Search

To date, the fact and mechanisms of associative links between vitaminD deficiency and primary hyperparathyroidism have been established. In turn, the level of 25 (OH) D is influenced by climatic conditions and the presence of obesity. Objective— to determine the supply of vitaminD in patients with endocrine disorders living in the climate in Ukraine, and to assess the impact of obesity on vitaminD levels and the development of hypercalcemia (signs of primary hyperparathyroidism). Materials and methods. Body mass index (BMI), serum levels of Ca and vitaminD were assessed in 145 patients, hospitalized in the clinic of Institute of Endocrine Pathology named after V. Ya. Danilevsky NAMS of Ukraine for various endocrine pathologies. The frequency of vitamin insufficiency and vitaminD efficiency, hypercalcemia was analyzed in groups with and without obesity. Results. The proportion of obese in the general group was 33.8 %, among men— 28.57 %, among women— 35.04 % (p 0.05). Average level of vitaminD in the blood in the general group was 22.95 ± 0.73 mg/ml and was probably lower in the individuals with obesity (20.95 ± 1.39 vs. 24.09 ± 0.81 mg/ml in groups without obesity, p, Установлено наявність імеханізми асоціативних зв’язків між дефіцитом вітамінуD і первинним гіперпаратиреозом. На рівень 25(ОН)D впливають кліматичні умови та наявність ожиріння. Мета роботи— встановити забезпеченість вітаміномD хворих на ендокринну патологію зурахуванням клімату України та оцінити вплив ожиріння на рівень вітамінуD і розвиток гіперкальціємії як ознаки первинного гіперпаратиреозу. Матеріали та методи. У145 хворих (28 чоловіків та 117 жінок), які перебували уклініці Інституту проблем ендокринної патології імені В. Я. Данилевського НАМН України зприводу різної ендокринної патології, досліджено індекс маси тіла та рівень кальцію івітамінуD у сироватці крові. Проаналізовано частоту недостатності та дефіциту вітамінуD, атакож гіперкальціємії угрупах зожирінням та без нього. Результати. Частка хворих зожирінням узагальній вибірці становила 33,8 %, серед чоловіків— 28,57 %, серед жінок— 35,04 % (p 0,05). Середній рівень вітамінуD у крові узагальній вибірці становив (22,95 ± 0,73) мг/мл ібув статистично значущо нижчим восіб зожирінням порівняно зпацієнтами знормальною масою тіла (відповідно (20,95 ± 1,39) та (24,09 ± 0,81) мг/мл, p

Primary hyperparathyroidism (PHPT) is an endocrine disease caused by tumor or hyperplastic changes in one or more parathyroid glands, which leads to unregulated hypersecretion of parathyroid hormone, hypercalcemia, and a number of pathological changes in target organs, especially in bones and kidneys. PHPT in most cases is sporadic and occurs of a single parathyroid adenoma (PTA), in 1—18 % of cases, PHPT can be associated with type 1 multiple endocrine neoplasia syndrome (MEN1) and be familial. Classic MEN1 consists of hyperplasia or a tumor of the parathyroid gland, a pancreatic tumor, and a tumor of the anterior pituitary gland. Asymptomatic adrenal tumors (AT) can be detected in 20—40 % of patients with MEN1. In 10 % of cases, AT show hormonal activity. Objective — to develop and implement a modified diagnostic algorithm for the simultaneous topical diagnosis of pathologically altered parathyroid gland and visualization of adrenal glands,to analyze of the results and to identify hormone-active AT. Materials and methods. 86 (100 %) patients were included in the study group. The age of the patients is from 24 to 82 years (mean (57.5 ± 1.4) years), among them women — 82 (95.3%), men — 4 (4.7 %). The level of parathyroid hormone (PTH) ranged from 11.10 to 2186.20 pg/ml Mean total serum calcium was (2.81 ± 0.02) mmol/l, ionized calcium (1.44 ± 0.01) mmol/l, phosphorus (0.88 ± 0.02) pg/ml, vitamin D (34.11 ± 1.85) nmol/l. All patients underwent computed tomography. To fulfill the purpose of our research, the standard scanning protocol for PHPT was modified. Results and discussion. As a result of the study, altered parathyroid glands were found in all 86 patients, which were the cause of hormonal changes. Also, in 25 (29.1 %) cases, a combination of adenomas/parathyroid hyperplasia with AT was diagnosed. In 22 (88.0 %) cases, there were radiological signs of unilateral benign lesions of adrenal cortex. In 5 (20.0 %) of 25 patients, hormone-active AT were detected. Conclusions. Using the modified CT protocol, adrenal tumors were detected in patients with PHPT in 29.1 % of cases (5.8 % hormone-active). The characteristic radiological patterns of changes in the adrenal glands help get closer to the morphological diagnosis, which guides the endocrinologist for prescribing appropriate additional laboratory tests., Первичный гиперпаратиреоз (ПГПТ) — эндок­рин­ное заболевание, которое возникает на фоне опу­холевых либо гиперпластических изменений одной или нескольких паращитовидных желез (ПЩЖ), что приводит к нерегулируемой гиперсекреции паратгормона, гиперкальциемии и ряду патологических изменений в органах-мишенях, прежде всего в костях и почках. В большинстве случаев ПГПТ имеет спорадический характер и возникает на фоне одиночной аденомы ПЩЖ, в 1—18 % случаев может быть связан с синдромом множественной эндокринной неоплазии 1-го типа (MЭН1) и носить семейный характер. Классический МЭН1 состоит из гиперплазии или опухоли ПЩЖ, опухоли поджелудочной железы и передней доли гипофиза. Бессимптомные опухоли надпочечников могут быть обнаружены у 20—40 % пациентов с MЭН1. В 10 % случаев такие опухоли являются гормонально-активными. Цель работы — разработать и внедрить модифицированный диагностический алгоритм для одновременной топической диагностики патологически измененных ПЩЖ и визуализации надпочечников, а также проанализировать полученные результаты и выявить гормонально-активные новообразования в надпочечниках. Материалы и методы. Группу исследования составили 86 пациентов в возрасте от 24 до 82 лет (средний возраст — (57,5 ± 1,4) года): женщин — 82 (95,3 %), мужчин — 4 (4,7 %). Уровень паратгормона был в пределах от 11,10 до 2186,20 пг/мл. Средний уровень кальция общего в сыворотке крови составлял (2,81 ± 0,02) ммоль/л, кальция ионизированного — (1,44 ± 0,01) ммоль/л, фосфора — (0,88 ± 0,02) пг/мл, витамина D — (34,11 ± 1,85) нмоль/л. Всем пациентам проводили компьютерную томографию (КТ) ПЩЖ и надпочечников. Для достижения цели нашего исследования в Центре стандарт­ный протокол сканирования при ПГПТ был модифицирован. Результаты и обсуждение. У всех 86 (100 %) обследованных обнаружены изменения в ПЩЖ, которые и были причиной гормональных нарушений. У 25 (29,1 %) пациентов диагностировано сочетание аденом/гиперплазии ПЩЖ с новообразованиями в надпочечниках, у 22 (88,0 %) лиц обнаружены радиологические признаки односторонних доброкачест­венных новообразований в корковом веществе надпочечников. У 5 (20,0 %) из 25 пациентов выявлены гормонально-активные опухоли надпочечников. Выводы. С помощью модифицированного протокола КТ у пациентов с ПГПТ в 29,1 % случаев выявлены новообразования в надпочечниках (5,8 % из них — гормонально-активные). Характерные радиологические паттерны изменений в надпочечниках предоставляют первичную информацию о морфологическом строении опухоли и оптимизируют алгоритм лабораторного дообследования., Первинний гіперпаратиреоз (ПГПТ) — ендокринне захворювання, яке виникає на тлі пухлинних або гіперпластичних змін однієї чи кількох прищитоподібних залоз (ПЩЗ), що призводить до нерегульованої гіперсекреції паратгормону, гіперкальціємії та низки патологічних змін в органах-мішенях, передусім у кістках та нирках. У більшості випадків ПГПТ має спорадичний характер та виникає на тлі одиночної аденоми ПЩЗ, в 1—18 % випадків може бути пов’язаний із синдромом множинної ендокринної неоплазії 1-го типу (MEН1) та носити сімейний характер. Класичний МЕН1 складається з гіперплазії або пухлини ПЩЗ, пухлини підшлункової залози та передньої частки гіпофіза. Безсимптомні пухлини надниркових залоз (НЗ) можуть бути виявлені у 20—40 % пацієнтів із МЕН1. У 10 % випадків пухлини НЗ є гормонально-активними. Мета роботи — розробити та впровадити модифікований діагностичний алгоритм для одночасної топічної діагностики патологічно змінених ПЩЗ і візуалізації НЗ, а також проаналізувати отримані результати та виявити гормонально-активні утворення НЗ. Матеріали та методи. Групу дослідження склали 86 пацієнтів віком від 24 до 82 років (середній вік — (57,5 ± 1,4) року): жінок — 82 (95,3 %), чоловіків — 4 (4,7 %). Рівень паратгормону був у межах від 11,10 до 2186,20 пг/мл. Середній рівень загального кальцію в сироватці крові становив (2,81 ± 0,02) ммоль/л, іонізованого кальцію — (1,44 ± 0,01) ммоль/л, фосфору — (0,88 ± 0,02) пг/мл, вітаміну D — (34,11 ± 1,85) нмоль/л. Усім пацієнтам проводили комп’ютерну томографію (КТ) ПЩЗ та НЗ. Для досягнення мети нашого дослідження в Центрі стандартний протокол сканування у разі ПГПТ був модифікований. Результати та обговорення. У всіх 86 (100 %) обстежених з ПГПТ виявлено зміни в ПЩЗ, які і були причиною гормональних порушень. У 25 (29,1 %) пацієнтів діагностовано поєднання аденом/гіперплазії ПЩЗ з новоутвореннями у НЗ, у 22 (88,0 %) осіб відзначено радіологічні ознаки однобічних доброякіс­них утворень у кірковій речовині НЗ, у 5 (20,0 %) з 25 пацієнтів виявлено гормонально-активні пухлини НЗ. Висновки. За допомогою модифікованого протоколу КТ у пацієнтів із ПГПТ в 29,1 % випадків виявлено утворення в НЗ (5,8 % з них гормонально-активні). Характерні радіологічні патерни змін в надниркових залозах надають первинну інформацію щодо морфологічного складу пухлини та оптимізують алгоритм лабораторного дообстеження.

Актуальность. Вариабельность лабораторных результатов побуждает к углубленному изучению анамнеза и клинической картины, а также проведению диагностических процедур по поиску паращитовидных желез (ПЩЖ) с измененной функциональной активностью. Цель: определить наиболее эффективные методы оценки персистенции первичного гиперпаратиреоза (ПГПТ) в раннем послеоперационном периоде и пути предотвращения такого состояния. Материалы и методы. Проведен ретроспективный обзор проспективно собранной базы данных больных, прооперированных по поводу ПГПТ. На дооперационном этапе всем больным наряду с определением ионизированного кальция, паратгормона (ПГ) и креатинина крови проводилось ультразвуковое исследование органов шеи с целью визуализации аденомы ПЩЖ. Результаты. В период с 1 января 2014 г. по 31 декабря 2018 г. прооперировано 436 больных по поводу ПГПТ, 408 женщин (93,6 %) и 28 мужчин (6,4 %). 7 больным (1,6 %) требовалось повторное оперативное вмешательство по поводу персистенции гиперпаратиреоза. Критериями персистенции были уровень ПГ и ионизированного кальция в первые сутки послеоперационного периода. Средний уровень ПГ до операции у указанных больных — 182,15 ± 31,25 пг/мл, средний уровень Са2+ — 1,44 ± 0,05 ммоль/л. После проведения первого оперативного вмешательства уровень ПТ снизился в среднем до 117,55 ± 20,55 пг/мл, Са2+ — до 1,34 ± 0,05 ммоль/л. Следует отметить, что всем этим больным выполнена унилатеральная ревизия прищитовидных желез. С учетом явных лабораторных признаков персистенции гиперпаратиреоза 4 больным проведено дополнительное инструментальное исследование (компьютерная томография органов грудной клетки с контрастированием) и всем выполнено повторное оперативное вмешательство. После повторного оперативного лечения уровень ПГ снизился в среднем до 40,19 ± 13,21 пг/мл, уровень Са2+ снизился в среднем до 1,25 ± 0,03 ммоль/л. Для группы сравнения отобраны 80 больных, которым было выполнено успешное оперативное лечение по поводу ПГПТ. Средний уровень ПГ до операции: 206,3 ± 16,0 пг/мл, средний уровень Са2+ — 1,48 ± 0,02 ммоль/л. После проведения первого оперативного вмешательства уровень ПГ снизился до 16,67 ± 1,28 пг/мл и Са2+ — до 1,19 ± 0,01 ммоль/л. Основная причина персистенции ПГПТ — комбинация гиперплазии и аденомы ПЩЖ (4 больных (57,14 %)). Реже причиной персистенции заболевания является двойная аденома ПЩЖ — 2 больных (28,57 %) и истинная гиперплазия паращитовидных желез — 1 больной (14,29 %). Выводы. Определение уровня ПГ в первые сутки послеоперационного периода имеет критическое значение после вмешательства по поводу ПГПТ для регистрации гипокальциемии или персистенции заболевания с последующим определением ионизированного кальция крови, характеризующем эффективность оперативного лечения. Комбинация аденомы и истинной гиперплазии ПЩЖ, которая не была верифицирована на дооперационном этапе дополнительными инструментальными методами исследования (мультиспиральная компьютерная томография органов шеи и грудной клетки с контрастированием), является основной причиной персистенции первичного гиперпаратиреоза. Паратиреосцинтиграфия с 99mTc­MIBI является важным методом предоперационной диагностики, но только в сочетании с другими радиологическими методами в случае поражения двух и более паращитовидных желез., Актуальність. Варіабельність лабораторних результатів спонукає до поглибленого вивчення анамнезу й клінічної картини, а також проведення діагностичних процедур щодо пошуку прищитоподібних залоз (ПЩЗ) зі зміненою функціональною активністю. Мета: визначити найбільш ефективні методи оцінки персистенції первинного гіперпаратиреозу (ПГПТ) у ранньому післяопераційному періоді й шляхи запобігання такому стану. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний огляд проспективно зібраної бази даних хворих, прооперованих із приводу ПГПТ. На доопераційному етапі всім хворим поруч із визначенням іонізованого кальцію, паратгормону (ПГ) і креатиніну крові проводилось ультразвукове дослідження органів шиї з метою візуалізації аденоми ПЩЗ. Результати. У період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2018 року прооперовано 436 хворих із приводу ПГПТ, 408 жінок (93,6 %) і 28 чоловіків (6,4 %). 7 хворим (1,6 %) потребувалось повторне оперативне втручання з приводу персистенції гіперпаратиреозу. Критеріями персистенції були рівень ПГ та іонізованого кальцію в першу добу післяопераційного періоду. Середній рівень ПГ до операції в указаних хворих — 182,15 ± 31,25 пг/мл, середній рівень Са2+ — 1,44 ± 0,05 ммоль/л. Після проведення першого оперативного втручання рівень ПГ знизився в середньому до 117,55 ± 20,55 пг/мл; Са2+ — до 1,34 ± 0,05 ммоль/л. Слід відзначити, що всім цим хворим виконана унілатеральна ревізія прищитоподібних залоз. З огляду на явні лабораторні ознаки персистенції гіперпаратиреозу 4 хворим проведено додаткове інструментальне дослідження (комп’ютерна томографія органів грудної клітки з конт­растуванням) і всім — повторне оперативне втручання. Після повторного оперативного лікування рівень ПГ знизився в середньому до 40,19 ± 13,21 пг/мл, рівень Са2+ знизився в середньому до 1,25 ± 0,03 ммоль/л. Для групи порівняння відібрано 80 хворих, яким було виконано успішне оперативне лікування з приводу ПГПТ. Середній рівень ПГ до операції — 206,3 ± 16,0 пг/мл, середній рівень Са2+ — 1,48 ± 0,02 ммоль/л. Після проведення першого оперативного втручання рівень ПГ знизився в середньому до 16,67 ± 1,28 пг/мл і Са2+ — до 1,19 ± 0,01 ммоль/л. Основна причина персистенції ПГПТ — комбінація гіперплазії й аденоми ПЩЗ (4 хворих (57,14 %)). Рідше причиною персистенції захворювання є подвійна аденома ПЩЗ — 2 хворих (28,57 %) та істинна гіперплазія ПЩЗ — 1 хворий (14,29 %). Висновки. Визначення рівня ПГ у першу добу поопераційного періоду має критичне значення після втручання з приводу ПГПТ для реєстрації гіпокальціємії або персистенції захворювання з подальшим визначенням іонізованого кальцію крові, що характеризує ефективність оперативного лікування. Комбінація аденоми й істинної гіперплазії ПЩЗ, що не була верифікована на доопераційному етапі додатковими інструментальними методами дослідження (мультиспіральна комп’ютерна томографія органів шиї й грудної клітки з контрастуванням), є основною причиною персистенції первинного гіперпаратиреозу. Паратиреосцинтиграфія з 99mTc-MIBI є важливим методом доопераційної діагностики, але тільки в комбінації з іншими радіологічними методами у випадку ураження двох і більше прищитоподібних залоз., Background. The variability of laboratory results leads to an in­depth study of the past medical history and clinical picture, as well as diagnostic procedures to detect parathyroid glands with altered functional activity. The purpose of the study was to determine the most effective methods for assessing the persistence of primary hyperparathyroidism (PHPT) in the early postoperative period and ways to prevent such a condition. Materials and methods. A retrospective review of a prospectively collected database of patients operated for PHPT has been conducted. At the preoperative stage, an ultrasound examination of the neck, along with the evaluation of ionized calcium, parathyroid hormone and blood creatinine, was performed in all patients to visualize parathyroid adenomas. Results. Between January 1, 2014 and December 31, 2018, 436 patients underwent surgery for PHPT, 408 women (93.6 %) and 28 men (6.4 %). Seven patients (1.6 %) required repeated surgery for the persistence of hyperparathyroidism, which correlates with data from foreign scientific papers. Each case is considered separately. Three patients underwent 99mTc­MIBI scan at the preoperative stage. The persistence criteria were parathyroid hormone and ionized calcium levels on the first day of the postoperative period. The average level of parathyroid hormone before surgery in these patients was 182.15 ± 31.25 pg/ml, the average level of Ca2+ — 1.44 ± 0.05 mmol/l. After performing first surgery, the level of parathyroid hormone decreased on avera­ge to 117.55 ± 20.55 pg/ml, Ca2+ — to 1.34 ± 0.05 mmol/l. It should be noted that all these patients underwent a unilateral revision of the parathyroid glands. Considering the presence of obvious laboratory signs of hyperparathyroidism persistence, additional instrumental study (contrast­enhanced computed tomography of the chest) and repeated surgery were performed in 4 patients. After repeated surgical treatment, the level of parathyroid hormone decreased on average to 40.19 ± 13.21 pg/ml, the level of Ca2+ — to 1.25 ± 0.03 mmol/l. For the control group, 80 patients were selected, they underwent successful surgical treatment for PHPT. The average level of parathyroid hormone before surgery was 206.3 ± 16.0 pg/ml, the average level of Ca2+ — 1.48 ± 0.02 mmol/l. After first operation, parathyroid hormone decreased on average to 16.67 ± 1.28 pg/ml and Ca2+ — to 1.19 ± 0.01 mmol/l. The main cause of PHPT persistence is a combination of parathyroid hyperplasia and parathyroid adenoma (4 patients (57.14 %)). Rarely, the cause of disease persistence was double parathyroid adenoma — in 2 patients (28.57 %) and true parathyroid hyperplasia — in 1 patient (14.29 %). Conclusions. Determining the level of parathyroid hormone on the first postoperative day is of critical importance after intervention for PHРT in terms of hypocalcemia or disease persistence detection, followed by determination of ionized calcium in the blood, which characterizes the effectiveness of surgical treatment. The combination of parathyroid adenoma and true parathyroid hyperplasia that was not verified at the preoperative stage by additional instrumental methods (contrast­enhanced multislice computed tomography of the neck and chest with) is the main cause of persistence of primary hyperparathyroidism. Rarely, the cause of disease persistence is double parathyroid adenoma and true parathyroid hyperplasia. 99mTc­MIBI scan is an important method of preoperative diagnosis, but only in combination with other radiological methods in case of the defeat of 2 or more parathyroid glands.

Мета роботи — вивчення та впровадження у практику методики 4D-КТ у діагностиці патологічно змінених прищитоподібних залоз (ПЩЗ) у хворих на первинний гіперпаратиреоз (ПГПТ).Матеріали та методи. У межах дослідження було обстежено 86 пацієнтів з діагнозом первинного гіперпаратиреозу — 66 жінок та 20 чоловіків (співвідношення 3 : 1) віком від 40 до 75 років, а також 2 дітей віком до 10 років. 4D-КТ в Українському науково-практичному центрі ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України проводили за допомогою апарата Toshiba Aquilion 64. Як контрастну речовину використовували «Ультравіст-370», який вводили внутрішньовенно в кількості 100 мл зі швидкістю 4 мл/с. Протокол сканування складався з трьох фаз: нативна, артеріальна, фаза (зображення отримують через 25 с після початку введення контрасту), венозна, або відтермінована, фаза (через 90 с після початку введення контрасту). Поле сканування — від кута нижньої щелепи до біфуркації трахеї. Параметри сканування: напруга 120 кВ, експозиція 250—300 mAs, товщина зрізів 0,5 мм.Результати та обговорення. У структурі виявленої патології за допомогою 4D-КТ найбільшу питому вагу займають аденоми ПЩЗ — 75 випадків. До решти випадків увійшли: гіперплазія ПЩЗ — 4 випадки (з них 2 дітей), карцинома — 2 випадки, кіста — 3 випадки. У 2 пацієнтів (2,3 %) аденоми ПЩЗ не були виявлені за допомогою КТ у зв’язку з інтратиреоїдним розташуванням. У 34 (40 %) випадках змінені ПЩЗ були розташовані типово, по задній поверхні ЩЗ (у 2 випадках мали розмір 6—7 см), у 50 випадках мали ектопічне розташування. Серед ектопічно розташованих аденом ПЩЗ 12 (24 %) були локалізовані в трахеостравохідному куті, по 2 випадки (по 4 %) — у ретрофарингеальній зоні і верхньому відділі переднього середостіння, по три (по 6 %) — у щитотимічній зв’язці і ретроклавікулярно, одна (2 %) — у парааортальному просторі.Висновки. Зображення, отримані в результаті застосування методики 4D-КT, надають одночасно як анатомічну, так і функціональну інформацію (на основі змін перфузії) та можуть бути інтерпретовані хірургом на передопераційному етапі. Це дає змогу хірургам оптимізувати оперативний доступ., Objective — to study and implement methodologies of 4D computed tomography (CT) in diagnosis of pathologically changed parathyroid glands (PTG) in patients with primary hyperparathyroidism (PHPT). Materials and methods. In the course of research we have examined 86 patients diagnosed with primary hyperparathyroidism — 66 women and 20 men (3:1 ratio) aged 40 to 75 years, as well 2 children below 10 years old. 4D CT was conducted using «Toshiba Aquilion 64» unit in the Ukrainian Scientific and Practical Center for Endocrine Surgery, Transplantation of Endocrine Organs and Tissues of the Ministry of Health Care of Ukraine. «Ultravist 370» was used as a contrast agent, administered intravenously in quantity of 100 ml with speed of 4 ml/s. Scanning protocol consisted of three phases: native, arterial, phase (image is acquired 25 s after beginning of contrast agent administration), venous, or postponed, phase (90 s after beginning of contrast agent administration). Scanning field — from gonial angle to tracheal bifurcation. Scanning parameters: voltage — 120 kV, exposure — 250–300 mAs, slice thickness — 0.5 mm.Results and discussion. In structure of the pathology identified by using 4D CT, of the most significant specific gravity are adenomas of PTG — 75 cases. The remaining cases include: hyperplasia of PTG — 4 cases (of which 2 are children), carcinoma — 2 cases, cyst — 3 cases. In 2 patients (2.3 %), adenomas of PTG have not been detected by CT due to intrathyroidal location. In 34 (40 %) cases, changed PTG were located typically — on the posterior surface of TG (in 2 cases they were 6—7 cm in size), while in 50 cases they were located ectopically. Among the ectopically located adenomas of PTG, 12 (24 %) have been localized in tracheoesophageal angle, 2 cases (4 %) in retropharyngeal space and another 2 in upper section of anterior mediastinum, 3 (6 %) in thyrothymic ligament and another 3 — retroclavicularly, as well as 1 (2 %) in paraaortic space.Conclusions. Images acquired as a result of 4D CT methodology provide both anatomical and functional information (based on changes of perfusion) and can be interpreted by a surgeon at preoperative stage. This enables surgeons to optimize surgical approach., Цель работы — изучение и внедрение в практику методики 4D-КТ в диагностике патологически измененных паращитовидных желез (ПЩЖ) у больных первичным гиперпаратиреозом (ПГПТ).Материалы и методы. В рамках исследования обследованы 86 пациентов с диагнозом первичного гиперпаратиреоза — 66 женщин и 20 мужчин (соотношение 3 : 1) в возрасте от 40 до 75 лет, а также 2 детей до 10 лет. 4D-КТ в Украинском научно-практическом центре эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины проводили с помощью аппарата Toshiba Aquilion 64. Как контрастное вещество использовали «Ультравист-370», который вводили внутривенно в количестве 100 мл со скоростью 4 мл/с. Протокол сканирования состоял из трех фаз: нативная, артериальная, фаза (изображение получают через 25 с после начала введения контраста), венозная, или отсроченная, фаза (через 90 с после начала введения контраста). Поле сканирования — от угла нижней челюсти до бифуркации трахеи. Параметры сканирования: напряжение 120 кВ, экспозиция 250—300 mAs, толщина срезов 0,5 мм.Результаты и обсуждение. В структуре выявленной патологии с помощью 4D-КТ наибольший удельный вес занимают аденомы ПЩЖ — 75 случаев. К другим случаям относятся: гиперплазия ПЩЖ — 4 случая (из них 2 детей), карцинома — 2 случая, киста — 3 случая. У 2 пациентов (2,3 %) аденомы ПЩЖ не были обнаружены с помощью КТ в связи с интратиреоидным расположением. В 34 (40 %) случаях измененные ПЩЖ были расположены типично, по задней поверхности щитовидной железы (в 2 случаях имели размер 6—7 см), в 50 случаях имели эктопическое расположение. Среди эктопически расположенных аденом ПЩЖ 12 (24 %) были локализованы в трахеопищеводном углу, по 2 случая (по 4 %) — в ретрофарингеальной зоне и верхнем отделе переднего средостения, по 3 (по 6 %) — в щитотимической связке и ретроклавикулярно, 1 (2 %) — в парааортальном пространстве.Выводы. Изображения, полученные в результате применения методики 4D-КT, предоставляют одновременно как анатомическую, так и функциональную информацию (на основе изменений перфузии) и могут быть интерпретированы хирургом на предоперационном этапе. Это позволяет хирургам оптимизировать оперативный доступ.

In this clinical observation the case of asymptomatic primary hyperparathyroidism has been demonstrated in a man aged 42 years. The results of laboratory and instrumental diagnostic methods of this disease are presented. The rare localization of the adenoma of the left upper parathyroid gland, namely intrathyroid location, is described., У цьому клінічному спостереженні продемонстровано випадок безсимптомного первинного гіперпаратиреозу у чоловіка 42 років. Наведені результати лабораторних та інструментальних методів діагностики даного захворювання. Описана рідкісна локалізація аденоми лівої верхньої прищитоподібної залози, а саме інтратиреоїдне розташування.

Клінічний випадок: В статті наданий клінічний випадок синдрому МЕН 2А та представлені дві різних методики анестезіологічного менеджменту лапароскопічних адреналектомій.Висновки. Впровадження анестезіологічного менеджменту пацієнтів з феохромоцитомами в спеціалізованому ендокринологічному центрі забезпечило високу ефективність та безпеку при лапароскопічних адреналектоміях під час загальної анестезії. ЕПОГМ при підготовці до операції та під час хірургічного втручання є ефективним, легкокерованим та безпечним методом стабілізації показників гемодинаміки., Клинический случай: В статье предоставлен клинический случай синдрома МЭН 2А и представлены две разных методики анестезиологического менеджмента лапароскопических адреналэктомий.Выводы: Внедрение анестезиологического менеджмента пациентов с феохромоцитомами в специализированном эндокринологическом центре обеспечило высокую эффективность и безопасность при лапароскопических адреналэктомий под общей анестезией севораном. ЭПОГМ при подготовке к операции и во время хирургического вмешательства является эффективным, легко управляемым и безопасным методом стабилизации показателей гемодинаміки у пациентов с феохромоцитоами во время адреналэктомии., Clinical case: The clinical case of MEN 2A syndrome is presented with two different methods of the anaesthetic management in patient who was undergoing the laparoscopic adrenalectomy.Conclusion. The introduction of anesthetic management of pheochromocytoma patients, who were undergoing the laparoscopic adrenalectomy under general inhalative anesthesia in a specialized endocrinology center, has provided high efficacy and safety. Stage perioperative hemodynamic management (SPOHM) is effective, easily manageable and safe method of hemodynamic markers stabilization during the laparoscopic adrenalectomy in pheochromocytoma patients.

Purpose – to consider the clinical information that demonstrates the difficulties of interpretation of the results of preoperative and intraoperative diagnosis of multiglyandulyar form of primary hyperparathyroidism (PHPT) in conjunction with intrathyroid location of parathyroid adenoma.Materials and methods. We analyzed 153 medical records of patients with PHPT, who underwent surgery with bilateral revisions of the neck, followed by removal of single parathyroid gland (PTG) for the period 2014–2015. Selected and analyzed 4 cases of persistent PHPT, when reoperation of the neck was performed in the early postoperative period (2–4 days) due to the lack of serum parathyroid hormone (PTH) and ionized calcium decreasing. In 2 cases during the first operation enlarged hyperplastic PTG was removed, in other 2 patients – parathyroid adenomas. At reoperation in 2 cases solitary parathyroid adenoma was found, which are located behind the trachea and in the upper pole of the thymus. In other two cases the thorough revision did not bring a positive result and the decision to remove the thyroid gland was made (considering possible intrathyroid ectopic localization of parathyroid adenoma). It was confirmed rapidly by intraoperative frozen section.Results and discussion. The rate of multiglandular diasease among all cases of PHPT during 2 consequent years was 2,6%. Share of cases with intrathyroid localization of parathyroid adenoma was 1,3%, which is consistent with results from literature. Even concordant results of preoperative imagine technique (sonography and scinthigraphy of PTG) can’t exclude the possibility of multiglandular disease with the high risk of PHPT persistence after surgery. Availability of rapid intraoperative PTH assay can help the surgeon to justify the adequacy of the operation.Conclusions. Integrated imaging examination of patients with PHPT including sonography, scinthigraphy with 99mTc-MІBІ, computed tomography, is important to find enlarged parathyroid glands, particularly in case of reoperation, but can’t exclude the presence of multiglandular parathyroid involvement or their intrathyroid localization. Meticulous revision of orthotopic and ectopic parathyroid glands localization, intraoperative or postoperative rapid PTH assay, and monitoring of PTH and ionized calcium concentrations after operation (considering possible vitamin D deficiency) are the keys to successful PHPT surgery., Цель работы – рассмотреть клиническую информацию, которая демонстрирует трудности интерпретации результатов предоперационной и интраоперационной диагностики мультигляндулярнного варианта первичного гиперпаратиреоза (ПГПТ) в сочетании с интратиреоидным расположением аденомы околощитовидной железы (ОЩЖ). Материалы и методы. Проанализированы 153 истории болезни пациентов с ПГПТ, которым выполнено хирургическое лечение в объеме двусторонней ревизии шеи с последующим удалением одной измененной ОЩЖ за период 2014–2015 гг. Отобраны и проанализированы четыре случая персистенции ПГПТ, в которых была выполнена повторная ревизия шеи в раннем пооперационном периоде (2–4-тые сутки) из- за отсутствия снижения уровня паратгормона и ионизированного кальция. В двух случаях во время первой операции удалена гиперплазированная ОЩЖ, а в двух других – аденома ОЩЖ. При повторной операции в двух случаях найдены солитарные аденомы ОЩЖ, которые были расположены ретротрахеально и в верхнем полюсе тимуса. В двух других случаях тщательная ревизия не принесла положительного результата, и было принято решение об удалении щитовидной железы как возможного интратиреоидного места эктопического расположения аденомы ОЩЖ. Последнее было подтверждено интраоперационным экспресс- гистологическим исследованием.Результаты и обсуждение. Отобранные за 2 года четыре случая мультигляндулярного поражения ОЩЖ составили 2,6% всех прооперированных нами больных по поводу ПГПТ. Доля интратиреоидного расположения аденомы ОЩЖ составила 1,3%, что совпадает с результатами других клиник, которые занимаются хирургическим лечением ПГПТ. Даже конкордатные результаты сонографии и сцинтиграфии ОЩЖ не исключают возможности мультигляндулярного поражения последних с риском персистенции ПГПТ после операции. Наличие интраоперационного экспресс- определения уровня паратгормона в крови может помочь хирургу убедиться в адекватности выполненной операции.Выводы. Комплексное визуализационное обследование пациентов с ПГПТ, включая сонографию, сцинтиграфию с 99мТс-МІВІ, мультиспиральную компьютерную томографию, важно для поиска измененных ОЩЖ, особенно при повторных вмешательствах, но не может исключить наличие мультигляндулярного поражения или интратиреоидного расположения паратиреоаденом. Четкая методическая ревизия ортотопических и эктопических мест локализации опухолей ОЩЖ, интраоперационное или срочное послеоперационное определение снижения уровня паратгормона в крови, мониторинг снижения уровня ионизированного кальция в послеоперационном периоде с обязательным учетом уровня витамина D являются залогом успеха хирургического лечения., Мета роботи – розглянути клінічну інформацію, що демонструє труднощі інтерпретації результатів передопераційної та інтраопераційної діагностики мультигляндулярнного варіанту первинного гіперпаратиреозу (ПГПТ) в поєднанні з інтратиреоїдним розташуванням аденоми прищитоподібної залози (ПЩЗ).Матеріали та методи. Проаналізовано 153 історії хвороби пацієнтів з ПГПТ, яким виконано хірургічне лікування в обсязі двобічної ревізії шиї з наступним видаленням однієї зміненої ПЩЗ за період 2014–2015 рр. Відібрано та проаналізовано чотири випадки персистенції ПГПТ, коли була виконана повторна ревізія шиї в ранньому поопераційному періоді (2–4-та доба) через відсутність зниження рівня паратгормону та іонізованого кальцію. У двох випадках під час першої операції видалено гіперплазовану ПЩЗ, а в двох інших – аденому ПЩЗ. При повторній операції у двох випадках виявлено солітарні аденоми ПЩЗ, які були розташовані ретротрахеально та у верхньому полюсі тимуса. У двох інших випадках ретельна ревізія не принесла позитивного результату, тож було прийнято рішення про видалення щитоподібної залози як можливого інтратиреоїдного місця ектопічного розташування аденоми ПЩЗ. Останнє було підтверджено інтраопераційним експрес-гістологічним дослідженням.Результати та обговорення. Відібрані за 2 роки чотири випадки мультигляндулярного ураження ПЩЗ склали 2,6% усіх прооперованих нами хворих з приводу ПГПТ. Частка інтратиреоїдного розташування аденоми ПЩЗ склала 1,3%, що збігається з результатами інших клінік, які займаються хірургічним лікуванням ПГПТ. Навіть конкордатні результати сонографії та сцинтиграфії ПЩЗ не виключають можливості мультигляндулярного ураження останніх з ризиком персистенції ПГПТ після операції. Наявність інтраопераційного експрес-визначення рівня паратгормону в крові може допомогти хірургу впевнитися в адекватності виконаної операції.Висновки. Комплексне візуалізаційне обстеження пацієнтів з ПГПТ, включаючи сонографію, сцинтиграфію з 99мТс-МІВІ, мультиспіральну комп’ютерну томографію, важливе для пошуку змінених ПЩЗ, особливо при повторних втручаннях, але не може виключити наявність мультигляндулярного ураження чи інтратиреоїдного розташування паратиреоаденом. Чітка методична ревізія типових ортотопічних та ектопічних місць локалізації пухлин ПЩЗ, інтраопераційне або термінове післяопераційне визначення зниження рівня паратгормону в крові, моніторинг зниження рівня іонізованого кальцію в поопераційному періоді з обов’язковим врахуванням рівня вітаміну D є запорукою успіху хірургічного лікування.

Мета роботи – визначити вплив дефіциту вітаміну D на динаміку рівня паратгормону (ПТГ) після успішного хірургічного лікування хворих із м’яким первинним гіперпаратиреозом (ПГПТ).Матеріали та методи. Проаналізовано поопераційні лабораторні дані 169 хворих із легким ПГПТ за період 2010–2012 рр. Вивчали рівні ПТГ, іонізованого кальцію та вітаміну D через 1, 3, 6 і 12 місяців після паратиреоїдектомії. Залежно від медикаментозної корекції рівня вітаміну D, яка проводилась препаратами вітаміну D (холекальциферол), хворих розподілили на дві групи: першу – ретроспективну (113 хворих, оперованих у 2010–2011 рр., яким не проводили корекцію рівня вітаміну D), серед них із дефіцитом вітаміну D 87 (76,9%) і без дефіциту 26 (23,1%); другу – проспективну (56 хворих із супутнім дефіцитом вітаміну D, оперованих протягом 2012 р.), яких лікували препаратами вітаміну D за 2–3 місяці перед і протягом 6 місяців після неї.Результати та обговорення. В усіх випадках після операції спостерігали нормалізацію ПТГ і кальцію протягом перших 1–2 днів. Рівень ПТГ підвищився через 1–6 тижнів після операції та залишався підвищеним протягом 3–12 місяців після неї у 73 (83,9%) хворих ретроспективної групи з дефіцитом вітаміну D та у 4 (15,3%) хворих ретроспективної групи без дефіциту вітаміну D. Лікування дефіциту вітаміну D пероральними формами холекальциферолу з препаратами кальцію було ефективним і нормалізувало рівень ПТГ у поопераційний період у 82 (94,3%) і 19 (73,1%) хворих відповідно. Симптоматичну гіпокальціємію спостерігали у 55 (63,2%) хворих ретроспективної групи з дефіцитом вітаміну D та в 11 (42,3%) пацієн­тів без дефіциту вітаміну D. Усім хворим проспек­тивної групи (56 осіб) з м’яким перебігом ПГПТ і дефіцитом вітаміну D проводили терапію препаратами вітаміну D (холекальциферол за 2–3 місяці перед операцією та протягом 6 місяців після операції). Через 1 місяць по операції підвищеним рівень ПТГ був лише у 8 (14,3%) хворих. Помірна гіперпаратиринемія утримувалася протягом перших 3–5 місяців по операції. Симптоматична гіпокальціємія мала місце лише у 13 (23,2%) хворих, що суттєво менше, ніж в обох ретроспективних групах (р, Purpose – to determine the effect of vitamin D deficiency on the dynamics of parathyroid hormone (PTH) concentration after successful surgical treatment of patients with mild primary hyperparathyroidism (PHPT).Materials and methods. Postoperative laboratory data were analyzed in 169 patients with mild PHPT (without substantial damage to target organs), operated within 2010–2012. Serum levels of PTH, ionized calcium and vitamin D were analyzed in 1, 3, 6, 12 months after parathyroidectomy. Depending on the correction of vitamin D deficiency, which was held by cholecalciferol, patients were divided into 2 groups: 1st – retrospective (113 patients, operated in 2010–2011 without correction of vitamin D), including subgroup with vitamin D deficiency (87 persons; 77%) and those without vitamin D deficiency (26 persons; 33%); 2nd group – prospective (56 patients with PHPT and deficiency of vitamin D, operated during 2012), which were treated with vitamin D, starting 2–3 months before and 6 months after surgery.Results and discussion. In all cases, after the surgery, we observed normalization of PTH and calcium within the first 1–2 days. The level of PTH increased after 1-6 weeks after surgery and remained elevated for 3–12 months after surgery 73 (83.9%) patients with a retrospective of vitamin D deficiency and 4 (15.3%) patients without retrospective of deficiency of vitamin D. Treatment of vitamin D deficiency in 1st group with cholecalciferol and calcium was effective for PTH normalization in the postoperative period in 82 (94.3%) patients and 19 (73%) respectively. Symptomatic hypocalcemia was observed in 55 (63.2%) patients with vitamin D deficiency and in 11 (42.3%) patients without deficiency of vitamin D. All patients of prospective group (56 people) with mild PHPT and vitamin D deficiency cholecalciferol starting 2-3 months before surgery and till 6 months after surgery. After 1 month after surgery elevated levels of PTH was observed only in 8 (14.3%) patients. Symptomatic hypocalcemia was observed only in 13 (23.2%) patients, that is significantly less than among both retrospective groups (p, Цель работы – определить влияние дефицита витамина D на динамику уровня паратгормона (ПТГ) после успешного хирургического лечения больных с мягким первичным гиперпаратиреозом (ПГПТ).Материалы и методы. Проанализированы послеоперационные лабораторные данные 169 больных с легким ПГПТ за период 2010–2012 гг. Изучали уровни ПТГ, ионизированного кальция и витамина D через 1, 3, 6 и 12 месяцев после паратиреоидэктомии. В зависимости от медикаментозной коррекции уровня витамина D, которую про­водили препаратами витамина D (холекальциферол), больных разделили на две группы: первая – ретроспективная (113 больных, оперированных в 2010-2011 гг., которым не проводилась коррекция уровня витамина D), среди них с дефицитом витамина D 87 (76,9%) и без дефицита 26 (23,1%) и вторая – проспективная (56 больных с сопутствующим дефицитом витамина D, оперированных в течение 2012 г.), которых лечили препаратами витамина D за 2–3 месяца до и в течение 6 месяцев после операции.Результаты и обсуждение. Во всех случаях после операции наблюдали нормализацию ПТГ и кальция в течение первых 1–2 дней. Уровень ПТГ повысился через 1–6 недель после операции и оставался повышенным в течение 3–12 месяцев после операции у 73 (83,9%) больных ретроспективной группы с дефицитом витамина D и у 4 (15,3%) больных ретроспективной группы без дефицита витамина D. Лечение дефицита витамина D пероральными формами холекальциферола с препаратами кальция было эффективным и нормализовало уровень ПТГ в послеоперационный период у 82 (94,3%) и 19 (73%) больных соответственно. Симптоматическую гипокальциемию наблюдали у 55 (63,2%) больных ретроспективной группы с дефицитом витамина D и у 11 (42,3%) пациентов без дефицита витамина D. Всем больным проспективной группы (56 человек) с мягким течением ПГПТ и дефицитом витамина D проводили терапию препаратами витамина D (холекальциферол) за 2–3 месяца до операции и в течение 6 месяцев после нее. Через 1 месяц после операции повышенный уровень ПТГ наблюдался только у 8 (14,3%) больных. Умеренная гиперпаратиринемия удерживалась в течение первых 3–5 месяцев после операции. Симптоматическая гипокальциемия наблюдалась только у 13 (23,2%) больных, что существенно меньше, чем в обеих ретроспективных группах (р

By examining two groups of patients considered the feasibility and practical value of determining the level of serum vitamin D in patients with suspected primary hyperparathyroidism. Determination of vita­ min D allows the avoidance of needless surgery in patients with mild secondary hyperparathyroidism in patients with vitamin D deficiency. Information about the existing deficiency of vitamin D allows more precise control and relevant affect the dynamics of ionized calcium in the postoperative period. Have been reported significant differences in the dynamics of serum calcium reduction in the postoperative period in patients with known levels of vitamin D, which has a positive impact on the rehabilitation of these patients in the postoperative period and reduced the length of hospital stay., Рассмотрена целесообразность и клиническое значение определения витамина D на догоспитальном этапе у пациентов с подозрением на первичный гиперпаратиреоз. Определение витамина D позволило избежать ненужных операций у пациентов с легким вторичным гиперпаратиреозом на фоне недостаточности витамина D. Информация о наличии недостаточности/дефицита витамина D позволила в послеоперационный период четче контролировать и патогенетически оправданно влиять на динамику уровня ионизированного кальция. Зарегистрированы существенные различия в динамике снижения уровня кальция в послеоперационный период у пациентов с известным уровнем витамина D, что положительно повлияло на реабилитацию этих больных и сократило время пребывания больных в стационаре.

Проанализированы частота и особенности диагностики первичного гиперпаратиреоза (ПГПТ) у пациентов, оперированных на щитовидной железе (ЩЖ), при планомерном скрининге заболевания. ПГПТ выявлен в 4,1 % случаев среди 5261 пациентов, оперированных на ЩЖ. Сделан вывод о том, что все пациенты, подлежащие плановому оперативному лечению по поводу заболеваний ЦЦЖ, на дооперационном этапе должны быть обследованы с целью выявления заболеваний околощитовидных желез. Целесообразным скрининговым методом является определение уровня ионизированного кальция в крови, за которым следуют исследование паратгормона, кальция в суточной моче, фосфора в крови, дообследование кровных родственников с целью исключения наследственных форм первичного гиперпаратиреоза. Правильное установление диагноза ПГПТ позволяет выбрать адекватный объем предстоящей операции и предупредить повторные вмешательства при персистирующем гиперпаратиреозе, связанные со значительно более высоким хирургическим риском., Incidence and peculiarities of diagnostics of primary hyperparathyroidism (PHPT) among patients with surgical thyroid pathology using proper PHPT screening were analyzed in article. PHPT was revealed in 4.1 % of 5261 patients who were underwent thyroid surgery. All patients prepared to thyroid surgery should be mandatory inspected for the possible existence of parathyroid comorbidity. Determination of serum level of ionized calcium is the most suitable screening test followed by examination of parathyroid hormone, calcium in day's urine, phosphorus of blood, assessment of first line siblings with the purpose of exception of inherited forms of PHPT. Right establishing of PHPT allows a surgeon to chose the adequate extent of forthcoming intervention and avoid undesirable repeated operations in case of persistent hyperparathyroidism, connected with much higher risk of surgical complications.

Установлена значительная распространенность генерализованного пародонтита при первичном гиперпаратиреозе, характеризующегося слабо выраженным воспалительным процессом в деснах, глубокими пародонтальными карманами, более тяжелым течением, быстрым прогрессированием, активным деструктивным процессом в альвеолярной кости. Для фармакологической коррекции патологического процесса предложены композиции с оптимальным составом местного действия, электрофорез препаратов кальция и фтора, а также препараты остеотропной направленности — комплекс кальцемины бифосфонаты остемакс или осталон. Эффективность предложенной методики подтверждена результатами клинико-рентгенологических и лабораторных обследований., A considerable prevalence of generalized periodontitis is designated in patients with primary hyperparathyroidism, which is characterized by poorly expressed inflammatory process in the gums, deep periodontal pockets, severity of condition, rapid progression, destructive processes in the alveolar bone. For the pharmacological correction of this pathologic process it is proposed to use electrophoresis of calcium and fluorine with the optimal composition for effective local action, as well as osteotropic drugs of the general action such as calcimine complex and bisphosphonates osteomax and ostalone. The efficiency of proposed method is colloborated by the clinical, radiological and laboratory tests.

Multiple endocrine neoplasia (MEN) syndrome – is a hereditary disease which is characterized by synchronous or metachronous development of benign (adenoma, hyperplasia) or malignant tumors in the endocrine organs. The presence of medullary thyroid carcinoma and pheochromocytoma are mandatory requirements of MEN 2 syndrome. The purpose of our study was to perform timely diagnosis and optimal surgical treatment of patients with MEN 2 syndrome. Over the past 10 years (1999-2009 years) in the clinic of Surgical Department №1, we have diagnosed the syndrome of MEN type 2 in 5 patients, of whom two women were sisters. In all cases we observed medullary thyroid carcinoma and pheochromocytoma. Two patients had bilateral pheochromocytoma, and the clinical course was characterized with mild arterial hypertension. Primary hyperparathyroidism was observed in 2 patients. Conclusion: in the near relatives of patients with syndrome of MEN 2, you must measure calcitonin, catecholamines, calcium, conduct ultrasound examination of the neck and retroperitoneal space for diagnosis of MEN syndrome., Синдром множественной эндокринной неоплазии (МЭН) — наследственное заболевание, которое характеризуется синхронным или метахронным возникновением доброкачественных (аденома, гиперплазия) или злокачественных опухолей в эндокринных органах. Наличие медуллярного рака щитовидной железы и феохромоцитомы — обязательное условие диагностики МЭН 2 синдрома. Целью исследования была своевременная диагностика и оптимальное хирургическое лечение больных с МЭН 2 синдромом. На протяжении последних 10 лет (1999-2009 гг.) в клинике диагностировали синдром МЭН 2 у 5 больных, из них две женщины были родными сёстрами. У всех пациентов выявляли медуллярный рак щитовидной железы и феохромацитому. У двух больных феохромоцитома была двусторонней, а клиническое течение характеризовалось бескризовой умеренной артериальной гипертензией. Первичный гиперпаратиреоз наблюдали у 2 больных. Сделан вывод, что у ближних родственников больных синдромом МЭН 2 необходимо определять уровни кальцитонина, катехоламинов, кальция, проводить ультрасонографию шеи и забрюшинного пространства с целью диагностики МЭН синдромов.

In article the radionuclide methods at complex diagnostics of primary hyperparathyroidism were reviewed. It was showed that preoperative parathyroid scintigraphy with с 99mТс-sestamibi increased the efficacy of the diagnostics of hyperfunction parathyroid glands, optimized the tactics of operative treatment and is cost effective., В обзоре подробно описаны радионуклидные методы, применяемые в комплексной диагностике первичного гиперпаратиреоза. Показано, что предоперационная сцинтиграфия паращитовидных желез с 99mТс-сестамиби позволяет повысить точность диагностики гиперфункционирующих паращитовидных желез, оптимизировать тактику хирургического лечения и является экономически оправданной.

In article the radionuclide methods at complex diagnostics of primary hyperparathyroidism were reviewed. It was showed that preoperative parathyroid scintigraphy with с 99mТс-sestamibi increased the efficacy of the diagnostics of hyperfunction parathyroid glands, optimized the tactics of operative treatment and is cost effective., В обзоре подробно описаны радионуклидные методы, применяемые в комплексной диагностике первичного гиперпаратиреоза. Показано, что предоперационная сцинтиграфия паращитовидных желез с 99mТс-сестамиби позволяет повысить точность диагностики гиперфункционирующих паращитовидных желез, оптимизировать тактику хирургического лечения и является экономически оправданной.

The article deals with a clinical case of primary hyperparathyroidism caused by adenoma of parathyroid gland. The difficulty of prompt diagnosis consisted in the fact that the disease was combined with iatrogenic hypercortisolism, symptoms of which had many features in common with the main pathologic process., В статье представлен случай из клинической практики первичного гиперпаратиреоза, обусловленного аденомой околощитовидной железы. Сложность своевременной диагностики заключалась в том, что заболевание сочеталось с ятрогенным гиперкортизолизмом, симптоматика которого имела много общего с основным заболеванием

Results of surgical treatment of 128 successive patients with primary hyperparathyroidism (PHPT) within 2007-2008 years were analyzed in the article. 107 operations have been performed by the conventional approach with revision of all 4 parathyroid glands, 21 operations — using minimally invasive methodics (12 endoscopic operations and 9 targeted operations through mini incision). Multiglandular disease was observed in 12.5% of all cases. Comparison of conventional and minimally invasive surgery demonstrates advantages of the endoscopic and targeted operations in cosmetic results and recovery time having the same rate of complications. The obligatory conditions for effective minimally invasive operations in patients with PHPT include undoubtful localisation of adenoma, low risk of multiglandular disease, availability of quick parathyroid hormone assay (at least — in few days)., В статье приведен анализ 128 операций по поводу первичного гиперпаратиреоза (ПГПТ), выполненных на протяжении 2007-2008 годов в специализированной клинике эндокринной хирургии. 107 операций проведены традиционным методом с ревизией всех 4 околощитовидных желез, 21 операция — с помощью эндоскопической техники (12) или через нацеленный мини-доступ (9). В 12,5% всех операций отмечено поражение более чем одной железы. Малоинвазивные операции демонстрируют преимущества в косметическом эффекте и скорейшем выздоровлении при одинаковом риске рецидива и осложнений. Условиями проведения малоинвазивных операций при ПГПТ являются четкая локализация аденомы околощитовидной железы, низкий риск мультигляндулярного поражения, возможность получения быстрого результата анализа на содержание паратгормона в крови (оптимально — интраоперационный экспресс-анализ).

В работе авторы анализируют 78 случаев первичного гиперпаратиреоза, которые были оперированы в клинике факультетской хирургии Львовского национального медицинского университета имени Данилы Галицкого на протяжении 1985-2008 годов. Предложенная система "выборочного" скрининга позволила улучшить диагностику первичного гиперпаратиреоза. В статье оценена эффективность методов локализации патологически изменённых паращитовидных желез, приведены результаты хирургического лечения., In research work authors analysed 78 cases of primary hyperparathyroidism operated in the clinic of faculty surgery department of Lviv national medical university by Danylo Galytski during 1985-2008. Proposed system of "partial" screening improved the diagnostics of primary hyperparathyroidism. In the article efficiency of localization procedures for pathological parathyroid glands was researched; authors showed the results of surgical treatment.

In research work authors analysed 78 cases of primary hyperparathyroidism operated in the clinic of faculty surgery department of Lviv national medical university by Danylo Galytski during 1985-2008. Proposed system of "partial" screening improved the diagnostics of primary hyperparathyroidism. In the article efficiency of localization procedures for pathological parathyroid glands was researched; authors showed the results of surgical treatment., В работе авторы анализируют 78 случаев первичного гиперпаратиреоза, которые были оперированы в клинике факультетской хирургии Львовского национального медицинского университета имени Данилы Галицкого на протяжении 1985-2008 годов. Предложенная система "выборочного" скрининга позволила улучшить диагностику первичного гиперпаратиреоза. В статье оценена эффективность методов локализации патологически изменённых паращитовидных желез, приведены результаты хирургического лечения.

One of the main problem, the faculty surgery department of Lviv national medical university by Danylo Galytski is dealing with, beginning from it's foundation in 1897, is the surgery of endocrine organs. During all period of activity at department big attention was given to surgical treatment of endemic goiter, due to endemy of goiter in the western regions of Ukraine, combined management of different forms of thyroid cancer; surgeons in our department are working at improvement of early diagnosis of primary hyperparathyroidism. Conventional and endoscopic surgery is performed in our clinic in cases of adrenal tumors, neuroendocrine tumors of pancreas, ovaries., Одной из актуальных проблем, которая находится в центре внимания кафедры факультетской хирургии Львовского национального медицинского университета имени Даниила Галицкого от самого основания кафедры (1897 г.), является хирургия эндокринных органов. На протяжении всего периода деятельности клиника уделяла большое внимание хирургическому лечению зоба, что связано с эндемией зоба в Западных областях Украины, хирургическому и лучевому лечению различных форм рака щитовидной железы; сотрудники клиники работают над улучшением ранней диагностики первичного гиперпаратиреоза. В клинике оперируются как открытым методом, так и лапароскопически больные с опухолями надпочечников, нейроэндокринными опухолями поджелудочной железы, яичников.