Search

Libya is an important trade partner of Ukraine in North Africa. A priority objective for Ukraine in the cooperation with Libya is to diversify energy supplies, whereas Libya shows interest to imports of Ukrainian goods and science & technology services. Studies of performance and trends in foreign economic relations of Ukraine with Libya are, therefore, supposed to enhance the effectiveness of foreign economic policy decisions. A statistical analysis for the period of 2008–2018 is made using time series on the foreign trade turnover of goods and services between Ukraine and Libya, bilateral trade in goods, bilateral trade in services, the structure of Ukrainian exports of goods to Libya (2018), and the structure of Ukrainian imports of goods from Libya (2018). The data on the structure of the Ukrainian export and import transactions with Libya show that the Ukrainian exports are dominated by agricultural goods, by far and large food products and crops in particular (more than 80% of the total exports), which can caused by nature conditions of the African continent. The remaining share of Ukrainian exports consists of processed raw materials, ferrous metals (nearly 15% of the total exports) and non-ferrous metals, products of oil refinery, chemical products, machinery and equipment, textiles, leather, footwear, foods and beverages etc. The trade balance is positive for Ukraine. Factors hampering the expansion of trade between the two countries are identified: lack of a basic strategy for foreign trade with Libya, lack of a clear strategic vision of the trade cooperation with Libya, heavy political and economic pressures by the Russian Federation, low quality of normative documents for support and promotion of foreign economic interests etc. Management solutions are proposed to improve formation and implementation of the strategy for the development of foreign economic relations between Ukraine and Libya.

Актуальность. Химикаты двойного назначения и их потенциальное воздействие являются постоянным объектом наблюдения со стороны многих международных организаций, однако данная информация до сих пор не нашла должного отражения в учебных программах подготовки военных токсикологов. Цель. Подтверждение актуальности расширения спектра знаний по токсикологии химикатов двойного назначения и разработки цикла тематического усовершенствования по этому вопросу. Материалы и методы. Проанализированы материалы Организации по запрещению химического оружия, Австралийской группы, Организации по безопасности и сотрудничеству в Европе по вопросам международного регулирования химического и токсичного оружия. Результаты. Автором обобщены ключевые компоненты системы международного наблюдения за химическими веществами — компонентами химического оружия, дана характеристика химикатов двойного назначения. Представленные списки химикатов подразделяются в зависимости от степени потенциального риска и масштаба коммерческого применения. Подчеркивается, что в учебных программах последипломной подготовки военных врачей преимущественно уделяется внимание изучению оружия массового поражения на основе методологии, разработанной еще во времена Второй мировой войны. Учитывая вышеизложенное, существует необходимость пересмотра учебных программ последипломной подготовки военных врачей с целью создания возможности приобретения слушателями знаний по токсикологии химикатов двойного назначения и современных международных норм их наблюдения и регулирования. Выводы. В современных условиях существует необходимость совершенствования учебных программ последипломной подготовки военных врачей в аспекте изучения токсикологии химикатов двойного назначения и международных норм их контроля., Актуальність. Хімікати подвійного призначення та їх потенційний вплив є постійним об’єктом спостереження з боку багатьох міжнародних організацій, однак дана інформація досі не знайшла належного відображення у навчальних програмах підготовки військових токсикологів. Мета. Підтвердження актуальності розширення спектра знань з токсикології хімікатів подвійного призначення та розробки циклу тематичного удосконалення з цього питання. Матеріали та методи. Проаналізовано матеріали Організації із заборони хімічної зброї, Австралійської групи, Організації з безпеки та співробітництва в Європі з питань міжнародного регулювання хімічної та токсичної зброї. Результати. Автором узагальнено ключові компоненти системи міжнародного нагляду за хімічними речовинами, що можуть бути застосовані як компоненти хімічної зброї, надано характеристику хімікатів подвійного призначення. Наведено списки хімікатів, що підрозділяються залежно від ступеня потенційного ризику та масштабу комерційного застосування. Підкреслено, що в навчальних програмах післядипломної підготовки військових лікарів переважно приділяється увага вивченню зброї масового ураження на основі методології, розробленої ще за часів Другої світової війни. З огляду на вищезазначене існує потреба перегляду навчальних програм післядипломної підготовки військових лікарів з метою створення можливості здобуття слухачами знань із токсикології хімікатів подвійного призначення та сучасних міжнародних норм їх спостереження та регуляції. Висновки. В сучасних умовах існує потреба удосконалення навчальних програм післядипломної підготовки військових лікарів в аспекті вивчення токсикології хімікатів подвійного призначення та міжнародних норм їх контролю., Background. Recently, international regulators, in particular the Organization for the Prohibition of Chemical Weapons (OPCW), the Australian Group, the Organization for Security and Cooperation in Europe (OSCE), are increa­singly focusing on dual-use chemicals, which are widely used in industry in many countries of the world, but under certain conditions, can be used as chemical weapons. Information on dual-use chemicals is open-access, constantly updated, but not adequately reflected in the postgraduate training curricula of military doctors. The purpose of the study is to confirm the rele­vance of expanding the range of knowledge on the toxicology of dual-use chemicals and to develop the thematic improvement cycle for military doctors of various specialties as a component of the gene­ral program of post-graduate training of doctors, conducted by the Department of Military Toxicology, Radiolo­gy and Medical Protection of the Ukrainian Military Medical Academy. Materials and methods. Materials of the bulletins of the Organization for the Prohibition of Chemical Weapons (OPCW), the Australian Group press releases, materials of the international conferences of the OSCE over the past 10 years on the international regulation of chemical and toxin weapons been analyzed. The components of the global chemical oversight system that can be used as components of chemical weapons been generalized. Results. Convention on the Prohibition of the Development, Production, Stockpiling and Use of Chemical Weapons and on their Destruction signed on behalf of Ukraine on January 13, 1993 in Paris, Ukraine, was ratified by Law No. 187-XIV of October 16, 1998.Today, The Organisation for the Prohibition of Chemical Weapons acts as an international legal framework for clarifying the provisions of the Convention. In addition, the organization carries out inspections of military-industrial facilities to ensure compliance with the requirements of the Convention by the participating countries. The Convention not only prescribes the destruction and prohibition of chemical weapons and related objects, but also sets limits on the international trade in toxic chemicals and precursors that can be used for military purposes. According to the Analytical review of the state of technogenic and natural safety in Ukraine for 2016, there are high risks in emergencies in Ukraine related to accidents with emission or hazardous release of hazardous chemicals. Potential risks are related to the operation of 711 facilities, in which more than 285 thousand tons of hazardous chemicals are stored or used in the production activity, including more than 3 thousand tons of chlorine, 183 thousand tons of ammonia and about 99 thousand tons of hazardous chemicals. Among the objects that store or use chemicals in their activities, the most potentially dangerous are: the production of explosives and the disposal of unsuitable ammunition; large-scale production of inorganic substances (mineral fertilizers, chlorine, ammonia, acids); oil and gas refineries; production of organic synthesis products; production using chlorine and ammonia; Warehouses and bases with reserves of pesticides for agriculture; main ammonia and ethylene pipelines. The foregoing makes Ukraine the subject of special attention from the international organizations dealing with issues of chemical safety and control over chemical wea­pons.It should be noted that the post-graduate trainings of military doctors focus on studying of weapons of mass destruction, in particular chemical weapons. The presentation of the educational material is based on the methodology developed during the Second World War. Traditional educational material reveals only certain aspects of chemical weapons of previous decades. At the same time, it would be advisable to reflect on contemporary aspects of chemical safety in the programs of postgraduate training of military toxicologists, in particular potential threats involving dual-use chemicals and international mechanisms for their research and regulation. Conclusions. Observing dual-use chemicals is an important aspect of the international chemical safety and security. Taking into account the scale of chemical production in Ukraine, where dual-use substances are used, and the nature of existing chemical threats, dual-use monitoring is a matter of increasing relevance. In view of the above, there is a need to revise certain sections of the training programs of post-graduate training of military toxicologists in order to acquire theoretical knowledge of dual-use chemicals and international standards for their control.

The present status of the energy resources efficiency in Ukraine and CIS countries can be defined as one that does not meet modern requirements. One of the reasons for this is the excessive waste of hydrocarbons. Particularly acute this problem is in the field of oil refining. Most of the processing units on the CIS countries territory were built in 60-70 years, when energy savings were not given much importance. To date, refinery equipment are worn out, the power consumption and the level of hydrocarbons waste in the basic processes on 30-60% higher than in modern foreign plants. This is explained by the crisis theories and methods of energy-efficient hydrocarbon resources use. This is the urgent need now in comprehensive introduction into practice new techniques and new energy efficient equipment based on preventing excessive hydrocarbons waste during oil processing, storage and shipment of petroleum products at the refinery The paper describes the functional model of energy efficiency management system and the main stages the hydrocarbon resources waste monitoring system implementation at the refineries. This system contributes to the effective management of the refinery units, decreases the power and crude oil consumption expenditures and provides the possibility of obtaining higher quality oil products while reducing human impact on the environment., В статті описана функціональна хіммотологічна модель системи управління енергоефективністю i основні етапи впровадження та функціонування системи моніторингу втрат вуглеводневих ресурсів на нафтопереробних заводах. Дана система сприяє ефективному керуванню установками перероблення вуглеводнів, що, в свою чергу, скорочує витрати на енергоносії, сировину нафтопереробних заводів та надає можливості для отримання більш якісних нафтопродуктів при зменшенні антропогенного впливу на навколишнє природне середовище.

В статті описана функціональна хіммотологічна модель системи управління енергоефективністю i основні етапи впровадження та функціонування системи моніторингу втрат вуглеводневих ресурсів на нафтопереробних заводах. Дана система сприяє ефективному керуванню установками перероблення вуглеводнів, що, в свою чергу, скорочує витрати на енергоносії, сировину нафтопереробних заводів та надає можливості для отримання більш якісних нафтопродуктів при зменшенні антропогенного впливу на навколишнє природне середовище. The present status of the energy resources efficiency in Ukraine and CIS countries can be defined as one that does not meet modern requirements. One of the reasons for this is the excessive waste of hydrocarbons. Particularly acute this problem is in the field of oil refining. Most of the processing units on the CIS countries territory were built in 60-70 years, when energy savings were not given much importance. To date, refinery equipment are worn out, the power consumption and the level of hydrocarbons waste in the basic processes on 30-60% higher than in modern foreign plants. This is explained by the crisis theories and methods of energy-efficient hydrocarbon resources use. This is the urgent need now in comprehensive introduction into practice new techniques and new energy efficient equipment based on preventing excessive hydrocarbons waste during oil processing, storage and shipment of petroleum products at the refinery The paper describes the functional model of energy efficiency management system and the main stages the hydrocarbon resources waste monitoring system implementation at the refineries. This system contributes to the effective management of the refinery units, decreases the power and crude oil consumption expenditures and provides the possibility of obtaining higher quality oil products while reducing human impact on the environment. В статье описана функциональная химмотологическая модель системы управления энергоэффективностью и основные этапы внедрения и функционирования системы мониторинга потерь углеводородных ресурсов на нефтеперерабатывающих заводах. Данная система способствует эффективному управлению установками переработки нефти, что, в свою очередь, сокращает затраты на энергоносители, сырье нефтеперерабатывающих заводов и предоставляет возможность получения более качественных нефтепродуктов при уменьшении антропогенного влияния на окружающую среду.