Search

The relevance of the problem of diagnosis and treatment of polyneuropathy in children is due to the diverse clinical manifestations of this pathology, which are often acute and can lead to severe, life-threatening complications. Guillain-Barré syndrome (GBS) refers to acute or subacute, often post-infectious, immune-mediated polyneuropathies accompanied by axonal damage to nerve trunks and peripheral nerves. The present study is devoted to the assessment of neurological symptoms in the acute course of GBS, including its differential diagnosis with musculoskeletal lesions in coronavirus disease (COVID-19) in childhood. Purpose - to determine the features of the debut and characterize the neurological symptoms of acute polyneuropathies in children, including GBS in COVID-19. Materials and methods. We examined 10 children with confirmed GBS. Clinical-anamnestic, general clinical, clinical-neurological, clinical-instrumental and clinical-laboratory methods of examination were used. Results. In 1 of the examined patients aged 6 years, GBS developed in the acute period of COVID-19 and manifested as acute flaccid paresis in the distal, and after 4 days - severe weakness of the thigh muscles in combination with leg pain. In 8 of the examined patients, the debut of GBS occurred within 7-21 days after an acute respiratory viral infection. Of these, 6 children had the acute phase of COVID-19 14-21 days before the onset of GBS, which was confirmed by the results of an oropharyngeal PCR-test. The acute phase of COVID-19 in these patients was manifested by fever up to 38.0º, ague, hyposmia, lasting from 3 to 5 days. Severe pain in the legs was noted in all patients with GBS. The absence of elevated levels of creatine phosphokinase, alanine aminotransferase, aspartate aminotransferase according to biochemical blood tests in patients and the absence of myoglobin in the urine excluded rhabdomyolysis of skeletal muscles. Electroneuromyography (ENMG) confirmed the neural type of lesion in the legs. Conclusions. In most patients, the debut of GBS occurred 3 weeks after the acute phase of COVID-19. Pain syndrome and symmetrical flaccid paresis were the leading symptoms of the course of GBS in children. Reduced excitation conduction velocity along the motor fibres of the tibial and peroneal nerves, according to the results of ENMG, allowed confirming the diagnosis of GBS. Differential diagnosis of GBS with musculoskeletal lesions, in particular, the exclusion of the diagnosis of rhabdomyolysis in COVID-19 in children, allowed for timely prescription of adequate therapy. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of participating institutions. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the authors., Актуальность проблемы диагностики и лечения полинейропатий у детей обусловлена разнообразными клиническими проявлениями этой патологии, которые нередко имеют острое течение и могут приводить к тяжелым, жизненно опасным осложнениям. Синдром Гийена-Барре (СГБ) относится к острым или подострым, часто постинфекционным, иммуноопосредованным полинейропатиям, сопровождающимся поражением аксонов нервных стволов и периферических нервов. Вопросу оценки неврологических симптомов в остром течении СГБ, в том числе его дифференциальной диагностике со скелетно-мышечными поражениями при коронавирусной болезни (COVID-19) в детском возрасте, посвящено это исследование. Цель - определить особенности дебюта и охарактеризовать неврологические симптомы острых полинейропатий у детей, в частности, СГБ при COVID-19. Материалы и методы. Обследованы 10 детей, у которых подтверждена СГБ. Применены клинико-анамнестический, общеклинический, клинико-неврологический, клинико-инструментальный и клинико-лабораторный методы обследования. Результаты. У 1 обследованного пациента в возрасте 6 лет СГБ развился в остром периоде течения COVID-19 и проявился острым вялым парезом в дистальных, а через 4 суток - выраженной слабостью мышц бедер в сочетании с болевым синдромом в ногах. У 8 обследованных больных дебют СГБ произошел в течение 7-21 суток после перенесенной острой респираторной вирусной инфекции. Из них 6 детей перенесли острую фазу COVID-19 за 14-21 сутки до дебюта СГБ, что подтверждено результатами проведенного орофарингеального ПЦР-теста. Острая фаза COVID-19 у этих больных проявлялась лихорадкой до 38,0º, агевзией, гипосмией, которая длилась от 3 до 5 суток. Выраженный болевой синдром в ногах отмечался у всех больных с СГБ. Отсутствие повышенного уровня креатинфосфокиназы, аланинаминотрансферазы, аспартатаминотрансферазы по данным биохимического исследования крови у больных и отсутствие миоглобина в моче исключали рабдомиолиз скелетных мышц. По данным электронейромиографии (ЭНМГ) подтвержден невральный тип поражения в ногах. Выводы. Дебют СГБ у большинства пациентов произошел через 3 недели после перенесенной острой фазы COVID-19. Болевой синдром и симметричные вялые парезы были ведущими симптомами течения СГБ у детей. Снижение скорости проведения возбуждения по двигательным волокнам большеберцового и малоберцового нервов, по результатам ЭНМГ, позволили подтвердить диагноз СГБ. Дифференциальная диагностика СГБ со скелетно-мышечными поражениями, в частности, исключение диагноза рабдомиолиза при COVID-19 у детей, позволило своевременно назначить адекватную терапию. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом указанных в работе учреждений. На проведение исследований получено информированное согласие родителей, детей. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов., Актуальність проблеми діагностування та лікування полінейропатій у дітей обумовлена різноманітними клінічними проявами цієї патології, що нерідко мають гострий перебіг й можуть призводити до тяжких, життєво небезпечних ускладнень. Синдром Гійєна-Барре (СГБ) належить до гострих або підгострих, часто постінфекційних, імуноопосередкованих полінейропатій, що супроводжуються ураженням аксонів нервових стовбурів й периферичних нервів. Питанню оцінки неврологічних симптомів у гострому перебігу СГБ, у тому числі його диференційній діагностиці зі скелетно-м’язовими ураженнями при коронавірусній хворобі (COVID-19) у дитячому віці, присвячене це дослідження. Мета - визначити особливості дебюту й охарактеризувати неврологічні симптоми гострих полінейропатій у дітей, зокрема СГБ при COVID-19. Матеріали та методи. Обстежено 10 дітей, у яких підтверджено СГБ. Застосовано клініко-анамнестичний, загальноклінічний, клініко-неврологічний, клініко-інструментальний та клініко-лабораторний методи обстеження. Результати. В 1 обстеженого пацієнта віком 6 років СГБ розвинувся в гострому періоді перебігу COVID-19 й проявився гострим млявим парезом у дистальних, а через 4 доби - вираженою слабкістю м’язів стегон у поєднанні з больовим синдромом у ногах. У 8 обстежених хворих дебют СГБ відбувся протягом 7-21 доби після перенесеної гострої респіраторної вірусної інфекції. Із них 6 дітей перенесли гостру фазу COVID-19 за 14-21 доби до дебюту СГБ, що підтверджено результатами проведеного орофарингеального ПЛР-тесту. Гостра фаза COVID-19 у цих хворих проявлялася лихоманкою до 38,0º, агевзією, гіпосмією, що тривала від 3 до 5 діб. Виражений больовий синдром у ногах відмічався в усіх хворих із СГБ. Відсутність підвищеного рівня креатинфосфокінази, аланінамінотрансферази, аспартатамінотрансферази за даними біохімічного дослідження крові у хворих і відсутність міоглобіну в сечі виключали рабдоміоліз скелетних м’язів. За даними електронейроміографії (ЕНМГ) підтверджено невральний тип ураження в ногах. Висновки. Дебют СГБ в більшості пацієнтів відбувся через 3 тижні після перенесеної гострої фази COVID-19. Больовий синдром і симетричні мляві парези були провідними симптомами перебігу СГБ у дітей. Зниження швидкості проведення збудження по рухових волокнах великогомілкового і малогомілкового нервів, за результатами ЕНМГ, дали змогу підтвердити діагноз СГБ. Диференційна діагностика СГБ зі скелетно-м’язовими ураженнями, зокрема, виключення діагнозу рабдоміолізу при COVID-19 у дітей, дозволило своєчасно призначити адекватну терапію. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

The risk of fetal intrauterine growth retardation (IUGR) is increased in women who have experienced acute infections, as well as in pregnant women with gynecological pathology and endocrine diseases. A woman’s lack of nutrition also makes a negative contribution to the development of IUGR. The frequency of IUGR in the population is very variable and depends on a number of reasons. In practically healthy pregnant women, IUGR is registered in 3–5% of cases, in case of complicated obstetric and gynecological diagnosis and complicated pregnancy – in 10–25%. Morphofunctional disorders in the chorion/placenta in pregnant women with COVID-19 on the background of post-covid endotheliitis are the main pathogenetic factor in the development of preeclampsia, ectopic pregnancy, antenatal fetal death, and impaired condition of the fetus and newborns. Sufficient saturation of the pregnant woman’s body with the nitric oxide donor L-arginine and L-carnitine (main cofactor of fatty acid metabolism in cells) with the improvement of microcirculation and the correction of hypovolemic disorders in the fetoplacental complex can be considered one of the real ways to prevent IUGR in women in the post-covid period.A review of the scientific literature on pathogenesis, diagnosis, impact on the life and health of a newborn with IUGR in women after COVID-19, as well as the possibilities of medical correction of placental dysfunction during pregnancy was performed.This analysis and our own clinical experience allow us to state the fact that after a coronavirus infection during pregnancy, one of the frequent and threatening for the further development of the child is the formation of placental dysfunction and IUGR. One of the ways to prevent these conditions is to saturate the woman’s body with the nitric oxide donor L-arginine from the stage of pre-gravid preparation, which will provide the opportunity for adequate angiogenesis and development of the embryo/fetus. In the case of additional risk factors, such as coronavirus disease, complex therapy blood (Rheosorbilact), in combination with a nitric oxide donor and L-carnitine as an endothelium-protective agent (Tivor-L)., Ризик виникнення затримки розвитку плода (ЗРП) підвищений у жінок, які перенесли гострі інфекції, а також у вагітних із гінекологічною патологією та ендокринними захворюваннями. Свій негативний внесок у розвиток ЗРП робить і недостатнє харчування жінки. Частота ЗРП у популяції дуже варіабельна і залежить від низки причин: у здорових вагітних ЗРП реєструють у 3–5% випадків, при обтяженому акушерсько-гінекологічному діагнозі та ускладненій вагітності – у 10–25%.Морфофункціональні зміни в хоріоні/плаценті у вагітних із COVID-19 на тлі постковідного ендотеліїту є основним патогенетичним чинником розвитку прееклампсії, ЗРП, антенатальної загибелі плода та порушеного стану плода й новонароджених. Достатнє насичення організму вагітної донатором оксиду азоту L-аргініном і головним кофактором обміну жирних кислот у клітинах L-карнітином поряд із покращенням мікроциркуляції та корекцією гіповолемічних порушень у фетоплацентарному комплексі можна вважати одним з реальних шляхів профілактики ЗРП у жінок у постковідному періоді. Виконано огляд наукової літератури щодо патогенезу, діагностики, впливу на життя та здоров’я новонародженого із ЗРП у жінок після перенесеного COVID-19, а також можливостей медикаментозної корекції плацентарної дисфункції під час вагітності. Проведений аналіз літературних джерел і власний клінічний досвід дають змогу констатувати, що після перенесеної під час вагітності коронавірусної інфекції одним із частих та загрозливих ускладнень для подальшого розвитку дитини є формування плацентарної дисфункції та ЗРП. Один зі шляхів профілактики цих станів – насичення організму жінки донатором оксиду азоту L-аргініном ще з етапу прегравідарної підготовки, що забезпечить адекватний ангіогенез і розвиток ембріонa/плода. У разі появи додаткових чинників ризику, як-от коронавірусна хвороба, може бути корисною комплексна терапія із застосуванням препаратів, що покращують мікроциркуляцію та реологічні властивості крові (Реосорбілакт), у комбінації з донатором оксиду азоту та L-карнітином як ендотелійпротективним засобом (Тіворель).

Aim of the study: to establish anamnestic, epidemiological, clinical and laboratory features in children of different age groupswith laboratory confirmation of SARS-CoV-2 in the course of the circulation period of the Omikron strain.Material and methods. 51 children, aged 0-18 years, with coronavirus infection manifestations and a positive PCR test forSARS-CoV-2 during the circulation period of the Omicron strain were followed up. The children had hemogram, serum glucose level, CRP, procalcitonin, coagulogram, PCR test for SARS-CoV-2, and chest radiography.Results. It was established that 23 children with SARS-CoV-2 (45.2 %) had little contact with ARVI. Almost 75% of childrenunder one year of age had a negative rapid test for SARS-CoV-2. The main complaint at the time of hospitalization in children was fever (94.1%). A change in leukocyte count was found to be present in only 47% of the children. Lymphocytosis with monocytosis prevailed in the leukocytic formula over granulocytosis (58.8 and 43.1%, respectively) (p, Мета роботи: встановити анамнестичні, епідеміологічні та клініко-лабораторні особливості у дітей різних вікових груп з лабораторно підтвердженим SARS-CoV-2 в період циркуляції штаму «Омікрон».Матеріали та методи. Під спостереженням знаходилася 51 дитина, віком від 0 до 18 років, з проявами коронавірусної інфекції та позитивним ПЛР тестом на SARS-CoV-2 в період циркуляції штаму «Омікрон». У дітей проводилося дослідження показників гемограми, рівня глюкози в сироватці крові, СРБ, прокальцитонін, коагулограма, ПЛР тест на SARS-CoV-2, рентгенографія ОГК Результати. Встановлено, що 23 дітей з SARS-CoV-2 (45,2%) мали контакт з хворими на ГРВІ. Майже 75% дітей до року мали негативний «швидкий» тест на SARS-CoV-2. Основною скаргою на момент госпіталізації у дітей була лихоманка (94,1%). Встановлено, що зміни стосовно кількості лейкоцитів спостерігалося лише у 47% дітей. У лейкоцитарній формулі превалював лімфоцитоз з моноцитозом над гранулоцитозом (58,8% та 43,1% відповідно) (р

The article presents a clinical case of coronavirus disease in a child, combined in time with infectious mononucleosis. Today there is a growing tendency in the prevalence of diseases caused by herpes viruses. At the same time there is an increase in the incidence of infectious mononucleosis. The level of Epstein-Barr virus infection among the adult population of Ukraine has reached almost 100%, and more than 50% among the children. The number of children confirmed by COVID-19 is growing with each passing wave, and coronavirus disease is dangerous for young children with a high probability of complications and hospitalizations. The first manifestations of the disease were not typical: fever, nausea, periorbital edema. A week later, typical mononucleosis complaints of sore throat, "nasality", raids on the tonsils and enlargement of the tonsils appeared. Additional examinations revealed an increase in ALT and AST, an increase in the liver. The diagnosis was made on the basis of detecting an increase in the level of specific immunoglobulins to SARS-Cov-2 and EBV. The coronavirus disease can initiate the manifestation of persistent viruses, in particular EBV&nbsp, У статті представлено клінічний випадок коронавірусної хвороби у дитини, поєднаної в часі з інфекційним мононуклеозом. На сьогоднішній день спостерігається тенденція до збільшення розповсюдженості захворювань, викликаних вірусами герпесу. При цьому відмічається зростання захворюваності на інфекційний мононуклеоз. Рівень інфікованості вірусом Епштейна-Барра дорослого населення України майже 100 %, а дитячого – більш ніж 50 %. Кількість дітей, яким підтверджено COVID-19, з кожною епідемічною хвилею зростає, коронавірусна хвороба небезпечна для дітей раннього віку високою вірогідністю ускладнень та госпіталізацій. Перші прояви хвороби у дитини не були типовими: лихоманка, нудота, периорбітальні набряки. Через тиждень з’явились типові для мононуклеозу скарги на біль в горлі, «гнусавість», нашарування та збільшення мигдаликів. Додаткові обстеження виявили зростання показників АЛТ та АСТ, збільшення печінки. Діагноз встановлений на підставі виявлення підвищеного рівня специфічних імуноглобулінів до SARS-Cov-2 та EBV. Таким чином, коронавірусна хвороба може ініціювати маніфестацію персистуючих вірусів, зокремавірусу Епштейна-Барра.

The article is devoted to the study of administrative responsibility for violating the rules on quarantine of people in Ukraine. The issue of studying the historical formation of administrative responsibility for violating the rules of quarantine in general, and the quarantine of people in particular is covered. The normative-legal acts regulating relations in the field of protection of the population against infectious diseases and health care on the territory of Ukraine are researched. Special attention is given to Article 44-3 of the Code of Ukraine on Administrative Violations (CUAV) «Violation of the rules on quarantine of people». The changes that this article has undergone in the content and in the jurisdiction of this category of cases of administrative violation are analyzed. The statistical data and the practice of consideration of cases on bringing persons to administrative responsibility for committing violations under Article 44-3 of the CUAV by courts in modern conditions are considered. It is concluded that the introduction of Article 44-3 of the CUAV contains both positive and negative aspects. Deficiencies in the content of the norm and in the practice of its application are revealed. It is proposed to resolve the issue of: blanketness of the first part of Article 44-3 of the CUAV; compliance of this article with the principle of legal certainty and the principle of conformity of guilt and punishment; humanization of responsibility for violating the rules of quarantine of people. It is also proposed to introduce balanced quarantine rules in combination with sanctions that will comply with them and to make appropriate changes to Article 44-3 of the CUAV «Violation of the rules on quarantine of people»., Статтю присвячено дослідженню адміністративної відповідальності, передбаченої за порушення правил щодо карантину людей на території України. Висвітлено питання вивчення історичного становлення адміністративної відповідальності за порушення правил щодо карантину в цілому, та карантину людей зокрема. Досліджено законодавчі акти, які регулюють відносини у сфері захисту населення від інфекційних хвороб та охорони здоров’я на території України. Особливу увагу приділено статті 44-3 «Порушення правил щодо карантину людей» Кодексу України про адміністративні правопорушення. Проаналізовано зміни, яких зазнала дана стаття за змістом та підвідомчістю даної категорії справ про адміністративні правопорушення; статистичні дані та практику розгляду судами справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених статтею 44-3 КУпАП у сучасних умовах. Зроблено висновок, що запровадження статті 44-3 КУпАП містить і позитивні, і негативні аспекти. Виявлені недоліки у змісті норми та практиці її застосування, у зв’язку з чим запропоновано вирішити питання щодо: бланкетності частини першої статті 44-3 КУпАП; запровадити в Україні виважені правила карантину у поєднанні із санкціями, які будуть їм відповідати; вирішити питання щодо відповідності даної статті принципу правової визначеності та принципу відповідності стягнення рівню суспільної шкідливості вчинюваного правопорушення, а також щодо гуманізації відповідальності за порушення правил щодо карантину людей; внести відповідні зміни до статті 44-3 КУпАП «Порушення правил щодо карантину людей».

Purpose - to analyze clinical and laboratory changes in women with mild to moderate coronavirus disease, the frequency of gestational complications depending on the course of the disease. Materials and methods. 120 pregnant women of the main group with coronavirus disease were involved in the clinical and laboratory examination. The control group consisted of 40 women with gestational age from 22 to 41 weeks, whose pregnancy was not complicated by coronavirus disease. The course of the disease and the impact of coronavirus infection on the course of pregnancy were evaluated by the results of general - clinical, laboratory and instrumental examinations. Results. The surveyed women underwent treatment in the period from 2021 to 2022 at the Communal Non-profit Enterprise «Kyiv City Center for Reproductive and Perinatal Medicine». The mild course of disease had 48 (40%) pregnant women, the course of coronavirus disease of moderate severity had 72 (60%) pregnant women. Symptoms of coronavirus disease observed in pregnant women: hyperthermia - body t≥37.0oC (85 (70.8%) women), general weakness (103 (85.8%) women), loss of smell and taste (27 (22.5%) women), catarhal phenomena (69 (57.5%) women). Decrease in saturation to 92-94% was noted at 18 (15%) pregnant women. The following complications of pregnancy were observed: the threat of premature birth, oligohydramnios, polyhydramnios, fetal growth retardation, structural changes in the placenta according to ultrasound examination of the fetus, violation of fetal-placental blood flow I-II centuries. Conclusions. Given the data of the analysis, it is possible to identify certain features of clinical and laboratory manifestations of coronavirus disease. The most common clinical manifestations are hyperthermia and general weakness. Features of changes in laboratory blood parameters are as follows: leukopenia, lymphocytopenia, increased C-reactive protein and D-dimer, decreased activated partial thromboplastin time, increased prothrombin time, increased total fibrinogen. The most common complications in pregnant women with mild to moderate coronavirus disease: the risk of premature birth, structural changes of the placenta and oligohydramnios. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of all participating institutions. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the author., Цель - проанализировать клинико-лабораторные изменения у женщин с коронавирусной болезнью легкой и средней степени тяжести; определить частоту возникновения гестационных осложнений в зависимости от течения заболевания. Материалы и методы. Клинико-лабораторное обследование проведено среди 120 беременных основной группы с коронавирусной болезнью. Контрольную группу составили 40 женщин со сроком гестации от 22 до 41 недели, течение беременности у которых не было осложнено коронавирусной болезнью. Течение коронавирусной инфекции и ее влияние на беременность оценено по результатам: общеклинического, лабораторного и инструментального обследования. Результаты. Обследованные женщины проходили лечение в период 2021-2022 гг. в КНП «Киевский городской центр репродуктивной и перинатальной медицины». Легкое течение коронавирусной болезни было у 48 (40%) беременных, а средней степени тяжести - у 72 (60%) беременных. Симптомы коронавирусной болезни, которые отмечали беременные: гипертермия - t тела ≥37,0оС (85 (70,8%) женщин), общая слабость (103 (85,8%) женщин), потеря обоняния и вкуса (27 (22,5%) женщин), катаральные явления (69 (57,5%) женщин). Снижение сатурации до 92-94% отмечалось - у 18 (15%) беременных. Выявлены следующие осложнения течения беременности: угроза преждевременных родов, маловодие, многоводие, задержка роста плода, структурные изменения плаценты по данным ультразвукового исследования плода, нарушение плодово-плацентарного кровотока I-II ст. Выводы. По данным проведенного анализа обнаружены определенные особенности клинических и лабораторных проявлений коронавирусной болезни. Наиболее распространены такие клинические проявления: гипертермия и общая слабость. Выявлены следующие особенности изменений лабораторных показателей крови: лейкопения, лимфоцитопения, повышение показателей С-реактивного белка и D-димера, снижение активированного частичного тромбопластинового времени, увеличение протромбинового времени, повышение общего фибриногена. Наиболее распространены следующие осложнения у беременных с легким и средним течением коронавирусной болезни: угроза преждевременных родов, структурные изменения плаценты и маловодие. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом всех участвующих учреждений. На проведение исследований получено информированное согласие женщин. Автор заявляет об отсутствии конфликта интересов., Мета - проаналізувати клініко-лабораторні зміни у вагітних із коронавірусною хворобою легкого та середнього ступеня тяжкості; встановити частоту виникнення гестаційних ускладнень залежно від перебігу цього захворювання. Матеріали та методи. До клініко-лабораторного обстеження залучено 120 вагітних основної групи з коронавірусною хворобою. Контрольну групу становили 40 жінок із терміном гестації від 22 до 41 тижня, перебіг вагітності у яких не був ускладнений коронавірусною хворобою. Перебіг коронавірусної інфекції та її вплив на вагітність оцінено за результатами загальноклінічного, лабораторного та інструментального обстеження. Результати. Обстежені жінки проходили лікування в період 2021-2022 рр. в КНП «Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини». Легкий перебіг коронавірусної хвороби діагностували у 48 (40%) вагітних, а середнього ступеня тяжкості - у 72 (60%) жінок. Симптоми коронавірусної хвороби, що відмічали вагітні: гіпертермія - t тіла ≥37,0оС (85 (70,8%) вагітних), загальна слабкість (103 (85,8%) вагітних), втрата відчуттів запаху та смаку (27 (22,5%) вагітних), катаральні явища (69 (57,5%) вагітних). Зниження сатурації до 92-94% відмічали у 18 (15%) вагітних. Виявили такі ускладнення перебігу вагітності: загрозу передчасних пологів, багатоводдя, затримку росту плода, структурні зміни плаценти за даними ультразвукового дослідження плода, порушення плодово-плацентарного кровотоку І-ІІ ст. Висновки. За даними аналізу встановили певні особливості клінічних і лабораторних проявів коронавірусної хвороби. Найпоширенішими клінічними проявами були гіпертермія та загальна слабкість. Особливості змін лабораторних показників крові такі: лейкопенія, лімфоцитопенія, підвищення показників С-реактивного білка та D-димера, зниження активованого часткового тромбопластинового часу, збільшення протромбінового часу та підвищення загального фібриногену. Найпоширенішими ускладненнями у вагітних із легким і середнім перебігом коронавірусної хвороби були загроза передчасних пологів, структурні зміни плаценти та маловоддя. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок. Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.

В Україні пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19) частково перетнулася в часі з такими критично важливими трансформаційними процесами як другий етап реформи фінансової децентралізації та інтеграційний етап реформи системи охорони здоров’я. У зв’язку з цим актуальності набуває дослідження основних закономірностей зміни моделі фінансового забезпечення системи охорони здоров'я в Україні у цих умовах, а також визначення, який з цих процесів більшою мірою вплинув на волатильність державних видатків за цим напрямком. Дослідження передбачає реалізацію двох етапів – бібліометричного аналізу та статистичного аналізу. За результатами бібліометричного аналізу Scopus публікацій за напрямком фінансового забезпечення системи охорони здоров’я та COVID-19 визначено шість контекстуальних кластерів наукових досліджень, сфокусованих на визначенні впливу видатків на охорону здоров’я на ефективність боротьби з пандемією COVID-19, вікових, гендерних, соціальних та медичних передумов та наслідків поширення пандемії COVID-19, взаємозв’язку між вартістю медичних послуг та амбулаторним лікуванням, соціально-економічних, фінансово-економічних та інституціональних передумов забезпечення якості системи охорони здоров’я та її резистентності шокам, спричиненими пандемією, ключових детермінант, інструментів та заходів протидії поширенню COVID-19. У розрізі другого блоку бібліометричного аналізу, спрямованого на виявленні зв’язку видатків на охорону здоров’я та реформи децентралізації, виокремлено п’ять контекстуальних кластерів, які сфокусовані на дослідженні підходів та моделей до оптимізації витрат на охорону здоров’я з урахуванням соціально-демографічних чинників та реформи децентралізації, фіскально-бюджетних параметрів, економіко-екологічних детермінант та факторів громадського здоров’я, вікових та географічних передумов, що визначають особливості формування системи фінансування охорони здоров’я, впливу мікро-фінансових та управлінських передумов фінансового забезпечення якості системи охорони здоров’я, ефективності страхової медицини. За результатами статистичного аналізу встановлено, що протягом періоду активної імплементації реформи фінансової децентралізації (2015-2018 рр.), питома вага видатків на охорону здоров’я у видатках Державного бюджету України була відносно стабільною та коливалася у межах 2%, тоді як у 2019 році було зафіксовано зростання частки цієї групи видатків до рівня майже 3,6%. При цьому відбулося скорочення видатків на охорону здоров’я у видатках місцевих бюджетів України: протягом 2015-2019 рр. їх частка поступово зменшувалася на 3-5% щорічно, а у 2020-2021 рр. скорочення склало майже 33% та 45% відносно рівня попереднього року відповідно. Питома вага цієї групи видатків у Зведеному бюджеті України є відносно стабільною (9–11,1%). В цілому за результатами проведеного аналізу можна зауважити, що реформа фінансової децентралізація не призвела до суттєвої трансформації структури видаткових повноважень, тоді як медична реформа та пандемія COVID-19 зумовили перерозподіл видаткового навантаження у сфері охорони здоров’я з місцевих до державного бюджету, хоча питома вага цих видатків у структурі Зведеного бюджету України не зросла суттєво навіть у пандемічний період. In Ukraine, the coronavirus disease (COVID-19) pandemic partially overlapped in time with such critically important transformational processes as the second stage of the financial decentralization reform and the integration stage of the health care system reform. In this regard, the study of the main peculiarities of the change in the model of financial support of the health care system in Ukraine in these conditions, as well as the determination of which of these processes had the greatest impact on the volatility of the health care public expenditures, becomes relevant. The research involves the implementation of two stages - bibliometric analysis and statistical analysis. According to the results of the bibliometric analysis of Scopus publications concerning financial support of the health care system and COVID-19, six contextual clusters of scientific research were identified, focused on determining the impact of health care expenditures on the effectiveness of anti-coronavirus measures, age, gender, social and medical prerequisites and consequences of the spread of the COVID-19, relationship between the cost of medical services and outpatient treatment, socioeconomic, financial-economic and institutional prerequisites for ensuring the quality of the health care system and its resistance to shocks caused by the pandemic, key determinants, tools and measures to combat the spread of COVID-19. As part of the second block of bibliometric analysis, aimed at identifying the relationship between health care expenditures and decentralization reforms, five contextual clusters are identified, which are focused on the study of approaches and models to optimize health care expenditures taking into account socio-demographic factors and decentralization reform priorities, fiscal, economic and ecological determinants and factors of public health, age and geographical prerequisites that determine the peculiarities of the formation of the health care financing system, the influence of micro-financial and managerial prerequisites for financial assurance of the quality of the health care system I, effectiveness of insurance medicine. According to the results of the statistical analysis, it is established that during the period of active implementation of the financial decentralization reform (2015-2018), the share of health care expenditures in the State Budget of Ukraine was relatively stable and fluctuated within 2%, while in 2019 the share of this group of expenditures has been increased to the level of almost 3.6%. At the same time, there was a reduction in health care expenditures in the expenditures of local budgets of Ukraine: during 2015-2019, their share gradually decreased by 3-5% annually, and in 2020-2021, the reduction amounted to almost 33% and 45% to the level the previous year respectively. The specific weight of this group of expenditures in the Consolidated Budget of Ukraine is relatively stable (9–11.1%). In general, according to the results of the analysis, it can be noted that the reform of financial decentralization did not lead to a significant transformation of the structure of spending powers, while the medical reform and the COVID-19 pandemic caused a redistribution of the expenditure burden in the field of health care from the local to the state budget, although the specific weight of these expenses in the structure of the Consolidated Budget of Ukraine did not increase significantly even during the pandemic period.

Research objective: to study the clinical efficacy of the proposed treatment complex in pregnant women with coronavirus disease (COVID-19).Materials and methods. 60 pregnant women with a moderate COVID-19 who were treated at the Kyiv City Center for Reproductive and Perinatal Medicine were examined and selected to assess the effectiveness of the proposed treatment. Pregnant women were divided into 2 clinical groups: the main group (n = 30) were prescribed treatment complex with progestin, the comparison group consisted of 30 pregnant women with COVID-19, who did not differ in age, sex, body mass index and received only standard drug therapy. Given the immunomodulatory effect, micronized progesterone was administered orally 200 mg three times a day immediately after hospitalization for 2 weeks, regardless of gestational age. Clinical manifestations, laboratory and instrumental indicators, duration of oxygen therapy and respiratory support, duration of hospital stay and intensive care were analyzed to assess the treatment complex.Results. Therapeutic complex with progesterone helps to reduce the severity of respiratory disorders in pregnant women with COVID-19, the general condition of pregnant women improves faster and inflammatory changes in the lungs regress. The positive dynamics of pulse oximetry indicators was noted. The frequency of the additional methods of respiratory support and transfer to the intensive care unit were lower, and a more rapid normalization of laboratory parameters was noted. Incidence of gestational complications (threats of pregnancy termination, placental insufficiency, fetal growth retardation and distress, oligohydramnios, premature birth and premature rupture of membranes) was lower against the background of treatment with progesterone, children status was better at birth. The need for oxygen therapy, the length of stay in the intensive care unit and the total length of hospitalization are significantly reduced when progesterone was prescribed for pregnant women with COVID-19.Conclusions. The use of progesterone in pregnant women with coronavirus disease has a stabilizing effect, has no negative side effects which is significantly expands the scope of the proposed therapy in pregnant women at different stages of gestation., Цель исследования: изучить клиническую эффективность предложенного комплекса лечения у беременных с коронавирусной болезнью (COVID-19).Материалы и методы. Обследованы 60 беременных со среднетяжелым течением COVID-19, которые проходили лечение в КНП «КГЦРПМ» и были отобраны для оценки эффективности предлагаемого лечения. Беременные были разделены на 2 клинические группы: пациенткам основной группы (n = 30) назначали предложенный лечебный комплекс, включавший прогестины, группу сравнения составили 30 беременных с COVID-19, которые не отличались по возрасту, полу, индексу массы тела и получали только стандартную медикаментозную терапию. Учитывая иммуномодулирующее действие, микронизированный прогестерон назначали перорально 200 мг три раза в сутки сразу после госпитализации на 2 недели независимо от срока гестации. Для оценки предложенного комплекса анализировали клинические проявления, лабораторные и инструментальные показатели, длительность оксигенотерапии и респираторной поддержки, продолжительность пребывания в стационаре и интенсивной терапии.Результаты. Применение лечебного комплекса с включением прогестерона способствует уменьшению выраженности дыхательных расстройств у беременных с COVID-19, ускоряет улучшение общего состояния беременных и регресс воспалительных изменений в легких. Отмечены положительная динамика показателей пульсоксиметрии, более низкая частота применения дополнительных методов респираторной поддержки и перевода в отделение интенсивной терапии, более быстрая нормализация лабораторных показателей. На фоне лечения с прогестероновой поддержкой наблюдались более низкая частота гестационных осложнений (угрозы прерывания беременности, плацентарной недостаточности, задержки роста и дистресса плода, маловодия, преждевременных родов и преждевременного разрыва плодных оболочек), лучшее состояние детей при рождении. При назначении прогестерона у беременных с COVID-19 достоверно уменьшались потребность в кислородной терапии, длительность пребывания в отделении интенсивной терапии и общая продолжительность госпитализации.Выводы. Использование прогестерона у беременных с коронавирусной болезнью оказывает стабилизирующий эффект, что в совокупности с отсутствием побочных отрицательных эффектов существенно расширяет границы применения предложенной терапии у беременных на разных сроках гестации., Мета дослідження: вивчити клінічну ефективність запропонованого комплексу лікування у вагітних із коронавірусною хворобою (COVID-19).Матеріали та методи. Обстежено 60 вагітних із середньотяжким перебігом COVID-19, які проходили лікування в КНП «КМЦРПМ» і були відібрані для оцінювання ефективності запропонованого лікування. Вагітні були розподілені на 2 клінічні групи: пацієнткам основної групи (n = 30) призначали лікувальний комплекс, який включав прогестини, групу порівняння становили 30 вагітних із COVID-19, які не відрізнялися за віком, статтю, індексом маси тіла й отримували тільки стандартну медикаментозну терапію. Враховуючи імуномодулювальну дію, мікронізований прогестерон призначали перорально 200 мг тричі на добу відразу після госпіталізації на 2 тижні незалежно від терміну гестації. Для оцінювання ефективності запропонованого лікування аналізували клінічні вияви, лабораторні та інструментальні показники, тривалість оксигенотерапії і респіраторної підтримки, час перебування в стаціонарі та відділенні інтенсивної терапії.Результати. Застосування лікувального комплексу з включенням прогестерону сприяє зменшенню вираженості дихальних розладів у вагітних із COVID-19, прискорює покращення загального стану вагітних і регрес запальних змін у легенях. Зафіксовано позитивну динаміку показників пульсоксиметрії, нижчу частоту застосування додаткових методів респіраторної підтримки та переведення до відділення інтенсивної терапії, швидшу нормалізацію лабораторних показників. На тлі лікування з прогестероновою підтримкою спостерігалися нижча частота гестаційних ускладнень (загрози переривання вагітності, плацентарної недостатності, затримки росту та дистресу плода, маловоддя, передчасних пологів і передчасного розриву плодових оболонок), кращий стан дітей при народженні. При призначенні прогестерону у вагітних із COVID-19 достовірно зменшувалися потреба в кисневій терапії, час перебування у відділенні інтенсивної терапії та загальна тривалість госпіталізації.Висновки. Використання прогестерону у вагітних із коронавірусною хворобою має стабілізувальний ефект, що сукупно з відсутністю побічних негативних ефектів істотно розширює межі застосування запропонованої терапії у вагітних на різних термінах гестації.

The aim. To analyze the features of the coronavirus disease course in young children. Materials and methods. We analyzed case histories of 60 children aged 0 to 3 years who were hospitalized to the Lviv Regional Children’s Clinical Hospital “OHMATDYT” in the period from April to December 2020 with a diagnosis of coronavirus disease. Out of the 60 children 36 (60 %) were boys and 24 (40 %) were girls. Laboratory studies on the presence of SARS-CoV-2 virus RNA were performed in samples of nasal and pharyngeal swabs by PCR at the State Institution “Lviv Regional Laboratory Center of the Ministry of Health of Ukraine”. Blood and urinary laboratory tests were performed on the basis of the Laboratories in Lviv Regional Children’s Clinical Hospital “OHMATDYT”. The result were statistically processed using Excel software from Microsoft Office 2019 packages. Quantitative characteristics were given as M ± m (arithmetic mean ± standard deviation of the arithmetic mean). Results. It was found that 40% of children under 1 year old and only 15% from 1 to 3 years old were hospitalized on the first day of the disease. Parents of sick children in 51 (85 %) cases confirmed the presence of contact with infected family members. The analysis of the disease clinical manifestations showed that during the disease course, most children with coronavirus disease had the following clinical manifestations: fever, runny nose, cough, abdominal pain, diarrhea, and general weakness. Lymphopenia, which is the most common laboratory finding in adults with COVID-19, was found only in 28 % of children hospitalized to the Regional Children’s Clinical Hospital “OHMATDYT”. The presence of complications in the form of pneumonia was observed in 5 children, which amounted to 8.3 %. The average duration of inpatient treatment for children under 1 year of age was 7 days, and it was 6 days for children between 1 and 3 years of age. Conclusions. It was found that 85% of child inpatients were in contact with family members in whom the presence of SARS-CoV-2 infection was confirmed. The main manifestations of coronavirus disease were fever ˃38 °C and general weakness in more than 55% of children aged 0 to 3 years. The level of leukocytes within the age norm was observed in 46.6% of children, leukopenia– in 35.0%, and lymphopenia– in 28.3%. The course of the disease among young children was mild, and only 8.3% of children had the moderately severe course, complicated by pneumonia., Цель работы – проанализировать особенности течения коронавирусной болезни у детей раннего возраста. Материалы и методы. Проанализировали истории болезни 60 (36 (60 %) мальчиков и 24 (40 %) девочек) детей в возрасте от 0 до 3 лет, находившихся на стационарном лечении в КНП ЛОР ЛОДКБ «Охматдет» с апреля по декабрь 2020 года с диагнозом коронавирусная болезнь. Лабораторные исследования наличия РНК вируса SARS-CoV-2 проведены на образцах мазков из носоглотки методом ПЦР в ГУ «Львовский областной лабораторный центр МЗ Украины», лабораторные исследования крови и мочи– на базе лабораторий КНП ЛОР ЛОДКБ «Охматдет». Статистически результаты обработаны с помощью программного обеспечения Excel из пакета Microsoft Office 2019. Количественные признаки представлены как M ± m (среднее арифметическое ± стандартное отклонение среднего арифметического). Результаты. Установлено, что 40 % детей в возрасте до 1 года и 15 % от 1 до 3 лет были госпитализированы в 1 сутки заболевания. Родители больных детей в 51 (85 %) случае подтвердили наличие контакта с инфицированными членами семьи. Анализ клинических проявлений болезни показал: в течение заболевания у большинства детей с коронавирусной болезнью наблюдали такие клинические проявления: лихорадка, насморк, кашель, боль в животе, диарея, общая слабость. Установлено, что частота лимфопении (наиболее частая лабораторная «находка» у взрослых с коронавирусной болезнью) среди детей, находившихся на стационарном лечении в ЛОДКБ «Охматдет», составляла лишь 28,3 %. Осложнения (пневмонию) диагностировали у 5 (8,3 %) детей. Средняя длительность стационарного лечения детей в возрасте до 1 года составляла 7 дней, детей в возрасте от 1 до 3 лет– 6 дней. Выводы. Установлено, что 85 % детей, находившихся на стационарном лечении, контактировали с членами семьи, у которых было подтверждено наличие инфекции SARS-CoV-2. У более чем 55 % детей в возрасте от 0 до 3 лет основные проявления коронавирусной болезни– лихорадка ˃38°С и общая слабость. Уровень лейкоцитов соответствовал возрастной норме у 46,6 % детей, лейкопения установлена у 35,0 %, а лимфопения– у 28,3 %. Течение заболевания у детей раннего возраста оказалось лёгким, только 8,3 % пациентов имели течение болезни средней тяжести, осложнённое пневмонией., Мета роботи – проаналізувати особливості перебігу коронавірусної хвороби в дітей раннього віку. Матеріали та методи. Проаналізували історії хвороби 60 (36 (60 %) хлопчиків і 24 (40 %) дівчаток) дітей віком від 0 до 3 років, які перебували на стаціонарному лікуванні у КНП ЛОР ЛОДКЛ «Охматдит» із квітня до грудня 2020 року з діагнозом коронавірусна хвороба. Лабораторні дослідження наявності РНК вірусу SARS-CoV-2 виконали на зразках мазків із носоглотки методом ПЛР у ДУ «Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України», лабораторні дослідження крові та сечі– на базі лабораторій КНП ЛОР ЛОДКЛ «Охматдит». Статистично результати опрацювали за допомогою програмного забезпечення Excel із пакета Microsoft Office 2019. Кількісні ознаки наведені як M ± m (середнє арифметичне ± стандартна похибка середнього арифметичного). Результати. Встановили, що 40 % дітей віком до 1 року та 15 % від 1 до 3 років госпіталізували в 1 добу захворювання. Батьки хворих дітей у 51 (85 %) випадку підтвердили наявність контакту з інфікованими членами родини. Аналіз клінічних проявів хвороби показав: протягом захворювання в більшості дітей із коронавірусною хворобою спостерігали такі клінічні прояви, як лихоманка, нежить, кашель, біль у животі, діарея, загальна слабкість. Встановили, що частота лімфопенії (найчастіша лабораторна «знахідка» в дорослих із коронавірусною хворобою) серед дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні у ЛОДКЛ «Охматдит», становила тільки 28,3 %. Ускладнення (пневмонію) діагностували в 5 (8,3 %) дітей. Середня тривалість стаціонарного лікування хворих віком до 1 року становила 7 днів, дітей віком від 1 до 3 років– 6 днів. Висновки. Встановили, що 85 % дітей, які перебували на стаціонарному лікуванні, контактували з членами родини, в яких підтверджена наявність інфекції SARS-CoV-2. У понад 55% дітей віком від 0 до 3 років основні прояви коронавірусної хвороби– лихоманка ˃38°С і загальна слабкість. Рівень лейкоцитів відповідав віковій нормі в 46,6 % дітей, лейкопенію встановили у 35,0 %, лімфопенію– у 28,3 %. Перебіг захворювання в дітей раннього віку виявився легким, тільки 8,3 % пацієнтів мали перебіг середньої важкості, ускладнений пневмонією

Treatment of coronavirus disease COVID-19 is currently unresolved. Whether it is advisable to use Tocilizumab (TM), whether it is effective and safe for patients with Covid-19 - this question remains open to physicians.The aim of the study: To evaluate the safety and therapeutic efficacy of TM on the course and prognosis of severe COVID-19 during treatment with standard treatment according to the National Protocol without antiviral therapy.Materials and methods: Retrospective cohort study of adult patients (≥18 years) with severe COVID-19, who were admitted to the infectious department №2 KP «Volyn Regional Clinical Hospital» from September 2020 to December 2020.The statistical analysis included a group of patients who received TM and recovered (n=42), a group of patients who recovered without TM (n=59), and a group of patients who received or did not receive TM and died (n=58). Statistical methods of interval estimation, null hypothesis according to U Mann-Whitney criteria, binomial criteria, and T-test for two independent dichotomous samples according to the Bernoulli scheme using SPSS Statistics 26 stepwise direct method LR were used for the analysis.Results: 77.7% of patients with severe COVID-19 who received TM recovered, however, based on the analysis of data from a cohort of patients with severe COVID-19 who did not receive TM, it was found that recovery did not depend on TM. Adverse events associated with TM were noted in 3.7%. It has been found that TM reduces recovery time in the hospital and reduces the risk of being admitted to the intensive care unit. The average value of C-reactive protein (СRP) in the group of recovering those who received TM - 114.1 mg/l, and elevated levels of Procalcitonin (PC) above normal by 59.52% with an average value of 0.35 ng / ml.Conclusions: The high statistical significance of the obtained results in terms of therapeutic efficacy and safety of TM makes it possible to implement the obtained results in wide practice for the use of this drug in the treatment of severe COVID-19., Нерешенной проблемой сегодня является лечение коронавирусной болезни COVID-19. Открытым вопросом для врачей остается целесообразность применения препарата Тоцилизумаб (ТМ), его эффективность и профиль безопасности у больных с COVID-19. Цель исследования: Оценить безопасность и терапевтическую эффективность ТМ на течение и прогноз тяжелого COVID-19 на фоне стандартного лечения согласно Национального протокола без противовирусной терапии. Материалы и методы: Ретроспективное когортное исследование взрослых пациентов (≥18 лет) с тяжелым COVID-19, поступивших в инфекционное отделение №2 КП «Волынская областная клиническая больница» с сентября 2020 по декабрь 2020. В статистический анализ вошли: группа пациентов, получавших ТМ, которые выздоровели (n=42); группа пациентов, которые выздоровели без ТМ (n=59); и группа умерших пациентов, которые получили или не получили ТМ (n=58). Для анализа были использованы статистические методы интервальной оценки, нулевая гипотеза согласно критериям U Манна-Уитни, биномиальные критерии, и Т-тест для двух независимых дихотомических выборок по схеме Бернулли с помощью программы SPSS Statistics 26 пошаговым прямым методом LR. Результаты: 77,7% пациентов с тяжелым COVID-19 получивших ТМ выздоровели, однако на основе анализа данных когорты пациентов с тяжелым COVID-19, которые не получили ТМ и выздоровели, было обнаружено, что выздоровление не зависело от ТМ. Нежелательные явления, ассоциированные с ТМ, были отмечены в 3,7%. Было выяснено, что ТМ уменьшает время выздоровления с пребыванием в стационаре, и уменьшает риск попасть в реанимацию. Выявлено среднее значение С-реактивного белка (СРБ) в группе выздоровевших, которые получили ТМ 114,1 мг/л, а также повышенный уровень прокальцитонина (ПК) выше нормы в 59,52% со средним значением 0,35 нг / мл. Выводы: Высокая статистическая значимость полученных результатов терапевтической эффективности и безопасности ТМ позволяет имплементировать полученные результаты в широкую практику для применения данного препарата в лечении тяжелого COVID-19., Невирішеною проблемою сьогодення є лікування коронавірусної хвороби COVID-19. Відкритим питанням для лікарів залишається доцільність застосування препарату Тоцилізумаб, його ефективність та профіль безпеки у хворих на COVID-19. Мета дослідження: Оцінити безпеку і терапевтичну ефективність Тоцилізумабу (ТМ), вплив ТМ на перебіг і прогноз важкого COVID-19 на тлі стандартного лікування відповідно до Національного протоколу без противірусної терапії. Матеріали і методи: Ретроспективне когортне дослідження дорослих пацієнтів (≥18 років) з важким COVID-19, що надійшли в інфекційне відділення №2 КП «Волинська обласна клінічна лікарня» з вересня 2020 по грудень 2020. У статистичний аналіз увійшла група пацієнтів, які отримували ТМ та одужали (n = 42), група пацієнтів, які одужали без ТМ (n = 59), і група померлих пацієнтів, які отримали або не отримали ТМ (n = 58). Для аналізу були використані статистичні методи інтервальної оцінки, нульова гіпотеза відповідно до критеріїв U Манна-Уітні, біноміальні критерії, і Т-тест для двох незалежних дихотомічних вибірок за схемою Бернуллі за допомогою програми SPSS Statistics 26 покроковим прямим методом LR. Результати: 77,7% пацієнтів з важким COVID-19 отримали ТМ одужали, однак на основі аналізу даних когорти пацієнтів з важким COVID-19, які не отримали ТМ і одужали, було виявлено, що видужання не залежало від ТМ. Небажані явища, асоційовані з ТМ, були відзначені в 3,7%. Було з’ясовано, що ТМ зменшує час одужання, час перебування в стаціонарі, і зменшує ризик потрапити в реанімацію. Виявлено середнє значення С-реактивного білка (СРБ) в групі видужали, які отримали ТМ 114,1 мг / л, а також підвищений рівень прокальцитоніну (ПК) вище норми в 59,52% із середнім значенням 0,35 нг / мл. Висновки: Висока статистична значимість отриманих результатів терапевтичної ефективності і безпеки ТМ дозволяє імплементувати отримані результати в широку практику для застосування даного препарату в лікуванні важкого COVID-19.

Objective — to improve the clinical diagnosis and management of the new coronavirus disease by describing a clinical case of viral exanthema as a result of infection with a new strain of SARS-CoV-2. Materials and methods. A description is presented of the clinical symptoms and features of skin lesions in the new coronavirus disease in a patient with probable Grover’s disease diagnosed during a pathological examination of a biopsy specimen of the affected skin. Results and discussion. The clinical diversity of the strain of the new SARS-CoV-2 coronavirus is due to the fact that coronavirus infection is a systemic viral infection that can affect any organ and system. The pathogenesis of these lesions is due to two mechanisms: direct virus damage to the body’s cells and the emergence of an immunopathological process that resembles systemic vasculitis. The ambivalence of immunopathogenesis is reflected in this clinical case.Several factors of the occurrence of dermatological lesions in a patient with a polymorphic rash with SARS-CoV-2 infection have been identified: chemical (sensitization due to working with chemical compounds), physical (mechanical pressure during the performance of professional duties), immunopathological (tendency to hyperergic reactions of the dermis) and thermal, which could provoke the appearance of signs of Grover’s disease. At the same time, the systemic viral infection with SARS-CoV-2 was a trigger for the immunopathological processes, manifested by skin lesions. Conclusions. Currently, there are no significant predictors of the course of coronavirus disease and the occurrence of complications. Therefore, a patient who has had a coronavirus infection should be advised a follow up (communication with a doctor) for 12 weeks. A patient with any dermatological pathology should be examined for specific markers of COVID-19. In the differential diagnosis discourse of the dermatological disease, COVID-19 should always be considered as a possible cause until proven otherwise. During therapy, vitamins, immunomodulators, antibiotics that do not have an evidence base should not be routinely prescribed to all patients, especially those who are at risk of developing immunopathological reactions due to occupational or toxicological anamnesis., Цель работы — улучшить клиническую диагностику и менеджмент новой коронавирусной болезни путем описания клинического случая вирусной экзантемы в результате заражения новым штаммом SARS-CoV-2. Материалы и методы. Представлено описание клинической симптоматики и особенностей поражения кожи при новой коронавирусной болезни у пациентки с вероятной болезнью Гровера, диагностированной по данным патогистологического исследования биоптата пораженной кожи. Приведено собственное клиническое наблюдение. Результаты и обсуждение. Клиническое многообразие штамма нового коронавируса SARS-CoV-2 связано с тем фактом, что эта системная вирусная инфекция может поражать любой орган и систему. Патогенез таких поражений обусловлен двумя механизмами: прямым повреждением вирусом клеток организма и возникновением иммунопатологического процесса, который напоминает системный васкулит. В данном клиническом случае отражена амбивалентность иммунопатогенеза.Определены несколько факторов возникновения дерматологических повреждений у пациентки с полиморфной сыпью на фоне инфекции SARS-CoV-2: химический (сенсибилизация вследствие работы с химическими соединениями), физический (механическое давление во время выполнения профессиональных обязанностей), иммунопатологический (склонность к гиперергическим реакциям дермы) и термический, которые могли спровоцировать появление признаков болезни Гровера. При этом системная вирусная инфекция SARS-CoV-2 послужила триггером к запуску иммунопатологических процессов, манифестировавших поражением кожи. Выводы. В настоящее время не существует значимых предикторов прогнозирования течения коронавирусной болезни и возникновения осложнений. Поэтому пациентам, перенесшим коронавирусную инфекцию, рекомендовано врачебное наблюдение в течение 12 нед. Пациентов с любой дерматологической патологией необходимо обследовать в целях выявления специфических маркеров COVID-19. В дискурсе дифференциальной диагностики дерматологического заболевания всегда нужно рассматривать COVID-19 как возможную причину, пока не будет доказано иное. Во время проведения терапии не следует рутинно назначать всем пациентам витамины, иммуномодуляторы, антибиотики, не имеющие доказательной базы, особенно при наличии риска развития иммунопатологических реакций вследствие профессионального или токсикологического отягощения анамнеза., Мета роботи — покращити клінічну діагностику та менеджмент нової коронавірусної хвороби шляхом описання клінічного випадку вірусної екзантеми внаслідок зараження новим штамом SARS-CoV-2. Матеріали та методи. Представлено описання клінічної симптоматики та особливостей ураження шкіри при новій коронавірусній хворобі у пацієнтки з вірогідною хворобою Гровера, діагностованою за даними патогістологічного дослідження біоптату ураженої шкіри. Наведено власне клінічне спостереження. Результати та обговорення. Клінічне різноманіття штаму нового коронавірусу SARS-CoV-2 пов’язано з тим фактом, що ця системна вірусна інфекція здатна уражати будь-який орган чи систему. Патогенез цих уражень зумовлений двома механізмами: прямим ушкодженням вірусом клітин організму та виникненням імунопатологічного процесу, який нагадує системний васкуліт. У цьому клінічному випадку відображена амбівалентність імунопатогенезу. Визначено кілька чинників виникнення дерматологічних ушкоджень у пацієнтки з поліморфною висипкою на тлі інфекції SARS-CoV-2: хімічний (сенсибілізація внаслідок роботи з хімічними сполуками), фізичний (механічний тиск під час виконання професійних обов’язків), імунопатологічний (схильність до гіперергічних реакцій дерми) та термічний, які могли спровокувати появу ознак хвороби Гровера. При цьому системна вірусна інфекція новим штамом SARS-CoV-2 стала тригером запуску імунопатологічних процесів, які маніфестували ураженням шкіри. Висновки. На сьогодні не існує значущих предикторів прогнозування перебігу хвороби та виникнення ускладнень. Тому пацієнтам, які перенесли коронавірусну інфекцію, рекомендовано лікарське спостереження протягом 12 тиж. Пацієнтів з будь-якою дерматологічною патологією необхідно обстежувати з метою виявлення специфічних марке­рів COVID-19. У дискурсі диференційної діагностики дерматологічного захворювання завжди потрібно розглядати COVID-19 як можливу причину, доки не буде доведено інше. Під час проведення терапії не слід рутинно призначати всім пацієнтам вітаміни, імуномодулятори, антибіотики, які не мають доказової бази, особливо за наявності ризику розвитку імунопатологічних реакцій внаслідок професійного або токсикологічного обтяження анамнезу.

Порушення системи гемостазу відіграють одну з ключових ролей в механізмі патогенезу коронавірусної хвороби. Поширеність тромбоемболічних ускладнень у хворих з важким перебігом COVID-19 досягає 20-30%. Ключові керівництва містять рекомендації щодо необхідності використання профілактичних доз еноксапарину. Проте результати інтенсивної терапії залишаються незадовільними і продовжується пошук оптимального режиму дозування еноксапарину.Мета дослідження – порівняти вплив різних режимів використання еноксипарину на результати інтенсивної терапії у хворих з гострим респіраторним дистрес-синдромом (ГРДС), викликаним SARS-nCoV.Матеріали і методи. Було проведено одноцентрове проспективне порівняльне дослідження, до якого за період травень-жовтень 2020 р. включено 91 пацієнта з тяжким перебігом коронавірусної хвороби з розвитком двобічної пневмонії та ГРДС.Залежно від режиму дозування еноксапарину, хворих було розподілено на три групи. Пацієнти групи 1 (n=14) отримували 4000 анти-Ха МО еноксапарину на добу, групи 2 (n=20) – 8000-1200 анти-Ха МО, групи 3 (n=57) – 1600-2000 анти-Ха МО /добу.Статистичний аналіз результатів проведено за допомогою програми «Statistica 10». Оцінювали медіану, мінімальні і максимальні значення, стандартне відхилення. Достовірність відмінностей показників оцінювали з використанням непараметричного критерію Вілкоксона. Результати вважались достовірними при значеннях р < 0,05. Дані представлені у вигляді М ± SD [min-max]. Проводилась оцінка відносного ризику (RR) і відношення шансів (OR) розвитку несприятливих подій (тромбоемболічних ускладнень і летальності).Результати. В групі 1 було зафіксовано 9 епізодів тромбоемболій легеневої артерії, що відповідає 64,3 %, в групі 2 – 7 епізодів (35,0 %), а в групі 3 – 13 (22,4 %), (р13=0,04).Загальний рівень летальності склав 69,23% і був достовірно нижчим в групі 3 – 56,9 %, ніж в групі 1 – 92,9 %, і в групі 2 – 85,0%.Висновки. Використання лікувальних доз еноксапарину є одним з ключових напрямків терапії і позитивно впливає на виходи у хворих з коронавірусною хворобою, зменшуючи частоту розвитку тромбоемболічних ускладнень., Нарушение системы гемостаза играют одну из ключевых ролей в механизме патогенеза коронавирусной болезни. Распространенность тромбоэмболических осложнений у больных с тяжелым течением COVID-19 достигает 20-30%. Ключевые руководства содержат рекомендации о необходимости использования профилактических доз эноксапарина. Однако результаты интенсивной терапии остаются неудовлетворительными и продолжается поиск оптимального режима дозирования эноксапарина.Цель исследования – сравнить влияние различных режимов использования еноксипарину результатов интенсивной терапии у больных с острым респираторным дистресс-синдромом (ОРДС), вызванным SARS-nCoV.Материалы и методы. Было проведено одноцентровое проспективное сравнительное исследование, к которому за период май-октябрь 2020 г. включено 91 пациента с тяжелым течением коронавирусной болезни с развитием двусторонней пневмонии и ОРДС. В зависимости от режима дозирования эноксапарина, больных были разделены на три группы. Пациенты группы 1 (n = 14) получали 4000 анти-Ха МЕ эноксапарина в сутки, группы 2 (n = 20) – 8000–1200 анти-Ха МЕ, группы 3 (n = 57) – 1600–2000 анти-Ха МЕ/сутки. Статистический анализ результатов проведен с помощью программы «Statistica 10». Оценивали медиану, минимальные и максимальные значения, стандартное отклонение. Достоверность различий показателей оценивали с использованием непараметрического критерия Вилкоксона. Результаты считались достоверными при значениях р, Disorders of the hemostasis system play one of the key roles in the mechanism of pathogenesis of coronavirus disease. The prevalence of thromboembolic complications in patients with severe COVID-19 reaches 20–30%. Key guidelines provide guidance on the need for prophylactic doses of enoxaparin. However, the results of intensive care remain unsatisfactory and the search for the optimal dosing regimen of enoxaparin continues. The aim of the study was to compare the effect of different regimens of enoxaparin on the results of intensive care in patients with acute respiratory distress syndrome (ARDS) caused by SARS-nCoV.Materials and methods. A single-center prospective comparative study was conducted, which for the period May-October 2020 included 91 patients with severe coronavirus disease with the development of bilateral pneumonia and ARDS. Depending on the dosage regimen of enoxaparin, patients were divided into three groups. Patients of group 1 (n = 14) received 4000 anti-Xa MO of enoxaparin per day, group 2 (n = 20) – 8000-1200 anti-Xa MO, group 3 (n = 57) – 1600–2000 anti-Xa MO / days. Statistical analysis of the results was performed using the program «Statistica 10». Estimated median, minimum and maximum values, standard deviation. Significance of differences in indicators was assessed using the nonparametric Wilcoxon test. The results were considered reliable at values of p

The article is a review of the scientific data about pleyotropic effects of azithromycin and possibility of its use in system of treatment of coronavirus disease., В статье представлено обзор современных научных данных о плейотропных эффектах азитромицина и возможностей его применения в комплексной терапии коронавирусной болезни., У статті наведено огляд сучасних наукових даних щодо особливостей плейотропних ефектів азитроміцину та можливостей його застосування у комплексному лікуванні коронавірусної хвороби.

Нестача релевантної та науково обґрунтованої інформації щодо закономірностей розповсюдження коронавірусної інфекції COVID-19 зумовлює проблему неможливості прогнозування впливу обмежуючих заходів, покликаних мінімізувати негативну дію вірусу на соціальну безпеку та суспільні настрої. Метою дослідження є вивчення особливостей та потенційних наслідків суспільної поведінки під час введення карантинних заходів, для чого необхідно вивчити наміри та фактичні дії населення відносно масових закупівель харчових продуктів, проаналізувати схильність населення до масових закупівель медикаментів та захисних засобів, оцінити рівень усвідомлення населенням загрози поширення коронавірусної інфекції, дослідити рівень занепокоєння суспільства у зв’язку із поширенням коронавірусної інфекції. У процесі дослідження використано методи соціометричного опитування, геопросторового аналізу, регресійного аналізу із застосуванням алгоритмів покрокової регресії та Барута. За результатами опитування встановлено, що, з одного боку, майже 20 % опитаних сильно занепокоєні пандемією, а, з іншого – респонденти не схильні до масових закупівель харчових продуктів під час карантинних заходів. Виявлено, що значна частка жителів Житомирської області на початку карантинних заходів відчувала проблеми із придбанням фруктів, круп, овочів та консервів. Близько 60 % неповною мірою забезпечені захисними та дезінфікуючими засобами. Математично обґрунтовано, що рівень тривоги відносно розповсюдження коронавірусної інфекції підпадає під вплив забезпеченості населення продовольством. Також спостерігається пряма лінійна залежність між рівнем тривоги та віком респондентів, тобто із збільшенням віку опитаних зростає рівень занепокоєння., It is impossible to predict the effect that the restriction measures associated with COVID-19 contagion will have on social security due to the fact that these issues have not been properly investigated. The purpose of the study is to look into special features and potential consequences of social behavior during containment measures. For this purpose, it is necessary to consider intentions and real actions of the population, when everyone went on a panic-buying spree, through the analysis of propensity for panic-buying spree of medicines and personal protective equipment, to assess the awareness level of population in relation to the threat of coronavirus contagion, and to examine the level of concern in the society about coronavirus contagion. In the course of the study, a number of methods have been used, including sociometric survey, geo-analysis, regression analysis using the algorithms of stepwise regression and Barut. According to the survey, it has been found that on the one hand, almost 20 % of respondents are deeply concerned about the pandemic; on the other hand, respondents do not have propensity for panic-buying spree of food during containment measures. It has been established that a considerable share of citizens in Zhytomyr region experienced difficulties when buying fruit, vegetables, cereals and canned goods at the beginning of containment measures. About 60 % do not have sufficient provision of personal protective equipment and disinfectants. There is a mathematical rationalization for the fact that the level of anxiety in relation to coronavirus contagion is affected by the level of food adequacy. There is also a direct linear dependence between the level of anxiety and the age of respondents, i.e. the older the respondents, the higher level of anxiety., Недостаток релевантной и научно обоснованной информации о закономерностях распространения коронавирусной инфекции COVID-19 вызывает проблему невозможности прогнозирования влияния ограничивающих мер, призванных минимизировать негативное воздействие вируса на социальную безопасность и общественные настроения. Целью исследования является изучение особенностей и потенциальных последствий общественного поведения при введении карантинных мероприятий, для чего необходимо изучить намерения и фактические действия населения относительно массовых закупок пищевых продуктов, проанализировать склонность населения к массовым закупкам медикаментов и защитных средств, оценить уровень осознания населением угрозы распространения коронавирусной инфекции, исследовать уровень беспокойства общества в связи с распространением коронавирусной инфекции. В процессе исследования использованы методы социометрического опроса, геопространственного анализа, регрессионного анализа с применением алгоритмов пошаговой регрессии и Барута. По результатам опроса установлено, что, с одной стороны, почти 20 % опрошенных сильно обеспокоены пандемией, а с другой – респонденты не склонны к массовым закупкам продуктов питания во время карантинных мероприятий. Выявлено, что значительная часть жителей Житомирской области в начале карантинных мероприятий чувствовала проблемы с приобретением фруктов, круп, овощей и консервов. Около 60 % не в полной мере обеспечены защитными и дезинфицирующими средствами. Математически обосновано, что уровень тревоги относительно распространения коронавирусной инфекции подвергается влиянию обеспеченности населения продовольствием. Также наблюдается прямая линейная зависимость между уровнем тревоги и возрастом респондентов, то есть с увеличением возраста опрошенных растет уровень беспокойства.

У статті досліджується проблематика функціонування підприємств та економічних систем в цілому у часи пандемії COVID-19, основними негативними проявами та джерелами відповідних впливів стали суворі карантинні обмеження та ряд економічних наслідків, які з них випливають. Проведено дослідження особливостей протікання попередніх пандемій та їх впливу на економічні системи. Надано розгорнутий аналіз впливу коронакризи на діяльність підприємницького сектору економіки. Визначено основні тенденції розвитку бізнес-середовища у контексті ведення господарської діяльності в умовах перманентних пандемічних загроз та можливостей введення жорстких карантинних норм. На основі проведеного дослідження надано вичерпний перелік рекомендацій для суб’єктів господарської діяльності, щодо забезпечення та підтримки достатнього рівня прибутковості їх діяльності в епоху пандемії коронавірусу. The article examines the functioning of enterprises and economic systems in general during the COVID-19 pandemic, the main negative manifestations and sources of such impacts were severe quarantine restrictions and a number of economic consequences that follow from them. A study of the peculiarities of previous pandemics and their impact on economic systems. A detailed analysis of the impact of the corona crisis on the activities of the business sector of the economy is given. The main trends in the development of the business environment in the context of doing business in conditions of permanent pandemic threats and the possibility of introducing strict quarantine regulations are identified. Based on the study, an exhaustive list of recommendations for business entities to ensure and maintain a sufficient level of profitability of their activities in the era of the coronavirus pandemic.