Search

Эхокардиография (использование ультразвука для исследования сердца) — это безопасная, мощная, неинвазивная и безболезненная техника. С момента своего клинического введения в 80-е годы интраоперационная чреспищеводная эхокардиография (ЧПЭхоКГ) стала одним из крупнейших достижений современной анестезиологии. Цель статьи — всесторонний обзор интраоперационного использования ЧПЭхоКГ в кардиохирургии. Эта полуинвазивная техника позволяет осуществлять прямую и быструю визуализацию структурной анатомии сердца и крупных сосудов, а также оценивать гемодинамику и функциональное состояние сердечно-сосудистой системы. Чреспищеводная эхокардиография сначала применялась интраоперационно для оценки систолической функции левого желудочка, но за последние два десятилетия клиническое применение ЧПЭхоКГ значительно расширилось и сейчас включает: оценку диастолической функции, оценку патологии и функции митрального и аортального клапанов, выявление остаточных внутрисердечных дефектов и шунтов, выявление внутрисердечных тромбов и оценку восходящей аорты. Таким образом, чреспищеводная эхокардиография — это безопасное обследование с низким уровнем риска, которое использовалось в течение нескольких десятилетий в интра- и послеоперационном периодах в кардиохирургии. Метод превосходит другие способы сердечно-сосудистого мониторинга благодаря предоставлению детальной анатомической и физиологической информации в реальном времени. Чреспищеводная эхокардиография способна обеспечить данные, которые влияют на хирургическую тактику и анестезию, а также позволяют выполнить немедленную оценку хирургических результатов. Основные ограничения по его повседневному использованию связаны со стоимостью оборудования и необходимостью профессиональной подготовки. Анестезиолог расширяет свою роль в периоперационной медицине, предоставляя жизненно необходимую клиническую информацию для анестезиологической процедуры. Исходя из всех преимуществ, представленных в статье, и с учетом низкого риска авторы подтверждают нынешние рекомендации по использованию интраоперационной ЧПЭхоКГ у кардиохирургических пациентов., Ехокардіографія (використання ультразвуку для дослідження серця) — це безпечна, потужна, неінвазивна й безболісна техніка. З моменту свого клінічного введення в 80-х роках ХХ ст. інтраопераційна черезстравохідна ехокардіографія (ЧСЕхоКГ) стала одним з найбільших досягнень сучасної анестезіології. Метою статті є всебічний огляд інтраопераційного використання ЧСЕхоКГ у кардіохірургії. Ця напівінвазивна техніка дозволяє здійснювати пряму й швидку візуалізацію структурної анатомії серця й великих судин, а також оцінювати гемодинаміку й функціональний стан серцево-судинної системи. Черезстравохідна ехокардіографія інтраопераційно спочатку застосовувалася для оцінки систолічної функції лівого шлуночка, але за останні два десятиліття клінічне застосування ЧСЕхоКГ значно розширилось і зараз включає: оцінку діастолічної функції, оцінку патології і функції мітрального й аортального клапанів, виявлення залишкових внутрішньосерцевих дефектів і шунтів, виявлення внутрішньосерцевих тромбів і оцінку висхідної аорти. Отже, черезстравохідна ехокардіографія — це безпечне обстеження з низьким рівнем ризику, що використовувалося протягом декількох десятиліть в інтра- й післяопераційному періодах у кардіохірургії. Метод перевершує інші способи серцево-судинного моніторингу завдяки наданню детальної анатомічної й фізіологічної інформації в реальному часі. Черезстравохідна ехокардіографія здатна забезпечити дані, що впливають на хірургічну тактику й анестезію, а також дозволяють виконати негайну оцінку хірургічних результатів. Основні обмеження щодо його повсякденного використання пов’язані з вартістю обладнання й необхідністю професійної підготовки. Анестезіолог розширює свою роль у періопераційній медицині, надаючи життєво необхідну клінічну інформацію для анестезіологічної процедури. З огляду на всі переваги, наведені в статті, і з урахуванням низького ризику автори підтверджують нинішні рекомендації щодо використання інтраопераційної ЧСЕхоКГ у кардіохірургічних пацієнтів., Echocardiography (the use of ultrasound to examine the activity of the heart) is a safe, potent, non-invasive and painless technique. Since the time of its introduction into clinical medicine in 1980s, intraoperative trans-esophageal echocardiography (TEechoCG) has become one of the most important achievements in modern anesthesiology. This semi-invasive technique allows performing direct and quick visualization of structural anatomy of the heart and large vessels. In addition, it promotes hemodynamic and functional evaluation of cardiovascular system. At the beginning, trans-esophageal echocardiography was applied as an intraoperative tool with the aim of systolic function evaluation of the left ventricle, while the clinical application of TEechoCG has increased significantly for the two past centuries. It includes: evaluation of diastolic function, evaluation of the pathology and function of both mitral and aortic valves, detection of residual intracardiac defects and shunts, detection of intracardiac blood clots and evaluation of the ascending aorta. Thus, trans-esophageal echocardiography is a safe and low-risk examination which has been used for centuries in both intraoperative and postoperative periods in cardiovascular surgery. This method prevails over other techniques of cardiovascular monitoring due to providing detailed anatomic and physiological information in real time. Trans-esophageal echocardiography is able to provide data which influence the surgical approach and anesthesia as well as immediate evaluation of surgical results. Main restrictions concerning its routine application are connected with the cost of equipment and the necessity of professional qualification. Anesthesiology extends the role of TEechoCG in the postoperative medicine providing vitally important clinical information required for the anesthetic procedure. Taking into account all advantages demonstrated in this paper and low risk of the technique, authors confirm current recommendations on the use of intraoperative TEechoCG in cardiosurgical patients. This paper aims at performing comprehensive review of intraoperative use of TEechoCG in cardiovascular surgery.

Мета роботи – модифікація існуючих методів інтраопераційної ідентифікації ЗГВГН.Матеріали та методи. Дослідження було проведене у 80 пацієнтів з хірургічною патологією ЩЗ під час оперативного втручання, які були розподілені на дві групи. Усі пацієнти були обов’язково оглянуті на всіх етапах лікування ЛОР-лікарем за допомогою відеоларингоскопа: патології з боку гортані не виявлено. Визначались показники акустичного аналізу голосу та оцінки його якості за допомогою суб’єктивних шкал. Метод включає подразнення за допомогою генератора імпульсів певних тканин в операційному полі, при цьому за скороченням перснещитоподібного м’яза візуально ідентифікують ЗГВГН. Після ідентифікації пересікають судини верхнього полюса частки ЩЗ, не пошкоджуючи останній.Результати та обговорення. Всі хворі були розподілені на дві групи. Перша група складалась із пацієнтів, яким під час оперативного втручання проводилась ідентифікація ЗГВГН за допомогою електронейростимулятора. В другій ідентифікація проводилась під візуальним контролем з поетапним виділенням та перев’язкою судин верхнього полюса ЩЗ. Групи були розподілені на підгрупи залежно від анатомічного варіанту ЗГВГН. Загальна кількість ознак пошкодження ЗГВГН у I групі складала 2,5%, у II групі – 17,5%.Висновки. Застосування методики інтраопераційної ідентифікації зовнішньої гілки верхнього гортанного нерва дозволяє ідентифікувати тканинні структури в операційному полі при виділенні верхнього полюса часток щитоподібної залози, що убезпечує від виникнення постопераційних специфічних ускладнень. Спосіб простий у здійсненні, не потребує спеціальних навиків та суттєво знижує частоту пошкодження ЗГВГН., Цель работы – модификация существующих методов интраоперационной идентификации НВВГН.Материалы и методы. Исследование было проведено у 80 пациентов с хирургической патологией ЩЖ во время оперативного вмешательства, которые были разделены на две группы. Все пациенты прошли осмотр ЛОР-врача на всех этапах лечения с помощью видеоларингоскопа: патологии со стороны гортани не обнаружено. Определялись показатели акустического анализа голоса и оценки его качества с помощью субъективных шкал. Метод включает раздражение с помощью генератора импульсов определенных тканей в операционном поле, при этом по сокращению перстнещитовидной мышцы визуально идентифицируют НВВГН. После идентификации пересекают сосуды верхнего полюса доли ЩЖ, не повреждая последний.Результаты и обсуждение. Все пациенты были разделены на две группы. Первая группа состояла из пациентов, которым во время операции проводилась идентификация НВВГН с помощью электронейростимулятора. Во второй группе идентификация проводилась под визуальным контролем с поэтапным выделением и перевязкой сосудов верхнего полюса ЩЖ. Группы были разделены на подгруппы в зависимости от анатомического варианта НВВГН. Общее количество признаков повреждения НВВГН в первой группе составило 2,5%, а во второй – 17,5%.Выводы. Использование методики интраоперационной идентификации НВВГН позволяет идентифицировать тканевые структуры в операционном поле при выделении верхнего полюса долей ЩЖ, что предупреждает возникновение послеоперационных специфических осложнений. Метод простой в использовании, не требует специальных навыков и существенно снижает частоту повреждения НВВГН., Purpose – modification of existing methods of intraoperative identification of external branch of the superior laryngeal nerve.Materials and methods. The research was conducted during surgery on 80 patients with thyroid surgical pathology, who were divided into 2 groups. All patients were obligatorily examined at all stages of treatment by ENT specialist using video laryngoskope-nothing abnormal about larynx was detected. Performance acoustic voice analysis and voice assessment using subjective scales of voice quality were identified. The method involves stimulation of certain tissues in the operating field via the pulse generator and by the reduction of the cricothyroid muscle EBSLN is visually identified. After identification of EBSLN the upper pole vessels of thyroid part are transected without damaging thyroid body itself.Results and discussion. All patients were divided into two groups. The first group consisted of patients for whom the identification of EBSLN at the time of surgery was performed with electro-neurostimulator. For the patients in the second group identification was conducted under visual control with stage transection and ligation of vessels of the upper pole of the thyroid.The groups were divided into subgroups based on anatomical variant of EBSLN. The total number of EBSLN damage signs in group I was 2.5% while in group II it made up 17.5%.Conclusions. Application of intraoperative identification methods of EBSLN allows to identify tissue structures in operating field while transecting the upper pole of thyroid and consequently ensures impossibilities of any specific post operation complications. The method is simple in its application, does not require special skills and significantly reduces the incidence of EBSLN injury.

Без анотації., В статье анализируются результаты интраоперационного мониторинга с помощью измерения давления во внутреней сонной артерии (ВСА) при наложенных зажимах на общую и наружную сонные артерии, а также допплерографического измерения линейной скорости кровотока (ЛСК) в гомолатеральной средней мозговой артерии у 75 больных во время проведения хирургии каротид. Больным со стенозом экстракраниального отдела внутренней сонной артерии (64 наблюдения) проводилась эндартерэктомия. Давление во внутренней сонной артерии у больных этой группы было в пределах 22 — 85 мм рт.ст. Автор считает опасным, критическим уровень давления 40 мм рт.ст. Усугубление неврологического дефицита отмечено у одного больного.Интраоперационное измерение ЛСК проводилось у 14 больных со стенозом и у 11 больных с окклюзией ВСА. Почти во всех случаях регистрировалось снижение кровотока, которое, однако, не достигало критического уровня (30% от исходного). Послеоперационных осложнений у больных этой группы не выявлено.Интраоперационный мониторинг позволяет получить дополнительную ценную информацию о мозговом кровотоке, уменьшить количество интра- и послеоперационных осложнений., The results of stump pressure and middle cerebral blood flow velocity intraoperative monitoring in 75 patients during carotid surgery have been analized. The stump pressure ranged from 22 mm Hg till 85 mmHg. The author considers that critical level for patients with sustained completed stroke is 40 mm Hg. The worsening of the neurologic deficit occured in one case. Intraoprative middle cerebral blood flow velocity monitoring was made in 25 patients. The diminishing of the flow was registrated in 23 cases, but it didn’t reach the critical level. There was no postoperative complications in this group.Intraoperative monitoring during carotid surgery provides additional information regarding the cerebral circulation, helps to reduce the postoperative complications.