Search

Purpose. To determine the peculiarities of the manifestation of combining ability and the mode of inheritance of yield-related traits in winter barley and to identify genetic sources and promising hybrid combinations for further breeding efforts under conditions of Ukrainian Forest-steppe. Methods. The research was conducted in 2018/19 and 2021/22 at the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat of NAAS of Ukraine. In accordance with generally accepted methods, the degree of phenotypic dominance, heterobeltiosis and effects of general combining ability in the top-cross hybrids of winter barley for key yield components were determined. Results.The variability of the manifestation level of the studied traits in parental components and hybrids in different years were established. According to the indicator of the degree of phenotypic dominance, the variability of the character of inheritance was revealed depending on the traits, hybrid combinations and growing conditions. Hybrid combinations with positive overdominance and dominance of individual yield components were highlighted. In particular, according to plant productivity these combination are: ‘Scarpia’ / ‘MIP Darii’, ‘Scarpia’ / ‘MIP Korsar’, ‘Aborygen’ / ‘MIP Corsar’, ‘Titus’ / ‘MIP Status’, ‘MIP Yanus’ / ‘MIP Status’, ‘Titus’ / ‘Paladin Myronivskyi’, ‘Maybrit’ / ‘Paladin Myronivskyi’ ‘MIP Yanus’ / ‘Paladin Myronivskyi’. The varieties with increased effects of general combining ability for yield-related traits under different growing conditions were distinguished. As follows: productive tillering – ‘Scarpia’, ‘MIP Darii’; grain number per ear – ‘MIP Yanus’, ‘MIP Hladiator’, ‘MIP Status’; 1000 grain weight – ‘Titus’, ‘MIP Korsar’, ‘MIP Status’; grain weight per plant – ‘MIP Yanus’, ‘MIP Status’, ‘MIP Darii’. Conclusions.Selected hybrid combinations with positive overdominance and dominance are of practical value for further breeding to increase individual components and plant productivity in general. The varieties with increased effects of general combining ability are valuable genetic sources for involvement in crossing for improving the certain traits.

Purpose. To determine the peculiarities of the manifestation of combining ability and the mode of inheritance of yield-related traits in winter barley and to identify genetic sources and promising hybrid combinations for further breeding efforts under conditions of Ukrainian Forest-steppe. Methods. The research was conducted in 2018/19 and 2021/22 at the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat of NAAS of Ukraine. In accordance with generally accepted methods, the degree of phenotypic dominance, heterobeltiosis and effects of general combining ability in the top-cross hybrids of winter barley for key yield components were determined. Results. The variability of the manifestation level of the studied traits in parental components and hybrids in different years were established. According to the indicator of the degree of phenotypic dominance, the variability of the character of inheritance was revealed depending on the traits, hybrid combinations and growing conditions. Hybrid combinations with positive overdominance and dominance of individual yield components were highlighted. In particular, according to plant productivity these combination are: ‘Scarpia’ / ‘MIP Darii’, ‘Scarpia’ / ‘MIP Korsar’, ‘Aborygen’ / ‘MIP Corsar’, ‘Titus’ / ‘MIP Status’, ‘MIP Yanus’ / ‘MIP Status’, ‘Titus’ / ‘Paladin Myronivskyi’, ‘Maybrit’ / ‘Paladin Myronivskyi’ ‘MIP Yanus’ / ‘Paladin Myronivskyi’. The varieties with increased effects of general combining ability for yield-related traits under different growing conditions were distinguished. As follows: productive tillering – ‘Scarpia’, ‘MIP Darii’; grain number per ear – ‘MIP Yanus’, ‘MIP Hladiator’, ‘MIP Status’; 1000 grain weight – ‘Titus’, ‘MIP Korsar’, ‘MIP Status’; grain weight per plant – ‘MIP Yanus’, ‘MIP Status’, ‘MIP Darii’. Conclusions. Selected hybrid combinations with positive overdominance and dominance are of practical value for further breeding to increase individual components and plant productivity in general. The varieties with increased effects of general combining ability are valuable genetic sources for involvement in crossing for improving the certain traits., Мета. Визначити особливості прояву комбінаційної здатності та характеру успадкування пов’язаних з урожайністю ознак ячменю озимого й виділити генетичні джерела та перспективні гібридні комбінації для подальшої селекційної роботи в умовах Лісостепу України. Методи. Дослідження проводили у 2018/19 і 2021/22 рр. у Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла НААН. Відповідно до загальноприйнятих методик у топкросних гібридів ячменю озимого визначали ступінь фенотипового домінування, істинний гетерозис та ефекти загальної комбінаційної здатності за основними елементами структури врожайності. Результати. Установлено варіабельність рівня прояву досліджених ознак батьківських компонентів і гібридів у різні роки. За показником ступеня фенотипового домінування виявлено мінливість характеру успадкування залежно від ознак, гібридних комбінацій та умов вирощування. Виділено гібридні комбінації з позитивним наддомінуванням і домінуванням за окремими елементами структури врожайності, зокрема продуктивністю рослини: ‘Scarpia’ / ‘МІП Дарій’, ‘Scarpia’ / ‘МІП Корсар’, ‘Абориген’ / ‘МІП Корсар’, ‘Titus’ / ‘МІП Статус’, ‘МІП Янус’ / ‘МІП Статус’, ‘Titus’ / ‘Паладін Миронівський’, ‘Maybrit’ / ‘Паладін Миронівський’, ‘МІП Янус’ / ‘Паладін Миронівський’. Виокремлено сорти з підвищеними ефектами загальної комбінаційної здатності, пов’язаних з урожайністю ознак за різних умов вирощування: продуктивна кущистість – ‘Scarpia’, ‘МІП Дарій’; кількість зерен у колосі – ‘МІП Янус’, ‘МІП Гладіатор’, ‘МІП Статус’; маса 1000 зерен – ‘Titus’, ‘МІП Корсар’, ‘МІП Статус’; маса зерен із рослини – ‘МІП Янус’, ‘МІП Статус’, ‘МІП Дарій’. Висновки. Виділені гібридні комбінації з позитивним наддомінуванням та домінуванням становлять практичну цінність для подальшої селекції на збільшення продуктивності рослини загалом і окремих елементів її структури. Сорти з підвищеними ефектами загальної комбінаційної здатності є цінними генетичними джерелами для залучення у схрещування з метою поліпшення відповідних ознак.

Purpose. To reveal the peculiarities of inheritance of kernel number per spike in crosses of spring barley cultivars of different origin, purpose of use and botanical varieties, as well as to distinguish effective genetic sources for impro­ving the trait. Methods. The study was carried out at the M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat of National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine in 2019 and 2020. In F1 of spring barley in two diallel crossing schemes the degree of phenotypic dominance, parameters of genetic variation, and combining ability for kernel number per spike were determined. Results. According to the indicator of the degree of phenotypic dominance, all possible types of inheritance of kernel number per spike were identified. In a number of crossing compositions, a change in the type of inheritance depending on the conditions of the year was revealed. Most combinations with overdominance in both years were noted in crossings of the covered awned cultivar ‘Avgur’, as well as the covered awnless cultivar ‘Kozyr’. According to the parameters of genetic variation in crosses of malting varieties (covered awned), correspondence of the additive-dominant model, overdominance and dominance in loci, as well as unidirectional dominance to increasing of the trait caused by dominant effects were revealed. When crossing cultivars of different varieties, a change in gene action in different years was found. In particular, additive-dominant system changed to complementary epistasis, incomplete dominance to overdominance, unidirectional dominance to increa­sing of the trait to multidirectional dominance. The genetic sources of increased general combining ability were identified, as follows: covered awned malting cultivars ‘Quench’ and ‘Avgur’, the naked awned cultivar ‘CDC Rattan’, as well as the covered awnless cultivar ‘Kozyr’. Based on the constants of specific combining ability, the most promising crossing combinations for further breeding efforts were determined. Conclusions. The identified peculiarities of the inheritance of kernel number per spike make it possible to optimally combine parental components of crossings and carry out directional selection to increase the trait when developing spring barley cultivars for different use and different botanical varieties., Мета. Виявити особливості успадкування кількості зерен у колосі, схрещуючи різні за походженням, напрямами використання і різновидностями сорти ячменю ярого, та виокремити ефективні генетичні джерела для поліпшення цієї ознаки. Методи. Дослідження проводили в Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла НААН у 2019 і 2020 рр. В F1 ячменю ярого двох діалельних схем схрещування за кількістю зерен у колосі визначили ступінь фенотипового домінування, параметри генетичної варіації та комбінаційну здатність. Результати. За показником ступеня фенотипового домінування виявлено всі можливі типи успадкування кількості зерен у колосі. У низки комбінацій схрещування встановлено зміну типу успадкування залежно від умов року. Найбільшу кількість комбінацій із наддомінуванням в обох роках відмічено у комбінаціях з плівчастим остистим сортом ‘Авгур’ та безостим сортом ‘Козир’. За параметрами генетичної варіації у схрещуваннях пивоварних сортів (плівчастих остистих) виявлено відповідність адитивно-домінантній моделі, наддомінування і домінування у локусах, а також односпрямованість домінування на збільшення ознаки, зумовлене домінантними ефектами. У схрещуваннях сортів різних ботанічних різновидностей виявлено зміну дії генів у різні роки. А саме: адитивно-домінантної системи – комплементарним епістазом, неповного домінування – наддомінуванням, односпрямованості домінування на збільшення ознаки – різноспрямованістю. Виділено генетичні джерела підвищеної загальної комбінаційної здатності, зокрема плівчасті остисті сорти пивоварного напряму ‘Quench’ і ‘Авгур’, голозерний та безостий сорти ‘CDC Rattan’ і ‘Козир’ відповідно. На основі констант специфічної комбінаційної здатності визначено найбільш перспективні комбінації для подальшої селекційної роботи. Висновки. Виявлені особливості успадкування кількості зерен у колосі дають змогу оптимально комбінувати батьківські компоненти схрещувань і здійснювати цілеспрямований добір на збільшення ознаки у процесі створення ботанічних різновидностей сортів ячменю ярого різних напрямів використання.

Purpose.To reveal the peculiarities of inheritance of kernel number per spike in crosses of spring barley cultivars of different origin, purpose of use and botanical varieties, as well as to distinguish effective genetic sources for impro­ving the trait. Methods.The study was carried out at the M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat of National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine in 2019 and 2020. In F1of spring barley in two diallel crossing schemes the degree of phenotypic dominance, parameters of genetic variation, and combining ability for kernel number per spike were determined.Results.According to the indicator of the degree of phenotypic dominance, all possible types of inheritance of kernel number per spike were identified. In a number of crossing compositions, a change in the type of inheritance depending on the conditions of the year was revealed. Most combinations with overdominance in both years were noted in crossings of the covered awned cultivar ‘Avgur’, as well as the covered awnless cultivar ‘Kozyr’. According to the parameters of genetic variation in crosses of malting varieties (covered awned), correspondence of the additive-dominant model, overdominance and dominance in loci, as well as unidirectional dominance to increasing of the trait caused by dominant effects were revealed. When crossing cultivars of different varieties, a change in gene action in different years was found. In particular, additive-dominant system changed to complementary epistasis, incomplete dominance to overdominance, unidirectional dominance to increa­sing of the trait to multidirectional dominance. The genetic sources of increased general combining ability were identified, as follows: covered awned malting cultivars ‘Quench’ and ‘Avgur’, the naked awned cultivar ‘CDC Rattan’, as well as the covered awnless cultivar ‘Kozyr’. Based on the constants of specific combining ability, the most promising crossing combinations for further breeding efforts were determined. Conclusions.The identified peculiarities of the inheritance of kernel number per spike make it possible to optimally combine parental components of crossings and carry out directional selection to increase the trait when developing spring barley cultivars for different use and different botanical varieties.

Aim. To assess the combining ability, features and nature of the inheritance of the trait “number of grains from the main spike” in varieties of spring durum wheat for their further involvement in breeding programs. Methods. The investigations were carried out at the V. M. Remeslo Institute of Wheat of NAAS of Ukraine. Varieties (‘Zhizel’, ‘MIP Raiduzhna’, ‘Kharkivska 27’, ‘Kharkivska 39’, ‘Spadshchyna’, ‘Kuchumovka’, ‘Tera’) of domestic breeding were involved in crossings according to the full diallel scheme (7 ´ 7). Parental components and F1 were studied in the field in 2016, 2017. Results. The analysis of variance of combining ability showed a significant advantage in general combining abili­ty (GCA) effects. The mean square of the specific combi­ning ability (SCA) was significantly inferior to the GCA, but was significant in both years of the study. Consistently high GCA effects in 2016, 2017 were determined in the variety ‘Tera’ (gi = 1.35; 2.37). Non-alelic gene interaction was not found, which made it possible to analyze the main parame­ters of genetic variation. In two years of investigations, in the phenotypic manifestation of the number of grains from the main spike, dominant effects (H1 and H2) survived over additive ones (D). The average degree of dominance indicated overdominance (H1/D). The indicator of the ave­rage degree of dominance in loci () also indicated overdominance. Dominance was significantly oriented. Dominant effects of genes increased the number of grains, while recessive effects decreased them. At least one group of genes has been identified that has led to dominance. In general, dominant genes (F > 0) or groups of genes dominated quantitatively in cultivar investigated. A high coefficient of heritability in a broad sense (H2 = 0.88; 0.90) indicates a significant phenotypic conditionality to genetic factors. The coefficient of heritability in a narrow sense (h2 = 0.31; 0.38) indicates the average contribution of the additive effects of genes over the dominant ones. Conclusions. The identified breeding and genetic features on the basis of the “number of grains from the main spike” trait make it possible to predict the effectiveness of selections aimed at increasing the trait in the newly hybrid material. However, due to the predominance of dominant effects and overdominance in the genetic control of a trait, selection in later generations will be more effective. Varieties ‘Kharkivska 27’, ‘Kharkivska 39’ and ‘Tera’ should be used as genetic sources to increase the trait “number of grains from the main spike”., Мета. Оцінити комбінаційну здатність, особливості та характер успадкування ознаки «кількість зерен з головного колоса» у сортів пшениці ярої твердої для подальшого їх залучення у селекційні програми. Методи. Дослідження проводили в Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла НААН Ураїни. До схрещувань за повною діалельною схемою (7 ´ 7) були залучені сорти (‘Жізель’, ‘МІП Райдужна’, ‘Харківська 27’, ‘Харківська 39’, ‘Спадщина’, ‘Кучумовка’, ‘Тера’) вітчизняної селекції. Батьківські компоненти та F1 досліджували в польових умовах 2016–2017 рр. Результати. Дисперсійний аналіз комбінаційної здатності виявив значну перевагу ефектів загальної комбінаційної здатності (ЗКЗ). Середній квадрат специфічної комбінаційної здатності (СКЗ) значно поступався ЗКЗ, проте був достовірним в обидва роки досліджень. Стабільно високі ефекти ЗКЗ у 2016 та 2017 рр. було визначено в сорту ‘Тера’ (gi = 1,35; 2,37). Неалельної взаємодії не було виявлено, що дало змогу провести аналіз основних праметрів генетичної варіації. В обидва роки досліджень у фенотиповому прояві кількості зерен з головного колоса домінантні ефекти (H1 та H2) переважали над адититвними (D). Показник середнього ступеня домінування вказував на наддомінування (H1/D). Показник середнього ступеня домінування в локусах () також вказував на наддомінування. Домінування було достовірно спрямованим. Домінантні ефекти генів збільшували кількість зерен, тоді як рецесивні – зменшували. Виявлено щонайменше одну групу генів, яка зумовлювала домінування. Загалом кількісно у дослідженнях сортів переважали домінантні гени (F > 0), або групи генів. Високий коефіцієнт успадковуваності у широкому розумінні (H2 = 0,88; 0,90) свідчить про значну фенотипову обумовленість генетичним чинникам. Коефіцієнт успадковуваності у вузькому розумінні (h2 = 0,31; 0,38) указує на середній внесок адитивних ефектів генів над домінантними. Висновки. Виявлені селекційно-генетичні особливості за ознакою «кількість зерен з головного колоса» дають змогу прогнозувати ефективність доборів, спрямованих на збільшення ознаки в новоствореному гібридному матеріалі. Проте, через переважання домінантних ефектів та наддомінування в генетичному контролі ознаки, ефективнішими будуть добори в більш пізніх поколіннях. Як генетичні джерела для збільшення ознаки «кількість зерен з головного колоса» слід використовувати сорти ‘Харківська 27’, ‘Харківська 39’ та ‘Тера’.

Purpose. To find out the inheritance pattern of plant height in the F1 hybrids from crossing varieties of Triticum aestivum L. which are carriers of wheat-rye translocations (WRT). Methods. The research was conducted in 2016-2017 at the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat (MIW) on 30 hybrid combinations of varieties-carriers of wheat-rye translocations. The degree of phenotypic dominance of plant height was determined by the formula B. Griffing; grouping was by G. M. Beil, & R. E. Atkins; manifestation of heterosis was by D. F. Matzinger et al. and S. Fonseca, F. Patterson. Results. The manifestation of depression in plant height in dry season of 2017 was established for almost quarter (seven) of hybrids, while in more favorable meteorological conditions of 2016 there was overdominance of short-stem in hybrid combinations: Kalynova 1BL.1RS / Lehenda Myronivska 1BL.1RS, Zolotokolosa 1AL.1RS / Kolumbiia 1AL.1RS, and Kolumbiia 1AL.1RS / Zolotokolosa 1AL.1RS. In 2017, one hybrid combination was characterized by partial negative inheritance. Regardless of the weather conditions of the year, positive overdominance (increase in plant height) was observed in six hybrid combinations which had high values of the coefficients of both true and hypothetical heterosis. The excess of the height of hybrid plants above the average value of this indicator of both parents was noted in 2016 in 73.3 % of the studied hybrid combinations, and in the unfavorable 2017 it was in 63.3 %. More cases were noted in the 1AL.1RS / 1BL.1RS and 1BL.1RS / 1AL.1RS crosses. Heterosis in plant height was determined for almost half of the hybrid combinations in the groups of crosses 1AL.1RS / 1BL.1RS (for two years) and 1BL.1RS / 1AL.1RS (in 2016). For two years depression of the trait “plant height” was found in hybrids created by using the variety Kolumbiia 1AL.1RS as maternal form when crossing with the variety Zolotokolosa 1AL.1RS, as well as in the hybrid combination Kalynova 1BL.1RS / Lehenda Myronivska 1BL.1RS. Conclusions. The use in crosses of varieties-carriers of WRT differing in plant height made it possible to obtain a different degree of dominance in F1: from overdominance (heterosis) to depression., Цель. Выяснить характер наследования высоты растений гибридами первого поколения от скрещивания между собой сортов Triticum аestivum L., которые являются носителями пшенично-ржаных транслокаций (ПРТ). Методы. Исследования проводили в 2016, 2017 гг. в Мироновском институте пшеницы на 30 гибридных комбинациях от скрещивания сортов-носителей ПРТ. Степень фенотипического доминирования высоты растений определяли по формуле B. Griffing; группировали – по G. M. Beil, R. E. Atkins; проявление гетерозиса – по D. F. Matzinger et al. и S. Fonseca, F. Patterson. Результаты. Установлено проявление депрессии по высоте растений в засушливом 2017 г. практически для четверти (семь) гибридов, в то время как в более благоприятных метеорологических условиях 2016 г. отмечали сверхдоминирование короткостебельности в гибридных комбинациях Калинова 1BL.1RS / Легенда Миронівська 1BL.1RS, Золотоколоса 1AL.1RS / Колумбія 1AL.1RS и Колумбія 1AL.1RS / Золотоколоса 1AL.1RS. В 2017 г. частичным отрицательным наследованием характеризовалась одна гибридная комбинация. Независимо от погодных условий года положительное сверхдоминирование (увеличение высоты растений) наблюдали в шести гибридных комбинациях, которые имели высокие значения коэффициентов как истинного, так и гипотетического гетерозиса. Превышение высоты растений гибридов над средним значением этого показателя у обоих родителей отметили в условиях 2016 г. у 73,3 % исследуемых гибридных комбинаций, а в неблагоприятном 2017 г. – у 63,3 %. Больше таких случаев было в группах скрещиваний 1AL.1RS / 1BL.1RS и 1BL.1RS / 1AL.1RS. Гетерозис по высоте растений определили практически для половины гибридных комбинаций в группах скрещиваний 1AL.1RS / 1BL.1RS (за два года) и 1BL.1RS / 1AL.1RS (в 2016 г.). За два года исследований депрессия признака «высота растений» установлена у гибридов, созданных с привлечением в качестве материнской формы сорта Колумбія 1AL.1RS при скрещивании с сортом Золотоколоса 1AL.1RS, а также у гибридной комбинации Калинова 1BL.1RS / Легенда Миронівська 1BL.1RS. Выводы. Использование в скрещиваниях сортов-носителей ПРТ, которые имеют разную высоту растений, позволило получить в F1 разную степень доминирования: от сверхдоминирования (гетерозис) до депрессии., Мета. Встановити характер успадкування висоти рослин гібридами першого покоління від схрещування між собою сортів Triticum аestivum L., що є носіями пшенично-житніх транслокацій (ПЖТ). Методи. Дослідження проводили у 2016, 2017 рр. в Миронівському інституті пшениці на 30 гібридних комбінаціях від схрещування сортів-носіїв ПЖТ. Ступінь фенотипового домінування висоти рослин визначали за формулою B. Griffing; групували – за G. M. Beil, R. E. Atkins; прояв гетерозису – за D. F. Matzinger et al. та S. Fonseca, F. Patterson. Результати. Встановлено прояв депресії за висотою рослин у посушливому 2017 р. практично для чверті (сім) гібридів, тоді як за більш сприятливих метеорологічних умов 2016 р. відзначали наддомінування короткостебловості у гібридних комбінаціях Калинова 1BL.1RS / Легенда Миронівська 1BL.1RS, Золотоколоса 1AL.1RS / Колумбія 1AL.1RS та Колумбія 1AL.1RS / Золотоколоса 1AL.1RS. У 2017 р. частковим від’ємним успадкуванням характеризувалась одна гібридна комбінація. Незалежно від погодних умов року позитивне наддомінування (збільшення висоти рослин) спостерігали у шести гібридних комбінаціях, які мали високі значення коефіцієнтів як істинного, так і гіпотетичного гетерозису. Перевищення висоти рослин гібридів порівняно із середнім значенням цього показника обох батьків зазначили в умовах 2016 р. у 73,3 % досліджуваних гібридних комбінацій, а у несприятливому 2017 р. – у 63,3 %. Більше таких випадків було у групах схрещувань 1AL.1RS / 1BL.1RS і 1BL.1RS / 1AL.1RS. Гетерозис за висотою рослин визначили практично для половини гібридних комбінацій у групах схрещувань 1AL.1RS / 1BL.1RS (за два роки) і 1BL.1RS / 1AL.1RS (у 2016 р.). За два роки досліджень депресію ознаки «висота рослин» встановлено у гібридів, створених із залученням за материнську форму сорту Колумбія 1AL.1RS при схрещуванні з сортом Золотоколоса 1AL.1RS, а також у гібридної комбінації Калинова 1BL.1RS / Легенда Миронівська 1BL.1RS. Висновки. Використання у схрещуваннях сортів-носіїв ПЖТ, які мають різну висоту рослин, дало можливість отримати у F1 різний ступінь домінування: від наддомінування (гетерозис) до депресії.

Мета. Установити успадкування елементів продуктивності головного колоса гібридами першого покоління пшениці м’якої озимої, отриманих від схрещування сортів, які є носіями пшенично-житніх транслокацій (ПЖТ) 1ВL/1RS і 1AL/1RS. Методи. Фенологічні, біометричні та статистичні. Результати. Відзначено диференціацію елементів структури врожаю між гібридами F1. У 2016 р. за результатами аналізу довжини головного колоса гібридів F1 наддомінування виявили у 26,7% із них, частково позитивне домінування – у 10,0%; за кількістю зерен: наддомінування – у 13,3%, частково позитивне домінування – у 10,0%; за масою зерен із головного колоса: наддомінування – у 16,7%, часткове позитивне домінування – у 3,3%. У 2017 р. за довжиною головного колоса наддомінування визначено в 36,7% гібридів першого покоління, часткове позитивне – у 10%; за кількістю зерен: наддомінування – у 46,7%, часткове позитивне домінування – у 6,7%; за масою зерен із головного колоса: наддомінування – у 40,0%, часткове позитивне домінування – у 10%. Селекційно найціннішою за поєднанням дов­жини головного колоса та маси зерен із нього є пряма комбінація схрещування ‘Колумбія’ / ‘Експромт’ (1AL.1RS / 1AL.1RS), у якої виявлено гетерозис у 2016 і 2017 рр.; за поєднанням кількості й маси зерен із головного колоса – ‘Світанок Миронівський’ / ‘Легенда Миронівська’ (1BL.1RS / 1BL.1RS). Поєднання двох транслокацій у пшеничному генотипі може виступати як допоміжний генетичний фон, який підвищує адаптивні властивості генотипу до стресових умов довкілля та забезпечує високий і сталий рівень зернової продуктивності. Висновки. Виявлено різний ступінь успадкування елементів зернової продукції в гібридів пшениці F1. Виділено гібридні комбінації F1, які забезпечили наддомінування та часткове позитивне домінування довжини, кількості та маси зерен головного колоса від схрещування сортів-носіїв ПЖТ. Селекційно найціннішими генотипами за поєднанням довжини головного колоса і маси зерен із нього є ‘Колумбія’ / ‘Експромт’ (1AL.1RS / 1AL.1RS), а кількості та маси зерен із головного колоса – ‘Світанок Миронівський’ / ‘Легенда Миронівська’ (1BL.1RS / 1BL.1RS)., Purpose. Investigate the inheritance of the elements of productivity of the main ear-head by hybrids of the first generation of soft winter wheat, obtained from crossing varieties that carry wheat-rye translocations (WRT) 1BL.1RS and 1AL.1RS. Methods. Phenological, biometric, and statistical. Results. The differentiation of the elements of the crop structure between F1 hybrids was revealed. In 2016, based on the results of the analysis of the main ear length of F1 hybrids overdominance was detected in 26.7% of them, partial positive dominance – in 10.0%; by the number of grains: overdominance – in 13.3%, partial positive dominance – in 10.0%; by weight of grains from the main ear: overdominance – 16.7%, partial positive dominance – 3.3%. In 2017, overdominance along the length of the main ear was determined in 36.7% of the first generation hybrids, partial positive dominance – in 10%; by the number of grains: overdominance – 46.7%, partial positive dominance – 6.7%; by weight of grains from the main ear: over-domination – 40.0%, partial positive dominance – 10%. In terms of breeding ‘Kolumbiia’ / ‘Ekspromt’ (1AL.1RS / 1AL.1RS) crossing was the most valuable by the combination of the length of the main ear and the grain weight of it, hete­rosis was observed in 2016 and 2017; ‘Svitanok Myronivskyi’ / ‘Lehenda Myronivska’ (1BL.1RS / 1BL.1RS) showed good results in combination of the number and weight of grains from the main ear. The combination of two translocations in the wheat genotype can act as an auxiliary genetic background that increases the adaptive properties of the genotype to stressful environmental conditions and provides a high and constant level of grain productivity. Conclusions. A different degree of inheritance of grain product elements in wheat hybrids F1 was revealed. Hybrid combinations F1, which provided overdominance and partial positive dominance of the length, number and weight of grains of the main ear from crossing carrier cultivars carring WRT were identified. In terms of breeding ‘Kolumbiia’ / ‘Ekspromt’ (1AL.1RS / 1AL.1RS) crossing was the most valuable by the combination of the main ear length and the weight of grains, ‘Svitanok Myronivskyi’ / ‘Lehenda Myronivska’ (1BL.1RS / 1BL.1RS) – in combination of the number and weight of grains from the main ear., Цель. Установить наследование элементов продуктивнос­ти главного колоса гибридами первого поколения пшеницы мягкой озимой, полученных от скрещивания сортов, которые являются носителями пшенично-ржаных транслокаций (ПЖТ) 1ВL.1RS и 1AL.1RS. Методы. Фенологические, биомет­рические и статистические. Результаты. Отмечено дифференциацию элементов структуры урожая между гибридами F1. В 2016 г. по результатам анализа длины главного колоса гибридов F1 сверхдоминирование обнаружили у 26,7% из них, частично положительное доминирование – у 10,0%; по количеству зерен: сверхдоминирование – у 13,3%, частично положительное доминирование – у 10,0%; по массе зерен с главного колоса: сверхдоминирование – у 16,7%, частичное положительное доминирование – у 3,3%. В 2017 г. по длине главного колоса сверхдоминирование определено у 36,7% гибридов первого поколения, частичное положительное – у 10%; по количеству зерен: сверхдоминирование – у 46,7%, частичное положительное доминирование – у 6,7%; по массе зерен с главного колоса: сверхдоминирование – у 40,0%, частичное положительное доминирование – у 10%. Селекционно наиболее ценной по сочетанию длины и массы зерен с главного колоса является прямая комбинация скрещивания ‘Колумбія’ / ‘Експромт’ (1AL.1RS / 1AL.1RS), у которой обнаружен гетерозис в 2016 и 2017 гг.; по сочетанию количества и массы зерен с главного колоса – ‘Світанок Миронівський’ / ‘Легенда Миронівская’ (1BL.1RS / 1BL.1RS). Сочетание двух транслокаций в пшеничном генотипе может выступать как вспомогательный генетический фон, который повышает адаптивные свойства генотипа к стрессовым условиям окружающей среды и обеспечивает высокий и постоянный уровень зерновой продуктивности. Выводы. Выявлено разную степень наследования элементов зерновой продукции у гибридов пшеницы F1. Выделены гибридные комбинации F1, которые обеспечили сверхдоминирование и частичное положительное доминирование длины, количества и веса зерен главного колоса от скрещивания сортов-носителей ПЖТ. Селекционно наиболее ценными генотипами по сочетанию длины главного колоса и массы зерен с него является ‘Колумбія’ / ‘Експромт’ (1AL.1RS / 1AL.1RS), а количества и массы зерен с главного колоса – ‘Світанок Миронівський’ / ‘Легенда Миронівска’ (1BL.1RS / 1BL.1RS).

Purpose. To determine the degree of phenotypic dominance of F1 hybrids of spring durum wheat by plant height and grain weight per spike. Methods. The research was conducted in 2016, 2017 at the laboratory of spring wheat breeding of the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat with 42 F1 hybrids of spring durum wheat resulted from intraspecific hybridization on the diallel scheme. Field, laboratory and mathematical-statistical methods of research were used. Results. The amount of precipitation in 2016 approximated to the average long-term value, the hydrothermal coefficient corresponded to optimal humidity (HTC = 1.1). In 2017, high temperatures and uneven distribution of precipitation was observed (HTC = 0.96). It was established that the pattern of inheritance of plant height and the main yield component – grain weight per spike – in the F1 hybrids of durum spring wheat depends on the genotype and environment conditions. Significant variation in the degree of dominance (from negative overdominance to positive) indicates the complex nature of genetic determination of both plant height and grain weight per spike. In both years, in the hybrid combinations MIP Raiduzhna / Kharkivs’ka 39, Kuchumivka / MIP Raiduzhna, MIP Raiduzhna / Kuchumivka there was observed negative overdominance by plant height. It was noted weaker influence of meteorological conditions during growing season on pattern of inheritance of grain weight per spike, than plant height. In both years, in the hybrid combinations Zhizel / Terra, Zhizel / MIP Raiduzhna, Kharkivs’ka 39 / Spadshchyna, Kharkivs’ka 39 / Terra, Spadshchyna / MIP Raiduzhna, Spadshchyna / Kuchumivka, Spadshchyna / Tera, MIP Raiduzhna / Zhizel it was noted heterosis by grain weight per spike, which confirms high donor properties of the varieties Spadshchyna and Terra to improve spike productivity. According to complex of the features, the hybrid combination Spadshchyna / Terra was identified as the better one, because it demonstrated depression by plant height and positive overdominance by grain weight per spike. Conclusions. Analysis of F1 hybrids of durum spring wheat revealed different types of phenotypic dominance by plant height and grain weight per spike. Significant variation in the degree of dominance (hp) was observed, depending on specific feature, combination of crossing and environment conditions: from positive overdominance (hp > +1) to depression (hp < -1). The prospect of further research is selecting transgressive forms and evaluating the received recombinants for complex of agronomic features in order to create new source material and breeding varieties with high level of productivity and adaptability to adverse environmental conditions., Цель. Определить степень фенотипического доминирования гибридов первого поколения пшеницы твердой яровой по высоте растений и массе зерна с колоса. Методы. Исследования проводились в 2016, 2017 гг. в лаборатории селекции яровой пшеницы Мироновского института пшеницы с 42 гибридами F1 пшеницы твердой яровой, полученными в результате внутривидовой гибридизации по диаллельной схеме. Использовали полевые, лабораторные и математико-статистические методы исследований. Результаты. По количеству осадков 2016 г. приближался к среднему многолетнему значению, гидротермический коэффициент соответствовал оптимальному увлажнению (ГТК = 1,1). В 2017 г. наблюдали повышенные температуры и неравномерное распределение осадков (ГТК = 0,96). Установлено, что характер наследования высоты растений и основного из элементов продуктивности – массы зерна с колоса – у гибридов первого поколения пшеницы твердой яровой зависит от генотипа и условий среды. Значительное варьирование по показателю степени доминантности (от негативного сверхдоминирования до положительного) свидетельствует о сложном характере генетической детерминации как высоты растения, так и массы зерна с колоса. В условиях обоих годов в гибридных комбинациях МІП Райдужна / Харківська 39, Кучумівка / МІП Райдужна, МІП Райдужна / Кучумівка наблюдали негативное сверхдоминирование по высоте растений. Отмечено меньшее влияние метеорологических условий вегетационного периода на характер наследования массы зерна с колоса, чем высоты растений. В условиях обоих годов в гибридных комбинациях Жізель / Тера, Жізель / МІП Райдужна, Харківська 39 / Спадщина, Харківська 39 / Тера, Спадщина / МІП Райдужна, Спадщина / Кучумівка, Спадщина / Тера, МІП Райдужна / Жізель отмечали проявление гетерозиса по массе зерна с колоса, что подтверждает высокие донорские свойства сортов Спадщина и Тера для повышения продуктивности колоса. По комплексу признаков была выделена лучшая гибридная комбинация, для которой наблюдали наследования по типу депрессии по высоте растений и положительного сверхдоминирования по массе зерна с колоса – Спадщина / Тера. Выводы. Анализ гибридов F1 пшеницы твердой яровой обнаружил различные типы фенотипического доминирования по высоте растений и массе зерна с колоса. Прослежено значительное варьирование степени доминирования (hр) в зависимости от конкретного признака, комбинации скрещивания и условий среды – от положительного сверхдоминирования (hр > +1) до депрессии (hр < -1). Перспективой дальнейших исследований является проведение отборов трансгрессивных форм и оценка полученных рекомбинантов по комплексу хозяйственно ценных признаков для создания нового исходного материала и селекции сортов с высоким уровнем продуктивности и адаптивности к неблагоприятным условиям окружающей среды., Мета. Визначити ступінь фенотипового домінування гібридів першого покоління пшениці твердої ярої за висотою рослин та масою зерна з колоса. Методи. Дослідження проводили у 2016, 2017 рр. в лабораторії селекції ярої пшениці Миронівського інституту пшениці з 42 гібридами F1 пшениці твердої ярої,отриманими в результаті внутрішньовидової гібридизації за діалельною схемою. Використовували польові, лабораторні та математично-статистичні методи досліджень. Результати. За кількістю опадів 2016 р. наближався до середнього багаторічного значення, гідротермічний коефіцієнт відповідав оптимальному зволоженню (ГТК = 1,1). У 2017 р. спостерігали підвищені температури і нерівномірний розподіл опадів (ГТК = 0,96). Встановлено, що характер успадкування висоти рослин і основного з елементів продуктивності – маси зерна з колоса – у гібридів першого покоління пшениці твердої ярої залежить від генотипу та умов середовища. Значне варіювання за показником ступеня домінантності (від негативного наддомінування до позитивного) свідчить про складний характер генетичної детермінації як висоти рослини, так і маси зерна з колоса. В умовах обох років у гібридних комбінаціях МІП Райдужна / Харківська 39, Кучумівка / МІП Райдужна, МІП Райдужна / Кучумівка спостерігали негативне наддомінування за висотою рослин. Відмічено менший вплив метеорологічних умов вегетаційного періоду на характер успадкування маси зерна з колоса, ніж висоти рослин. В умовах обох років у гібридних комбінаціях Жізель / Тера, Жізель / МІП Райдужна, Харківська 39 / Спадщина, Харківська 39 / Тера, Спадщина / МІП Райдужна, Спадщина / Кучумівка, Спадщина / Тера, МІП Райдужна / Жізель відмічали прояв гетерозису за масою зерна з колоса, що підтверджує високі донорські властивості сортів Спадщина і Тера для підвищення продуктивності колосу. За комплексом ознак була виділена краща гібридна комбінація, у якої спостерігали успадкування за типом депресії за висотою рослин і позитивного наддомінування за масою зерна з колоса – Спадщина / Тера. Висновки. Аналіз гібридів F1 пшениці твердої ярої виявив різні типи фенотипового домінування за висотою рослин і масою зерна з колоса. Прослідковано значне варіювання ступеня домінування (hр) залежно від конкретної ознаки, комбінації схрещування та умов середовища – від позитивного наддомінування (hр > +1) до депресії (hр < -1). Перспективою подальших досліджень є проведення доборів трансгресивних форм та оцінка одержаних рекомбінантів за комплексом господарськи цінних ознак для створення нового вихідного матеріалу і селекції сортів з високим рівнем продуктивності і адаптивності до несприятливих умов довкілля.

Виявлена значна відмінність між гібридами першого покоління за повторюваністю прояву елементів продуктивності колосу. Спостерігається тенденція щодо прояву наддомінування в гібридів, у яких одна з батьківських форм містить у своєму генотипі 1BL/1RS або 1AL/1RS транслокацію. Успадкування елементів продуктивності відбувається за типами: наддомінування, часткове позитивне домінування, проміжне успадкування, часткове від’ємне успадкування, депресія, A significant difference between the hybrids of first generation according to the frequency manifestation of ear productivity has been identified. There is a tendency as for overdominance manifestation in hybrids with one parent form that contains in its genotype 1BL/1RS or 1AL/1RS translocation. Inheriting elements of productivity is followed by type: overdominance, partial positive dominance, intermediate inheritance, partial negative inheritance, depression

As a result of studying inheritance of morphological parameters for lodging resistance in hybrid material of the first generation of durum spring wheat, different nature of phenotypic inheritance from positive overdominance to depression was observed. F1 hybrids with strong straw to break: Struna myronivs’ka х Chado, Line 14-23 х Kharkivs’ka 27, Еlehiia myronivs’ka х Zhizel’, Line 04-13 х Ammar 9, Line 06-15 х Neodur being characterized by high lodging resistance have been identified. Hybrids with short the second internode resulting in plant height decrease – Line 10-02 х Line 11-20, Line 14-23 х Kharkivs’ka 27, Kuchumivka х Мyronivs’ka zolotoverkha, Line 08-17 х Saratovskaya zolotistaya are of practical interest also. F1 hybrids which inherited these parameters by type of positive dominance and positive overdominance give reason to believe that such nature of gene recombination will maintain in subsequent generations and enable selecting valuable transgressive forms., У результаті вивчення успадкування морфологічних показників стійкості до вилягання гібридного матеріалу першого покоління пшениці твердої ярої, спостерігали різний характер фенотипового успадкування – від позитивного наддомінування до депресії. Виділені гібриди F1 з міцною соломиною на злам: Струна миронівська х Чадо, Лінія 14-23 х Харківська 27, Елегія миронівська х Жізель, Лінія 04-13 х Ammar 9, Лінія 06- 15 х Neodur, що характеризуються високою стійкістю до вилягання. Практичний інтерес становлять також гібриди з укороченим другим міжвузлям, що у свою чергу веде до зменшення висоти рослин – Лінія 10-02 х Лінія 11-20, Лінія 14-23 х Харківська 27, Кучумівка х Миронівська золотоверха, Лінія 08-17 х Саратовская золотистая. Гібриди F1, що успадковували ознаки за типами позитивного домінування і позитивного наддомінування, дають підставу стверджувати, що такий характер перекомбінації генів збережеться в наступних поколіннях і дасть можливість відібрати селекційно- цінні трансгресивні форми.

Установлено рівень прояву та вивчено характер успадкування кількісних ознак, які дають змогу ефективніше проводити вибраковку малоцінних форм і зберігати при цьому перспективні генотипи. У дослідженні отримані гібриди першого та другого покоління, батьківськими формами яких слугували сорти та константні лінії типу kabuli та desi. За результатами гібридологічного аналізу визначена ступінь домінування та виділені гетерозисні комбінації., Цель и задачи исследований. Цель наших исследований заключалась в установлении характера наследования хозяйственно ценных признаков у гибридов нуга ранних поколений.Материалы и методы. Родительские сорта и селекционные линии, которые использовались в гибридизации, различались не только фенологическими признаками, но также элементами продуктивности и различным происхождением. Они несли маркерные отличия, на основе которых возможно выявить истинные гибриды во втором поколении. Это дает возможность путем гибридизации создать новый исходный материал с повышенным уровнем продуктивности.Обсуждение результатов. В процессе исследований установлена тесная связь массы растений с бобами с количеством семян в бобе (г = 0,76), а также между массой семян на растении и количеством семян в бобе (г = 0,80). Эффективность подбора родительских компонентов для скрещивания зависит от уровня изменчивости и наследования хозяйственно ценных признаков. Кроме того, на них влияют генотип и условия возделывания.Семенная продуктивность большинства гибридных комбинаций характеризовалась положительным уровнем гетерозиса. Сходный эффект выявили и у таких, связанных с продуктивностью признаков как количество ветвей, бобов и семян на растении. Гетерозис по массе растений с бобами и без них также имел высокое положительное значение. Перспективными комбинациями являются [Розанна х (F 404 х Мехiсаn Sе1)], Еfаl Во1d-YN х Буджак, Буджак х Еfаl Воld-YN, Буджак х б/н (Италия), б/н (Италия) х Буджак, [(F 404 х Мехiсап Sе1) х Розанна].Оценка показателя наследуемости большинства количественных признаков у гибридов F1, является основой для прогнозирования эффективности отбора. В данном исследовании наблюдали промежуточный между родительскими компонентами уровень изученных признаков, а также положительные доминирование и сверхдоминирование.В наших исследованиях высокая и средняя степень доминирования отмечена для такого показателя как масса растений с бобами.Выводы. Уровень гетерозиса и коэффициента наследуемости зависит от комбинации скрещивания и вида хозяйственно ценного признака нута. Исследуемые показатели у большинства гибридных комбинаций наследуются по типу сверхдоминирования и характеризуются значительной изменчивостью внутри семей одного варианта скрещивания. На них также существенно влияли генетические особенности родительских форм и погодные условия года. Полученные экспериментальные данные создают основу для прогнозирования генетической ценности полученного исходного материала., The aim and tasks of the study. The aim of our research work was establishment of inheritance character of most essential economic valuable traits of first generation chickpea hybrids. The study of heterosis of chickpea the F1 hybrids on the present stage is needed for plant-breeding aims.Material and methods. The varieties and constant lines used in crossing differed not only by the indexes of the productivity, and also different origin. They picked up on marker traits, that it is possible to educe veritable hybrids in F2. It gives an opportunity by hybridization to create a new initial material with the high level of the productivity.Results and discussion. It was revealed that were most closely associated the traits "weight of plants with pods" and "amount of seeds in the pod" (r = 0,76), and also "weight of seed" and "amount of seed in the pod" (r = 0,80). Efficiency of selection of paternal components of crossing depends on character of variation and inheritance of traits. The productivity of majority of hybrid combinations had a positive degree of heterosis. The considerable degree of heterosis of the traits related to the productivity is educed also, namely amount of branches on a plant from 10,0 to 65,0, amount of pods on the plant from 28,0 to 213,6, amount of seeds on the plant from 4,9 to 191,5. In relation to weight of plants with pods and without them all combinations had a positive degree of heterosis. The most perspective hybrid combinations are [Rozanna x (F 404 x Mexican Sel)], Efal Bold YN x Budzak, Budzak x Efal Bold - YN, Budzak x L from (Italy), L from (Italy) x Budzak, [(F 404 x Mexican Sel) x Rozanna]. The analysis of inheritance of most quantitative traits testifies that at the hybrids of F1 is observed, as a rule, intermediate display of size of traits in relation to paternal components, and also positive overdominance.Our researches also specify on the high and middle degrees of dominance for an index “weight of plants with pods”.Conclusions. The level of heterosis and the coefficient of inheritance depended on combination and economic valuable traits of the chickpea hybrids. The investigated traits at majority of F1 hybrids are inherited on the type of overdominance and characterized considerable variation within the families of one variant of crossing. On the basis of the obtained data drawn conclusion that created hybrid populations has great importance for breeding.

The aim and tasks of the study. To identify breeding and genetic characteristics of winter six-row barley varieties under the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine in terms of the grain number per spike.Materials and methods. The research was carried out at VM Remeslo Myronivka Institute of Wheat of NAAS in 2012/13–2014/15. Winter six-row barley varieties (Hordeumvulgare L.) of different origin (Paladin Myronivskyi, Zherar, Selena Star, Strimkyi, Cartel, Existenz, Cinderella as well as F1 derived from their complete diallel crossings (7 x 7) were the research object. Analysis of variance, combining ability and genetic parameters were calculated in accordance to conventional methods (B.A. Dospekhov, 1985; M.A. Fedin et al., 1980).Results and discussion. Variations in the genetic control of the “grain number per spike” trait and distribution of the varieties relative to the regression line in Hayman’s diagrams were established depending on the conditions of a year. In arid 2012/13, intra-locus overdominance and epistasis between the loci were noted, and in humid 2013/14–2014/15, a additive-dominant model with prevailing additive effects was noted. The prevalence of recessive genes (effects) and a tendency of dominance towards the trait enhancing indicate a significant reserve for increasing the grain number per spike in most of the genotypes studied.Strong significant reliable effects of the general combining ability in all the research years were observed for varieties Strimkyi (4.08–4.65) and Paladin Myronivskyi (1.95-3.15). Variety Existenz had high GCA values in 2013/14–2014/15 (0.85-1.29) and somewhat lower values in 2012/13 (0.30). High significant values of the constants of the specific combining ability were noted in combinations Paladin Myronivskyi / Existens (0.74-1.26), Paladin Myronivskyi / Cinderella (0.58-1.35), Strimkyi / Zherar (1.28-2.90).Conclusions. For the first time in the Forest-Steppe of Ukraine under the contrasting weather conditions during 2012/13–2014/15, the genetic parameters and combining ability of winter six-row barley was investigated in terms of the grain number per spike in the complete diallel crossing designe (7 × 7). The breeding and genetic characteristics of winter barley for the grain number per spike spike give grounds for prediction of the efficiency of selection for enhancing in this trait in the material created. Varieties Strimkyi, Paladin Myronivskyi and Existens were identified as genetic sources of the increased general combining ability for the grain number per spike, Цель и задачи исследований. Выявить селекционно-генетические особенности сортов ячменя многорядного озимого в условиях Лесостепи Украины по количеству зерен в колосе.Материалы и методы. Исследования проведены в Мироновском институте пшеницы имени В.Н. Ремесла НААН в 2012/13–2014/15 гг. Объект исследований – сорта ячменя многорядного озимого различного происхождения: Паладин Мироновский, Жерар, Селена Стар, Стримкый, Cartel, Existenz, Cinderella и F1 от их скрещиваний по полной диаллельной схеме (7 х 7). Дисперсионный анализ, комбинационную способность и генетические параметры. в соответствии с общепринятыми методиками (Б.А. Доспехов, 1985; М.А. Федин и др., 1980)Обсуждение результатов. Установлена вариабельность генетического контроля признака количество зерен в колосе и размещение сортов относительно линии регрессии на графиках Хеймана в зависимости от условий года. В засушливом 2012/13 г. отмечено внутрилокусное сверхдоминирование и эпистаз между локусами, в увлажненных 2013/14–2014/15 гг. – аддитивно-доминантная модель с превалированием аддитивных эффектов. Превалирование рецессивных генов (эффектов) и направление доминирования в сторону увеличения признака свидетельствуют о существенном резерве повышения количества зерен с колоса в большинстве исследованных генотипов. Высокими достоверными эффектами общей комбинационной способности во все годы исследований характеризировались сорта Стримкый (4,08–4,65) и Паладин Мироновский (1,95–3,15). Сорт Existenz имел высокие значения в 2013/14–2014/15 рр. (0,85–1,29) и несколько ниже в 2012/13 р. (0,30). Достоверные высокие значения констант специфической комбинационной способности отмечены в комбинациях скрещивания Паладин Мироновский / Existens (0,74–1,26), Паладин Мироновский / Cinderella (0,58–1,35), Стримкый / Жерар (1,28–2,90). Выводы. Впервые в условиях Лесостепи Украины в контрастные по погодным условиям 2012/13–2014/15 гг. исследованы генетические параметры и комбинационная способность сортов ячменя многорядного озимого по количеству зерен в колосе в системе полных диаллельных скрещиваний (7 х 7). Выявленные селекционно-генетические особенности ячменя озимого по количеству зерен в колосе дают основания прогнозировать эффективность отборов на увеличение признака в созданном материале. Повышенной общей комбинационной способностью по количеству зерен в колосе характеризуются сорта Стримкый, Паладин Мироновский и Existens, Уперше в умовах Лісостепу України у контрастних погодних умовах 2012/13–2014/15 рр. досліджено селекційно-генетичні особливості сортів ячменю багаторядного озимого за ознакою «кількість зерен у колосі» в системі повних діалельних схрещувань (7 х 7). У посушливому 2012/13 р. відмічено внутрішньолокусне наддомінування та епістаз між локусами, а в зволожених 2013/14–2014/15 рр. – адитивно-домінантну модель з сильнішим проявом адитивних ефектів. Виявлені закономірності за параметрами генетичної варіації та комбінаційною здатністю вказують на можливість селекційного збільшення кількості зерен у колосі досліджених генотипів. Підвищеною загальною комбінаційною здатністю за кількістю зерен у колосі характеризуються сорти Стрімкий, Паладін Миронівський та Existens

The aim and tasks of the study.The primary objective of this work was to investigate male forms and sunflower hybrids of the first generation for the contents of different tocopherol isomers. Segregation of the first generation hybrids was also investigated, and lines with increased contents of β, γ and δ-isomers of tocopherols were selected.Material and methods.The studies were carried out in lines with high contents tocopherol isomers and in lines developed in the Laboratory of Sunflower Breeding and Genetics of the Plant Production Institute named after VYaYuriev of NAAS.The tocopherol content and composition were analyzed by high-performance liquid chromatography.Results and discussion.The article presents the results of studying the contents of tocopherol isomers in sunflower lines bred at the PPI as well as in lines developed in collaboration with the All-Russian Research Institute of Oil Crops. It was established that α-tocopherol predominated in sunflower lines bred at the PPI. Its content varied from 4.12 mg% (Kh279V) to 12.36 mg% (Kh220V). Lines developed in collaboration with the All-Russian Research Institute of Oil Crops containd a contrasting pattern of tocopherol isomers, which allows using them in sunflower breeding to obtain accessions with various contents of tocopherol isomers. The content of α-tocopherol ranges from 3.73 mg% (Vk-L-2) to 10.14 mg% (Vk-L-5); of β-tocopherol - from 1.08 mg% (Vk-L-2) to 22,52 mg% (Vk-L-4); of γ-tocopherol - from 0.54 mg% (Vk-L 1) to 6.60 mg% (Vk-L-4); and of δ-tocopherol - from 0.53 mg % (Vk-L-4) to 21.80 mg% (Vk-L-1).Peculiarities of the inheritance of different isomers of tocopherols in the first generation hybrids were also studied. Tests showed that the content of α-tocopherol inherited by overdominance in all hybrid combinations.Conclusions.It was found that various contents of tocopherols in the first-generation hybrids depended on male components. Choosing male components, one can obtain the first generation hybrids with different composition of tocopherol isomers, Цель и задачи исследования.Основной целью данной работы было исследование отцовских форм и гибридов первого поколения подсолнечника по содержанию разных изомеров токоферолов. Также проводили изучение разнообразия гибридов первого поколения и выделение линейного материала с повышенным содержанием β-, γ- и δ-форм изомеров токоферолов.Материалы и методы. Исследования проводили на линиях с высоким содержанием изомеров токоферолов, а также на линиях, полученных в лаборатории селекции и генетики подсолнечника Института растениеводства им. В.Я. Юрьева НААН.Анализ содержания и состава токоферолов проводили методом высокоэффективной жидкостной хроматографии.Обсуждение результатов. В статье приведены результаты изучения содержания изомеров токоферолов в линиях подсолнечника селекции ИР, а также линий, полученных из ВНИИМК. Установлено, что в линиях подсолнечника селекции ИР преобладает α-токоферол. Его содержание находится в пределах от 4,12 мг % (Х279В) до 12,36 мг % (Х220В). У линий, полученныхиз ВНИИМК, спектр изомеров токофероловконтрастный, что позволяет использовать их в селекции подсолнечника для получения образцов с разным содержанием изомеров токоферолов. Содержание α-токоферола составляет от 3,73 мг % (Vk-L-2) до 10,14 мг % (Vk-L-5), β-токоферола от 1,08 мг % (Vk-L-2) до 22,52 мг % (Vk-L-4), γ-токоферола от 0,54 мг % (Vk-L-1) до 6,60 мг % (Vk-L-4), δ-токоферола от 0,53 мг % (Vk-L-4) до 21,80 мг % (Vk-L-1).Изучены особенности наследования разных изомеров токоферолов у гибридов первого поколения. Проведенные исследования показали, что содержание α-токоферола наследуется по типу сверхдоминирования во всех гибридных комбинациях.Выводы. Установлено, что разное проявление содержания токоферолов в гибридах первого поколения зависит от отцовского компонента. В зависимости от подбора отцовских компонентов можно получить гибриды первого поколения с разным составом изомеров токоферолов, У статті приведено результати вивчення вмісту ізомерів токоферолів ліній соняшнику Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН, ліній, отриманих з ВНДІОК (м. Краснодар) та гібридів першого покоління. Встановлено, що лінії соняшнику селекції ІР мають вміст α-токоферолу в межах 95,01 %–99,22 % від загального вмісту токоферолів. Лінії отримані з ВНДІОК, мають α-токоферолу 5,91 %–40,14 % від загального вмісту токоферолів, β-токоферолу 3,98 %–57,21 % від загального вмісту токоферолів, γ-токоферолу 1,35 %–21,37 % від загального вмісту токоферолів, δ-токоферолу 1,30 %–68,75 % від загального вмісту токоферолів. Розраховано ступінь домінування гібридів першого покоління за вмістом ізомерів токоферолів

З метою виявлення характеру успадкування стійкості до збудника несправжньої борошнистої роси у гібридів соняшнику в умовах епіфітотійного розвитку цієї хвороби у 2016 р. оцінено F1 та F2 гібридні комбінації та їх батьківські компоненти – стерильні материнських лінії та лінії - відновники фертильності пилку. Визначено ступінь домінування (hp) у F1 гібридів та відповідність характеру розщеплення гіпотетичному у F2 гібридів. Виявлено появу більш вірулентної 732 раси патогена. Виділені батьківські лінії БИ 7 В, БИ 27 В, БИ 51 В, БИ 198 В рекомендовано для гетерозисної селекції гібридів соняшнику як цінний вихідний матеріал зі стійкістю до збудника несправжньої борошнистої роси, Ложная мучнистая роса среди 40 самых распространенных в мире болезней подсолнечника, зарегистрированных как основные, встречается на посевах этой культуры по всему миру и является среди них наиболее вредоносной, так как этот возбудитель в благоприятных условиях для развития может поразить 100 % растений. Идентификация доминирующей расы возбудителя в условиях восточной части Лесостепи Украины и определение типа наследованиядля селекции гибридов подсолнечника обуславливают актуальность проведенных нами исследований.Цель и задачи исследования. Целью данной работы было определение генетического контроля устойчивости у F1 и F2 гибридов подсолнечника к возбудителю ложной мучнистой росы.Материалы и методы. Учеты пораженности образцов подсолнечника возбудителем ложной мучнистой росы проводили на инфекционном участке лаборатории иммунитета растений к болезням и вредителям Института растениеводства им. В. Я. Юрьева НААН. Провокационный фон создавали путем сокращенной ротации культуры (четырехпольный севооборот), предшественник – просо, агротехника – общепринятая для зоны Лесостепи Украины. Устойчивость образцов подсолнечника определяли по распространенности болезни. Идентификацию Pl. helianthi проводили по пораженности возбудителем линий-дифференциаторов. Для определения донорских свойств родительских компонентов – материнских линий и линий-восстановителей фертильности пыльцы подсолнечника, созданных в предыдущие годы, и определения характера наследования устойчивости к данному патогену, проведен гибридологический анализ 25 гибридных комбинаций F1 и F2, полученных от тестерных скрещиваний в 2014 году. Определяли степень фенотипического доминирования (hp) у F1 гибридов и соответствие характера расщепления гипотетическому у F2 гибридов по χ2.Обсуждение результатов. По результатам анализа степени доминирования устойчивости к ложной мучнистой росеу гибридов F1, выявлены все типы наследования, кроме отрицательного сверхдоминирования. В популяции F2 гибридов обнаружен моногенный контроль устойчивости от скрещиваний как с устойчивыми, так и восприимчивыми родительскими компонентами. Характер распределения растений F2 гибридов на устойчивые и восприимчивые (3:1) позволил выявить наличие одного доминантного гена устойчивости в гибридных комбинациях Сх 1 А / БИ 27 В, Сх 1 А / БИ 51 В, Сх 3 А / БИ 7 В (203/2, 203/3), Сх 1 А / БИ 10 В, Сх 3 А / БИ 37 В.Более половины (57,1%) F2 гибридов от скрещивания с устойчивыми родительскими компонентами выявили расщепление 9 : 7, что указывает на контроль устойчивости двумя комплементарными доминантными генами. Такой характер расщепления установлен в гибридных комбинациях Сх 1 А / БИ 27 В, Сх 1 А / БИ 51 В, Сх 1 А / БИ 198 В и Сх 3 А / БИ 198 В. В гибридной комбинации F2 Сх 3 А / БИ 26 В распределение фенотипов 37 : 27 указывает на тригибридное расщепление и контроль устойчивости к болезни тремя рецессивными генами с дупликатным их взаимодействием. Характер расщепления фенотипов у F2 гибридов с участием восприимчивых к патогену отцовских линий позволил выявить моногенное расщепления (3 : 1)в гибридных комбинациях Сх 3 А / БИ 7 В, Сх 1 А / БИ 10 В, Сх 3 А / БИ 37 В. Дигибридное расщепление (9 : 7) указывает на наличие в гибридах двух комплементарных доминантных генов устойчивости, выявленное в комбинациях Сх 5 А / БИ 7 В, Сх 1 А / БИ 39 В. Два дупликатных доминантных фактора устойчивости по теоретически ожидаемому соотношению фенотипов 15 : 1 у F2 гибридов выявлено в гибридных комбинациях Сх 3 А / БИ 7 В. Тригибридное расщепление и контроль устойчивости к болезни одним доминантным и двумя рецессивными генами, с дупликатным их взаимодействием, выявлен по соотношению фенотипов устойчивые к восприимчивым 55 : 9 с участием восприимчивых отцовских компонентов в гибридных комбинациях Сх 3 А / БИ 7 В и Сх 1 А / БИ 39 В.Итак, при многолетнем отборе генотипов в линиях по устойчивости к 730 расе возбудителя ложной мучнистой росы, а также по оценке в условиях эпифитотийного уровня развития патогена при появлении 732 расы, обнаружено, что оба устойчивых родительских компонента БИ 27 В и БИ 51 В имеют семьи гибридов как с одним доминантным, так и двумя комплементарными генами устойчивости. Устойчивый восстановитель фертильности пыльцы БИ 198 В проявился в потомстве двумя доминантными комплементарными генами устойчивости к болезни.Восприимчивые к 732 расе возбудителя ложной мучнистой росы по оценке в 2016 году родительские компоненты БИ 10 В и БИ 37 В по проявлению устойчивости у F2 гибридов выявили наличие в их генотипах одного доминантного гена. Проявление двух доминантных генов устойчивости у F2 гибридов обеспечивает линия БИ 7 В при комплементарном (9 : 7) и дупликатном (15 : 1) их взаимодействии. Восприимчивый восстановитель фертильности пыльцы подсолнечника БИ 39 В по соотношению фенотипов 9 : 7 и 55 : 9 у F2 гибридов выявил наличие как двух доминантных комплементарных генов устойчивости, так и наличие одного доминантного и двух рецессивных генов, с дупликатным их взаимодействием.Выводы. Путем гибридологического анализа F1 и F2 гибридов подсолнечника определен характер генетического контроля устойчивости к возбудителю ложной мучнистой росы. В популяции F2 гибридов моногенный, дигенний и тригенний контроль устойчивости к данному патогену, наблюдали у гибридов, полученных от скрещивания как с устойчивыми, так и с восприимчивыми родительскими компонентами.По полученному в наших исследованиях расщеплению фенотипов на устойчивые и восприимчивые к возбудителю ложной мучнистой росы в популяции F2 гибридов с теоретически ожидаемым моногенным контролем, и, фактически полученным расширенным спектром взаимодействия генетических факторов устойчивости доминантного, доминантного комплементарной и доминантного дупликатного, а также доминантного с двумя рецессивными генами, возможно, объясняется влиянием более вирулентной 732, чем 730 раса, селекцию линий к которой проводили в предыдущие годы. Но результаты проведенного гибридологического анализа предоставляют основания рекомендовать к использованию в селекционных программах линии - восстановители фертильности пыльцы БИ 7 В, БИ 27 В, БИ 51 В, БИ 198 В как ценный исходный материал с имеющимися доминантными факторами устойчивости к возбудителю ложной мучнистой росы, Downy mildew belongs to the 40 most common sunflower diseases in the world (which are registered as the main ones), is found on crops all over the world, and is the most harmful among them, since this pathogen can affect 100% of plants under favorable for development conditions. Identification of a dominant race of this pathogen in the Eastern Forest-Steppe ofUkraineand determination of an inheritance type for sunflower hybrid breeding make our study topical.The aim and tasks of the study. Our objective was to determine the genetic control of resistance to downy mildew in F1 and F2 sunflower hybrids.Materials and methods. Incidence of downy mildew on sunflower accessions was evaluated in an infectious site of the Laboratory of Plant Immunity against Diseases and Pests of the Plant Production Institute of nd a VYa Yuryev of NAAS. Provocative background was created by reduced crop rotation of (four-field crop rotation). The predecessor was millet. The agricultural technology was conventional for the Forest-Steppe of Ukraine. Resistance of sunflower accessions was determined by the disease incidence. Pl. helianthi was detected by assessing affection of lines-differentators. To determine donor properties of previously developed parents, female lines and lines - sunflower pollen fertility restorers, and to determine the inheritance type of resistance to this pathogen, hybridologic analysis of 25 F1 and F2 hybrid combinations obtained from test crosses in 2014 was performed. The degree of phenotypic dominance (hp) in F1 hybrids was determined, and congruity between the observed segregation and the hypothetical one in F2 hybrids was assessed by χ2.Results and discussion. Analysis of the degree of dominance of resistance to downy mildew in F1 hybrids demonstrated all types of inheritance, except for negative overdominance. In F2 hybrid population, monogenic control of resistance was detected from crosses both with stable and with susceptible parents. Segregation of F2 plants to resistant and susceptible ones (3:1) revealed one dominant resistance gene in hybrid combinations SKh1 A / BI 27 V, SKh1 A / BI 51 V, SKh3 A / BI 7 V (203/2, 203/3), SKh1 A / BI 10 V, SKh3 A / BI 37 V.More than half (57.1%) of F2 hybrids from crosses with resistant parents showed the segregation of 9:7, indicating two complementary dominant genes controlling resistance. This type of segregation was observed in hybrid combinations SKh 1 A / BI 27 V, SKh 1 A / BI 51 V, SKh 1 A / BI 198 V and SKh 3 A / BI 198 SKh. In F2 hybrid combination SKh3 A / BI 26 V, the segregation of phenotypes was 37:27, indicating trihybrid segregation and control of disease resistance by three recessive genes with duplicate interaction. The segregation of phenotypes in F2 hybrids generated from susceptible to pathogen male lines revealed monogenic segregation (3:1) in hybrid combinations SKh 3 A / BI 7 v, SKh 1 A / BI 10 V, SKh 3 A / BI 37 V. Dihybrid segregation (9:7) suggests the presence of two complementary dominant resistance genes in hybrids combinations SKh 5 A / BI 7 V, SKh 1 A / BI 39 V. Two duplicate dominant resistance factors were found by congruity to the theoretically expected phenotypic ratio of 15:1 in F2 hybrids in combinations of SKh3 A / BI 7 V. Trihybrid segregation and control of resistance to disease by one dominant and two recessive genes, with duplicate interaction between, were detected by the ratio of resistant phenotypes to susceptible ones of 55:9 in hybrid combinations SKh 3A / BI 7 V, SKh1 A / BI 39 V from susceptible male lines.Thus, the long-term selection of genotypes for resistance to race 730 of downy mildew pathogen among lines and evaluation on the epiphytotinous level of pathogen with race 732 occurring found that 2 resistant parents, BI 27 V and BI 51 V, produced hybrid families both with one dominant gene and with two complementary genes of resistance. Resistant pollen fertility restorer BI 198 V manifested itself in the offspring by two dominant complementary genes of resistance to the disease.Parents BI 10V and BI 37V, which were susceptible to race 732 of downy mildew pathogen, as the assessment in 2016 showed, had one dominant gene according to resistance expression in F2 hybrids. Two dominant resistance genes in F2 hybrids are provided by line BI 7V, with complementary (9:7) and duplicate (15:1) interactions between them. As judged by the ratios of phenotypes of 9:7 and 55:9 in F2 hybrids, susceptible sunflower pollen fertility restorer BI 39 V showed the presence both of two dominant complementary resistance genes and of one dominant and two recessive genes with duplicate interaction.Conclusions. Hybridological analysis of F1 and F2 sunflower hybrids determined the nature of genetic control of resistance to downy mildew. In F2 hybrid population, monogenic, digenic and trigenic control of resistance to this pathogen was observed in hybrids obtained from crosses both with resistant and with susceptible parents.We compared the observed segregation into resistant and susceptible to downy mildew phenotypes in F2 hybrid population with the theoretically expected monogenic control, and the real extended range of interactions between dominant, dominant complementary and dominant duplicate genes of resistance as well as between dominant and two recessive genes can be attributed to the influence of race 732 that is more virulent than race 730, and in previous years lines had been bred for resistance to race 730. However, the results of hybridologic analysis give grounds to recommend using lines - pollen fertility restorers BI 7 V, BI 27 V, BI 51 V, and BI 198 V as valuable starting material having dominant factors of resistance to downy mildew in breeding programs

Purpose. To evaluate bread winter wheat F1 and F2 hybrids including those created with varieties-carriers of wheat-rye translocations for elements of grain productivity and to determine their breeding value for modelling selection of highly productive progenies. Methods. Bread winter wheat varieties with and without wheat-rye translocations (1AL/1RS, 1BL/1RS) and 30 combinations of F1 and F2 (K.1…K. 30) created by involving them were studied. conducted using Field, laboratory and mathematical-statistical methods were used. Phenological observations, accounting, evaluation and harvesting were carried out according to conventional methods. Results. Hybrid combinations created by involving varieties with wheat-rye translocations (Smuhlianka 1AL/1RS, Kryzhynka 1BL/1RS) have different levels of manifestation of productivity characters, depending on the conditions of the year and individual characteristics of parental forms. According to phenotypic dominance index in F1 plants in 2014, 2015, significant differentiation was found as for types of inheritance of productivity elements. For the type of phenotypic dominance material was divided into five groups. The phenotypic dominance data pointed at prevalence (1.6–5.0 times) of overdomination (heterosis) concerning to 40 % of combinations in the experiment, while the partial positive domination were observed in 8 %, the intermediate inheritance in 19 % , the partial negative inheritance in 11 %, depression in 27 %. Wherein the hybrids originated with the participation of varieties with either 1BL/1RS or 1AL/RS translocation were characterized by overdomination in 9.7 % of combinations vs. in 3.8 % of combinations if both parents had wheat-rye translocation. In F2 hybrids (in 2015) originated with the participation of varieties with introgressive rye components positive transgressions were found in 60 % of the combinations studied by grain weight and grain number per main spike as well as by grain mass per plant; in 57 % by 1000 kernel weight; in 50 % by productive tiller number; in 33 % by main spike length; in 16 % by spikelet number per main spike. The most combinations with participation of the variety Smuhlianka are characterized with true heterosis and transgressivity by 1000 kernel weight and grain weight per main spike, thus indicating the effectiveness of this variety as a donor to produce elite plants of high intensity type. The offspring of the variety Kryzhynka showed a true heterosis by grain weight per plant being typical for genotypes of universal type. Conclusions. Manifestation of overdominance and heterosis in F1 hybrids and transgression in F2 hybrids indicate the advantage of genotypes with introgressive components in combinative breeding. The varieties without translocations were somewhat inferior to genotypes with introgressive components by ratio of hybrid populations with heterosis and transgression., Цель. Оценить гибриды F1 и F2 пшеницы мягкой озимой, в том числе созданных с участием сортов-носителей пшенично-ржаных транслокаций, и определить их селекционную ценность для моделирования отбора высокопродуктивных потомств. Методы. Исследовали сорта пшеницы мягкой озимой с пшенично-ржаными транслокациями (ПРТ) 1AL/1RS, 1ВL/1RS и без них, а также гибриды F1, F2 тридцати комбинаций (К. 1...К. 30), созданных с их участием. Использовали полевые, лабораторные и математико-статистические методы. Фенологические наблюдения, учет и оценки, уборку урожая проводили согласно общепринятым методикам. Результаты. Гибридные комбинации, созданные с участием сортов с пшенично-ржаными транслокациями (Смуглянка – 1АL/1RS, Крижинка – 1ВL/1RS), обладают разным уровнем проявления признаков продуктивности в зависимости от условий года и индивидуальных особенностей родительских форм. По показателю фенотипического доминирования у растений F1 в 2014, 2015 гг. выявлена значительная дифференциация по типам наследования элементов продуктивности. По типу фенотипического доминирования материал поделили на пять групп. Эти данные указывают на превалирование (в 1,6–5,0 раз) сверхдоминирования (гетерозиса), которое касалось 40 % комбинаций в опыте, тогда как частичное положительное доминирование наблюдали у 8 % комбинаций, промежуточное наследование – у 19 %, частичное отрицательное наследование – у 11 %, депрессию – у 27 % комбинаций. При этом гибриды, созданные с участием сорта с 1ВL/1RS или 1АL/1RS транслокацией, характеризовались сверхдоминированием у 9,7 % комбинаций, а с обеими – у 3,8 %. У гибридов F2, созданных с участием сортов с интрогрессированными компонентами ржи, положительные трансгрессии по массе и количеству зерен главного колоса, а также по массе зерна с растения выявлены у 60 % исследуемых комбинаций; по массе 1000 семян – у 57 %; по продуктивной кустистости – у 50 %; по длине главного колоса – у 33 %; по количеству колосков главного колоса – у 16 % комбинаций. Большинство комбинаций с участием сорта Смуглянка характеризуются гетерозисом и трансгрессивностью по массе 1000 семян и массе зерен главного колоса, что указывает на эффективность этого сорта как донора в получении элитных растений высокоинтенсивного типа. У потомков сорта Крижинка больше проявлялся истинный гетерозис по массе зерна с растения, что характерно для генотипов универсального типа. Выводы. Проявление сверхдоминирования и гетерозиса у гибридов F1 и трансгрессий в F2 свидетельствует о преимуществе генотипов з интрогрессированными компонентами в комбинативной селекции. Сорта без транслокаций несколько уступали по доле гибридных популяций с проявлением гетерозиса и трансгрессии генотипам с интрогрессированными компонентами., Мета. Оцінити гібриди F1 і F2 пшениці м'якої озимої, в тому числі створених за участю сортів-носіїв пшенично-житніх транслокацій, за елементами зернової продуктивності та визначити їх селекційну цінність для моделювання добору високопродуктивних потомств. Методи. Досліджували сорти пшениці м'якої озимої з пшенично-житніми транслокаціями (ПЖТ) 1AL/1RS, 1ВL/1RS та без них, а також гібриди F1, F2 тридцяти комбінацій (К. 1…К. 30), створених за їх участю. Використовували польові, лабораторні та математично-статистичні методи. Фенологічні спостереження, облік і оцінки та збирання врожаю проводили відповідно до загальноприйнятих методик. Результати. Гібридні комбінації, створені за участю сортів з пшенично-житніми транслокаціями (Смуглянка – 1АL/1RS, Крижинка – 1ВL/1RS), мають різний рівень прояву ознак продуктивності залежно від умов року та індивідуальних особливостей батьківських форм. За показником фенотипового домінування у рослин F1 у 2014, 2015 рр. виявлено значну диференціацію за типами успадкування елементів продуктивності. За типом фенотипового домінування матеріал поділили на п'ять груп. Ці дані вказують на превалювання (в 1,6–5,0 разів) наддомінування (гетерозису), що стосувалося 40 % комбінацій у досліді, тоді як часткове позитивне домінування спостерігали у 8 %, проміжне успадкування – у 19, часткове негативне успадкування – в 11, депресію – у 27 % комбінацій. При цьому гібриди, створені за участю сортів з 1ВL/1RS або 1АL/1RS транслокацією, характеризувалися наддомінуванням у 9,7 % комбінацій, а з обома ПЖТ – у 3,8 %. У гібридів F2 (2015 р.), створених за участю сортів з інтрогресованими компонентами жита, позитивні трансгресії за масою і кількістю зерен з головного колоса, а також за масою зерен з рослини виявлені у 60 % досліджуваних комбінацій; за масою 1000 насінин – у 57 %; за продуктивною кущистістю – у 50; за довжиною головного колоса – у 33; за кількістю колосків головного колоса – у 16 % комбінацій. Більшість комбінацій за участю сорту Смуглянка характеризуються гетерозисом і трансгресивністю за масою 1000 насінин та масою зерна з головного колоса, що вказує на ефективність цього сорту як донора в отриманні елітних рослин інтенсивного типу. У нащадків сорту Крижинка більше проявлявся істинний гетерозис за масою зерна з рослини, що характерно для генотипів універсального типу. Висновки. Прояв наддомінування і гетерозису в гібридів F1 і трансгресії у F2 свідчить про перевагу генотипів з інтрогресованими компонентами в комбінативній селекції. Сорти без транслокацій дещо поступалися за часткою гібридних популяцій з проявом гетерозису і трансгресії генотипам з інтрогресованими компонентами

Викладено результати вивчення успадкування F1 та F2 гібридами квасолі стійкості до фузаріозних кореневих гнилей, продуктивності рослини і кількості бобів на рослині. Встановлено складний характер успадкування ознаки стійкості до фузаріозу в F1 і полігенний контроль в F2. Знайдено зв’язок між виділенням трансгресивних форм за ознаками кількості бобів з рослини і продуктивності насіння з рослини в F2 і успадкуванням цих ознак в F1 за типом наддомінування або часткового позитивного домінування, Изложены результаты изучения наследования гибридами фасоли F1 и F2 устойчивости к фузариозным корневым гнилям, продуктивности растения и количества бобов на растении. Установлен сложный характер наследования признака устойчивости к фузариозу в F1 и полигенный контроль в F2. Выявлена взаимосвязь между выделением трансгрессивных форм по признакам количества бобов на растении и продуктивности растения в F2 и наследованием этих признаков в F1 по типу сверхдоминирования или частичного позитивного доминирования, The results on the study of inheritance of the resistance to Fusarium root rots by F1 and F2 hybrids of kidney beans, of plant productivity and pod number per plant are exposed. A complex character of the inheritance in the trait for resistance to fusariose in F1 and polygene control in F2 is revealed. The relationship between the selection of transgressive forms for pod number per plant and plant productivity traits and the inheritance of these traits in F1 by the type of overdominance or partial positive dominance is found

У статті наведено результати вивчення міжсортових гібридних популяцій F1-F3квасолі звичайної ( Phaseolus vulgaris L.) за ознаками придатності до механізованого збирання в умовах північної частини Лісо-степу України. Виявлено значний їх поліморфізм за ознаками технологіч-ності; характер успадкування останніх включав усі переходи від позитив-ного наддомінування до негативного проміжного успадкування і визнача-вся поєднанням компонентів схрещувань. Показано, що вивчені гібридні популяції відрізняються за частотою виникнення трансгресивних форм, які доцільно добирати починаючи з третього покоління; у другому поко-лінні ще спостерігається прояв ефекту гетерозису. Виділено перспекти-вний для подальшої селекції матеріал, В статье приведены результаты изучения межсортовых гибридных популяций F1- F3фасоли обыкновенной(Phaseolus vulgaris L.) за признака-ми приспособленности к механизированной уборке в условиях северной части Лесостепи Украины. Установлен значительный их полиморфизм за признаками технологичности; характер наследования последних включал все переходы от позитивного сверхдоминирования к негативному проме-жуточному наследованию и определялся сочетанием компонентов скрещиваний. Изученные гибридные популяции отличались частотой и степе-нью трансгрессивных форм, которые целесообразно отбирать, начиная с третьего поколения. Отобран перспективный для дальнейшей селекцион-ной работы материал, Ther paper presents the results on the study of intervarietalhybridic F1-F3 populations of kidney beans (Phaseolus vulgaris L.) as to the traits of suitability to machine harvesting in the conditions of the northen part of the Forest-Steppe of Ukraine. A considerable polymorphism of the traits as to their tecnological ability is revealed. The latter’s nature of inheritance included all the transitions from a positive overdominance to a negative intermediate inharitance and was determined by combination of components of crosses. It is shown the investi-gated hybridic populations are distinguished by the frequency of accurrence of transgressive forms, wich are expedient to select starting from the third genera-tion; in the second generation the manifestation of a heterotic effect has still been observed. A promising material for futher breeding has been marked out

Knowledge of inheritance patterns for quantitative traits in wheat promotes purposeful selection in breeding work to improve productivity being a complex trait with complex phenotypic expression, which is determined not only by genetic characteristics of the parental forms, but also by the environmental conditions. The purpose of the research included identifying features of character of inheritance of basic quantitative traits: length of spike, number of spikelets and grains per ear, grain weight spike, weight of 1000 grains in hybrids of the first generation of soft spring wheat. Depending on the trait and combination of crossing different nature of phenotypic inheritance – from positive overdominance to depression was observed. Hybrid combinations that showed the true heterosis effect concerning to basic quantitative traits, such as Struna myronivs’ka х Aranka, Sunnan х Line 02-11, Line 11-20 х Lone 14-13, Siuita х Panianka being of practical interest for further breeding have been identified., Знання закономірностей успадкування кількісних ознак пшениці сприяє цілеспрямованому добору в селекційній роботі для підвищення продуктивності, яка є комплексною ознакою, що має складний фенотиповий прояв, який визначається не лише генетичними особливостями батьківських форм, але й умовами середовища. Мета досліджень передбачала виявлення особливостей характеру успадкування гібридамипершого покоління пшениці м’якої ярої, основних кількісних ознак: довжина колоса, кількість колосків та зерен з колоса, маса зерна з колоса, маса 1000 зерен. Залежно від ознаки та комбінації схрещування спостерігали різний характер фенотипового успадкування – від позитивного наддомінування до депресії. Виділені гібридні комбінації, які проявили істинний гетерозисний ефект за основними кількісними ознаками, а саме, Струна миронівська х Аранка, Sunnan х Лінія 02-11, Лінія 11-20 х Лінія 14–13, Сюїта х Панянка, що становлять практичний інтерес для подальшої селекційної роботи.

Вивчали коефіцієнти кореляції і особливості успадкування стійкості проти вилягання стебла простими гібридами кукурудзи. Встановлено, що успадкування стійкості проти вилягання стебла компонентів схрещувань (інбредних ліній) простими гібридами кукурудзи відбувалось як прояв позитивного гетерозису з ефектами наддомінування (21,4–42,9%), повного (21,4–32,2%) і часткового (14,3–17,8%) домінування генів контролю ознак, тоді як на частку проміжного успадкування припадало не більше 3,6 %. Изучали коэффициенты корреляции и особенности наследования устойчивости против стебля простыми гибридами кукурузы. Установлено, что наследование устойчивости против стебля происходило как проявление гетерозиса с эффектами сверхдоминирования (21,4–42,9%), полного (21,4–32,2%) и частичного (14,3–17,8%) доминирования генов контроля признаков, тогда как на промежуточного наследования приходилось не 3,6 %. The correlation coefficient and inheritance of the lodging resistance of crossbreeding components (inbred lines) by single crosses of maize was studied. Details of dominance as well the inheritance of lodging and stem fragility characters of maize single-cross hybrids are determined. The inheritance of the lodging resistance of crossbreeding components(inbred lines) by single crosses took place as the development of positive heterosis with the effects of overdominance (21,4–42,9%), complete (21,1–32,2%) and partial (14,3–17,8%) dominance of the genes which control the features whereas the proportion of intermediary inheritance did not exceed 3,6%.