Search

Research objectives: to study age-related changes in the structure of vaginal tissues in women with pelvic prolapse (PP).Materials and methods. The structure of the vaginal wall was studied in 29 women with PP, who were divided into three groups: the first group – 11 women aged of 45 in the reproductive period with regular menstrual function; the second group – 8 women aged 45–55 in perimenopause with irregular menstrual function; the third group – 10 women aged 55–65 who have been postmenopausal for more than three years.All women underwent immunohistochemical detection of the CD34 marker and vascular endothelial growth factor (VEGF), podoplanin, the number of estrogen receptors, type 1 matrix metalloproteinase (type 1 collagenase) and type 1 collagen were determined.Results. The reproductive age was characterized by an active metabolism, which was reflected in the fullness of all vaginal layers, their thickening, heterochromia of the nuclei, increased metabolism in the connective tissue and synthesis of vasculogenesis stimulators. The expression of estrogen receptors was not increased due to a sufficient concentration of estrogens in the body.Atrophic changes in the perimenopausal age were determined as the thinning of the vaginal layers, sclerotic changes, and a decrease in protein synthesis in the form of nuclear hyperchromia. The number of estrogen receptors was compensatory increased due to their deficiency. A feature of this age is vascular imbalance, which was subjectively expressed in climacteric symptoms.Atrophic and sclerotic changes were observed in the postmenopausal period in the form of thinning of the vaginal wall, hyperchromia of the nuclei, an increase in the collagen level relative to an unchanged collagenase level, a decrease in lymphatic drainage, and an increase in the number of estrogen receptors.Conclusions. This study shows that all groups of women with PP have characteristic signs associated with age changes, features of the mestral cycle and hormonal saturation of the body. Factors affecting the PP development include: in reproductive age – increased collagenase activity, in perimenopause and postmenopause – atrophic dyshormonal and dyscirculatory processes in tissues., Мета дослідження: вивчення вікових змін структури тканин піхви у жінок із тазовим пролапсом (ТП).Матеріали та методи. Досліджували структуру стінки піхви у 29 жінок із ТП, які були розподілені на три групи: перша група – 11 жінок віком до 45 років у репродуктивному періоді з регулярною менструальною функцією; друга група – 8 жінок віком 45–55 років у перименопаузі з нерегулярною менструальною функцією; третя група – 10 жінок віком 55–65 років у постменопаузі понад три роки.Усім жінкам виконували імуногістохімічне виявлення маркера CD34 та чинника росту ендотелію судин VEGF, визначали подопланін, кількість рецепторів до естрогену, матриксну металопротеїназу 1-го типу (колагеназа 1-го типу) та колаген 1-го типу.Результати. Для репродуктивного віку був характерний активний метаболізм, що відображався в повнокров’ї усіх шарів піхви, їхньому потовщенні, гетерохромії ядер, посиленні обміну в сполучній тканині та синтезі стимуляторів васкулогенезу. Експресія естрогенних рецепторів не була підвищена, адже концентрація естрогенів в організмі є достатньою.У перименопаузальному віці визначались атрофічні зміни: потоншення шарів піхви, склеротичні зміни, зниження синтезу білка у вигляді гіперхромії ядер. Кількість рецепторів до естрогенів була компенсаторно підвищена через їхній дефіцит. Особливістю цього віку є характерний для перименопаузи судинний дисбаланс, який суб’єктивно виражався у клімактеричних симптомах.У постменопаузальному періоді спостерігались атрофічні та склеротичні зміни у вигляді потоншення стінки піхви, гіперхромії ядер, зростання рівня колагену відносно незмінного рівня колагенази, зменшення лімфовідтоку та підвищення кількості естрогенних рецепторів.Висновки. Результати проведеного дослідження свідчать, що всі вікові групи жінок із ТП мають характерні ознаки, пов’язані з віковими змінами, особливостями менструального циклу та гормональної насиченості організму. До чинників, що сприяють розвитку ТП, належать: у репродуктивному віці – підвищена активність колагенази, у перименопаузі та постменопаузі – атрофічні дисгормональні й дисциркуляторні явища в тканинах.

Study objective: to optimize diagnostic measures in patients with adenomyosis and/or hyperplastic endometrial processes (HEP).Material and methods. The study included 128 patients aged from 27 to 53 years. The first group included 38 (29.6%) patients with a grade I–II adenomyosis, the second group included 41 (32.1%) patients with a combination of grade I–II adenomyosis and HEP and/or uterine leiomyoma, the third group included 39 (30.5%) women with only HEP, the fourth (control) group included 10 (7,8%) women without endometrial pathology. Patients underwent hysteroscopy with targeted biopsy, elucidated the pathomorphological features of connective tissue component of the endometrium and uterus transitional zone, studied specific markers of adenomyosis progression, namely vascular endothelial growth factor and Ki-67 proliferation index, and also determined the parameters of shear wave ultrasound elastography.Results. Routine histological examination of adenomyosis was confirmed only in 11 (30.6%) cases out of 36 suspected, while HEP (polyps, glandular hyperplasia) and hyperplastic pathology of endocervix (polyps) – in 34 (97.1%) cases out of 35 suspected. Ki-67 antigen expression was positive in the nuclei of epithelial cells in the adenomyosis glands and in the cytogenic stroma cells. A greater value of expression was in the epithelium of glands in superficially located heterotopies – with grade I–II adenomyosis compared with other studied groups. Shear wave elastography showed significant differences in the myometrium color between the first, third and control groups. The unchanged myometrium in all patients of the control group was characterized by staining in shades of blue, while in 9 (90%) patients the color was uniform.Conclusion. It is recommended to use a shear wave ultrasound elastography in laboratory and instrumental examination with determination of Ki-67 proliferation protein expression and intensification of the neovascularization process in endometrial biopsy specimens to improve the diagnosis of adenomyosis., Цель исследования – оптимизация диагностических мероприятий у пациенток с аденомиозом и/или гиперпластическими процессами эндометрия (ГПЭ).Материалы и методы. Исследовано 128 пациенток в возрасте от 27 до 53 лет. Первая группа – 38 (29,6%) пациенток с диагнозом аденомиоз I–II степени, вторая – 41 (32,1%) пациентка с сочетанием аденомиоза I–II степени и ГПЭ и/или лейомиомой матки, третья – 39 (30,5%) женщин только с ГПЭ, четвертая (контрольная) – 10 (7,8%) женщин без патологии эндометрия. Пациенткам выполнялась гистероскопия с прицельной биопсией, выяснялись патоморфологические особенности соединительнотканного компонента эндометрия и переходной зоны матки, изучались специфические маркеры прогрессирования аденомиоза, а именно сосудистый эндотелиальный фактор роста и показатель пролиферации Ki-67, а также определялись параметры ультразвуковой эластографии сдвиговой волны.Результаты. Рутинным гистологическим исследованием аденомиоз был подтвержден только в 11 (30,6%) случаях из 36 предполагаемых, в то время как ГПЭ (полипы, железистая гиперплазия) и гиперпластическая патология эндоцервикса (полипы) – в 34 (97,1%) случаях из 35 предполагаемых. Экспрессия антигена Ki-67 была положительной в ядрах эпителиальных клеток желез очагов аденомиоза и в меньшей степени в клетках цитогенной стромы. Большее значение экспрессии отмечалось в эпителии желез поверхностно расположенных гетеротопий – при аденомиозе I–II степени по сравнению с другими исследуемыми группами. При выполнении эластографии сдвиговой волны выявлены достоверные различия по цвету окраски миометрия между пациентками первой, третьей и контрольной групп. Неизмененный миометрий у всех пациенток контрольной группы характеризовался покраской в оттенках синего цвета, при этом окраска была однородной у 9 (90%) обследованных.Вывод. Для улучшения диагностики аденомиоза рекомендуется включить в лабораторно-инструментальное обследование ультразвуковую эластографию сдвиговой волны, определение экспрессии белка пролиферации Ki-67 и интенсификацию процесса неоваскуляризации в биоптатах эндометрия, что позволит оптимизировать диагностические мероприятия у пациенток с аденомиозом и/или ГПЭ., Мета дослідження – оптимізація діагностичних заходів у пацієнток із аденоміозом та/або гіперпластичними процесами ендометрія (ГПЕ). Матеріали та методи. Досліджено 128 пацієнток у віці від 27 до 53 років. Перша група – 38 (29,6%) пацієнток з діагнозом аденоміоз І–ІІ ступеня, друга – 41 (32,1%) пацієнтка з поєднанням аденоміозу І–ІІ ступеня з ГПЕ та/або лейоміомою матки, третя – 39 (30,5%) жінок тільки з ГПЕ, четверта (контрольна) – 10 (7,8%) жінок без патології ендометрія. Пацієнткам виконувалася гістероскопія з прицільною біопсією, виявлялися патоморфологічні особливості сполучнотканинного компонента ендометрія і перехідної зони матки, вивчалися специфічні маркери прогресування аденоміозу, а саме судинний ендотеліальний фактор росту та показник проліферації Ki-67, а також визначалися параметри ультразвукової еластографії зсувної хвилі.Результати. Рутинним гістологічним дослідженням аденоміоз був підтверджений тільки в 11 (30,6%) випадках із 36 передбачуваних, тоді як ГПЕ (поліпи, залозиста гіперплазія) і гіперпластична патологія ендоцервікса (поліпи) – у 34 (97,1%) випадках з 35 передбачуваних. Експресія антигену Ki-67 була позитивна в ядрах епітеліальних клітин залоз вогнищ аденоміозу і меншою мірою клітин цитогенної строми. Більше значення експресії відзначалося в епітелії залоз поверхнево розташованих гетеротопій при аденоміозі I–II ступеня в порівнянні з іншими досліджуваними групами. При виконанні еластографії зсувної хвилі виявлені достовірні відмінності за кольором фарбування міометрія між пацієнтками першої, третьої і контрольної груп. Незмінений міометрій у всіх пацієнток контрольної групи характеризувався фарбуванням у відтінках синього кольору, при цьому фарбування було однорідним у 9 (90%) обстежених. Висновок. Для покращення діагностики аденоміозу рекомендується включити до лабораторно-інструментального обстеження ультразвукову еластографію зсувної хвилі, визначення експресії білка проліферації Ki-67 та інтенсифікацію процесу неоваскуляризації в біоптатах ендометрія, що дозволить оптимізувати діагностичні заходи в пацієнток із аденоміозом та/або ГПЕ.

Забруднення біосфери полютантами являє собою глобальну небезпеку, яка збільшується з кожним роком. Зростання антропогенних факторів та техногенного забруднення призводить до поширення та накопичення токсикантів в екосистемі. Хімічні елементи різними шляхами і в різних дозах потрапляють в організм людини, завдаючи йому і шкоду, і користь. Їх міграція в екосистемах відбувається за участю організмів, повітря, води, колоїдних розчинів і внаслідок техногенних процесів. З екотоксикологічної точки зору іони важких металів не зникають з біологічного колообігу, їх токсичність не зменшується, а навпаки, зі збільшенням концентрації, зростає. Патофізіологічна дія ксенобіотиків залежить від: концентрації, шляху взаємодії та хімічного виду (комбінації), терміну експозиції в організмі та здатності до біоакумуляції. Важкі метали вважаються найбільш небезпечними з точки зору екології, токсикології та гігієни, завдяки їх здатності до акумулювання в організмі, спричинюючи тим самим порушення метаболічних і фізіологічних процесів на тканинному та клітинному рівнях. Однією з важливих ендокринологічних проблем сьогодення, як в Україні, так і в інших країнах світу є захворювання, які пов’язані з морфологічними змінами у прищитоподібних залозах та порушенням кальцієвого гомеостазу. Захворювання, які пов’язані з морфологічними розладами та дисфункцією цих залоз, за поширеністю посідають третє місце після цукрового діабету та тиреоїдної патології. Вивчення та розуміння причин розвитку морфологічних розладів та дисфункції прищитоподібних залоз є складним процесом. Тому дисертаційна робота спрямована на встановлення особливості морфологічних перебудов та механізмів регулювання їх у прищитоподібних залозах за умов впливу несприятливих факторів, а саме комбінації солей важких металів. Окремо досліджено відновлювальні можливості залоз при відміні полютантів. Для детального вивчення та аналізу механізму дії важких металів було сформовано дизайн біологічного дослідження, який включав у себе використання 48 безпородних статевозрілих щурів – самців. Тварини були розподілені на 3 групи з метою вивчення комбінованого впливу полютантів та у період відновлення після їх відміни: 1 - контрольна група; 2 - щури, які отримували суміш солей важких металів з питною водою, що притаманна забрудненням деяких регіонів України, а насамперед Сумської області. Піддослідні тварини постійно отримували питний розчин, який містив: цинк (ZnSO4×7H2O) – 5 мг/л, мідь (CuSO4×5H2O) – 1 мг/л, залізо (FeSO4) – 10 мг/л, марганець (MnSO4×5H2O) – 0,1 мг/л, свинець (Pb(NO3)2) – 0,1 мг/л, хром (K2Cr2O7) – 0,1 мг/л; 3 група – період відновлення, ці щури отримували звичайну питну воду після відміни важких металів. З метою вивчення морфологічних особливостей будови прищитоподібних залоз та функціональної їх активності піддослідні тварини виводились з експерименту на 30- ту, 90- ту, 120-ту та 180-ту доби. За допомогою сукупності методів дослідження: гістологічних, морфометричних, імуногістохімічних, біохімічних, імуноферментних та статистичного аналізу цифрових показників було досягнуто вирішення поставлено мети. Також взаємозв’язок між досліджуваними показниками оцінювали згідно з критерієм кореляції Пірсона (r). Результати вважали статистично достовірними, коли ступінь ймовірності був більше 95 % (р

Методи дослідження – гістологічні та імуногістохімічні дослідження біопсійного/аутопсійного інтактного матеріалу і пухлинної тканини легень, нирок, передміхурової залози, маткових труб, статистичні методи. Використання даних досліджень спрямоване на отриманя даних про імунофенотип пухлин та рівні пухлинних нуклеїнових кислот (НК) з встановленням їх відповідності, зміну показників під час прогресування патологічних процесів, а також варіабельність трансформацій до та після лікування.

Мета роботи – оптимізація морфологічної діагностики перебігу злоякісних пухлин органів репродуктивної системи на різних етапах розвитку шляхом дослідження різних молекул адгезії раково-ембріонального антигену у біологічних рідинах та неопластичній тканині, встановлення їх участі в ініціюванні та прогресуванні ракових процесів.

Об’єкт дослідження – злоякісні пухлини основних локалізації. Предмет досліджень – клінічні, морфологічні, молекулярно-генетичні ознаки новоутворень. Мета роботи – оптимізація діагностики і моніторингу перебігу злоякісних пухлин основних локалізацій на різних стадіях розвитку шляхом виявлення та ідентифікації вільноциркулюючих пухлинних НК у рідинних середовищах організму та пухлинній тканині.