The clinical observation of a rare complication of gallstone disease cholesysto‑ appendicular biliary fistula was described. Male patient, 69 years old, sick for 2 weeks, when the pain appeared in the right upper quadrant after diet errors, fever up to 37.5 — 38.0 °C with chills in the evening, skin icterus. He had not addressed for medical aid, was treated on his own, took antipyretic and antispasmodic drugs. The pain syndrome was stopped, but the body temperature with chills remained high, yellowness of the skin and sclera, darkening of the urine, acholic feces appeared. The patient was hospitalized at Clinical Hospital with a preliminary diagnosis: Pancreatic head disease. Choledocholithiasis. Cholangitis. Mechanical jaundice. The patient was operated on after the examination, stabilization of the patient’s condition and normalization of clinical and laboratory parameters on the third day after hospitalization. Upper median laparotomy, cholecystectomy, appendectomy, choledocholithotomy with choledocholitoextraction, choledoch drainage by Kerr, abdominal drainage was performed. The postoperative period was uneventful. On the 9th day after the operation, the patient was discharged in a satisfactory condition. A control examination carried out in 1 month after surgery revealed no complications.Thus, before the operation and intraoperatively, an cholesysto‑ appendicular fistula was diagnosed. In the medical literature, reports of such biliodigestive fistula were not found. The described clinical observation demonstrates the possibility of successful application of a radiological diagnostic complex method for the detection of biliodigestive fistulas. Biliodigestive fistula is a serious complication, the early diagnosis of which is very difficult. Most often this complication is diagnosed intraoperatively, during cholecystectomy. Endoscopic retrograde cholangiopancreatography, multispiral computed tomography and ultrasound of the abdominal organs showed the greatest diagnostic value., Приведено клиническое наблюдение редкого осложнения желчнокаменной болезни — пузырно‑аппендикулярного свища. Пациент мужского пола, 69 лет, болеет в течение 2 нед, когда после погрешности в диете появилась болезненность в правом подреберье, повышение температуры тела до 37,5—38,0 °С с ознобом в вечернее время, желтушностью кожных покровов. За медицинской помощью не обращался, лечился самостоятельно, принимал жаропонижающие и спазмолитические препараты. Болевой синдром был купирован, но сохранялась повышенная температура тела с ознобом, появилась желтушность кожных покровов и склер, потемнение мочи, ахоличный кал. Пациента госпитализировали в Запорожскую городскую клиническую больницу № 3 с предварительным диагнозом: «Заболевание головки поджелудочной железы. Холедохолитиаз. Холангит. Механическая желтуха». После обследования, стабилизации состояния больного и нормализации клинико‑лабораторных показателей на третьи сутки после госпитализации пациент был прооперирован. Выполнена верхнесрединная лапаротомия, холецистэктомия, аппендэктомия, холедохолитотомия с холедохолитоэкстракцией, дренирование холедоха по Керу, дренирование брюшной полости. Послеоперационный период протекал без осложнений. На 9‑е сутки после операции больной выписан в удовлетворительном состоянии домой. Контрольный осмотр, проведенный через 1 мес после операции, осложнений не выявил.Таким образом, до операции и интраоперационно был диагностирован пузырно‑аппендикулярный свищ. В медицинской литературе сообщений о таком билиодигестивном соустье не обнаружили. Описанное клиническое наблюдение демонстрирует возможность успешного применения комплекса методов лучевой диагностики для выявления билиодигестивных свищей. Билиодигестивный свищ — это тяжелое осложнение, ранняя диагностика которого очень затруднительна. Наиболее часто это осложнение диагностируют интраоперационно, во время холецистэктомии. Наибольшую диагностическую ценность продемонстрировали эндоскопическая ретроградная холангиопанкреатография, мультиспиральная компьютерная томография и ультразвуковое исследование органов брюшной полости., Наведено клінічне спостереження рідкісного ускладнення жовчнокам’яної хвороби — міхурно‑апендикулярної нориці. Пацієнт чоловічої статі, 69 років. Хворіє впродовж 2 тиж, коли після порушення дієти почав турбувати біль у правому підребер’ї, підвищення температури тіла до 37,5—38,0 °С, увечері морозити, жовтяничністю шкірних покривів. По медичну допомогу не звертався, лікувався самостійно, приймав жарознижувальні та спазмолітичні препарати. Больовий синдром зник, але зберігалася підвищена температура тіла з ознобом, з’явилася жовтяничність шкірних покривів і склер, потемніння сечі, знебарвлений кал. Пацієнта госпіталізовано у Запорізьку міську клінічну лікарню № 3 з попереднім діагнозом: «Захворювання голівки підшлункової залози. Холедохолітіаз. Холангіт. Механічна жовтяниця». Після обстеження, стабілізації стану хворого і нормалізації клініко‑лабораторних показників, на третю добу з моменту госпіталізації пацієнта було прооперовано. Виконано верхньосерединну лапаротомію, холецистектомію, апендектомію, холедохолітотомію з холедохолітоекстракцією, дренування холедоха за Кером, дренування черевної порожнини. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. На 9‑ту добу після операції хворого виписано в задовільному стані додому. Контрольний огляд, проведений через 1 міс після операції, ускладнень не виявив.Таким чином, до операції та інтраопераційно діагностовано міхурно‑апендикулярну норицю. В медичній літературі повідомлень про таке біліодигестивне співустя не знайшли. Описане клінічне спостереження демонструє можливість успішного застосування комплексу методів променевої діагностики для виявлення біліодигестивних нориць. Біліодигестивна нориця — це тяжке ускладнення, рання діагностика якого дуже складна. Найчастіше це ускладнення виявляють інтраопераційно під час холецистектомії. Найбільшу діагностичну ефективність продемонстрували ендоскопічна ретроградна панкреатохолангіографія, мультиспіральна комп’ютерна томографія та ультразвукове дослідження органів черевної порожнини