Search

Алюмінієві сплави, поряд з позитивними властивостями – низька щільність, висока питома міцність, електропровідність, пластичність, в'язкість та інші, володіють недоліками: низькі твердість, модуль пружності, зносостійкість і висока хімічна активність у багатьох неорганічних кислотах. Усунути ці недоліки може метод мікродугового оксидування (МДО). Перетворення поверхневих шарів оброблюваної деталі у високотемпературні оксиди алюмінію дозволить забезпечити зміцнення поверхні та підвищити її захисні властивості. Властивості МДО-покриттів залежить від багатьох факторів, одним з них є склад електроліту. Згідно з літературними даними, найбільш широко застосовуються лужно-силікатні електроліти, які показали найбільшу ефективність при мікродуговому оксидуванні алюмінієвих сплавів. Наявні в літературі дані щодо використання багатокомпонентних електролітів, які містять алюмінат натрію NaAlO2 та гексаметафосфат натрію Na6Р6O18 не дозволяють з'ясувати їх роль у процесі формування МДО-покриттів. Дослідження застосування гексаметафосфату до лужно-силікатного електроліту показали, що Na6Р6O18 сприяє утворенню більш товстішого покриття. Швидкість формування товщини за відсутності гексаметафосфату складає 0,5 ÷ 0,7 мкм/хв, а при вмісті гексаметафосфату 10 г/л – 0,9 ÷ 1,1 мкм/хв. Що стосується впливу на фазовий складу то впливу не виявлено. Досліджено, що додавання до лужно-силікатних електролітів алюмінату натрію в кількості до 13 г/л не чинить суттєвого впливу на товщину покриття, але впливає на фазовий склад покриття. Aluminum alloys, along with positive properties - low density, high specific strength, electrical conductivity, ductility, viscosity and others, have disadvantages: low hardness, modulus of elasticity, wear resistance and high chemical activity in many inorganic acids. The method of microarc oxidation (MAO) can eliminate these shortcomings. The transformation of the surface layers of the workpiece into high-temperature oxides of aluminum will strengthen the surface and increase its protective properties. The properties of MAO coatings depend on many factors, one of which is the composition of the electrolyte. According to the literature, the most widely used alkaline-silicate electrolytes, which have shown the greatest efficiency in microarc oxidation of aluminum alloys. The data available in the literature on the use of multicomponent electrolytes containing sodium aluminate NaAlO2 and sodium hexametaphosphate Na6Р6O18 do not allow to elucidate their role in the formation of MAO coatings. Research of the use of hexametaphosphate to alkaline silicate electrolyte have shown that Na6Р6O18 promotes the formation of a thicker coating. The rate of thickness formation in the absence of hexametaphosphate is 0,5 ÷ 0,7 μm/min, and at a hexametaphosphate content of 10 g/l - 0.9 ÷ 1.1 μm/min. As for the effect on the phase composition, the effect was not detected. It was investigated that the addition of aluminate-silicate electrolytes of sodium aluminate in the amount of up to 13 g/l does not have a significant effect on the thickness of the coating, but affects the phase composition of the coating.

MAO (micro-arc oxidizing) coatings on titanium alloys have good prospects for catalytic applications. However, this technology requires the detailed research. Goal. The goal of the work was to use the technology of microarc oxidation to create catalysts of the system “Pt-MDO-coating” and to evaluate the efficiency of the catalysts for the purification of nitric oxide. Methodology. X-ray structural analysis (DRON-3) in radiation Кα-Cu, microhardness measurement (PMT-3) with 100 gr load, measurement of coating thickness (vortex thickness gauge BT-10NTs), relief analysis used scanning electron microscopy on the installation of SEM MA 101, and determination of the coefficient of purification from nitric oxide. Results. Possibilities of using MAO coatings obtained in different electrolytes (where NаОН, NаАlО2, (NаРО3)n, КОН and Nа2SіО3were used as components) and electrolysis conditions on titanium alloys as carriers for gas catalysts are investigated. The possibility of forming a branched surface with a vertical roughness of 17–25 microns is established. In the horizontal measurement, the forming of ordered structural formations of 2 types was revealed: with a small base width (up to 50 μm) and a large width (250–300 μm).It was found out that the phase composition of the formed MAO coatings is determined by the formation of Аl2TіO5 (aluminum titanate), TіO2 (rutile) and TіO2 (anatase) phases. The main phases in the coatings are aluminum titanate and rutile, and their ratios are determined by the composition of the electrolyte and electrolysis conditions.The impregnation of the MAO coating with platinum makes it possible to obtain an effective catalyst for purification from environmentally harmful gases by nitrogen oxide reduction. The cleaning coefficient exceeds 82 %, and for some systems “Pt-MAO-coating” exceeds 95 %. It is established that the highest degree of purification is provided by “Pt-MAO-coating” systems, the structural carrier of which has Rz about 20 μm with a relatively large base ordering width (250–300 μm) in the “base layer – electrolyte” plane. Also, such coatings are characterized by the content of the main phases (aluminum titanate and rutile) in a ratio close to 1.5–1.7. The highest purification coefficient α = 96.8 % was obtained for the “Pt-MAO-coating” system on a structural carrier formed in 1.75 g/L KOH + 1 g/L Nа2SіО3 + 2 g/L NаАlО2 electrolyte solution. Originality. The applied method of structural engineering made it possible to establish the phase ratio and the type of roughness required for the creation of the oxide carrier with a high gas purification coefficient. Practical value. The possibility of achieving high purification efficiency with a purification factor α > 95 % makes it promising to use the technology of microarc oxidation of titanium alloys for the creation of reducing catalysts., В работе исследованы структура и свойства покрытий на титановых сплавах ВТ1-0, сформированных в электролитах различных типов (с добавлением КОН, NaAlO2, NaОН, (NaPO3)6, Na2SiO3) при анодно-катодной режиме методом микродугового оксидирования (МДО). Установлено, что фазовый состав сформированных МДО-покрытий определяется образованием Аl2TiO5 (титанат алюминия), TiO2 (рутил) и TiO2 (анатаз) фаз. Показано, что пропитки МДО-покрытия платиной позволяет получить эффективный катализатор для очистки от экологически вредных газов путем восстановления оксида азота. Коэффициент очистки превышает 82 %, а для некоторых систем «Pt-МДО-покрытия» превышает 95 %. Наибольший коэффициент очистки α = 96,8% получен для системы «Pt-МДО-покрытия» на структурном носителе, сформированном в электролите раствора 1,75 г/л КОН + 1 г/л Nа2SиО3 + 2 г/л NаАlO2., У роботі досліджено структуру та властивості покриттів на титанових сплавах ВТ1-0 сформованих в електролітах різних типів (із додаванням КОН, NaAlO2, NaОН, (NaPO3)6, Na2SiO3) за умови анодно-катодного режиму методом мікродугового оксидування (МДО). Установлено, що фазовий склад сформованих МДО-покриттів визначається утворюванням Аl2TiO5 (титанат алюмінію), TiO2 (рутил) і TiO2 (анатаз) фаз. Показано, що просочення МДО-покриття платиною дозволяє отримати ефективний каталізатор для очищення від екологічно шкідливих газів шляхом відновлювання оксиду азоту. Коефіцієнт очищення перевищує 82 %, а для деяких систем «Pt–МДО-покриття» перевищує 95 %. Найбільший коефіцієнт очищення α = 96,8 % отримано для системи «Pt–МДО-покриття» на структурному носії, який сформований в електроліті розчину 1,75 г/л КОН + 1 г/л Nа2SіО3 + 2 г/л NаАlO2.

Purposeof the work: to establish the regularities of the alkali-silicate electrolyte composition influence and the conditions of electrolysis during microarc oxidation of the AMг3 aluminum alloy on the kinetics of the oxide coating formation, its structure and the conditions for the formation of the α-Al2O3 phase. Results. The possibility of forming high-density MAO coatings on the AMг3 aluminium alloy during electrolysis in alkali-silicate electrolytes has been determined. The regularities of the kinetics of MAO coatings growth at different electrolyte composition and oxidation time were revealed. It was found that the phase composition of MAO coatings consists of the following phases − α-Al2O3, γ-Al2O3, and mullite (3Al2O3•2SiO2), the ratio of which changes with a change in the amount of sodium silicate (Na2SiO3). It was found that addition of an inorganic soluble salt dopant to the electrolyte, which contains oxygen (K2Cr2O7), leads to a qualitative change in the phase composition − an increase in the amount of α-Al2O3 phase in the coating composition and an increase in hardness. In this case, it becomes possible to obtain MAO coatings of small thickness (up to 90 μm) with a high content of the α-Al2O3 phase (up to 40 %), which cannot be carried out in an alkali-silicate electrolyte. Analysis of the effect of high-temperature annealing of MAO coatings on the shape of the diffraction spectrum made it possible to revealthe appearance of tetragonality in the crystal lattice of the γ-А12О3 phase. The structural state with a tetragonally distorted lattice is a stage of γ-А12О3 → α-А12О3 transformation. Scientific novelty. It was found that when using an alkaline-silicate electrolyte for electrolysis, the addition of liquid glass (Na2SiO3) leads to an increase in the growth rate of the coating, but at the same time it stimulates the formation of mullite (3Al2O3 × 2SiO2) as a phase component. An increase in the alkaline (KOH) component leads to a decrease in the growth rate (to 0,6…0,7 μm/min) and stimulates the formation of the γ-Al2O3 phase. The formation of the α-Al2O3 (corundum) phase is stimulated with a long process duration, when the thickness of the dielectric layer and the breakdown power increase. An increase in the amount of α-Al2O3 leads to an increase in the hardness of the coatings. Isothermal annealing at temperatures exceeding 1 000 °C stimulates the γ-Al2O3 → α-Al2O3 polymorphic transformation. The initial stage of such a transformation is the appearance of tetragonality in the crystal lattice of the γ-Al2O3 phase. Practical value. This study allows us to propose an additive to the alkali-silicate electrolyte in the form of a K2Cr2O7 salt, which increases the rate of formation of MAO coatings to 1,4 μm/min and, at the same time, qualitatively and quantitatively changes the phase composition of the coatings, increasing its hardness., Цель работы: установление закономерностей влияния состава щелочно-силикатного электролита и условий электролиза при микродуговом оксидировании алюминиевого сплава АМг3 на кинетику формирования оксидного покрытия, его структуру и условия формирования α-Al2O3 фазы.Результаты. Определена возможность формирования высокоплотных МДО-покрытий на алюминиевом сплаве АМг3 при электролизе в щелочно-силикатных электролитах. Выявлены закономерности кинетики роста МДО-покрытий при различном составе электролита и времени оксидирования. Установлено, что фазовый состав МДО-покрытий состоит из следующих фаз – α-Al2O3, γ-Al2O3 и муллит (3Al2O3 × 2SiO2), соотношение которых меняется при изменении количества силиката натрия (Na2SiО3). Установлено, что введение добавки в электролит неорганической растворимой соли, которая имеет в составе кислород (K2Cr2O7), приводит к качественному изменению фазового состава – увеличению количества фазы α-Al2O3 в составе покрытий и росту твердости. При этом появляется возможность получить МДО-покрытия малой толщины (до 90 мкм) с большим содержанием фазы α-Al2O3 (до 40 %), что не удается реализовать в щелочно-силикатном электролите. Анализ влияния высокотемпературных отжигов МДО-покрытий на вид дифракционного спектра позволил выявить появление тетрагональности в кристаллической решетке γ-А12О3 фазы. Структурное состояние с тетрагонально искаженной решеткой является этапом γ-А12О3 → α-А12О3 превращения. Научная новизна. Установлено, что при использовании для электролиза щелочно-силикатного электролита добавления жидкого стекла (Na2SiO3) приводит к увеличению скорости роста покрытия, но при этом стимулирует формирование муллита (3Al2O3 × 2SiО2) в качестве фазовой составляющей. Увеличение щелочной (КOH) составляющей приводит к уменьшению скорости роста (до 0,6…0,7 мкм/мин.) и стимулирует формирование γ-Al2O3 фазы. Формирование α-Al2O3 (корунда) фазы стимулируется при большой длительности процесса, когда увеличивается толщина диэлектрического слоя и мощность пробоя. Увеличение количества α-Al2O3 приводит к повышению твердости покрытий.Изотермические отжиги с температурой, превышающей 1 000 °С, стимулируют γ-Al2O3 → α-Al2O3 полиморфное превращение. В качестве начального этапа такого превращения отмечено появление тетрагональности в кристаллической решетке γ-Al2O3 фазы. Практическое значение. Проведенное исследование позволяет предложить добавку к щелочно-силикатному электролиту в виде соли К2Сr2О7, которая повышает скорость формирования МДО-покрытий до ≈ 1,4 мкм/мин. и при этом качественно и количественно изменяет фазовый состав покрытий, повышая его твердость., Мета роботи: встановлення закономірностей впливу складу лужно-силікатного електроліту й умов електролізу під час мікродугового оксидування алюмінієвого сплаву АМг3 на кінетику формування оксидного покриття, його структуру та умови формування α-Al2O3 фази. Результати.Визначено можливість формування високощільних МДО-покриттів на алюмінієвому сплаві АМг3 за електролізу в лужно-силікатних електролітах. Виявлено закономірності кінетики зростання МДО-покриттів за різного складу електроліту та часу оксидування. Встановлено, що фазовий склад МДО-покриттів складається з наступних фаз – α-Al2O3, γ-Al2O3 і муліт (3Al2O3 × 2SiO2), співвідношення яких змінюється за зміною кількості силікату натрію (Na2SiО3). З’ясовано, що введення добавки в електроліт неорганічної розчинної солі, яка має в складі кисень (K2Cr2O7), викликає якісні зміни фазового складу – збільшення кількості фази α-Al2O3 у складі покриттів і зростання твердості. При цьому з’являється можливість отримати МДО-покриття малої товщини (до 90 мкм) з великим умістом фази α-Al2O3 (до 40 %), що не вдається реалізувати в лужно-силікатному електроліті. Аналіз впливу високотемпературних відпалів МДО-покриттів на вигляд дифракційного спектра дозволив виявити появу тетрагональності в кристалічній ґратці γ-А12О3 фази. Структурний стан із тетрагонально викривленими ґратками – це етап γ-А12О3 → α-Al2O3 перетворення. Наукова новизна.Встановлено, що у разі використання для електролізу лужно-силікатного електроліту додавання рідкого скла (Na2SiO3) зумовлює збільшення швидкості зростання покриття, але при цьому стимулює формування муліту (3Al2O3 × 2SiО2) як фазової складової. Збільшення лужної (КOH) складової спричинює зменшення швидкості зростання (до 0,6...0,7 мкм/хв) та стимулює формування γ-Al2O3 фази. Формування α-Al2O3 (корунду) фази стимулюється при великої тривалості процесу, коли збільшується товщина діелектричного шару й потужність пробою. Збільшення кількості α-Al2O3 викликає підвищення твердості покриттів. Ізотермічні відпали з температурою яка перевищує 1 000 °С, стимулюють γ-Al2O3 → α-Al2O3 поліморфне перетворення. Початковим етапом такого перетворювання стає поява тетрагональності в кристалічній ґратці γ-Al2O3 фази. Практичне значення. Проведене дослідження дозволяє запропонувати добавку до лужно-силікатного електроліту у вигляді солі К2Сr2О7, яка підвищує швидкість формування МДО-покриттів до ≈ 1,4 мкм/хв, при цьому якісно і кількісно змінює фазовий склад покриттів, підвищуючи його твердість.

Purpose. The aim of the research was to study the effect of electrolysis conditions during microarc oxidation in an alkaline silicate electrolyte on the regularities of the growth kinetics, structural-phase state, and hardness of MAO coatings on casting alloys of different compositions. Methodology. To achieve the goal of the research, microarc oxidation techniques were used with different compositions of alkali silicate electrolytes and at different current densities. The study of the formed surface was carried out by the method of scanning electron microscopy, the phase-structural analysis was carried out by the X-ray diffraction method, the data of which were compared with the results of measuring the microhardness. Findings. The possibility of forming high-density MAO coatings on cast alloys with a silicon content of 9…13 % has been determined. The regularities of the kinetics of the growth of MAO coatings on casting alloys AL2, AL9, and AL25 are revealed depending on the current density and the composition of the electrolyte. It is shown that the phase composition of MAO coatings on casting alloys includes: γ-А12О3, α-А12О3 and the mullite phase (3Al2O3 • 2SiO2). The initial stage of coating growth is characterized by the predominant formation of γ-Al2O3 and 3Al2O3 • 2SiO2 phases. With an increase in the duration of oxidation, the formation of the α- Al2O3 phase occurs, the content of which does not exceed 20 % at the longest (120 min) oxidation duration. The hardness of the coatings increases with an increase in the content of α-Al2O3 and reaches 17 000 MPa at the highest content (18 %). Originality. It was found that for a process duration of more than 60 minutes, the kinetic dependence of the change in the coating thickness on the time of the MAO process is close to linear with a growth rate of about 0,5 μm/min. This growth rate is more than two times lower than the growth rate of coatings on deformed aluminum alloys (for example, D16 and AMg6) under similar oxidation conditions. With a formation time of less than 60 minutes, the growth rate depends on both the alloy type and the electrolyte composition. The highest growth rate of 0.7 μm/min is achieved on the AL25 alloy in electrolysis 2 g/L KOH + 12 g/L Na2SiO3. A change in the lattice period of the γ-Al2O3 phase with an increase in the oxidation duration was revealed, from values less than the tabulated values (0,790 nm) with an oxidation time of less than 60 minutes to a value significantly higher than the tabulated value with a long oxidation time (more than 120 min). A model is proposed in accordance with which a decrease in the lattice period is associated with the replacement of Al ions by Si, and an increase in the period is determined by the different valences of the replacing ions and the formation of additional vacancies in this connection. Practical value. The study has shown the possibility of forming a high-hardness (HV ≈ 17 000 MPa) coating on a cast aluminum alloy, which is a condition for ensuring high wear resistance in most types of wear., Цель исследования − изучение влияния условий электролиза при микродуговом оксидировании в щелочносиликатном электролите на закономерности кинетики роста, структурно-фазового состояния и твердость МДО-покрытий на литейных сплавах разного состава. Meтодология. Для исследований использованы методики микродугового оксидирования с разным составом щелочносиликатных электролитов и при разных плотностях тока. Исследование формируемой поверхности проводилось методом растровой электронной микроскопии, фазово-структурный анализ − рентгендифракционным методом, данные которого сопоставлялись с результатами измерения микротвердости. Основные результаты. Определена возможность формирования высокоплотных МДО-покрытий на литейных сплавах с содержанием кремния 9…13 %. Выявлены закономерности кинетики роста МДО-покрытий на литейных сплавах АЛ2, АЛ9 и АЛ25 в зависимости от плотности тока и состава электролита. Показано, что фазовый состав МДО-покрытий на литейных сплавах включает: γ-А12О3, α-А12О3 и фаза муллит (3Al2O3∙2SiO2). Начальная стадия роста покрытия характеризуется преимущественным формированием γ-А12О3 и 3Al2O3∙2SiO2 фаз. При увеличении длительности оксидирования происходит формирование фазы α-А12О3, содержание которой не превышает 20 % при наибольшей (120 мин.) длительности оксидирования. Твердость покрытий повышается с увеличением содержания α-А12О3 и достигает величины 17 000 МПа при наибольшем содержании (18 %). Научная новизна. Установлено, что при длительности процесса более 60 минут кинетические зависимости изменения толщины покрытий от времени МДО-процесса имеют характер близкий к линейному со скоростью роста около 0,5 мкм/мин. Такая скорость роста более чем в два раза ниже чем скорость роста покрытий на деформированных алюминиевых сплавах (например, Д16 и АМг6) при аналогичных условиях оксидирования. При времени формирования меньше 60 минут скорость роста зависит как от типа сплава, так и состава электролита. Наибольшая скорость роста 0,7 мкм/мин. достигается на сплаве АЛ25 в электролите 2 г/л КОН + 12 г/л Na2SiO3. Выявлено изменение периода решетки γ-А12О3 фазы с увеличением длительности оксидирования, от значений меньше табличных (0,790 нм) при времени оксидирования менее 60 минут до величины, значительно превышающей табличное при большом времени оксидирования (более 120 мин). Предложена модель, в соответствии с которой уменьшение периода решетки связано с замещением ионов Al на Si, а увеличение периода определяется разной валентностью замещающих ионов и образованием в связи с этим дополнительных вакансий. Практическое применение. Проведенное исследование показало возможность формирования высокотвердого (HV ≈ 17 000 МПа) покрытия на литейном алюминиевом сплаве, что является условием для обеспечения высокой износостойкости при большинстве видов изнашивания., Мета дослідження − вивчення впливу умов електролізу при мікродуговому оксидуванні в лужно-силікатному електроліті на закономірності кінетики росту, структурно-фазового стану й твердість МДОпокриттів на ливарних сплавах різного складу. Meтодологія. Для досліджень застосовано методики мікродугового оксидування з різним складом лужно-силікатних електролітів і за різних щільностей струму. Дослідження формованої поверхні проводилося методом растрової електронної мікроскопії, фазовоструктурний аналіз − рентгендифракційним методом, дані якого зіставлялися з результатами вимірювання мікротвердості. Основні результати. Визначено можливість формування високощільних МДО-покриттів на ливарних сплавах з умістом кремнію 9...13 %. Виявлено закономірності кінетики зростання МДО-покриттів на ливарних сплавах АЛ2, АЛ9 і АЛ25 залежно від щільності струму й складу електроліту. Показано, що фазовий склад МДО-покриттів на ливарних сплавах включає: γ-А12О3, α-А12О3 і фаза муліт (3А12О3∙2SіO2). Початкова стадія росту покриття характеризується переважним формуванням γ-А12О3 і 3А12О3∙2SіO2 фаз. У разі збільшення тривалості оксидування відбувається формування фази α-А12О3, вміст якої не перевищує 20 % за найбільшої (120 хв) тривалості оксидування. Твердість покриттів підвищується зі збільшенням вмісту α-А12О3 і досягає величини 17 000 МПа за найбільшого вмісту (18 %). Наукова новизна. Установлено, що за тривалості процесу понад 60 хвилин кінетичні залежності зміни товщини покриттів від часу МДО-процесу мають характер близький до лінійного зі швидкістю росту близько 0,5 мкм/хв. Така швидкість більша, ніж удічі нижча, ніж швидкість росту покриттів на деформованих алюмінієвих сплавах (наприклад, Д16 і АМг6) в аналогічних умовах оксидування. При часі формування менше 60 хвилин швидкість росту залежить як від типу сплаву, так і складу електроліту. Найбільша швидкість росту 0,7 мкм/хв досягається на сплаві АЛ25 в електроліті 2 г/л КОН + 12 г/л Na2SіO3. Виявлено зміну періоду ґратки γ-А12О3 фази зі збільшенням тривалості оксидування, від значень менше табличних (0,790 нм) при часі оксидування менше 60 хвилин до величини, що значно перевищує табличне при великому часі оксидування (понад 120 хв). Запропоновано модель, відповідно до якої зменшення періоду ґратки пов'язане із заміщенням іонів Al на Sі, а збільшення періоду визначається різною валентністю іонів, замінних, і утворюванням у зв'язку із цим додаткових вакансій. Практичне застосування. Проведене дослідження показало можливість формування надтвердого (HV ≈ 17 000 МПа) покриття на ливарному алюмінієвому сплаві, що є умовою забезпечення високої зносостійкості для більшості видів зношування.

У статті представлена виконана в НТУ "ХПІ" розробка локальних електроізоляційних захисних покриттів посадкових поверхонь корпусів з алюмінієвих сплавів шліфувальних кругів з алмазно-металевої композицією робочої частини. Наведено діелектричні характеристики отриманих методом мікродугового оксидування анодно-іскрових покриттів сплавів Д16Т і АК6. The article presents made in NTU "KPI" the development of local electrically insulating coatings for the seating surfaces of frameworks from aluminum alloys of grinding wheels with diamond-metal composition of the working part. The dielectric characteristics of anode-spark coatings of D16T and AK6 alloys obtained by the microarc oxidation method are given.

Питання комплексного забезпечення ефективної технологічної спадковості інтегрованих електророзрядних технологій заготівельного, інструментального та механообробного виробництв в життєвому циклі виробів машинобудування розглянуті на прикладі іскрового-плазмового спікання, мікродугового оксидування і алмазно-іскрового шліфування. The questions of integrated provision of effective technological heredity of integrated electric-discharge technologies of procurement, tool engineering and machining industries in the life cycle of engineering products are considered using the example of spark-plasma-sintering, microarc oxidation and diamond-spark grinding.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.03 – технічна електрохімія. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2016 р. Дисертація присвячена удосконаленню технології оксидування сплаву титану ОТ4–0 для створення матеріалів з протикорозійними та каталітичними властивостями. Обґрунтовано склад електролітів і експериментально визначено вплив режимів оксидування на склад, морфологію та властивості оксидних покриттів. Розроблено технологію мікродугового оксидування сплаву титану ОТ4–0 для одержання оксидних композицій Ti/TiOx∙CeOy, Ti/TiOx∙CeOy∙ZrOz, Ti/TiOx∙CeOy∙ZrOz∙CuOn. Експериментально встановлено, що церійвмісні оксидні шари виявляють високу каталітичну активність у реакціях окиснення бензолу та конверсії СО, а введення іонів міді та цирконію у церійвмісні МДО- покриття знижує температуру конверсії СО. Запропоновано склади електролітів для формування цирконій- та молібденвмісних оксидних покриттів із підвищеною термостійкістю. Визначено корозійну стійкість синтезованих матеріалів та їх каталітичну активність в модельній реакції конверсії монооксиду карбону та бензолу. Thesis for granting the Degree of Candidate of Technical sciences in speciality 05.17.03 – Technical Electrochemistry. – National Technical University "Kharkiv Politechnical Institute", 2016. The thesis is dedicated to improvement of titanium alloy ОТ4–0 oxidizing technology for the creation of materials with anticorrosive and catalytic properties. The electrolytes composition and oxidation mode influence on the oxide coating composition, morphology and properties was established. The technology of titanium alloy ОТ4–0 microarc oxidation, the oxide composition Ti/TiOx∙CeOy, Ti/TiOx∙CeOy∙ZrOz, Ti/TiOx∙CeOy∙ZrOz∙CuOn synthesis was developed. The cerium-containing oxide layers show high catalytic activity in oxidation benzene and monoxide carbon; insertion cuprum and zirconium ions in cerium-containing oxide layers decrease monoxide carbon conversion temperature experimentally established. The electrolytes composition for zirconium- and molybdenum-containing thermostable oxide coatings synthesis is proposed. The synthesized materials corrosion resistance and catalytic activity in the model reaction of carbon monoxide conversion were determined.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.03 – технічна електрохімія. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, 2016 р. Дисертація присвячена удосконаленню технології оксидування сплаву титану ОТ4–0 для створення матеріалів з протикорозійними та каталітичними властивостями. Обґрунтовано склад електролітів і експериментально визначено вплив режимів оксидування на склад, морфологію та властивості оксидних покриттів. Розроблено технологію мікродугового оксидування сплаву титану ОТ4–0 для одержання оксидних композицій Ti/TiOx∙CeOy, Ti/TiOx∙CeOy∙ZrOz, Ti/TiOx∙CeOy∙ZrOz∙CuOn. Експериментально встановлено, що церійвмісні оксидні шари виявляють високу каталітичну активність у реакціях окиснення бензолу та конверсії СО, а введення іонів міді та цирконію у церійвмісні МДО- покриття знижує температуру конверсії СО. Запропоновано склади електролітів для формування цирконій- та молібденвмісних оксидних покриттів із підвищеною термостійкістю. Визначено корозійну стійкість синтезованих матеріалів та їх каталітичну активність в модельній реакції конверсії монооксиду карбону та бензолу. Thesis for granting the Degree of Candidate of Technical sciences in speciality 05.17.03 – Technical Electrochemistry. – National Technical University "Kharkiv Politechnical Institute", 2016. The thesis is dedicated to improvement of titanium alloy ОТ4–0 oxidizing technology for the creation of materials with anticorrosive and catalytic properties. The electrolytes composition and oxidation mode influence on the oxide coating composition, morphology and properties was established. The technology of titanium alloy ОТ4–0 microarc oxidation, the oxide composition Ti/TiOx∙CeOy, Ti/TiOx∙CeOy∙ZrOz, Ti/TiOx∙CeOy∙ZrOz∙CuOn synthesis was developed. The cerium-containing oxide layers show high catalytic activity in oxidation benzene and monoxide carbon; insertion cuprum and zirconium ions in cerium-containing oxide layers decrease monoxide carbon conversion temperature experimentally established. The electrolytes composition for zirconium- and molybdenum-containing thermostable oxide coatings synthesis is proposed. The synthesized materials corrosion resistance and catalytic activity in the model reaction of carbon monoxide conversion were determined.