Search

Захворювання жовчного міхура (ЖМ) за частотою випадків поступаються хіба що атеросклерозу. Раннє виявлення та адекватне лікування холестерозу ЖМ має велике клінічне значення внаслідок можливості позитивно вплинути на перебіг захворювання. Мета: вивчення впливу розувастатину, мосаприду та урсодезоксихолієвої кислоти (УДХК) на перебіг хронічного холециститу та холестерозу жовчного міхура у хворих на ІХС, кардіосклероз та ожиріння.

Вступ. Дослідження літературних джерел виявило нами деякі суперечності, щодо трактування положень про топографію судин печінково-дванадцятипалокишкової звʼязки та характеру кровопостачання позапечінкових жовчних проток.

Порцеляновий жовчний міхур є рідкісним проявом хронічних захворювань жовчного міхура, характеризується кальцифікацією своєї стінки і зустрічається у 0,06-0,8% холецистектомій (Palermo M, 2011). За результатами різних досліджень, у 0-62% випадків пацієнти з ПЖМ виникає рак жовчного міхура (Stephen A.E, 2001, Cunningham S.C., 2007). Метою нашої роботи був морфологічний аналіз 3 клінічних випадків порцелянового жовчного міхура.

Нами проведено аналіз історій хвороби 32 хворих, оперованих з приводу поліпів (П) жовчного міхура (ЖМ). Середній вік – 45,1 ± 6,5 років. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36441