Search

The role and place of inspiring management in the management of projects for the creation of information technologies for the development of organizations is considered. A conceptual model of inspiring management in the processes of managing innovative projects based on entrepreneurial energy (enthalpy according to the law of thermodynamics) is presented. The impact of inspirational management on the life cycle of innovative projects regarding the development of knowledge and management technologies is determined. The key competences and priorities of the organization regarding the implementation of the sustainable development strategy are considered. In the process of research, two models of sustainable development were chosen based on the application of innovative projects. The first model defines three levels of creative competences – linear, literal and holistic. Within the limits of this model, the qualitative effects of individual competencies on the formation of inspiring management are defined on the example. The second model is related to the application of the system of knowledge and competencies for the management of innovative projects and P2M programs. Within this model, the priority competencies that form inspiring project management are defined. As part of the assessment, a model of the influence of inspiring management on inspiring intuition in the processes of implementing innovative projects and programs was built., Розглянуто роль та місце надихаючого менеджменту в управлінні проєктами створення інформаційних технологій розвитку організацій. Наведено концептуальну модель надихаючого менеджменту в процесах управління інноваційними проєктами на основі підприємницької енергії (ентальпії згідно із законом термодинаміки). Визначено вплив надихаючого менеджменту на життєвий цикл інноваційних проєктів щодо розвитку знань і технологій управління. Розглянуто ключові компетенції та пріоритети організації щодо впровадження стратегії сталого розвитку. У процесі досліджень обрано дві моделі сталого розвитку на основі застосування інноваційних проєктів. Перша модель визначає три рівні креативних компетенцій: лінійний, літеральний та холістичний. У межах цієї моделі на прикладі визначено якісні впливи окремих компетенцій на формування надихаючого менеджменту. Друга модель пов’язана із застосуванням системи знань і компетенцій з управління інноваційними проєктами та програмами Р2М. У межах цієї моделі визначено пріоритетні компетенції, які формують надихаючий менеджмент проєктів. У межах проведення оцінювання побудовано модель впливів надихаючого менеджменту на надихаючу інтуїцію в процесах впровадження інноваційних проєктів та програм.

The use and, consequently, the production of plastic cards, despite the growing share of electronic payments and payments using mobile devices, is constantly growing. At the same time requirements to their quality, including wear resistance increase. To develop technological processes for the production of high-quality, wear-resistant cards, it is necessary to use artificial wear processes, which in turn would take into account the maximum number of factors, phenomena and processes that occur with different types of cards during their life cycle.Applying the approaches we described earlier in relation to other printing products, we can offer terminology for use in relation to the processes of ensuring the durability of plastic cards.Taking into account the vast majority of these wear factors and types of impact on the card, it is necessary to apply the improvement of production processes and ensure the regulatory life of the card.When using cards in real circulation, of course, they are subject to significantly more complex combinations of influencing factors than those simulated in the laboratory. Therefore, the durability of cards and plastic documents cannot be accurately established in the laboratory, where accelerated testing takes place, the results of which are extrapolated only to predict the effectiveness of operation for many years.Taking into account the factors and influences on the cards described in our study, it will allow to improve the processes of artificial wear of cards in order to purposefully improve and reduce the risks and factors of electromagnetic impact on the card in everyday life., Використання, і, відповідно, виробництво пластикових карток, незважаючи на зростання частки електронних платежів та платежів з використанням мобільних пристроїв, постійно зростає. Разом з тим підвищуються вимоги до їх якості, в тому числі до зносостійкості. Для розроблення технологічних процесів виготовлення якісних, зносостійких карток необхідно застосовувати процеси штучного зношування, які б в свою чергу ураховували максимальну кількість факторів, явищ та процесів, що відбуваються з різними типами карток протягом їх життєвого циклу. Застосувавши підходи, описані нами раніше стосовно інших поліграфічних виробів, можемо запропонувати термінологію для використання процесів забезпечення зносостійкості пластикових карток. З урахуванням переважної більшості зазначених факторів зношування та видів впливу на картку необхідно застосовувати удосконалення виробничих процесів і забезпечення нормативного терміну служби картки. Під час використання карток у реальному обігу, звісно, на них діють суттєво складніші сполучення факторів впливу, ніж ті, які моделюються в лабораторних умовах. Тому довговічність карток та пластикових документів не може бути точно встановлена в лабораторних умовах, де відбувається прискорене тестування, результати якого екстраполюються лише для прогнозування ефективності функціонування протягом багатьох років. Врахувавши описані у нашому дослідженні фактори та впливи на картки, можливо удосконалити процеси штучного зношування карток задля цілеспрямованого удосконалення і зменшення ризиків та чинників електромагнітного впливу на картку у звичайному житті.

The use and, consequently, the production of plastic cards, despite the growing share of electronic payments and payments using mobile devices, is constantly growing. At the same time requirements to their quality, including wear resistance increase. To develop technological processes for the production of high-quality, wear-resistant cards, it is necessary to use artificial wear processes, which in turn would take into account the maximum number of factors, phenomena and processes that occur with different types of cards during their life cycle.Applying the approaches we described earlier in relation to other printing products, we can offer terminology for use in relation to the processes of ensuring the durability of plastic cards.Taking into account the vast majority of these wear factors and types of impact on the card, it is necessary to apply the improvement of production processes and ensure the regulatory life of the card.When using cards in real circulation, of course, they are subject to significantly more complex combinations of influencing factors than those simulated in the laboratory. Therefore, the durability of cards and plastic documents cannot be accurately established in the laboratory, where accelerated testing takes place, the results of which are extrapolated only to predict the effectiveness of operation for many years.Taking into account the factors and influences on the cards described in our study, it will allow to improve the processes of artificial wear of cards in order to purposefully improve and reduce the risks and factors of electromagnetic impact on the card in everyday life.

The life cycle examines each product or service system within the concept of "cradle–to–grave". The method of assessing the product life cycle is one of the modern approaches to assessing the pressure on nature. When performing the life cycle assessment, all incoming and outgoing flows are considered. Flows are usually grouped into material and energy streams. Material flows are the consumption of raw materials at different stages of the product’s lifecycle. Energy streams are the costs of energy resources at different stages of the life cycle or the estimation of input and output flows in energy units.Detection and estimation of energy flows is an integral part of the methods for assessing the life cycle impact. The largest expenditures of energy resources during the life cycle occur at the stage of product manufacturing. Therefore, we propose to estimate energy flows exactly at the stage of manufacturing the product.In the analysis of flows, they are divided into the smallest single streams. To inventory single energy flows, we suggest using the so–called total energy consumption of the product. The total energy consumption of the product takes into account the costs of energy carriers used in the extraction of raw materials and the manufacturing of the product, takes into account the energy intensity of the main productive assets, the energy intensity of the reproduction of labor during the manufacturing of the product, as well as the energy intensity of measures related to environmental protection in the product system.To assess the energy intensity of environmental protection, energy resources and output products, raw materials and materials, three relevant dimensionless indexes are proposed. Based on the above index values, we calculate the generalized index of energy intensity of the product as a generalized Harrington desirability function. The obtained value of the index of energy intensity of products using the function of the desirability of Harrington is converted to the standard dimensionless scale of desirability from 0 to 1 and we obtain a unitary index of industrial energy intensity of a product.In the framework of the concept of product life cycle assessment, the method for determining the level of industrial energy consumption allows us to consider most of the main unit energy flows at the product manufacturing stage. The obtained unitary index will allow comparing different product systems by their level of energy efficiency, and by analyzing individual energy flows, it will allow optimizing of product and finding links potentially suitable for reducing energy consumption., Жизненный цикл рассматривает каждый продукт или сервисную систему в рамках понятия «от колыбели до могилы». Метод оценки жизненного цикла продукта является одним из современных подходов оценки влияния на природу. При выполнении оценки жизненного цикла учитывают все входящие и исходящие потоки. Потоки обычно группируют на материальные и энергетические потоки. Материальные потоки – это расход сырья на различных этапах жизненного цикла продукта. Энергетические потоки – это затраты энергоресурсов на разных стадиях жизненного цикла или оценка входных и выходных потоков в энергетических единицах. Выявление и оценка энергетических потоков является неотъемлемой частью методов оценки воздействия жизненного цикла. Наибольшие расходы энергетических ресурсов в течение жизненного цикла происходят на этапе производства продукта. Поэтому мы предлагаем оценивать энергетические потоки именно на этапе изготовления продукта.При анализе потоков они делятся на элементарные единичные потоки. Для инвентаризации единичных энергетических потоков предлагаем использовать так называемую полную энергоемкость продукта. Полная энергоемкость продукта учитывает расход энергоносителей, которые были использованы при добыче сырья и изготовлении продукта, учитывает энергоемкость основных производственных фондов, энергоемкость воспроизводства рабочей силы при изготовлении продукта, а также энергоемкость мероприятий, связанных с охраной окружающей среды в процессе производства.Для оценки энергоемкости охраны окружающей среды, энергоресурсов и выходной продукции, сырья и материалов предложено три соответствующих безразмерных индексных показателя. На основе приведенных выше индексных показателей рассчитываем обобщенный индекс энергоемкости продукции как обобщенную функцию желательности Харрингтона. Полученное значение индекса энергоемкости продукции с помощью функции желательности Харрингтона переводим в стандартную безразмерную шкалу желательности от 0 до 1 и получаем унитарный индекс производственной энергоемкости продукционной системы.В рамках концепции оценки жизненного цикла продукта предложенная нами методика определения уровня производственной энергоемкости позволяет учесть большинство основных единичных энергетических потоков на этапе производства продукта. Полученный унитарный индекс позволит сравнивать различные продукционные системы по уровню их энергоэффективности, и с помощью анализа единичных энергетических потоков позволит проводить оптимизацию производства и находить звенья потенциально пригодные для уменьшения уровня энергозатрат., Життєвий цикл розглядає кожен продукт чи сервісну систему в межах поняття «від колиски до могили». Метод оцінки життєвого циклу продукту є одним з сучасних підходів оцінки тиску на природу. При виконанні оцінки життєвого циклу враховують всі вхідні та вихідні потоки. Потоки зазвичай групують на матеріальні та енергетичні потоки. Матеріальні потоки – це витрата сировини на різних етапах життєвого циклу продукту. Енергетичні потоки – це витрати енергоресурсів на різних стадіях життєвого циклу чи оцінка вхідних та вихідних потоків в енергетичних одиницях. Виявлення та оцінка енергетичних потоків є невід’ємною частиною методів оцінки впливу життєвого циклу. Найбільші витрати енергетичних ресурсів протягом життєвого циклу відбуваються на етапі виробництва продукту. Тому ми пропонуємо оцінювати енергетичні потоки саме на етапі виготовлення продукту.При аналізі потоків вони поділяються на найменші одиничні потоки. Для інвентаризації одиничних енергетичних потоків пропонуємо використати так звану повну енергоємність продукту. Повна енергоємність продукту враховує витрати енергоносіїв, які були використані при видобутку сировини та виготовленні продукту, враховує енергоємність основних виробничих фондів, енергоємність відтворення робочої сили під час виробництва продукту, а також енергоємність заходів, які пов’язані з охороною навколишнього середовища в процесі виробництва.Для оцінки енергоємності охорони навколишнього середовища, енергоресурсів та вихідної продукції, сировини і матеріалів запропоновано три відповідних безрозмірних індексних показника. На основі вище наведених індексних показників розраховуємо узагальнений індекс енергоємності продукції як узагальнену функцію бажаності Гарінгтона. Отримане значення індексу енергоємності продукції за допомогою функції бажаності Гарінгтона переводимо до стандартної безрозмірної шкали бажаності від 0 до 1 і отримуємо унітарний індекс виробничої енергоємності продукційної системи.В рамках концепції оцінки життєвого циклу продукту запропонована нами методика визначення рівня виробничої енергоємності дозволяє врахувати більшість основних одиничних енергетичних потоків на етапі виробництва продукту. Отриманий унітарний індекс дозволить порівнювати різні продукційні системи за рівнем їх енергоефективності, та за допомогою аналізу одиничних енергетичних потоків дозволить проводити оптимізацію виробництва та знаходити ланки потенційно придатні для зменшення рівня енерговитрат.