Search

Population growth features of Epipactis helleborine (L.) Crantz, a rare plant species listed in the Red Book of Ukraine in three new habitats on the eastern foreststeppe forest meleorative area, are presented. Epipactis helleborine is a perennial herbaceous plant, 30–100 cm tall, hemicryptophyte, mesophyte, sciophyte. It blooms in June-September, bears fruit in July-October, propagated by seeds and rhizomes. This species has a fairly wide ecological amplitude. Plants can withstand moderate anthropogenic load. It has the ability to grow in disturbed or even artificially created forest ecosystems. At two location there were artificial forest plantations, in one case with a predominance of Fraxinus excelsior and Acer platanoides, in the other Quercus robur and Acer campestre. The third studied group, which was formed on the site of Pinus sylvestris plantation, is dominated by Quercus robur and Acer platanoides. In general,we can state the increase participation of a tree number and shrub species, and a wide range of herbaceous plants in all locations. «Forest weeds» reduce the participation and species characteristic of deciduous forests increase its participation. This became the basis for classifying the studied groups as different syntaxons of the union Querco roboris-Tilion cordatae of the order Carpinetalia betuli of the class Carpino-Fagetea sylvaticae. The identified new habitats supplement the information on the distribution of the rare species Epipactis helleborine in the eastern part of the forest-steppe zone of Ukraine., Приведены особенности роста популяции дремлика чемерицевидного (Epipactis helleborine (L.) Crantz) — редкого вида растения, занесенного в Красную книгу Украины на трех новых местопроизростаниях на территории Восточного Лесостепного лесомелиоративного района. Дремлик чемерицевидный (Epipactis helleborine) — это многолетнее травянистое растение, высотой 30–100 см, гемикриптофит, мезофит, сциофит. Цветет в июне–сентябре, плодоносит в июле–октябре, размножается семенами и кореневищем. Этот вид имеет довольно широкую экологическую амплитуду. Растения хорошо выдерживают умеренное антропогенное воздействие. Он обладает способностью к росту в нарушенных или даже искусственно созданных лесных экосистемах. В двух точках это были искусственные лесные насаждения, в одном случае с преобладанием Fraxinus excelsior и Acer platanoides, в другом Quercus robur и Acer campestre. В третьем исследованном сообществе, которое сформировалось на месте ранее посаженого насаждения с Pinus sylvestris, преобладают Quercus robur и Acer platanoides. В целом можна констатировать рост участия ряда древесных и кустарниковых видов растений, а также широкого спектра травянистых растений во всех местоположениях. В их составе уменьшается участие так называемых «лесных сорняков» и растет участие видов характерных для широколиственных лесов. Это стало основанием для отнесения исследованных сообществ к различным синтаксонам союза Querco roboris-Tilion cordatae порядка Carpinetalia betuli класса CarpinoFagetea sylvaticae. Обнаруженные новые местообитания дополняют информацию о распространении редкого вида Epipactis helleborine в восточной части лесостепной зоны Украины., Наведено особливості зростання популяції коручки чемерниковидної (Epipactis helle- borine (L.) Crantz) — рідкісного виду рослин, занесеного до Червоної книги України в трьох нових місцезростаннях на території Східного Лісостепового лісомеліоратив- ного району. Коручка чемерниковидна — це багаторічна трав’яна рослина, заввишки 30–100 см, гемікриптофіт, мезофіт, сциофіт. Цвіте у червні–вересні, плодоносить у липні–жовтні, розмножується насінням і кореневищем. Цей вид має досить широку екологічну амплітуду. Рослини добре витримують помірне антропогенне навантаження. Він має здатність до зростання в порушених або навіть штучно створених лісових екосистемах. У двох точках були штучні лісові насадження, в одному випадку з переважанням Fraxinus excelsior та Acer platanoides, в іншому Quercus robur і Acer campestre. У третьому дослідженому угрупованні, яке сформувалося на місці раніше висадженого насадження з Pinus sylvestris, переважають Quercus robur та Acer platanoides. Загалом можна констатувати зростання участі ряду деревних та чагарникових видів рослин, а також широкого спектра трав’янистих рослин в усіх місцезнаходженнях. В їхньому складі зменшується участь так званих «лісових бур’янів» та зростає участь видів характерних для широколистяних лісів. Це стало підставою для віднесення досліджених угруповань до різних синтаксонів союзу Querco roboris-Tilion cordatae порядку Carpinetalia betuli класу Carpino-Fagetea sylvaticae. Виявлені нові місцезростання доповнюють інформацію щодо поширення рідкісного виду Epipactis helleborine в східній частині лісостепової зони України.

Робота присвячена дослідженню та аналізу методів визначення санітарного стану деревних насаджень. Визначено основні вимоги до методів та засобів визначення санітарного стану деревних насаджень. Встановлено, що серед методів з найвищим рівнем інформативності є метод ультразвукової томографії. Проте такі недоліки цього методу, як висока вартість, складність в експлуатації та необхідність обслуговування оператором високої кваліфікації, а також велика вага технічного оснащення не дають змоги використовувати цей метод на практиці проведення мобільного моніторингу санітарного стану дерев у польових умовах. У роботі запропоновано якісно новий підхід до вирішення проблемного питання проведення високоефективного та оперативного визначення санітарного стану деревних насаджень шляхом розроблення нового комплексного методу, що базується на методичноматематичному й технічному забезпеченні іонометричного методу і враховує такі негативні фактори навколишнього середовища, як солоність та рН ґрунту, температура повітря, а також встановлення закономірностей між цими факторами та якісними показниками деревного соку (рН, сахаристість та в’язкість). Складено алгоритм проведення високоефективного та оперативного дослідження, а також описано й проаналізовано методики визначення зовнішніх та внутрішніх показників, від яких залежить якість деревного соку та, відповідно, санітарний стан деревних насаджень. The work is devoted to the research and analysis of methods for determining the sanitary condition of wood plantations. Among these methods the most methods, used in practice, such as: visual, resistographic, boroscopic, ultrasonic tomography, thermometric and ionometric ones are selected. The advantages and disadvantages of these methods are identified and compared. The basic requirements to the methods and means for determining the sanitary condition of wood plantations are determined. It is established that among the methods with the highest level of information content, the method of ultrasound tomography is promising. However, such disadvantages of this method as the high cost, the complexity of operation and the need for service by high qualified operator, as well as the heavy weight of technical equipment do not allow to use this method in practice of conducting the mobile monitoring of the sanitary condition of wood plantations in the field conditions. The work proposes a qualitatively new approach to solving the problem of conducting a highly effective and efficient determination of the sanitary condition of wood plantations by developing a new integrated method based on methodological, mathematical and technical support of the ionometric method and taking into account such negative environmental factors as salinity and soil pH, air temperature, as well as the establishment of patterns between these factors and quality indicators of wood sap (pH, sugar content and viscosity). An algorithm for conducting a highly effective and operational research is compiled, and methods for determining external and internal indicators that determine the quality of wood sap and, accordingly, the sanitary condition of tree plantations are described and analyzed