Search

The study is devoted to the issues of representations of Ukrainian topics in encyclopedias worldwide. In a narrower sense, it is an analysis of information about Ukraine in the world-famous Encyclopedia, or a Systematic Dictionary of the Sciences, Arts, and Crafts published in France in the Enlightenment era. The article characterizes of the entry “Ukraine”, the completeness of its content based on the outline of the general knowledge about Ukraine in the French historiography of those times. We state the information about Ukraine could be more complete, because there were many works at that time that could be referred in the entry. At the same time, we emphasize that French historical works of the 17th and 18th centuries, which contain references to Ukraine (potential sources of information for the entries on Ukraine in the Encyclopedia), could have been written under the influence of Russian or Polish researchers who spread politicized concepts, according to which history of Ukrainian lands is the part of history of countries mentioned above., {"references":["Jaucourt, L. (1765). Ukraine. Encyclopédie ou Dictionnaire raisonné des sciences, des arts et des métiers. Vol. 17. Paris. P. 371–372.","Kislov, D. (2021). Management and communication ideas in the late 17th – early 19th centuries. History of Science and Technology. Vol. 11 (1). P. 38–53. https://doi.org/10.32703/2415-7422-2021-11-1-38-53","Loveland, J. (2019). The European Encyclopedia: From 1650 to the Twenty-First Century. Cambridge University Press. Cambridge. https://doi.org/10.1017/9781108646390","Todorović, M. (2018). From Diderot's Encyclopedia to Wales's Wikipedia: a brief history of collecting and sharing knowledge. Časopis KSIO. Vol. 1. P. 88–102. https://doi.org/10.5281/zenodo.3235309","Vérin, H. & Gouzévitch, I. (2011). The rise of the engineering profession in eighteenth century Europe: an introductory overview. Engineering Studies. Vol. 3 (3). P. 153–169. https://doi.org/10.1080/19378629.2011.626051","Арістова, А. (2020). Середньовічні енциклопедії як форма універсалізації релігійного світогляду (на прикладі \"Великого зерцала\" Вінсента з Бове). Українське Релігієзнавство. Вип. 92. С. 42–63. https://doi.org/10.32420/2020.92.2175","Біляшевич, Т. (2019). Французьке просвітництво та конструювання нового світогляду геронтогенезу в античній комедії: витоки формування ейджизму. Сучасні літературознавчі студії. Вип. 16. С. 15–20. https://doi.org/10.32589/2411-3883.16.2019.187433","Бова, В., Рубан, А., Харченко, Л. (2012). Філософські ідеї європейського Просвітництва та їх сучасне значення. Гуманітарний вісник. Вип. 26. С. 394–399.","Боплан, Г. (1990). Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн. Наукова думка. Київ.","Бульвінський, А. (2004). Ідеологічні засади зовнішньополітичної доктрини Московської держави XV–XVII ст. та українська державна ідея доби Пізнього Середньовіччя: причини концептуальної неспівставності. Україна дипломатична. Вип. 5. С. 287–326.","Відгук українських істориків на статтю В. Путіна \"Про історичну єдність росіян та українців\" (2021). Інститут історії України НАН України, Громадський просвітницький проект \"Likбез. Історичний фронт\". Київ. http://resource.history.org.ua/item/0015897","Галушко, К. (2013). Україна на карті Європи: Україна та українці у картографії від Античності до ХХ століття. Інститут соціології, психології та соціальних комунікацій Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова. Київ.","Грушевський, М. (2002). Звичайна схема \"руської\" історії і справа раціонального укладу історії східного слов'янства. Грушевський, Михайло Сергійович. Твори. Т. 1. Світ. Львів. С. 75–82.","Железняк, М., Іщенко, О. (2022). Зарубіжні онлайн-енциклопедії про анексований Крим. ХІI. Internationale virtuelle Konferenz der Ukrainistik \"Dialog der Sprachen – Dialog der Kulturen. Die Ukraine aus globaler Sicht\". Herausgegeben von O. Novikova & U. Schweier. Georg Olms Verlag – UB Ludwig-Maximilians München. Bd. 2021. München. S. 481–495. https://doi.org/10.37068/b/6448021193617","Іщенко, О. (2020). Україна й українці на сторінках \"Австралійської енциклопедії\". Наукові записки Національного університету \"Острозька академія\". Сер.: Історичні науки. Вип. 31. С. 151–156. https://doi.org/10.25264/2409-6806-2020-31-151-156","Калакура, Я. (2020). Постать Ярослава Мудрого в координатах української та російської історіографій. Український інформаційний простір. Вип. 1 (5). C. 71–87. https://doi.org/10.31866/2616-7948.1(5).2020.206056","Луняк, Є. (2011). Еволюція історичних уявлень про Україну в середньовічній Франції до середини ХVІІ ст. Історіографічні дослідження в Україні. Вип. 21. С. 166–189","Пирожков, С., Смолій, В., Боряк, Г. та ін. (ред.). (2020). Україна як цивілізаційний суб'єкт історії та сучасності: національна доповідь. Інститут історії України НАН України. Ніка-Центр. Київ","Приймак, Т. (2018). Вольтер про Мазепу та Україну початку XVIII ст. Український історичний журнал. № 1. С. 46–72","Проданюк, Ф. (2018). Чотири образи гетьмана Івана Мазепи в зарубіжній та українській літературі. Дослідження проблем гуманітарної освіти. КНУТД. Київ. С. 30–49","Сербін, О. (2014). \"Загальна система знань людини в енциклопедії Дідро та Д'аламбера як модель систематизаційної організації в епоху Просвітництва\". Матеріали III Міжнародної наукової конференції \"Українська енциклопедистика\". Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. Київ. С. 147–162. https://doi.org/10.37068/ue.2013.20","Україна і Росія в історичній ретроспективі. Т. 1: Українські проекти в Російській імперії (2004). Наукова думка. Київ.","Чухліб, Т. (2018). Назви \"Україна\" та \"Українний\" в офіційному тезаурусі держав Східної Європи та Малої Азії: діахронно-семантичний аналіз (1490-ті рр. – середина XVII ст.). Україна в Центрально-Східній Європі. Вип. 18. С. 13–58"]}

Problem setting. Political ideology is a complex, ambiguous social phenomenon that is constantly in the focus of attention of scholars and is considered in various scientific discourses. The problematic situation is related to contradictions in the definition of the concept and place of political ideology in the socio-political space. In this regard, it is advisable to analyze the historical evolution of the concept of political ideology and explore the forms in which it is integrated in modern conditions. Recent research and publications analysis. The study of the problems of political ideology belongs to the sphere of scientific interests of both Ukrainian and foreign scholars. Among modern domestic researchers who deal with theoretical and methodological issues of political ideology should be noted such scientists as V. Andrushchenko, L. Gubernsky, N. Degtyareva, V. Denisenko, D. Dontsov, V. Zablotsky, F. Kirilyuk, V. Korablyova , V. Lisovy, I. Myhul, M. Mykhalchenko, O. Postol, A. Sukharina and others. Foreign scholars T. Adorno, T. Boyd, J. Habermas, M. Gorkheimer, D. Jost, P. Kisak, S. Krauthammer, K. Mannheim, D. Martin, N. Pulantsas, K. Federico, M. Frieden, M. Foucault, K. Harrison and others. Despite the fact that the scientific literature has widely reflected the understanding of various problems of political ideology, there are still a number of debatable issues that need to be constantly considered. Paper objective. The aim of the article is to study the essence of the concept of political ideology in modern socio-philosophical discourse; consideration of methodological approaches to the analysis of this phenomenon; identification of structural levels and components of political ideology, study of the features of its functional system. Paper main body. In the modern scientific literature, the concept of "political ideology" has many interpretations. This significantly complicates his research. To reveal the essence of this social phenomenon, we must first turn to the analysis of the concept of "ideology". Ideology is one of the forms of social consciousness. It is a theoretically generalized system of views and beliefs about society, in which theoretical and empirical knowledge is intertwined with beliefs and values. Ideology, in fact, is an intellectual expression of the activities of different classes and social groups that have their own conceptual and moral value systems. The basis of the ideological system of society is political ideology. Any ideology has a political character, but the concept of "political ideology" is used in a specific sense, namely - to characterize the rational-value motivation of political behavior and ideological basis of politics. Political ideology is a system of conceptually designed ideas, ideas and views on political life, which reflects the interests, worldview, ideals, moods of people, classes, nations, society, political parties. To analyze ideology as a factor in the political process, it is important to understand its structure and functions. After all, the structural elements of ideology have varying degrees of influence on the political process. According to Ukrainian scholars (M. Mikhalchenko, M. Ostapenko, О. Voronyansky, Т. Kulishenko and others) political ideology includes the following structural components: political ideas; political hypotheses, concepts, theories, doctrines; political ideals, values, slogans; political myths and political utopias; political programs. The functional system of political ideology includes a wide range of functions, including the following: orientation, mobilization, integration, depreciation, the function of expressing and protecting the interests of a particular social group. Conclusions of the research. Political ideology, which is a set of mostly systematized ideas, views, ideas of certain social groups, society as a whole, contains theoretical (conceptual) understanding of political life and protects their interests and goals through political power or influence on it. Its role in society is determined by the influence it exerts on the state of public consciousness through the implementation of its specific functions., В статье анализируется понятие «политическая идеология». Рассматриваются теоретико-методологические подходы к определению сущности данного феномена. Выделены структурные уровни политической идеологии по критерию ее практической детализации и степени функциональной связи с политическим процессом. Анализируются структурные составляющие политической идеологии: политические идеи; политические гипотезы, концепции, теории, доктрины; политические идеалы, ценности, лозунги; политические мифы и политические утопии; политические программы. Исследованы модели разработки политической идеологии. Особое внимание уделено рассмотрению специфики функциональной системы политической идеологии., У статті аналізується поняття «політична ідеологія». Розглядаються теоретико-методологічні підходи до визначення сутності даного феномену. Виділено структурні рівні політичної ідеології за критерієм її практичної деталізації та ступенем функціонального зв’язку із політичним процесом. Аналізуються структурні компоненти політичної ідеології: політичні ідеї; політичні гіпотези, концепції, теорії, доктрини; політичні ідеали, цінності, гасла; політичні міфи і політичні утопії; політичні програми. Досліджено моделі розробки політичної ідеології. Особливу увагу приділено розгляду специфіки функціональної системи політичної ідеології.&nbsp

Problem setting. Political ideology is a complex, ambiguous social phenomenon that is constantly in the focus of attention of scholars and is considered in various scientific discourses. The problematic situation is related to contradictions in the definition of the concept and place of political ideology in the socio-political space. In this regard, it is advisable to analyze the historical evolution of the concept of political ideology and explore the forms in which it is integrated in modern conditions. Recent research and publications analysis. The study of the problems of political ideology belongs to the sphere of scientific interests of both Ukrainian and foreign scholars. Among modern domestic researchers who deal with theoretical and methodological issues of political ideology should be noted such scientists as V. Andrushchenko, L. Gubernsky, N. Degtyareva, V. Denisenko, D. Dontsov, V. Zablotsky, F. Kirilyuk, V. Korablyova , V. Lisovy, I. Myhul, M. Mykhalchenko, O. Postol, A. Sukharina and others. Foreign scholars T. Adorno, T. Boyd, J. Habermas, M. Gorkheimer, D. Jost, P. Kisak, S. Krauthammer, K. Mannheim, D. Martin, N. Pulantsas, K. Federico, M. Frieden, M. Foucault, K. Harrison and others. Despite the fact that the scientific literature has widely reflected the understanding of various problems of political ideology, there are still a number of debatable issues that need to be constantly considered. Paper objective. The aim of the article is to study the essence of the concept of political ideology in modern socio-philosophical discourse; consideration of methodological approaches to the analysis of this phenomenon; identification of structural levels and components of political ideology, study of the features of its functional system. Paper main body. In the modern scientific literature, the concept of "political ideology" has many interpretations. This significantly complicates his research. To reveal the essence of this social phenomenon, we must first turn to the analysis of the concept of "ideology". Ideology is one of the forms of social consciousness. It is a theoretically generalized system of views and beliefs about society, in which theoretical and empirical knowledge is intertwined with beliefs and values. Ideology, in fact, is an intellectual expression of the activities of different classes and social groups that have their own conceptual and moral value systems. The basis of the ideological system of society is political ideology. Any ideology has a political character, but the concept of "political ideology" is used in a specific sense, namely - to characterize the rational-value motivation of political behavior and ideological basis of politics. Political ideology is a system of conceptually designed ideas, ideas and views on political life, which reflects the interests, worldview, ideals, moods of people, classes, nations, society, political parties. To analyze ideology as a factor in the political process, it is important to understand its structure and functions. After all, the structural elements of ideology have varying degrees of influence on the political process. According to Ukrainian scholars (M. Mikhalchenko, M. Ostapenko, О. Voronyansky, Т. Kulishenko and others) political ideology includes the following structural components: political ideas; political hypotheses, concepts, theories, doctrines; political ideals, values, slogans; political myths and political utopias; political programs. The functional system of political ideology includes a wide range of functions, including the following: orientation, mobilization, integration, depreciation, the function of expressing and protecting the interests of a particular social group. Conclusions of the research. Political ideology, which is a set of mostly systematized ideas, views, ideas of certain social groups, society as a whole, contains theoretical (conceptual) understanding of political life and protects their interests and goals through political power or influence on it. Its role in society is determined by the influence it exerts on the state of public consciousness through the implementation of its specific functions.

Ogiyenko’s and Dzyra’s methods of research which lead to veritable, non-falsified understanding of Shevchenko are compared in the article., Представники у зіставленні методи досліджень І.І.Огієнка та Я.Дзири, що ведуть до істинного, не сфальшованого Т.Шевченка.

The article analyzes the content, nature and role of government for the future of political “natsiokratiyi” doctrine, to main approaches for understand­ing of these concepts are discovered., У статті проаналізовано зміст, сутність та роль для майбутнього державного устрою політичної доктрини націократії; розкриті основні підходи щодо розуміння зазначеного концепту.

This article analyzes art as type of representation and illuminates the reasons for its vulnerability to external ideological interventions despite proclaimed social autonomy of art. The author proposes and substantiates the assumption that certain types of mediations in the representation structure determine its openness to ideological intervention and political manipulation. An immanent conflict of several representations inside the art as a social institution; art history construction as conceptual basis of art autonomy; collectively produced visual language – it’s all determine the individual perception of artwork and the appropriate nature reproduction of reality. It means that a direct contact between the viewer and the artwork became impossible. Due to this undetermination with the object, art representation gets its interpretation wideness and becomes more vulnerable to external interventions. Ideology influences on the representation’s mental scheme through a link of ontological, semiotic, and institucional mediations, which is inherent for art representation. Therefore political ideology affects formation of visual reality type which consists it constitutes. To substantiate these theses we involved: the theory of representation, the theory of art as a sign system, the “artworld” concept (A. Danto) and the institucional theory of art. With the help of critical application of this theories’ conceptual apparate we justified the unique role of mediation and mediators (interpreters) in the art representation structure. The conclusion stats that inherent for artworks vulnerability to ideological influence follows from the essence of art as representation and sums its claims for autonomy. Interpretation is based on schemes which have external origin from the artwork itself, but programming its understanding is in the interests of certain social groups. As a consequence political ideology gets into art in a roundabout way. That is why art became the battlefield of different representation regimes which underlie certain political ideologies. It is a battle for the right to construct reality.Article received 18.08.2019, У статті проаналізовано мистецтво як тип репрезентації та прояснено причини його вразливості до зовнішнього ідеологічного втручання, попри проголошену соціальну автономність. Автор висуває і обґрунтовує припущення, що певні типи опосередкувань у структурі репрезентації зумовлюють її відкритість до ідеологічного втручання і політичних маніпуляцій. Постійний конфлікт репрезентацій усередині мистецтва як соціальної інституції, конструювання історії мистецтва як концептуального підґрунтя мистецької автономії та колективно продукована візуальна мова визначають індивідуальне сприйняття мистецького твору та відповідний йому характер відтворення реальності. Це означає, що безпосередній контакт із твором постає як неможливий. Завдяки цій недетермінованості об’єктом, мистецька репрезентація здобуває інтерпретаційну широту, і ра­зом з тим стає відкритою для зовнішніх втручань. Через ланку опосередкувань онтологічного, семіологічного та інституційного характеру, притаманних художній репрезентації, політична ідеологія впливає на формування репрезентаційних ментальних схем, а отже й на формування такого типу візуальної реальності, яка з ними узгоджується. Для обґрунтування цих тез залучено: теорію репрезентації, теорію мистецтва як знакової системи, концепт «мистецького світу» (А. Данто) та інституційну теорію мистецтва. За допомогою критичного застосування концептуального апарату цих теорій обґрунтовано виняткову роль опосередкувань і посередників (інтерпретаторів) у структурі мистецьких репрезентацій. У висновку зазначено, що притаманна мистецьким творам вразливість до ідеологічних втручань випливає з самої суті мистецтва як репрезентації та підважує його претензії на автономність. Інтерпретація будується на схемах, що мають зовнішнє походження щодо самого твору мистецтва, але програмують його розуміння в інтересах певних соціальних груп. Як наслідок, політична ідеологія обхідними шляхами потрапляє у мистецтво. Саме тому мистецтво є місцем боротьби різних репрезентаційних режимів, за якими стоять певні політичні ідеології. Це боротьба за право конструювання реальності.Матеріал надійшов 18.08.2019

Розглянуто сучасну проблематику популізму через призму ідеологій, зокрема консерватизму та лібералізму. Зазначено, що світовий досвід свідчить, що популістський рух активізувався в періоди, коли країни переживали переломні етапи своєї історії. Проаналізовано проблематику популізму як наявність соціального замовлення від зацікавлених суб’єктів політичної дії, які застосовують популізм для реалізації своїх програм та у боротьбі за владу., Problem setting. The article deals with the problems of populism in the context of ideology: conservatism and liberalism. The growth of populism comes after the destruction of the liberal consensus, which began after the Cold War, with increasing tension between democratic majority and liberal constitutionalism – the two main pillars of democratic regimes. Strengthening the role of populism shows the gradual loss of the attractiveness of liberal solutions in the field of politics, economy and culture, and ideology.Recent research and publications analysis. World experience shows that the populist movement was intensified in periods when the country experienced a turning point in its history. In sharp socio-economic changes particularly when breaking the old principles and adopting new ones, the political arena is occupied by populist leaders, who suggest simplified ideas and quick decisions to solve crisis issues.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. An important point in building a strong civil society is the populism syndrome of Soviet human. While being the part of an empire, which focused its attention on the image that went for export, it adjusted the system of ideological mirrors, creating the illusion of its, and therefore our, presence in the world. The purpose of the article is to analyze the contemporary aspect of populism through the prism of ideological norms (namely conservatism and liberalism).Paper main body. As a system of views, ideas and concepts, ideology is embodied in various forms of social consciousness that differ in their subject matter, the nature of the reflection of the interests of the public subject, and the function they perform in public life. As a rule, ideology is closely related to such forms of social consciousness as political consciousness and legal consciousness, art and morality, philosophy and science, as well as religion, economic consciousness of a person, etc.World experience shows that the populist movement intensified at a time when countries were experiencing crucial stages in their history. With dramatic socio-economic shifts, especially when the old foundations were broken and the new ones were not yet clearly defined, populist figures were entering the political arena.Among the reasons for the emergence of populism in the mass consciousness and political ideologies of different states, including the post-Soviet space, is the desire of citizens to associate positive socio-economic development with individuals and the so-called “iron” power. At the same time, democracy is perceived as a brake on the path of economic stabilization and progress, which is stimulated by a certain part of the national political party. Unless there is support in the majority of the population, the process of active depletion begins, and it is given to the reaction of self-defence of one's own “populist slogans”.Conclusions of the research and prospects for further studies. Analyzing the views of representatives of liberalism, we can state that this socio-political trend is not “negative”. Besides, in the controversy of individualism with the collectivism, it adheres to the position of an arbitrator. After all, a liberal cannot be considered as an individualist who wants self-isolation. A free person is open, as well as a free society. The person in such a society is always inherent in individual responsibility, moral discipline. In society, a person knows how to “connect himself/herself internally”.When turning to the ideas of populism in the context of ideologies, this issue is gaining another political discourse, it should be noted that this phenomenon has acquired the status of everyday experience today. The struggle for power is the main theme and driving motive of this sphere of communication. The more open and democratic a society life is, the more attention is paid to populism in society.

The National Socialists embodied the doctrine through revolutionary changes in the political system, new methods of working with the masses in order to obtain universal social support. National Socialists used information wars, agitation, propaganda, disinformation as a strategy of influence on the mass consciousness. Disinformation was used in the fight against the Communist Party. Information wars were used in foreign policy against the states that were the object of aggression of Nazism. Agitation was used to motivate the masses to engage in political activity. A leader's cult was created. Speeches played a special role in Nazi agitation, the effect of which grew due to the suggestion and theatricality of party gatherings, demonstrations. The propaganda of national-so- cialist ideology captures the whole consciousness of people. A. Hitler believed that propaganda and agitation was a prerequisite for the creation of a powerful organization, mobilizing the population to implement the regime's policy. J. Goebbels created the structural elements of propaganda, became the author of the method of "poetic truth" and the technology of the introduction of ideology into the mass consciousness.The author believes that the peculiarity of the strategy of influence on the mass consciousness is the complex use of information warfare, misinformation, propaganda and agitation. The totalitarian regime influenced the mass consciousness, using suggestions and manipulations. The propaganda was comprehensive, adapted to the requirements of the situation, used technical means, which exacerbated the impact on large groups of people and large areas. Agitation prompted people to engage in activity through planned actions, use of rituals, theatricality, solidarity and feedback. Радіо, газет, кінострічки, документальне кіно, листівки, плакати – знаки культури, які слугували режиму. In foreign policy, large information events were held, depending on the needs of the regime. By 1938, the community was reassured by a proclaimed peace-loving policy. From 1938-1939 he grounded political and military actions with cultural, racial superiority and the necessity of autarky.The Nazi party presented its political power as a spiritual phenomenon, since it aimed to change the social consciousness and educate a "new man", who, in ideological landmarks, deviated from humanism and was guided by hostility to the Other. The totalitarian regime created a new reality, in which the proclaimed changes in the social consciousness were objectively subjective nature, that is, individuals who were in a state of atomization turned into hostages of the goals proposed by the doctrine of national socialism., Стаття присвячена дослідженню інформаційних, культурних, технологічних впливів на масову свідомість. Виявлення й аналіз стратегій впливу дозволить виробити шляхи захисту свободи особистості в сучасному світі соціогуманітарних технологій.

Стаття присвячена дослідженню інформаційних, культурних, технологічних впливів на масову свідомість. Виявлення й аналіз стратегій впливу дозволить виробити шляхи захисту свободи особистості в сучасному світі соціогуманітарних технологій. The article is devoted to the study of information, cultural, technological influences on the mass consciousness. Identification and analysis of strategies of influence will allow developing ways of protecting individual freedom in the modern world of socio-humanitarian technologies. Статья посвящена исследованию информационных, культурных, технологических влияний на массовое сознание. Выявление и анализ стратегий влияния позволит выработать пути защиты свободы личности в современном мире социогуманитарных технологий.

The article analyzes the key factors, trends and features ideological development in Ukraine. Possible prospects of the party ideology in the Ukrainian reality, where are its origins, that the distinction between political and party ideology, В статье проанализированы основные факторы, тенденции и особенности идеологического развития в Украине. Рассматриваются возможные перспективы развития партийной идеологии в украинских реалиях, откуда берутся ее истоки, какое различие между политической и партийной идеологией, У статті проаналізовано основні чинники, тенденції та особливості ідеологічного розвитку в Україні. Розглядаються можливі перспективи розвитку партійної ідеології в українських реаліях, звідки беруться її витоки, яка відмінність між політичною та партійною ідеологією.

Examines the ideological state of modern Ukrainian society by clarifying the specifics of the process of socialization and ideological coverage of political and administrative aspects of the doctrinal systems. Suggested interpretation of the new discourse of the implementation of the ideological policy of the state. We consider the ideology of solidarity as one of the most promising areas of the postclassical ideology in Ukraine., Досліджується ідеологічний стан сучасного українського суспільства через з’ясування специфіки перебігу процесу ідеологічної соціалізації та висвітлення політико-управлінських аспектів функціонування доктринальних систем. Запропоновано осмислення новітнього дискурсу ідеологічної політики держави. Розглянуто ідеологію солідаризму як одного з найбільш перспективних напрямів розвитку посткласичних ідеологій в Україні.

На сучасний період (ХХ-XXI ст.) припав розвиток та реалізація політичних вчень, висунутих в попередні періоди. Між консерваторами, лібералами, соціал-демократами та соціалістами спостерігається зближення позицій з багатьох питань. Появляються нові форми відомих політичних ідеологій.