Актуальность. Вариабельность лабораторных результатов побуждает к углубленному изучению анамнеза и клинической картины, а также проведению диагностических процедур по поиску паращитовидных желез (ПЩЖ) с измененной функциональной активностью. Цель: определить наиболее эффективные методы оценки персистенции первичного гиперпаратиреоза (ПГПТ) в раннем послеоперационном периоде и пути предотвращения такого состояния. Материалы и методы. Проведен ретроспективный обзор проспективно собранной базы данных больных, прооперированных по поводу ПГПТ. На дооперационном этапе всем больным наряду с определением ионизированного кальция, паратгормона (ПГ) и креатинина крови проводилось ультразвуковое исследование органов шеи с целью визуализации аденомы ПЩЖ. Результаты. В период с 1 января 2014 г. по 31 декабря 2018 г. прооперировано 436 больных по поводу ПГПТ, 408 женщин (93,6 %) и 28 мужчин (6,4 %). 7 больным (1,6 %) требовалось повторное оперативное вмешательство по поводу персистенции гиперпаратиреоза. Критериями персистенции были уровень ПГ и ионизированного кальция в первые сутки послеоперационного периода. Средний уровень ПГ до операции у указанных больных — 182,15 ± 31,25 пг/мл, средний уровень Са2+ — 1,44 ± 0,05 ммоль/л. После проведения первого оперативного вмешательства уровень ПТ снизился в среднем до 117,55 ± 20,55 пг/мл, Са2+ — до 1,34 ± 0,05 ммоль/л. Следует отметить, что всем этим больным выполнена унилатеральная ревизия прищитовидных желез. С учетом явных лабораторных признаков персистенции гиперпаратиреоза 4 больным проведено дополнительное инструментальное исследование (компьютерная томография органов грудной клетки с контрастированием) и всем выполнено повторное оперативное вмешательство. После повторного оперативного лечения уровень ПГ снизился в среднем до 40,19 ± 13,21 пг/мл, уровень Са2+ снизился в среднем до 1,25 ± 0,03 ммоль/л. Для группы сравнения отобраны 80 больных, которым было выполнено успешное оперативное лечение по поводу ПГПТ. Средний уровень ПГ до операции: 206,3 ± 16,0 пг/мл, средний уровень Са2+ — 1,48 ± 0,02 ммоль/л. После проведения первого оперативного вмешательства уровень ПГ снизился до 16,67 ± 1,28 пг/мл и Са2+ — до 1,19 ± 0,01 ммоль/л. Основная причина персистенции ПГПТ — комбинация гиперплазии и аденомы ПЩЖ (4 больных (57,14 %)). Реже причиной персистенции заболевания является двойная аденома ПЩЖ — 2 больных (28,57 %) и истинная гиперплазия паращитовидных желез — 1 больной (14,29 %). Выводы. Определение уровня ПГ в первые сутки послеоперационного периода имеет критическое значение после вмешательства по поводу ПГПТ для регистрации гипокальциемии или персистенции заболевания с последующим определением ионизированного кальция крови, характеризующем эффективность оперативного лечения. Комбинация аденомы и истинной гиперплазии ПЩЖ, которая не была верифицирована на дооперационном этапе дополнительными инструментальными методами исследования (мультиспиральная компьютерная томография органов шеи и грудной клетки с контрастированием), является основной причиной персистенции первичного гиперпаратиреоза. Паратиреосцинтиграфия с 99mTcMIBI является важным методом предоперационной диагностики, но только в сочетании с другими радиологическими методами в случае поражения двух и более паращитовидных желез., Актуальність. Варіабельність лабораторних результатів спонукає до поглибленого вивчення анамнезу й клінічної картини, а також проведення діагностичних процедур щодо пошуку прищитоподібних залоз (ПЩЗ) зі зміненою функціональною активністю. Мета: визначити найбільш ефективні методи оцінки персистенції первинного гіперпаратиреозу (ПГПТ) у ранньому післяопераційному періоді й шляхи запобігання такому стану. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний огляд проспективно зібраної бази даних хворих, прооперованих із приводу ПГПТ. На доопераційному етапі всім хворим поруч із визначенням іонізованого кальцію, паратгормону (ПГ) і креатиніну крові проводилось ультразвукове дослідження органів шиї з метою візуалізації аденоми ПЩЗ. Результати. У період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2018 року прооперовано 436 хворих із приводу ПГПТ, 408 жінок (93,6 %) і 28 чоловіків (6,4 %). 7 хворим (1,6 %) потребувалось повторне оперативне втручання з приводу персистенції гіперпаратиреозу. Критеріями персистенції були рівень ПГ та іонізованого кальцію в першу добу післяопераційного періоду. Середній рівень ПГ до операції в указаних хворих — 182,15 ± 31,25 пг/мл, середній рівень Са2+ — 1,44 ± 0,05 ммоль/л. Після проведення першого оперативного втручання рівень ПГ знизився в середньому до 117,55 ± 20,55 пг/мл; Са2+ — до 1,34 ± 0,05 ммоль/л. Слід відзначити, що всім цим хворим виконана унілатеральна ревізія прищитоподібних залоз. З огляду на явні лабораторні ознаки персистенції гіперпаратиреозу 4 хворим проведено додаткове інструментальне дослідження (комп’ютерна томографія органів грудної клітки з контрастуванням) і всім — повторне оперативне втручання. Після повторного оперативного лікування рівень ПГ знизився в середньому до 40,19 ± 13,21 пг/мл, рівень Са2+ знизився в середньому до 1,25 ± 0,03 ммоль/л. Для групи порівняння відібрано 80 хворих, яким було виконано успішне оперативне лікування з приводу ПГПТ. Середній рівень ПГ до операції — 206,3 ± 16,0 пг/мл, середній рівень Са2+ — 1,48 ± 0,02 ммоль/л. Після проведення першого оперативного втручання рівень ПГ знизився в середньому до 16,67 ± 1,28 пг/мл і Са2+ — до 1,19 ± 0,01 ммоль/л. Основна причина персистенції ПГПТ — комбінація гіперплазії й аденоми ПЩЗ (4 хворих (57,14 %)). Рідше причиною персистенції захворювання є подвійна аденома ПЩЗ — 2 хворих (28,57 %) та істинна гіперплазія ПЩЗ — 1 хворий (14,29 %). Висновки. Визначення рівня ПГ у першу добу поопераційного періоду має критичне значення після втручання з приводу ПГПТ для реєстрації гіпокальціємії або персистенції захворювання з подальшим визначенням іонізованого кальцію крові, що характеризує ефективність оперативного лікування. Комбінація аденоми й істинної гіперплазії ПЩЗ, що не була верифікована на доопераційному етапі додатковими інструментальними методами дослідження (мультиспіральна комп’ютерна томографія органів шиї й грудної клітки з контрастуванням), є основною причиною персистенції первинного гіперпаратиреозу. Паратиреосцинтиграфія з 99mTc-MIBI є важливим методом доопераційної діагностики, але тільки в комбінації з іншими радіологічними методами у випадку ураження двох і більше прищитоподібних залоз., Background. The variability of laboratory results leads to an indepth study of the past medical history and clinical picture, as well as diagnostic procedures to detect parathyroid glands with altered functional activity. The purpose of the study was to determine the most effective methods for assessing the persistence of primary hyperparathyroidism (PHPT) in the early postoperative period and ways to prevent such a condition. Materials and methods. A retrospective review of a prospectively collected database of patients operated for PHPT has been conducted. At the preoperative stage, an ultrasound examination of the neck, along with the evaluation of ionized calcium, parathyroid hormone and blood creatinine, was performed in all patients to visualize parathyroid adenomas. Results. Between January 1, 2014 and December 31, 2018, 436 patients underwent surgery for PHPT, 408 women (93.6 %) and 28 men (6.4 %). Seven patients (1.6 %) required repeated surgery for the persistence of hyperparathyroidism, which correlates with data from foreign scientific papers. Each case is considered separately. Three patients underwent 99mTcMIBI scan at the preoperative stage. The persistence criteria were parathyroid hormone and ionized calcium levels on the first day of the postoperative period. The average level of parathyroid hormone before surgery in these patients was 182.15 ± 31.25 pg/ml, the average level of Ca2+ — 1.44 ± 0.05 mmol/l. After performing first surgery, the level of parathyroid hormone decreased on average to 117.55 ± 20.55 pg/ml, Ca2+ — to 1.34 ± 0.05 mmol/l. It should be noted that all these patients underwent a unilateral revision of the parathyroid glands. Considering the presence of obvious laboratory signs of hyperparathyroidism persistence, additional instrumental study (contrastenhanced computed tomography of the chest) and repeated surgery were performed in 4 patients. After repeated surgical treatment, the level of parathyroid hormone decreased on average to 40.19 ± 13.21 pg/ml, the level of Ca2+ — to 1.25 ± 0.03 mmol/l. For the control group, 80 patients were selected, they underwent successful surgical treatment for PHPT. The average level of parathyroid hormone before surgery was 206.3 ± 16.0 pg/ml, the average level of Ca2+ — 1.48 ± 0.02 mmol/l. After first operation, parathyroid hormone decreased on average to 16.67 ± 1.28 pg/ml and Ca2+ — to 1.19 ± 0.01 mmol/l. The main cause of PHPT persistence is a combination of parathyroid hyperplasia and parathyroid adenoma (4 patients (57.14 %)). Rarely, the cause of disease persistence was double parathyroid adenoma — in 2 patients (28.57 %) and true parathyroid hyperplasia — in 1 patient (14.29 %). Conclusions. Determining the level of parathyroid hormone on the first postoperative day is of critical importance after intervention for PHРT in terms of hypocalcemia or disease persistence detection, followed by determination of ionized calcium in the blood, which characterizes the effectiveness of surgical treatment. The combination of parathyroid adenoma and true parathyroid hyperplasia that was not verified at the preoperative stage by additional instrumental methods (contrastenhanced multislice computed tomography of the neck and chest with) is the main cause of persistence of primary hyperparathyroidism. Rarely, the cause of disease persistence is double parathyroid adenoma and true parathyroid hyperplasia. 99mTcMIBI scan is an important method of preoperative diagnosis, but only in combination with other radiological methods in case of the defeat of 2 or more parathyroid glands.