Search

Background. The purpose of the study was to evaluate the features of the target organs damage, neurohumoral and proinflammatory status in patients with resistant arterial hypertension (RAH). Materials and methods. The study included 257 individuals with apparent RAH. The secondary hypertension was revealed in 8.5 % of patients. After 3 months therapy with triple fixed-dose combination of antihypertensive drugs in maximum tolerated doses, patients were divided into two groups: true (n = 103) and pseudoresistant arterial hypertension (n = 132). The comparative analysis between groups was performed in terms of clinical characteristics, degree of target organ damage, features of neurohumoral (plasma concentration of aldosterone and active renin, 24-hour urinary metanephrine) and proinflammatory status (C-reactive protein, interleukin-6, tumor necrosis factor α in blood plasma). Results. RAH patients were characterized by higher levels of office and ambulatory blood pressure, frequent (up to 14 %) disturbances of blood pressure by night-peaker type, blood pressure morning surge. RAH patients had concentric left ventricular hypertrophy in 95 % of cases and in 80 % — carotid atherosclerosis, a significant decrease in estimated glomerular filtration rate and higher level of urinary albumin excretion. RAH patients had higher levels of C-reactive protein — by 17.3 % (p = 0.02), interleukin-6 — by 21.8 % (p = 0.01), tumor necrosis factor α — by 13 % (p = 0.003) compared to individuals with pseudoresistant arterial hypertension. Conclusions. RAH patients were characterized by higher level of blood pressure, target organ damage, more significant signs of low-grade systemic inflammation, and activity of sympathetic and renin-aldosterone-angiotensin systems., Цель: исследовать особенности поражения органов-мишеней, нейрогуморального и противовоспалительного статуса у пациентов с резистентной артериальной гипертензией (РАГ). Материалы и методы. В исследование включены 257 пациентов с предварительным диагнозом РАГ. Вторичная АГ диагностирована у 8,5 % больных. На фоне 3-месячного лечения трехкомпонентной фиксированной комбинацией антигипертензивных препаратов в максимальных дозах выделены пациенты с истинной РАГ (n = 103) и больные с псевдорезистентной АГ (ПРАГ) (n = 132). Проведен сравнительный анализ клинических характеристик, степени поражения органов-мишеней, особенностей нейрогуморального (альдостерон, активный ренин в плазме, метанефрини в моче) и противовоспалительного (С-реактивный протеин (СРП), интерлейкин-6 (ИЛ-6), фактор некроза опухоли α (ФНО-α) в плазме) статуса между группами. Результаты. Пациенты с РАГ характеризуются высоким уровнем офисного и амбулаторного артериального давления (АД), наличием до 14 % нарушений суточного ритма АД по типу nigh-peaker, высоким утренним приростом АД. Пациенты с РАГ имели в 95 % случаев концентрическую гипертрофию левого желудочка и в 80 % — атеросклеротические бляшки в сонных артериях, существенное снижение расчетной скорости клубочковой фильтрации и увеличение экскреции альбумина с мочой. Более высокое содержание СРП на 17,3 % (р = 0,02), ИЛ-6 на 21,8 % (р = 0,01), ФНО-α на 13 % (р = 0,003) установлено в группе РАГ по сравнению с группой ПРАГ. Выводы. Пациенты с РАГ имеют высокий уровень АД, поражение органов-мишеней, более выражены признаки активации системного воспаления низкой градации и активность симпатоадреналовой и ренин-альдостерон-ангиотензиновой систем., Мета: дослідити особливості ураження органів-мішеней, нейрогуморального та прозапального статусу у пацієнтів з резистентною артеріальною гіпертензією (РАГ). Матеріали та методи. У дослідження включені 257 пацієнтів із попереднім діагнозом РАГ. Вторинну АГ діагностовано у 8,5 % хворих. На тлі 3-місячного лікування трикомпонентною фіксованою комбінацією антигіпертензивних препаратів у максимальних дозах виділено пацієнтів з істинною РАГ (n = 103) та хворих із псевдорезистентною АГ (ПРАГ) (n = 132). Проведено порівняльний аналіз клінічних характеристик, ступеня ураження органів-мішеней, особливостей нейрогуморального (альдостерон, активний ренін у плазмі, метанефрини в сечі) та прозапального (С-реактивний протеїн (СРП), інтерлейкін-6 (ІЛ-6), фактор некрозу пухлини α (ФНП-α) в плазмі) статусу між групами. Результати. Пацієнти з РАГ характеризуються вищим рівнем офісного й амбулаторного артеріального тиску (АТ), наявністю до 14 % порушень добового ритму АТ за типом nigh-peaker, високим ранковим приростом АТ. Пацієнти з РАГ мали в 95 % випадків концентричну гіпертрофію лівого шлуночка та в 80 % — атеросклеротичні бляшки в сонних артеріях, суттєве зниження розрахункової швидкості клубочкової фільтрації та збільшення екскреції альбуміну з сечею. Вищий уміст СРП на 17,3 % (р = 0,02), ІЛ-6 на 21,8 % (р = 0,01), ФНП-α на 13 % (р = 0,003) встановлено в групі РАГ при порівнянні з групою ПРАГ. Висновки. Пацієнти з РАГ мають вищий рівень АТ, ураження органів-мішеней, більш виражені ознаки активації системного запалення низької градації та активність симпатоадреналової та ренін-альдостерон-ангіотензинової систем.