Search

The Trans-Atlantic Slave Trade, which occurred between the fifteenth and nineteenth centuries, displaced Africans and people of African descent into the New World. The trade affected and influenced several aspects of the world economy, boosting the economies of participating countries and creating what would become the African diaspora. While several elements of the trade have gained recognition in scholarship, ships, as the single most important medium of transportation for African slaves, have received little attention. We contribute to the discourse by placing ships at the center of discussion by highlighting the relevance and importance of this human and cargo carriage as a vehicle of slavery. We also paid attention to air transportation in the era of voluntary repatriation of people of African descent back to Africa for tourism, business and to pay homage to the motherland. We achieved these objectives through the use of written sources. These included books, journal articles and relevant sites and databases relating to the history of science, technology and slavery among others. The research highlights, among others, the following: the invention of ships has changed the course of world history. It has been the single most tremendous medium of transportation responsible for transporting millions of Africans into Europe and the New World creating the African Diaspora. The era of sailing and the cruise period have offered man the opportunity to navigate oceans and seas that were hitherto uncharted. It also ensured that trade relations between and among countries were solidified. Beginning in the XIV century when ships used rudders that ran on shallow waters, trade was organized on as small scale between countries. The fifteenth century became a significant date in the history of ship building as there was an improvement in sea faring and oceanic navigation. The double-ended ship gave way for full-rigged ships. An even greater milestone was achieved in the eighteenth century when the steam was invented. This period produced fast sailing ships which were less costly and it greatly influenced the triangular trade which had begun some two centuries earlier.

The literature on the history of electricity production have studied the evolution of electricity in both developed and developing countries and its impact on their economies. Some have laid foundations upon which other works are carried out. A close examination of historiography and multidisciplinary research on electricity production in Ghana shows that more efforts are required to improve the electric power landscape in Ghana. From the colonial era, the increasing demand for electricity has been the biggest challenge plaguing the energy sector. Respective governments have made significant strides in ensuring reliable and universal access to electricity throughout Ghana, yet such efforts have been accompanied by different levels of challenges. The study uses a qualitative and exploratory research approach to trace the activities that helped, in many other ways to the creation of a sustainable electric power provision to household and industry in Ghana, particularly in two of Ghana’s cities; Accra and Kumasi, within the period 1900 to the1960s. The work focused mainly on archival sources in its quest to arrive at how indigenous Ghanaians provided power for industrial activities and for household purposes. Results from the study show that local and cottage industries relied predominantly on wood, fuel, and biomass for their operations even before the introduction of the more sophisticated means of power generation. Also, the study revealed that in finding solutions to the challenges of electricity production, policymakers have focused more on current issues with little or no effort to trace the historical foundation of electricity production. This notwithstanding, the little efforts that have been made examined the history of energy production, with a limited focus on the immediate post-independence era

На основе качественного исследования авторы смогли собрать информацию из первичных и вторичных источников, чтобы выделить некоторые существенные аспекты того, что объясняет прогресс, достигнутый в сфере здравоохранения в Гане. Цель статьи – изучить влияние науки и новых технологий на качественные изменения в системе здравоохранительной системы Ганы, а также рассмотреть процесс из- менения в историческом ключе. Источниковедческая база работы – документы, регламентирующие деятельность здра- воохранения Ганы, международные источники. Методологические подходы: исторический сравнительный анализ, ста- тистический и описательный методы. Результаты, представленные в этом исследовательском документе, указывают на развивающиеся традиционные и альтернативные подходы, а также на достижения в сфере биомедицины в Гане. Выво- ды. Благодаря постепенным и, в некоторой степени, прагматическим формулировкам и реализации новой политики в области здравоохранения. В статье также говорится о приверженности специалистов-практиков, исследователей и поли- тиков к обеспечению и принятию некоторых соответствующих обязательств на пути повышения качества здравоохране- ния в Гане. Предполагается, что эта часть побудит ганцев и политиков, в частности, продолжать заниматься научными исследованиями и избегать абсолютной консервативности.

Внесок жінок у розвиток суспільств і медицини у всьому світі не може бути переоціненим. Їхній внесок у галузі медицини великий; це вбачається, зокрема, в їхній ролі серед інших лікарів, акушерів, медсестер, фітотерапії та асистентських посадах лікарів. Незважаючи на значний внесок жінок у медицину та охрону здоров'я, він був часто в історії медицини та в іншій науковій літературі здебільшого опущений. Тож наше дослідження містить очевидну новизну: актуальну потребу розглянути різнобічну роль жіноцтва в історії охорони здоров'я Ґани. Нещодавнє емпіричне дослідження про внесок жінок у біомедичну допомогу в Обуасі ‒ в регіоні Асанті Гани - стало корисним джерелом для написання цієї статті. Мета дослідження ‒ пролити світло на емпіричні дані, зібрані від жінок-практикуючих медичних співробітникіава в громаді Обуасі. Методологія статті спирається на описовий, статистичний і порівняльний методичні підходи. Висновки. Пропоноване дослідження, яке було написано на матеріалі широкого кола студій, серед іншого, стверджує, що численні проблеми жінок у галузі медицини не змогли завадити їм піднятися вище статусу-кво. Коли жінкам надається необхідна підтримка з боку колег-чоловіків та сім'ї, а також належний законодавчий і соціальний захист і підтримка з боку уряду, вони здійснюють вагомі зміни в систему охорони здоров'я і біомедичну галузь Гани.