Research objective: to study the use of uterine activity and variables of acceleration capacity (AC) and deceleration capacity (DC) in uterine contractile activity and fetal well-being monitoring in women at risk of preterm birth.Materials and methods. 292 pregnant women were included in the prospective study. All involved women underwent ultrasound cervicometry at 16 weeks. 124 pregnant women with a “short cervix” of the III (main) group were observed in the dynamics, as well as uterine activity and fetal AC/DC at 26, 32 and 38 weeks of gestation, and during labor were studied. In 112 women of group II the variables of fetal AC/DC were detected at these terms of pregnancy. They were monitored via conventional cardiotocography during labor. 56 pregnant women in group I with normal cervicometry were monitored.Results. Sensitivity and specificity of the diagnosis of the threatened preterm birth in the main group was 97.30% and 94.74% respectively. Diagnostic accuracy in the case of uterine activity according to fetal non-invasive electrocardiography was 96.18%. Sensitivity and specificity of the diagnosis of the threatened preterm birth in the comparison group were significantly lower: 89.29% and 87.80% respectively. The diagnostic accuracy was 88.41%.Patients in all clinical groups at 26 weeks had low AC/DC values. However, later in women of group I was found highest AC/DC level. AC/DC values in patients with risk of preterm birth were reduced compared with controls (p < 0.05). Sensitivity and specificity of the diagnosis of fetal distress if AC/DC was used were 91.67% and 99.12% respectively. Diagnostic accuracy of the test was 98.41%. In the comparison group the sensitivity was 77.78%, and the specificity was 89.22%. Diagnostic accuracy of intranatal cardiotocography was 86.82%.Conclusions. Uterine activity extracted from the maternal abdominal signal can significantly improve the diagnosis of the threatenedpreterm delivery. Patients at risk of preterm birth have a delayed fetal neurological, which leads to fetal distress. AC/DC variables obtained via fetal non-invasive electrocardiography allow increasing the accuracy of fetal distress diagnosis., Цель исследования: изучение возможностей использования маточной активности и показателей акцелераций (AC) и децелераций (DC) для мониторинга сократительной деятельности матки и состояния плода у женщин с угрозой преждевременных родов (ПР).Материалы и методы. В проспективном исследовании приняли участие 292 беременные. Всем участницам исследования в сроке 16 недель проводили ультразвуковую цервикометрию. Женщины были разделены на три группы: III (основная) группа – 124 беременные с «короткой шейкой», которых наблюдали в динамике и изучали маточную активность и показатели АС/DC у плода на 26, 32 и 38 неделях беременности, а также при родах; II группа – 112 женщин, у которых в указанные сроки беременности изучали только показатели АС/DC плода, а в родах проводили традиционную кардиотокографию; I группа – 56 беременных с нормальными показателями цервикометрии.Результаты. Чувствительность и специфичность диагноза угрозы ПР составляла в основной группе соответственно 97,30% и 94,74%. Диагностическая точность при использовании маточной активности по данным неинвазивной ЭКГ плода – 96,18%. В группе сравнения чувствительность и специфичность диагноза угрозы ПР были значительно ниже и составляли соответственно 89,29% и 87,80%. Диагностическая точность составила 88,41%.В 26 недель у пациенток всех клинических групп значения AC/DC были низкими. Однако в дальнейшем наивысший уровень AC/DC был установлен у женщин I группы. У пациенток с угрозой ПР показатели AC/DC были снижены по сравнению с контролем (р < 0,05). Чувствительность и специфичность диагноза дистресса плода в случае использования показателей АС/DC составляли соответственно 91,67% и 99,12%. Диагностическая точность теста – 98,41%. В группе сравнения чувствительность составила 77,78%, а специфичность – 89,22%. Диагностическая точность интранатальной кардиотокографии составила 86,82%.Выводы. Использование маточной активности, выделенной из абдоминального сигнала матери, позволяет значительно улучшить диагностику угрозы ПР. У пациенток с угрозой ПР наблюдается замедленное развитие автономной нервной регуляции, что приводит к возникновению дистресса плода. Применение показателей AC/DC по данным неинвазивной ЭКГ позволяет повысить точность диагностики дистресса плода., Мета дослідження: вивчення можливостей застосування маткової активності та показників акцелерацій (AC) і децелерацій (DC) для моніторингу скоротливої діяльності матки та стану плода у жінок із загрозою передчасних пологів (ПП). Матеріали та методи. У проспективному дослідженні взяли участь 292 вагітні. Усім учасницям дослідження у терміні 16 тижнів проводили ультразвукову цервікометрію. Жінок було розподілено на три групи: ІІІ (основна) група – 124 вагітні з «короткою шийкою», за якими спостерігали в динаміці та вивчали маткову активність і показники АС/DC у плода на 26, 32 і 38 тижнях вагітності, а також під час пологів; ІІ група – 112 жінок, в яких у вказані терміни вагітності вивчали лише показники АС/DC плода, а в пологах проводили традиційну кардіотокографію; I група – 56 вагітних із нормальними показниками цервікометрії. Результати. Чутливість і специфічність діагнозу загрози ПП становила в основній групі відповідно 97,30% і 94,74%. Діагностична точність при використанні маткової активності за даними неінвазивної ЕКГ плода – 96,18%. У групі порівняння чутливість і специфічність діагнозу загрози ПП були значно нижчими і становили відповідно 89,29% і 87,80%. Діагностична точність склала 88,41%. У 26 тижнів у пацієнток всіх клінічних груп значення AC/DC були низькими. Проте в подальшому найбільший рівень AC/DC був визначений у жінок І групи. У пацієнток із загрозою ПП показники AC/DC були знижені в порівнянні з контролем (р < 0,05). Чутливість і специфічність діагнозу дистресу плода в разі використання показників АС/DC склали відповідно 91,67% і 99,12%. Діагностична точність тесту складала 98,41%. У групі порівняння чутливість становила 77,78%, а специфічність – 89,22%. Діагностична точність інтранатальної кадіотокографії склала 86,82%. Висновки. Використання маткової активності, виділеної з абдомінального сигналу матері, дозволяє значно покращити діагностику загрози ПП. У пацієнток із загрозою ПП спостерігається сповільнений розвиток автономної нервової регуляції, що призводить до виникнення дистресу плода. Застосування показників AC/DC за даними неінвазивної ЕКГ дає змогу підвищити точність діагностики дистресу плода.