Search

The article deals with problem of joint criminal behavior of several subjects in reckless crimes.The author has exposed the genesis of discussion approaches concerning co-operation in domestic and foreign doctrine, as well as examples of co-infliction in crimes in terms of scientific and technological progress, confirmed by judicial practice. He has noted a spread of crimes with signs of co- infliction in the area of traffic, characterized by the guilt of several vehicles’ drivers. He has argued that the criminal law and judicial practice artificially divide these acts into several reckless crimes. Such an approach leads to an objective attitude to accuse one person for the result of criminal negligence behavior of other actors. He has disproved that there is a position in theory and court practice that only one person can be guilty of a road traffic crime.There is the critical analysis of the recommendation of the Supreme Court of Ukraine regarding the practice of courts to apply legislation on road traffic offenses concerning the criminal liability of two or more drivers who have caused an emergency. Taking into account the theory, expert and judicial practice, the author has made the analysis of the concept «emergency situation» as an indication of the objective side of these crimes and its significance for co-infliction.He has concluded that co-infliction in a crime should be regulated by criminal law which in the theoretical and applied aspects requires the definition of: doctrinal principles of the institution of co-infliction; the concept of co-infliction in a crime and its features; forms of reckless co-infliction; types of participants in co-infliction; delimitation of co-infliction from complicity in a crime; peculiarities of criminal liability of subjects of infliction and their punishment; system of rules concerning co-infliction in a crime for introduction into criminal legislation., У статті розглянуто кримінально-правові питання співзаподіяння у злочині. Досліджено ґенезу підходів щодо поняття співзаподіяння та його зв’язку з ученням про співучасть у кримінальному праві. Проаналізовано судову практику, пов’язану із вчиненням необережного співзаподіяння. Окреслено коло питань щодо впровадження співзаподіяння у злочині в чинне кримінальне законодавство.

У статті розглянуто кримінально-правові питання співзаподіяння у злочині. Досліджено ґенезу підходів щодо поняття співзаподіяння та його зв’язку з ученням про співучасть у кримінальному праві. Проаналізовано судову практику, пов’язану із вчиненням необережного співзаподіяння. Окреслено коло питань щодо впровадження співзаподіяння у злочині в чинне кримінальне законодавство. The article deals with criminal-legal issues of co-infliction in a crime. The author has studied the genesis of approaches to the notion of co-infliction and its relation to the doctrine of complicity in criminal law. He has analyzed the judicial practice related to reckless co-infliction. He has outlined the scope of matters concerning the introduction of co-infliction in a crime into the current criminal law. В статье рассмотрены уголовно-правовые вопросы сопричинения в преступлении. Исследован генезис подходов относительно понятия сопричинения и его связи сучением о соучастии. Про-анализировано судебную практику, связанную с совершением неосторожного сопричинения. Очерчено круг вопросов, связанных с имплементацией сопричинения в преступлении в действующее уголовное законодательство.

Статтю присвячено дослідженню особливостей тлумачення протиправних діянь. Проаналізовано сутність злочинного діяння та злочинної бездіяльності. Визначено сутність адміністративного правопорушення. Обґрунтовано правильність та необхід- ність вживання словосполучень “вчинення злочину”, “вчинення правопорушення” замість “скоєння злочину”, “скоєння правопорушення”. The article is devoted to peculiarities of interpretation of wrongful acts. Examines the nature of the crime and the criminal inactivity. It defines the essence of the administrative offence. Reasonably correct and the need of the use of the phrase “committing a crime”, “offence” instead of “commit a crime”, “offense”. Статья посвящена исследованию особенностей толкования противоправных деяний. Проанализированы сущность преступного деяния и преступного бездействия. Определена сущность административного правонарушения. Обосно- ванно правильность и необходимость употребления словосочетаний “совершение преступления”, “совершение правонарушения” вместо “совершения преступления”, “совершение правонарушения”.

The article is devoted to the actual problem of the subject aspect of the unlawful carrying out of the archaeological explorations, excavations, other earth-moving and submarine works at the object of the archaeological heritage (according to the Criminal Code of Ukraine part 1,Article 298). During carrying out of the analysis of the subject aspect of the given crime such important characteristics of guilt as essence, extent of guilt, form and content of it have been revealed. The possibility of the commitment of a crime specified by the Criminal Code of Ukraine part 1, Article 298 both with the special intent and with the criminal negligence has been given grounds, Рассмотрена субъективная сторона незаконного проведения археологических разведок, раскопок других земельных или подводных работ на объекте археологического наследия (за ч. 1 ст. 298 УК). Раскрыты такие важные характеристики вины, как сущность, степень вины, форма и содержание. Обоснована возможность совершения преступления, предусмотренного ч. 1 ст. 298 УК, как с прямым умыслом, так и с преступной небрежностью, Розглянуто суб’єктивну сторону незаконного проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини (за ч. 1 ст. 298 КК). Розкрито такі важливі характеристики вини, як її сутність, ступінь, форма і зміст. Обґрунтовано можливість вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 298 КК як з прямим умислом, так і зі злочинною недбалістю