The global aging of the population leads to a significant increase in the demographic burden on society, puts a heavy burden on the economy and causes significant structural changes in the sphere of social security. Therefore, the problem of maintaining the health of women in peri- and post-menopause becomes extremely important for public health and health. It is in this period that a number of somatic and mental diseases appear that significantly affect the quality and overall life span of a woman. Inevitably, menopausal manifestations is a change in hormone levels that causes various symptoms, including vasomotor disorders, bone density, hair loss, decreased sexual interest and mood, etc. Therefore, the development of therapeutic and rehabilitative programs for women of menopausal age, based on pathogenetically substantiated complex treatment. Among other things, patients in the phase of the menopausal transition need to take into account several principal provisions:– Clinical deficiency of sex hormones (estrogens, progesterone and testosterone) in women is an indication for the appointment of menopausal hormone therapy (MHT) with appropriate hormones. This should be done as soon as possible (during the menopausal transition) and personified – taking into account the individual characteristics of patients. The purpose of MHT should correspond to the symptomatology and goals of the prevention of various diseases, as well as the history, research results, preferences and expectations of women.– Women who need correction of the symptoms of menopause and adequate control of the endometrium, should be prescribed a combination of estrogen and gestogen. In the presence of risk factors for hyperproliferation, the best choice is the combination of estrogen and progestogens with antiproliferative activity, for example levonorgestrel, which can be prescribed both in combination menopausal therapy and in the form of an intrauterine system with this gestogen.– A special category is patients who have clinical manifestations of androgen deficiency in the clinical situation, in addition to the characteristic symptoms of estrogen deficiency. In such patients, preference should be given to the drug containing levonorgestrel, which has residual androgenic activity, provides adequate control of the endometrium and has additional advantages with regard to the prevention of osteoporosis, premature ovarian failure and cognitive decline., Глобальное старение населения приводит к существенному увеличению демографической нагрузки на общество, ложится тяжелым бременем на экономику и вызывает значительные структурные изменения в сфере социального обеспечения. Поэтому проблема сохранения здоровья женщин в пери- и постменопаузе становится чрезвычайно актуальной для общественного здоровья и здравоохранения. Именно в этом периоде отмечается появление целого ряда соматических и психических заболеваний, которые существенно сказываются на качестве и общей продолжительности жизни женщины. Неизбежны и климактерические проявления – изменение уровней гормонов, которое вызывает различные симптомы, включая вазомоторные нарушения, уменьшение плотности костной ткани, выпадение волос, снижение сексуального интереса и настроения и др. Поэтому особое значение имеет разработка терапевтических и реабилитационных программ для женщин климактерического возраста с опорой на патогенетически обоснованное комплексное лечение. Среди прочего, пациенткам в фазе менопаузального перехода нужно учитывать несколько принципиальных положений:– Клинический дефицит половых гормонов (эстрогенов, прогестерона и тестостерона) у женщин является показанием для назначения им менопаузальной гормональной терапии (МГТ) соответствующими гормонами. Делать это следует как можно раньше (в период менопаузального перехода) и персонифицированно – с учетом индивидуальных особенностей пациенток. Назначение МГТ должно соответствовать симптоматике и целям профилактики различных заболеваний, так же, как и данным анамнеза, результатам исследований, предпочтениям и ожиданиям женщины.– Женщинам, которые нуждаются в коррекции симптомов менопаузы и адекватном контроле эндометрия, следует назначать комбинацию эстрогена и гестагена. При наличии факторов риска гиперпролиферации оптимальным выбором является комбинация эстрогена и гестагенов с антипролиферативной активностью, например, левоноргестрела, который может быть назначен как в составе комбинированной менопаузальной терапии, так и в форме внутриматочной системы с этим гестагеном.– Особую категорию представляют собой пациентки, у которых в клинической ситуации, кроме характерных симптомов эстрогенодефицита, наблюдаются клинические проявления дефицита андрогенов. У таких пациенток предпочтение следует отдавать препарату, содержащему в своем составе левоноргестрел, который обладает остаточной андрогенной активностью, обеспечивает адекватный контроль эндометрия и имеет дополнительные преимущества в отношении профилактики остеопороза, преждевременной недостаточности яичников и снижения когнитивных функций., Глобальне старіння населення призводить до істотного збільшення демографічного навантаження на суспільство, що лягає великим тягарем на економіку і викликає значні структурні зміни в сфері соціального забезпечення. Тому проблема збереження здоров’я жінок у пери- та постменопаузі стає надзвичайно актуальною для громадського здоров’я та охорони здоров’я. Саме в цьому періоді відзначається поява цілої низки соматичних і психічних захворювань, які суттєво позначаються на якості та загальній тривалості життя жінки. Неминучими є і клімактеричні прояви – зміна рівнів гормонів, що викликає різні симптоми, включаючи вазомоторні порушення, зменшення щільності кісткової тканини, випадіння волосся, зниження сексуального інтересу і настрою та ін. Тому особливе значення має розробка терапевтичних і реабілітаційних програм для жінок клімактеричного віку з опорою на патогенетично обґрунтоване комплексне лікування. Серед іншого, пацієнткам у фазі менопаузального переходу потрібно враховувати декілька принципових положень:– Клінічний дефіцит статевих гормонів (естрогенів, прогестерону і тестостерону) в жінок є показанням для призначення їм менопаузальної гормональної терапії (МГТ) відповідними гормонами. Робити це слід якомога раніше (в період менопаузального переходу) і персоніфіковано – з урахуванням індивідуальних особливостей пацієнток. Призначення МГТ має відповідати симптоматиці і цілям профілактики різних захворювань, так само, як і даним анамнезу, результатам досліджень, уподобанням і очікуванням жінки.– Для жінок, які потребують корекції симптомів менопаузи і адекватного контролю ендометрія, слід призначати комбінацію естрогену та гестагену. За наявності факторів ризику гіперпроліферації оптимальним вибором є комбінація естрогену та гестагенів із антипроліферативною активністю, наприклад, левоноргестрелу, який може бути призначений як у складі комбінованої менопаузальної терапії, так і в формі внутрішньоматкової системи з цим гестагеном.– Особливу категорію являють собою пацієнтки, в яких у клінічній ситуації, крім характерних симптомів естрогенодефіциту, спостерігаються клінічні прояви дефіциту андрогенів. В таких пацієнток перевагу слід віддавати препарату, що містить у своєму складі левоноргестрел, який має залишкову андрогенну активність, забезпечує адекватний контроль ендометрія і має додаткові переваги щодо профілактики остеопорозу, передчасної недостатності яєчників і зниження когнітивних функцій.