Search

У статті проаналізовано дефініційно-класифікаційні тенденції розгляду поняття «евфемізм». Зокрема, увагу зосереджено на структуризації феномену та визначення основних функції вживання даного мовно-лінгвістичного явища. Автор виокремлює причини, які стають на заваді до створення єдиної класифікаційної бази та загалом уніфікованого поняття «евфемізм». Також у статті наводиться обґрунтування приналежності евфемізмів до розряду мовних універсалій. При цьому зазначається зв’язок евфемістичного лексичного запасу з іншими шарами мови і вплив даного зв’язку на проблематику визначення поняття «евфемізм». In the article, the definition and classification tendencies of the “euphemism” concept are taken into consideration. In the study of any linguistic concept, the creation of a theoretical and methodological basis is of fundamental importance. This basis can be used for a deeper analysis of the phenomenon itself, as well as for the comparative analysis of the notion with regard to other linguistic elements. However, if it is a challenge just to define the phenomenon, then further studies — at horizontal and vertical levels, synchronously or diachronically — will cause significant difficulties. The main problem of euphemism definition lies in the fact that this phenomenon is a multi-functional and multi-structural element. It can be represented in different forms, for instance, words or word-combinations. A single euphemistic construction can be considered as a part of another group of the language vocabulary. In the article, the main highlight is devoted to the English euphemistic constructions, but the author also mentions the connection of euphemism realization in different languages. This feature allows considering euphemism a language universal. Since the article substantiates the euphemisms’ being a linguistic universal, the author also mentions about the connection between the euphemistic vocabulary and other language layers. The article highlights the impact of such a connection on the problem of defining the term “euphemism”. The article is focused on structuring the phenomenon and determining the main functions of the euphemisms’ use. Among the characteristic features of euphemisms, there is the replacement of direct nomination as a result of a historically and socially motivated ban on its use, as well as the presence of authorial self-censorship, if the use of a direct name contradicts the pragmatic intentions of the addressee. The use of euphemisms allows a speaker (a so-called owner of the message) to avoid focusing on the negative sides of the information, to change the communicative situation and make it advantageous and beneficial for the addressee, to manipulate and to form the response of the massage’s recipients. The author identifies the reasons that hinder the creation of a unified classification base and generally unified concept of "euphemism". Moreover, the author states that euphemisms as a linguistic universal are an integral part of a language system (English as well). Their peculiarities are manifested in the daily language, both its written and spoken forms, that is, this linguistic phenomenon is a clear example of the two-way interaction of the social development processes and the people’s worldview principles.

В статті аналізуються особливості та шляхи імплікації категорії негації в англомовному дискурсі. Вона спрямований на опис різних аспектів сентенційного заперечення, а також має на меті проілюструвати різні засоби імпліцитного вираження заперечень в англійській мові. В данной работе анализируются особенности и пути выражения отрицания на разных языковых уровнях. Особое внимание сосредоточено на импликации категории негации в англоязычном дискурсе. В работе дано описание различных аспектов сентенциального возражения, а также проиллюстрировано различные средства имплицитного выражения возражений в английском This paper analyzes the features and ways of expressing negation at different language levels. Particular attention is focused on the implication of the category of negation in English discourse. The paper describes the various aspects of sentential negation and illustrates the various means of implicit expression of in negation English.

Апробація даної роботи була здійснена на ІV Міжнародній науково-практичній конференції “DYNAMICS OF THE DEVELOPMENT OF WORLD SCIENCE” у Ванкувері, Канада. Мета: полягає в дослідженні шляхів імплікації категорії негації в англомовному дискурсі на різних мовних рівнях: лексичному, граматичному та морфемному. Теоретичне значення: В даній роботі аналізуються особливості та шляхи вираження заперечення на різних мовних рівнях. Особлива увага зосереджена на імплікації категорії негації в англомовному дискурсі. В роботі подано опис різних аспектів сентенційного заперечення, а також проілюстровано різні засоби імпліцитного вираження заперечень в англійській мові. Цель: заключается в исследовании путей импликации категории негации в англоязычном дискурсе на разных языковых уровнях: лексическом, грамматическом и морфемном. Теоретическое значение: В данной работе анализируются особенности и пути выражения отрицания на разных языковых уровнях. Особое внимание сосредоточено на импликации категории негации в англоязычном дискурсе. В работе дано описание различных аспектов сентенциального возражения, а также проиллюстрировано различные средства имплицитного выражения возражений в английском языке. Goal: to explore the ways of implication of the category of negation in English discourse at different linguistic levels: lexical, grammatical and morphemic Theoretical meaning: This paper analyzes the features and ways of expressing negation at different language levels. Particular attention is focused on the implication of the category of negation in English discourse. The paper describes the various aspects of sentential negation and illustrates the various means of implicit expression of in negation English.

Мета: Метою нашого дослідження є визначення основних способів реалізації евфемізмів у процесі перекладу та викладання дисциплін, пов’язаних з вивченням іноземної мови, що базується на матеріалах синхронічно-діахронічного аналізу евфемізаційних процесів в англомовному медійному дискурсі. Теоретичне значення: Теоретичне значення дослідження полягає у структуруванні наявних знань та уявлень про евфемізаційні процеси шляхом зіставного аналізу концептуальних підходів до визначення поняття «евфемізм» та його класифікації. Завдяки отриманим результатам було обрано релевантні методи перекладу евфемістичних елементів з англійської мови українською з урахуванням основних перекладацьких принципів і норм. При цьому було розглянуто ключові шляхи використання евфемізмів під час занять з вивчення англійської мови (релевантні для фахових та нефахових дисциплін). Цель: Целью исследования является определение основных способов реализации эвфемизмов в процессе перевода и преподавания дисциплин, связанных с изучением иностранного языка,, на материалах синхронично-диахноничного анализа эвфемизационных процессов в англоязычном медийном дискурсе. Теоретическое значение: Теоретическое значение исследования заключается в структурировании имеющихся знаний и представлений об эвфемизационных процессах путем сопоставительного анализа концептуальных подходов к определению понятия «эвфемизм» и его классификации. Благодаря полученным результатам были выбраны релевантные методы перевода эвфемистической элементов с английского языка на украинский с учетом основных переводческих принципов и норм. При этом были рассмотрены ключевые пути использования эвфемизмов во время занятий по изучению английского языка (релевантные для профессиональных и непрофессиональных дисциплин). Goal: The purpose of the study is to identify the main ways of using euphemisms in the process of translation and teaching subjects related to the study of a foreign language. It is based on the material of synchronic-diachronic analysis of euphemistic processes in English-language media discourse. Theoretical meaning: The theoretical significance of the study is connected with the structuring of existing knowledge and ideas about euphemistic processes. It is achieved through a comparative analysis of conceptual approaches to defining the concept of "euphemism" and its classification. Thanks to the achieved results, the relevant methods of translation of euphemistic elements from English into Ukrainian were chosen, taking into account the basic translation principles and norms. Besides, key ways of using euphemisms during English language studies (relevant to professional and non-professional disciplines) were considered.

The problem of finding out cross-lingual lexical equivalents seems to be topical in the aspect of its correlation with the problem of defining lingual and linguistic universals, conceptual / extra-linguistic categories, fundamental / basic concepts, universals of culture, scientific universals, universals of language of science, and therefore scientific universals in linguistics. The purpose of the study is to find out cross-lingual lexical equivalents which represent stepby-step logical-conceptual transformation of one of the scientific universals in Slavic languages. The object of the study is logical-conceptual transformation of the philosophical and scientific universal «structure and elements» according to two levels of its gradation. The subject of the study is terms-representatives of logical-philosophical transformation of the scientific universal «structure and elements» in various Slavonic languages. The results of the study indicate that such universals can be formulated in different way and accordingly they can be represented differently in certain terms at different organization levels and in different areas of application. Let us trace the transformation of logical-conceptual universal «structure and elements» into a general scientific universal «science and its fields», later in special scientific (linguistic) universal «science of language and its subdivisions» ↓ «science of term and its branches» and further at the level of cross-lingual lexical equivalents into proper linguistic universals represented by relevant terms in various Slavonic languages. Cross-lingual equivalents are categorized according to models due to correlation of national and international components. The practical significance of the study is determined by application of logical-conceptual analysis of scientific and, consequently, conceptual-terminological universals in practice of compiling multilingual terminological dictionaries. Conclusions. The logical-conceptual transformation of scientific universals at the linguistic level of representation raises the problems оf correlation of international — national — hybrid terms, internationalization — nationalization / de-nationalization of terminological units in the aspect of revealing their typological varieties in comparable languages, finding out terminological equivalence, synonymy, doubletness, variability, and, consequently, normalization of the linguistic form of expression and harmonization of their meaning., Проблема межъязыковых лексических соответствий является актуальной в аспекте ее корреляции с проблемой поиска языковых и лингвистических универсалий, понятийных / внеязыковых категорий, фундаментальных / базовых понятий, универсалий культуры, научных универсалий, универсалий языка науки, а следовательно, и научных универсалий в языкознании. Цель исследования — отыскать в славянских языках межъязыковые лексические соответствия, репрезентирующие градуальное логико-понятийное преобразование одной из научных универсалий. Объектом является логико-понятийное преобразование философско-научной универсалии «структура и элементы» по двум уровням градации. Предмет исследования — термины-репрезентанты логико-философского преобразования научной универсалии «структура и элементы» в разных славянских языках. Результаты исследования свидетельствуют, что на разных уровнях организации и в различных сферах использования универсалии можно сформулировать по-разному и соответственно по-разному представить в конкретных терминах. В статье рассматривается преобразование философско-научной универсалии «структура и элементы» в общенаучную универсалию «наука и ее отрясли», далее в конкретнонаучные (языковедческие) универсалии «наука о языке и ее подразделения»↓ «наука о терминах и ее подразделения» и на уровне межъязыковых лексических соответствий — в собственно языковые универсалии, представленные определёнными терминами в различных славянских языках. Межъязыковые соответствия сгруппированны по моделям. Практическое значение исследования заключается в применении логико-понятийного анализа научных и понятийно-терминологических универсалий в практике составления многоязычных терминологических словарей. Выводы. Логико-понятийное преобразование научных универсалий на языковом уровне репрезентации актуализирует проблемы соотношения интернационального — национального — гибридного терминов, интернационализации — национализации / деинтернационализации терминологических единиц в аспекте выявления типологических разновидностей терминов в сопоставляемых языках, нахождения терминологической эквивалентности, синонимии, дублетности, вариантности, а следовательно, нормализации языковой формы выражения и гармонизации содержания., Проблема міжмовних лексичних відповідників видається актуальною в аспекті її кореляції з проблемою пошуку мовних та лінгвістичних універсалій, поняттєвих / позамовних категорій, фундаментальних / базових понять, універсалій культури, наукових універсалій, універсалій мови науки, а отже, й наукових універсалій у мовознавстві. Мета дослідження — віднайти в слов’янських мовах міжмовні лексичні відповідники, що репрезентують ступеневе логіко-поняттєве перетворення однієї з наукових універсалій. Об’єктом є логіко-поняттєве перетворення філософсько-наукової універсалії «структура та елементи» за двома рівнями її градації. Предмет дослідження — терміни-репрезентанти логіко-філософського перетворення наукової універсалії «структура та елементи» в різних слов’янських мовах. Результати дослідження засвідчують, що на різних рівнях організації й у різних сферах використання універсалії можна сформулювати по-різному й відповідно по-різному репрезентувати в конкретних термінах. Простежено перетворення філософсько-наукової універсалії «структура і елементи» в загальнонаукову універсалію «наука та її галузі», далі в конкретнонаукову (мовознавчу) універсалію «наука про мову та її підрозділи» ↓ «наука про термін та його підрозділи» й на рівні міжмовних лексичних відповідників — у власне мовні універсалії, репрезентовані відповідними термінами в різних слов’янських мовах. Міжмовні відповідники згруповано за моделями відповідно до співвідношення національного та інтернаціонального компонентів. Практичне значення дослідження полягає у застосуванні логіко-поняттєвого аналізу наукових і поняттєво-термінологічних універсалій у практиці укладання багатомовних термінологічних словників. Висновки. Логіко-поняттєве перетворення наукових універсалій на мовному рівні репрезентації породжує проблеми співвідношення інтернаціонального — національного — гібридного термінів, інтернаціоналізації — націоналізації / деінтернаціоналізації термінологічних одиниць в аспекті виявлення типологічних різновидів у зіставлюваних мовах, віднаходження термінологічної еквівалентності, синонімії, дублетності, варіантності, а отже, нормалізації мовної форми вираження та гармонізації змістового наповнення.

Дисертаційна робота є першим системним аналізом структурних типів і функціональних реалізацій категорії повторюваності у мові та мовленні. Досліджується об’єктивна закономірність, притаманна всім об’єктам і явищам матеріального світу, яка полягає у відтворенні об’єкта чи явища частково або повністю. Повторюваність виступає як об’єктивна реальність, яку людина несвідомо засвоює в міру набуття досвіду. Здатність до повторення можна інтерпретувати в термінах архетипів людської свідомості. На основі об’єднання різних видів мовних і мовленнєвих повторів у загальну систему повторів розкривається їх позамовна сутність і першооснова: коливання, вібрація, ритм, чергування. Категорія повторюваності пронизує не тільки всі рівні мовної системи, але й всі грані людського буття: фізичного, фізіологічного, психічного, біологічного, соціального та культурного. Нова концептуальна схема розв’язання проблеми категорії повторюваності базується на визнанні ізоморфізму онтологічної природи фізичного, психологічного та мовного простору як реалізації цієї категорії у Всесвіті. The thesis is devoted to investigation of the category of repetition (CR) in the broad scientific context on the crossways of different scientific approaches and understandings. Above this, it appears to be the first systematic analysis of structural types and functional implementations of the CR in language and speech done on the material of more than 50 languages. The new conceptual solution pattern of the category of repetition investigation is based on the recognition of the ontological isomorphism of physical, psychological and linguistic spaces within which the CR is realized as the universal one. The objective law of repetition inherent for all objects and phenomena of the material world is being studied. Repetition appears to be a kind of objective reality which person unconsciously aquires in the processes of gaining experience. Repetition therefore has as its ground what we call archetypes of human consciousness. Integrative methodics of language and speech repeats’ description gives an opportunity to reveal their extra-linguistic nature and original base: fluctuations, vibration, rhythm, alternating. Category of repetition not only transfuses all levels of the language system, but also all possible facets of human existence: physical, physiological, mental, biological, social and cultural. CR is implemented with the help of a wide repertoire of language and speech means of expression. Such basic language system units as phoneme, syllable, morpheme, word, phrase and sentence appear to be these means of CR manifestation. On the level of speech CR is implemented by figures of word and thought, which might take both positive and negative stylistic functions. The systemic nature of poetic repetition has been demonstrated that created grounds and prospectives for generating the wholistic theory of repetition in future. In the frames of literary works of art CR works as marker of recurrent representation of semantic components belonging to the deep structure of the text, which is realized by units of different language levels and both appears to be a mean for conveyance of emotionally expressive information to the reader. The high degree of saturation of different speech genres with CR units might be explained by universal character of this category. The reason for its spreadness hides in onthologically formed ways of reality reflection: behavioral imitation (imprinting) and learning based on repetition. In the adult age, such kind of reflection leads to the development of stereotypes. Integral description of the immanent semantic content of CR, attempts made for differentiation of these values and lexical tools used for manifestation of different types of repetition semantics, give all reasons to qualify CR as unique language and speech phenomenon, which needs futher systematic and conceptual study.