Search

Мета роботи — визначити особливості циркадного ритму артеріального тиску в пацієнтів з істинною резистентною артеріальною гіпертензією (РАГ) та псевдорезистентною артеріальною гіпертензією (ПРАГ).Матеріал і методи. Обстежено 52 пацієнти з підозрою на (РАГ) згідно з критеріями Європейського товариства гіпертензії (ESH, 2013). 44 пацієнтам з підозрою на РАГ було призначено антигіпертензивну терапію (інгібітор АПФ/сартани, антагоніст кальцію та діуретик) у максимальних терапевтичних дозах. Через два місяці лікування у 20 пацієнтів на тлі комбінованої терапії досягти нормалізації артеріального тиску (АТ) не вдалось, що підтвердило наявність РАГ. Ці пацієнти склали І групу. Натомість у 24 обстежених АТ нормалізувався, що свідчило про псевдорезистентний перебіг АГ. Ці пацієнти склали групу контролю (ІІ група). Всім пацієнтам виконували вимірювання офісного та амбулаторного АТ для оцінки характеристик циркадного ритму АТ.Результати. За даними добового моніторування артеріального тиску (ДМАТ) у пацієнтів з РАГ реєструвався значно більший рівень систолічного АТ (САТ) протягом доби, дня та ночі, а також показник середнього діастолічного АТ (ДАТ) вночі. Добові індекси за САТ і ДАТ були значно нижчими в групі пацієнтів із РАГ. Недостатнє зниження нічного АТ (тип «non-dipper») спостерігали у 8 (35%) хворих; «nighpiker» — у 5 пацієнтів (25%). Решта пацієнтів мали нормальний профіль циркадного ритму АТ. У ІІ групі 11 (45,8%) пацієнтів мали нормальний добовий профіль АТ, у 8 (33,4%) пацієнтів виявлено його порушення за типом «non-dipper», лише у двох пацієнтів спостерігали тип «nighpiker» (8,3%), та в трьох пацієнтів (12,5%) — зафіксували надмірне зниження АТ у нічний період — тип “over-dipper”. Порушення варіабельності АТ значно частіше виявляли в І групі (72,7%), ніж у ІІ групі — 43,0% (р=0,04). Ранкові прирости САТ і ДАТ теж були достовірно вищими у хворих І групи (р=0,026 і р=0,001 відповідно).Висновки. Пацієнти з резистентною артеріальною гіпертензією характеризуються більш високими показниками систолічного артеріального тиску за даними добового моніторування артеріального тиску в денний та нічний період; мають частіше порушення циркадного ритму за типом «non-dipper», «night-piker» та значно вищими показниками ранкового приросту артеріального тиску порівняно з псевдорезистентним перебігом артеріальної гіпертензії., Цель работы – изучить особенности циркадного ритма артериального давления у пациентов с истинной резистентной артериальной гипертензией (РАГ) и псевдорезистентной артериальной гипертензией (ПРАГ).Материал и методы. Обследовано 52 пациента с подозрением на резистентную артериальную гипертензию (РАГ) согласно критериев Европейского общества гипертензии (ESH, 2013). 44 пациентам с подозрением на РАГ было назначено антигипертензивную терапию (ингибитор АПФ/сартаны, антагонист кальция и диуретик) в максимальных терапевтических дозах. Через два месяца лечения у 20 пациентов на фоне комбинированной терапии достичь нормализации артериального давления (АД) не удалось, что подтвердило наличие РАГ (I группа). Тогда как у 24 обследованных артериальное давление нормализовалось, что свидетельствует о псевдорезистентном течении АГ (II группа). Всем пациентам выполняли измерения офисного и амбулаторного АД для оценки характеристик циркадного ритма АД в группах наблюдения. Результаты. По данным суточного мониторирования артериального давления (СМАД) у пациентов с РАГ регистрировался значительно большой уровень САД в течении суток, дня и ночи, а также показатели средненочного уровня диастолического артериального давления (ДАД). Суточные индексы САД и ДАД были значительно ниже в группе пациентов с РАГ. Недостаточное снижение ночного АД (тип «non-dipper») наблюдалось у 8 (35%) пациентов; «night-piker» - у 5 (25%) пациентов, когда ночное АД значительно выше за дневное АД. Остальные пациенты имели нормальный профиль циркадного ритма АД. Во II группе 8 (33,4%) пациентов имели нарушение по типу «non-dipper», у двоих (8,3%) пациентов наблюдали тип «night-piker», и у троих (12,5%) пациентов – зафиксировали чрезмерное снижение АД в ночной период – тип «over-dipper». Нарушение вариабельности АД значительно чаще выявляли в I группе (72,7%), чем во II группе – 43,3% (p=0,04). Утренние приросты САД и ДАД также были достоверно выше у больных I группы (p=0,026 и p=0,001 соответственно). Вывод. Пациенты с резистентной артериальной гипертензией характеризуются более высокими показателями систолического артериального давления по данным суточного мониторирования артериального давления в дневной и ночной периоды; чаще имеют нарушения циркадного ритма по типу «non-dipper», «night-piker» и значительно выше показатели утреннего прироста артериального давления по сравнению с псевдорезистентним течением артериальной гипертензии., Aim: To determine the peculiarities of circadian rhythm of arterial pressure in patients with true resistant arterial hypertension (RAH) and pseudo-resistant arterial hypertension (PRAH).Material and methods. 52 patients with suspected resistant arterial hypertension (RAH) were examined according to the criteria of the European Society of Hypertension (ESH, 2013). Antihypertensive therapy (ACE inhibitors/sartans, calcium antagonist, and a diuretic) was administered to 44 patients with suspected RAH in the maximum therapeutic doses. In 20 patients, with the combined therapy, the normalization of blood pressure was not achieved. The presence of RAH confirmed it. These patients formed group I. However, blood pressure in 24 examined patients was normalized, indicating a pseudo-reflective course of hypertension. These patients formed a control group (group II). The measurements of the office and ambulatory blood pressure were performed in all patients for assessing the characteristics of a circadian rhythm of blood pressure. Results. According to ambulatory blood pressure monitoring (ABPM), in patients with RAH, a significantly higher level of systolic blood pressure (SBP) was recorded daily, during daytime and nighttime, as well as mean night value of diastolic blood pressure (DBP). The daily indices of SBP and DNP were significantly lower in the group of patients with RBP. Insufficient reduction of blood pressure (type "non-dipper") was observed in 8 (35%) patients in nighttime; "Nigh-piker" — in 5 patients (25%). The rest of the patients had a normal circadian rhythm profile of BP. In group II, 11 (45.8%) patients had normal daily blood transfusion profile, 8 (33.4%) patients had non-dipper disorders, only 2 patients had nigh-piker type (8, 3%), and in three patients (12.5%) — recorded excessive decrease in blood pressure at night — over-dipper type. The disturbance of the variability of blood pressure were found more frequently in group І (72.7%) than in the ІІ group — 43.0% (р