Search

Noble metal nanoparticles are of great importance in the field of biomedicine due to their very diverse applications as antivirals drugs, diagnostic methods, drug carriers and imaging probes. These nanosized materials, in particular gold and silver nanoparticles, are useful as optical probes for detecting a wide range of biological analytes and as promising candidates for the development of highly reliable and ultrasensitive metal nanobiosensors. The success of the practical application nanoparticles depends on the development of safety, simple, efficient, scalable and environmentally friendly synthesis methods. For this has been successfully developed various green protocols using a variety of plant species, algae, fungi, bacteria and other microorganisms. In the first part of this article have been presented information about traditional methods for the synthesis of nanoparticles, with an emphasis on the most common, chemical method, an overview of recent advances in the field of green synthesis of metal nanoparticles involving plants, their likely synthetic mechanism, characterization methods and factors influencing their synthesis. Have been determined the problems of biological synthesis and ways to solve them in the future., Наночастинки благородних металів мають велике значення в області біомедицини завдяки дуже різноманітному застосуванню як противірусні агенти, засоби діагностики, носії ліків, зонди для візуалізації. Ці нанорозмірні матеріали, зокрема наночастинки золота та срібла, є корисними оптичними зондами для виявлення широкого спектру біологічних аналітів, перспективними кандидатами для розробки високонадійних та надчутливих металевих нанобіосенсорів. Успіх практичного застосування наночастинок залежить від розробки безпечних, простих, ефективних, масштабованих та екологічно чистих методів синтезу. Для цього було успішно розроблено різноманітні зелені протоколи з використанням різноманітних видів рослин, водоростей, грибків, бактерій та інших мікроорганізмів. У першій частині цієї статті представлені відомості про традиційні методи синтезу наночастинок з акцентом на, найбільш поширений, хімічний метод, наведено огляд останніх досягнень у галузі зеленого синтезу металевих наночастинок за участю рослин, їх ймовірного синтетичного механізму, методів характеристики та факторів, що впливають на їх синтез. Визначено проблеми біологічного синтезу та способи їх вирішення у майбутній перспективі.

The presence of antibacterial materials in biomedicine and related fields of science and technology has become essential. Excellent antibacterial activity and low cytotoxic potential of silver nanoparticles generally depend not only on their size, but also on the distribution in matrix media. The development of stabilized polymer-silver nanocomposites containing nanoparticles is considered to be one of the most promising solutions. We developed a new approach to the synthesis of silver nanoparticles. The structure and properties of antimicrobial nanocomposite materials based on polyethylene oxide and synthesized silver particles were studied using the methods of electron microscopy, differential scanning calorimetry, impedance spectroscopy and disk-diffusion microbiological method. As a result, silver nanoparticles with an average size of about 8-10 nm were obtained. It was established that stabilized silver nanoparticles significantly affect the thermophysical and electrical properties of the polymer matrix at relatively low concentrations of the nanofiller (1-2%). The total electrical conductivity of the systems increases by two orders of magnitude when 2% filler is added. Nanocomposite material containing 2% of silver nanoparticles shows significant activity against Staphylococcus aureus (inhibition zone 22 mm). The novel aproach for synthesis of stabilized silver nanoparticles open a new window of possibilities in the development of new antimicrobial materials, based on various polymer matrix: from thermoplastic to elastic. The developed materials with improved functional characteristics in the future can be used as antimicrobial coatings, antimicrobial films and creams, as well as construction products with the necessary functional characteristics and antimicrobial function., У роботі було розроблено новий підхід до синтезу наночастинок срібла. Використовуючи методи електронної мікроскопії, диференціальної сканувальної калориметрії, імпедансної спектроскопії та диско-дифузійний мікробіологічний метод було вивчено досліджено структуру та властивості антитмікробнихнаноктмпозитних матеріалів на основі поліетиленоксиду та синтезованих частинок срібла. У результаті було отримано наночастинки срібла із середнім розміром близько 8-10 нм. Встановлено, що стабілізовані наночастинки срібла істотно впливають на основні характеристики температурних переходів та електричні властивості полімерної матриці при відносно низьких концентраціях нанонаповнювача (1-2%). Загальна електропровідність систем зростає на два порядки при введенні 2 % наповнювача. Нанокомпозитний матеріал, який містить 2 % наночастинок срібла виявляє значну активність щодо Staphylococcusaureus (зона інгібування 22 мм).

Silver nanoparticles are actively studied due to their unique properties and wide use in various fields. In this study, silver nanoparticles were obtained by reacting Ag+ ions with synthetic fulvic acids derived from quercetin. Synthetic fulvic acids perform a dual function: a reducer of silver ions and a stabilizer of the formed nanoparticles The presence of silver nanoparticles in the solution is confirmed by the presence of a maximum in the absorption spectrum at 400 nm, which is due to the phenomenon of surface plasmon resonance. The parameters of the crystal lattice were established using the X‑ray diffraction method. The average nanoparticle size calculated by the Scherrer formula is 28 nm. The kinetics and mechanism formation of silver nanoparticles were studied by potentiometry, which allows direct and continuous control of the consumption of silver ions in the synthesis process. It is established that the mechanism of the process depends on the pH of the medium. In particular, at high pH values of the reaction medium there is a heterogeneous mechanism, while at low – homogeneous. The heterogeneous mechanism of formation of silver nanoparticles is characterized by the presence of three stages, in particular: 1) formation of Ag2O microparticles after mixing reagents, 2) reduction of Ag+ ions by synthetic fulvic acids from quercetin on the surface of formed Ag2O microparticles, which are heterogeneous nucleation centers. 3) reduction of Ag+ ions from solution on the surface of silver nanoparticles after complete dissolution of Ag2O microparticles (this process is described by first-order kinetics by Ag+). Activation parameters for different stages of silver nanoparticle formation using quercetin fulvic acids were calculated. A potentiometric study of the influence of the degree of aeration of the medium on the kinetics of changes in the pAg system was performed., Синтезированы наночастицы серебра в реакции восстановления Ag+ ионов синтетическими фульвокислотами, полученными из кверцетина. Спектральные и морфологические характеристики полученных наночастиц исследованы методом спектроскопиив видимой области и методом рентгеновской дифракции. Кинетика и механизм формирования наночастиц серебра были исследованы методом потенциометрии, которыйпозволяет осуществлять непосредственный и непрерывный контроль расхода ионовсеребра в процессе синтеза. Установлено, что механизм процесса зависит от рН среды.В частности, при высоких значениях рН реакционной среды имеет место гетерогенный механизм, в то время как при низких рН – гомогенный. Гетерогенный механизм формирования наночастиц серебра характеризуется наличием трех стадий, в частности:1) формирование микрочастиц Ag2O после смешивания реагентов; 2) восстановление Ag+ ионов синтетическими фульвокислотами с кверцетина на поверхности образованных микрочастиц Ag2O, которые являются гетерогенными центрами нуклеации (данная стадия описывается кинетикой нулевого порядка); 3) восстановление Ag+ ионов израствора на поверхности наночастиц серебра после полного растворения микрочастицAg2O (данный процесс описывается кинетикой первого порядка по Ag+). Рассчитаныактивационные параметры для различных стадий формирования наночастиц серебра.Проведено потенциометрическое исследования влияния степени аэрации среды на процесс формирования наночастиц серебра., Синтезовано наночастинки срібла у реакції відновлення Ag+ іонів синтетичними фульвокислотами, одержаними з кверцетину. Спектральні та морфологічні характеристики одержаних наночастинок досліджено методом спектроскопії у видимій області та методом рентгенівської дифракції. Кінетика та механізм формування наночастинок срібла було досліджено методом потенціометрії, який дозволяє здійснювати безпосередній і неперервний контроль витрати йонів срібла в процесі синтезу. Встановлено, що механізм процесу залежить від рН середовища. Зокрема, при високих значеннях рН реакційного середовища має місце гетерогенний механізм, в той час як при низьких рН – гомогенний. Гетерогенний механізм формування наночастинок срібла характеризується наявністю трьох стадій, зокрема: 1) формування мікрочастинок Ag2O після змішування реагентів, 2) відновлення Ag+ іонів синтетичними фульвокислотами з кверцетину на поверхні утворених мікрочастинок Ag2O, які є гетерогенними центрами нуклеації (данастадія описується кінетикою нульового порядку), 3) відновлення Ag+ іонів з розчину на поверхні наночастинок срібла після повного розчинення мікрочастинок Ag2O (даний процес описується кінетикою першого порядку по Ag+). Розраховано активаційні параметри для різних стадій формування наночастинок срібла. Проведено потенціометричне дослідження впливу ступеня аерації середовища на процес формування наночастинок срібла.

Urgency of the research. The environmental problems of aquatic ecosystems in Ukraine are related to irreversible water intake and discharge of pollutants into water bodies. Therefore, research aimed at improving existing methods and means of wastewater treatment for production to prevent harmful effects on the environment and human life is relevant.Target setting. Nowadays, there is insufficient scientific information on the enhancement of the efficiency of photocatalysts (titanium dioxin) by nanoscale metals and their use for the decomposition of dyes, so research in this direction is needed.Actual scientific researches and issues analysis. Recent domestic and foreign publications in open access have been reviewed regarding the modification of titanium (IV) oxide photocatalyst by silver nanoparticles obtained in various ways, and their effectiveness for the decomposition of pollutants (dyes). Uninvestigated parts of general matters defining. The information on the doping of photocatalyst (titanium (IV) oxide) by plasma-chemically obtained silver nanoparticles and the study of its efficiency in the decomposition of dyes is very limited.The research objective. Analysis of the possibility of applying the heat spread theory in welding to determine the size of the forming point at zero velocity of arc surfacing.The statement of basic materials. The modified titanium (IV) oxide was modified by plasma-chemically obtained silver nanoparticles. The phase composition of the modified photocatalyst (2% Ag NP) was investigated by X-ray diffraction analysis. Analysis of the surface morphology of the samples was analyzed using scanning and transmission microscopy. The possibility of using a composite photocatalyst to remove methylene blue anionic dye was evaluated. The obtained composite photocatalyst was found to exhibit greater photocatalytic activity with respect to the dye compared to industrial TiO2. The effect of Cl−, NO3−, SO42−, Fe3+ impurities on the photocatalytic decomposition efficiency of the dye was investigated.Conclusions. Among many pollutants, dyes are of particular interest. Modification of industrial samples of photocatalyst with metallic nanoparticles obtained by the plasma method is a promising way to improve the efficiency of industrial samples of titanium (IV) oxide., Актуальність теми дослідження. Екологічні проблеми водних екосистем України пов'язані з безповоротним водозабором і скидом забруднюючих речовин у водні об’єкти. Тому актуальним є дослідження спрямовані на удосконалення відомих методів та засобів очищення стічних вод виробництв для запобігання шкідливого впливу на довкілля та життєдіяльності людини.Постановка проблеми. На сьогодні не достатньо наукової інформації про підвищення ефективності фотокаталізаторів (діоксину титану) нанорозмірними металами та їх використання для розкладання барвників, тому необхідно здійснення досліджень в цьому напрямку. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні вітчизняні та закордонні публікації у відкритому доступі, щодо модифікування фотокаталізатору титану (ІV) оксиду наночастинками срібла, одержаними різними способами, та їх ефективність до розкладання полютантів (барвників).Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Інформація про допування фотокаталізатора (титану (ІV) оксиду) плазмохімічно одержаними наночастками срібла та вивчення його ефективності щодо розкладання барвників є дуже обмеженою.Постановка завдання. Дослідження ефективності використання плазмохімічно одержаних дисперсій срібла в якості допуючої складової фотокаталізатора та дослідження його ефективності очищення стічних вод від барвників. Виклад основного матеріалу. Одержано модифікований плазмохімічно одержаними наночастинками срібла титан (ІV) оксид. Фазовий склад модифікованого фотокаталізатора (2% Ag НЧ) було досліджено рентгеноструктурним аналізом. Аналіз морфології поверхні зразків проаналізовано із використанням скануючої і просвічуючої мікроскопії. Оцінено можливість застосування композитного фотокаталізатора для видалення барвника катіонного барвника метиленового синього. Встановлено, що одержаний композитний фотокаталізатор виявляли більшу фотокаталітичну активність щодо барвника, в порівнянні з промисловим TiO2. Досліджено вплив домішок Cl−, NO3−, SO42-, Fe3+ на ефективність фотокаталітичного розкладання барвника.Висновки відповідно до статті. Серед багатьох полютантів особливу увагу привертають барвники. Модифікування промислових зразків фотокаталізатора металевими наночастинками, одержаними плазмовим способом є перспективним способом для підвищення ефективності промислових зразків титан (ІV) оксиду.

Дисертація присвячена дослідженню ефективності поєднаного застосування наночастинок срібла та низькочастотного ультразвуку при лікуванні гнійної хірургічної інфекції. Хірургічна інфекція шкіри та м’яких тканин в наш час займає одне з перших місць в структурі хірургічної захворюваності і складає 30-45 %. Незважаючи на дотримання принципів асептики і антисептики, розвиток малоінвазивних технологій, широке застосування антибактеріальних препаратів, кількість хворих з гнійними рановими процесами не має тенденції до зменшення, а частота хірургічної інфекції залишається стабільно високою і займає третє місце у структурі всіх внутрішньо-лікарняних інфекцій. Викликає занепокоєння велика кількість післяопераційних гнійних ускладнень, яка після умовно «чистих» операцій становить 3-15 %, та від 5 до 30 % – після операцій з гострою хірургічною патологією. Летальність при таких захворюваннях як некротичний целюліт і фасціїт сягає 50 %, а при септичних станах може досягати 60 %. Останнім часом ситуація ускладнилася зростанням числа полірезистентних патогенних мікроорганізмів, стійких не лише до антибіотиків, але і до антисептиків. Вивчення біологічних і фізичних властивостей низькочастотного ультразвуку призвело до його широкого використання в хірургії. Ультразвукова хірургічна обробка гнійних ран створила гарну доказову базу протягом останніх 50-ти років і може стати методом вибору завдяки малому травматизму, скороченню термінів лікування, відсутністю побічних ефектів та є економічно обґрунтованою. Низькочастотний ультразвук суттєво прискорює терміни очищення рани від фібрину та некротичних тканин, підсилює дію багатьох антибіотиків і антисептиків, сприяє депонуванню медикаментів у поверхневих шарах ран, стимулює внутрішньоклітинний біосинтез і регенераторні процеси, покращує мікроциркуляцію, підвищує фагоцитарну активність лейкоцитів. За останні два десятиліття значно зросло застосування наноматеріалів для загоєння ран та профілактики інфекцій. Особливу увагу привертають наночастинки срібла, які, за рахунок збільшення хімічного потенціалу, великої питомої поверхні, високої проникаючої здатності і адсорбційній активності, володіють широким антибактеріальним спектром дії як проти грамнегативної, так і грампозитивної мікрофлори та не викликають резистентності у мікроорганізмів. Наночастинки срібла здатні створювати стійкий антибактеріальний ефект та водночас мають протизапальні властивості, що дозволяє використовувати їх у якості антисептичного засобу та у складі перев’язувального матеріалу. Метою роботи було експериментальне обґрунтування поєднаного застосування наночастинок срібла та низькочастотного ультразвуку при лікуванні гнійної хірургічної інфекції. Відповідно до поставлених задач використовувались такі методи дослідження: загальноклінічні, планіметричні, морфометричні, бактеріологічні, гістологічні, цитологічні, статистичні, атомно-емісійна спектрометрія з індуктивно зв'язаною плазмою, просвічуюча електронна мікроскопія, атомно-абсорбційна спектрометрія, растрова електронна мікроскопія, енергодисперсійна рентгенівська спектроскопія. В мікробіологічних дослідженнях були вивчені антимікробні властивості наночастинок срібла та їх поєднаного застосування з низькочастотним ультразвуком проти збудників гнійної хірургічної інфекції. Цитотоксичні властивості наночастинок срібла були досліджені на культурі клітин дермальних фібробластів. Експериментальне дослідження in-vivo було проведене на 240 білих нелінійних лабораторних щурах-самцях. Усі лабораторні тварини були розподілені на контрольну (лікування 0,05 % розчином Хлоргексидину, 60 щурів) та експериментальну (180 щурів) серії, кожна з яких була поділена на дві групи: гострі гнійні рани та гнійні рани, що тривалий час не загоюються. В кожній експериментальній групі виділяли по 3 підгрупи: лікування наночастинками срібла (30 щурів), низькочастотним ультразвуком з частотою 26,5 ± 1,98 кГц (30 щурів), та наночастинками срібла в поєднанні з низькочастотним ультразвуком (30 щурів). Експериментальну гостру гнійну рану створювали шляхом підшивання марлевого тампону на 72 год з сумішшю добових культур мікроорганізмів S. aureus (1,0 мл), E. coli (1,0 мл) та P. aeruginosa (1,0 мл) з концентрацією кожного по 5×109 КУО/мл. Моделювання гнійних ран, які тривало не загоюються, створювали шляхом підшивання марлевого тампону на 10 діб (з заміною на третю та шосту добу) з сумішшю добових культур мікроорганізмів S. aureus (1,0 мл), E. coli (1,0 мл) та P. aeruginosa (1,0 мл) з концентрацією кожного по 5×109 КУО/мл. З метою оцінки бактерицидного ефекту наночастинок срібла та низькочастотного ультразвуку вивчали якісний та кількісний склад мікрофлори ран на 1-шу, 3-тю, 5-ту, 7-у, 10-ту, 14-ту та 21-шу добу експерименту. Для оцінки ефективності лікування враховували терміни очищення ранових поверхонь від гнійно-некротичних тканин, терміни появи грануляцій, крайової епітелізації та повного загоєння ран. Планіметричні дослідження динаміки ранового процесу виконували на 1-шу, 3-тю, 7-у, 14-ту та 21-шу добу експерименту. В ці ж терміни проводили цитологічне дослідження мазків відбитків за методикою М. П. Покровської та М. С. Макарова у модифікації Д. М. Штейнберга та гістологічне дослідження тканин ранового дефекту. Синтезовані наночастинки срібла, розмірами 25-60 нм, виявили високу антимікробну активність проти грампозитивних та грамнегативних збудників гнійної хірургічної інфекції in vitro та in vivo. Мінімальна інгібуюча концентрація (МІК) наночастинок срібла коливалась в межах від 12,5 мкг/мл до 25 мкг/мл, а мінімальна бактерицидна концентрація (МБК) – від 12,5 мкг/мл до 50 мкг/мл. Поєднане застосуванні наночастинок срібла та низькочастотного ультразвуку дозволило різко скоротити бактеріостатичну та бактерицидну концентрації наночастинок срібла: для S. aureus та P. aeruginosa МІК зменшилася до 0,05 мкг/мл, для E. coli – до 0,4 мкг/мл, для K. pneumoniae – до 0,8 мкг/мл, для P. vulgaris – до 0,2 мкг/мл, для S. pyogenes – до 0,1 мкг/мл, для C. albicans – до 0,012 мкг/мл; МБК для E. coli та P. vulgaris складала 0,8 мкг/мл, S. aureus – 0,1 мкг/мл, C. albicans – 0,05 мкг/мл, K. pneumoniae – 1,6 мкг/мл, S. pyogenes – 0,4 мкг/мл, P. aeruginosa – 0,2 мкг/мл. Поєднане застосування наночастинок срібла та низькочастотного ультразвуку прискорювало швидкість елімінації збудників та покращувало антибіоплівкову активність наночастинок срібла. На культурі клітин дермальних фібробластів не спостерігалося цитотоксичної дії наночастинок срібла через 72 год при концентраціях нижче 3,2 мкг/мл, та через 24 год – при концентраціях наночастинок срібла нижче 6,4 мкг/мл. Ефективна антимікробна концентрація наночастинок срібла у поєднанні з низькочастотним ультразвуком (26,5 ± 1,98 кГц) не перевищувала допустимих цитотоксичних значень, що дозволяє застосовувати наночастинки срібла при лікуванні гнійної хірургічної інфекції у концентраціях нижче 1,6 мкг/мл. Результати експериментального дослідження на лабораторних щурах in-vivo вказують на позитивну динаміку загоєння та прискорення всіх фаз ранового процесу гострих гнійних ран та гнійних ран, що тривало не загоюються при поєднаному використанні наночастинок срібла та низькочастотного ультразвуку. Поєднане застосування наночастинок срібла та низькочастотного ультразвуку (26,5 ± 1,98 кГц) при лікуванні гострих гнійних ран дозволяє прискорити загоєння за рахунок швидшого очищення ран від гнійно- некротичних тканин, кращої елімінації бактеріальної мікрофлори, швидших термінів появи грануляцій та епітелізації, порівняно з лікуванням 0,05 % розчином Хлоргексидину, монотерапією наночастинками срібла та низькочастотним ультразвуком. Повне закриття ранових дефектів гострих гнійних ран настало на 11,3 днів швидше (р ≤ 0,0001), порівняно з лікуванням розчином Хлоргексидину; на 5,1 доби швидше (р < 0,05), порівняно з монотерапією наночастинок срібла; та на 2,2 доби швидше (р < 0,05), в порівнянні з монотерапією низькочастотним ультразвуком. При лікуванні гнійних експериментальних ран, що тривало не загоюються, з поєднаним використанням наночастинок срібла та низькочастотного ультразвуку (26,5 ± 1,98 кГц), у порівнянні з лікуванням 0,05 % розчином Хлоргексидину, монотерапією наночастинками срібла та низькочастотним ультразвуком, спостерігалось швидше очищення ран від гнійно-некротичних тканин, краща елімінація бактеріальної мікрофлори, швидші терміни появи грануляцій та епітелізації, і, як наслідок, швидше загоєння ран. Повна епітелізація гнійних ран, що тривало не загоюються, при поєднаному використанні наночастинок срібла та низькочастотного ультразвуку наступила на 6,9 днів швидше (р < 0,05), порівняно з лікуванням 0,05 % розчином Хлоргексидину; на 2,9 доби швидше (р < 0,05), порівняно з монотерапією наночастинками срібла; та на 4,2 доби швидше (р < 0,05), у порівнянні з монотерапією низькочастотним ультразвуком. При дослідженні крові щурів, концентрація срібла не перевищувала показники контрольної групи і була в межах від 0,06 мкг/л до 0,16 мкг/л. Місцеве використання наночастинок срібла як у якості монотерапії, так і у поєднанні з низькочастотним ультразвуком (26,5 ± 1,98 кГц), при лікуванні експериментальних гострих гнійних ран та гнійних ран, що тривало не загоюються, не здійснює системної резорбтивної дії, не викликає підвищення вмісту срібла в крові та в прилеглих до рани тканинах, однак має тенденцію до накопичення наночастинок срібла безпосередньо на поверхні гнійних ран. Наукова новизна одержаних результатів. 1. Досліджена антимікробна активність наночастинок срібла, розміром 25-60 нм, по відношенню до збудників гнійної хірургічної інфекції: S. aureus, S. pyogenes, E. coli, K. pneumoniae, P. aeruginosa, P. vulgaris, C. albicans. 2. Вперше запропоновано поєднане застосування наночастинок срібла, розміром 25-60 нм, та низькочастотного УЗ (26,5 ± 1,98 кГц) для підсилення антимікробної активності наночастинок срібла. 3. Вперше досліджені цитотоксичні властивості наночастинок срібла, розміром 25-60 нм, на культурі клітин дермальних фібробластів. 4. Вперше запропоновано спосіб лікування гнійного ранового процесу наночастинками срібла та низькочастотним ультразвуком. Доведена ефективність та доцільність поєднаного застосування наночастинок срібла та низькочастотного ультразвуку при лікуванні експериментальних гострих гнійних ран та гнійних ран, що тривало не загоюються (патент України на корисну модель № 139132, заявка № u 2019 05464 від 21.05.2019, опубл. 26.12.2019, бюлетень № 24). 5. Вперше досліджена можливість розвитку резорбтивної дії розчину наночастинок срібла, розміром 25-60 нм, при його поєднаному застосуванні з низькочастотним ультразвуком (26,5 ± 1,98 кГц) та проведено аналіз кумулятивної здатності наночастинок срібла в тканинах експериментальних гнійних ран. Практичне значення одержаних результатів. Спосіб поєднаного використання наночастинок срібла разом з низькочастотним ультразвуком ефективний проти збудників гнійної хірургічної інфекції, патогенетично обґрунтований, має доведену ефективність на прикладі лікування експериментальних гострих гнійних ран та гнійних ран, що тривало не загоюються. Проведене дослідження дозволило визначити комплекс особливостей морфофункціонального стану експериментальних гнійних ран за умов застосування наночастинок срібла та низькочастотного ультразвуку і може бути використане як підґрунтя під час дослідження процесів регенерації гнійних ран у експериментальній медицині та практиці гнійної хірургії. Поєднане використання низькочастотного ультразвуку та наночастинок срібла істотно зменшує необхідну антибактеріальну концентрацію наночастинок срібла, що дозволяє їх застосовувати без цитотоксичної дії. Одержані результати можуть бути основою подальшого дослідження токсичності наночастинок срібла для організму людини. The dissertation is devoted to the research of the efficiency of the combined use of silver nanoparticles and low - frequency ultrasound in the treatment of purulent surgical infection. Surgical infections of the skin and soft tissues now occupy one of the first places in the structure of surgical morbidity and account for 30-45 %. Despite adherence to the principles of asepsis and antiseptics, the development of minimally invasive technologies, widespread use of antibacterial drugs, the number of patients with wound infection does not tend to decrease, and the incidence of surgical infection remains consistently high and ranks third in nosocomial infections. Of concern is the large number of postoperative purulent complications, which after relatively "clean" operations is 3-15 %, and from 5 % to 30 % - after operations with acute surgical pathology. Mortality in diseases such as necrotic cellulitis and fasciitis reaches 50 %, and, in сase of septic conditions, can reach 60 %. Recently, the situation has been complicated by the growing number of multidrug-resistant pathogens resistant not only to antibiotics but also to antiseptics. The study of biological and physical properties of low-frequency ultrasound contributes to its use in surgery. Ultrasonic surgical treatment of purulent wounds has provided a good evidence base over the last 50 years and can be the method of choice due to low trauma, reduced treatment time, no side effects, and besides, this method is economically viable. Low-frequency ultrasound significantly accelerates the cleansing of the wound from fibrin and necrotic tissue, enhances the action of many antibiotics and antiseptics, promotes the deposition of drugs in the superficial layers of wounds, stimulates intracellular biosynthesis and regenerative processes, improves microcirculation, increases phagocytic activity of leukocytes. Over the last two decades, the use of nanomaterials for wound healing and infection prevention has increased significantly. Particular attention is paid to silver nanoparticles, which, due to increased chemical potential, large specific surface area, high permeability, and adsorption activity, have a broad antibacterial spectrum of action against both gram-negative and gram-positive microflora and do not cause resistance in microorganisms. Silver nanoparticles are able to create a stable antibacterial effect and at the same time have anti-inflammatory properties, which allows them to be used as an antiseptic and as a dressing. The aim of the study was to experimentally substantiate the combined use of silver nanoparticles and low-frequency ultrasound in the treatment of purulent surgical infection. According to the set tasks the following research methods were used: general clinical, planimetric, morphometric, bacteriological, histological, cytological, statistical, inductively coupled plasma atomic emission spectrometry, transmission electron microscopy, atomic absorption spectrometry, scanning electron microscopy, energy-dispersive X-ray spectroscopy. In microbiological studies, the antimicrobial properties of silver nanoparticles and their combined use with low-frequency ultrasound against pathogens of purulent surgical infection were studied. The cytotoxic properties of silver nanoparticles were studied in dermal fibroblast cell culture. An in-vivo experimental study was performed on 240 white nonlinear male laboratory rats. All laboratory animals were divided into control (treatment with 0.05 % chlorhexidine solution, 60 rats) and experimental (180 rats) series, each of which was divided into two groups: acute purulent wounds and purulent wounds that do not heal for a long time. There were 3 subgroups in each experimental group: treatment with silver nanoparticles (30 rats), low-frequency ultrasound with a frequency of 26.5 ± 1.98 kHz (30 rats), and silver nanoparticles in combination with low-frequency ultrasound (30 rats). An experimental acute purulent wound was created by suturing a gauze swab for 72 h with a mixture of daily cultures of S. aureus (1.0 ml), E. coli (1.0 ml), and P. aeruginosa (1.0 ml) with a concentration of 5×109 CFU/ml. Simulations of purulent wounds that do not heal for a long time were created by suturing a gauze swab for 10 days (with replacing on the third and sixth days) with a mixture of daily cultures of microorganisms S. aureus (1.0 ml), E. coli (1.0 ml) and P. aeruginosa (1.0 ml) with a concentration of 5×109 CFU/ml. In order to evaluate the bactericidal effect of silver nanoparticles and lowfrequency ultrasound, the qualitative and quantitative composition of the wound microflora on the 1st, 3rd, 5th, 7th, 10th, 14th, and 21st day of the experiment was studied. To assess the effectiveness of treatment were taking into account the timing of cleaning wound surfaces from purulent-necrotic tissues, the timing of granulation, marginal epithelialization, and complete wound healing. Planimetric studies of the dynamics of the wound process were performed on the 1st, 3rd, 7th, 14th, and 21st day of the experiment. At the same time, cytological examination of impression smears according to the method of M. P. Pokrovskaya and M. S. Makarov in the modification of D. M. Steinberg and histological examination of wound defect tissues were performed. The synthesized silver nanoparticles, 25-60 nm in size, showed high antimicrobial activity against gram-positive and gram-negative pathogens of purulent surgical infection in vitro and in vivo. The minimum inhibitory concentration (MIC) of silver nanoparticles ranged from 12.5 μg/ml to 25 μg/ml, and the minimum bactericidal concentration (MBC) ranged from 12.5 μg/ml to 50 μg/ml. The combined use of silver nanoparticles and low-frequency ultrasound dramatically reduced the bacteriostatic and bactericidal concentrations of silver nanoparticles: for S. aureus and P. aeruginosa MIC decreased to 0.05 μg/ml, for E. coli – to 0.4 μg / ml, for K. pneumoniae – up to 0.8 μg/ml, for P. vulgaris - up to 0.2 μg/ml, for S. pyogenes – up to 0.1 μg/ml, for C. albicans – up to 0.012 μg/ml; MBC for E. coli and P. vulgaris was 0.8 μg/ml, S. aureus – 0.1 μg/ml, C. albicans – 0.05 μg/ml, K. pneumoniae – 1.6 μg/ml, S. pyogenes – 0.4 μg/ml, P. aeruginosa – 0.2 μg/ml. The combined use of silver nanoparticles and low-frequency ultrasound accelerated the rate of elimination of pathogens and improved the antibiofilm activity of silver nanoparticles. No cytotoxic effect of silver nanoparticles was observed in dermal fibroblast cell culture after 72 h at concentrations below 3.2 μg/ml and after 24 h at silver nanoparticles concentrations below 6.4 μg/ml. The effective antimicrobial concentration of silver nanoparticles in combination with low-frequency ultrasound (26.5 ± 1.98 kHz) did not exceed the allowable cytotoxic values, which allows the use of silver nanoparticles in the treatment of purulent surgical infection at concentrations below 1.6 μg/ml. The results of an experimental study in laboratory rats in-vivo indicate a positive dynamics of healing and acceleration of all phases of the wound process of acute purulent wounds and purulent wounds that do not heal for a long time with the combined use of silver nanoparticles and low-frequency ultrasound. The combined use of silver nanoparticles and low-frequency ultrasound (26.5 ± 1.98 kHz) in the treatment of acute purulent wounds can accelerate healing by faster cleansing of wounds from purulent-necrotic tissues, better elimination of bacterial microflora, faster granulation, and epithelialization, compared with the treatment of 0.05 % chlorhexidine solution, monotherapy with silver nanoparticles or low-frequency ultrasound. Complete closure of wound defects of acute purulent wounds occurred 11.3 days faster (p ≤ 0.0001), compared with the treatment of chlorhexidine solution; 5.1 days faster (p < 0.05), compared with monotherapy of silver nanoparticles; and 2.2 days faster (p < 0.05), compared with low-frequency ultrasound monotherapy. In the treatment of purulent experimental wounds that do not heal for a long time, with the combined use of silver nanoparticles and low-frequency ultrasound (26.5 ± 1.98 kHz), compared with 0.05 % chlorhexidine solution, silver nanoparticles or low-frequency ultrasound monotherapy, rapid ultrasound cleaning wounds from purulent-necrotic tissues, better elimination of bacterial microflora, faster granulation and epithelialization, and, as a consequence, faster wound healing. Complete epithelialization of purulent wounds that do not heal for a long time, with the combined use of silver nanoparticles and low-frequency ultrasound, occurred 6.9 days faster (p < 0.05), compared with treatment with 0.05 % solution of chlorhexidine; 2.9 days faster (p < 0.05) compared with silver nanoparticles monotherapy; and 4.2 days faster (p < 0.05), compared with low-frequency ultrasound monotherapy. In the study of the blood of rats, the concentration of silver did not exceed the indicators of the control group and ranged from 0.06 μg/l to 0.16 μg/l. Topical use of silver nanoparticles both as monotherapy and in combination with lowfrequency ultrasound (26.5 ± 1.98 kHz), in the treatment of experimental acute purulent wounds and purulent wounds that do not heal for a long time, does not carry out systemic resorptive action, does not cause increase content of silver in the blood and in the tissues adjacent to the wound, but tends to accumulate silver nanoparticles directly on the surface of purulent wounds. The scientific novelty of the obtained results. 1. The antimicrobial activity of silver nanoparticles, size 25-60 nm, against pathogens of purulent surgical infection: S. aureus, S. pyogenes, E. coli, K. pneumoniae, P. aeruginosa, P. vulgaris, C. albicans was studied. 2. For the first time, the combined use of silver nanoparticles with a size of 25-60 nm and low-frequency ultrasound (26.5 ± 1.98 kHz) was proposed to enhance the antimicrobial activity of silver nanoparticles. 3. Cytotoxic properties of silver nanoparticles, size 25-60 nm, on dermal fibroblast cell culture were studied for the first time. 4. For the first time a method of treatment of purulent wound process with silver nanoparticles and low-frequency ultrasound was proposed. The efficiency and expediency of the combined use of silver nanoparticles and low-frequency ultrasound in the treatment of experimental acute purulent wounds and purulent wounds that do not heal for a long time have been proven (patent of Ukraine for utility model № 139132, application № u 2019 05464 from 21.05.2019, publ. 26.12.2019, bulletin № 24). 5. For the first time the possibility of developing the resorptive action of a solution of silver nanoparticles, size 25-60 nm, when used in combination with low-frequency ultrasound (26.5 ± 1.98 kHz) was studied and the cumulative ability of silver nanoparticles in experimental purulent wounds was analyzed. The practical significance of the results obtained. The method of combined use of silver nanoparticles together with lowfrequency ultrasound is effective against pathogens of purulent surgical infection, pathogenetically justified, and has proven effective in the treatment of experimental acute purulent wounds and purulent wounds that do not heal for a long time. The study allowed to determine a set of features of the morphofunctional state of experimental purulent wounds under the use of silver nanoparticles and low-frequency ultrasound and can be used as a basis in the study of purulent wound regeneration in experimental medicine and practice of purulent surgery. The combined use of low-frequency ultrasound and silver nanoparticles significantly reduces the required antibacterial concentration of silver nanoparticles, which allows them to be used without cytotoxic effects. The obtained results may be the basis for further study of the toxicity of silver nanoparticles to the human body.

This paper aims to propose a simple, eco-friendly method for obtaining colloidal solutions of silver nanoparticles (Ag NPs) by using of contact non-equilibrium low-temperature plasma in presents carboxymethyl cellulose (CMC) as a stabilizing agent and investigation on the decolorization of representative cationic phenothiazine dye in presence of nanocatalysts. Silver nanoparticles were prepared in aqueous AgNO3 solution by using of contact non-equilibrium low-temperature plasma in the present of carboxymethyl cellulose as capping agent. Ultraviolet–visible (UV) spectroscopy, X-ray diffraction, zeta potential, DLS analysis and SEM were used to study the formation and properties of silver nanoparticles. Measurements of optical spectra showed that the surface plasmon resonance was localized around 410-418 nm when the reaction mixture exposed to plasma for 1-5 min. The nanoparticles exhibited a good catalytic reduction for methylene blue dye in the presence of NaBH4. It followed pseudo-first order kinetics with a rate constant of 0.16 min−1. The catalytic degradation reaction was completed (98-99%) within 25 min. The photocatalytic activity of the synthesized silver nanoparticles was examined by degradation of methylene blue under sunlight irradiation. Synthesized silver nanoparticles were effectively degrading the dye nearly 98% at 70-72 h of exposure time., В роботі запропоновано простий, екологічно чистий спосіб отримання колоїдних розчинів наночастинок срібла (НЧС) із використанням контактної нерівноважної низькотемпературної плазми в присутній карбоксиметилцелюлози (КMЦ) як стабілізуючого агента та досліджено знебарвлення барвника катіонного типу у присутності НЧС, як нанокаталізатора. Наночастинки срібла одержано у водному розчині AgNO3, використовуючи розряд контактної нерівноважної низькотемпературної плазми в присутності карбоксиметилцелюлози як стабілізатора утворених часток. Дослідження одержаних НЧС та їх властивості здійснювали із використанням наступних методів: спектрофотометрія, рентгеноскопія, динамічне світлорозсіювання та скануюча мікроскопія. Одержані спектральні залежності показали, що поверхневий плазмонний резонанс НЧС спостерігається при 410-418 нм, при обробці реакційної суміші розрядом плазми протягом 1-5 хв. Вміст наночасток срібла зростає при збільшенні тривалості дії плазми на розчин; обробка протягом 5 хв. забезпечує формування стабільних колоїдних розчинів НЧС. Середній розмір утворених НЧС визначений методом динамічного світлорозсіювання та скануючої мікроскопії становить 27-36 нм. Проблема очищення стічних вод з вмістом органічних барвників нині є актуальною. Саме тому розглянуто каталітичні та фотокаталітичні властивості одержаних НЧС в модельних умовах для розкладання барвника метиленового синього (МС). Одержані НЧС продемонстрували каталітичну активність по відношенню до барвника метиленового синього (МС) в присутності NaBH4. Процес характеризується реакцією псевдо першого порядку з константою швидкості ~0,16 хв−1. Розкладання МС через 25 хв. у присутності нанокаталізатора становить 98-99%. Фотокаталітичну активність синтезованих НЧС досліджували також шляхом розкладання МС під дією сонячного світла. Встановлено, що ступінь розкладання на рівні 98,0 % досягається за 70-72 год.

У роботі було розглянуто моделювання різних типів взаємодії між конденсованими наночастинками Ag та поверхнею матеріалів з наноламінованою структурою. За допомогою комп’ютерного моделювання була зроблена спроба імітувати осадження атомів срібла на поверхні зразку MAX-фази Ti_2 AlC. Для вивчення особливостей та росту наночастинок мали місце два випадки взаємодії наноламінату Ti_2 AlC та срібла при утворенні металевих зв’язків та Ван-дер-Ваальсових сил, які відповідно імітують осадження з гідрофільної або гідрофобної поверхні.

Робота присвячена розробці спрею для волосся з антибактеріальними властивостями. Засоби по догляду за волоссям та шкірою голови з антибактеріальними властивостями користуються суттєвим попитом на ринку косметичної продукції. Насичений ринок вимагає нових підходів до розробки рецептури таких засобів, зокрема введення компонентів, які б сенсибілізували властивості один одного та проявляли полі функціональні властивості. В якості стабілізатора наночастинок срібла було обрано динатрієву сіль етилендиамінтетраацетату, яка, як відомо, проявляє ріст стимулюючу активність. Одержання антибактеріального та ріст стимулюючого засобу по догляду за волоссям з наночастинками срібла є актуальним та перспективним дослідженням. Основною ідеєю роботи був синтез стійких дисперсних систем срібла. Для реалізації цього завдання було обрано два методи. Перший, відомий з літератури метод трилонометричного відновлення. Інший – розроблений нами,який полягав у синтезі етилендиамінтетраацетату арґентуму. Синтезовану дисперсну систему та комплексонат було досліджено з застосуванням ЕСП, ІЧ-спектроскопії, методу динамічного розсіяння світла, електронної мікроскопії, мікробіологічних тестів. Показано, що розмір наночасток в обох системах знаходиться в діапазоні 15-30 нм, що дозволяє використовувати їх як антимікробні та антимікотичні засоби. Зважаючи на те, що комплексонат арґентуму в розчині трилону –Б, не має додаткового сольового навантаження, іонів індиферентних електролітів, саме такий розчин краще використовувати, як антимікробну добавку до косметичних засобів. Колоїдний розчин на основі комплексонату арґентуму введено до складу спрею для волосся, та показано, що на стійкість, та якість спрею він не має ніякого впливу.Досліджено властивості готового засобу. Master's thesis is devoted to the development of a spray for hair with antibacterial properties. Hair and scalp care products with antibacterial properties are in high demand in the cosmetics market. A busy market requires new approaches to formulation of such agents, including the introduction of components that would sensitize each other's properties and exhibit poly functional properties. As the stabilizer of silver nanoparticles was selected disodium salt of ethylenediaminetetraacetate, which is known to exhibit growth stimulating activity. Antibacterial production and growth of a silver nanoparticle hair care stimulating agent is a topical and promising study. The main idea of the work was the synthesis of stable dispersed silver systems. Two methods were chosen to accomplish this task. The first known from the literature method of trilometric recovery. The other one was developed by us, which was to synthesize the ethylenediaminetetraacetate of the argentгь. The synthesized dispersion system and complexant were investigated using ECP, IR spectroscopy, dynamic light scattering, electron microscopy, and microbiological tests. The size of the nanoparticles in both systems is shown to be in the range of 15-30 nm, which allows them to be used as antimicrobial and antimycotic agents. Given that the argentum complexonate in the trilon-B solution has no additional salt loading, ions of non-differentiated electrolytes, this solution is best used as an antimicrobial additive to cosmetics. The colloidal solution based on the argentine complexantate was introduced into the hair spray and was shown to have no effect on the stability and quality of the spray. The properties of the final product were investigated. Магистерская работа посвящена разработке спрея для волос с антибактериальными свойствами. Средства по уходу за волосами и кожей головы с антибактериальными свойствами пользуются большим спросом на рынке косметики. Оживленный рынок требует новых подходов к разработке таких агентов, включая введение компонентов, которые улучшают характеристики друг друга и обладают полифункциональными свойствами. В качестве стабилизатора наночастиц серебра была выбрана динатриевая соль этилендиаминтетраацетата, которая, как известно, проявляет стимулирующую активность роста волос. Антибактериальная продукция и рост стимулятора ухода за волосами наночастиц серебра является актуальным и многообещающим исследованием. Основной идеей работы был синтез устойчивых дисперсных систем серебра. Для решения этой задачи были выбраны два метода. Первый из литературы известный метод трилометрического восстановления. Другой был разработан нами, который должен был синтезировать этилендиаминтетраацетат серебра. Синтезированная дисперсионная система и комплексант были исследованы с использованием ECP, ИК-спектроскопии, динамического рассеяния света, электронной микроскопии и микробиологических тестов. Показано, что размер наночастиц в обеих системах находится в диапазоне 15-30 нм, что позволяет использовать их в качестве противомикробных и противогрибковых агентов. С учетом того, что комплекс серебра в растворе трилона-B не имеет дополнительной солевой нагрузки, ионов недифференцированных электролитов, этот раствор лучше всего использовать в качестве антимикробной добавки к косметике. Коллоидный раствор на основе комплекса серебра вводили в лак для волос, и было показано, что он не влияет на стабильность и качество спрея. Свойства конечного продукта были исследованы.

В магістерській роботі проведено дослідження температурної стабільності наночастинки за допомогою комп’ютерного моделювання методами молекулярної динаміки. Комп’ютерне моделювання проводилось з використанням потенціалу міжатомної взаємодії в рамках моделі зануреного атома. Під час моделювання була досліджена поведінка зразків при нагріванні в інтервалі від 300 – 2450 К. В результаті розрахунку були отримані температурні залежності потенціальної енергії системи, а також атомістичні конфігурації при різних температурах. Встановлено, що плавлення досліджуваного зразка відбувається при температурі приблизно 1200 К.

Спосіб лікування гнійних ран наночастинками срібла в умовах ультразвукової кавітації включає хірургічну обробку рани з евакуацією гною, видалення осередків некрозу та гнійно-некротичних мас, заливку порожнини ранообмежувача розчином лікарського засобу з наступною обробкою низькочастотним ультразвуком. Розчин лікарського засобу містить 0,01 % наночастинок срібла. Після проведення обробки рани ультразвуком на рану накладають один раз на добу марлеву пов'язку, просякнуту 0,02 % розчином наночастинок срібла до повного загоєння рани.

Резюме. Проведена оцінка гістопатологічних змін у внутрішніх органах піддослідних тварин, що виникли внаслідок внутрішньочеревинного введення розчину наночастинок срібла декаедричної форми упродовж 14 днів. В результаті експерименту відмічено дозозалежне оборотне набухання епітелію звивистих канальців нирок, гепатоцитів, ядер кардіоміоцитів, альтерацію епітелію бронхів різного калібру, повнокрів'я кровоносних судин у стінках респіраторних відділів легень, каріопікноз у нейронах кіркової речовини мозку. При чому, при введенні дози 1 мг/кг маси тіла патоморфологічні зміни виявлено лише в нирках щурів., Резюме. Проведена оценка гистопатологических изменений в внутренних органах подопытных животных, возникших вследствие внутрибрюшинного введения раствора наночастиц серебра в форме декаэдра на протяжении 14 дней. В результате эксперимента отмечено дозозависимое оборотное набухание эпителия извилистых канальцев почек, гепатоцитов, ядер кардиомиоцитов, альтерацию эпителия бронхов разного калибра, полнокроие кровеносных сосудов в стенках респираторных отделов легких, кариопикноз в нейронах коркового вещества мозга. При чем, при введеннии дозы 1 мг/кг массы тела патоморфологические изменения обнаружено только в почках крыс., The properties of nanoparticles that effect toxicity include: chemical composition, size, solubility, shape, surface area, surface charge and so on. Almost all toxicological experiments dealing with nanoparticles describe the total ingested, inhaled or dermally applied dose of spherical silver nanoparticles. Current in vivo studies have shown that it was detected the shape-, dose- and gender-related accumulation of silver in tissues of internal organs of rats. Despite the importance of silver nanoparticles in consumer products and clinical applications, relatively little is known regarding nanosilver toxicity and its associated risks, esspecialy it regards to decahedron-shape silver nanoparticles. Tat is why the assessment of pathomorphological changes in internal organs of experimental animals due to fourteen-day intraperitoneal injections of decahedron-shape silver nanoparticles was carried out. As the result of the experiment it was observed the doserelated reverse swelling of the epithelium of kidney’s convoluted tubules, hepatocytus, cardiac hystiocytus nucleus, alteration of the epithelium of bronchi, plethora of blood vessels of lung’s respiratory parts, neurons cariopicnosis of cortical substance of the brain. Moreover, pathomorphological changes were found only in rat kidneys at introduction of 1 mg/kg dose.

Проведено літературний огляд з проблеми удосконалення складу шампунів для жирного волосся, на основі сировини максимально безпечної для споживачів та навколишнього середовища. Досліджено властивості компонентного складу отриманої бази для шампуню. Проаналізовано методи синтезу наночастинок срібла та обрано найбільш оптимальні серед них. Експериментальним шляхом підібрано концентрації та умови проведення синтезів та визначено стійкість отриманих систем в часі. Введено отриманий антимікробний компонент у базу шампуню та досліджено його вплив на готовий косметичний засіб. A literary review of the problem of improving the composition of shampoos for fatty hair, which based on raw materials as safe as possible for consumers and the environment, has been done. The properties of the component composition of the base for shampoo have been investigated. The methods of synthesis of silver nanoparticles have been analyzed and the most optimal among of them has been chosen. Concentrations and conditions of synthesis have been selected in the experiment and the stability of the obtained systems in time has been determined. The received antimicrobial component has been added to the shampoo base and its effect on the finished cosmetic product has been investigated. Проведен литературный обзор по проблеме совершенствования состава шампуней для жирных волос на основе максимально безопасного для потребителей и окружающей среды сырья. Исследованы свойства компонентного состава полученной базы для шампуня. проанализированы методы синтеза наночастиц серебра и избран наиболее оптимальные из них. Экспериментальным путем подобрано концентрации и условия проведения синтезов и определены устойчивость полученных систем во времени. Полученный антимикробный компонент введен в базу шампуня и исследовано его влияние на готовое косметическое средство.

Наведено результати дослідження впливу електромагнітного випромінювання на зміну геометричної форми сферичних наночастинок срібла, отриманих методом фотостимульованого відновлення іонів срібла із сольового розчину (AgNO3). Показано, що використання світлових потоків є ефективним способом модифікації геометричних параметрів отриманих наночастинок завдяки їхній властивості поглинати випроміню- вання певної довжини хвилі. Це дає змогу зміщувати робочий діапазон довжин хвиль до довгохвильовішої області спектра. This work presents the results of research the electromagnetic radiation influence on the change in the geometric shape of spherical silver nanoparticles, obtained by method of photostimulated recovery of Ag ions from salt solution (AgNO3). Сrystalline sodium citrate (Na3C6H5O7) was used to recover Ag by anions of citrate acid. Due to adsorption on the surface of silver nanoparticles and creating electrostatic barrier that prevents aggregation of silver nanoparticles, sodium citrate was also used as a stabilizer. Using light for the controlled synthesis and shape changing of silver nanoparticles are very perspective. Light can significantly affect on the formation and growth of nanoparticles. This work show, that using of photon fluxes is an effective way to modifying the spatial shape of nanoparticles, since nanoobjects have the ability to absorb a certain wavelength. This allows shifting the working range of wavelengths to the longer-wavelength region of the spectrum. The research of the light influence on silver nanoparticles was carried out by irradiating silver colloids by LED-diodes with power 1W and wavelengths 525 nm, 465 nm and 623 nm during 6 days under similar conditions. It is shown that an additional absorption peak has appeared on the absorption spectra for all samples, irradiating by different wavelengths. This is linked to a partial change in the geometrical shape of the nanoparticles. The theoretical prediction of the size of silver nanoparticles and the plasmon resonance peak position on the spectral scale were carried out by principle of the dipole equivalence. The comparison of the calculated dependences of the absorption coefficient of synthesized silver nanoparticles from the wavelength with the experimental ones was carried out.

Досліджувався вплив на адгезію шарів наночастинок срібла (нанесених за допомогою струминного друку) плазмової обробки поверхні полімерних плівок. Вимірювання проводилися методом нормального відриву. На підкладці із поліетилентерефталату спостерігалося зростання адгезії після плазмової обробки на 75%, у той час, як виміряні значення для полііміду залишалися приблизно на одному рівні.Бібл. 23, рис. 7, Исследовалось влияние на адгезию слоев наночастиц серебра (нанесенных с помощью струйной печати) плазменной обработки поверхности полимерных пленок. Измерения проводились методом нормального отрыва. На подложке из полиэтилентере-фталата наблюдался рост адгезии после плазменной обработки на 75%, в то время, как измеренные значения для полиимида оставались примерно на одном уровне.Библ. 23, рис. 7, The effect of plasma surface treatment of polymer films on adhesion of jet printed silver nanoparticles layers was studied. The measurements were carried out by using of tensile testing machine. After plasma treatment an increase by 75% in adhesion was measured on the polyethylene terephthalate substrate, while the values on polyimide remain at the same level.Ref. 23, fig. 7.

The paper shows the effectiveness of use of the contact as the nonequilibrium low-temperature plasma treatment of water and aqueous solutions tool NaCl, AgNO 3 , AgCl in order to obtain products characterized disinfectant properties. Said process conditions suitable plasma chemical disinfectants produce compounds in water and aqueous media. Analyzed chemical processes in water and aqueous solutions of NaCl, AgNO 3, AgCl under the action of a plasma discharge. We studied the antagonistic action of the compounds obtained Plasmochemical a number of microorganisms (Staphylococcus aureus, Staphylococcus saprophibicus, Staphylococcus epidermidis, E.coli, Pseudomonas aeruginosa, Candida albicans and others) in comparison with existing disinfectants., В работе показана эффективность использования контактной неравновесной низкотемпературной плазмы как инструмента обработки воды и водных растворов NaCl, AgNO 3 , АgCl с целью получения продуктов, характеризующихся дезинфицирующими свойствами. Указано технологически целесообразные условия плазмохимического получения дезинфицирующих соединений в воде и водных средах. Проанализированы химические процессы в воде и водных растворах NaCl, AgNO 3 , АgCl под действием плазменного разряда. Исследовано антагонистическое действие плазмохимически полученных соединений на ряд микроорганизмов (Staphylococcus aureus, Staphylococcus saprophibicus, Staphylococcus epidermidis, E.coli, Pseudomonas aeruginosa, Candida albicans и др.) По сравнению с существующими дезинфицирующими растворами., У роботі показано ефективність використання контактної нерівноважної низькотемпературної плазми як інструменту оброблення води та водних розчинів NaCl, AgNO 3, АgCl з метою одержання продуктів, що характеризуються дезінфікуючими властивостями. Зазначено технологічно доцільні умови плазмохімічного одержання дезінфікуючих сполук у воді та водних середовищах. Проаналізовано хімічні процеси у воді та водних розчинах NaCl, AgNO 3 , АgCl під дією плазмового розряду. Досліджено антагоністичну дію плазмохімічно отриманих сполук на ряд мікроорганізмів (Staphylococcus aureus, Staphylococcus saprophibicus, Staphylococcus epidermidis, E.coli, Pseudomonas aeruginosa, Candida albicans та ін.) порівняно з існуючими дезінфікуючими розчинами.