Search

Thyroid cancer (TC) is the most common endocrine tumor in pediatric patients. Papillary carcinoma accounts for the highest rate among differentiated TCs (80—90%). Papillary thyroid cancer in children is clinically different from this pathology in adults. In comparison with adults, papillary thyroid cancer in children is diagnosed at later stages and is associated with amore aggressive course of the disease. Despite the high frequency of metastases and recurrences of papillary thyroid cancer in children, the prognosis remains favorable. In Ukraine, 10 years after the accident at the Chernobyl nuclear power plant, the average incidence rates of papillary thyroid cancer among children of all ages gradually decreased, but since 2010—2011, anegative trend towards an increase in the number of new cases of pathology, especially children under 14 years of age, has been restored. Several studies suggest that the increase in the incidence of papillary thyroid cancer is only partially explained by the increase in the number of preventive examinations performed, as there is also an increase in the detection of large tumors and the diagnosis of advanced stages of the disease.Over the past 14 years, 759 children aged 3 to 18 from all regions of Ukraine were operated in the clinic of the Ukrainian Scientific and Practical Center for Endocrine Surgery, Transplantation of Endocrine Organs and Tissues of the Ministry of Health of Ukraine (Center). From them, based on the results of histopathological examinations, papillary thyroid cancer was diagnosed in 290(38.2%) children (including 73.45% girls and 26.55% boys). In most cases, the disease was diagnosed during adolescence, except for isolated cases among children of primary school and preschool age. The paper presents two clinical cases.Annual preventive thyroid ultrasound investigation is required for early diagnosis of nodular goiter, including malignant thyroid tumors, especially in children with a burdened family history of these tumors. Any nodular goiter in children should be considered potentially malignant until its benign nature is proven by appropriate qualified investigations. To ensure proper and timely verification of malignant thyroid tumors in pediatric patients, to avoid unjustified (insufficient or excessive) surgical treatment of children with thyroid tumors, such patients should be referred to medical institutions with modern diagnostic capabilities and expert‑level surgical experience in the treatment of children with nodular goiter and malignant thyroid tumors., Рак щитоподібної залози (РЩЗ) єнайчастішою ендокринною пухлиною удітей. Найбільша частка серед диференційованих РЩЗ припадає на папілярний рак (ПРЩЗ) (80—90%). Удітей ПРЩЗ клінічно відрізняється від такого удорослих. Порівняно здорослими ПРЩЗ удітей діагностується на пізніших стадіях іасоційований загресивнішим перебігом захворювання. Попри високу частоту метастазування та рецидивів ПРЩЗ удітей, прогноз єсприятливим. ВУкраїні через 10 років після аварії на Чорнобильській АЕС середні показники захворюваності дітей різного віку на РЩЗ поступово знижувалися, але з2010—2011 рр. спостерігається тенденція до збільшення кількості нових випадків патології, особливо серед дітей віком до 14 років.Декілька досліджень свідчать, що зростання захворюваності на ПРЩЗ лише частково пояснюється збільшенням кількості проведених профілактичних оглядів, оскільки також спостерігається збільшення виявлення великих пухлин ідіагностування стадій захворювання, що прогресують.Протягом останніх 14 років уклініці Українського науково‑практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів ітканин МОЗ України прооперовано 759 дітей віком від 3 до 18 років зусіх регіонів України. У290(38,2%) дітей (73,45% дівчаток і26,55% хлопчиків) за результатами патогістологічного дослідження встановлено діагноз ПРЩЗ. Убільшості випадків діагностування захворювання припадало на підлітковий вік. Зафіксовано поодинокі випадки удітей молодшого шкільного та дошкільного віку. Наведено два клінічні випадки.Щорічне профілактичне ультразвукове дослідження щитоподібної залози необхідне для ранньої діагностики вузлового зоба, зокрема злоякісних пухлин щитоподібної залози, особливо удітей зобтяженим сімейним анамнезом щодо цих пухлин. Будь‑який вузловий зоб удітей слід розглядати як потенційно злоякісний, доки не буде доведено його доброякісну природу за результатами відповідних кваліфікованих досліджень. Для забезпечення належної своєчасної верифікації злоякісних пухлин щитоподібної залози упацієнтів дитячого віку та уникнення необґрунтованого (недостатнього або надмірного) хірургічного лікування дітей зпухлинами щитоподібної залози скеровувати таких пацієнтів до лікувальних закладів, що мають сучасні діагностичні можливості іхірургічний досвід експертного рівня влікуванні дітей звузловим зобом та злоякісними пухлинами щитоподібної залози.

One of the most effective methods of thyroid nodules diagnosis is the fine‑needle aspiration puncture biopsy (FNAPB), allowing evaluation of the cytological characteristics of thyroid tumors. To improve the diagnostic efficiency of cytological investigations, additional methods can be implemented, including cytochemical determination of dipeptidyl aminopeptidase (DAP IV). Objective — to analyze and establish the DAP IV activity thresholds, at which the probability of detecting papillary thyroid cancer (PTC) and its metastases in lymph nodes is clinically significant in patients with cytological conclusion of the TBSRTC IV category. Materials and methods. For the first time in Ukraine, an analysis was made of the possibility of using DAP IV to predict papillary cancer and its metastases in cases of tumors with TBSRTC IV using ROC analysis to determine the threshold values of DAP IV activity, defining the clinically significant probability of metastases. Results. It has been established that 6 is the cut‑off DAP IV value for diagnosis of papillary thyroid cancer, and 8 is the cut‑off point for the presence of its metastatic deposits. Thus, in case of DAP IV activity values between 6 and 8, the probability of papillary thyroid cancer diagnosis and its metastases significantly increases. The prognostic value of apositive result, i.e. obtaining amalignant diagnosis with DAP IV 6 activity, is 85.1%, which can be interpreted as high. With increasing DAP IV activity in patients with TBSRTC IV category, the probability of the reveal of papillary thyroid cancer metastases increases (threshold value of activity for DAP IV metastases 8 with counter sensitivity 0.267). Conclusions. The obtained results allow apractitioner to choose treatment options: with values of DAP IV&nbsp, Одним із найефективніших методів діагностики вузлових утворень щитоподібної залози (ЩЗ) єтонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія (ТАПБ), яка дає змогу вивчити цитологічні характеристики пухлин ЩЗ. Для поліпшення діагностичної ефективності цитологічних досліджень використовують додаткові методи, зокрема цитохімічне дослідження активності дипептидил‑амінопептидази (DAP IV). Мета роботи— проаналізувати та встановити порогові значення активності DAP IV, за яких вірогідність виявлення папілярного раку ЩЗ (ПРЩЗ) та його метастазів улімфатичних вузлах єклінічно значущою упацієнтів зцитологічним висновком категорії TBSRTC IV. Матеріали та методи. Вперше вУкраїні проаналізовано можливість використання показника DAP IV для прогнозування ПРЩЗ та його метастазів увипадках пухлин із категорією TBSRTC IV із застосуванням ROC‑аналізу зметою визначення порогових значень активності DAP IV, за яких імовірність виявлення ПРЩЗ та його метастазів стає клінічно значущою. Результати. Установлено, що величина активності ДАП IV 6 єточкою відсікання для отримання діагнозу ПРЩЗ, азначення 8— точкою відсікання для наявності його метастатичних депозитів, тобто за активності ДАП IV>6 та>8, імовірність отримання діагнозу ПРЩЗ ійого метастазів значно збільшується. Прогностична значущість позитивного результату, тобто отримання висновку про злоякісність, за величини активності ДАП IV 6 становить 85,1%, тобто євисокою. Зі збільшенням активності ДАП IV упацієнтів із категорією TBSRTC IV імовірність виявлення метастазів ПРЩЗ підвищується (при порозі відсікання ДАП IV 8 величина контрачутливості— 0,267). Висновки. Отримані результати дослідження дають змогу практикуючому лікарю визначити варіант лікування: при значеннях ДАП IV&nbsp

Thyroid cancer (TC) is the most common endocrine tumor in pediatric patients. Papillary carcinoma accounts for the highest rate among differentiated TCs (80—90%). Papillary thyroid cancer in children is clinically different from this pathology in adults. In comparison with adults, papillary thyroid cancer in children is diagnosed at later stages and is associated with amore aggressive course of the disease. Despite the high frequency of metastases and recurrences of papillary thyroid cancer in children, the prognosis remains favorable. In Ukraine, 10 years after the accident at the Chernobyl nuclear power plant, the average incidence rates of papillary thyroid cancer among children of all ages gradually decreased, but since 2010—2011, anegative trend towards an increase in the number of new cases of pathology, especially children under 14 years of age, has been restored. Several studies suggest that the increase in the incidence of papillary thyroid cancer is only partially explained by the increase in the number of preventive examinations performed, as there is also an increase in the detection of large tumors and the diagnosis of advanced stages of the disease.Over the past 14 years, 759 children aged 3 to 18 from all regions of Ukraine were operated in the clinic of the Ukrainian Scientific and Practical Center for Endocrine Surgery, Transplantation of Endocrine Organs and Tissues of the Ministry of Health of Ukraine (Center). From them, based on the results of histopathological examinations, papillary thyroid cancer was diagnosed in 290(38.2%) children (including 73.45% girls and 26.55% boys). In most cases, the disease was diagnosed during adolescence, except for isolated cases among children of primary school and preschool age. The paper presents two clinical cases.Annual preventive thyroid ultrasound investigation is required for early diagnosis of nodular goiter, including malignant thyroid tumors, especially in children with a burdened family history of these tumors. Any nodular goiter in children should be considered potentially malignant until its benign nature is proven by appropriate qualified investigations. To ensure proper and timely verification of malignant thyroid tumors in pediatric patients, to avoid unjustified (insufficient or excessive) surgical treatment of children with thyroid tumors, such patients should be referred to medical institutions with modern diagnostic capabilities and expert‑level surgical experience in the treatment of children with nodular goiter and malignant thyroid tumors., Рак щитоподібної залози (РЩЗ) єнайчастішою ендокринною пухлиною удітей. Найбільша частка серед диференційованих РЩЗ припадає на папілярний рак (ПРЩЗ) (80—90%). Удітей ПРЩЗ клінічно відрізняється від такого удорослих. Порівняно здорослими ПРЩЗ удітей діагностується на пізніших стадіях іасоційований загресивнішим перебігом захворювання. Попри високу частоту метастазування та рецидивів ПРЩЗ удітей, прогноз єсприятливим. ВУкраїні через 10 років після аварії на Чорнобильській АЕС середні показники захворюваності дітей різного віку на РЩЗ поступово знижувалися, але з2010—2011 рр. спостерігається тенденція до збільшення кількості нових випадків патології, особливо серед дітей віком до 14 років.Декілька досліджень свідчать, що зростання захворюваності на ПРЩЗ лише частково пояснюється збільшенням кількості проведених профілактичних оглядів, оскільки також спостерігається збільшення виявлення великих пухлин ідіагностування стадій захворювання, що прогресують.Протягом останніх 14 років уклініці Українського науково‑практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів ітканин МОЗ України прооперовано 759 дітей віком від 3 до 18 років зусіх регіонів України. У290(38,2%) дітей (73,45% дівчаток і26,55% хлопчиків) за результатами патогістологічного дослідження встановлено діагноз ПРЩЗ. Убільшості випадків діагностування захворювання припадало на підлітковий вік. Зафіксовано поодинокі випадки удітей молодшого шкільного та дошкільного віку. Наведено два клінічні випадки.Щорічне профілактичне ультразвукове дослідження щитоподібної залози необхідне для ранньої діагностики вузлового зоба, зокрема злоякісних пухлин щитоподібної залози, особливо удітей зобтяженим сімейним анамнезом щодо цих пухлин. Будь‑який вузловий зоб удітей слід розглядати як потенційно злоякісний, доки не буде доведено його доброякісну природу за результатами відповідних кваліфікованих досліджень. Для забезпечення належної своєчасної верифікації злоякісних пухлин щитоподібної залози упацієнтів дитячого віку та уникнення необґрунтованого (недостатнього або надмірного) хірургічного лікування дітей зпухлинами щитоподібної залози скеровувати таких пацієнтів до лікувальних закладів, що мають сучасні діагностичні можливості іхірургічний досвід експертного рівня влікуванні дітей звузловим зобом та злоякісними пухлинами щитоподібної залози.

Surgical tactics in papillary thyroid cancer (PTC) treatment are presented with two surgery options: thyroidectomy and hemithyroidectomy. Permanent postoperative complications aggravate patients` quality of life (HR‑QoL). In addition to the standard indicators (complications and recurrence rate), the comparison of the HR‑QoL indicators after various surgical variants gives the possibility to assess the long‑term impact of treatment on apatient’s condition. Objective — to identify differences in self‑reported mental and physical indicators of HR‑QoL before and 6 months after surgeries for low‑risk PTC; to compare the HR‑QoL indicators after surgery of various scope, and to determine which of health aspects were mostly changed. Materials and methods. The study was designed as aprospective cohort monocenter trial. The study involved 163 patients with «low risk» PTC, who were divided into two groups: Igroup consisted of 120 patients after thyroidectomy; II group included 43 subjects hemithyroidectomy. To assess HR‑QoL, the SF‑36 questionnaire was used before surgery and 6 months after surgery. Results. Assessment of the Igroup patients 6 months after the surgery demonstrated asignificant decrease in almost all indicators of the physical and psychological component of patients’ HR‑QoL (p&nbsp, Хірургічна тактика лікування папілярного раку щитоподібної залози (ПРЩЗ) переважно представлена двома варіантами операції— тиреоїдектомією та гемітиреоїдектомією. Перманентні післяопераційні ускладнення знижують якість життя пацієнтів, пов’язану зі здоров’ям (Health‑related quality of life (HR‑QoL)). Порівняння показників HR‑QoL після різних варіантів операцій дає змогу оцінити віддалений вплив лікування на стан пацієнта, окрім стандартних показників (ускладнення, рецидивування). Мета роботи— виявити відмінність усамооцінці психічного та фізичного аспектів HR‑QoL до хірургічного лікування зприводу ПРЩЗ низького ризику ічерез 6 міс; порівняти показники HR‑QoL після операцій різного обсягу; визначити, вяких аспектах здоров’я відбулися найбільші зміни. Матеріали та методи. Дизайн дослідження— проспективне когортне моноцентрове. Удослідження було залучено 163 хворих на ПРЩЗ низького ризику, яких розподілили на дві групи: групі І (n=120) виконали тиреоїдектомію, групі ІІ (n=43)— гемітиреоїдектомію. Проведено оцінку HR‑QoL за допомогою опитувальника SF‑36 перед втручанням ічерез 6міс після операції. Результати. Угрупі Ічерез 6міс після операції зафіксовано статистично значуще зниження практично всіх показників фізичного та психологічного компонентів HR‑QoL (p&nbsp

Thyroid cancer is the 9th most common cancer in the world. Thus, in the year 2020, 586.000 cases of thyroid cancer were registered worldwide. The incidence rate among women is 10.1 per 100 thousand population, and among men— 3.1 per 100 thousand population. In Ukraine, in 2019, the standardized rate of incidence of thyroid cancer (world standard) was 6.9 per 100.000 population (2.8 among men, 10.5 among women). In the structure of the incidence of malignant neoplasms of the cervical spine, thyroid cancer ranks first place among women aged 18 — 29(19.9%), fourth among both men aged 18 — 29(8.3%, and women aged 30 — 54(8.1%). Over the past 40 years, increased incidence of thyroid cancer (in particular, papillary thyroid cancer) is observed in most countries, which can be explained by various factors, for example, overdiagnosis, achange in the prevalence of modified risk factors. In Ukraine, in the period from 1989 to 2012, the rate of incidence of papillary thyroid cancer among men increased by 115%, among women— by 137%, the annual increase in incidence of papillary thyroid cancer for men and women was 5 and 6%, respectively. Multifocality in papillary thyroid cancer is acharacteristic feature that is much more common in pediatric patients than in adults, but the number of studies in children is limited, which is associated with alower prevalence of the disease in children. The results of investigations on the multifocality predictors and its role in influencing relapse, persistence, and survival in patients with papillary thyroid cancer are conflicting in both adults and pediatric population. Among the risk factors of multifocality, asmaller number of controversies concerns the links of metastasis in the lymphatic nodes, radiation in the anamnesis, childhood age, and for bilaterality— multifocality of the primary lobe and the presence of contralateral benign nodes (in adults). Other factors as predictors of multifocality have controversial significance and deserve attention in further research. The identification of reliable predictors of multifocality, especially with the help of preoperative data analysis, as well as multifocality risk stratification will facilitate the complex decision‑making process for the correct treatment tactics of children and adults with papillary thyroid cancer. &nbsp, Рак щитоподібної залози (РЩЗ) посідає 9‑те місце всвіті за рівнем захворюваності. У2020р. усвіті зареєстровано 586 тис. випадків РЩЗ. Рівень захворюваності серед жінок становить 10,1 на 100 тис. населення, серед чоловіків— 3,1 на 100 тис. населення. ВУкраїні у2019р. стандартизований показник захворюваності на РЩЗ (світовий стандарт) становив 6,9 на 100тис. населення (2,8— серед чоловіків, 10,5— серед жінок). Уструктурі захворюваності на злоякісні новоутворення РЩЗ посідає перше місце серед жінок віком 18—29 років (19,9%), четверте місце— серед чоловіків віком 18—29 років (8,3%), атакож серед жінок віком 30—54 роки (8,1%). Останніх 40років убільшості країн спостерігається зростання рівня захворюваності на РЩЗ (зокрема на папілярний рак щитоподібної залози (ПРЩЗ)), що пояснюють різними чинниками, наприклад, надмірною діагностикою, зміною поширеності модифікованих чинників ризику. ВУкраїні за період з1989 до 2012р. рівень захворюваності на РЩЗ серед чоловіків зріс на 115%, серед жінок— на 137%, щорічний приріст захворюваності на РЩЗ для чоловіків іжінок становив 5 та 6% відповідно. Мультифокальність при ПРЩЗ єхарактерною ознакою, що набагато частіше трапляється вдитячому віці, ніж удорослих, але кількість досліджень удітей обмежена, що пов’язують зменшою поширеністю захворювання удітей. Дані досліджень щодо чинників прогнозування мультифокальності та її ролі увпливі на рецидив, персистенцію івиживаність пацієнтів зПРЩЗ суперечливі як удорослих, так іу дітей. Серед чинників ризику мультифокальності менша кількість суперечок стосується зв’язків зметастазуванням улімфатичні вузли, опроміненням ванамнезі, дитячим віком, адля двобічності— змультифокальністю первинної частки та наявністю контралатеральних доброякісних вузлів (у дорослих). Інші чинники як предиктори мультифокальності мають суперечливе значення та варті уваги уподальших дослідженнях. Визначення надійних предикторів мультифокальності, особливо за допомогою аналізу доопераційних даних, атакож стратифікація ризику мультифокальності дадуть змогу полегшити складний процес прийняття рішень для правильної тактики лікування дітей ідорослих зПРЩЗ. &nbsp

Background. The sensitivity of the ultrasound method to determine lymph node metastases of papillary thyroid cancer (PTC) to the central lymphatic collector of the neck at the preoperative stage is low, 49 % only, therefore assessment of the factors leading to the prolongation of the process is of great importance in the development of surgical treatment tactics.Aim — to evaluate factors that increase the risk of locoregional metastases of papillary thyroid cancer and substantiate the advisability of systematic central neck dissection (SCND).Materials and methods. A retro-prospective single center study of the risk of PTC prolongation in the form of locoregional metastases (LRM) was carried out. The data of 514 patients operated for papillary thyroid disease were processed. The main group included 240 patients in whom LRM was found according to the results of histopathological examination (HPE), control group consisted of 274 patients without LRMsigns. The following signs were taken into account: multifocal lesions of the thyroid gland, the patients’age, gender, presence of thyroiditis, the size of the dominant tumor, invasion of adipose tissue. In order to substantiate the expediency of the SCND, retrospective processing of the data of 514 patients, operated from 2018 to 2020, was carried out for PTC, in which the presence of metastases was not cytologically confirmed at the preoperative stage (cN0).Results. The mean age of patients of the main group was lower than in the control group (p < 0.001). The median size of the primary tumor in patients of the main group was significantly higher than in the control group (p < 0.001). The men portion in the main group was significantly higher than in the control group, and the part of women vice versa (p < 0.05). Invasion of the tumor into the adipose tissue in the main group occurred almost twice as often (p < 0.01). The number of patients with multifocal lesions in both groups was practically the same and did not differ statistically (p > 0.05). Ipsilateral and contralateral localization of tumors in both groups did not differ significantly (p > 0.05). The presence of thyroiditis in the control group was higher than in the main group (p < 0.05). The diagnostic efficiency (DE) of accounting for the factor of invasion into adipose tissue was 64.8 %, tumor size over 1.3 cm — 66.7 %, age up to 47 years — 60.0 %. The frequency of detecting metastases with cN0 at the preoperative stage, according to HPE results, was 25.8 %.Conclusions. The reliability of preoperative imaging and diagnostic methods does not allow to ignore the likelihood of LRM and not perform SCND. According to the obtained data, in 25.8 % of casesmetastases were verified based on HPE owing to thesystematic central neck dissection. Male gender (p < 0.01), age of patients (p < 0.001), size of primary tumor (p < 0.001), invasion of adipose tissue (p < 0.01) can serve as predictors of the increased LRMPTC risk. The presence of invasion of adipose tissue (diagnostic efficacy 64.8 %), tumor size more than 1.3 cm (66.7 % DE) and age < 47 (60.0 % DE) increased the risk of LRMPTC. The presence of thyroiditis (the frequency of thyroiditis exposure in control group was higher than in the main group (p < 0.05)), contralateral lesions of the thyroid gland (p > 0.05), multifocal lesions (p > 0.05) cannot serve as reliable prognostic factors for the increased LRMrisk., Чутливість ультразвукового дослідження щодо виявлення метастазів папілярного раку щитоподібної залози (ПРЩЗ) у лімфатичні вузли центрального колектора шиї на доопераційному етапі є низькою — 49 %, тому оцінка чинників, які призводять до пролонгації процесу, має важливе значення для розробки післяопераційної лікувальної тактики.Мета роботи — оцінити чинники, які підвищують ризик локорегіонарного метастазування (ЛРМ) ПРЩЗ та обґрунтувати доцільність систематичної профілактичної центральної дисекції шиї.Матеріали та методи. Проведено ретропроспективне моноцентрове дослідження ризику пролонгації ПРЩЗ у вигляді ЛРМ. Опрацьовано дані 514 пацієнтів, прооперованих з приводу ПРЩЗ. До основної групи відібрано 240 хворих, у яких виявлено ЛРМ за результатами патогістологічного дослідження (ПГД), до контрольної групи — 274 пацієнтів без ознак ЛРМ. Аналізували такі ознаки: багатофокусність ураження щитоподібної залози, вік пацієнтів, стать, наявність тиреоїдиту, розмір домінантної пухлини, інвазія в жирову клітковину. Для обґрунтування доцільності систематичної профілактичної цент­ральної дисекції шиї проведено ретроспективну обробку даних 514 пацієнтів, прооперованих у період з 2018 до 2020 р. з приводу ПРЩЗ, у яких на доопераційному етапі не було цитологічно підтверджено наявність метастазування (cN0).Результати. В основній групі середній вік хворих був нижчим за такий пацієнтів контрольної групи (p < 0,001). Медіана розміру первинної пухлини у пацієнтів основної групи статистично значущо перевищувала показник контрольної групи (p < 0,001). Частка чоловіків в основній групі була значущо більшою, ніж у контрольній групі, а жінок — навпаки (p < 0,05). Інвазія пухлини у жирову клітковину в основній групі траплялася майже вдвічі частіше (p < 0,01). Частка пацієнтів з багатофокусним ураженням в обох групах була практично однаковою і статистично значущо не відрізнялася (р > 0,05). Частота виявлення іпсилатеральної та контралатеральної локалізації пухлин у групах статистично значущо не відрізнялася (p > 0,05). Частота виявлення тиреоїдиту у контрольній групі була більшою, ніж в основній (p < 0,05). Частота виявлення метастазів з cN0 на доопераційному етапі за результатами ПГД становила 25,8 %. Висновки. Надійність доопераційних візуалізаційних методів діагностики не дає змоги ігнорувати вірогідність наявності локорегіонарного метастазування папілярного раку щитоподібної залози та не виконувати системну профілактичну центральну ди­­секцію шиї, лімфаденектомію. За нашими даними, у 25,8 % випадках метастази верифікували за результатами ПГД завдяки систематичній центральній лімфодисекції шиї. Такі чинники, як чоловіча стать (p < 0,05), вік хворих (p < 0,001), розмір первинної пухлини (p < 0,001) та інвазія у жирову клітковину (p < 0,01), можуть бути предикторами підвищеного ризику ЛРМ ПРЩЗ. Наявність інвазії у жирову клітковину (діагностична ефективність — 64,8 %), розмір пухлини > 1,3 см (66,7 %) та вік < 47 років (60,0 %) підвищують ризик ЛРМ ПРЩЗ. Наявність тиреоїдиту (частота виявлення тиреоїдиту в контрольній групі перевищувала таку в основній групі (р < 0,05)), контралатеральне ураження щитоподібної залози (р > 0,05), багатофокусність ураження (p > 0,05) не є надійними прогностичними чинниками підвищеного ризику ЛРМ.

Purpose of the study. To determine the sensitivity and specificity of central lymph nodes (CLN) ultrasound in the detection of papillary thyroid cancer metastases (PTCM), and the possibility of detecting metastases with ultrasound, depending on their size. Materials and methods. A retrospective mono­centric study of PTCM ultrasound detecting capabilities was carried out using a linear sensor with a frequency of 3—12 MHz.The presence of metastases in the CLN was assessed in 239 patients with a diagnosis of papillary thyroid cancer (PTC) by ultrasound before surgery (extrafascial thyroidectomy, central eck dis­section, lymphadenectomy), with further histopatho­logical examination. We determined the sensitivity and specificity of ultrasound in detecting PTCM in the central lymphatic collector.The predictive value of a positive and egative ultrasound results were calculated. The probability of detecting PTCM is presented depending on their size. Results and discussion. Calculations of the operational characteristics of CLN ultrasound showed (95 % CI — confidence interval): the sensitivity of the method is 0.49 (0.43; 0.55), the specificity of the method is 0.96 (0.92; 0.98). Predictive value of a positive ultrasound result: 0.92 (0.88; 0.95). Predictive value of a egative ultrasound result: 0.64 (0.58; 0.70).The results indicate a low sensitivity and high specificity of ultrasound in detecting metastases in the CLN. In addition, if the size of the PTCMare ≥ 1.2 cm, the probability of its detection is 95 %. 76.2 % of observations fall within the range of PTCM sizes up to 0.6 cm, the probability of their detection on ultrasound is 0.47. Conclusions. The sensitivity of ultrasound in detecting PTCM in the CLN is low, this is due to the fact that 76.5 % of metastases fall within the range of sizes up to 0.6 cm, the probability of detection of which does ot exceed 0.47.The specificity of CLN ultrasound is high— if a PTCM is detected, it will be verified with 95 % probability.If the size of the metastasis in the CLNis ≥ 1.2 cm, the probability of its detection on ultrasound is 95 %.If PTCM is detected on ultrasound, this, as a rule, will be confirmed histologically. Negative ultrasound result is often erroneous.Since the probability ofdetecting most metastases in CLN on ultrasound is 0.47, it is ecessary to apply an additional method of their verification, amely: using of the latest advanced ultrasound imaging technologies. Prophylactic central lymph dissection of the eck with intraoperative histological examination should be performed in all patients with suspected or proven papillary thyroid cancer., Цель работы — определить чувствительность и специфичность ультразвукового исследования (УЗИ) центральных лимфоузлов шеи (ЦЛУШ) относительно выявления метастазов папиллярного рака щитовидной железы (МПРЩЖ) на дооперационном этапе и возможности визуализации этих метастазов в зависимости от их размера. Материалы и методы. Проведено ретро-проспективное моноцентровое исследование возможностей УЗИ относительно выявления МПРЩЖ с использованием линейного датчика частотой 3—12 МГц. Наличие метастазов в ЦЛУШ оценили у 239 пациентов с диагнозом «рак щитовидной железы» по данным УЗИ до операции (экстрафасциальная тиреоидэктомия, центральная диссекция шеи, лимфаденэктомия) и результатам патогистологического исследования после операции. Определили чувствительность и специфичность УЗИ относительно выявления МПРЩЖ в центральный лимфатический коллектор. Рассчитали прогностическую ценность положительного и отрицательного результата УЗИ. Определили вероятность обнаружения МПРЩЖ в зависимости от их размера. Результаты и обсуждение. Расчеты опера­ционных характеристик УЗИ метастазов в ЦЛУШ показали, что чувствительность метода — 0,49 (95 % доверительный интервал (ДИ) — 0,43; 0,55), специфичность метода — 0,96 (95 % ДИ — 0,92; 0,98), прогностическая ценность положительного результата УЗИ — 0,92 (95 % ДИ — 0,88; 0,95), прогностическая ценность отрицательного результата УЗИ — 0,64 (95 % ДИ — 0,58; 0,70). Полученные результаты свидетельствуют о низкой чувствительности и высокой специфичности УЗИ относительно выявления метастазов в ЦЛУШ. Выводы. Чувствительность УЗИ относительно выявления метастазов в ЦЛУШ низкая, что обусловлено тем, что 76,5 % метастазов попали в интервал размеров, Мета роботи — визначити чутливість і специфічність ультразвукового дослідження (УЗД) центральних лімфовузлів шиї (ЦЛВШ) щодо виявлення метастазів папілярного раку щитоподібної залози (МПРЩЗ) на доопераційному етапі та можливості візуалізації цих метастазів залежно від їх розміру. Матеріали та методи. Проведено ретро-проспективне моноцентрове дослідження можливостей УЗД щодо виявлення МПРЩЗ з використанням лінійного датчика частотою 3—12 MГц. Наявність метастазів у ЦЛВШ оцінено у 239 пацієнтів з діагнозом «папілярний рак щитоподібної залози» за даними УЗД до операції (екстрафасціальна тиреоїдектомія, центральна дисекція шиї, лімфаденектомія) та результатами патогістологічного дослідження після операції. Визначали чутливість і специфічність УЗД щодо виявлення МПРЩЗ у центральний лімфатичний колектор. Розраховано прогностичну цінність позитивного та негативного результату УЗД. Визначено вірогідність виявлення МПРЩЗ залежно від їх розміру. Результати та обговорення. Розрахунки операційних характеристик УЗД метастазів у ЦЛВШ показали, що чутливість методу — 0,49 (95 % довірчий інтервал (ДІ) — 0,43; 0,55), специфічність методу — 0,96 (95 % ДІ — 0,92; 0,98), прогностична цінність позитивного результату УЗД — 0,92 (95 % ДІ — 0,88; 0,95), прогностична цінність негативного результату УЗД — 0,64 (95 % ДІ — 0,58; 0,70). Отримані результати свідчать про низьку чутливість і високу специфічність УЗД щодо виявлення метастазів у ЦЛВШ. Висновки. Чутливість УЗД щодо виявлення метастазів у ЦЛВШ є низькою, що зумовлено тим, що 76,5 % метастазів потрапили в інтервал розмірів

In Papillary Thyroid Cancer (PTC) in recent years an immunohistochemical markers were detected. Several authors consider their use as perspective to predict tumor behavior and the risk of recurrence and for differential diagnosis between different variants of PTC. However, the data obtained during various studies are controversial, which necessitates further research.Materials and methods: Using standard methods, the pathogistological material was obtained after surgical treatment of 273 patients with PTC. Expression of immunohistochemical markers: TTF1 and Gal3 - in 48 patients, p53 - in 50 patients, Ki-67 in 53 patients, NIS in 44 patients detected immunohistochemically. The connection between the histological type of tumor, the level of expression of immunohistochemical markers and the histological signs of aggressive tumor behavior are analyzed: multifocal, capsule invasion, extratireoidal invasion, lymph node damage.Results: In the analysis of data obtained with the use of standard histological techniques, it was found that the most aggressive variant was cylindrical cells PTC with a high incidence of extrathyroid invasion - 5.4 %, a capsule invasion -7.2 %, multifocal growth - 10.8 %, metastatic lymph nodes – 17.1 %. The high levels of TTF1 and Ki-67 expression, as well as the absence of NIS expression, were reliably associated with metastatic lymph node involvement (p, При папиллярном раке щитовидной железы (ПРЩЗ) в последнее время определяют экспрессию иммуногистохимических маркеров. Ряд авторов считает перспективным их использование для прогнозирования риска рецидива ПРЩЗ и для дифференциальной диагностики между различными вариантами ПРЩЖ. Но данные, полученые во время различных исследований, имеют противоречивый характер, что обуславливает необходимость дальнейших исследований.Материалы и методы: стандартными методами исследовался патогистологический материал, полученный после оперативного лечения 273 больных с ПРЩЗ. Иммуногистохимическими методами - экспрессия иммуногистохимических маркеров: ТТF1 и Gal3 - у 48 пациентов, р53 - у 50 больных, Кi67 - у 53 больных, NIS - у 44 пациентов. Проанализирована связь гистологического типа опухоли, уровня экспрессии иммуногистохимических маркеров гистологических признаков агрессивного поведения опухоли: мультифокальность, инвазия в капсулу, экстратиреоидная инвазия, поражение лимфоузлов.Результаты: При анализе данных, которые были получены с использованием стандартных гистологических методов, выявлено, что наиболее агрессивным гистологическим вариантом оказался ПРЩЗ из цилиндрических клеток, который характеризовался высокой частотой экстратиреоидной инвазии - 5,4 %, инвазии в капсулу - 7,2 %, мультифокального роста - 10,8 %, наличием метастатического поражения лимфоузлов - 17,1 %. При анализе иммуногистохимических данных выявлено, что высокий уровень экспрессии TTF1 и Ki-67, а так же отсутствие экспрессии NIS были достоверно связаны с метастатическим поражением лимфоузлов (р, При папілярному раку щитоподібної залози (ПРЩЗ) в останні роки визначають експресію імуногістохімічних маркерів. Ряд авторів вважає перспективним їх використання для прогнозування ризику рецидиву ПРЩЗ та для диференційної діагностики між різними варіантами ПРЩЗ. Але дані отримані під час різних досліджень мають суперечливий характер, що обумовлює необхідність подальших досліджень.Матеріали і методи: стандартними методами досліджувався патогістологічний матеріал отриманий після оперативного лікування 273 хворих з ПРЩЗ. Імуногістохімічними методами вивчалася експресія імуногістохімічних маркерів: ТТF1 та Gal3 – у 48 пацієнтів, р53 – у 50 хворих, Кi-67 – у 53 хворих, NIS - у 44 пацієнтів. Проаналізований зв'язок гістологічного типу пухлини, рівня експресії імуногістохімічних маркерів та гістологічних ознак агресивної поведінки пухлини: мультифокальність, інвазія в капсулу, екстратиреоїдна інвазія, ураження лімфовузлів.Результати: При аналізі даних, що отримані з застосуванням стандартних гістологічних методик виявлено, що найбільш агресивним виявився ПРЩЗ з циліндричних клітин, який характеризувався високою частотою екстратиреоїдної інвазії 5,4 %, інвазії в капсулу - 7,2 %, мультифокального росту - 10,8 %, наявністю метастатичного ураження лімфовузлів - 17,1 %. При аналізі іміногістохімічних даних виявлено, що високий рівень експресії TTF1 та Ki-67, а також відсутність експресії NIS були достовірно пов’язані з метастатичним ураженням лімфовузлів (р

Мета роботи – встановити особливості порушень обміну кальцію і фосфору у хворих, оперованих з приводу папілярного раку щитоподібної залози (ЩЗ).Матеріали та методи. У дослідження було включено 50 хворих на папілярний рак ЩЗ. Усім хворим було проведено тиреоїдектомію з подальшим призначенням супресивної дози препаратів тиреоїдних гормонів.Результати та обговорення. У перші дві доби у 14 (28%) хворих виникли скарги, характерні для гіпопаратиреозу. Початковий об’єм ЩЗ не впливав на частоту розвитку післяопераційного гіпопаратиреозу. Вміст паратгормону (ПТГ) після операції у межах нормальних значень спостерігався у 39 пацієнтів (78%), 11 (22%) мали низькі показники ПТГ. Нормальний післяопераційний показник ПТГ виключає подальший розвиток симптоматичної гіпокальціємії.Висновки. Транзиторна гіпокальціємія в ранньому післяопераційному періоді після тиреоїдектомії розвивається у 32% хворих з папілярним раком ЩЗ., Цель работы – установить особенности нарушений обмена кальция и фосфора у больных после операции по поводу папиллярного рака щитовидной железы (ЩЖ).Материалы и методы. В исследование включены 50 больных папиллярным раком ЩЖ. Всем больным была проведена тиреоидэктомия с дальнейшим назначением супрессивной дозы препаратов тиреоидных гормонов.Результаты и обсуждение. В первые двое суток у 14 (28%) больных возникли жалобы, характерные для гипопаратиреоза. Начальный объем ЩЖ не влиял на частоту развития послеоперационного гипопаратиреоза. Содержание паратгормона (ПТГ) после операции в пределах нормальных значений наблюдалось у 39 пациентов (78%), 11 (22%) имели низкие показатели ПТГ. Нормальный послеоперационный показатель ПТГ исключает дальнейшее развитие симптоматической гипокальциемии.Выводы. Транзиторная гипокальциемия в раннем послеоперационном периоде после тиреоидэктомии развивается у 32% больных папиллярным раком щитовидной железы., The aim of the study – to analyze the changes in calcium and phosphorus metabolism in patients who underwent thyroidectomy due to papillary thyroid cancer.Materials and methods. 50 patients with papillary thyroid cancer were included in the study. All patients underwent thyroidectomy and post-op received suppressive doses of thyroxine.Results and discussion. Post –op during the first 2 days 14 (28%) patients had complaints characteristic for hypoparathyroidism. The initial thyroid volume did not influence the frequency of development of postoperative hypoparathyroidism. The level of parathyroid hormone (PTH) after thyroidectomy was within the normal range in 39 patients (78%), 11patients (22%) had low level of PTH. The normal postoperative level of PTH eliminates further development of symptomatic hypocalcemia.Conclusions. Transient hypocalcemia in early postoperative period after thyroidectomy develops in 32% patients with papillary thyroid cancer.

The aim of the study – to analyze the changes in calcium and phosphorus metabolism in patients who underwent thyroidectomy due to papillary thyroid cancer.Materials and methods. 50 patients with papillary thyroid cancer were included in the study. All patients underwent thyroidectomy and post-op received suppressive doses of thyroxine.Results and discussion. Post –op during the first 2 days 14 (28%) patients had complaints characteristic for hypoparathyroidism. The initial thyroid volume did not influence the frequency of development of postoperative hypoparathyroidism. The level of parathyroid hormone (PTH) after thyroidectomy was within the normal range in 39 patients (78%), 11patients (22%) had low level of PTH. The normal postoperative level of PTH eliminates further development of symptomatic hypocalcemia.Conclusions. Transient hypocalcemia in early postoperative period after thyroidectomy develops in 32% patients with papillary thyroid cancer., Цель работы – установить особенности нарушений обмена кальция и фосфора у больных после операции по поводу папиллярного рака щитовидной железы (ЩЖ).Материалы и методы. В исследование включены 50 больных папиллярным раком ЩЖ. Всем больным была проведена тиреоидэктомия с дальнейшим назначением супрессивной дозы препаратов тиреоидных гормонов.Результаты и обсуждение. В первые двое суток у 14 (28%) больных возникли жалобы, характерные для гипопаратиреоза. Начальный объем ЩЖ не влиял на частоту развития послеоперационного гипопаратиреоза. Содержание паратгормона (ПТГ) после операции в пределах нормальных значений наблюдалось у 39 пациентов (78%), 11 (22%) имели низкие показатели ПТГ. Нормальный послеоперационный показатель ПТГ исключает дальнейшее развитие симптоматической гипокальциемии.Выводы. Транзиторная гипокальциемия в раннем послеоперационном периоде после тиреоидэктомии развивается у 32% больных папиллярным раком щитовидной железы., Мета роботи – встановити особливості порушень обміну кальцію і фосфору у хворих, оперованих з приводу папілярного раку щитоподібної залози (ЩЗ).Матеріали та методи. У дослідження було включено 50 хворих на папілярний рак ЩЗ. Усім хворим було проведено тиреоїдектомію з подальшим призначенням супресивної дози препаратів тиреоїдних гормонів.Результати та обговорення. У перші дві доби у 14 (28%) хворих виникли скарги, характерні для гіпопаратиреозу. Початковий об’єм ЩЗ не впливав на частоту розвитку післяопераційного гіпопаратиреозу. Вміст паратгормону (ПТГ) після операції у межах нормальних значень спостерігався у 39 пацієнтів (78%), 11 (22%) мали низькі показники ПТГ. Нормальний післяопераційний показник ПТГ виключає подальший розвиток симптоматичної гіпокальціємії.Висновки. Транзиторна гіпокальціємія в ранньому післяопераційному періоді після тиреоїдектомії розвивається у 32% хворих з папілярним раком ЩЗ.

За останнє десятиліття у Сумській області відмічається надзвичайне поширення патології щитоподібної залози (ЩЗ), яке перевищує загальноукраїнські показники. Метою роботи є аналіз статистичних даних захворюваності населення Сумської області на рак щитоподібної залози в період 2004–2014 років. Результати дослідження. За даними Національного канцер-реєстру, у період 2004–2014 років було зареєстровано 1131 випадки раку ЩЗ (РЩЗ) (в середньому за рік – 102,82 ± 10,05). За період спостереження 2004–2014 років найвища захворюваність на РЩЗ спостерігалась в Буринському, Краснопільському, Кролевецькому, Тростянецькому, Шосткінському районах та в м. Суми. При проведенні вікового аналізу пацієнтів з РЩЗ виявлено, що найвища захворюваність відмічається у людей віком від 40 до 59 років. При дослідженні гістологічних типів злоякісних пухлин ЩЗ було виявлено, що значну перевагу має папілярний рак ЩЗ, питома частка якого коливається від 70,37 % до 81,75 % від загальної кількості всіх РЩЗ. Помітну частку займає фолікулярний рак ЩЗ, вона коливається в різні роки в межах 13,14–25 %. Захворюваність медулярний рак знаходиться в межах від 1,35 % до 5,83 %, недиференційований та плоскоклітинний рак ЩЗ, в залежності від року спостереження, коливається від 0 до 3,33 %. Співвідношення гістологічних типів РЩЗ відповідає аналогічним даним, характерних для інших країн (World Health Organization, 2004). На зростання кількості хвороб ЩЗ у Сумському регіоні здійснюють вплив комплекс різних факторів: забруднення навколишнього середовища солями важких металів, радіонуклідами, йододефіцит, пов’язаний з геохімічними та кліматичними факторами, а також у значному ступені – покращення клінічної та морфологічної діагностики. The last decade in Sumy region has been marked with extraordinary incidence of malignant tumors of the thyroid gland (TG), which is higher than the nationwide figures. The aim is to analyze the statistics of thyroid cancer incidence in Sumy region during 2004-2014. Research results. According to the National Cancer Registry, during 2004–2014 there were 1 131 cases of thyroid cancer (TC) registered (average is 102.82 ± 10.05 per year). The highest incidence rates in Sumy region are observed in Sumy city and also in Shostka, Krolevets, Trostyanets, Burin, Krasnopillya districts. Age analysis of patients with thyroid cancer showed that the highest incidence was observed in people at the age 40 to 59 years. The study of histological types of malignant tumors of the thyroid demonstrated that papillary thyroid cancer had significant prevalence; it ranged from 70.37 % to 81.75 % among all thyroid cancers. Follicular thyroid cancer had a significant rate, it varied in different years within 13,14–25 %. The ratio of histological types of thyroid cancer corresponds to similar data characteristic of other countries (World Health Organization, 2004). Different factors influence the incidence rate of thyroid disease in Sumy region, such as environmental contamination by salts of heavy metals, radionuclides, iodine deficiency, which is associated with geochemical and climatic factors, as well as significant improvement of clinical and morphological diagnosis. За последнее десятилетие в Сумской области отмечается чрезвычайное распространение патологии щитовидной железы (ЩЖ), превышающее общеукраинские показатели. Целью работы является анализ статистических данных о заболеваемости населения Сумской области раком щитовидной железы в период 2004–2014 годов. Результаты исследования. По данным Национального канцерреестра, в период 2004–2014 годов было зарегистрировано 1131 случаев рака щитовидной железы (РЩЖ) (в среднем за год – 102,82 ± 10,05). Наиболее высокие показатели заболеваемости в Сумской области наблюдаются в Бурынском, Краснопольском, Кролевецком, Тростянецком, Шосткинском районах и в г. Сумы. При проведении возрастного анализа пациентов с РЩЖ обнаружено, что самая высокая заболеваемость отмечается у людей в возрасте от 40 до 59 лет. При исследовании гистологических типов злокачественных опухолей щитовидной железы было выявлено, что значительное преимущество имеет папиллярный рак щитовидной железы, удельный вес которого колеблется от 70,37 % до 81,75 % от общего количества всех РЩЖ. Заметную долю занимает фолликулярный рак щитовидной железы, она колеблется в разные годы в пределах 13,14–25 %. Соотношение гистологических типов РЩЖ соответствует аналогичным данным, характерным для других стран (World Health Organization, 2004). Рост количества болезней щитовидной железы в Сумском регионе оказывают влияние комплекс различных факторов: загрязнение окружающей среды солями тяжелых металлов, радионуклидами, йододефицит, связанный с геохимическими и климатическими факторами, а также в значительной степени – улучшение клинической и морфологической диагностики.

This study retrospectively evaluated the efficacy of frozen section of lymph nodes in the neck during surgery for papillary thyroid cancer in order to determine the amount of dissection. The frequency of metastasis to regional lymph nodes was 35,6%. The diagnostic sensitivity, specificity and efficiency of frozen section neck lymph nodes during surgery for papillary thyroid cancer were 91,7%, 85,7% and 87.8% respectively., В настоящем исследовании ретроспективно оценена эффективность применения экспресс-гистологического исследования лимфатических узлов шеи во время операции по поводу папиллярного рака щитовидной железы с целью определения объема диссекции. Частота метастазирования в регионарные лимфатические узлы составила 35,6%. Диагностическая чувствительность, специфичность и эффективность ЭГИ лимфатических узлов шеи во время операции по поводу ПРЩЖ составили 91,7%, 85,7% и 87,8% соответственно.

В настоящем исследовании ретроспективно оценена эффективность применения экспресс-гистологического исследования лимфатических узлов шеи во время операции по поводу папиллярного рака щитовидной железы с целью определения объема диссекции. Частота метастазирования в регионарные лимфатические узлы составила 35,6%. Диагностическая чувствительность, специфичность и эффективность ЭГИ лимфатических узлов шеи во время операции по поводу ПРЩЖ составили 91,7%, 85,7% и 87,8% соответственно., This study retrospectively evaluated the efficacy of frozen section of lymph nodes in the neck during surgery for papillary thyroid cancer in order to determine the amount of dissection. The frequency of metastasis to regional lymph nodes was 35,6%. The diagnostic sensitivity, specificity and efficiency of frozen section neck lymph nodes during surgery for papillary thyroid cancer were 91,7%, 85,7% and 87.8% respectively.

Проведен анализ результатов лечения 481 больного детского и подросткового возраста с гистологически подтвержденным папиллярным раком щитовидной железы. В исследовании оценивались истории болезни 310 пациентов женского и 171 — мужского пола (соотношение Ж:М = 1,8:1,0). Средний возраст составил 12,8 ± 0,1 года. Папиллярные карциномы щитовидной железы обладали высоким биологическим потенциалом злокачественности, что выражалось коротким предшествующим периодом развития заболевания с высокой органо- и лимфоинвазивностью (экстратиреоидное распространение опухоли — 52,4%; регионарное метастазирование — 55,0%; отдаленное метастазирование в легкие —11,6%). Пациентам были проведены следующие оперативные вмешательства: тиреоидэктомия — 162 (33,7%), тиреоидэктомия с радикальной лимфодиссекцией шеи — 268 (55,7%), гемитиреоидэктомия с резекцией противоположной доли — 51 (10,6%). Выполнение тиреоидэктомии снизило риск развития рецидивов заболевания в 3,2 раза (с 2,3% до 0,7%) по сравнению с органосохраняющими операциями. Оптимальным протоколом лечения папиллярного рака щитовидной железы у детей и подростков является тиреоидэктомия, при необходимости дополненная лимфодиссекцией шеи с последующей терапией радиоактивным йодом и супрессивной гормонотерапией. Пятилетняя выживаемость составила 99,5%., The authors have conducted an analysis of the results of treatment of a 481 patients of children's and juvenile age with papillary thyroid cancer. Medical records from 310 women and 171 men (F:М ratio = 1.8:1.0) have been analyzed. The median age of patients was 12.8 ± 0.1 years. Papillary thyroid cancer was characterized by high biological malignancy potential, expressed by a short latent period of disease development with high thyroid and lymphatic invasiveness (extrathyroid tumour invasion in 52,4%; regional metastases in 55,0%; distant metastases to lungs in 11,6% of cases). Patients underwent the following operative interventions: thyroidectomy to 162 (33,7%), thyroidectomy with neck dissection to 268 (55,7%), hemithyroidectomy with resection of contralateral lobe in 51 (10,6%). Performance of thyroidectomy reduced the risk of development of disease relapses by 3,2 times, from 2,3% to 0,7% as compared to the organ-saving operations. Thyroidectomy with neck dissection followed by radioiodine ablation and suppressive thyroid hormone therapy is an optimum protocol of treatment of papillary thyroid cancer in children and adolescents. Five-year survival rate was 99,5%.