Search

Статтю присвячено дослідженню жанрової трансформації та специфіки оповідань Елеанор Ходжман Портер. Розглянуто ознаки та проблеми жанрових новоутворень, окреслено коло наукових розвідок за означеною темою. Акцентовано увагу на жанровій специфіці циклу оповідань Е. Портер «Short Stories». Досліджено розвиток та виокремлено основні тенденції жанрової трансформації оповідань письменниці в історико-літературному та ідейно-естетичному контексті., The article is devoted to the study of genre transformation and the specifics of the stories by Eleanor Hodgman Porter. The signs and problems of new genre formations are considered, the range of scientific researches of the mentioned theme is outlined. The emphasis is placed on the genre specificity of the cycle of stories by E. Porter called “Short stories”. The development and the main tendencies of the genre transformation of the writer's stories in the historical-literary and ideological-aesthetic context are extracted.

У статті заперечується утверджений в українському літературознавстві стереотип про К. Гамсуна як послідовного імпресіоніста. Зроблено припущення, що норвезький письменник за психологічним типом був експресіоністом (людиною емоційного психологічного типу), відповідно тяжіння до експресіоністської поетики закономірне для періоду його творчих шукань. Доведено, що «Голод» К. Гамсуна у стильовому плані – експресіоністський текст. За жанром це алегорично-філософський роман про основи людської цивілізації. Образ голоду в структурі тексту багатофункціональний: він не лише окреслює фізіологічно-психологічний стан, а є метафорою на позначення глибинного, провидчого осягнення механізмів людського існування, символом матеріальних цінностей (складником конфлікту «матерія–дух»), алегорією духовного голоду, який супроводжує людство на кожному витку розвитку. Духовний голод має амбівалентну природу: це конструктивна сила (він стимулює пошуки людиною джерел духовних орієнтирів, пошуки себе), яка легко може перетворитися в деструктив: невтамований духовний голод – причина всіх деструктивних процесів у суспільстві. Основні художні засоби, використані в романі «Голод», типово експресіоністські – алегорія, гіпербола, градація, контраст, калейдоскопізм, фрагментарність оповіді, «потік свідомості». The article denies the stereotype of K. Hamsun as a consistent Impressionist. This stereotype is in the Ukrainian literary criticism. In the article is made an assumption that the Norwegian writer is an expressionist according to the psychological type (a person of an emotional psychological type) and the gravity of expressionistic poetics is natural for the period of his creative quest. It is shown that K. Hamsun’s “Hunger” is an expressionist text. This is an allegorical and philosophical novel about the foundations of human civilization. The image of hunger in the structure of K. Hamsun’s text is multifunctional: it is not denotes only the physiological and psychological state, it is the metaphor for the signification of the deep and seerful comprehension of the mechanisms of human existence, it is the symbol of material values (the component of the conflict “matter-spirit”), it is the allegory of the spiritual hunger which accompanies the humanity on every stage of the development. The spiritual hunger has an ambivalent nature: it is a constructive force (it stimulates human search for sources of spiritual benchmarks, the search for oneself). But this constructive force can easily become destructive: an unstoppable spiritual hunger is the cause of all destructive processes in society. The main artistic means used in the novel “Hunger” are typically expressive – allegory, hyperbole, gradation, contrast, kaleidoscopism, fragmentary narrative, “flow of consciousness.”

In the article first resulted statistical parameters of basic publicism works of Vladimir Dalya, newspapers, magazines and collections which they were published in, are adopted. An important conclusion is done that ?. Distance was not only a talented writer but also prominent publicist 20-70-kh years XIX v., В статье впервые приведены статистические параметры основныхпублицистических произведений Владимира Даля, названы газеты, журналы исборники, в которых они были опубликованы. Сделан важный вывод о том, чтоВ. Даль был не только талантливым писателем, но и выдающимся публицистом20-70-х годов XIX в., У статті вперше наведено статистичні параметри основних публіцистичнихтворів Володимира Даля, названо газети, журнали і збірки, в яких вони булиопубліковані. Зроблено важливий висновок про те, що В. Даль був не лишеталановитим письменником, але і видатним публіцистом 20-70-х років XIX ст

The author of this article contemplates rather a curious problem that is illustrative for understanding the poetics of the Russian literature of the 19th century, — intensification of an element of convention in the fiction. By recurring to the genre of a fairy tale, both O. Storozhenko, a Romanticist, and V. G. Korolenko, a representative of the literary realism of the last third of the 19th century, succeeded in expressing the national model of the world. The writers correlated the events happening to their contemporary with the universal, supertemporal categories. The author of this article draws on the advanced and most promising, as they seem to be nowadays, literary strategies: mythopoetics and narratology, in particular; works by V. I. Tyupa. The analysis of the works by O. Storozhenko and V. G. Korolenko dedicated to an encounter of man and the devil enables to conclude that the fantasy by Storozhenko is express, like in a fairy tale. The fantasy in the work by V. Korolenko is implicit. The singularity of the Little Russian fairy tale «The Judgement Day» is a peculiar flavour of convention; speaking of this work; development of a psychological insight can be mentioned. The plot of the novel «A Devil In Love» by O. Storozhenko ascends to fairy tales and legendry and has an express mythopoetic core., В статье анализируются жанровые особенности повести О. Стороженко «Влюбленный черт» и «малорусской сказки» В. Г. Короленко «Судный день». В обоих произведениях происходит встреча человека с чертом. У О. Стороженкофантастика, как и в сказке, явная, в «Судном дне» фантастика имеет завуалированный характер. По своей природе произведение В. Г. Короленко ближе к нравственно-психологической фантастической повести., У статті аналізуються жанрові особливості повісті О. Стороженка «Закоханий чорт» і «малоросійської казки» В. Г. Короленка «Судний день». В обох творах відбувається зустріч людини з чортом. В О. Стороженка фантастика, як і в казці, є явною, тоді як у «Судному дні» фантастика має завуальований характер. За своєю природою твір В. Г. Короленка є ближчим до морально-психологічної фантастично ї повісті.

The article «Artistic features of Lyubko Deresh’s work «Prytcha pro Drozophil» [The parable about Drozophils] is devoted to poetics of this work by its famous contemporary Ukrainian writer. «Prytcha pro Drozophil» is analysed as a central work of «Eseyi» series in the collection «Trycylindrovuy dvuhun lyubovi». Emphasis is placed on genre features of the work, particularly on its structural and functional levels; allegoric nature of parable is also discovered. It is analysed that drozdophyls, with which the author was desperately fighting, are the model of society, because parasitism is very easy to be spread in there, some parasites give birth to others, therefore, it becomes a total phenomenon. Drozophils (as we read — people) have been grouped by the author in three «nations»: to the first one he included those, who grouped based on the «colony», to the second one — those, who grew up on the base of the first «colony», to the third group belonged those who were «the example of decadency». Deresh puts forward an idea that people also have remarkable life strength, outstanding will to live. The creatures, with which a person is fighting, are unpleasant and attractive to the author at the same time: he values those who do not give up regardless of any life troubles. However, it is stated a couple of times in the work that a human being is a creature that is not always perfect, because it has a skill of both attacking and protecting what belongs to him or her. Philosophical content of essay as a genre is analysed as well: the author managed to depict reality in a new principle: in front of reader’s eyes he builds a new myth, in which he transforms idiosyncratic to traditional fiction explanation of characters’ behaviour (drozophyls/people-fighters) in reflection of the author-philosopher, and therefore, replacing the comprehension of concrete into spiritual. Accent is placed from action onto morality and ethics, and the subjects of author’s attention become all important reasons that form spiritual formation of contemporary fighter and attacker., Статья посвящена поэтике произведения известного современного украинского писателя. Проанализирована «Притча про дрозофилл» как центральное произведение цикла «Эссе» в сборнике «Трицилиндровый двигатель любви». Акцентировано внимание на жанровых особенностях произведения, в частности на структурном и функциональном его уровнях, раскрыта аллегорическая природа притчи. Проанализировано философское наполнение эссе., Стаття присвячена поетиці твору відомого сучасного українського письменника. Проаналізовано «Притчу про дрозофіл» як центральний твір циклу «Есеї» в збірці «Трициліндровий двигун любові». Акцентовано увагу на жанрових особливостях твору, зокрема на структурному і функціональному його рівнях, розкрито алегоричну природу притчі. Проаналізовано філософське наповнення есею.

The article is on creative activities of ‘tireless and inexhaustible’ (according to Ivan Dziuba) Ukrainian literature patriarch Valeriy Shevchuk. It studies the way the writer uses myth-making to comprehend spiritual, moral and philosophic ambiguity in the world of the modern man in his parable «Moon Cuckoo from the Swallow’s Nest (Lastochkino Gnezdo)». The researcher combines theoretic and applicationoriented approaches to artistic interpretation of incorporating way of thinking, which is demonstrated in the narrative by Valeriy Shevchuk., У статті висвітлено міфотворче осмислення духовної та моральнофілософської багатозначності світу сучасної людини в повісті-параболі «Місяцева зозулька із Ластів’ячого гнізда». У статті сполучаються теоретичний та прикладни́ й підходи до художньої інтерпретації інкорпоруючого мислення, явленого у творі письменника.

У статті розглянуто основні складники естетичної еволюції «пізнього» В. Герасим’юка. Об’єктом аналізу слугують нові вірші, які склали основу циклу «Суха різьба». Предмет наукового дискурсу – міфологічний, біблійно-містичний, метафорично-музичний, національно-історіософський плани ліричного відтворення світу. Вірші циклу зіставлено з ранньою лірикою. Визначено художню своєрідність поезії. The transformed biblical motives and images have been analysed in the aesthetic area (coming out of slavery, the conflict between the prophet and the people, peccability of the human soul, God’s forgiveness, walking on water, collecting of stones, Jesus Christ, the Garden of Eden) on the material of V. Gerasymyuk’s lyrics, the representative of the 1980s poetic generation. The objects of the analysis are the new poems from the series «Dry Thread».The subject of the scientific discourse is the biblical, metaphoric and musical, national and ethnic plan of the lyric reality representation. The aesthetic aspects of the guzul myths dethronement have been revealed. In the beginning of the XXth century they are deprived of the sacral meaning. The artistic evolution of the poet has been traced in the image embodiment of the lyric subject. The image of the sober folk philosopher, who is thinking of the ethnos destiny, comes in the change of a wise mountaineer, soldier-avenger. The role of music has been revealed in the biblical motives expression, the embodiment of the binary oppositions: divine- devilish, good-evil, life-death. The article deals with the main components of the aesthetic evolution of the «late» V. Gerasymyuk. There is the comparison between the early lyrics. The artistic peculiarity of the poetry has been defined. The line of expressive means which are typical for the poet has been characterised: psychologism, meditativity, contrast, metaphorism. The features of expressionism and postmodersnism have been defined as the main components in the poet’s style. The comparative analysis of V. Gerasymjuk’s lyrics has been made with the typologically similar lyrics of Taras Fedyuk, R. M. Rylke.

Притча – це складова релігійного дискурсу, жанр алегорично-дидактичної оповіді, що за змістом тяжіє до глибокої мудрості релігійно-філософського плану. Її фабула підпорядкована єдиній ідеї, а відтак дидактичній меті твору. Алегоричністю цей жанр дещо наближений до байки, але, на відміну від байки, тут важлива стислість і влучність викладу, допускається навіть відсутність розгорнутої сюжетної дії. В основі притчевої оповіді лежить порівняння, наповнене особливим символічним значенням. При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/30709

Досліджено особливості жанру «Маленького принца» Сент-Екзюпері крізь призму сюжету, композиції, хронотопу та системи образів твору. Результати спостережень дали змогу визначити жанр «Маленького принца» як філософську казку. Studied the genre characteristics of “The Little Prince” by Saint-Exupery, investigating its plot, composition, chronotope and images of the work. The results of observation gave us an opportunity to define genre of “The Little Prince” as a philosophical tale.

У статті розглянуто особливості когнітивно-прагматичного підходу до дослідження притчі. Автор дослід- жує зміст морально-ціннісних утворень свідомості, ментальних процесів та особливостей художнього спри- йняття особистості в межах притчевого дискурсу. The cognitive and pragmatic peculiarities of parable analysis are investigated in the paper. The author analyses the content of moral-axiological formation in mind, person’s mental processes and aesthetic perception peculiarities in the scope of a parable discourse

У статті зроблено спробу порівняльного аналізу творчого спадку Левка Боровиковського та піаріндустрії мас-медіа. The author of the article made an attempt to analyse comparatively the creative works by L. Borovykovsky and the advertising media production. Косюк Оксана Михайлівна - канд. філол. наук, доцент кафедри видавничої справи та редагування і журналістики Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки