Search

Research objective: to determine the frequency of vitamin D deficiency and insufficiency to identify its association with reproductive hormones in adolescent girls with oligomenorrhea.Materials and methods. The work was carried out according to the results of clinical and instrumental examination of 68 adolescent girls 12–18 years old with oligomenorrhea, who were treated at the Department of Pediatric Gynecology of the State Institution “Institute for Children and Adolescents Health Care of the NAMS of Ukraine”. Patients were divided into two groups depending on the body mass index (BMI): group I – with a body weight deficit (BMI 16.31 ± 0.18 kg/m2), group II – with a BMI within physiological norm (20.0 ± 0.25 kg/m2). All patients underwent a comprehensive clinical and laboratory examination: luteinizing, follicle-stimulating hormones, prolactin, estradiol, testosterone, cortisol, 25(OH)D were determined in blood serum. Multivariate regression analysis was using for analyze the association of gonаdotropic, steroid hormones with vitamin D. The main characteristics of the object discrimination model are presented in the form of tables.Results. The article provides a comparative analysis of the hormonal profile and vitamin D level depending on BMI. It was revealed that a reduced 25(OH)D value was characteristic not only in patients with menstrual dysfunction, but also in peers with normal menstrual function. Schemes that characterize the pituitary-gonadal association with vitamin D were constructed based on the results of multiple regression analysis. Their features were determined in girls with different body weights. In patients with low energy resources there were direct associations between individual indicators of gonadotropins (follicle-stimulating hormone), steroid hormones (estradiol, cortisol) and vitamin D. An inverse association was observed between vitamin D and cortisol and prolactin in girls with balanced energy status.Conclusions. The reduced content of vitamin D is characteristically for patients with menstrual dysfunctions by the type of oligomenorrhea. Associations of gonadotropic, steroid hormones and vitamin D, depending on the energy status (nutrition) of patients with oligomenorrhea were revealed., Цель исследования: определение частоты дефицита и недостаточности витамина D и выявление его взаимосвязи с репродуктивными гормонами у девочек-подростков с олигоменореей.Материалы и методы. Работа выполнена по результатам клинического и инструментального обследования 68 девочек-подростков в возрасте 12–18 лет с олигоменореей, которые находились на лечении в отделении детской гинекологии ГУ «ИОЗДП НАМНУ». В зависимости от индекса массы тела (ИМТ) пациентки были разделены на две группы: I группа – с дефицитом массы тела (ИМТ 16,31 ± 0,18 кг/м2), II группа – с ИМТ в пределах физиологической нормы (20,0 ± 0,25 кг/м2). Выполняли комплексное клинико-лабораторное обследование: в сыворотке крови определяли уровни лютеинизирующего, фолликулостимулирующего гормонов, пролактина, эстрадиола, тестостерона, кортизола, 25(ОН)D. Связь гонадотропных, стероидных гормонов с уровнем витамина D анализировали с применением многомерного регрессионного анализа. Основные характеристики модели дискриминации объектов представлены в виде таблиц.Результаты. Проведен сравнительный анализ гормонального профиля и уровня витамина D в зависимости от ИМТ. Обнаружено, что снижение содержания 25(ОН)D было характерно не только для пациенток с нарушениями менструальной функции, но и для девочек с нормальной менструальной функцией. По результатам множественного регрессионного анализа построены схемы, характеризующие гипофизарно-гонадные взаимосвязи с витамином D. Определены их особенности у девочек с разной массой тела. У пациенток с пониженными энергетическими ресурсами наблюдались прямые связи между отдельными показателями гонадотропинов (фолликулостимулирующим гормоном), стероидными гормонами (эстрадиолом, кортизолом) и витамином D, а при сбалансированном энергетическом статусе отмечалась обратная связь между витамином D и кортизолом, пролактином.Выводы. Для пациенток с нарушениями менструальной функции по типу олигоменореи характерно снижение содержания витамина D. Выявлены особенности связей гонадотропных, стероидных гормонов и витамина D, зависящие от энергетического статуса (питания) пациенток с олигоменореей., Мета дослідження: визначення частоти дефіциту й недостатності вітаміну D і виявлення його взаємозв'язку з репродуктивними гормонами у дівчаток-підлітків із олігоменореєю. Матеріали і методи. Робота виконана за результатами клінічного та інструментального обстеження 68 дівчаток-підлітків віком 12–18 років з олігоменореєю, які перебували на лікуванні у відділенні дитячої гінекології ГУ «ІОЗДП НАМНУ». Залежно від індексу маси тіла (ІМТ) пацієнтки були розподілені на дві групи: I група – з дефіцитом маси тіла (ІМТ 16,31 ± 0,18 кг/м2); II група – з ІМТ в межах фізіологічної норми (20,0 ± 0,25 кг/м2). Усім хворим проводили комплексне клініко-лабораторне обстеження: у сироватці крові визначали рівні лютеїнізувального, фолікулостимулювального гормонів, пролактину, естрадіолу, тестостерону, кортизолу, 25(ОН)D. Зв’язок гонадотропних, стероїдних гормонів із рівнем вітаміну D аналізували з використанням багатовимірного регресійного аналізу. Основні характеристики моделі дискримінації об'єктів представлені у вигляді таблиць. Результати. Виконано порівняльний аналіз гормонального профілю та рівня вітаміну D залежно від ІМТ. Виявлено, що зниження вмісту 25(ОН)D було характерним не тільки для пацієнток із порушеннями менструальної функції, але й для дівчат із нормальною менструальною функцією. За результатами множинного регресійного аналізу побудовано схеми, що характеризують гіпофізарно-гонадні взаємозв’язки з вітаміном D. Визначено їхні особливості в дівчаток із різною масою тіла. У пацієнток зі зниженими енергетичними ресурсами простежувалися прямі зв'язки між окремими показниками гонадотропінів (фолікулостимулювального гормону), стероїдними гормонами (естрадіолом, кортизолом) і вітаміном D, а при збалансованому енергетичному статусі був наявний зворотний зв'язок між вітаміном D і кортизолом та пролактином.Висновки. Для пацієнток із порушеннями менструальної функції за типом олігоменореї характерне зниження вмісту вітаміну D. Виявлено особливості зв’язків гонадотропних, стероїдних гормонів і вітаміну D, що залежать від енергетичного статусу (харчування) пацієнток з олігоменореєю.

The issue of preserving the reproductive health of women for many years does not lose its relevance. Fundamental studies of recent decades have made it possible to determine the basic mechanisms of functioning of the female reproductive system, but studies of the characteristics of pregnancy, complications in childbirth and the condition of newborn children in women with menstrual dysfunction in the puberty remain single.The objective: аccording to laboratory and instrumental methods of research, to study the characteristics of childbirth and the condition of newborns in women with menstrual dysfunction in the puberty.Materials and methods. According to the nature of the disorders, the main group of pregnant women (n=120) who had a menstrual pathology in the puberty were divided into 3 subgroups (n=40): the first – pregnant women with primary oligomenorrhea in the anamnesis, the second – with a late age menarche, the third – with puberty bleeding. The control group included pregnant women (n=40) with the correct rhythm of menstruation in puberty.Results. During the clinical study, significant differences in the biological readiness of the body for childbirth in all subgroups of the main group of pregnant women were noted compared with the control group. In 35(29,2%) pregnant women with menstrual dysfunction during the puberty, an «unripe» or insufficiently «mature» cervix was observed in the expected period of labor, which was important in the violation of labor activity during spontaneous labor in the occipital presentation and an increase in the frequency of delivery using cesarean section (CS) operation. Caesarean section was performed in 51(42,5%) pregnant women of the main group: planned CS in 39(32,5%), urgent delivery in 12(10,0%). In the group of pregnant women with the correct rhythm of menstruation, spontaneous delivery occurred in 37(92,5%) women, planned CS due to the narrowed pelvis and large fetus in 2(5,0%), emergency CS – 1(2,5%) case. The frequency of complications during childbirth (violation of labor, premature rupture of the membranes, bleeding) in the main group is 4 times higher than in the control group (p, Вопрос сохранения репродуктивного здоровья женщины в течение многих лет не теряет своей актуальности. Фундаментальные исследования последних десятилетий позволили определить основные механизмы функционирования женской репродуктивной системы, но единичными остаются исследования особенностей протекания беременности, осложнений в родах и состояния новорожденных у женщин с нарушениями менструальной функции в пубертатный период.Цель исследования: изучение особенностей родов и состояния новорожденных у женщин с нарушениями менструальной функции в пубертатный период по данным лабораторных и инструментальных методов исследования.Материалы и методы. По характеру нарушений основную группу беременных (n=120), имевших патологию менструальной функции в пубертатный период, разделили на три подгруппы: 1-я – беременные с первичной олигоменореей в анамнезе (n=40), 2-я – с поздним возрастом менархе (n=40), 3-я – с пубертатными кровотечениями (n=40). В контрольную группу вошли беременные (n=40) с правильным ритмом менструаций в пубертате.Результаты. В ходе клинического исследования отмечали достоверные отличия биологической неготовности организма к родам во всех подгруппах основной группы беременных по сравнению с контрольной группой. У 35(29,2%) беременных с нарушениями менструальной функции в пубертатный период в предполагаемый срок родов отмечали «незрелую» или недостаточно «зрелую» шейку матки, что нарушало родовую деятельность при самопроизвольных родах в затылочном предлежании и увеличивало частоту родоразрешения с применением кесарева сечения (КС). Кесарево сечение проведено у 51(42,5%) беременной основной группы: плановое КС – у 39(32,5%), срочное в родах – у 12(10,0%). В группе беременных с правильным ритмом менструаций самопроизвольные роды произошли у 37(92,5%) женщин, плановое КС из-за суженного таза и большого плода провели у 2(5,0%) женщин, экстренное КС – 1(2,5%) случай. Частота осложнений при родах (нарушение родовой деятельности, преждевременный разрыв плодных оболочек, кровотечения) в основной группе в 4 раза выше, чем в группе контроля (р, Питання збереження репродуктивного здоров’я жінки протягом багатьох років не втрачає своєї актуальності. Фундаментальні дослідження останніх десятиліть дозволили визначити основні механізми функціонування жіночої репродуктивної системи, але поодинокими залишаються дослідження щодо особливостей перебігу вагітності, ускладнень пологів і стану новонароджених у жінок із порушеннями менструальної функції у пубертатний період.Мета дослідження: вивчення особливостей пологів і стану новонароджених у жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертатний період, за даними лабораторних та інструментальних методів дослідження.Матеріали та методи. За характером порушень основну групу вагітних (n=120), які мали розлади менструальної функції у пубертатний період, було розподілено на три підгрупи: 1-а – вагітні з первинною олігоменореєю в анамнезі (n=40), 2-а – з пізнім віком менархе (n=40), 3-я – з пубертатними кровотечами (n=40). До контрольної групи увійшли вагітні (n=40) з правильним ритмом менструацій у пубертаті.Результати. У ході клінічного дослідження відзначали достовірні розбіжності біологічної неготовності організму до пологів у всіх підгрупах основної групи вагітних порівняно з контрольною групою. У 35(29,2%) вагітних, які мали порушення менструальної функції у пубертатний період, у передбачуваний термін пологів відзначено «незрілу» або недостатньо «зрілу» шийку матки, що порушувало пологову діяльність при мимовільних пологах у потиличному передлежанні і підвищувало частоту розродження шляхом кесарева розтину (КР). Кесарів розтин проведено у 51(42,5%) вагітної основної групи: плановий КР – у 39(32,5%), терміновий під час пологів – у 12(10,0%). У групі вагітних із правильним ритмом менструацій мимовільні пологи відбулися у 37(92,5%) жінок, плановий КР через звужений таз і великий плід провели у 2(5,0%) жінок, екстрений КР – 1(2,5%) випадок. Частота ускладнень під час пологів (порушення пологової діяльності, передчасний розрив плодових оболонок, кровотечі) в основній групі у 4 рази вища, ніж у групі контролю (р

The issue of preserving the reproductive health of women for many years does not lose its relevance. Fundamental studies of recent decades have made it possible to determine the basic mechanisms of functioning of the female reproductive system, but studies of the characteristics of pregnancy, complications in childbirth and the condition of newborn children in women with menstrual dysfunction in the puberty remain single. The objective:аccording to laboratory and instrumental methods of research, to study the characteristics of childbirth and the condition of newborns in women with menstrual dysfunction in the puberty. Materials and methods.According to the nature of the disorders, the main group of pregnant women (n=120) who had a menstrual pathology in the puberty were divided into 3 subgroups (n=40): the first – pregnant women with primary oligomenorrhea in the anamnesis, the second – with a late age menarche, the third – with puberty bleeding. The control group included pregnant women (n=40) with the correct rhythm of menstruation in puberty. Results.During the clinical study, significant differences in the biological readiness of the body for childbirth in all subgroups of the main group of pregnant women were noted compared with the control group. In 35(29,2%) pregnant women with menstrual dysfunction during the puberty, an «unripe» or insufficiently «mature» cervix was observed in the expected period of labor, which was important in the violation of labor activity during spontaneous labor in the occipital presentation and an increase in the frequency of delivery using cesarean section (CS) operation. Caesarean section was performed in 51(42,5%) pregnant women of the main group: planned CS in 39(32,5%), urgent delivery in 12(10,0%). In the group of pregnant women with the correct rhythm of menstruation, spontaneous delivery occurred in 37(92,5%) women, planned CS due to the narrowed pelvis and large fetus in 2(5,0%), emergency CS – 1(2,5%) case. The frequency of complications during childbirth (violation of labor, premature rupture of the membranes, bleeding) in the main group is 4 times higher than in the control group (p Conclusion.The results of the studies confirm the presence of the biological unpreparedness of the body for the normal course of labor in women with menstrual dysfunction in the puberty, as evidenced by violations of labor, the main predictor of which is placental dysfunction. The frequency of individual conditions that occur in the perinatal period is significantly higher than in newborns from mothers who had the correct rhythm of menstruation. It is possible to reduce the frequency of obstetric and perinatal complications in women with reduced reproductive potential by optimizing the pregravid preparation program and introducing a scientifically based complex of treatment and preventive measures.

The objective: to study the features of the pathological state of the mammary glands, depending on the nature of the menstrual cycle, the characteristics of the hormonal and immunological status in women with menstrual disorders of endocrine genesis.Materials and methods. For the study, a group of 130 patients (n=130) of reproductive age (mean age 27±2,3 years) was selected, who were divided into 2 subgroups by the nature of menstrual dysfunction: 1 subgroup (n=73) – women with secondary amenorrhea and oligomenorrhea background of chronic anovulation, 2 subgroup (n=57) – women with a regular rhythm of the menstrual cycle and insufficiency of the luteal phase (ILP). All patients complained about the absence of pregnancy for an average of 4±1,2 years.To assess the state of the reproductive system and hormone-dependent organs, women underwent complex clinical-hormonal, ultrasound, radiothermometric, X-ray and immunological examinations.Results. Menstrual irregularities in all patients are caused by endocrine pathology: secondary amenorrhea and oligomenorrhea against the background of chronic anovulation – 56,2%, regular rhythm in combination with ILP – 43,8%. When examining the mammary glands, 88,9% of patients were diagnosed with various variants of fibrocystic disease (FCD), underdevelopment of structural elements, involutive changes that do not correspond to age, focal formations.Thus, the frequency of FCD with anovulation is 1,3 times higher than with ILP (43,9% and 35,1%, respectively), while focal formations in the mammary glands of the type of fibroadenoma are 4 times more likely to be detected in patients with ILP than with amenorrhea (5,3% and 1,4%, respectively). With radiothermometry, in 13,4% of cases FCD was additionally diagnosed, which was not detected by ultrasound, while the coincidence of the results of both diagnostics was noted in 49,2%.In 1 subgroup, every 2nd patient (52,0%) was diagnosed with hyperprolactinemia. The hormonal parameters were characterized by a decrease in the level of FSH, LH, estradiol, and the degree of inhibition of the secretion of these hormones increased depending on the increase in the level of prolactin. In patients with hyperprolactinemia, different forms of FCD were detected 2,4 times more often. Hormonal and immunological examination revealed a decrease in the activity of T-helpers, immunoregulatory index, circulating immune complexes in both groups, while no significant differences were found between the groups.Conclusion. When studying the characteristics of the nature of the menstrual function of the patients, it was found that the majority of the subjects had latent disorders of the hypothalamic-pituitary-ovarian system, which were compensated until a certain point and manifested themselves under the influence of unfavorable factors. With ILP more often than with anovulation, mixed forms of FCD and diffuse forms with a predominance of the cystic component were diagnosed.Probably, these changes in the mammary glands can be explained by the insufficient effect of progesterone and a relative increase in the level of estrogens, which support the proliferation of the connective tissue and epithelial components of the mammary gland. As a result, obstruction of the ducts develops, which in some patients leads to an increase in alveoli and the formation of cystic cavities. Progesterone deficiency is also largely associated with changes in the immune status in patients with endocrine infertility, but immune disorders develop secondarily and are not specific for a particular pathology., Цель исследования: изучение особенностей патологического состояния грудных желез в зависимости от характера менструального цикла, особенностей гормонального и иммунологического статуса у женщин с нарушениями менструальной функции эндокринного генеза.Материалы и методы. Для исследования отобрана группа из 130 больных репродуктивного возраста (средний возраст – 27±2,3 года), которых по характеру нарушений менструальной функции распределили на две подгруппы: 1-я подгруппа (n=73) – женщины с вторичной аменореей и олигоменореей на фоне хронической ановуляции; 2-я подгруппа (n=57) – женщины с регулярным ритмом менструального цикла и недостаточностью лютеиновой фазы (НЛФ). Все больные предъявляли жалобы на отсутствие беременности в среднем в течение 4±1,2 года.Для оценки состояния репродуктивной системы и гормонально зависимых органов женщинам проводили комплексное клинико-гормональное, ультразвуковое, радиотермометрическое, рентгенологическое и иммунологическое обследования.Результаты. Нарушения менструального цикла у всех больных обусловлены эндокринной патологией: вторичная аменорея и олигоменорея на фоне хронической ановуляции – 56,2%, регулярный ритм в сочетании с НЛФ – 43,8%. При обследовании грудных желез у 88,9% пациенток диагностированы различные варианты фиброзно-кистозной болезни (ФКБ), недоразвитие структурных элементов, инволютивные изменения, не соответствующие возрасту, очаговые образования.Так, частота ФКБ при ановуляции в 1,3 раза выше, чем при НЛФ (43,9% и 35,1% соответственно), в то же время очаговые образования в грудных железах по типу фиброаденомы в 4 раза чаще выявлены у пациенток с НЛФ, чем с аменореей (5,3% и 1,4% соответственно). При радиотермометрии в 13,4% случаев дополнительно диагностирована ФКБ, не выявленная при УЗИ, при этом совпадение результатов обеих диагностик отмечено в 49,2%.В 1-й подгруппе каждой второй пациентке (52,0%) установлен диагноз «Гиперпролактинемия». Гормональные параметры характеризовались снижением уровней ФСГ, ЛГ, эстрадиола, причем степень угнетения секреции этих гормонов увеличивалась в зависимости от повышения уровня пролактина. У пациенток с гиперпролактинемией в 2,4 раза чаще выявляли разные формы ФКБ. Гормонально-иммунологическое обследование выявило снижение активности Т-хелперов, иммунорегуляторного индекса, циркулирующих иммунных комплексов в обеих группах, при этом достоверных отличий между группами не зафиксировано.Заключение. При изучении особенностей характера менструальной функции пациенток было установлено, что у большинства обследуемых имели место скрытые нарушения гипоталамо-гипофизарно-яичниковой системы, которые компенсировались до опреде­ленного момента и проявились под воздействием неблагоприятных факторов. При НЛФ чаще, чем при ановуляции, диагностировали смешанные формы ФКБ и диффузные формы с преобладанием кистозного компонента.Вероятно, описанные изменения в грудных железах можно объяснить недостаточным влиянием прогестерона и относительным повышением уровня эстрогенов, которые поддерживают пролиферацию соединительнотканного и эпителиального компонентов грудной железы. Вследствие этого развивается обструкция протоков, что у ряда больных приводит к увеличению альвеол и формированию кистозных полостей. С дефицитом прогестерона в значительной степени связаны и изменения иммунного статуса у пациенток с эндокринными формами бесплодия, но иммунные нарушения развиваются вторично и не являются специфическими для той или иной патологии., Мета дослідження: вивчення особливостей патологічного стану грудних залоз залежно від характеру менструального циклу, особливостей гормонального й імунологічного статусу у жінок із порушеннями менструальної функції ендокринного генезу.Матеріали та методи. Для дослідження відібрано групу із 130 хворих репродуктивного віку (середній вік – 27±2,3 року), яких за характером порушень менструальної функції розподілено на дві підгрупи: 1-а підгрупа (n=73) – жінки з вторинною аменореєю і олігоменореєю на фоні хронічної ановуляції; 2-а підгрупа (n=57) – жінки з регулярним ритмом менструального циклу і недостатністю лютеїнової фази (НЛФ). Усі хворі скаржились на відсутність вагітності у середньому протягом 4±1,2 року.Для оцінювання стану репродуктивної системи і гормонально залежних органів жінкам проводили комплексне клініко-гормональне, ультразвукове, радіотермометричне, рентгенологічне та імунологічне дослідження.Результати. Порушення менструального циклу у всіх хворих були зумовлені ендокринною патологією: вторинна аменорея і олігоменорея на фоні хронічної ановуляції – 56,2%, регулярний ритм у поєднанні з НЛФ – 43,8%. Під час обстеження грудних залоз у 66,9% пацієнток діагностовано різні варіанти фіброзно-кістозної хвороби (ФКХ), недорозвиток структурних елементів, інволютивні зміни, які не відповідають віку, вогнищеві утворення.Так, частота ФКХ при ановуляції в 1,3 разу вище, ніж при НЛФ (43,9% і 35,1% відповідно), у той самий час вогнищеві утворення грудних залоз за типом фіброаденоми у 4 рази частіше виявлено у пацієнток з НЛФ, ніж з аменореєю (5,3% і 1,4% відповідно). При радіотермометрії у 13,4% випадків було додатково діагностовано ФКХ, не виявлену при УЗД, при цьому співпадіння результатів обох діагностик відзначено у 49,2%.У 1-й підгрупі кожній другій пацієнтці (52,0%) був встановлений діагноз «Гіперпролактинемія». Гормональні параметри характеризувались зниженням рівнів ФСГ, ЛГ, естрадіолу, причому ступінь пригнічення секреції цих гормонів збільшувався залежно від підвищення рівня пролактину. У пацієнток з гіперпролактинемією у 2,4 разу частіше виявляли різні форми ФКХ. Гормонально-імунологічне дослідження виявило зниження активності Т-хелперів, імунорегуляторного індексу, циркулюючих імунних комплексів в обох групах, при цьому достовірних розбіжностей між групами не зафіксовано.Заключення. Під час вивчення особливостей характеру менструальної функції пацієнток було встановлено, що у більшості обстежуваних реєстрували приховані порушення гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової системи, які компенсувались до певного моменту і проявилися під впливом несприятливих факторів. При НЛФ частіше, ніж при ановуляції, було діагностовано змішані форми ФКХ і дифузні форми з превалюванням кістозного компонента.Імовірно, наведені зміни у грудних залозах можна пояснити недостатнім впливом прогестерону і відносним підвищенням рівня естрогенів, які підтримують проліферацію сполучнотканинного та епітеліального компонентів грудної залози. Унаслідок розвивається обструкція проток, що у низки хворих призводить до збільшення альвеол і формування кістозних порожнин. Із дефіцитом прогестерону значною мірою пов’язані і зміни імунного статусу у пацієнток з ендокринними формами безпліддя, але імунні порушення розвиваються вторинно і не є специфічними для тієї чи іншої патології.

The objective:to study the features of the pathological state of the mammary glands, depending on the nature of the menstrual cycle, the characteristics of the hormonal and immunological status in women with menstrual disorders of endocrine genesis. Materials and methods.For the study, a group of 130 patients (n=130) of reproductive age (mean age 27±2,3 years) was selected, who were divided into 2 subgroups by the nature of menstrual dysfunction: 1 subgroup (n=73) – women with secondary amenorrhea and oligomenorrhea background of chronic anovulation, 2 subgroup (n=57) – women with a regular rhythm of the menstrual cycle and insufficiency of the luteal phase (ILP). All patients complained about the absence of pregnancy for an average of 4±1,2 years. To assess the state of the reproductive system and hormone-dependent organs, women underwent complex clinical-hormonal, ultrasound, radiothermometric, X-ray and immunological examinations. Results.Menstrual irregularities in all patients are caused by endocrine pathology: secondary amenorrhea and oligomenorrhea against the background of chronic anovulation – 56,2%, regular rhythm in combination with ILP – 43,8%. When examining the mammary glands, 88,9% of patients were diagnosed with various variants of fibrocystic disease (FCD), underdevelopment of structural elements, involutive changes that do not correspond to age, focal formations. Thus, the frequency of FCD with anovulation is 1,3 times higher than with ILP (43,9% and 35,1%, respectively), while focal formations in the mammary glands of the type of fibroadenoma are 4 times more likely to be detected in patients with ILP than with amenorrhea (5,3% and 1,4%, respectively). With radiothermometry, in 13,4% of cases FCD was additionally diagnosed, which was not detected by ultrasound, while the coincidence of the results of both diagnostics was noted in 49,2%. In 1 subgroup, every 2nd patient (52,0%) was diagnosed with hyperprolactinemia. The hormonal parameters were characterized by a decrease in the level of FSH, LH, estradiol, and the degree of inhibition of the secretion of these hormones increased depending on the increase in the level of prolactin. In patients with hyperprolactinemia, different forms of FCD were detected 2,4 times more often. Hormonal and immunological examination revealed a decrease in the activity of T-helpers, immunoregulatory index, circulating immune complexes in both groups, while no significant differences were found between the groups. Conclusion.When studying the characteristics of the nature of the menstrual function of the patients, it was found that the majority of the subjects had latent disorders of the hypothalamic-pituitary-ovarian system, which were compensated until a certain point and manifested themselves under the influence of unfavorable factors. With ILP more often than with anovulation, mixed forms of FCD and diffuse forms with a predominance of the cystic component were diagnosed. Probably, these changes in the mammary glands can be explained by the insufficient effect of progesterone and a relative increase in the level of estrogens, which support the proliferation of the connective tissue and epithelial components of the mammary gland. As a result, obstruction of the ducts develops, which in some patients leads to an increase in alveoli and the formation of cystic cavities. Progesterone deficiency is also largely associated with changes in the immune status in patients with endocrine infertility, but immune disorders develop secondarily and are not specific for a particular pathology.

The main function of a woman’s reproductive system is pregnancy and the birth of healthy offspring. In women with menstrual dysfunction in the pubertal period, more than 70% of pregnancy complications are observed, the most common of which are menacing miscarriage and placental insufficiency. Despite the medical and social significance, today there is not enough information about the reproductive potential of women with menstrual dysfunction in the puberty period, and their pregnancy and childbirth.The objective: аccording to laboratory and instrumental methods of research, to study the features of the course of pregnancy in women with menstrual dysfunction in the puberty.Materials and methods. According to the nature of the disorders, the main group of pregnant women (n=120) who had a menstrual pathology in the puberty were divided into 3 subgroups (n=40): the first – pregnant women with primary oligomenorrhea in the anamnesis, the second – with a late age menarche, the third - with puberty bleeding. The control group included pregnant women (n=40) with the correct rhythm of menstruation in puberty.Results. A clinical study found that women with menstrual irregularities in the puberty were significantly more likely than women with the right rhythm of menstruation, pregnancy was complicated by a threatening miscarriage in the early stages, threatening premature birth and chronic placental insufficiency.During the dynamic observation of pregnant women using modern diagnostic examination methods, placental dysfunction in the period of 11–14 weeks was detected in 15,0% of women, chronic placental insufficiency (compensated form) in 30–40 weeks – in 6,7%. At 36–40 weeks, chronic placental insufficiency was diagnosed in 59,2% of women, of which a subcompensated form with growth retardation of the first degree in 8,5% was diagnosed. A histological examination of the placenta revealed chronic placental insufficiency in 62,0% of women, of which 6,5% were in subcompensated form.Conclusion. In the course of a scientific search, an attempt was made to find a confirmation of the assumption that the basis of the genesis of placental dysfunction and related gestational complications in patients with disorders of the formation of menstrual function has a history of hormonal and metabolic imbalance, implantation endometrial insufficiency and vasculogenesis dysfunction, the premises of which are laid on stage of the pathological puberty.The results of the studies indicate the need to improve prognostic and diagnostic methods for the prevention of pregnancy complications in women with menstrual dysfunction in the puberty, based on new knowledge about the mechanisms of their development, and in the current demographic crisis are the requirement of the time., Основная функция репродуктивной системы женщины – наступление беременности и рождение здорового потомства. У женщин с нарушениями менструальной функции в пубертатный период наблюдается более 70% осложнений беременности, наиболее распространенными из которых являются угрожающий выкидыш и плацентарная недостаточность. Несмотря на медико-социальную значимость, на сегодня недостаточно информации о репродуктивном потенциале женщин с нарушениями менструальной функции в пубертатный период, об особенностях протекания у них беременности и родов.Цель исследования: изучение особенностей течения беременности у женщин с нарушениями менструальной функции в пубертатный период по данным лабораторных и инструментальных исследований.Материалы и методы. По характеру нарушений основную группу беременных (n=120), имевших патологию менструальной функции в пубертатный период, распределили на три подгруппы: 1-я – беременные с первичной олигоменореей в анамнезе (n=40), 2-я – с поздним возрастом менархе (n=40), 3-я – с пубертатными кровотечениями (n=40). В контрольную группу вошли беременные (n=40) с правильным ритмом менструаций в пубертате.Результаты. В ходе клинического исследования установлено, что у женщин с нарушениями менструальной функции в пубертатный период достоверно чаще, чем у женщин с правильным ритмом менструаций, беременность осложнялась угрожающим выкидышем в ранних сроках, угрожающими преждевременными родами и хронической плацентарной недостаточностью.При динамическом наблюдении беременных с применением современных диагностических методов обследования дисфункция плаценты в сроке 11–14 нед выявлена у 15,0% женщин, хроническая плацентарная недостаточность (компенсированная форма) в 30–40 нед – у 6,7%. В 36–40 нед хроническая плацентарная недостаточность была диагностирована у 59,2% женщин, из них – субкомпенсированная форма с задержкой роста плода 1-й степени – у 8,5%. При гистологическом исследовании плацент хроническая плацентарная недостаточность выявлена у 62,0% женщин, из которых у 6,5% – в субкомпенсированной форме.Заключение. В ходе научного поиска сделана попытка найти подтверждение предположению, согласно которому в основе генеза плацентарной дисфункции и связанных с ней гестационных осложнений у пациенток с нарушениями становления менструальной функции в анамнезе лежит гормональный и метаболический дисбаланс, имплантационная недостаточность эндометрия и дисфункция васкулогенеза, предпосылки для возникновения которых заложены на этапе патологического пубертатного периода.Результаты проведенных исследований свидетельствуют о необходимости усовершенствования прогностических и диагностических методов профилактики осложнений беременности у женщин с нарушениями менструальной функции в пубертатный период, основанных на новых знаниях о механизмах их развития и в условиях современного демографического кризиса являющихся требованием времени., Основна функція репродуктивної системи жінки – настання вагітності і народження здорового потомства. У жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертатний період, спостерігається понад 70% ускладнень вагітності, найпоширенішими з яких є загрозливий викидень і плацентарна недостатність. Незважаючи на медико-соціальну значущість, на сьогодні бракує інформації щодо репродуктивного потенціалу жінок із порушеннями менструальної функції у пубертатний період, особливостей перебігу у них вагітності і пологів.Мета дослідження: вивчення особливостей перебігу вагітності у жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертатний період, за даними лабораторних та інструментальних досліджень.Матеріали та методи. За характером порушень основну групу вагітних (n=120), які мали розлади менструальної функції у пубертатний період, було розподілено на три підгрупи: 1-а – вагітні з первинною олігоменореєю в анамнезі (n=40), 2-а – з пізнім віком менархе (n=40), 3-я – з пубертатними кровотечами (n=40). До контрольної групи увійшли вагітні (n=40) з правильним ритмом менструацій у пубертаті.Результати. У ході клінічного дослідження встановлено, що у жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертатний період, достовірно частіше, ніж у жінок із правильним ритмом менструацій, вагітність ускладнювалась загрозливим викиднем у ранніх термінах, загрозливими передчасними пологами і хронічною плацентарною недостатністю.Під час динамічного спостереження вагітних із застосуванням сучасних діагностичних методів обстеження дисфункція плаценти у терміні 11–14 тиж виявлена у 15,0% жінок, хронічна плацентарна недостатність (компенсована форма) у 30–40 тиж – у 6,7%. У 36–40 тиж хронічну плацентарну недостатність діагностовано у 59,2% жінок, з них – субкомпенсовану форму із затримкою росту плода 1-го ступеня – у 8,5%. При гістологічному дослідженні плацент хронічна плацентарна недостатність виявлена у 62,0% жінок, з яких у 6,5% – у субкомпенсованій формі.Заключення. У ході наукового пошуку зроблена спроба знайти підтвердження припущенню, згідно з яким в основі генезу плацентарної дисфункції та пов’язаних з нею гестаційних ускладнень у пацієнток із порушенням становлення менструальної функції в анамнезі лежить гормональний та метаболічний дисбаланс, імплантаційна недостатність ендометрія та дисфункція васкулогенезу, передумови для виникнення яких закладено на етапі патологічного пубертатного періоду.Результати проведених досліджень свідчать про необхідність удосконалення прогностичних і діагностичних методів профілактики ускладнень вагітності у жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертатний період, заснованих на нових знаннях щодо механізмів їхнього розвитку і в умовах сучасної демографічної кризи є вимогою часу.

The concept of «ovarian reserve» in recent years has been widely discussed in the literature. This is a functional reserve of the ovaries, reflecting the size of the follicular pool of the ovaries and the quality of the oocytes in them, that is, it characterizes the ability of the ovaries to develop a healthy follicle with a full egg. Determination of ovarian reserve allows you to more accurately assess the reproductive potential of women and prevent pathological conditions and diseases that reduce fertility.The objective: аccording to laboratory and instrumental methods of research, to give a comprehensive assessment of the condition of the ovarian reserve in women with menstrual dysfunction in the puberty.Materials and methods. The main group of women (n=90) with a pathology of menstrual function in the puberty, according to the nature of the violations, was divided into 3 subgroups (n=30): the first – women with primary oligomenorrhea in the anamnesis, the second – with late age menarche, the third – with puberty bleeding. The control group consisted of women (n=30) with the correct rhythm of menstruation in puberty. The age range of the subjects is from 19 to 32 years. The biochemical and echographic markers of the ovarian reserve were studied.Results. In a clinical study, it was found that in women with menstrual dysfunction in the puberty, the concentration of antimuller hormone (AMH) in the blood serum and the size of the ovaries (total volume) are greater due to the greater number of small follicles compared to women in the control group. A direct correlation between the parameters of AMH and the number of follicles and the inverse between AMH and the diameter of the follicles indicate normal ovarian reserve. This pattern was observed in women with a primary history of oligomenorrhea and late menarche. In women with pubertal hemorrhages, the concentration of AMH in the blood did not significantly differ from the control group, the total volume of both ovaries was greater than in women with a normal rhythm of menstruation (p, Понятие «овариальный резерв» в последние годы довольно широко обсуждается в литературе. Это функциональный резерв яичников, отображающий величину фолликулярного пула яичников и качество ооцитов в них, то есть характеризует способность яичников к развитию здорового фолликула с полноценной яйцеклеткой. Определение овариального резерва позволяет более точно оценить репродуктивный потенциал женщины и предупредить патологические состояния и заболевания, снижающие фертильность.Цель исследования: по данным лабораторных и инструментальных методов исследования дать комплексную оценку состояния овариального резерва у женщин с нарушениями менструальной функции в пубертатном периоде.Материалы и методы. Основную группу женщин (n=90) с патологией менструальной функции в пубертатном периоде по характеру нарушений разделили на три подгруппы (n=30): первая – женщины с первичной олигоменореей в анамнезе, вторая – с поздним возрастом менархе, третья – с пубертатными кровотечениями. В контрольную группу вошли женщины (n=30) с правильным ритмом менструаций в пубертате. Возрастной диапазон обследуемых – от 19 до 32 лет. Исследовались биохимические и эхографические маркеры овариального резерва.Результаты. В ходе клинического исследования установлено, что у женщин с нарушениями менструальной функции в пубертатном периоде концентрация антимюллерового гормона (АМГ) в сыворотке крови и размеры яичников (суммарный объем) больше за счет большего количества мелких фолликулов по сравнению с женщинами контрольной группы. Прямая корреляционная зависимость между показателями АМГ и количеством фолликулов и обратная между АМГ и диаметром фолликулов свидетельствуют о нормальном овариальном резерве. Эта закономерность прослеживалась у женщин с первичной олигоменореей в анамнезе и поздним возрастом менархе. У женщин с пубертатными кровотечениями концентрация АМГ в крови достоверно не отличалась от группы контроля, суммарный объем обоих яичников был больше, чем у женщин с нормальным ритмом менструаций (р, Поняття «оваріальний резерв» останніми роками досить широко обговорюється в літературі. Це функціональний резерв яєчників, який відображає величину фолікулярного пулу яєчників і якість ооцитів в них, тобто визначає здатність яєчників до розвитку здорового фолікула з повноцінною яйцеклітиною. Визначення оваріального резерву дозволяє більш точно оцінити репродуктивний потенціал жінки і попередити патологічні стани і хвороби, що знижують фертильність.Мета дослідження: за даними лабораторних та інструментальних методів дослідження надати комплексну оцінку стану оваріального резерву в жінок, які мали порушення менструальної функції в пубертатному періоді.Матеріали та методи. Основну групу жінок (n=90), які мали розлади менструальної функції в пубертатному періоді, за характером порушень було розподілено на три підгрупи (n=30): перша – жінки з первинною олігоменореєю в анамнезі, друга – з пізнім віком менархе, третя – з пубертатними кровотечами. До контрольної групи увійшли жінки (n=30) з правильним ритмом менструацій у пубертаті. Віковий діапазон обстежуваних – від 19 до 32 років. Досліджувались біохімічні й ехографічні маркери оваріального резерву.Результати. У ході клінічного дослідження встановлено, що в жінок, які мали порушення менструальної функції в пубертатному періоді, концентрація антимюллерового гормону (АМГ) у сироватці крові і розміри яєчників (сумарний обсяг) більше за рахунок більшої кількості мілких фолікулів порівняно з жінками контрольної групи. Пряма кореляційна залежність між показниками АМГ і кількості фолікулів та зворотна між АМГ і діаметром фолікулів свідчать про нормальний оваріальний резерв. Ця закономірність простежувалась у жінок з первинною олігоменореєю в анамнезі і пізнім віком менархе. У жінок з пубертатними кровотечами концентрація АМГ у крові достовірно не відрізнялась від групи контролю, сумарний обсяг обох яєчників був більшим, ніж у жінок з нормальним ритмом менструацій (р

To date, there is insufficient information in the literature on studies of the regulatory system of angiogenesis represented by vascular growth factors in women with menstrual dysfunction in the pubertal period. The objective: using the clinical material using clinical, laboratory and instrumental methods to study the state of angiogenic growth factors (VEGF and its receptors VEGF-R1, VEGF-R2) and ovarian hemodynamics, as well as expand the understanding of the mechanisms of development of luteal phase deficiency (LPD) in women with menstrual dysfunction in the puberty. Materials and methods. Studies were conducted among women of reproductive age from 19 to 32 years. According to the nature of the violations, the main group of women (n=90) who had a pathology of menstrual function in the puberty period was divided into 3 subgroups (n=30): the first – women with primary oligomenorrhea in the anamnesis, the second – with a late age menarche, the third – with puberty bleeding. The control group included women (n=30) with the correct rhythm of menstruation in puberty. Biochemical and ultrasound markers of angiogenesis were studied. Results. In women with menstrual dysfunction in the puberty, a decrease in the maximum systolytic blood flow velocity (Vmax) in the ovarian artery in the ovary with a preovulatory follicle was found compared with women in the control group (p Conclusion. Studies have shown that the formation of a full-fledged preovulatory follicle and corpus luteum in the ovary is affected by microcirculation in the ovarian tissue, the state of which depends on the activity of the angiogenic system represented by VEGF and its receptors VEGF-R1 and VEGF-R2. The establishment of a correlation between VEGF and vascular resistance indices indicates the participation of angiogenic growth factors in ovarian hemodynamics during the formation of the preovulatory follicle in women with menstrual dysfunction in the pubertal period.

To date, there is insufficient information in the literature on studies of the regulatory system of angiogenesis represented by vascular growth factors in women with menstrual dysfunction in the pubertal period.The objective: using the clinical material using clinical, laboratory and instrumental methods to study the state of angiogenic growth factors (VEGF and its receptors VEGF-R1, VEGF-R2) and ovarian hemodynamics, as well as expand the understanding of the mechanisms of development of luteal phase deficiency (LPD) in women with menstrual dysfunction in the puberty.Materials and methods. Studies were conducted among women of reproductive age from 19 to 32 years. According to the nature of the violations, the main group of women (n=90) who had a pathology of menstrual function in the puberty period was divided into 3 subgroups (n=30): the first – women with primary oligomenorrhea in the anamnesis, the second – with a late age menarche, the third – with puberty bleeding. The control group included women (n=30) with the correct rhythm of menstruation in puberty. Biochemical and ultrasound markers of angiogenesis were studied. Results. In women with menstrual dysfunction in the puberty, a decrease in the maximum systolytic blood flow velocity (Vmax) in the ovarian artery in the ovary with a preovulatory follicle was found compared with women in the control group (p, На сегодня в литературе недостаточно информации по исследованиям регуляторной системы ангиогенеза, представленной сосудистыми факторами роста у женщин с нарушениями менструальной функции в пубертатном периоде.Цель исследования: на клиническом материале с использованием клинико-лабораторных и инструментальных методов исследования изучить состояние ангиогенных факторов роста (СЕФР и его рецепторов СЕФР-Р1, СЕФР-Р2) и гемодинамику яичников, а также расширить представления о механизмах развития недостаточности лютеиновой фазы (НЛФ) у женщин с нарушениями менструальной функции в пубертатном периоде.Материалы и методы. Исследования проведены среди женщин репродуктивного возраста от 19 до 32 лет. По характеру нарушений основную группу женщин (n=90) с патологией менструальной функции в пубертатном периоде разделили на три подгруппы (n=30): 1-я подгруппа – женщины с первичной олигоменореей в анамнезе, 2-я подгруппа – с поздним возрастом менархе, 3-я подгруппа – с пубертатными кровотечениями. В контрольную группу вошли женщины (n=30) с правильным ритмом менструаций в пубертате. Изучали биохимические и эхографические маркеры ангиогенеза.Результаты. У женщин с нарушениями менструальной функции в пубертатном периоде установлено снижение максимальной систолитической скорости кровотока (Vmax) в яичниковой артерии в яичнике с преовуляторным фолликулом по сравнению з женщинами контрольной группы (р, Сьогодні в літературі недостатньо інформації щодо досліджень регуляторної системи ангіогенезу, яка представлена судинними факторами росту, у жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертатному періоді.Мета дослідження: на клінічному матеріалі із застосуванням клініко-лабораторних та інструментальних методів дослідження вивчити стан ангіогенних факторів росту (СЕФР і його рецепторів СЕРФ-Р1, СЕРФ-Р2) та гемодинаміку яєчників, а також розширити уявлення про механізми розвитку недостатності лютеїнової фази (НЛФ) у жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертатному періоді. Матеріали та методи. Дослідження проводили серед жінок репродуктивного віку від 19 до 32 років. За характером порушень основну групу жінок (n=90), які мали розлади менструальної функції у пубертатному періоді, було розподілено на три підгрупи (n=30): 1-а підгрупа – жінки з первинною олігоменореєю в анамнезі, 2-а підгрупа – з пізнім віком менархе, третя підгрупа – жінки з пубертатними кровотечами. До контрольної групи увійшли жінки (n=30) з правильним ритмом менструацій у пубертаті. Досліджували біохімічні і ехографічні маркери ангіогенезу.Результати. У жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертатному періоді, виявлено зниження максимальної систолічної швидкості кровотоку (Vmax) в яєчниковій артерії яєчника з преовуляторним фолікулом порівняно з жінками контрольної групи (р

У статті представлені результати дослідження перебігу вагітності у жінок з олігоменореєю на тлі хронічних гепатитів (ХГ).Мета дослідження - поліпшити діагностику і лікування олігоменореї на тлі ХГ шляхом розробки адекватних, патогенетично обґрунтованих методів лікування, розробити програму прегравідарної підготовки жінок і визначити ефективність прегравідарної підготовки у жінок із зазначеною патологією.Матеріал і методи дослідження. Обстежено 82 жінки, що страждали на олігоменорею та ХГ невірусного генезу і мали намір реалізувати репродуктивну функцію. Пацієнтки розподілені на 3 групи: 1 група - 17 жінок, які лікували ХГ, олігоменорею не лікували; 2 група - 34 жінки, що отримували стандартну терапію ХГ і гормональну терапію олігоменореї 3 група - 31 жінка, що отримувала терапію ХГ і олігоменореї та прегравідарну підготовку, яка включала мікронізований прогестерон в 2 фазу менструального циклу, фолієву кислоту і циклодинон протягом 6 місяців перед вагітністю. Контрольна група - 30 вагітних жінок з олігоменореєю без патології печінки. Вивчено анамнез менструальної, статевої, репродуктивної функції.Результати дослідження та їх обговорення. У 9 (52,9%) пацієнток відбулися мимовільні викидні в 1 триместрі вагітност, у 5 (29,4%) спостерігалося безпліддя від 2 до 4 років, у 6 (35,3%) вагітних відбулися передчасні пологи в терміні 31-34 тижні, у всіх випадках діагностована затримка внутрішньоутробного росту плода, новонароджені народилися в стані асфіксії. У 5 (29,4%) випадках проведено ургентне розродження внаслідок високого ризику перинатальних втрат і погіршення стану вагітних. У 2 (11,7%) жінок відбулися своєчасні пологи і народилися здорові діти. У всіх вагітних виявлена дисфункція плаценти. У 2 групі самовільні викидні відбулися у 5 (14,7%), загроза переривання вагітності у 18 (52,9%), дисфункція плаценти у 26 (76,5%), затримка внутрішньоутробного росту плода у 9 (26,5%) вагітних, новонароджені народилися в асфіксії. У жінок, які отримували комплексну прегравідарна підготовку, викидні наступили у 2 (6,7%), передчасні пологи у 2 (6,7%), дисфункція плаценти у 5 (16,7%); затримки росту плода і асфіксії новонароджених в цій групі вагітних не виявлено. Ургентне розродження - в 3 (9,7%) випадках внаслідок наростання дисфункції плаценти.Висновки: У жінок з олігоменореєю на тлі ХГ спостерігається безпліддя, невиношування вагітності, порушення стану плода. У жінок з олігоменореєю на тлі ХГ, що завагітніли спонтанно, відбулося переривання вагітності в 1 триместрі у 52,9%, передчасні пологи - в 35,3%. У жінок без прегравідарної підготовки виникає дисфункція плаценти. У 35,3% жінок без попереднього лікування і прегравідарної підготовки спостерігається затримка внутрішньоутробного росту плода і асфіксія новонароджених. При загостренні ХГ необхідне ургентне розродження внаслідок ризику перинатальних втрат, прегравідарна підготовка зменшує цю потребу в 3 рази. Розробка програми прегравідарної підготовки у жінок з ХГ є вагомим методом зниження ризиків перинатальних втрат: у 8 разів зменшується кількість спонтанних викиднів і дозволяє уникнути затримки внутрішньоутробного росту плода., В статье представлены результаты исследования течения беременности у женщин с олигоменореей на фоне хронических гепатитов (ХГ).Цель исследования - улучшить диагностику и лечение олигоменореи на фоне ХГ путем разработки адекватных, патогенетически обоснованных методов лечения, разработать программу прегравидарной подготовки женщин и определить эффективность прегравидарной подготовки у женщин с указанной патологией.Материал и методы исследования Обследованы 82 женщины, страдавшие олигоменореей и ХГ невирусного генеза и намеревались реализовать репродуктивную функцию. Пациентки разделены на 3 группы: 1 группа - 17 женщин, периодически лечившие ХГ, олигоменорею не лечили; 2 группа - 34 женщины, получавшие стандартную терапию ХГ и гормональную терапию олигоменореи; 3 группа - 31 женщина, получавшая терапию ХГ и олигоменореи и прегравидарную подготовку, включавшую микронизированный прогестерон во 2 фазу менструального цикла, фолиевую кислоту и циклодинон в течение 6 месяцев перед беременностью. Контрольная группа - 30 беременных женщин с олигоменореей без патологии печени. Изучен анамнез менструальной, половой, репродуктивной функции. Проводено клиническое обследование, УЗИ гениталий, печени, определение функции печени и уровня гонадотропных гормонов и гормонов яичников.Результаты представлены в других публикациях. Определен уровень показателей функции печени до беременности, в 1, 2 и 3 триместрах беременности. Оценивалось течение беременности, состояние плода, состояние новорожденного.Результаты исследования и их обсуждение Проведен проспективный анализ течения беременности у женщин 1 группы. У 9 (52,9 %) пациенток состоялись самопроизвольные выкидыши в 1 триместре беременности. У 5 (29,4 %) наблюдалось бесплодие от 2 до 4 лет. У 6 (35,3%) беременных состоялись преждевременные роды в сроке 31-34 недели, во всех случаях диагностирована задержка внутриутробного роста плода, новорожденные родились в состоянии асфиксии. В 5 (29,4 %) случаях проведено ургентное родоразрешение вследствие высокого риска перинатальных потерь и ухудшения состояния беременных. У 2 (11,7 %) состоялись своевременные роды и родились здоровые дети. У всех беременных обнаружена дисфункция плаценты. Во 2 группе самопроизвольные выкидыши состоялись у 5 (14,7 %), угроза прерывания беременности у 18 (52,9 %), дисфункция плаценты у 26 (76,5 %), задержка внутриутробного роста плода у 9 (26,5 %) беременных, новорожденные родились в асфиксии. У женщин, получавших комплексную прегравидарную подготовку, выкидыши наступили у 2 (6,7 %), преждевременные роды у 2 (6,7 %), дисфункция плаценты у 5 (16,7 %); задержки внутриутробного роста плода и асфиксии новорожденных в этой группе беременных не выявлено. Ургентное родоразрешение - в 3 (9,7 %) случаях вследствие нарастания дисфункции плаценты.Выводы: У женщин с олигоменореей на фоне ХГ наблюдается бесплодие, невынашивание беременности, нарушение состояния плода. У женщин с олигоменореей на фоне ХГ, забеременневших спонтанно, прерывание беременности в 1 триместре у 52,9 %, преждевременные роды - в 35,3 %. У женщин без прегравидарной подготовки возникает дисфункция плаценты. У 35,3 % женщин без предварительного лечения и прегравидарной подготовки наблюдается задержка внутриутробного роста плода и асфиксия новорожденных. При обострении ХГ необходимо ургентное родоразрешение вследствие риска перинатальных потерь, прегравидарная подготовка уменьшает эту потребность в 3 раза. Разработкпрограммы прегравидарной подготовки у женщин с ХГ является весомым методом снижения рисков перинатальных потерь: в 8 раз уменьшается количество спонтанных выкидышей и позволяет избежать задержки внутриутробного роста плода., The article presents the results of a study of the state of pregnant women with oligomenorrhea chronic hepatitis (CH). The aim of the study is to improve the diagnosis and treatment of oligomenorrhoea on the background of CH by developing adequate pathogenetically substantiated methods of treatment, to develop a program of pre-graduation training for women and to determine the effectiveness of pregravid preparation in womenwith this pathology.Material and methods of the study: 82 women with oligomenorrhea and non-viral CH were examined and intended to realize their reproductive function. Patients are divided into 3 groups: 1 group - 17 women, periodically treated with CHC, oligomenorrhea was not treated; Group 2 - 34 women who received standard therapy of CH and hormone therapy of oligomenorrhoea; Group 3 consisted of 31 women receiving CH and oligomenorrhea therapy and pregravid preparation, which included micronized progesterone in the 2nd phase of the menstrual cycle, folic acid and cyclodinone for 6 months before pregnancy. Control group - 30 pregnant women with oligomenorrhea without liver pathology. The anamnesis of menstrual, sexual, reproductive function is studied. Clinical examination, ultrasound of the genitals, liver, determination of liver function and the level of gonadotropic hormones and ovarian hormones are carried out. The results are presented in other publications. The level of indicators of liver function before pregnancy, in 1, 2 and 3 trimesters of pregnancy is determined. The course of pregnancy, the condi-tion of the fetus, the state of the newborn was assessed.Results of the study and their discussion A prospective analysis of the course of pregnancy in women of the 1st group was carried out. 9 (52.9%) patients had spontaneous miscarriages in the first trimester of pregnancy. In 5 (29,4%) infertility was observed from 2 to 4 years. In 6 (35.3%) pregnant women premature birth occurred in the period of 31-34 weeks, in all cases, the intrauterine growth retardation was diagnosed, the newborns were born asphyxiated. In 5 (29.4%) cases, urgent delivery was performed due to a high risk of perinatal loss and worsening of the condition of pregnant women. At 2 (11,7%) timely deliveries took place and healthy children were born. All pregnant women have dysfunction of the placenta. In group 2 spontaneous miscarriages occurred in 5 (14.7%), the threat of termination of pregnancy in 18 (52.9%), placental dysfunction in 26 (76.5%), intrauterine growth retardation in 9 (26.5%) pregnant, newborns were born in asphyxia. In women who received complex pregravid preparation, miscarriages occurred in 2 (6.7%), premature birth in 2 (6.7%), placental dysfunction in 5 (16.7%); delays in fetal growth and asphyxia of newborns in this group of pregnant women have not been revealed. Urgent delivery in 3 (9.7%) cases due to the increase in placental dysfunction.Conclusions: In women with oligomenorrhea and CH have infertility, miscarriage of pregnancy, a violation of the fetus. In women with oligomenorrhea and CH, who became pregnant spontaneously, termination of pregnancy in the first trimester in 52.9%, premature birth - in 35.3%. Women without prescriptive training have dysfunction of the placenta. In 35.3% of women without pre-treatment and pregravid preparations, intrauterine growth retardation and newborn asphyxia are delayed. With exacerbation of CH it is necessary urgent delivery due to the risk of perinatal losses, pregravid preparation reduces this need 3 times. The development of a program of pregravid preparation in women with CH is a weighty method to reduce the risks of perinatal loss: 8 times the number of spontaneous abortions and avoiding the delay in intrauterine growth of the fetus.