Search

Стаття присвячена вивченню лінгвістичних підходів до аналізу феномену освіти та способів його вербалізації. The article deals with studying of linguistic approaches to the analyses of the phenomena of education and the ways of its verbalization.

У статті з’ясовано основні сучасні аспекти семіотики та її роль у суспільному житті, визначено сфери вжитку її елементів. Окрему увагу приділено поняттю «лінгвосеміотика» та його інтерпретації в українському мовознавстві. The article describes the main aspects of semiotics and its role in the social life. It also determines the spheres of the use of its elements. Special attention is paid to the concept “linguistic semiotics” and its interpretation in Ukrainian linguistics.

Монографія присвячена лінгвістичному аналізу сучасного стану освіти в Україні. Систематизовано лексичну систему сфери освіти та розглянуто її семантичну структуру в контексті суспільно-політичного життя країни. Окреслено етнокультурну специфіку мовного образу освіти, виділено його традиційні й новітні ознаки з проекцією на мовну особистість. Враховано історичний, термінологічний, лексико-семантичний та функціонально-прагматичний аспекти. Дослідження здійснене на перетині когнітивної, лінгвокультурної та соціолінгвістичної наукових парадигм і має соціальне спрямування.

Стаття присвячена аналізу семантичної структури поняття «медіаосвіта» на сучасному етапі розвитку освітньої галузі. Систематизовано найбільш поширені його дефініції, визначено розбіжності в розумінні медіаосвіти зарубіжними й вітчизняними педагогами, розмежовано поняття «медіаосвіта» і «медіаграмотність», визначено притаманні українській мові похідні неологізми. Приділено увагу спорідненим поняттям «медіапедагогіка», «медіадидактика», «медіакомпетентність», «медіавиховання»; смисловим зв’язкам поняття «медіаосвіта» з різними сферами суспільного життя, такими як освіта, медіасфера, техніка, право тощо; формулюванню ціннісних орієнтирів медіаосвіти в сучасному суспільстві. На основі компонентного аналізу слова медіаосвіта автор доходить висновку про необхідність уточнення значення терміна та його фіксації в лексикографічній практиці, створює цілісне уявлення про його денотат в мовній картині світу та загальне сприйняття медіаосвіти як інституту суспільного виховання. Статья посвящена анализу семантической структуры понятия «медиаобразование» на современном этапе развития образовательной отрасли. Систематизируются наиболее распространенные его дефиниции, определяются различия в понимании медиаобразования зарубежными и отечественными педагогами, трактуются понятия «медиаобразование», «медиаграмотность» и присущие украинскому языку производные неологизмы. Уделяется внимание родственным понятиям «медиапедагогика», «медиадидактика», «медиакомпетентность», «медиавоспитание»; смысловым связям понятия «медиаобразование» с другими сферами общественной жизни, такими как образование, медиасфера, техника, право и др.; формулированию ценностных ориентиров медиаобразования в современном обществе. На основе компонентного анализа слова медиаобразование автор приходит к выводам о необходимости уточнения значения термина и его фиксации в лексикографической практике, создает целостное представление о его денотате в языковой картине мира, об общем восприятии медиаобразования как института общественного воспитания. The article deals with semantic structure of the concept “media education” at the present stage of education field. The author has systematized its prevalent definitions, distinguished “media education” and “media literacy” and defined typical Ukrainian derived neologisms. Attention is paid to the related terms “media pedagogy”, “media didactics”, “media competence” and “media upbringing”. The differences in understanding of “media education” by foreign and domestic scientists are identified here. The semantic relationships of the concept “media education” with other spheres of public life such as education, pedagogy, media sphere, engineering, law, etc. are also outlined. The value orientations of media education in modern society are formulated. Basing on component analysis, the author concludes that media education is an institution of public education in the language public awareness and the term media education needs fixing in the lexicographical language practice.

Стаття присвячена питанню мовної репрезентації освітніх уявлень та традицій українського народу в текстах прислів’їв та приказок. З’ясовано давні тлумачення слів наука та освіта. Представлено розроблену автором тематичну класифікацію народних паремій, структурними елементами яких виступають слова на позначення освітніх явищ, процесів, дій. Підготовлено статистичні дані про функціонування різних тематичних груп українських народних прислів’їв та приказок про освіту. Дослідження доводить, що для українського народу здавна був притаманний потяг до знань, чітке усвідомлення необхідності навчання, сприйняття освіти як головного чинника розвитку конкретної особистості й суспільства в цілому. У дібраних текстах наголошується на важливості родинного виховання, самостійного навчання, практичної складової навчання, що сьогодні набувають надзвичайної актуальності та сповідуються як європейські принципи. Виявлені в результаті лінгвістичного аналізу паремійних текстів принципи навчання генетично закладені в українській етнічній свідомості й потребують актуалізації та подальшого розвитку. The article deals with language representation of educational ideas and traditions of Ukrainian people in the texts of proverbs. The ancient interpretation of the words science and education are determined here. There is the author’s thematic classification of proverbs with the words, meaning educational phenomena, processes and actions as their structural elements. Statistics on the functioning of various thematic groups of Ukrainian proverbs about education has been also prepared. The research proves that the Ukrainian people have always had thirst for knowledge, a clear understanding of the necessity of studying, the perception of education as the main factor of the development of individual and society as a whole. The analyzed texts stress the importance of family education, self-studying and practical training, which today are extremely relevant and supposed as European principles. The principles of studying discovered due to the linguistic analysis of the texts are genetically embedded in the Ukrainian ethnic consciousness. They need actualization and further development. Статья посвящена вопросу языковой репрезентации образовательных представлений и традиций украинского народа в текстах пословиц и поговорок. Определены древние толкования слов наука и образование. Представлена разработанная автором тематическая классификация народных паремий, структурными элементами которых выступают слова, обозначающие образовательные явления, процессы, действия. Подготовлены статистические данные о функционировании различных тематических групп украинских народных пословиц и поговорок об образовании. Исследование доказывает, что для украинского народа издавна была присуща тяга к знаниям, четкое осознание необходимости обучения, восприятия образования как главного фактора развития конкретной личности и общества в целом. В анализированных текстах подчеркивается важность семейного воспитания, самостоятельного обучения, практической составляющей обучения, которые сегодня приобретают чрезвычайную актуальность и исповедуются как европейские принципы. Выявленные в результате лингвистического анализа паремийных текстов принципы обучения генетически заложены в украинском этническом сознании и требуют актуализации и дальнейшего развития.

Наше дослідження є складовою комплексного вивчення концептосфери «освіта» в українській мовній картині світу. Його метою є з’ясувати смислове наповнення концепту «студент» шляхом семантичного аналізу прикметника студентський на основі текстів студентського журналу «Я СТУДЕНТ».

Стаття присвячена вивченню проблематики вітчизняної освіти у зв’язку з іншими галузями шляхом лінгвістичного аналізу заголовкових комплексів студентського журналу. The article deals with studying of the problems of national education in relations with other fields through the linguistic analysis of student journal titles.

Стаття присвячена аналізу особливостей функціонування лексики освітньої сфери в мові студентів-користувачів соціальної мережі «В Контакті». Подано результати моніторингу повідомлень та коментарів до них у студентських спільнотах СумДУ щодо лексичного складу мовного дискурсу соціальної мережі. The article deals with analysis of the functioning of students’ education vocabulary in the language of social network «In Contact». It represents the results of linguistic monitoring of the reports and comments to them in student community of Sumy State University.

Стаття присвячена аналізу мовних засобів репрезентації вищої освіти в Україні в умовах її реформування. На підставі моніторингу текстів провідних українських періодичних видань виділено основні лексико-семантичні групи освітньої лексики, проаналізовано особливості їх функціонування й конотативного наповнення відповідно до проблематики журналістських текстів та соціально-політичних умов в країні. Особлива увага приділена образним номінаціям освітніх явищ. Аналіз мовних засобів реалізації проблематики вищої освіти в українських мас-медіа, їх емоційного та оцінного забарвлення дає можливість створити повну картину сучасного її стану та ставлення представників суспільства до подій, що відбуваються. Статья посвящена анализу языковых средств репрезентации высшего образования в Украине в условиях ее реформирования. На основании мониторинга текстов ведущих украинских периодических изданий выделены основные лексико-семантические группы образовательной лексики, проанализированы особенности их функционирования и коннотативного содержания в соответствии с проблематикоой журналистских текстов и социально-политических условий в стране. Особое внимание уделено образным номинациям понятий высшего образования. Анализ языковых средств реализации проблематики высшего образования в украинских масс-медиа, их эмоционально-оценочной окраски дает возможность создать полную картину современного его состояния, а также отношения представителей общества к происходящим событиям. The article deals with the linguistic means of representation of higher education in Ukraine. The main lexical-semantic groups of the educational vocabulary are defined here. Due to the monitoring of leading Ukrainian periodicals the analysis of their functioning and connotation peculiarities has been done. The current issues of journalistic texts, social and political conditions in the country have been taken into account. Special attention is paid to the figurative nominations of educational categories. The analysis of verbal means of the realization of higher education in Ukrainian mass media, of their emotional and evaluative content makes it possible to create a complete picture of higher education and the attitude of society to current events.

Навчальний посібник висвітлює різні аспекти сучасного життя, історії та культури трьох провідних англомовних країн світу – США, Канади, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії. Він допоможе краще зорієнтуватися в сучасній інформації щодо розвитку країн, систематизувати країнознавчі відомості, одержані раніше, сформувати навички роботи з матеріалом країнознавчого характеру. Кожен із трьох розділів посібника присвячується окремій країні й містить теоретичний та практичний блоки, а також індивідуальні завдання. Рекомендований для студентів вищих навчальних закладів денної, заочної та дистанційної форм навчання за спеціальністю «Журналістика», а також усіх тих, хто хоче поглибити свої країнознавчі знання

Стаття присвячена проблемі функціонування української лексики сфери вищої освіти в сучасних періодичних виданнях. Робиться спроба класифікувати її тематичні групи та визначити стилістичні особливості. The article deals with the problem of functioning of higher education vocabulary in contemporary Ukrainian periodicals. The author classifies thematic groups and identifies their stylistic peculiarities.

Результати НДР впроваджено у процес навчання студентів за спеціальностями «Журналістика», «Реклама та зв’язки з громадськістю», «Медіакомункації» в СумДУ з таких дисциплін: «Історія української журналістики» «Історія публіцистики», «Газетно-журнальне виробництво», «Краєзнавчі ресурси сучасних медіа», «Основи журналістикознавчих дослджень», «Українська мова у професійному спрямуванні» тощо. Прогнозовані припущення щодо розвитку об’єкта дослідження – удосконалення і розширення недосліджених аспектів функціонування регіональних ЗМК Сумщини.

Образне, виразне, емоційно насичене мовлення завжди привертає до себе особливу увагу. У сучасному інформаційному просторі одним з активних засобів такого впливу на реципієнта є фразеологія.

Стаття присвячена проблемі використання різних груп лексики на шпальтах українських друкованих видань у системі впливу на світорозуміння адресатів. This article is dedicated to the problem of use of different lexical groups on the pages of Ukrainian publications in the system impact on addressee’s outlook.

У статті досліджено специфіку використання концептів природи в сучасному публіцистичному дискурсі, проаналізовано їх мовне вираження, виявлено залежність функціонування концептів від жанрової специфіки та часу написання журналістських матеріалів, виділено основні тематичні групи концептів природи. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30113 В статье исследована специфика использования концептов природы в современном публицистическом дискурсе, проанализировано их языковое выражение, выявлена зависимость функционирования концептов от жанровой специфики и времени написания журналистских материалов, выделены основные тематические группы концептов природы. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30113 This article deals with the specific of concepts “nature” in contemporary journalistic discourse. Their linguistic expression in journalistic texts is being analysed here. The dependence of the concepts functioning of genre specific and timing of journalistic materials are described in the article. It also defines the basic thematic groups of the concepts “nature”. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30113

У статті розглядаються особливості функціонування безособових дієслівних форм у мові ЗМІ на матеріалі текстів українських газет «Україна молода» та «Сумщина». Основна увага приділяється їх семантичним групам, а також комунікативним функціям. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/19931 В статье рассматриваются особенности функционирования безличных глагольных форм в языке СМИ на материале текстов украинских газет «Украина молодая» и «Сумщина». Основное внимание уделяется их семантическим группам, а также коммуникативным функциям. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/19931 The article deals with analysis of functioning of impersonal verbal forms in the mass media language on the basis of Ukrainian newspapers “Ukraina moloda” («Young Ukraine») and «Sumshchyna” (“Sumy Region”). It focuses on semantic groups and communicative functions of these verbs. When you are citing the document, use the following link http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/19931

The article deals with the analysis of the concept “nature” structure on the basis of the Ukrainian writers’ works of the XX th century. It focuses on space characteristic of nature objects in Ukrainian language world picture. It also determines lexical-semantic groups, which realize the concept. У статті розглядається смислова структура концепту «природа» на матеріалі мови художніх творів українських письменників другої половини ХХ ст. Основна увага приділяється особливостям просторового сприйняття об’єктів природи в українській мовній картині світу. Виділяються лексико-семантичні групи, які є вербалізаторами досліджуваного концепту. // Русск. версия: В статье рассматривается смысловая структура концепта «природа» на материале языка художественных произведений украинских писателей второй половины ХХ ст. Основное внимание отводится особенностям пространственного восприятия объектов природы в украинской языковой картине мира. Выделяются лексико-семантические группы, которые являются вербализаторами исследуемого концепта. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/815

The article deals with the analysis of ethnic – cultural concepts of nature in M.Stelmach’s works. Triad land-sun-dew is described as a symbol of life-given nature and life. У статті розглядаються етнокультурні концепти природи на основі аналізу творчості М. Стельмаха. Досліджується тріада зоря-сонце-роса як символ животворної природи й життя. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1574

The article is devoted to the problem of making a synopsis in non-linguistic institutions of higher education. The experience of using it on junior and senior courses is generalized in this article. The classification of means of making synopsis is described here. The necessity of synopsis use on the lessons of foreign language and integrate courses is proved. Making synopsis plays an important pole in improving skills of all kinds of linguistic activity. It contributes to the success of forming a student as a completely harmonious developed person. У статті розглядається проблема реферування в сучасному вузі, наводиться класифікація засобів реферування, обґрунтовується доцільність його використання на заняттях іноземної мови, його роль у зв’язку з тенденціями інтеграції вищої освіти України. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/1369