального періоду доцільно використовувати показники активності СДГ, ЛДГ та НСЕ. Цель: повысить эффективность диагностики гипоксически ишемического поражения центральной нервной системы (ЦНС) у недоношенных ново рожденных детей путем определения активности нейроспецифической енолазы (НСЕ) и исследования состояния энергетического обеспечения в течение неонатального периода. Пациенты и методы. В исследовании приняли участие 15 условно здоровых недоношенных новорожденных и 64 недоношенных с гипоксически -ишемическим поражением ЦНС, которые были разделены на три группы: І группа — 26 детей с низкой массой тела (НМТ) и легким поражением ЦНС, II группа — 20 малышей с НМТ и тяжелым гипоксически ишемическим поражением ЦНС, III группа — 18 новорожденных с тяжелым пораже нием ЦНС и очень низкой массой тела (ОНМТ). У этих детей концентрация НСЕ определялась иммуноферментным методом, сукцинатдегидрогена зы (СДГ) — количественным цитохимическим методом, лактатдегидрогеназы (ЛДГ) — кинетическим методом. Результаты. У недоношенных новорожденных с НМТ легкое перинатальное поражение ЦНС привело к альтерации нейрональных мембран, о чем засвидетельствовало повышение уровня НСЕ на 45%. Кроме того, у детей этой группы легкая гипоксия привела к угнетению активности аэробногогликолиза и снижению морфометрических показателей активности СДГ (общее количество гранул формазана снизилось на 35%). Уровень ЛДГ в сыворотке крови, наоборот, увеличился в 2,5 разу. У преждевременно рожденных с НМТ на фоне тяжелого поражения ЦНС наблюдались глубо кие деструктивные изменения клеточных мембран и увеличение энергодефицита. Это проявлялось в повышении сыворотковой концентрации НСЕ и уменьшении количества гранул формазана в лимфоцитах. В недоношенных новорожденных с ОНМТ тяжелая гипоксия привела к максимальному повышению концентрации НСЕ. О развитии глубокого энергодефицита засвидетельствовало уменьшение общего количества гранул формазана в лимфоцитах и увеличение содержания ЛДГ в сыворотке крови. Выводы. В качестве маркеров тяжести перинатального гипоксически -ишемического поражения ЦНС у недоношенных новорожденных детей в течение неонатального периода целесообразно использовать показатели активности СДГ, ЛДГ и НСЕ. Objective: To improve the efficiency of diagnosis of hypoxic ischemic affect of the central nervous system (CNS) in preterm infants by determining of neu rospecific enolase activity (NSE) and the research of the state of energy supply during the neonatal period. Patients and methods. The study included 15 apparently healthy preterm infants and 64 premature infants with hypoxic ischemic lesions of the CNS, which were divided into three groups: Group I — 26 children with low birth weight (LBW) and light affect of CNS, group II — 20 infants with LBW and severe hypox ic ischemic affect of CNS, III group — 18 infants with severe affects of the central nervous system and very low birth weight (VLBW). Concentration of NSE in these children was determined by immunoenzyme method, succinate dehydrogenase (SDH) — by quantitative cytochemical method, lactate dehydroge nase (LDH) — by kinetic method. Results. In preterm infants with LBW light perinatal affect of CNS is resulted to the alterations of the neuronal membrane about what certified the high level of NSE on 45%. In addition, mild hypoxia in children of this group led to inhibition of aerobic glycolysis activity and reduction of morphometric data of SDH activity (total number of formazan granules decreased on 35%). The level of LDH in the blood serum, on the contrary, increased on 2.5 once. In preterm infants with LBW in the set of severe CNS affect were observed deep destructive changes of the cell membrane and increase of energy shortage. It was expressed by the rise of serum concentration of NSE and reduces of the number of formazan granules in lymphocytes. In preterm infants with VLBW severe hypoxia is led to maximum rise of concentration of NSE. The development of a deep energy is marked by decrease of the total number of formazan granules in lympho cytes and increase of LDH in the blood serum. Conclusions. It is advisable to use the indicators of activity of SDH, LDH and NSE as markers of severity of perinatal hypoxic ischemic affects of the central nervous system in preterm infants during the neonatal period.

Питома вага гіпоксичного ураження ЦНС складає від 20 до 50% у структурі перинатальної смертності. Найбільш чутливі до пошкоджуючої дії гіпоксії є недоношені новонароджені. Така особливість процесів адаптації, тяжкість перебігу неонатального періоду та висока летальність недоношених малюків на фоні перинатального ураження ЦНС зумовлюють актуальність подальшого дослідження даної патології. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32382

Будь-яка форма кисневої недостатності супроводжується розвитком біоенергетичної гіпоксії, яка призводить до напруження метаболічних процесів організму. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32410

Спосіб корекції гіпоергозу та мікроелементозу у недоношених новонароджених із перинатальним гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи включає застосування комплексної терапії у складі з антигіпоксантами, антиоксидантами та фізіотерапевтичним лікуванням та призначення у ранньому відновному періоді хвороби нейрометаболічний препарат "Кортексин". При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33010 Способ коррекции гипоэргоза и микроэлементоза у недоношенных новорожденных с перинатальным гипоксически-ишемическим поражением центральной нервной системы включает применение комплексной терапии в составе с антигипоксантами, антиоксидантами и физиотерапевтическим лечением и назначение в раннем восстановительном периоде болезни нейрометаболического препарата "Кортексин". При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33010 A method for correction of hypoergosis and microelementosis in preterm infants with perinatal hypoxic-ischemic lesions of the central nervous system comprises the use of adjuvant therapy consisting of antihypoxants, antioxidants and physiotherapy and administration in early restorative period of neurometabolic disease drug "Cortexin." When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/33010

Аналіз сучасних даних літератури показав, що мікроелементи відіграють виключну роль у процесах росту, розвитку та адаптації дітей. Особливо важливі вони для життєдіяльності недоношених дітей. Недоношені діти найбільш чутливі до недостатності мікроелементів у зв’язку з високим рівнем обмінних процесів. Їх дефіцит призводить до порушення функціонування органів та систем організму, змін метаболізму. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32411

Внутрішньоутробна пневмонія (ВУП) - дуже поширене захворювання інфекційної етіології у новонароджених дітей, частота якої складає у недоношених дітей10-15%. Рівень летальності у разі ВУП, незважаючи на значні успіхи в лікуванні, залишається високим (10%). Мікроелементи (МЕ) впливають на ключові процеси росту, розвитку, диференціювання тканин мозку, м’язів, кровотворної та імунної систем. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32431

Кожна патологія у дітей має свої особливості мікроелементного дефіциту та дисбалансу. Елементний гомеостаз - це окрема форма гомеостатичної системи організму, порушення якої відображаються на здатності організму до адаптації в екстремальних умовах. Еритроцитарна забезпеченість недоношених новонароджених із гіпоксичним ураженням ЦНС міддю протягом неонатального періоду в літературі не висвітлена. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/32362