Search

The features of leaving the statement of claim without consideration in connection with the repeated plaintiff’s default as the nature of the reasons for his/her absence at trial are investigated. In particular, the degree of influence of their validity on the exercise of court powers to terminate proceedings without a court decision on the merits of civil claims is studied. Attention is paid to the necessity and expediency of taking into account the valid reasons for non-appearance of the plaintiff and (or) his/her representative in determining the legal consequences of his/her default at trial. In particular, applying to the institution of leaving the statement of claim without consideration, on the grounds provided for in paragraph 3 of Part 1 of Art. 257 of the Civil Procedure of Ukraine, which will ensure the balance of interests of the plaintiff and the defendant in the proceedings: the plaintiff will be guaranteed the possibility of practical exercise of his/her right to a fair trial, and the defendant will be protected from excessive delay of the case.The provision that the validity of reasons for the plaintiff's default at trial should remain an evaluative category is substantiated. It is decided by the court in each case separately, taking into account a combination of such factors as 1) the nature of the circumstances preventing the plaintiff's appearance at trial; 2) the proof of their existence by appropriate and admissible evidence; 3) the degree of influence of these circumstances on the impossibility of the plaintiff's appearance at trial; 4) the impossibility of using other alternates (regimes) of participation at trial; 5) the preliminary behavior of the plaintiff and (or) his/her representative in the case, the complexity of the case, the quantitative characteristics of the court hearings in the case, the total duration of the civil proceedings, etc. If the court, taking into account the above-mentioned criteria, finds such a circumstance to be unreasonable for the plaintiff's default at trial, the court should argue the reasons for such a decision on each of these criteria, which would ensure the objectivity and validity of the court interpretation of such a legal construction as "the validity of the reasons for default at trial"., Досліджено таку ознаку залишення заяви без розгляду у зв’язку з повторною неявкою позивача як характер причин його відсутності в судовому засіданні, зокрема, ступінь впливу їх поважності на реалізацію судом повноваження на закінчення провадження без ухвалення судового рішення по суті заявлених вимог у цивільному судочинстві.Наголошено на необхідності та доцільності врахування причин неявки позивача та (або) його представника при визначенні правових наслідків його відсутності в судовому засіданні, зокрема при застосуванні інституту залишення заяви без розгляду, з підстави, передбаченої п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, що дозволить забезпечити баланс інтересів позивача та відповідача в процесі здійснення судочинства: позивачу гарантуватиме можливість практичної реалізації його права на справедливий судовий розгляд, а відповідачу – захист від надмірного затягування справи.Обґрунтовано положення про те, що поважність причин неявки позивача в судове засідання і надалі має залишатись оціночною категорією, що вирішується судом в кожній конкретній справі окремо, однак з врахуванням у сукупності таких чинників: 1) характер обставин, що перешкоджають явці позивача в судове засідання; 2) доведеності їх існування належними та допустимими доказами; 3) ступеня впливу цих обставин на неможливість явки позивача в судове засідання; 4) неможливість застосування інших варіантів (режимів) участі в засіданні; 5) попередня поведінка позивача та (або) його представника у справі, складність справи, кількісна характеристика вже проведених судових засідань в справі, загальна тривалість розгляду судом справи тощо. У разі визнання з урахуванням вищезазначених критеріїв судом такої обставини неповажною причиною неявки позивача в судове засідання, суду слід було б аргументувати мотиви такого рішення по кожному з цих критеріїв, що б забезпечило об’єктивність та обґрунтованість процесу тлумачення судом такої правової конструкції, як «поважність причин неявки».

Магістерська дисертація: 83 с., 28 табл., 8 рис., 2 дод., 39 джерел. Метою написання даної роботи є дослідження історії суверенних дефолтів різних країн та моделювання відповідних процесів для прогнозування суверенних дефолтів в найближчі роки. Об’єктом дослідження є суверенні дефолти, їх сутність, причини виникнення та шляхи подолання. Предметом дослідження є методи та моделі класифікації великих обсягів даних, які застосовуються в задачах прогнозування (логістична регресія, метод опорних векторі, нейронна мережа та випадковий ліс). У роботі досліджується проблема неплатоспроможністі країн світу, розглянуто різні види суверенних дефолтів, досліджені причини та фактори, що викликали боргові кризи, проаналізовані наслідки цих подій. Розглянуто сучасні методології щодо прогнозування процесу дефолту, а також, виявлено вагомі фактори, що передують дефолту, та параметри, які дозволять якнайкраще змоделювати відповідний процес. Результатом роботи є виявлення основних факторів та причин, що передують дефолту країни, та аналіз сучасного підходу до моделювання процесів, що призводить до дефолту. Під час роботи реалізовано систему прийняття рішень на основі моделювання процесу дефолту, дослідженого в роботі, на мові програмування Python з використанням бібліотек для аналізу даних. Master thesis: 83 p., 28 tabl., 8 fig., 2 appendixes, 39 sources. The purpose of this paper is to study the history of sovereign defaults of different countries and to model the corresponding processes for forecasting Ukraine's default in the coming years. The object of study is the sovereign defaults, their nature, causes and ways of overcoming them. The subject of the study is the methods and models of classification of large volumes of data used in forecasting tasks (logistic regression, reference vector method, neural network and random forest). The paper investigates the problem of insolvency of the countries of the world, examines various types of sovereign defaults, investigates the causes and factors that caused the debt crises, analyzes the consequences of these events. The modern methodologies for forecasting the default process are considered, as well as the significant factors that precede the default and the parameters that will best simulate the relevant process. The result of the work is to identify the main factors and causes that precede a country's default, and to analyze the current approach to modeling processes leading to default. During the work, a decision-making system was implemented based on modeling the default process studied in the work in Python programming language using libraries for data analysis.

This article studies the domestic bond market of Ukraine in 2016–2018. Domestic sovereign bonds make a major part of the public and publicly guaranteed debt of Ukraine and represent more than one third of the sovereign liabilities by the end of 2018. It makes it necessary to create a detailed and comprehensive study of this segment of economy. The purpose of this paper is to investigate the sovereign domestic bond market in Ukraine, including both primary and secondary market. Research methods such as induction, deduction, bottom-up approach, synthesis, systematization, and statistical analysis are applied. The state of secondary bond market in Ukraine is determined. A poor devolvement level of secondary bond market can be explained by several factors. First, it is a relatively low volume of deals on the market, in comparison to primary market. Second, non-reliable information on secondary bond market operations, as some of them have negative or extremely high yield, presumably as a result of fraud and corruption schemes. Also, bond auctions issued by the Ministry of Finance of Ukraine on primary market have been analyzed. The data on primary bond market were structured by type of bonds, duration, and currency of loan. The weighted average of yield and term to maturity were calculated, according to the corresponding classification. Some assumptions about the causes of dynamics and trends in the primary bond market are made. As a result of the statistical analysis, conclusions about the reasons for the yield increase on domestic bonds in 2018 are made. Further research can be focused on expanding of the data analysis periods, including both preliminary and subsequent periods, to obtain extra confirmation of the assumptions that were made and to discover new patterns. Results of this paper can be applied for the development and improvement of fiscal policy to ensure the debt state security.Article received 25.04.2019, У статті досліджено ринок облігацій внутрішньої державної позики в Україні за 2016–2018 рр. Внутрішні державні облігації є основною складовою державного та гарантованого державою боргу України та становлять на кінець 2018 р. понад третину зобов’язань держави, що обумовлює необхідність детального та всебічного вивчення цього сегменту економіки. Метою цього дослідження є вивчення внутрішнього ринку державних облігацій, зокрема первинного та вторинного. Застосовано такі методи дослідження, як індукція, дедукція, синтез, систематизація та статистичний аналіз. Дослідження визначило стан вторинного ринку облігацій в Україні та наголошує на низькому розвитку ринку на цьому етапі, враховуючи такі фактори, як відносно низький обсяг угод та нерелевантність інформації по цьому ринку для проведення кількісного аналізу даних. Проаналізовано аукціони з розміщення облігацій внутрішньої державної позики Міністерством фінансів України на первинному ринку. Структуровано отримані дані за такими основними характеристиками, як типи облігацій, період розміщення та валюта запозичень. Розраховано середньозважені показники дохідності та терміну обігу за відповідною класифікацією. Зроблено припущення про причини динамік і тенденцій на первинному ринку облігацій. У результаті проведеного статистичного аналізу зроблено висновки про причини росту дохідності на суверенні облігації у 2018 р. Визначено напрями подальших досліджень щодо розширення періодів аналізу даних, зокрема майбутніх, з метою підтвердження зроблених припущень та виявлення нових закономірностей. Результати дослідження можуть бути застосовані для формування та удосконалення бюджетної політики задля забезпечення боргової безпеки держави.Матеріал надійшов 25.04.2019

Досліджено кредитні ризики комерційних банків та методи їх оцінювання, необхідність аналізування кредитних ризиків банківськими установами. Вивчено найефективніші моделі оцінювання кредитного ризику. На основі – моделі Альтмана було оцінено українські підприємства щодо кредитоспроможності та банкрутства, також проаналізовано структурну модель Мертона. The article analyzes the credit risks of commercial banks and methods of their evaluation. Investigated the necessity of carrying out analysis of credit risks by banking institutions. The most effective models for assessing credit risk were studied. On the basis of the -model of Altman, Ukrainian companies were assessed for credit and bankruptcy, and Murton’s structural model was analyzed. The purpose of the work is to investigate methods of assessing credit risks of commercial banks based on leading models of bank risk assessment, as well as justification of the necessity of using these methods for all credit institutions. It has been proven that, in accordance with the Basel Accord, known as Basel II, in order to assess borrowers during lending, it is recommended to apply an approach based on credit ratings created within a credit institution. This approach involves developing the structure of the rating system, which includes individual assessment of borrowers’ credit risk and their distribution by rating system grades, as well as a quantitative estimate of default risk, probability of survival and actually incurred losses. Implementation of all methods directly determines the efficiency of management of credit risk. Creating ways to manage credit risk includes methods for reducing the level of risk. Also, the most effective models of credit risk assessment were identified, among which: 1. Expert analysis of the borrower. It is this type of analysis that is traditionally used in assessing the solvency of a bank customer. 2. Regression models and scoring. The main idea of a credit scoring is that each borrower is assigned a real credit risk assessment and an assessment of the probability of default, indicating that such a scoring assessment of borrowers is an indicator of risk. It was also investigated which of the proposed Ukrainian borrowers would be the most credible, and the most profitable and reliable customer for a commercial bank. Using Altman Z-score it was calculated creditworthiness of such enterprises for the last period as: PJSC “Ukrnafta”, PJSC “Halychfarm”, PJSC “Kyiv confectionery factory Roshen”. These enterprises are leaders in their fields. From this comparison, it was determined that the most profitable for the Ukrainian business is the pharmaceutical industry. It is concluded that PJSC “Halychfarm” will be the most reliable and stable borrower for a credit institution, in our case for commercial banks, such an enterprise will be interesting for investors as well. Murton’s structural model was also analyzed. It has been proven that relying only on credit risk assessment using leading models can increase the profitability of a lending institution and reduce the possibility of losses by providing lending to trusted vendors that are creditworthy.

Based on the positive international experience in applying the default procedure and abandoning the gold standard, the article substantiates the expediency of applying such a procedure in Ukraine, which will ensure the creation of prerequisites for financial stabilization and economic growth of the country. The article outlines the positive aspects of applying the default procedure as an effective mechanism for reforming the country's economy. The default offered to understand the actual failure of the borrowing country to respond to its debt obligations.

The article proposes a logistic model for assessing the financial stability of the mechanism of financing leasing operations, identified the advantages and disadvantages of proposed model. Carried out the estimation of probability of default occurrence of the fund for financing leasing operations for increasing the ratio of financial leverage and taking into account the effect of a number of economic and financial factors: the emergence of competitive forms of financing of fixed capital and renewal of fixed assets, inflationary risks, volatility of the exchange rate and worsening conditions in the future for obtaining state support for financing leasing operations. Carried out the forecast of probability of occurrence of financial instability of the fund of financing of leasing operations., В статье предложена логистическая модель оценки финансовой устойчивости механизма финансирования лизинговых операций, определены преимущества и недостатки данной модели. Проведена оценка вероятности реализации события дефолта фонда финансирования лизинговых операций за ростом соотношения финансового левериджа и учета действия ряда экономических и финансовых факторов: появления конкурентных форм финансирования основного капитала и обновления основных фондов, инфляционных рисков, волатильности валютного курса и ухудшения условий у будущем по поводу получения государственной поддержки для финансирования лизинговых операций. Осуществлен прогноз вероятности наступления финансовой неустойчивости фонда финансирования лизинговых операций., У статті запропоновано логістичну модель оцінки фінансової стійкості механізму фінансування лізингових операцій, визначено переваги та недоліки даної моделі. Проведено оцінку ймовірності реалізації події дефолту фонду фінансування лізингових операцій за зростанням співвідношення фінансового левериджу і врахування дії низки економічних і фінансових чинників: появи конкурентних форм фінансування основного капіталу та оновлення основних фондів, інфляційних ризиків, волатильності валютного курсу та погіршення умов у майбутньомучерезотримання державної підтримки для фінансування лізингових операцій. Здійснено прогноз ймовірності настання фінансової нестійкості фонду фінансування лізингових операцій

In modern conditions of economic activity of economic entities involve risks. Success largely depends on the ability of the management and mitigation of risks. In modern times this problem is one of the most important in the economy – it is of great interest among various scholars and researchers and certainly deserves a comprehensive study. The risk is the possibilities that are associated with overcoming uncertainty in a situation of choice, in implementation of which it is possible to calculate the implied probability of achieving a certain result, as well as possible losses and deviations from the goal. Investment risk describes the probability of unforeseen financial loss, its level in the assessment is defined as the deviation of the expected income from the investment of the average or calculated values. Therefore, the assessment of investment risk is always associated with the assessment of expected revenues and their losses. However, risk assessment is a subjective process. Whatever existed mathematical models for calculating the risk curve and its exact magnitude, in each case, the investor needs to determine the risk of investment in the company. This article describes the principles of formation of investment risks, their main groups and identified the key groups of risks affecting the project: financial, credit, market and liquidity risk. Reporting of the selected companies, which requires investment, were numerically identified groups of risks using a variety of approaches and methodologies. For optimal allocation, given existing risk was elected probity model to determine the potential default of the investment project, including the distribution of probabilities of occurrence of each type of risk in the project as a whole. To address these risks, we solved the optimization problem, which includes the ability to control funds raised were directed to the repayment risk of the share of each type so that the total probability of bankruptcy of the investment project was minimal., В сучасних умовах економічна діяльність суб'єктів господарювання пов'язана з ризиками. Успіх діяльності великою мірою залежить від можливості управління та нівелювання ризиків. В сучасний час дана проблема є однією із значущих в економіці – вона викликає великий інтерес серед різних вчених і дослідників і, безумовно, заслуговує комплексного вивчення. Ризик – це дії та можливості, пов'язані з подоланням невизначеності в ситуації вибору, в процесі здійснення яких існує можливість розрахувати передбачувану імовірність досягнення визначеного результату, а також можливі втрати та відхилення від поставленої мети. Інвестиційний ризик характеризує ймовірність виникнення непередбачених фінансових втрат, його рівень при оцінці визначається як відхилення очікуваних доходів від інвестування від середньої або розрахункової величини. Тому оцінка інвестиційних ризиків завжди пов'язана з оцінкою очікуваних доходів та їх втрат. Однак, оцінка ризику — процес суб'єктивний. Скільки б не існувало математичних моделей розрахунку кривої ризику і точної його величини, у кожному конкретному випадку інвестор сам повинен визначити ризик вкладень в дане підприємство. В даній статті розглянуто принципи утворення інвестиційних ризиків, основні їх групи та окреслено ключові групи ризиків, які впливають на інвестиційний проект: фінансовий, кредитний, ринковий та ризик ліквідності. За звітністю обраного підприємства, яке потребує інвестицій, було чисельно визначено виділені групи ризиків, використовуючи різні підходи та методології. Для оптимального розподілу коштів, враховуючи існуючу ризиковість було обрано пробіт-модель для визначення потенційного дефолту інвестиційного проекту, що включає в себе розподіл ймовірностей виникнення кожного виду ризику у проекті в цілому. Щоб усунути дані ризики було розв’язано задачу оптимізації, яка включає можливість регулювання залученими коштами, спрямованими на погашення ризикової частки кожного виду таким чином, щоб загальна ймовірність банкрутства розглянутого інвестиційного проекту була мінімальною.

В сучасних умовах економічна діяльність суб'єктів господарювання пов'язана з ризиками. Успіх діяльності великою мірою залежить від можливості управління та нівелювання ризиків. В сучасний час дана проблема є однією із значущих в економіці – вона викликає великий інтерес серед різних вчених і дослідників і, безумовно, заслуговує комплексного вивчення. Ризик – це дії та можливості, пов'язані з подоланням невизначеності в ситуації вибору, в процесі здійснення яких існує можливість розрахувати передбачувану імовірність досягнення визначеного результату, а також можливі втрати та відхилення від поставленої мети. Інвестиційний ризик характеризує ймовірність виникнення непередбачених фінансових втрат, його рівень при оцінці визначається як відхилення очікуваних доходів від інвестування від середньої або розрахункової величини. Тому оцінка інвестиційних ризиків завжди пов'язана з оцінкою очікуваних доходів та їх втрат. Однак, оцінка ризику — процес суб'єктивний. Скільки б не існувало математичних моделей розрахунку кривої ризику і точної його величини, у кожному конкретному випадку інвестор сам повинен визначити ризик вкладень в дане підприємство. В даній статті розглянуто принципи утворення інвестиційних ризиків, основні їх групи та окреслено ключові групи ризиків, які впливають на інвестиційний проект: фінансовий, кредитний, ринковий та ризик ліквідності. За звітністю обраного підприємства, яке потребує інвестицій, було чисельно визначено виділені групи ризиків, використовуючи різні підходи та методології. Для оптимального розподілу коштів, враховуючи існуючу ризиковість було обрано пробіт-модель для визначення потенційного дефолту інвестиційного проекту, що включає в себе розподіл ймовірностей виникнення кожного виду ризику у проекті в цілому. Щоб усунути дані ризики було розв’язано задачу оптимізації, яка включає можливість регулювання залученими коштами, спрямованими на погашення ризикової частки кожного виду таким чином, щоб загальна ймовірність банкрутства розглянутого інвестиційного проекту була мінімальною. In modern conditions of economic activity of economic entities involve risks. Success largely depends on the ability of the management and mitigation of risks. In modern times this problem is one of the most important in the economy – it is of great interest among various scholars and researchers and certainly deserves a comprehensive study.The risk is the possibilities that are associated with overcoming uncertainty in a situation of choice, in implementation of which it is possible to calculate the implied probability of achieving a certain result, as well as possible losses and deviations from the goal.Investment risk describes the probability of unforeseen financial loss, its level in the assessment is defined as the deviation of the expected income from the investment of the average or calculated values. Therefore, the assessment of investment risk is always associated with the assessment of expected revenues and their losses. However, risk assessment is a subjective process. Whatever existed mathematical models for calculating the risk curve and its exact magnitude, in each case, the investor needs to determine the risk of investment in the company.This article describes the principles of formation of investment risks, their main groups and identified the key groups of risks affecting the project: financial, credit, market and liquidity risk. Reporting of the selected companies, which requires investment, were numerically identified groups of risks using a variety of approaches and methodologies. For optimal allocation, given existing risk was elected probity model to determine the potential default of the investment project, including the distribution of probabilities of occurrence of each type of risk in the project as a whole. To address these risks, we solved the optimization problem, which includes the ability to control funds raised were directed to the repayment risk of the share of each type so that the total probability of bankruptcy of the investment project was minimal.

This article studies the restructuring of Ukraine’s sovereign bonds and sovereign guaranteed bonds to private creditors in 2015. We analyse the prerequisites of the debt issue and the conditions of implemented restructuring deal, and make a comparison with the worldwide restructuring practice. The research determines the conditions under which payments on value recovery instruments will take place. The value recovery instruments are securities tied to the annual GDP growth rate with maturity date due 2040. This paper shows the key factors that influence the amount of payments and leads to the corresponding assumptions. We built an evaluation model for payments of the value recovery instruments using the Monte Carlo methods. As a result, all models that are presented draw to a conclusion about a disadvantage of the implementation of tools for the economy of Ukraine. All proposed alternatives of restructuring and debt relief are presented.Article received 28.04.2017, У статті досліджено реструктуризацію державного та гарантованого державою боргу України перед приватними кредиторами в 2015 р. Проаналізовано передумови виникнення проблеми заборгованості, умови проведеної реструктуризації та зроблено порівняння зі світовою практикою проведення реструктуризації. Визначено, за яких умов відбуватимуться виплати за інструментами відновлення вартості. Інструменти відновлення вартості – це цінні папери, прив’язані до росту валового внутрішнього продукту з терміном дії до 2040 р. Передбачено ключові фактори впливу на розмір виплат та зроблено відповідні припущення. Побудовано моделі оцінки виплат за інструментами відновлення вартості з використанням методу Монте-Карло. У результаті побудованих моделей зроблено висновок про невигідні умови імплементації інструментів для економіки України. Запропоновано альтернативи реструктуризації та списанню боргу.Матеріал надійшов 28.04.2017

In the article the basic problems of activation of crediting are examined by the banks of Ukraine in a post-crisis period. The problem of activation of crediting by the banks of Ukraine in a post-crisis period remains unsolved, moreover, taking into account the dynamics of development of these processes in the world banking systems. An objective requirement was therefore formed in deep scientific researches of problems of increase of activity banks efficiency among which the problem of crediting in proceeding occupies an important place. Considering the state of banks capitalization and their resource providing, the author exposed principal reasons of unsatisfactory state of corporate sector and population crediting on credits. In 2014-2016 a system bank crisis which was accompanied by cleaning the bank sector on the basis of scale and detailed verification of the state of banks assets happened in Ukraine. As a result the combined additional requirement is carried out in the capital of banks. At the background resource providing of stabilizing due to internal sources, increase of deposit resources volumes, activation of crediting didn it take place in the banks of Ukraine. The Ukrainian banking system is characterized by the extremely high concentration of credits, which creates substantial risks for banks. There is maximum crediting of corporate sector, here the quality of credits to the large business-groups is far below, than the quality of legal entities credits on the whole. A high interest of unworking credits is one of the key system risks of sector which restrains proceeding in crediting. A problem can be decided only on condition of reasonable determination of credit assets risk. It is necessary to increase the credit quality, to decline high concentrations in a corporate sector and to except the practice of deliveries on the unmarket terms., У статті розглядаються основні проблеми активізації кредитування банками України в посткризовий період. Проблема активізації кредитування банками України в посткризовий період залишається невирішеною, тим більше, враховуючи динаміку розвитку цих процесів у світових банківських системах. Тому сформувалася об'єктивна потреба в поглиблених наукових дослідженнях проблем підвищення ефективності діяльності банків, серед яких проблема відновлення кредитування займає важливе місце. Розглянувши стан капіталізації банків, їх фондування, автор розкрив головні причини незадовільного стану кредитування корпоративного сектора і населення за спрямованістю кредитів. У 2014-2016 роках в Україні сталася системна банківська криза, яку супроводжувало очищення банківського сектору на основі масштабної і детальної перевірки стану активів банків. В результаті виявлена сукупна додаткова потреба в капіталі банків і проведена докапіталізація. На тлі стабілізації фондування за рахунок внутрішніх джерел,збільшення об'ємів депозитних ресурсів, активізація кредитування у банках України не відбувається. Українська банківська система характеризується украй високою концентрацією кредитів, яка створює істотні ризики для банків. Спостерігається гранична закредитованість корпоративного сектору, при цьому якість кредитів великим бізнес-групам набагато нижче, ніж якість кредитного портфеля юридичних осіб в цілому. Висока частка непрацюючих кредитів є одним з ключових системних ризиків сектору, який стримує відновлення кредитування. Проблема може бути розв'язана лише за умови обгрунтованого визначення ризику кредитних активів, підвищення їх якості, зниження високих концентрацій в корпоративному секторі і виключення практики видач кредитів на неринкових умовах.

Боргова криза, що охопила країни Європейського Союзу, негативно позначається на їхніх національних економіках загалом і функціонуванні банківського сектору зокрема. Під загрозою першого в історії Єврозони дефолту опинилася Греція, кризові прояви набирають обертів в Іспанії, Португалії, а останнім часом і в Італії. Оскільки глобальна фінансова система є тісно пов’язаною, дана проблема виходить за межі кордонів Єврозони. У період стрімкого зростання європейські країни без особливих проблем брали і давали в борг. Тепер же, якщо країна не здатна погасити власні борги, іноземні банки та фінансові інститути, які позичали гроші, так само несуть величезні втрати. Виходячи із цього, важливо дослідити, які наслідки для національної економіки матиме боргова криза країн Євросоюзу.The debt crisis that has engulfed the European Union, the negative impact on their national economies in general and the banking sector in particular. Under the threat of the first ever Eurozone default was Greece, crisis manifestations gaining momentum in Spain, Portugal, and more recently in Italy. As the global financial system is closely related, the problem goes beyond the borders of the Eurozone.

Обмежений приплив іноземного капіталу в економіку України та нераціональність його використання обумовлені рядом проблем: корупція, бюрократизація дозвільних процедур (започаткування та припинення підприємницької діяльності, ліцензійних,сертифікаційних, митних тощо), нестабільність та непрозорість правового та регуляторного середовища, недосконалість системи захисту іноземних інвестицій, рейдерство та ін. Якщо українська влада та її західні союзники будуть зволікати із заходами зі стимулювання економіки, дефолт може виявитися неминучим.

Стаття присвячена дослідженню та оцінці факторів, що впливають на фінансову стабільність країни. Застосовуючи комплекс інструментів-індикаторів оцінки, визначених на основі проведеного порівняльного аналізу декількох існуючих підходів, автори проводять відповідні розрахунки для характеристики рівня фінансової стабільності України. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити висновок про зниження фінансової стабільності країни та доводять необхідність формування комплексу принципово нових антикризових заходів. The article is dedicated to the identification and assessment of factors affecting the financial stability of the country. Using a set of tools, assessment indicators generated by the results of the comparative analysis of the contents of several of the existing approaches, the authors carried out the appropriate calculations to describe the level of financial stability in Ukraine. Results of the study suggest an increase likelihood of a crisis situation and confirm the need for a brand new set of anti-crisis measures.

Автори досліджують передумови та вивчають можливості запровадження в банках України рейтингових систем оцінки рівня кредитного ризику. The authors examine the background and are exploring the introduction of banks in Ukraine rating systems credit risk assessmen.

У статті розглядаються основні підходи до ідентифікації та структири-зації банківських ризиків. Проаналізовано залежність між банківськими ризиками та їх взаємозв’язки. Розглядаються проблеми, пов’язані з управлінням банківсь-кими ризиками, та аналізуються підходи до їх мінімізації. This article surveys the main methods in the identification and structure of banking risks. Author analyzes the relations between banking risks and their influence on each other. The problems and methods of banking risk management are pointed out in the article.

Досліджено метод розрахунку корективу вартості кредиту. Показано аспекти запропонованого методу, пов'язані з різними напрями грошових потоків, станами дефолту, коефіцієнту стягнення боргів. Наведено конкретний приклад застосування даного методу обчислення. Обґрунтовано доцільність використання даного показника в умовах сучасних кредитних відносин. Method of measuring counterparty credit risk is investigated. Aspects of introduced method, related to different cash flow directions, default states, rate of recovery are introduced. Using of this method in concrete example is given. Reasonable use of this measure in present credit relationship is grounded. Исследовано метод расчета корректива стоимости кредита. Показано аспекты предложенного метода, в отношении разных направлений денежных потоков, состояниями дефолта, коэффициентом взимания долгов. Приведено конкретный пример использования данного метода вычисления. Обосновано целесообразность использования данного показателя в условиях современных кредитных отношений.

Останнім часом значна кількість праць провідних економістів при- свячена вивченню економічного капіталу. Більшість науковців визнача- ють економічний капітал як капітал, який повинен мати банк, виходячи з рівня своїх ризиків. Економічний капітал є функцією ризиковості, мінливості, диверсифікації та концентрації. Так, згідно з Базельською угодою про капітал кожен банк повинен мати мінімально необхідну ве- личину для покриття таких видів ризику фінансових установ, як кре- дитний, ринковий та операційний. При цьому основною функцією економічного капіталу є управління капіталом, яке урівноважує капітал, доходи та ризики.

У статті досліджені особливості функціонування ринку суверенних дефолтних свопів та визначається його вплив на зовнішню фінансову політику держави.

У статті проаналізовані моделі оцінки вартості кредитного ризику за кредитними деривативами. Визначені переваги й недоліки їх використання в банківській практиці. The article analyses the models of credit risk evaluation of credit derivatives and defines their advantages and drawbacks in banking practice.

Стаття описує загальний механізм функціонування і обігу кредитних похідних інструментів, який тим чи іншим чином вплинув на розвиток фінансової кризи у США. Наводиться аналіз потенційних і реалізованих ризиків деривативів, методи їх оцінки та мінімізації. Стаття містить не достатньо освітлені національними науковцями факти впливу кредитних деривативів на загальноекономічне середовище країни, методи їх регулювання. Достатньо чітко показаний механізм інтеграції кредитного і фондового ринків, що призвело до поглиблення проблеми і ускладнення розробки шляхів її вирішення. Взагалі стаття є загальним аналізом помилок, які були накопичені у економіці США за минуле десятиліття а також можливих шляхів їх уникнення у економіках інших країн. The article describes the mechanism of functioning and circulation of derivative credit instruments, which to a certain extent affect the development of financial crisis in the United States. The analysis of potential and realized derivative associated risks is presented together with the methods of evaluation and minimization. The article contains the facts of influence of credit derivatives on country’s economic environment which were insufficiently disclosed by national economists as well as methods of regulation. The article also concentrates on the mechanism of credit and stock market integration as one of the causes of further complexities associated with finding effective solutions to the problem. In general the article is presented as a general analysis of mistakes that were accumulated in the US economy during the past decade as well as possible ways of prevention in economies of other countries. В статье описывается общий механизм функционирования и оборота кредитных производных инструментов, который тем или иным образом повлиял на развитие финансового кризиса в США. Приводится анализ потенциальных и реализованных рисков деривативов, методы их оценки и минимизации. В статье отображены недостаточно освещенные отечественными учеными факты влияния кредитных деривативов на общеэкономическую среду страны, методы их регулирования. Достаточно четко показан механизм интеграции кредитного и фондового рынков, что привело к углублению проблемы и усложнения разработки путей ее решения. В целом, в статье представлен общий анализ ошибок, которые были накоплены в экономике США за прошедшее десятилетие, а также возможные пути их недопущения в экономике других стран