Search

The article is devoted to the analysis of differences in the psychosocial functioning of adolescents in families with different attitudes to school responsibilities. Modern school education provides a lot of space for creativity, the choice of methods of mastering the program, which, at the same time, is becoming more demanding. It can be difficult for parents to determine the extent to which they give their children homework responsibility. This is especially true for adolescents (9-12 years old), who no longer seem to need help and control in the school process. At the same time, complete lack of control can cause alarm on the part of all participants in this complex process. An experimental study found that adolescents whose parents do not consider it appropriate to interfere in the school process, show a low level of psychosocial development. This result may mean that these children lack the ability to perform daily activities and enter into relationships with people in a way that satisfies both parties. Most middle school students with low levels of psychosocial functioning usually have internalization problems. That is, it is difficult for them to show themselves and be socially active. Whereas externalized (external) symptoms of psychosocial development disorders are not expressed in both groups. An additional study of the level of anxiety revealed differences between the groups on the scales "separation anxiety", "social phobia" and "school phobia". In families where parents have dropped out of school for their children, starting in middle school, the level of anxiety on these scales is higher. On the scales "somatic symptoms of anxiety", "generalized anxiety disorder" there are no significant differences between the samples - in both groups, the indicators on these scales do not exceed an acceptable level. Thus, it can be assumed that the complete non-interference of parents in the school process of children in middle school can be perceived by them as a lack of parental attention, which affects the confidence in support in school activities, which, nevertheless, occupies a large place in children's daily lives. school age., Статтю присвячено аналізу відмінностей психосоціального функціонування дітей перепідліткового віку в сім’ях з різним відношенням до шкільних обов’язків. Сучасна шкільна освіта надає багато простору для творчості, вибору методів опанування програми, яка разом з цим, стає все більш вимогливою. Батькам учнів буває важко визначитись з мірою надання відповідальності за виконання домашніх завдань своїм дітям. Особливо це стосується дітей перепідліткового віку (9-12 років), яким начебто вже не треба допомагати та контролювати їх у шкільному процесі. Водночас з цим повна відстороненість дорослих може викликати тривогу з боку усіх учасників цієї складної діяльності. В результаті експериментального дослідження виявлено, що діти перепідліткового віку, батьки яких не вважають за доцільне втручатись у шкільний процес, показують низький рівень психосоціального розвитку. Такий результат може означати, що цим дітям бракує здатності виконувати повсякденну діяльність та вступати у відносини з людьми таким чином, щоб ці відносини задовольняли обидві сторони. Більшість учнів середніх класів з низьким рівнем психосоціального функціонування зазвичай мають проблеми інтерналізованого характеру. Тобто їм важко проявлятись і бути соціально активними. Тоді як екстерналізовані (зовнішні) симптоми порушення психосоціального розвитку не виражені в обох групах. Додаткове дослідження рівню тривоги виявило відмінність між групами по шкалах «сепараційна тривога», «соціальна фобія» та «шкільна фобія». В сім’ях, де батьки відсторонились від шкільного навчання своїх дітей, починаючи з середніх класів, рівень тривоги за цими шкалами вище. За шкалами «соматичні симптоми тривоги», «генералізований тривожний розлад» істотних відмінностей між вибірками немає – в обох групах показники за цими шкалами не перевищують прийнятний рівень. Отже можна вважати, що повне невтручання батьків у шкільний процес дітей, які навчаються в середніх класах, може сприйматись ними як брак батьківської уваги, що впливає на впевненість у підтримці в шкільній діяльності, яка все ж таки, займає велике місце у повсякденному житті дітей шкільного віку.

Наведене клінічне спостереження хірургічного лікування кавернозної мальформації дорзальних відділів моста мозку зліва із застосуванням інтраопераційного нейрофізіологічного моніторингу (ІОНМ) становить науково-прикладний інтерес. ІОНМ є відносно новим діагностичним перспективним, але найменш вивченим напрямом у системі нейрофізіологічного забезпечення високотехнологічної нейрохірургічної допомоги в Україні. Детально проаналізовано клінічні особливості, результати клініко-інструментальних методів обстеження і хід операції. Для моніторингу застосовували систему ISIS IOНM (Inomed, Німеччина). Представлений клінічний випадок демонструє, що застосування мультимодального ІОНМ дає змогу ідентифікувати в режимі реального часу більшість структур центральної нервової системи, розташованих у зоні ризику хірургічного втручання, запобігти їх ушкодженню та розвитку післяопераційного неврологічного дефіциту і знизити ризик інвалідності. Чинник, який забезпечує успішність ІОНМ – конструктивна взаємодія нейрохірургів, нейрофізіологів і анестезіологів., Приведенное клиническое наблюдение хирургического лечения кавернозной мальформации дорзальных отделов моста мозга слева с применением интраоперационного нейрофизиологического мониторинга (ИОНМ) представляет научно-прикладной интерес. ИОНМ является относительно новым диагностическим перспективным, но наименее изученным направлением в системе нейрофизиологического обеспечения высокотехнологичной нейрохирургической помощи в Украине. Детально проанализированы клинические особенности, результаты клинико-инструментальных методов обследования и ход операции. Для мониторинга применяли систему ISIS IOНM (Inomed, Германия). Представленный клинический случай демонстрирует, что применение мультимодального ИОНМ позволяет идентифицировать в режиме реального времени большинство структур центральной нервной системы, расположенных в зоне риска хирургического вмешательства, предотвратить их повреждение и развитие послеоперационного неврологического дефицита, снизить риск инвалидности. Фактор, обеспечивающий успешность ИОНМ –конструктивное взаимодействие нейрохирургов, нейрофизиологов и анестезиологов., The presented clinical observation of surgical treatment of cavernous malformation of the left dorsal part of pons using the intraoperative neurophysiological monitoring (IONM) is of scientific and applied interest. IONM is a relatively new diagnostic and at the same time the least studied direction in the system of neurophysiological support in high-tech neurosurgical care in Ukraine. The clinical manifestations, the results of clinical and instrumental methods of examination, and the course of the operation are analyzed in detail. The ISIS IONM system (Inomed, Germany) was used for monitoring. This case demonstrates that the use of multimodal IONM allows you to identify in real time most of the structures of the central nervous system that are at risk of surgery and prevent their damage. This makes it possible to prevent the development of postoperative neurological deficits and reduce the risk of disability in patients. The factor that ensures the success of IONM is the constructive interaction of neurosurgeons, neurophysiologists, and anesthesiologist.

Problem statement. The urgency of the problem of analyzing the employee reliability with stable functional changes in their health is due to the tendency to increase the number of people with chronic diseases and injuries around the world. Paying attention to the issue of organizing labor employment in this category of the population underlines the desire of our country to resolve socio-economic issues important in the context of European integration. Possible increasing the level of occupational injuries, occupational morbidity, as well as the need for investment in the implementation of measures to adapt the workplace to the abilities of the employee, are the main obstacles to the effective employment of persons with disabilities at the workplace. The growing relevance of solving the issue of ensuring safety at workplaces is due to the fact that, when carrying out professional activities, a priori there is a mismatch between the characteristics of the contractor and the requirements of the occupaotial process and the workplace. Moreover, individual differences in the state of health of persons with disabilities lead to a decrease in the reliability of workers with disabilities. For planning effective decisions on occupational for persons with disabilities, an important step is the development of a methodology for assessing the level of reliability of an employee, taking into account its life activity limitations. Purpose. Numerous studies prove the importance of professional integration of people with disabilities, because it is proved that most people with special needs are able to effectively fulfill their professional duties. Improving occupational safety is an effective lever in resolving this issue. The purpose of the article is to analyze the issue of reliability in the context of ensuring the safety of persons with disabilities at the enterprise. Conclusions. Taking into account the limitations of life activity showed in the article, the principles of the theory of structural reliability are used, in which the of life activity limitations are divided into groups, determining the significance of their impact on the ability of an employee with a disability to perform safely and effectively professional activities in a production environment. Using this approach, it is possible to assess the reliability of workers with disabilities in the presence of persistent functional changes in the state of health of various degrees of severity by determining the values of reliability in the presence of individual disabilities., Постановка проблемы. Актуальность проблемы анализа надежности работников с устойчивыми функциональными изменениями в состоянии здоровья обусловлена тенденцией к росту численности лиц с хроническими заболеваниями и травмами во всем мире. Особое внимание вопросу организации трудовой занятости данной категории населения подчеркивает стремление нашей страны к решению социально-экономических задач, важных в контексте европейской интеграции. Прогнозированный рост уровня производственного травматизма, профессиональной заболеваемости, а также необходимость капиталовложений на внедрение мероприятий по адаптации рабочего места в соответствии с возможностями работника обусловливают основные препятствия на пути к эффективному трудоустройству лиц с инвалидностью на рабочие места. Необходимость решения вопроса обеспечения безопасности на рабочих местах связана с тем, что при осуществлении профессиональной деятельности априори присутствует несоответствие характеристик исполнителя работ требованиям трудового процесса и рабочего места. При этом индивидуальные различия в состоянии здоровья лиц с инвалидностью обусловливают снижение надежности работников с инвалидностью. Для планирования эффективных решений по охране труда лиц с инвалидностью важным шагом является разработка методики оценки уровня надежности работника с учетом его ограничений жизнедеятельности. Многочисленные исследования подтверждают важность профессиональной интеграции лиц с ограниченными возможностями, поскольку доказано, что большинство людей с особыми потребностями способны эффективно выполнять свои профессиональные обязанности. Повышение уровня безопасности труда является действенным рычагом в решении этого вопроса. Цель статьи заключается в анализе вопроса надежности в контексте обеспечения безопасности лиц с ограниченными возможностями в условиях предприятия. Выводы. Для учета ограничений жизнедеятельности в статье использованы принципы теории структурной надежности, согласно которой ограничения жизнедеятельности разделены на группы, обусловливающие значимость их влияния на способность работника с инвалидностью безопасно и эффективно выполнять профессиональную деятельность в условиях производства. Используя данный подход, можно оценить надежность таких работников при наличии стойких функциональных изменений в состоянии здоровья различной степени выраженности путем определения значений надежности при наличии отдельных ограничений жизнедеятельности., Постановка проблеми. Актуальність проблеми аналізу надійності працівників із стійкими функціональними змінами у стані здоров’я зумовлена тенденцією до зростання чисельності осіб із хронічними захворюваннями та травмами в усьому світі. Приділення уваги питанню організації трудової зайнятості цієї категорії населення підкреслює прагнення нашої країни до вирішення соціально-економічних питань, важливих у контексті європейської інтеграції. Можливе зростання рівня виробничого травматизму, професійної захворюваності, а також необхідність капіталовкладень на впровадження заходів з адаптації робочого місця відповідно до можливостей працівника становлять основні перепони на шляху до ефективного працевлаштування осіб з інвалідністю. Зростання актуальності вирішення питання забезпечення безпеки на таких робочих місцях пов’язане з тим, що під час здійснення професійної діяльності працівником з інвалідністю апріорі присутня певна невідповідність психофізіологічних характеристик виконавця робіт вимогам трудового процесу і робочого місця. При цьому індивідуальні відмінності у стані здоров’я осіб з інвалідністю зумовлюють зниження рівня надійності працівників з інвалідністю. Для планування ефективних рішень з охорони праці осіб з інвалідністю важливим кроком стає розроблення методики оцінювання рівня надійності працівника з урахуванням його обмежень життєдіяльності. Численні дослідження свідчать про важливість професійної інтеграції осіб з інвалідністю, адже доведено, що більшість людей з особливими потребами здатні ефективно виконувати свої професійні обов’язки. Підвищення рівня безпеки праці – дієвий важіль у вирішенні цього питання. Мета статті полягає в аналізі питання надійності у контексті гарантування безпеки осіб з інвалідністю в умовах підприємства. Висновки. Для врахування обмежень життєдіяльності у статті використано засади теорії структурної надійності, за якої обмеження життєдіяльності поділені на групи, що характеризують вагомість їх впливу на здатність працівника з інвалідністю безпечно й ефективно виконувати професійну діяльність в умовах виробництва. Використовуючи цей підхід, можливо оцінити надійність таких працівників за наявності стійких функціональних змін у стані здоров’я різного ступеня вираженості шляхом з’ясування значень надійності за наявності окремих обмежень життєдіяльності.

Insular gliomas account for 25 % of all low-grade and 10 % of all high-grade gliomas. This complex neural and vascular anatomy of the insula and subinsular areas and the attendant risk of postoperative neurological deficit render resection of insular gliomas challenging. Postoperative morbidity can result from injury to these arteries. The cortex and adjacent subcortical structures of the insula are supplied with blood from the cortical insular perforating arteries and lenticulostriate arteries. The source of both types of arteries is the middle cerebral artery. To preserve these vessels, it is necessary to take into account their location while performing approach and tumor debulking.The presurgical planning is extremely important for insular glioma surgery, which allows predicting the extent of removal and to assess the risk of postoperative morbidity. The digital subtractive angiography, CT angiography, MRI angiography make a full picture of the tumor relationship with the lenticulostriate arteries while it is almost impossible to identify the tumor involvement of the insular arteries.The aim of insular glioma surgery is to achieve total removal while preserving critical arteries. This goal is complicated both by a small diameter of lenticulostriate and insular arteries, which intraoperatively complicates their identification and their involvement in tumor tissue. The intraoperative neuroimaging, neuronavigation, intraoperative neuromonitoring can help guide the extent of resection and prevent or minimize postoperative morbidity. However, these advanced technologies are often insufficient without a comprehensive understanding of the insular functional and vascular anatomy., На долю глиом островка приходится 25% от всех низкозлокачественных и 10% от всех высокозлокачественных внутримозговых опухолей. Достичь радикальности хирургического удаления этих опухолей очень трудно из-за анатомической близости функционально важных мозговых структур и вовлечения в образовавшуюся ткань артерий латеральной борозды мозга и островка. Большинство случаев возникновения послеоперационного неврологического дефицита после резекции глиом островка вызваны поражением именно этих артерий. Кора и прилегающие подкорковые структуры островка кровоснабжаются с поверхностной системы перфорантных и глубинной системы лентикулостриарных артерий. Источником обоих сосудистых бассейнов является средняя мозговая артерия. Для сохранения указанных сосудов следует учитывать их расположение как при формировании хирургического доступа, так и на этапе удаления опухоли.Очень важным в хирургии островковых глиом является этап планирования хирургического вмешательства, который позволяет спрогнозировать объем удаления и оценить риск появления послеоперационного очагового неврологического дефицита. Если селективная цифровая субтракционная ангиография, компьютерная томографическая ангиография, магнитно-резонансная томография и ангиография дают представление о взаимоотношениях глиомы с лентикулостриарными артериями, то оценить степень вовлечения опухолью перфорантных артерий по данным нейровизуализации практически невозможно.Хирургическое вмешательство при островковых глиомах предполагает достижение максимально возможной резекции опухоли при условии сохранения критически важных артерий этого анатомически сложного участка мозга. Основными ограничениями являются как малый калибр лентикулостриарных и перфорантных артерий, что интраоперационно затрудняет их идентификацию, так и их непосредственное вовлечение в ткань опухоли. Для достижения указанной цели в клиническую практику нейрохирургических центров, которые занимаются этими поражениями, внедрены такие новейшие технологии, как интраоперационная нейровизуализация, нейронавигационное сопровождение, интраоперационный нейромониторинг. Однако без глубокого понимания хирургом региональной функциональной и сосудистой анатомии островка использования современных хирургических технологий часто недостаточно., На частку гліом острівця припадає 25% від усіх низькозлоякісних та 10% від усіх високозлоякісних внутрішньомозкових пухлин. Досягнути радикальності хірургічного видалення цих пухлин вкрай важко через анатомічну близькість функціонально важливих мозкових структур і залучення в новоутворену тканину артерій латеральної борозни мозку та острівця. Більшість випадків виникнення післяопераційного неврологічного дефіциту після резекції гліом острівця спричинені ураженням саме цих артерій. Кора та прилеглі підкіркові структури острівця кровопостачаються із поверхневої системи перфорантних і глибинної системи лентикулостріарних артерій. Джерелом обох судинних басейнів є середня мозкова артерія. Для збереження зазначених судин слід ураховувати їх розташування як під час формування хірургічного доступу, так і на етапі видалення пухлини.Вкрай важливим у хірургії острівцевих гліом є етап планування хірургічного втручання, який дає змогу спрогнозувати обсяг видалення та оцінити ризик появи післяопераційного вогнищевого неврологічного дефіциту. Якщо селективна цифрова субтракційна ангіографія, комп’ютерна томографічна ангіографія, магнітно-резонансна томографія та ангіографія дають уявлення щодо взаємовідносини гліоми з лентикулостріарними артеріями, то оцінити ступінь залучення пухлиною перфорантних артерій за даними нейровізуалізації практично неможливо.Хірургічне втручання при острівцевих гліомах передбачає досягнення максимально можливої резекції пухлини за умови збереження критично важливих артерій цієї анатомічно складної ділянки мозку. Основними обмеженнями є як малий калібр лентикулостріарних та перфорантних артерій, що інтраопераційно ускладнює їх ідентифікацію, так і їх безпосереднє залучення в тканину пухлини. Для досягнення зазначеної мети у клінічну практику нейрохірургічних центрів, які займаються цими ураженнями, впроваджено такі новітні технології, як інтраопераційна нейровізуалізація, нейронавігаційний супровід, інтраопераційний нейромоніторинг. Однак без глибокого розуміння хірургом регіональної функціональної та судинної анатомії острівця використання сучасних хірургічних технологій часто недостатньо.

Aim: Figuring out the occurrence of vestibular schwannomas (VS) and their management tendencies in Ukraine.Materials and methods: Data about VS detection and treatment were collected among all Ukrainian neurosurgical and radiological facilities which are enrolled in providing care for these patients. Together with those who were treated overseas the total number in 2016-2018 was 903 people. There were 665 cases (73.6 %) treated surgically, 124 cases (13.8 %) irradiated and 114 (12.6 %) observed via serial imaging.Results: The prevalence of VS in Ukraine is about 7.27 per 1 million people which corresponds to data around the world (CBTRUS trial suggested VS incidence 10-20 people per 1 million during 2004-2009).Most of verified VSs were treated surgically (73.6 %), lesser part was irradiated (13.8 %) and 12.7 % were followed-up by wait-and-scan strategy. Our data regarding surgical management was higher than worldwide. At the same time, the volume of detected tumors was much larger in comparison to published data. Seventy-three per cent of all cases were Koos T4 tumors as a possible result of poor diagnosis and lack of alertness making surgical interventions more common and difficult.Total and subtotal resection rate was 79 % as the result of combined microsurgical and endoscopic techniques under intraoperative electrophysiological neuromonitoring guidance. The facial nerve was preserved in 94.2 % of cases, cochlear — in 8.5 % of cases. The average mortality rate during 2016-2018 in Ukraine was 3.1 % with 1.3 % in Subtentorial Neurooncology Department of the Romodanov Neurosurgery Institute.Conclusions: For further improvements and development of optimal management strategies for patients with VS, it is necessary to improve earlier diagnosis and reasonable to provide neurosurgical care in high-volume centers based on the profound expertise with further advances in technologies for functionally favorable outcomes., Цель: выяснить распространенность вестибулярных шванном (ВШ) и тенденции в их лечении в Украине.Материалы и методы. Собраны данные о выявлении и лечении ВШ из всех нейрохирургических отделений и большинства радиологических центров Украины, которые занимаются данной патологией, за 2006–2018 гг. (3252 пациентов, в среднем – 250 в год). Проанализированы результаты лечения пациентов за 2016–2018 гг. (903 человека). Среди этих пациентов 665 (73,6 %) пролечено хирургическим путем, 124 (13,8 %) проведено радиологическое лечение, 114 (12,6 %) находятся под динамическим наблюдением с симптоматической терапией.Результаты. Распространенность ВШ в Украине в 2016–2018 гг. составляла примерно 7,27 случая на 1 млн населения, что несколько ниже данных США и Европы (исследование CBTRUS выявило заболеваемость ВШ 10–20 случаев на 1 млн населения в 2004–2009 гг.).Большинство верифицированных ВШ лечили хирургическим путем (73,6 %), меньшую часть (13,8 %) – облучали, а для 12,6 % избрали стратегию наблюдения с проведением магнитно-резонансной томографии в динамике. Доля больных с большими и гигантскими опухолями была значительно больше по сравнению с данными литературы, соответственно, хирургическое удаление использовали чаще, чем в мире. Обнаруженные в 73 % случаев опухоли Т4b по классификации Koos были результатом поздней диагностики, что осложняло хирургические вмешательства.По данным отделения субтенториальной нейроонкологии Института нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, тотальный и субтотальный объем резекции составил 79 % с использованием комбинированных микрохирургических и эндоскопических методик под интраоперационным электрофизиологическим нейромониторингом. Лицевой нерв анатомически сохранен в 94,2 % случаев, кохлеарный – в 8,5 %. Средний уровень летальности в 2016–2018 гг. составил 3,1 % в Украине и 1,3 % – в отделении субтенториальных опухолей.Выводы. Есть острая потребность в совместных исследованиях нейрохирургов, радиологов, нейрофизиологов, неврологов и оториноларингологов для усовершенствования оптимальных стратегий диагностики и лечения пациентов с ВШ. Недостаточная частота выявления ВШ обусловлена несовершенством диагностического алгоритма, отсутствием направления этих пациентов в специализированные лечебные центры, а также социальными факторами. Целесообразно оказывать нейрохирургическую помощь больным с ВШ в специализированных центрах с усовершенствованными микрохирургическими, эндоскопическими и нейрофизиологическими технологиями для максимально радикального удаления новообразований и получения функционально благоприятных результатов лечения., Мета: з’ясувати поширеність вестибулярних шванном (ВШ) і тенденції в їх лікуванні в Україні.Матеріали і методи. Зібрано дані щодо виявлення та лікування ВШ з усіх нейрохірургічних відділень та більшості радіологічних центрів України за 2006–2018 рр. (3252 особи, у середньому – 250 на рік). Проаналізовано результати лікування пацієнтів за 2016–2018 рр. (903 особи). Серед цих пацієнтів 665 (73,6 %) проліковано хірургічним шляхом, 124 (13,8 %) проведене радіологічне лікування, 114 (12,6 %) перебувають під динамічним спостереженням із симптоматичною терапією.Результати. Поширеність ВШ в Україні протягом 2016–2018 рр. становила близько 7,27 випадку на 1 млн населення, що дещо нижче за дані США та Європи (дослідження CBTRUS виявило захворюваність на ВШ 10–20 випадків на 1 млн населення у 2004–2009 рр.).Більшість верифікованих ВШ лікували хірургічним шляхом (73,6 %), меншу частину (13,8 %) – опромінювали, а для 12,6 % обрано стратегію спостереження з проведенням магнітно-резонансної томографії в динаміці. Частка хворих з великими та гігантськими пухлинами була значно більшою порівняно з даними літератури, відповідно, хірургічне видалення використовували частіше, ніж у світі. Виявлені у 73 % випадків пухлини Т4b за класифікацією Koos були результатом пізньої діагностики, що ускладнювало хірургічні втручання.За даними відділення субтенторіальних пухлин Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України, тотальний і субтотальний об’єм резекції становив 79 % з використанням комбінованих мікрохірургічних та ендоскопічних методик під інтраопераційним електрофізіологічним нейромоніторингом. Лицьовий нерв анатомічно збережено в 94,2 % випадків, кохлеарний – у 8,5 %. Середній рівень летальності у 2016–2018 рр. становив 3,1 % в Україні та 1,3 % – у відділенні субтенторіальних пухлин.Висновки. Є гостра потреба у спільних дослідженнях нейрохірургів, радіологів, нейрофізіологів, неврологів та оториноларингологів для вдосконалення оптимальних стратегій діагностики та лікування пацієнтів з ВШ. Недостатня частота виявлення ВШ зумовлена недосконалістю діагностичного алгоритму, відсутністю направлення цих пацієнтів у спеціалізовані лікувальні центри, а також соціальними чинниками. Доцільно надавати нейрохірургічну допомогу хворим із ВШ у спеціалізованих центрах із вдосконаленими мікрохірургічними, ендоскопічними та нейрофізіологічними технологіями для максимально радикального видалення новоутворень і отримання функціонально сприятливих результатів лікування.

Мета: на основі аналізу літературних джерел обґрунтувати доцільність застосування біополімерних плівок на основі колагену для пластики твердої мозкової оболонки (ТМО), виявити і проаналізувати в експерименті здатність зазначеного матеріалу до біодеградації за допомогою методів світлооптичної мікроскопії та інфрачервоної спектроскопії, вивчити можливість застосування біополімерних плівок на основі колагену для пластики ТМО в умовах експерименту.Матеріали і методи. Прооперовано під загальним наркозом 13 щурів з масою тіла 200–250 г. Проведено краніотомію. Розсікали хрестоподібно ТМО від середини отвору до його кутів. Оголювали поверхню кори мозку і проводили пенетрацію кори голкою розміром G 18 на глибину 2 мм. Клапті ТМО не ушивали, вони залишалися із диастазом між краями. Зверху вкладали шматочок колагенової плівки. Кістковий клапоть видаляли. Основну групу утворили 10 тварин, контрольну (без застосування колагенової плівки) – 3. Через 3 тиж після операції всіх тварин вивели з експерименту. Місце операції, зокрема череп та кірковую тканину, вилучили для макроскопічного і гістологічного дослідження та молекулярного аналізу за допомогою інфрачервоної спектроскопії.Результати. За результатами макроскопічного і гістологічного дослідження виявлено, що колагеновий замінник ТМО не призводить до виражених запальних ускладнень і надмірного рубцево-спайкового процесу, запобігає ліквореї, здатний до біодеградації із заміщенням плівки власною сполучною тканиною.Висновки. Підтверджено здатність колагенових плівок до біодеградації через 3 тиж після пенетраційної травми у щурів в експерименті. Дані інфрачервоної спектроскопії і морфологічні дані свідчать про те, що на межі між колагеновим імплантатом і нативною ТМО відбуваються процеси регенерації ТМО, а не формування рубцевої тканини. Отримані дані теоретично обґрунтовують можливість застосування колагенових замінників для пластики дефектів ТМО., Objective: based on the analysis of literary sources, to justify the feasibility of using collagen-based biopolymer films for dura mater, to analyze experimentally the ability of this material to biodegrade and form a new dura mater using light optical microscopy and IR spectroscopy, and to investigate the possibility of application of biopolymer collagen-based films as a substitute for the dura mater.Materials and methods. Thirteen rats weighing 200–250 g under general anesthesia were operated. Craniotomies were performed. The dura mater was incised crosswise from the middle to its corners. The surface of the cerebral cortex was exposed and was penetrated with a G18 needle to a depth of 2 mm. Dura mater flaps were not sutured with diastasis between the edges. A small piece of collagen film was placed over dissected dura and the bone flap was removed. The basic group consisted of 10 animals and the control group without collagen film included 3 animals. Three weeks after the intervention, all animals were euthanized and operating sites, including skull and cortical tissue, were explanted for histological, macroscopic examination and molecular analysis by infrared spectroscopy.Results. According to the results of macroscopic and histological examination, collagen substitute for the dura mater does not lead to severe inflammatory complications and excessive scar adhesions, prevents cerebrospinal fluid outflow, is capable of biodegradation with the replacement of connective tissue resembling a newly formed dura mater.Conclusions. 1. The experiment confirmed the ability of collagen-based films to biodegrade in 3 weeks after penetration trauma in rats. 2. The data of both infrared spectroscopy and morphological study indicate that at the border of the collagen implant and the native dura mater the regeneration processes prevail over the formation of scar tissue. 3. The data obtained confirm the collagen-based substitute to be used for dura mater plastics., Цель: на основе анализа литературных источников обосновать целесообразность применения биополимерных пленок на основе коллагена для пластики твердой мозговой оболочки (ТМО), выявить и проанализировать в эксперименте способность указанного материала к биодеградации с помощью методов светооптической микроскопии и инфракрасной спектроскопии, изучить возможность применения биополимерных пленок на основе коллагена для пластики ТМО в условиях эксперимента.Материалы и методы. Прооперированы под общим наркозом 13 крыс с массой тела 200–250 г. Проведена краниотомия. Рассекали крестообразно ТМО от середины отверстия к его углам. Обнажали поверхность коры мозга и проводили пенетрацию коры иглой размером G 18 на глубину 2 мм. Лоскуты ТМО не ушивали, они оставались с диастазом между краями. Сверху укладывали кусочек коллагеновой пленки. Костный лоскут удаляли. Основную группу составили 10 животных, контрольную (без применения коллагеновой пленки) – 3. Через 3 нед после операции все животные были выведены из эксперимента. Место операции, включая череп и корковую ткань, извлекали для макроскопического и гистологического исследования и молекулярного анализа с помощью инфракрасной спектроскопии.Результаты. По результатам макроскопического и гистологического исследования выявлено, что коллагеновый заменитель ТМО не приводит к выраженным воспалительным осложнениям и чрезмерному рубцово-спаечному процессу, предупреждает истечение ликвора, способен к биодеградации с замещением пленки собственной соединительной тканью.Выводы. Подтверджена способность коллагеновых пленок к биодеградации через 3 нед после пенетрационной травмы у крыс в эксперименте. Данные инфракрасной спектроскопии и морфологические данные свидетельствуют о том, что на границе между коллагеновым имплантатом и нативной ТМО происходят процессы регенерации ТМО, а не формирование рубцовой ткани. Полученные данные теоретически обосновывают возможность применения коллагеновых заменителей для пластики дефектов ТМО.

The features of the technical survey of industrial buildings and structures exploited for a long time are considered, using the example of industrial enterprises in the city of Zaporizhzhia. The problems of combining architecture, structural foundations and technology of production processes in modern conditions are identified. The specifics of the implementation of the recommended events for the repair and strengthening of the main load-bearing and enclosing structures are analyzed. It should be noted that many structural reinforcement solutions are difficult to implement nowadays for many reasons. For example, it is practically impossible to implement soil consolidation during the plant operation. The reasons are the numerous underground technological communications, groundwater, which level fluctuates with the tendency to rise, and so on. Often, soil hardening is more expensive than demolition or new construction. The ways of reconstruction and renovation of industrial buildings are determined. In recent decades, the problem of renovation of industrial buildings has intensified. The rapid improvement of the technological process does not allow it to be carried out in traditional non-mobile «boxes». Heavy duty crane equipment becomes unnecessary. Bulky cells and other floor-mounted process equipment are being replaced by small-sized and low-energy equipment. Variant design of renovation schemes is also complicated by the transfer of production from the public sector to private entrepreneurs. A graph of the duration of exploitation, the degree of wear of structures and the dynamics of renovation changes is built. The graph clearly demonstrates that new technologies can continue to function for 10…20 years. Depending on the type of production technology, in the future the need for its modernization sharply increases, and after 50 years of operation – partial or complete replacement of the equipment or complete shutdown. Thus, the direction of renovation should be laid even with the introduction of the latest advanced technologies. Recommendations on the interconnection of problems of technical survey of industrial buildings, their repair and renovation are developed., Розглянуто особливості обстеження технічного стану виробничих будівель і споруд, що експлуатуються тривалий час, на прикладі промислових підприємств міста Запоріжжя. Виявлено проблематику поєднання архітектури, конструктивних засад і технології виробничих процесів в сучасних умовах. Проаналізовано специфіку реалізації рекомендованих заходів з ремонту і підсилення основних несучих і огороджуючих конструкцій. Визначено шляхи реконструкції та реновації виробничих будівель. Побудовано графік залежності тривалості експлуатації, ступеню зносу конструкцій і динаміки реноваційних змін. Розроблено рекомендації зі взаємної ув’язки проблем обстеження виробничих будівель, їх ремонту та реновації

Due to the non-specific character of the symptoms complex and certain difficulties in clinical evaluation, it is important to develop diagnostic criteria for the vestibular symptoms in patients with blast traumatic brain injury due to the explosive effect for maintaining high quality of life and full social adaptation.Objective. To analyze the vestibular symptoms in those injured during a military traumatic injury due to an explosive effect.Materials and methods: the results of clinical and instrumental studies of 39 patients who were examined and treated in the neurotrauma department of the State Institution “Romodanov Neurosurgery Institute of National Academy of Medical Sciences of Ukraine”, with documented mine-explosive head injury obtained in the armed conflict in Eastern Ukraine during the period of 2014–2017 were analyzed.Results: Most often and most clearly there is a certain stable clinical symptom complex; the statistically significant criteria of stabilographic indicators of quantitative assessment of the state of the vestibular system in patients with combat TBI caused by explosion were determined; the development and implementation of standardized evaluation and analysis of vestibular violations in combat TBI caused by explosions have an important clinical and expert value in the evaluation of vestibular dysfunction for medical-social and forensic medical examinations, timely adequate rehabilitation and social adaptation of participants of armed conflicts.Conclusions: According to the data of subjective audiometry, among examined patients with combat TBI caused by explosions, sensorineural hearing loss of various degrees of severity, including deafness was diagnosed in 29 (74.4 %) patients. Tonic audiometric curves of patients had mostly descending, or often a broken type.The complex of diagnostic criteria was based on the analysis of stabilographic indicators, specifically, the general center of gravity, the frequency-amplitude spectrum of the stabilogram, the integral index of the quality of the vestibular function for the definition of the vestibular system state of patients with combat TBI caused by explosions, that helps to determine the level of damage for the vestibular analyzer , the level of preservation of function and compensation of central regulatory mechanisms of the static-kinetic system.Violation of the vestibular function in combat TBI caused by explosions is an important military-civilian problem, Учитывая неспецифичность симптомокомплекса и определенные сложности при клинической оценке, актуальна разработка диагностических критериев вестибулярной симптоматики у пациентов с боевой черепно-мозговой травмой легкой степени тяжести (ЧМТлст) вследствие взрывного действия для сохранения высокого качества жизни и полноценной социальной адаптации.Цель работы – проанализировать вестибулярную симптоматику у пострадавших с боевой ЧМТлст вследствие взрывного действия.Материалы и методы. Проанализированы результаты клинико-инструментальных исследований 39 пациентов, находившихся на обследовании и лечении в отделении нейротравмы ГУ «Институт нейрохирургии имени академика А. П. Ромоданова НАМН Украины», с документально подтвержденной минно-взрывной ЧМТ, полученной в вооруженном конфликте на востоке Украины за период 2014–2017 гг.Результаты. Чаще всего у потерпевших есть определенный устойчивый клинический симптомокомплекс. Установили статистически значимые критерии стабилографичних показателей количественной оценки состояния системы равновесия у пациентов с боевой ЧМТлст вследствие взрывного действия. Разработка и внедрение стандартизированной оценки и анализа вестибулярных нарушений при боевой ЧМТлст вследствие взрывного действия будет иметь важное клинико-экспертное значение в диагностике вестибулярной дисфункции при проведении медико-социальной и судебно-медицинской экспертиз, в своевременной адекватной реабилитации и социальной адаптации участников боевых действий.Выводы. По данным субъективной аудиометрии, среди обследованных с боевой ЧМТлст вследствие взрывного действия наблюдали преимущественно (у 29 – 74,4 %) сенсоневральную тугоухость различной степени тяжести, в том числе глухоту. Тональные аудиометрические кривые у больных в основном были нисходящего, часто обрывистого типа. Определен комплекс диагностических критериев, основанный на анализе базовых стабилографических показателей: общего центра тяжести, частотно-амплитудного спектра стабилограммы, интегрального показателя качества функции равновесия для объективизации состояния системы равновесия у больных при боевой ЧМТлст вследствие взрывного действия, который помогает определить уровень поражения вестибулярного анализатора, степень сохранности функции и компенсации центральных регуляторных механизмов статокинетической системы. Нарушение вестибулярной функции при боевой ЧМТлст вследствие взрывного действия – важная военно-гражданская проблема., З огляду на неспецифічність симптомокомплексу та певні складнощі клінічного оцінювання, актуальною є розробка діагностичних критеріїв щодо вестибулярної симптоматики в пацієнтів із бойовою черепно-мозковою травмою легкого ступеня тяжкості (ЧМТлст) унаслідок вибухової дії для збереження високої якості життя та повноцінної соціальної адаптації.Мета роботи – проаналізувати вестибулярну симптоматику в постраждалих із бойовою ЧМТлст унаслідок вибухової дії.Матеріали та методи. Проаналізували результати клініко-інструментальних досліджень 39 пацієнтів, які перебували на обстеженні та лікуванні у відділенні нейротравми ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка А. П. Ромоданова НАМН України», з документально підтвердженою мінно-вибуховою ЧМТ, що отримана під час збройного конфлікту на сході України у 2014–2017 рр.Результати. Найчастіше в постраждалих є певний стійкий клінічний симптомокомплекс. Визначили статистично значущі критерії стабілографічних показників кількісного оцінювання стану системи рівноваги в пацієнтів із бойовою ЧМТлст унаслідок вибухової дії. Розроблення та впровадження стандартизованого оцінювання та аналізу вестибулярних порушень при бойовій ЧМТлст унаслідок вибухової дії матиме важливе клініко-експертне значення в діагностиці вестибулярної дисфункції під час медико-соціальної та судово-медичної експертиз, для своєчасної адекватної реабілітації, соціальної адаптації учасників бойових дій.Висновки. За даними суб’єктивної аудіометрії, серед обстежених із бойовою ЧМТлст унаслідок вибухової дії переважно спостерігали (у 29 – 74,4 %) сенсоневральну приглухуватість різного ступеня тяжкості, в тому числі глухоту. Тональні аудіометричні криві у хворих здебільшого мали низхідний, часто обривчастий тип. Визначили комплекс діагностичних критеріїв, що заснований на аналізі базових стабілографічних показників: загального центру тяжіння, частотно-амплітудного спектра стабілограми, інтегрального показника якості функції рівноваги для об’єктивізації стану системи рівноваги у хворих при бойовій ЧМТлст унаслідок вибухової дії, який допомагає визначити рівень ураження вестибулярного аналізатора, ступінь збереження функції та компенсації центральних регуляторних механізмів статокінетичної системи. Порушення вестибулярної функції при бойовій ЧМТлст унаслідок вибухової дії є важливою військово-цивільною проблемою.

Problem statement. The problem of the implementation of constitutional regulations is closely related to the solution of a number of socio-economic issues in our country, which is especially important for persons with disabilities. An increase of the number of persons with sustained physical disabilities as a result of armed conflict, an increase of morbidity level, etc. requires society todevelop and implement effective mechanisms to increase the level of their socialization and professional integration. The main direction in solving this issue is the promotion of employment of persons with disabilities, which not only ensures the economic independence of a person, but also stimulates the development of social relations and social integration of this category of people. However, the employment of persons with disabilities in the workplace requires the solution of a number of issues related to the assessment of the level of his working capacity and ability to perform work activities in compliance with occupational safety requirements. The indicator of work reliability of an employee with a disability can be considered as a characteristic of s afety and efficiency of his work. The concept of reliability in the context of performing a professional activity of an employee with a disability includes both indicators characterizing his ability to perform certain work tasks, as well as ability to comply the requirements of personal and collective safety contained in the instruction on occupational safety, and not commit erroneous actions, that can lead to creating a traumatic or emergency situation. Analysis of publications and statement of purpose of research. Numerous studies prove the importance of professional integration of persons with disabilities in solving social and economic issues. Improvement of occupational safety level is an effective lever in resolving this issue. The purpose of the artic le is to analyze the issue of reliability in the context of ensuring the safety of persons with disabilities at the enterprise. Results. Analysis of factors that lead to an increase of probability to fulfill an erroneous actions or decision-making, which may result in an accident or other undesirable event, is important in deciding whether to organize the safe stay of people with persistent health problems at the enterprise. The article analyzes the concepts of reliability of employee with disabilities and reliability in his work, and also identifies ways to assess employee work ability limitations that directly affect at the level of occupational safety., Постановка проблемы. Проблема реализации конституционных положений тесно связана с решением ряда социально-экономических вопросов в нашей стране, что особенно важно для лиц с инвалидностью. Рост численности лиц с устойчивыми физическими недостатками в результате вооруженных конфликтов, рост уровня заболеваемости и т.д. требует от общества разработки и реализации действенных механизмов по повышению уровня их социализации и профессиональной интеграции. Основным направлением в решении этого вопроса является содействие трудовой занятости лиц с ограниченными возможностями, что не только позволяет обеспечить экономическую независимость человека, но и стимулирует развитие общественных отношений и социальной интеграции этой категории лиц. Однако трудоустройство лиц с инвалидностью на рабочее место требует решения ряда вопросов, связанных с оценкой уровня его работоспособности и способности выполнять трудовую деятельность с соблюдением требований охраны труда. Показатель надежности работы сотрудника с инвалидностью может рассматриваться как характеристика безопасности и эффективности его работы. Понятие надежности в контексте выполнения профессиональной деятельности работника с инвалидностью включает в себя как показатели, характеризующие его способность выполнять определенные производственные задачи, так и способность соблюдать требования личной и коллективной безопасности, содержащиеся в инструкции по охране труда, и не совершать ошибочных действий, которые могут привести к созданию травмоопасной или аварийной ситуации. Анализ публикаций и формулировка цели исследований. Многочисленные исследования доказывают важность профессиональной интеграции лиц с ограниченными возможностями в решении социально-экономических вопросов. Повышение уровня безопасности труда является эффективным рычагом в решении этого вопроса. Цель статьи заключается в анализе вопроса надежности в контексте обеспечения безопасности лиц с ограниченными возможностями в условиях предприятия. Результаты. Анализ факторов, которые приводят к повышению вероятности выполнения ошибочных действий или принятия решения, следствием чего может быть несчастный случай, авария или иное нежелательное событие, является важным в решении вопроса организации безопасного пребывания лиц с устойчивыми проблемами в состоянии здоровья на предприятии. В статье проанализированы понятия надежности работника с инвалидностью и безотказности в его работе, а также определены пути по оценке ограничений работоспособности работника, которые непосредственно влияют на уровень безопасности труда., Постановка проблеми. Проблема реалізації конституційних положень тісно пов‘язана із вирішенням низки соціально-економічних питань у нашій країні, що є особливо важливим для осіб із інвалідністю. Зростання чисельності осіб із стійкими вадами здоров‘я внаслідок збройних конфліктів, зростання рівня захворюваності й т.і. вимагає від суспільства розробки та реалізації дієвих механізмів щодо підвищення рівня їх соціалізації та професійної інтеграції. Основним напрямом у вирішенні цього питання є сприяння трудовій зайнятості осіб із інвалідністю, що не лише дозволяє забезпечити економічну незалежність людини, але й стимулює розвиток суспільних відносин та соціальної інтеграції цієї категорії осіб. Однак працевлаштування особи із інвалідністю на робоче місце потребує вирішення низки питань, пов‘язаних із оцінкою рівня його працездатності та здатності виконувати трудову діяльність із дотриманням вимог охорони праці. Показник надійності роботи працівника із інвалідністю може розглядатися як характеристика безпечності й ефективності його роботи. Поняття надійності у контексті виконання професійної діяльності працівника із інвалідністю включає в себе як показники, які характеризують його здатність виконувати певні виробничі завдання, так і здатність дотримуватися вимог особистісної та колективної безпеки, що містяться в інструкції з охорони праці, та не здійснювати помилкових дій, що можуть призвести до створення травмонебезпечної чи аварійної ситуації. Аналіз публікацій та формулювання мети досліджень. Чисельні дослідження доводять важливість професійної інтеграції осіб із інвалідністю у вирішенні соціально-економічних питань. Підвищення рівня безпеки праці є ефективним важелем у вирішенні цього питання. Мета статті полягає у аналізі питання надійності у контексті забезпечення безпеки осіб із інвалідністю в умовах підприємства. Результати. Аналіз факторів, які призводять до підвищення ймовірності виконання помилкових дій чи прийняття рішення, наслідком чого може бути нещасний випадок, аварій чи інша небажана подія, є важливим у вирішенні питання організації безпечного перебування осіб із стійкими вадами у стані здоров‘я на підприємстві. У статті проаналізовані поняття надійності працівника із інвалідністю та безвідмовності у його роботі, а також визначені шляхи щодо оцінки обмежень працездатності працівника, які безпосередньо впливають на рівень безпеки праці.

Приведены данные, показывающие целесообразность использования закалки стали 10Г2ФБ в воде, в том числе из межкритического интервала температур (МКИТ), в качестве заключительной обработки. Это позволяет в небольших сечениях (до25 мм) получить механические свойства, соответствующие их уровню у среднеуглеродистых сталей после улучшения. При этом сокращаются энергозатраты на термообработку. Установлено, что изотермическая закалка стали 10Г2ФБ может быть альтернативным способом улучшения, которое иногда проводится для этой стали с целью получения хорошего сочетания механических свойств. Приведены данные, показывающие целесообразность использования стали 10Г2ФБ в качестве цементуемой, у которой после науглероживания, закалки и низкого отпуска существенно повышается абразивная износостойкость, Data showing the practicability of using quenching of 10G2FB steel in water, including from inter-critical temperature interval (ICTI), as a final treatment are presented. This makes it possible to obtain mechanical properties in small sections (up to25 mm) corresponding to their level for mildly-carbon steels after improvement. At the same time, energy spending for heat treatment are reduced. It is established that isothermal quenching of 10G2FB steel can be an alternative improvement method, which is sometimes carried out for this steel in order to obtain a good combination of mechanical properties. Data are presented showing the practicability of using 10G2FB steel as cemented, which after carburization, quenching and low tempering significantly increases abrasive wear resistance

Постановка проблемы. Качество атмосферного воздуха на примагистральных территориях обусловлива-ется уровнями ингредиентно-параметрического загрязнения, на рост которых влияют как параметры транспортного потока, так и факторы окружающей среды. Химические вещества, попадающие в воздух примагистральных территорий, негативно влияют на здоровье жителей селитебной зоны. Поэтому вопрос анализа влияния ингредиентно-параметрического загрязнения автотранспортных потоков на окружающую среду и разработка эффективной системы принятия решений по защите атмосферного воздуха примагистральных территорий являются актуальными. Анализ публикаций и формулирование цели исследований. Принятие решений по защите селитебной зоны должно базироваться на урбанистических, логистических и экологических предпосылках и формировать эффективную систему управления защиты окружающей среды. Также система принятия решений защиты селитебной зоны от ингредиентно-параметрического загрязнения должна базироваться на результатах оценки риска для окружающей среды от воздействия автомобильных дорог (Environmental Risk), который вклю-чает в себя как риск для здоровья человека (Human Health Risk), так и экологический риск (Ecological Risk). Использование результатов этой оценки позволит осуществлять эффективное управление безопасностью окружающей среды и разрабатывать действенные технологии по ее защите. Результаты. Применение максиминного критерия при принятии управленческих решений по защите окружающей среды от ингредиентно-параметрического загрязнения автомобильной дороги является оправданным, поскольку существенно снижается величина риска ошибочных действий., Постановка проблеми. Якість атмосферного повітря на примагістральних територіях обумовлюється рівня-ми інгредієнтно-параметричного забруднення, на зростання яких впливають як параметри транспортного потоку, так і фактори навколишнього середовища. Хімічні речовини, що потрапляють в повітря примагістральних територій, негативно впливають на здоров’я мешканців сельбищної зони. Тому питання аналізу впливу інгредієнтно-параметричного забруднення автотранспортних потоків на навколишнє середовище та розробка ефективної системи прийняття рішень по захисту атмосферного повітря примагістральних територій є актуальним. Аналіз публікацій та формулювання мети досліджень. Прийняття рішень стосовно захисту сельбищної зони має базуватися на урбаністичних, логістичних та екологічних передумовах та формувати ефективну систему управління захистом навколишнього середовища. Також система прийняття рішень захисту сельбищної зони від інгредієнтно-параметричного забруднення має базуватися на результатах оцінки ризику для навколишнього середовища від впливу автомобільних доріг (Environmental Risk), який включає в себе як ризик для здоров’я людини (Human Health Risk), так й екологічний ризик (Ecological Risk). Використання результатів цієї оцінки дозволить здійснювати ефективне управління безпекою навколишнього середовища та розробляти дієві технології його захисту. Результати. Застосування максимінного критерію при прийнятті управлінських рішень по захисту навколишнього середови-ща від інгредієнтно-параметричного забруднення автомобільної дороги є виправданим, оскільки суттєво зменшується вели-чину ризику помилкових дій., Problem statement. The quality of atmospheric air on territories, which are situated near to the highways depends on the levels of ingredient and parametric pollution, the growth of which depends on both traffic flow parameters and environmental factors. Chemicals, which get into the air of the territories, which are situated near to the highways, negatively affect on the health of inhabitants of dwelling zones. So the issue of analysis of the impact of ingredient and parametric pollution of automobile flows on the environment and development an effective system of decision-making on protection of the atmospheric air of the territories, which are situated near to the highways, is relevant. Analysis of publications and statement of purpose of research. Decisions on protection of dwelling zones should be based on urban, logistic and environmental conditions and to form effective control system of environmental protection. Also, the decision-making system for the protection of dwelling zones from the ingredient and parametric pollution should be based on the results of the risk assessment to the environment from the impact of highways (Environmental Risk), which involves the risk for human health (Human Health Risk) and environmental risk (Ecological Risk). Using the results of this assessment will allow to implement the effective security control of environment and to develop effective techniques for its protection. Results. The use of a maximin criterion in management decisions for the protection of the environment from the ingredient and parametric pollution from the highway is justified because the magnitude of the risk of erroneous actions is significantly decreases.

Розглянута задача підвищення точності інтегрованої інерціальної системи орієнтаціі з оптичним датчиком горизонту. Порівнюється точність такої системи та інтегрованої інерціально-супутникової системи. Отримані умови доцільності застосування оптичних датчиків горизонту в інтегрованій системі., Рассмотрена задача повышения точности интегрированной инерциальной системы ориентации с оптическим датчиком горизонта. Сравнивается точность такой системы и интегрированной инерциально-спутниковой системы. Получены условия целесообразности применения оптических датчиков горизонта в интегрированной системе., Accuracy increasing of integrated inertial orientation system with optical horizon sensor is showed. The accuracy of such system and integrated inertial-satellite system is compered. Conditions of optical horizon sensors application expediency in integrated system are obtained.

Мета: Розробка та клінічна апробація ефективної технології суміщення мультимодальних зображень та використання додаткових методів нейровізуалізації з метою диференційної діагностики, розрахунку координат та траєкторії проведення стереотаксичної біопсії (СТБ), обчислення оптимальної «таргетної» ділянки вогнища, підвищення діагностичної інформативності СТБ.Матеріали і методи. В дослідження включені 339 хворих з вогнищевим ураженням головного мозку. Стереотаксичні втручання проводили з використанням стереотаксичної системи CRW Radionics з програмним забезпеченням StereoFusion, StereoPlan (Radionics) для розрахунку координат. Статистичний аналіз отриманих даних проведений з використанням непараметричних методів.Результати. Передопераційне планування СТБ проводили шляхом накладання (суміщення) зображень, одержаних під час проведення магніторезонансної (МРТ) та мультиспіральної комп’ютерної (МСКТ) томографії для максимальної інформативності діагностики. У 282 (83,2) хворих (група А) здійснене зіставлення зображень МРТ – МСКТ, у 57 (16,8%) хворих (група Б) — зіставлення мультимодальних зображень (емісійна комп’ютерна томографія, МР-спектроскопія та МСКТ-перфузія).Висновки. Оптимальний діагностичний алгоритм хворих до операції має включати стандартні МСКТ і МРТ з контрастним підсиленням, МР-спектроскопію, емісійну томографію та перфузійну комп’ютерну томографію.Застосування мультимодальної технології сприяло підвищенню діагностичної інформативності СТБ за вогнищевого ураження головного мозку., Цель. Разработка и клиническая апробация эффективной технологии совмещения мультимодальных изображений и использования дополнительных методов нейровизуализации в целях дифференциальной диагностики, расчета координат и траектории стереотаксической биопсии (СТБ), вычисления оптимального «таргетного» участка очага, повышение диагностической информативности СТБ.Материалы и методы. В исследование включены 339 больных с очаговым поражением головного мозга. Стереотаксические вмешательства проводили с использованием стереотаксической системы CRW Radionics с программным обеспечением StereoFusion, StereoPlan (Radionics) для расчета координат. Статистический анализ полученных данных проведен с использованием непараметрических методов.Результаты. Планирование СТБ до операции проводили путем наложения (совмещения) МСКТ- и МРТ-изображений для максимальной информативности диагностики. МРТ – МСКТ сопоставление изображений использовано у 282 (83,2%) больных (группа А), сопоставление мультимодальных изображений (эмиссионная компьютерная томография, МР-спектроскопия и МСКТ-перфузия) — у 57 (16,8%) (группа Б).Выводы. Оптимальный диагностический алгоритм должен включать стандартные МСКТ и МРТ методы с контрастным усилением, МР-спектроскопию, эмиссионную томографию и перфузионную компьютерную томографию.Применение мультимодальной технологии способствовало повышению диагностической информативности СТБ при очаговых поражениях головного мозга., Purpose. Developing and clinical testing of effective technology of multimodal images combining and use of additional neuroimaging methods for differentiated diagnostics, coordinates determination and trajectories for stereotactic biopsy (STB), optimal target zone, STB diagnostic informative increasing.Materials and methods. 339 patients with focal brain lesions were included in our study. Stereotactic intervention was performed using stereotactic system CRW Radionics with software StereoFusion, StereoPlan (Radionics) for coordinates calculation. Statistical analysis of the data was performed using nonparametric methods.Results. STB planning before operation was done by MSCT and MRI fusion for maximum information content of diagnostics. MRI and MSCT images fusion was done in 282 (83.2%) cases (group A), multi-modal images comparison (emission computed tomography, MRI-spectroscopy and MSCT-perfusion) — in 57 (16.8%) patients (group B).Conclusions. Optimal diagnostic algorithm should include standard MSCT and MRI with contrast enhancement, MR-spectroscopy, emission tomography and computed tomography perfusion. Multimodal technology improved STB diagnostic informative at focal brain lesion.

Вступ. Висвітлені результати використання сучасних методів лікування злоякісних ембріональних пухлин головного мозку (ГМ) — супратенторіальних примітивних нейроектодермальних пухлин (сПНЕП) у дітей.Матеріали і методи. Проведений ретроспективний аналіз результатів лікування 73 дітей з приводу сПНЕП ГМ за період 1995–2011 рр. Застосовували методику комбінованого лікування — хірургія, променева терапія та хіміотерапія.Результати. Результати дослідження свідчать про необхідність застосування за наявності цих злоякісних пухлин агресивної лікувальної тактики. Післяопераційна смертність становила 5,5%, показники виживання у середньому 31,2 міс. Радикальність операції, використання променевої терапії та хіміотерапії позитивно впливають на показники загального, безрецидивного виживання та якість життя пацієнтів.Висновки. Вік хворих старше 3 років, у яких, згідно з протоколами лікування сПНЕП, можна використовувати променеву терапію, а також комплексний підхід у лікуванні є позитивними факторами прогнозу виживання та покращення якості життя., Вступление. Приведены результаты применения современных методов лечения злокачественных эмбриональных опухолей головного мозга (ГМ) —супратенториальных примитивных нейроэктодермальных опухолей (сПНЭО) у детей.Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ результатов лечения 73 детей по поводу сПНЭО ГМ за период 1995–2011 гг. Применяли методику комбинированного лечения — хирургия, лучевая терапия и химиотерапия.Результаты. Результаты исследования свидетельствуют о необходимости применения при таких злокачественных опухолях агрессивной лечебной тактики. Послеоперационная смертность составила 5,5%, показатели выживаемости в среднем 31,2 мес. Радикальность операции, использование лучевой терапии и химиотерапии позитивно влияют на показатели общей, безрецидивной выживаемости и качество жизни пациентов.Выводы. Возраст больных старше 3 лет, у которых в соответствии с протоколами лечения сПНЭО возможно использование лучевой терапии, а также комплексный подход в лечении являются позитивными факторами прогноза выживаемости и улучшения качества жизни., Introduction. The results of use of modern methods of treatment of malignant embryonic brain tumors — supratentorial primitive neuroectodermal tumors (sPNET) are given.Materials and methods. The retrospective analysis of treatment results of 73 children with primitive brain sPNET in a period 1995–2011 was done. Combined methods of treatment were used — surgery, radiotherapy and chemotherapy.Results. The study results demonstrate the need for aggressive therapy at such malignant tumors. After surgery death rate was 5.5%, survival rate in average — 31.2 months. Surgery radicalism, application of radiotherapy and chemotherapy affect the survival rate and quality of life of the patient.Conclusion. Patients older than 3 years at whom according to treatment protocols at sPNEO radiotherapy can be used, as well as a comprehensive approach to treatment are positive predictors of survival and quality of life.

Анотація, Hybrid neural networks based on the idea of combining spiking neural networks and the principles of fuzzy logic are considered. The architecture of self-learning fuzzy spiking neural network based on discrete second-order critically damped response units is proposed. It is proposed to define a spiking neural network in terms of apparatus of classical automatic control theory based on the Laplace transform and z-transform. It is shown that a spiking neural network is a pulse-position threshold detection system based on second-order damped response units. Such kind of description allows using it as an analog-digital system in technical problems solving. The output layer takes firing times of spikes arriving from the second layer, and either performs fuzzy partitioning of the input patterns using probabilistic approach.

В огляді літератури наведені дані про молекулярно-генетичні зміни при пухлинах головного мозку у дорослих і дітей, які діагностують найчастіше. Результати опублікованих даних свідчать про значну гетерогенність зазначених змін залежно від типу пухлини, періоду дослідження та віку хворих. Виявлення домінуючої молекулярної перебудови у конкретного пацієнта на певному етапі онкогенезу сприяє індивідуалізації вибору та підвищення ефективності лікування шляхом визначення пріоритетних потенційних мішеней для таргетного диференційованого впливу., В обзоре литературы приведены данные о молекулярно-генетических изменениях при опухолях головного мозга у взрослых и детей, которые диагностируют чаще всего. Результаты опубликованных данных свидетельствуют о значительной гетерогенности и различиях указанных изменений в зависимости от типа опухоли, периода исследования и возраста больных. Выявление доминирующей молекулярной перестройки у конкретного пациента на определенном этапе онкогенеза способствует индивидуализации выбора и повышению эффективности лечения путем определения приоритетных потенциальных мишеней для таргетного дифференцированного влияния., The literature review describes molecular-genetic changes in adults and children’s brain tumors which are diagnosed most often. The results of the published data show considerable heterogeneity and differences of these changes depending on the type of a tumor, period of research, and the age of patients. Identification of dominant molecular rearrangements in a particular patient at a certain stage of carcinogenesis helps customize the selection and enhance the effect of treatment by determining the priority of potential targets for differentiated influence.

No abstract., Без аннотации., Без анотації.

The peculiarities of anterior semicircular of the arterial circle of Willis saccular aneurysms’ topography in comparison with variants of path, branching and cerebral vessels anastomosing based on results of anatomic and angiographical investigation are presented. These datas could be used by neurosurgeons for determination of approach, methods and surgical management in patients with saccular aneurysms of this region., Раcсмотрены особенности топографии артериальных аневризм переднего полукруга артериального круга большого мозга в сопоставлении с вариантами хода, ветвления и анастомозирования его сосудов на основе сравнения результатов анатомических и ангиографических исследований. Полученные данные могут быть использованы нейрохирургами при определении тактики и метода операции по поводу артериальной аневризмы головного мозга., Розглянуті особливості топографії артеріальних аневризм (АА) переднього півкола артеріального кола великого мозку (АКВМ) у співставленні з варіантами ходу, розгалуження та анастомозування його судин на основі порівняння результатів анатомічних та ангіографічних досліджень. Отримані дані можуть бути використані нейрохірургами під час визначення тактики та методу оперативного втручання з приводу АА головного мозку.

Peculiarities of sub-supratentorial meningiomas microtopography were studied. The stages of tumor removal were outlined. Advantages and disadvantages of these approaches were considered., Изучены анатомо-тографические особенности различных вариантов менингиомы намета мозжечка суб-супратенториальной локализации. Для каждого анатомо-топографического варианта рассмотрены, Вивчені анатомо-топографічні особливості різних варіантів менінгіоми намету мозочка суб-супратенторіальної локалізації. Для кожного анатомо-топографічного варіанта розглянуті адекватні хірургічні доступи, їх переваги та недоліки.

Без анотації., The morphological and immunohystochemical researches of 83 tumours of 44 patients with neurofibromatosis 1 were carried out. In such patients more often have neurofibromas, plexiform neurofibromas, neurinoma, optic nerves gliomas, fibromas with activation of different tissues. Proliferations consist of Schwann cells, fibroblasts, fibers and other connective tissue elements in different proportions. Authentic diagnostic evaluation of hystobiological features of tumors only at careful clinicomorphological comparison is possible., Проведены морфологические и иммуногистохимические исследования 83 опухолей, удаленных у 44 больных нейрофиброматозом 1-го типа. Наиболее часто диагностируют нейрофиброму, плексиформную нейрофиброму, невриному, глиому зрительного нерва, фиброму с активацией разных тканевых ростков. При этом пролифераты в разных соотношениях включают шванновские клетки, фибробласты, волокна и другие соединительнотканные элементы. Достоверная диагностическая оценка гистобиологических особенностей опухолей возможна лишь при тщательном клинико-морфологическом сопоставлении..

During 25 years in the clinic 37 patients with neurofibromatosis type 2 (NF2), including 17 men and 20 women were observed. Average age of patients was 23 years. 80 % of patients had been diagnosed bilaterial acoustic neurinoma, for 15 % - unilateral one, at 5 % - multiple tumors of brain and spinal cord. Neurinomas of craniocerebral nerves, except acoustical, were revealed in 8 % of patients, and a neurinomas of spinal nerves - in 11 %. In 33 % of NF2 patients neurinomas were combined with meningiomas, and in 8 — meningiomas were multiple. The surgery material was researched morphologically. On histological structure there were mainly neurinomas (36) and meningiomas (16). Among last — mainly fibroblastic (10) and mixed — fibrobplastic and angiomatose components (4). Neurofibromas occurred only in 4 cases. Some structural features of neurinoma’s structure at NF2 in young patients were revealed: increased fibril formation, attributes of sclerosis and a hyalinosis of vessel wall that predetermines technical difficulties in removing of such tumors and high risk of intraoperative bleeding. In the investigated cases proliferative potential of neurinomas in NF2 patients is low, that is evidence of an opportunity of dynamic observation of young patients with neuro­fibromatosis. Some morphological and proliferative correlations between hypodermic tumors with intracranial and spinal tumors were found., В течение 25 лет в клинике наблюдались 37 пациентов с нейрофиброматозом 2-го типа (НФ2), в т.ч. 17 мужчин и 20 женщин, в возрасте от 3 до 44 лет, в среднем 23 года. У 80% пациентов диагностированы двусторонние акустические невриномы, у 15% — односторонняя акустическая невринома, у 5% — множественные опухоли головного и спинного мозга. Невринома черепных нервов, кроме преддверно-улиткового нерва, выявлена у 8% пациентов, спинномозговых нервов — у 11%. У 33% больных с НФ2 невриномы сочетались с менингиомами, у 8 из них — менингиомы были множественными. Проведено морфологическое исследование операционного материала. По гистологическому строению преобладали невриномы (в 36 наблюдениях) и менингиомы (16), преимущественно фибробластические (в 10) и смешанной структуры — с фибробластическим и ангиоматозным компонентом (у 4). Нейрофиброма выявлена у 4 больных. Установлены структурные особенности строения неврином при НФ2: у пациентов молодого возраста — повышенное фибриллобразование, признаки склероза и гиалиноза стенки сосудов, что предопределяет технические трудности при удалении таких опухолей и повышенный риск возникновения интраоперационного кровотечения. Пролиферативный потенциал неврином у больных с НФ2 низкий, что свидетельствует о возможности динамического наблюдения за пациентами молодого возраста с нейрофиброматозом. Установлены морфологические и пролиферативные коррелятивные связи между подкожными, внутричерепными и спинномозговыми опухолями., Протягом 25 років в клініці спостерігали 37 пацієнтів з нейрофіброматозом 2-го типу (НФ2), з них 17 чоловіків і 20 жінок, віком від 3 до 44 років, у середньому 23 роки. У 80% пацієнтів діагностовані двобічні акустичні невриноми (АН), у 15% — однобічна АН, у 5% — численні пухлини головного та спинного мозку. Невриноми інших черепних нервів, крім присінково-завиткового нерва, виявлені у 8% пацієнтів, невриноми спинномозкових нервів — в 11% пацієнтів. У 33% хворих на НФ2 невриноми поєднувалися з менінгіомами, причому у 8 з них менінгіоми були численні. Проведене морфологічне дослідження операційного матеріалу (62 пухлин у 37 хворих). За гістологічною будовою переважали невриноми (у 36 спостереженнях) та менінгіоми (у 16), переважно фібробластичні (у 10) або змішаної структури — з фібробластичними та ангіоматозними компонентами (у 4). Нейрофіброма виявлена у 4 спостереженнях. Встановлені деякі особливості будови неврином при НФ2: у пацієнтів молодого віку виявлені підвищення фібрилоутворення, ознаки склерозу та гіалінозу стінки судин, що зумовлювало технічні труднощі під час видалення такої пухлини та підвищений ризик виникнення інтраопераційної кровотечі. Проліферативний потенціал неврином у хворих на НФ2 низький. Це свідчило про можливість динамічного спостереження за пацієнтами молодого віку з нейрофіброматозом. Встановлені морфологічні та проліферативні корелятивні зв’язки між підшкірними та внутрішньочерепними і спинномозковими пухлинами.