Search

Purpose. To analyze domestic and foreign scientific sources on the influence of biotic and abiotic factors on the development and reproduction of the beet nematode in the soil. Results. Long-term research has established that the development and reproduction of the beet nematode are influenced by a complex of biotic factors, among which the most important are the root secretions of plants grown in a field infected with heteroderosis, which can stimulate or inhibit the emergence of parasite larvae from eggs, infestation of sugar beet sowings with weed that are hosts of heterodera, as well as the presence of various species of fungi and bacteria that attack nematode eggs, larvae, and cysts and are considered natural regulators of nematode in agrocenoses. Among the abiotic factors, according to scientists, temperature, humidity, aeration, type and pH of the soil, oxygen content, etc. have significant influence on the viability of various stages of the beet nematode, the duration of development and the number of its generations. Conclusions. The results of research on the influence of biotic and abiotic factors on the vital activity of the beet nematode indicate the complexity of the relationship of this parasite with various plant species, other microorganisms that inhabit the agrocenosis, and environmental conditions. The high ecological plasticity of the nematode contributes to its significant spread in temperate climates, and the increase in the density and harmfulness of its population in the soil is ensured by the cultivation of favorable crops in the field, as well as by the combination of optimal conditions of temperature, humidity and other factors during vegetation. Further study of various factors that, first of all, negatively affect the development and reproduction of the beet nematode will prepare the conditions for the development and implementation of new alternative approaches of nematode control in sugar beet sowings., Мета. Проаналізувати вітчизняні й зарубіжні наукові джерела щодо впливу біо- та абіотичних чинників на розвиток та розмноження бурякової нематоди в ґрунті. Результати. Багаторічними дослідженнями встановлено, що на розвиток та розмноження бурякової нематоди впливає цілий комплекс біотичних чинників, серед яких найбільше значення мають кореневі виділення рослин, що вирощуються на полі, зараженому гетеродерозом, і які можуть стимулювати або інгібувати вихід із яєць личинок паразита, засміченість посівів бур’янами-господарями гетеродери, а також наявність різних видів грибів та бактерій, що уражують яйця, личинки і цисти нематоди і вважаються природніми регуляторами її чисельності в агроценозах. Серед абіотичних чинників, на думку науковців, найбільший вплив на життєздатність різних стадій бурякової нематоди, тривалість розвитку та кількість її поколінь мають температура, вологість, аерація, тип та рН ґрунту, вміст кисню тощо. Висновки. Результати досліджень щодо впливу біотичних та абіотичних чинників на життєдіяльність бурякової нематоди свідчать про складність взаємовідносин цього паразита з різними видами рослин, іншими мікроорганізмами, які населяють агроценоз, та умовами навколишнього середовища. Висока екологічна пластичність нематоди сприяє значному поширенню її в умовах помірного клімату, а збільшення щільності та шкідливості її популяції в ґрунті забезпечується вирощуванням на полі сприятливих культур, а також поєднанням оптимальних умов температури, вологості та інших чинників впродовж їхньої вегетації. Подальше вивчення різних чинників, які, перш за все, негативно впливають на розвиток і розмноження бурякової нематоди, дасть змогу створити передумови для розроблення та впровадження нових альтернативних підходів для захисту посівів цукрових буряків від ураження їх гетеродерозом.

Background. Estimation of chlorophyll and carotenoid content is an informative way to obtain ideas about the plants photosynthetic process and is an indirect method for assessing the productivity of plant crops, including cereals. As the worldwide interest at now for traditional and natural foods is growing, in the work we used one of the oldest grain crops – emmer wheat (Triticum dicoccum (Schrank.) Schuebl.) which was cultivated in traditional and organic farming system. Objective. The study aim was to determine the role of chlorophyll and carotenoids in the emmer wheat productivity formation by traditional and organic farming technology under different pre-sowing seed treatment systems. Methods. Field experiment was establishment during 2019–2021 on low-humus, hard-loam chernozems, the condition of which meets the “virgin land” criterion. The emmer wheat cultivation in organic technology was carried out in crop rotation: winter rye (green manure crop) – mustard (to improve the field phytosanitary condition and soil organic matter indicators) – emmer wheat. Two variants of pre-sowing seed treatment were studied: irradiation with ultraviolet light of the C range (100–280 nm) and seed treatment with 1r Seed Treatment humic preparation. The pre-sowing seed treatment in the traditional technology of the emmer wheat cultivation was carried out by the UV-C irradiation. In organic technology both UV-C irradiation and treatment with 1r Seed Treatment humic preparation of natural origin were used. Statistical data processing was performed by methods of descriptive statistics, regression and analysis of variance by the program Statistica 10.0. The experimental data significance was evaluated by using multifactor analysis of variance (ANOVA) to calculate the least significant difference (LSD05). Results. It was found the use of UV-C seeds irradiation in organic and traditional cultivation technologies leads to increase in the chlorophyll a (Chl a) content by 9.2 % and chlorophyll b (Chl b) content by 14.5 % in plants grown by organic technology, however to decrease in carotenoid content (Ct) by 14.9 %. The increase in the photosynthetic pigments content by UV-C seeds irradiation lead to yield increase from 4.26 t/ha by the traditional technology to 5.17 t/ha by the organic technology, ie by 21.4 %. In organic technology based on the comparison of the photosynthetic apparatus main indicators of the emmer wheat and yield, the most effective method for seed treatment was determined. It was established that at result of 1r Seed Treatment humic preparation application in pre-sowing seed treatment, the Chl a concentration decreased by 2.4 %, the Chl b and Ct concentration increased by 5 and 25.5 %, respectively, compared with plants grown from UV-C irradiated seeds. When 1r Seed Treatment was used for pre-sowing treatment yield was 5.58 t/ha, while at UV-C seed treatment – 5.17 t/ha, ie, the yield increase was 8 %. An inverse correlation between the ratio of the photosynthetic pigments Chl a/Chl b content and the emmer wheat yield was determined. Conclusions. According to the study results, it can be assumed that the introduction of organic farming technology with pre-sowing seed treatment by the 1r Seed Treatment humic preparation can increase the emmer wheat yield by 31% compared to the traditional technology. Thus, the photosynthetic pigments content and their ratio can be the effectiveness indicators of the implemented agricultural technologies., Проблематика. Визначення вмісту хлорофілу та каротиноїдів є інформативним способом отримання уявлень про фотосинтетичний режим рослин і є непрямим методом оцінки продуктивності рослинних культур, у т.ч. зернових. Оскільки на сьогодні зростає світовий попит на традиційні та натуральні продукти харчування, у представленій роботі ми використовували одну з найдавніших злакових культур – пшеницю полбу (Triticum dicoccum (Schrank) Schuebl), вирощування якої здійснювали за традиційною й органічною технологіями. Мета. Визначення впливу хлорофілу та каротиноїдів на продуктивність пшениці полби за традицій­ної та органічної технології землеробства та різних систем передпосівної обробки насіння. Методика реалізації. Польові дослідження проводили впродовж 2019–2021 рр. на чорноземах мало­гумусних важкосуглинистих, стан яких відповідає критерію “цілинна земля”. Вирощування полби звичайної за органічної технології проводили у сівозміні: жито озиме (сидеральна культура) – гірчиця (для поліпшення фітосанітарного стану поля та показників органічної речовини ґрунту) – полба звичайна. Вивчено два варіанти передпосівної обробки насіння: опромінення ультрафіолетовим світлом діапазону С (УФ-С) (100–280 нм) та обробка насіння препаратом гумінової природи 1r Seed Treatment. У традиційній технології вирощування пшениці полби передпосівну підготовку насіння здійснювали УФ-С-опроміненням. В органічній технології використовували як УФ-С-опромінення, так і окремо обробку насіння розчином 1r Seed Treatment. Статистичну обробку даних проводили методами описової статистики, регресійного та дисперсійного аналізу з використанням програми Statistica 10.0. Значимість експериментальних даних оцінювали за допомогою дисперсійного аналізу (ANOVA) для розрахунку найменшої істотної різниці НІР05. Результати. Встановлено, що використання УФ-С-опромінення насіння в органічній та традиційній технологіях культивування сприяє збільшенню вмісту хлорофілу а (Chl а) на 9,2 % і хлорофілу b (Chl b) на 14,5 % у рослинах, вирощених за органічної технології, однак зменшує вміст каротиноїдів (Ct) на 14,9 %. Збільшення вмісту фотосинтетичних пігментів за УФ-С-опромінення насіння привело до зростання врожайності від 4,26 т/га за традиційної технології до 5,17 т/га за органічної, тобто на 21,4 %. За органічної технології вирощування на основі порівняння основних показників роботи фотосинтетичного апарату рослин пшениці полби й обсягу врожайності визначено найбільш ефективний спосіб підготовки насіння до сівби. Виявлено, що за використання гумінового препа­рату 1r Seed Treatment у передпосівній обробці насіння, концентрація Chl а зменшилась на 2,4 %, концентрація Chl b та Ct збільшилась на 5 та 25,5 % відповідно порівняно з показниками рослин, вирощених з УФ-С опроміненого насіння. Урожайність за використання препарату 1r Seed Treatment становила 5,58 т/га, тоді як за УФ-С-обробки насіння – 5,17 т/га, тобто приріст урожайності стано­вив 8 %. Встановлено обернену кореляцію між співвідношенням вмісту фотосинтетичних пігментів Chl a/Chl b та обсягом урожайності пшениці полби. Висновки. Завдяки впровадженню органічної технології вирощування з передпосівною обробкою насіння гуміновим препаратом 1r Seed Treatment можна отримати збільшення врожайності пшениці полби на рівні 31 % порівняно з традиційною технологією. Індикаторами ефективності запропоно­ваних елементів агротехнологій може бути вміст фотосинтетичних пігментів та їх співвідношення.

Проблематика. Визначення вмісту хлорофілу та каротиноїдів є інформативнимспособом отримання уявлень про фотосинтетичний режим рослин і є непрямим методом оцінки продуктивності рослиннихкультур, у т.ч.зернових. Оскільки на сьогодні зростає світовий попит на традиційні та натуральні продукти харчування, упредставленій роботі ми використовували одну з найдавніших злакових культур –пшеницю полбу(Triticum dicoccum (Schrank)Schuebl), вирощування якої здійснювали затрадиційною й органічною технологіями. Background.Estimation of chlorophyll and carotenoid content is an informative way to obtain ideas about the plants photosynthetic process and is an indirect method for assessing the productivity of plant crops, including cereals. As the worldwide interest at now for traditional and natural foods is growing, in the work we used one of the oldest grain crops–emmerwheat (Triticum dicoccum (Schrank.) Schuebl.) which was cultivated in traditional and organic farming system.

The influence of litter manure and straw as fertilizers in pure form and in combination with manure, green manure and mineral fertilizers on the content of humus and basic nutrients in sod-podzolic soil has been studied. A significant effect on the change of humus content on sod-podzolic soils depending on fertilizer systems has been established. The highest indicators of humus content in the soil were found in the variants with 40 t/ha of manure, 0.97–1.14% and 1.17–1.23%, respectively, and straw 4 t/ha in combination with lupine green manure — 0.94–1.15% and 1.16–1.25%. The most significant increase in humus content per rotation was observed in sidereal crop rotation, against the background without fertilizers the indicator increased by 0.05–0.29%, against the background of N40P40K120 application — by 0.03–0.21%, in crop rotation — 0.05–0.19% and 0.01-0.09%, respectively. Analyzing the dynamics of the content of easily hydrolyzed nitrogen, it was found that the greatest growth both at the beginning and at the end of crop rotation provided options with the introduction of 40 t/ha of manure (+69…+85 mg/kg of soil), 4 t/ha of straw with half dose of manure (+63…+82 mg/kg of soil) and straw with green manure (+71…+80 mg/kg of soil). The application of manure, straw and plowing of green manures contributed to the increase of the content of mobile phosphorus compounds from 9 to 69 mg/kg of soil on the background without fertilizers and 38 to 67 mg/kg of soil on the background N40P40K120. The combination of straw with manure and straw with green manure for the application of mineral fertilizers helped to increase the content of mobile phosphorus compounds to the level recorded in the variant for the application of 40 t/ha of manure, and in some versions of the experiment even exceed it. It was found that the deficit-free and positive balance of potassium for rotation of crop rotation and sidereal crop rotation was provided by variants with 4 t/ha of straw in combination with 20 t/ha of manure and 4 t/ha of straw in combination with lupine green manure against N40P40K120. Balances and productivity of arable land use in short-rotation crop rotations of Polissya are calculated. In crop rotation, the humus balance is negative for the alienation of lupine green mass for fodder. Variants with application of 10 t / ha of crop rotation area of manure (–0.03 t/ha) and 1 t/ha of straw with half dose of manure (–0.1 t/ha) on the background of N35P35K85 application allowed to get as close as possible to the deficit-free balance of humus. In sidereal crop rotation, a positive balance of humus is observed with the application of 10 t/ha of manure (+0.21…+0.29 t/ha), 1 t/ha of straw in combination with 5 t/ha of manure, 22 t/ha) and 1 t/ha of straw in combination with green manure (+0.09… +0.18 t/ha). Close to the deficit-free balance of humus is the option with the introduction of 1 t/ha of straw in its pure form. An alternative to manure in Polissya should be the use of straw in combination with green manure (including lupine), which will help preserve and reproduce the humus content in the soil, improve the balance of nutrients and increase the productivity of arable land in crop rotations., Досліджено вплив підстилкового гною та соломи як добрива в чистому вигляді, та в поєднанні з гноєм, сидеральними і мінеральними добривами на вміст гумусу й основних елементів живлення в дерново-підзолистому ґрунті. Установлено помітний вплив на зміну вмісту гумусу на дерново-підзолистих ґрунтах залежно від систем удобрення. Найбільші показники вмісту гумусу в ґрунті встановлено на варіантах зі внесенням 40 т/га гною, 0,97–1,14% і 1,17–1,23% відповідно, та соломи 4 т/га у поєднанні з люпиновим сидератом — 0,94–1,15% і 1,16–1,25%. Найістотніше зростання вмісту гумусу за ротацію відмічено у сидеральній сівозміні, на фоні без добрив показник зріс на 0,05–0,29%, на фоні внесення N40P40K120 — на 0,03–0,21%, у плодозмінній сівозміні — 0,05–0,19 % та 0,01–0,09% відповідно. Аналізуючи динаміку вмісту легкогідролізованого азоту було встановлено, що найбільше його зростання як на початку, так і наприкінці ротації сівозмін забезпечували варіанти зі внесенням 40 т/га гною (+69… +85 мг/кг ґрунту), 4 т/га соломи з половинною дозою гною (+63…+82 мг/кг ґрунту) та соломи з сидератами (+71…+80 мг/кг ґрунту). Внесення гною, соломи та приорювання сидератів сприяло зростанню вмісту рухомих сполук фосфору від 9 до 69 мг/кг ґрунту на фоні без внесення добрив і від 38 до 67 мг/кг ґрунту на фоні N40P40K120. Поєднання соломи з гноєм і соломи з сидератами за внесення мінеральних добрив сприяло підвищенню вмісту рухомих сполук фосфору до рівня, який зафіксовано у варіанті за внесення 40 т/га гною, а в окремих варіантах досліду навіть і перевищувати його. Встановлено, що бездефіцитний та позитивний баланс калію за ротацію плодозмінної й сидеральної сівозмін забезпечували варіанти із внесенням 4 т/га соломи у поєднанні з 20 т/га гною та соломи 4 т/га у поєднанні з люпиновим сидератом на фоні N40P40K120. Розраховані баланси та продуктивність використання ріллі в короткоротаційних сівозмінах Полісся. У плодозмінній сівозміні за відчуження зеленої маси люпину на корм баланс гумусу має від’ємні показники. Варіанти з внесенням 10 т/га сівозмінної площі гною (–0,03 т/га) та 1 т/га соломи з половинною дозою гною (–0,1 т/га) на фоні внесення N35P35K85 дали можливість максимально наблизитися до бездефіцитного балансу гумусу. У сидеральній сівозміні позитивний баланс гумусу спостерігається за внесення 10 т/га гною (+0,21…+0,29 т/га), 1 т/га соломи у поєднанні з 5 т/га гною (+0,13…+0,22 т/га) та 1 т/га соломи у поєднанні з сидератом (+0,09…+0,18 т/га). Близькими до бездефіцитного балансу гумусу є варіант зі внесенням 1 т/га соломи у чистому вигляді. Альтернативою гною в умовах Полісся повинно бути використання соломи у поєднанні з сидеральними добривами (зокрема, люпином), що сприятиме збереженню та відтворенню вмісту гумусу в ґрунті, поліпшенню балансу поживних елементів та підвищенню продуктивності використання ріллі в сівозмінах

In the conditions of global warming, the area of cultivation of thermophilic crops, in particular sunflower, is shifted from the southern regions of cultivation to the Polissya zone. Therefore, it is necessary to investigate the efficiency of growing sunflower on drained soils without regulating the water regime with different fertilizer systems. The study analyzes the state of moisture supply of drained sod-podzolic soil during the growing season 2018–2019. It is established that in the summer total reserves of productive moisture in the 0–100 cm soil layer decreased to critical parameters (60 mm), and the groundwater level dropped to 2.5–3.0 m (depth bookmarks drains — 1.1 m). The results of the influence of different levels of fertilizer on the yield and quality of sunflower seeds (Jason hybrid), which was placed in the crop rotation after winter wheat, are presented. It is established that in the conditions of deficit of moisture in the soil, use of the norm of mineral fertilizers recommended for the Polissya zone (N60P60K90) with 40 t/ha of manure, increased 1.5 times more than norm (N90P90K135) against 4,0 t/ha of straw and the recommended one — against the background of straw and foliar fertilization with microfertilizer Yarilo were equivalent. When using them, the same seed yield was obtained — at the level of 2.30–2.33 t/ha. When applying the recommended rate of mineral fertilizers in conjunction with the straw of the predecessor, there was a decrease in seed yield by an average of 14.0%. Double fertilization of crops with complex chelated microfertilizerYarilo significantly increased the yield of sunflower on the options without mineral fertilizers and when using N60P60K90 on a background of straw. The oil content in the seeds was 47.5–50.1%, no significant dependence on the fertilizer system was observed. The most cost-effective fertilizer system was identified — N60P60K90 compatible with straw and microfertilizer Yarilo, at which the yield of sunflower seeds was 2.3 t/ha and the level of profitability was 43.5%., Проаналізовано стан вологозабезпечення осушуваного дерново-підзолистого ґрунту впродовж вегетаційного періоду 2018–2019 рр. Встановлено, що вже в літній період загальні запаси продуктивної вологи в 0–100 см шарі ґрунту зменшилися до критичних показників (до 60 мм), а рівень ґрунтових вод знизився до 2,5–3,0 м (глибина закладки дрен — 1,1 м). Наведено результати впливу різних рівнів удобрення на врожайність та якість насіння соняшнику, що розміщувався в чотирипільній сівозміні після пшениці озимої. Встановлено, що в умовах дефіциту вологи в ґрунті, дві системи удобрен- ня — рекомендована для зони Полісся норма мінеральних добрив (N60P60K90) на фоні 40 т/га підстилкового гною та підвищена в 1,5 раза норми (N90P90K135) на фоні 4,0 т/га соломи були рівнозначними. За їх використання отримано однакову врожайність на- сіння — на рівні 2,30–2,33 т/га. При застосуванні рекомендованої норми мінеральних добрив сумісно з соломою попередника відмічено зниження виходу насіння в середньому на 14,0%. Дворазове підживлення посівів мікродобривом Ярило істотно збільшило вро- жайність соняшнику на варіантах без внесення мінеральних добрив та за використання N60P60K90 на фоні соломи. Вміст олії в насінні становив 47,9–50,1%, істотної залеж- ності від системи удобрення не відстежено. Відмічено найбільш ефективну систему удобрення — N60P60K90 сумісно з соломою і мікродобривом Ярило, за якої врожайність насіння соняшнику становила 2,3 т/га та рівень рентабельності 43,5%. Дослідження в цьому напрямі потребують подальшого продовження і можуть бути використані в розробці інтенсивних технологій вирощування соняшнику в різноротаційних сівозмінах на осушуваних ґрунтах.

Purpose. To study the effect of soil cultivation and fertilizer systems on controlling weed abundance in short crop rotation.Methods. Field, laboratory.Results. The experiment was carried out in a long-term stationary experiment on slightly saline chernozem under the system of long-term short rotations in the zone of insufficient soil moisture of the LeftBank Forest-Steppe of Ukraine. The results of studies on the effect of soil cultivation and fertilization on the abundance of weeds in winter wheat crops in corn chain of short crop rotation are presented. It was determined that the monocotyledonous and dicotyledonous weeds prevailed at period of plants outcome in tube. The application of mineral fertilizers under winter wheat against the fond of the organic fertilizer system aftereffect (manure and post-harvest residues) significantly reduced weediness. A significant difference was observed when used combined tillage compared to plowing. Among the weed species, dicotyledonous prevailed.Conclusions. The use of combined tillage for winter wheat reduces the crops weediness on unfertilized fond in 3.3 times, on fertilizers fond – in 1.9 times. As a result of fertilizers application to winter wheat, the abundance of weeds on the fond of 6.25 t/ha of manure + N45P45K45 and plowing decreased by 11.0 pc/m2, and forcombined tillage – by 10.7 pc./m2 compared to unfertilized background. Whereas against the fond of manure and post-harvest residues weedinessof crops grown. The use of plowing for winter wheat in crop rotation increases the species composition of the weeds. Among the weed species, the most widespread are weevils (Polygonum convolvulus L.), middle-aged sprout (Stellaria media L.), field axes (Delphinium consolida). The use of plowing increased the abundance of cereals on unfertilized fond to 34.3 pc/m2 represented by mouse gray (Setaria glauca L.), on the fond of the manure and post-harvest residues aftereffect – to 88.5 pc/m2. When plowing, the abundance of beardless beetle (Polygonum convolvulus L.) on the fond of manure application at dose 6.25 t/ha and directly under winter wheat N45P45K45, as well as for the application of 6.25 t/ha of manure + post-harvest residues + N45P45K45 was 5.7 and 2.0 pc/m2, reciprocally., Мета. Вивчити вплив способів обробітку ґрунту та системи удобрення на контролювання рясності бур'янів у короткоротаційній сівозміні.Методи. Польові, лабораторні.Результати. Дослідження проводились в довготривалому стаціонарному досліді на чорноземах слабосолонцюватих по системі ведення довготривалих короткоротаційних сівозмін в зоні недостатнього зволоження Лівобережного Лісостепу України. Наведені результати досліджень щодо впливу способів обробітку ґрунту і удобрення на рясність бур'янів в посівах пшениці озимої в короткоротаційній сівозміні в ланці з кукурудзою на силос, встановлено що на період виходу в трубку переважали однодольні і дводольні бур’яни. Застосування мінеральних добрив на фоні післядії органічної системи удобрення: гною та післяжнивних решток під озиму пшеницю істотно знижувало забур’яненість посів. Вагома різниця спостерігалась за використання комбінованого обробітку ґрунту порівняно з оранкою. Серед видового складу бур'янів переважали дводольні.Висновки. Використання комбінованого обробітку ґрунту під озиму пшеницю знижує забур’яненість посівів на неудобреному фоні у 3,3 рази, на фоні добрив – 1,9 рази. Від застосування добрив під озиму пшеницю рясність бур’янів на фоні 6,25 т/га гною + N45P45K45 і проведення оранки знизилась на 11,0 шт./м2, а за комбінованого обробітку ґрунту – 10,7 шт./м2 порівняно з неудобреним фоном. А на фоні післядії гною і післяжнивних решток спостерігалось зростання забур’яненості посівів. Застосування оранки у сівозміні під озиму пшеницю збільшує видовий склад бур’янів. Серед них найрозповсюдженішими є гірчак березковидний (Polygonum convolvulus L.), зірочник середній (Stellaria media L.), сокирки польові (Delphinium consolida). Використання оранки збільшило рясність злакових на неудобреному фоні до 34,3 шт./м2 представлених мишієм сизим (Setaria glauca L.), на фоні післядії гною і післяжнивних решток – 88,5 шт./м2. За проведення оранки рясність гірчака березковидного (Polygonum convolvulus L.) на фоні застосування 6,25 т/га гною і безпосередньо під пшеницю озиму N45P45K45, а також за застосування 6,25 т/га гною + післяжнивні рештки + N45P45K45 становила 5,7 і 2,0 шт./м2.

One of the ways to solve the problem of preserving soil fertility is the use of special soil protection measures and scientifically proven technologies. The main measures to increase crop productivity, preserve soil fertility and improve ecological state of the environment are the primary tillage and fertilization systems in modern high-intensity farming systems with scientifically proven methods, techniques, and depth of loosening, as well as doses of mineral and organic fertilizers. The article presents the results of experimental studies of changes in the humus reserves in the arable layer of the soil under the influence of longterm use of differentiated systems of primary tillage, in which different methods and depth of the primary tillage alternate during crop rotation, different depth (23–25 cm and 28–30 cm) subsurface chisel tillage, single-depth shallow (12–14 cm) disk and zero tillage, against the background of the fertilizer system using post-harvest green manure. The research was conducted during 2015–2019 on the irrigated lands of the Askaniya State Agricultural Research Station of the Institute of Irrigated Agriculture of NAAS, in the area of the Kakhovka irrigation system, in a fourfield row crop rotation with successive crop rotation of the following: soybean, winter wheat + mustard (postharvest for green manure), corn for grain, winter barley + mustard (postharvest for green manure). The soil of the experimental field is dark chestnut, slightly saline, medium loamy. Based on data from field, laboratory and analytical studies, it is established that in short-term row crops rotation on irrigated lands of southern Ukraine an effective measure to increase the fertility of dark chestnut soils is organic-mineral fertilizer systems with a mineral fertilizer dose of N120P40 (per hectare of crop rotation area), the use of spring mustard as fertilizer in post-harvest crops as well as the use of all by-products of crop rotation. Differentiated and different-depth subsurface systems of primary tillage against the background of organicmineral fertilization system provide productivity of short-term crop rotation at the level of 7.77 and 8.09 t/ha of grain units respectively, increase of humus by 1.25 and 1.33 t/ha, and total ecological economic efficiency of crop rotation operation by 61.50 and 64.63 thousand UAH/ha., В современных условиях проблема восстановления и сохранения плодородия почвы является актуальной и требует разработки и применения почвозащитных мер с научно обоснованными технологиями. Представлены результаты экспериментальных исследований изменения гумусного состояния почвы под влиянием использования в качестве удобрения пожнивной сидеральной культуры. Исследования проводили на протяжении 2015–2019 гг. на орошаемых землях Асканийской сельскохозяйственной опытной станции Института орошаемого земледелия НААН, в зоне действия Каховской оросительной системы в четырехпольном зернопропашном севообороте с последовательным чередованием культур: соя, пшеница озимая + горчица (пожнивно на сидерат), кукуруза на зерно, ячмень озимый + горчица (пожнивно на сидерат). В севообороте исследовали четыре системы основной обработки: дифференцированную (контроль), при которой на протяжении ротации севооборота чередуются разные способы и глубина основной обработки; безотвальную чизельную разноглубинную; безотвальную дисковую одноглубинную мелкую (12–14 см) и нулевую основную обработку почвы на фоне четырех органо-минеральных систем удобрения с разными дозами минеральных удобрений, использованием в качестве удобрения сидеральной культуры (горчица яровая) и всей побочной продукции культур севооборота. На основании экспериментальных исследований установлено, что наибольшую продуктивность короткоротационного севооборота на уровне 7,77 и 8,09 т/га зерновых единиц и прирост гумуса — 1,25 и 1,33 т/га обеспечили технологии выращивания сельскохозяйственных культур, которые базировались: на органо-минеральной системе удобрения с внесением минеральных удобрений в дозе N120Р40 (на 1 га севооборота); на использовании на сидерат горчицы яровой на фоне дифференцированной и разноглубинной безотвальной системы основной обработки почвы при суммарной эколого-экономической эффективности — 61,50 и 64,63 тыс. грн/га соответственно., У сучасних умовах проблема відновлення та збереження родючості ґрунту є актуальною і потребує розроблення та вжиття спеціальних ґрунтозахисних заходів з науково обґрунтованими технологіями. Висвітлено результати експериментальних досліджень змін гумусного стану ґрунту під впливом використання на добриво післяжнивної сидеральної культури. Дослідження проводили впродовж 2015–2019 рр. на зрошуваних землях Асканійської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту зрошуваного землеробства НААН, у зоні дії Каховської зрошувальної системи, за чотирипільної зерно-просапної сівозміни з послідовним чергуванням культур: соя, пшениця озима + гірчиця (післяжнивно на сидерат), кукурудза на зерно, ячмінь озимий + гірчиця (післяжнивно на сидерат). У сівозміні досліджували чотири системи основного обробітку: диференційовану (контроль), за якої впродовж ротації сівозміни застосовуються різні способи та глибина основного обробітку; безполицеву чизельну різноглибинну; безполицеву дискову одноглибинну мілку (12–14 см) та нульову на фоні чотирьох органо-мінеральних систем удобрення з різними дозами мінеральних добрив, застосуванням на добриво післяжнивної сидеральної культури та всієї побічної продукції сільськогосподарських культур сівозміни. На основі експериментальних досліджень встановлено, що найвищу продуктивність короткоротаційної сівозміни на рівні 7,77 та 8,09 т/га зернових одиниць і приріст гумусу — 1,25 і 1,33 т/га забезпечили технології вирощування сільськогосподарських культур, які базувалися на органо-мінеральній системі удобрення з внесенням мінеральних добрив у дозі N120Р40 (у розрахунку на 1 га сівозмінної площі), використанням на сидерат гірчиці ярої в післяжнивних посівах та всієї побічної продукції сільськогосподарських культур на фоні диференційованої та різноглибинної безполицевої системи основного обробітку ґрунту із сумарною екологоекономічною ефективністю — 61,50 та 64,63 тис. грн/га відповідно.

An increase in beet production at the present stage is possible only with the use of intensive technologies, where the integrated protection of crops from harmful organisms is of great social and economic importance. In the system of measures aimed at increasing the production of beetroots, an important place is the protection of sugar beets from diseases. Successful control of sugar beet diseases is an important reserve for increasing the yield and sugar content of root crops and improving their technological quality. A rather dangerous disease of sugar beet is the root eater, which is widespread throughout Ukraine, especially in the zone of sufficient moisture. Conducting studies to study the effect of certain agro technical measures, as more economically affordable, on the formation of harmful microorganisms that contribute to the development of root and other root diseases during the growing season, the effect of sugar beet concentration in crop rotation. In the experiments, various types of crop rotation were studied: grain-sowing, grain-cultivating (with green manure) and fruit-bearing. The technology for growing crops is generally accepted. Pesticides were not used in the experiments, with the exception of seed dressing. Studies have established that the main causative agent of the root in the conditions of the western forest-steppe of Ukraine are various species of fungi of the genus Fusarium i Aphanomyces cochliondes. The dominance of these pathogens among pathogens causes the most severe defeat of beets in the phase of the first pair of leaflets, as well as the death of plant diseases in a later period - after the formation of planting density. Studies have shown that the lowest prevalence of sugar beet diseases was observed at a saturation level of 17% when they were grown in one place after 5 years (the average degree of development of the root was 14.7%). The development of the disease increased with a decrease in the time of returning to the previous place of cultivation in the rotation. So, on average, over a three-year period, the reduction of this period to four to two years increased the degree of root beetle damage to 15.4-19.8%. At a one-year break and re-sowing, this indicator was 24.4% and 27.2%, respectively. Based on the results obtained, it can be argued that an increase in the concentration of sugar beets in the crop rotation leads to an increase in the distribution of the root., Дослідження присвячене аналізу впливу сільськогосподарських культур на формування ґрунтової біоти, її складу, до якого входять як патогенні, так і токсичні види міксоміцетів та регулюванню їх чисельності при чергуванні культур та насичення ними сівозміни. Дослідження спирається на оцінку доцільності вирощування цукрових буряків у сівозміні з додержанням оптимального строку повернення їх на попереднє місце. Експериментальні дослідження проводились протягом 2016-2019 років на науково-дослідному полі ПДАТУ, і передбачали визначення складу збудників коренеїду, грибків Fusarium i Aphanomyces та ступінь ураженості сходів хворобою у фазі першої пари листочків. Дослідженнями встановлено, що обмеженню розповсюдження коренеїду коренеплодів під час вегетації цукрових буряків буде сприяти оптимальний строк повернення буряків на попереднє місце вирощування і боротьба з хворобою шляхом застосування інтегрованих систем захисних агротехнічних заходів. Виходячи з одержаних результатів можна стверджувати, що збільшення концентрації цукрових буряків у сівозміні приводить до збільшення розповсюдження коренеїду.

Purpose. To substantiate the dependence of sugar beet yield on fertilization and soil tillage management in short grain-hoed crop rotation.Methods. Field, laboratory and statistical.Results. The long-term stationary experiment was carried out in the zone of insufficient soil moisture on slightly saline chernozem in grain-hoed crop rotation with a share of hoed crops of 50 % and grain crops of 50 %. Sugar beets were grown in the unit with silage maize with the practice of ploughing and combined tillage. With the application of 25 t/ha of manure + N90P90K90 and ploughing, 35.3 t/ha of roots was obtained. The practice of combined tillage was inferior to ploughing in terms of sugar yield, which was less by 2.0 t/ha. In the treatment with straw (as organic fertilizer) + N140P90K90, the yield was 36.02 t/ha which was not inferior to the treatment with 25 t/ha of manure + N90P90K90. In the most favourable year, with straw + N140P90K90, the yield for ploughing and combined tillage ranged from 47.2 to 45.8 t/ha. In the least favourable year, the efficiency of the organo-mineral system decreased on the background of straw + N140P90K90 to 24.6 and 23.4 t/ha of roots, respectively. Barley was grown under the effects of fertilizers applied to sugar beet on the background of 25 t/ha of manure + N140P90K90 under sugar beet, followed by ploughing of sugar beet into the soil with ploughing and combined tillage. Its grain yield made up 3.91–3.96 t/ha, that was not inferior to the treatment with manure and mineral fertilizers.Conclusions. The practice of using 25 t/ha of manure + N90P90K90 under sugar beet with ploughing and combined tillage ensured root yield of 35.3 and 31.5 t/ha and 6.10 and 5.59 t/ha, respectively. Application of straw + N140P90K90 for sugar beet was not inferior to the application of 25 t/ha of manure + N90P90K90. With combined tillage the sugar content in sugar beet was higher than with ploughing. The barley yield under the aftereffect of 25 t/ha of manure + N140P90K90 applied to sugar beets, followed by ploughing, was not affected by the soil tillage methods., Мета. Обґрунтувати залежність урожайності цукрових буряків від застосування добрив і системи обробітку ґрунту в короткоротаційній зернопросапній сівозміні.Методи. Польовий, лабораторний та статистичний.Результати. Дослідження проводили в довготривалих стаціонарних дослідах в зоні недостатнього зволоження на чорноземах слабосолонцюватих у зернопросапній короткоротаційній сівозміні з часткою просапних культур 50 %, зернових – 50 %. Цукрові буряки вирощувались у ланці з кукурудзою на силос за використання оранки та комбінованого обробітку ґрунту. За використання 25 т/га гною + N90P90K90 і проведення оранки було одержано 35,3 т/га коренеплодів. За застосування комбінованого обробітку ґрунту урожайність цукрових буряків поступалась оранці на 2,0 т/га. У варіанті, де в якості органічного добрива використовували солому + N140P90K90, урожай становив відповідно 36,02 т/га, що не поступалось 25 т/га гною + N90P90K90. В найсприятливіший рік при заорюванні соломи + N140P90K90 урожайність за використання оранки та комбінованого обробітку ґрунту була у межах 47,2 і 45,8 т/га. У найменш сприятливий рік ефективність органо-мінеральної системи знижується на фоні соломи + N140P90K90 до 24,6 та 23,4 т/га коренеплодів. Ячмінь вирощувався на післядії добрив, застосованих під цукрові буряки. На фоні застосування 25 т/га гною + N140P90K90 під цукрові буряки з наступним заорюванням гички цукрових буряків за використання оранки та комбінованого обробітку ґрунту було зібрано 3,91‑3,96 т/га зерна, що не поступалось гноєві і мінеральним добривам.Висновки. За використання 25 т/га гною + N90P90K90 під цукрові буряки за оранки та комбінованого обробітку ґрунту їх урожайність становить 35,3 і 31,5 т/га коренеплодів і 6,10 і 5,59 т/га – збору цукру. Заорювання під цукрові буряки соломи + N140P90K90 по своїй ефективності не поступається 25 т/га гною + N90P90K90. За використання комбінованого обробітку ґрунту цукристість цукрових буряків є вищою порівняно з оранкою. Урожай ячменю на фоні післядії добрив 25 т/га гною + N140P90K90, застосованих під цукрові буряки, з наступним заорюванням гички не залежить від способів обробітку ґрунту.

The article deals with the study of a balanced agroecosystem on the production of crop products, livestock products and biofuel with respect to its energy autonomy with ensuring its environmental safety. The structure of straw use in agroecosystem and its influence on humus balance and level of electric and thermal energy supply is investigated. The balance of humus in crop rotation was chosen as the criterion of ecological safety. The criterion of energy autonomy is the level of providing the agroecosystem with electric energy and thermal energy through the use of biofuels of its own production. The coordination of environmental safety, energy autonomy and economic efficiency was taken as the basis for the functioning of the agroecosystem. In a balanced agroecosystem on the production of crop products, livestock products and biofuel up to 41% of straw should be used to maintain the balance of humus in the soil. Up to 22% of straw can be used to produce heat and electricity for own needs. Up to 37% of straw can be used to produce electricity for sale according to the green tariff., У статті розглянуто вивчення збалансованої агроекосистеми з виробництва продукції рослинництва, тваринництва та біопалива з точки зору її енергетичної самостійності із забезпеченням її екологічної безпеки. Досліджено структуру використання соломи в агроекосистемі та її вплив на вміст гумусу та рівень електро- та теплової енергії. Критерієм екологічної безпеки було обрано баланс гумусу в сівозміні. Критерієм енергетичної самостійності є рівень забезпечення агроекосистеми електричною та тепловою енергією за рахунок використання біопалив власного виробництва. Координація екологічної безпеки, енергетичної автономії та економічної ефективності була взята за основу функціонування агроекосистеми. У збалансованій агроекосистемі на виробництво продукції рослинництва, тваринництва та біопалива до 41% соломи повинно використовуватися для підтримки балансу гумусу в ґрунті. До 22% соломи можна використовувати для виробництва тепла та електроенергії для власних потреб. До 37% соломи можна використовувати для виробництва електроенергії для продажу відповідно до зеленого тарифу., Статья посвящена исследованию сбалансированной агроэкосистемы по производству продукции растениеводства, животноводства и биотоплива с точки зрения ее энергетической автономности при обеспечении ее экологической безопасности. Исследована структура использования соломы в агроэкосистеме и ее влияние на баланс гумуса и уровень отпуска электрической и тепловой энергии. В качестве критерия экологической безопасности выбран баланс гумуса в севообороте. Критерием энергетической автономности является уровень обеспечения агроэкосистемы электрической и тепловой энергией за счет использования биотоплива собственного производства. За основу функционирования агроэкосистемы положено согласование экологической безопасности, энергетической автономности и экономической эффективности. В сбалансированной агроэкосистеме при производстве растениеводческой продукции, продуктов животноводства и биотоплива для поддержания баланса гумуса в почве следует использовать до 41% соломы. До 22% соломы можно использовать для производства тепла и электроэнергии для собственных нужд. До 37% соломы можно использовать для производства электроэнергии для продажи по зеленому тарифу.

Виробництво олійних культур для сільськогосподарських товаровиробників є одним із основних джерел формування прибутковості, що дає змогу забезпечити ефективну діяльність. Постійне зростання попиту на насіння ріпаку, сої, соняшнику не лише в Україні, а й на світовому ринку сприяло розширенню площ, зайнятих цими культурами. Мета досліджень – провести порівняльну оцінку короткоротаційних сівозмін, насичених олійними культурами, та визначити найефективніші їх варіанти для зони достатнього зволоження Правобережного Лісостепу. Польові дослідження проведені протягом 2016–2018 рр. в умовах Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН на чорноземних опідзолених ґрунтах у п’ятипільних сівозмінах з насиченням на 40–60 % зерновими та 40–60 % олійними культурами. За результатами досліджень було встановлено, що найвищий рівень рентабельності 157 % забезпечила сівозміна насичена на 40 % олійними культурами, з них 20 % ріпаку озимого та 20 % сої, вартість виробленої продукції у якій була найбільшою за нижчих витрат на вирощування. Коефіцієнт енергетичної ефективності становив 4,57 умовних одиниць. За уведення у сівозміну 40 % ріпаку озимого збільшився збір олії на 45 %, однак суттєво знизились інші показники продуктивності гектара сівозмінної площі. Високу середню урожайність зернових культур – 6,93 т/га, збір кормових одиниць – 7,12 т, перетравного протеїну – 0,790 т з гектара сівозмінної площі за рівня рентабельності 111 % отримано у сівозміні насиченій на 60 % зерновими та 40 % олійними культурами, з них 20 % соняшнику та 20 % сої, за альтернативної системи удобрення. Коефіцієнт енергетичної ефективності становив 3,52 умовних одиниць. Застосування лише мінеральної системи удобрення у ідентичній за набором культур сівозміні підвищило показники енергетичної ефективності гектара сівозмінної площі., Production of oilseeds for agricultural producers is one of the main sources of profitability, which allows to ensure efficient operation. The constant growth in demand for rapeseed, soybean and sunflower seeds both in Ukraine and on the world market has led to an expansion of the area occupied by these crops. The purpose of the research is to conduct a comparative assessment of short-rotation crop rotations saturated with oilseeds, and to determine the most effective options for the zone of sufficient moisture of the Right-Bank Forest-Steppe. Field research was conducted in a long-term stationary experiment at the Khmelnytsky State Agricultural Research Station of the Institute of Feed and Agriculture of Podillya NAAS during 2016–2018 on chernozem podzolic in five-field crop rotations, saturated with 40–60 % grain and 40–60 % oilseeds. According to research, the highest level of profitability of 157 % was provided by crop rotation saturated with 40 % oilseeds, of which 20 % winter rape and 20 % soybeans, the cost of which was the highest at the lowest cost of cultivation. The energy efficiency ratio was 4.57 conventional units. With the introduction of 40 % of winter rape in crop rotation, oil harvest increased by 45 %, but other productivity indicators per hectare of crop rotation area decreased significantly. High average yield of grain crops – 6.93 t/ha, harvest of feed units – 7.12 tons, digestible protein – 0.790 tons per hectare of crop rotation area at a level of profitability of 111 % was obtained in crop rotation saturated with 60 % grain and 40 % oilseeds, of which 20 % sunflower and 20 % soybeans, under an alternative fertilizer system. The energy efficiency ratio was 3.52 conventional units. The use of only a mineral fertilizer system in an identical crop rotation set increased the energy efficiency of a hectare of crop rotation area., Производство масличных культур для сельскохозяйственных товаропроизводителей является одним из основных источников формирования доходности, позволяет обеспечить эффективную деятельность. Постоянный рост спроса на семена рапса, сои, подсолнечника не только в Украине, но и на мировом рынке способствовало расширению площадей, занятых этими культурами. Цель исследований - провести сравнительную оценку короткоротационных севооборотов, насыщенных масличными культурами, и определить наиболее эффективные их варианты для зоны достаточного увлажнения Правобережной Лесостепи. Полевые исследования проведены в течение 2016-2018 гг. В условиях Хмельницкой государственной сельскохозяйственной опытной станции Института кормов и сельского хозяйства Подолья НААН на черноземных оподзоленных почвах в пятипольных севооборотах с насыщением на 40-60% зерновыми и 40-60% масличными культурами. По результатам исследований было установлено, что высокий уровень рентабельности 157% обеспечил севооборот насыщенный на 40% масличными культурами, из них 20% рапса озимого и 20% сои, стоимость продукции в которой была самой высокой при более низких затратах на выращивание. Коэффициент энергетической эффективности составил 4,57 условных единиц. За ввод в севооборот 40% рапса озимого увеличился сбор масла на 45%, однако существенно снизились другие показатели производительности гектара севооборотной площади. Высокую среднюю урожайность зерновых культур - 6,93 т / га, сбор кормовых единиц - 7,12 т, перевариваемого протеина - 0,790 т с гектара севооборотной площади при уровне рентабельности 111% получено в севообороте насыщенной на 60% зерновыми и 40% масличными культурами, из них 20% подсолнечника и 20% сои, по альтернативной системы удобрения. Коэффициент энергетической эффективности составил 3,52 условных единиц. Применение только минеральной системы удобрения в идентичном по набору культур севообороте повысило показатели энергетической эффективности гектара севооборотной площади.

Purpose. To study the biological efficiency of growing crops by using different fertilizer systems.Methods. Field, laboratory.Results. The influence of the fertilizer system on the productivity of crops of short crop rotation with a four-year rotation cycle, which provides for the cultivation of the following crops: soybeans – winter wheat – sugar beets – corn for grain. A high level of productivity and product quality can be achieved through biologization measures, and not only through the intensification of cultivation technologies. Under the industrial fertilizer system, only mineral fertilizers are applied, and therefore the role of vegetation fertilizers increases significantly, aimed at the formation of the crop and in the future and to ensure a high level of quality. However, due to the influence of weather conditions in the years of research to conduct high-quality fertilization of vegetation with mineral fertilizers was impossible due to lack of moisture or in some years due to significant rainfall at the time of harvest. At the same time, nitrogen available to plants from biological and ecological fertilizer systems allowed to ensure the formation of acceptable quality indicators. Thus, the cultivation of crop rotations with the use of ecological and biological fertilizer systems allows forming high-quality yield indicators at a good level.Conclusions. The maximum yield of soybeans was provided by industrial (4.21 t/ha) and biological fertilizer system (4.18 t/ha). Also, under the industrial fertilizer system, the maximum grain yield of winter wheat was obtained (7.9 t/ha). However, in the biological system of fertilization of sugar beets for sugar yield, under the conditions of the experiment, the highest efficiency was obtained (12.7 t/ha). At the same time, the maximum yield of corn grain (11.7 t/ha) was obtained in the variant of the industrial fertilizer system., Цель. Изучить биологическую эффективность выращивания культур севооборота при использовании различных систем удобрения.Методы. Полевые, лабораторные.Результаты. Изучено влияние системы удобрения на продуктивность культур короткоротационного севооборота с четырехлетним циклом ротации, предусматривающего выращивание следующих культур: соя – пшеница озимая – сахарная свекла – кукуруза на зерно. Высокого уровня продуктивности и качества продукции можно достигать за счет мероприятий биологизации, а не исключительно благодаря интенсификации технологий выращивания. В промышленной системе удобрения вносят только минеральные удобрения, поэтому значительно возрастает роль подкормок по вегетации – направленных на формирование урожая и в дальнейшем, и на обеспечение высокого уровня качества. А вот за счет влияния погодных условий, сложившихся в годы исследований, провести качественно подкормки по вегетации минеральными удобрениями было невозможно из-за отсутствия влаги или в отдельные годы значительных ливневых осадков. В то же время, доступный растениям азот биологической и экологической систем удобрения позволил обеспечить формирование приемлемых показателей качества. Итак, выращивание культур севооборота при применении экологической и биологической систем удобрения позволяет сформировать качественные показатели урожая на хорошем уровне.Выводы. Максимальную урожайность сои обеспечивала промышленная – 4,21 т/га и биологическая система удобрения – 4,18 т/га. Также при промышленной системе удобрения было получено максимальные показатели урожайности зерна озимой пшеницы – 7,9 т/га. А вот при биологической системе удобрения сахарной свеклы по сбору сахара, в условиях опыта, получено наибольшую эффективность – 12,7 т/га. В то же время максимальную урожайность зерна кукурузы получено в варианте промышленной системы удобрения – 11,7 т/га., Мета. Вивчити біологічну ефективність вирощування культур сівозміни за використання різних систем удобрення.Методи. Польові, лабораторні.Результати. Вивчено вплив системи удобрення на продуктивність культур короткоротаційної сівозміни з чотирирічним циклом ротації, що передбачає вирощування таких культур: соя – пшениця озима – буряки цукрові – кукурудза на зерно. Високого рівня продуктивності та якості продукції можна досягати і за рахунок заходів біологізації, а не виключно завдяки інтенсифікації технологій вирощування. За промислової системи удобрення вносять лише мінеральні добрива, а тому значно зростає роль підживлень по вегетації – спрямованих на формування врожаю та в подальшому і на забезпечення високого рівня якості. А от за рахунок впливу погодних умов, що склались в роки досліджень, провести якісно підживлення по вегетації мінеральними добривами було неможливо з-за відсутності вологи або ж в окремі роки значних зливових опадів на час формування врожаю. В той же час, доступний рослинам азот біологічної та екологічної систем удобрення дозволив забезпечити формування прийнятних показників якості. Отже, вирощування культур сівозміни за застосування екологічної та біологічної систем удобрення дозволяє сформувати якісні показники врожаю на хорошому рівні.Висновки. Максимальну урожайність сої забезпечувала промислова – 4,21 т/га та біологічна система удобрення – 4,18 т/га. Також за промислової системи удобрення було отримано максимальні показники урожайності зерна пшениці озимої – 7,9 т/га. А от за біологічної системи удобрення буряків цукрових за збором цукру, в умовах досліду, отримано найбільшу ефективність – 12,7 т/га. В той же час максимальну урожайність зерна кукурудзи отримано у варіанті промислової системи удобрення – 11,7 т/га.

The purpose of the work is to reduce the degradation and increase of soil fertility on the basis of a rational combination of crop rotation, the use of mineral fertilizers that contribute to the partial deoxidation of the soil, the use of intermediate crops of sidereal crops and the introduction of biological preparations for increasing the humalization of plant residues.Research methods are field, laboratory, visual and comparative methods.Taking into account the results of analytical studies, soil regeneration crop rotation for acidified soils of the Western region of Ukraine should consist of the following crops: field 1 – oats with post-season sowing of oil radish for siderate; field 2 – lupine; field 3 – rye with post-sowing lupine sowing on the siderate; field 4 – linseed oil. Mineral fertilizers with a deoxidizing effect were used to feed the plants, as well as foliar fertilizers with organic-mineral fertilizers and biological products. As organic fertilizers, the use of post-harvest residues and sidereal crops was envisaged. To improve and accelerate the decomposition and humanization of plant residues, a stubble biodegrader was introduced.According to the current gradation, the soil of the experimental sites has a low degree of humus content, availability of mobile forms of phosphorus – increased, exchange potassium – average, easily hydrolyzed nitrogen – low. The acidity of the pH of 4.9 soils is medium.Conclusions. Implementation of soil restoring crop rotation provided profit per 1 ha of crop rotation area at the level of 4790 UAH/ha, including profit from cultivation of crops in crop rotation fields of 2029 UAH/ha and the cost of newly formed organic matter 2940 UAH/ha. The level of profitability from the implementation of the proposed soil restoration crop rotation – 27 %., Целью работы является уменьшение деградации и повышения плодородия почвы на основе рационального сочетания севооборотов и использования минеральных удобрений, которые способствуют частичному раскислению почвы, применения промежуточных посевов сидеральных культур и внесения биологических препаратов для повышения гумизации растительных остатков, фиксирования азота из воздуха и мобилизации элементов питания из почвы .Методы исследований: полевой, лабораторный, визуальный и сравнительно-расчетным методом.Результаты. Учитывая результаты аналитических исследований, почвовостанавливающий севооборот для подкисленных почв Западного региона Украины должна состоять из следующих культур: поле 1 – овес с послеукосных подсевом масляной редьки на сидераты; поле 2 – люпин; поле 3 – рожь с послеукосных посевом люпина на сидераты; поле 4 – лен масличный. Для питания растений использовались минеральные удобрения с раскислительным эффектом, а также выполнялись внекорневые подкормки органо-минеральными удобрениями и биопрепаратами. В качестве органических удобрений предполагалось применение пожнивных остатков и биомасы сидеральных культур. Для улучшения и ускорения разложения и гумунизации растительных остатков был внесен биодеструктор стерни.По действующей градации почва исследовательских участков имеет низкую степень содержания гумуса, обеспеченность подвижными формами фосфора – повышена, обменным калием – средняя, легкогидролизованих азотом – низкая. По степени кислотности рН 4,9 почвы относятся к середнекислым.Выводы. Внедрение почвовостанвавливающего севооборота обеспечило 4790 грн. /га прибыли на севооборотной площади, в том числе прибыль от выращивания сельскохозяйственных культур на полях севооборота 2029 грн/га и стоимость новообразованого гумуса 2940 грн./га. Уровень рентабельности от внедрения предложенного почвовостьанавливаливающего севооборота – 27 %., Метою роботи є зменшення деградації ґрунтів та підвищення їхньої родючості на основі раціонального поєднання сівозмін і використання мінеральних добрив, які сприяють частковому розкисленню ґрунтів, застосування проміжних посівів сидеральних культур та внесення біологічних препаратів для підвищення гумізації рослинних залишків, фіксування азоту з повітря і мобілізації елементів живлення з ґрунту. Методи досліджень – польовий, лабораторний, візуальний та порівняльно-розрахунковий.Результати. Враховуючи результати аналітичних досліджень, грунтовідновлювальна сівозміна для підкислених ґрунтів Західного регіону України повинна складатися з таких культур: поле 1 – овес із післяукісним підсівом олійної редьки на сидерат; поле 2 – люпин; поле 3 – жито з післяукісною сівбою люпину на сидерат; поле 4 – льон олійний. Для живлення рослин використовувалися мінеральні добрива з розкислювальним ефектом, а також виконувались позакореневі підживлення органо-мінеральними добривами та біопрепаратами. Як органічні добрива передбачалось застосувати післяжнивні залишки та сидеральні культури. Для поліпшення і пришвидшення розкладання та гуміфікації рослинних залишків було внесено біодеструктор стерні.За діючою градацією [1] ґрунт дослідних ділянок має низький рівень вмісту гумусу, забезпеченість рухомими формами фосфору – підвищена, обмінним калієм – середня, легкогідролізованим азотом – низька. За ступенем кислотності рН 4,9 ґрунти відносяться до середньокислих.Висновки. Упровадження грунтовідновлювальної сівозміни забезпечило 4790 грн/га прибутку на сівозмінній площі, включаючи прибуток від вирощування сільськогосподарських культур на полях сівозміни 2029 грн/га та вартість новоутвореного гумусу 2940 грн/га. Рівень рентабельності від упровадження запропонованої грунтовідновлювальної сівозміни – 27 %.

Purpose. Show the sequence of actions on anti-erosion optimization of land use structure on the example of agro-enterprises of the Kharkiv region and further ways to increase its efficiency. Methods. Cartographic, statistical, geoinformation analysis, mathematical modeling, magnetizing. Results. An example of erosion optimization of land use is shown on the basis of mathematical modeling of potential soil losses under different land use conditions for three typical farms of the Kharkiv region (Ukraine). The simulation was carried out using the model of C. Myrtshulawa using DEM in the ArcGIS environment. Using GIS to simulate and visualize the results allows you to identify the most erosionally hazardous areas and make an individual selection of crop rotation for each farm. The erosion risk which modeling was revealed can be prevented by means of organizational and agronomic measures, which requires the minimal economic costs. The ways of checking the effectiveness of agro-forest-meliorative measures with application of methods and means of magnetic investigation are offered. Conclusions. Anti-erosion optimization of land use allows achieving the values of soil losses in all fields of investigated farms. At the same time, soil losses decrease, depending on the initial level of danger and the degree of transformation of crop rotation from 10% on slopes to 1.5 °, up to 4.2 times in complicated areas., Цель. Показать последовательность действий по противоэрозионной оптимизации структуры землепользования на примере агропредприятий Харьковской области и дальнейшие пути повышения ее эффективности. Методы. Картографические, статистические, геоинформационного анализа, математического моделирования, магниторазведка. Результаты. Показан пример противоэрозионной оптимизации и землепользования на основе математического моделирования потенциального смыва почвы при различных условиях землепользования для трех типичных фермерских хозяйств Харьковской области (Украина). Моделирование проводили по модели Ц. Е. Мирцхулавы с использованием цифровой модели рельефа в среде ArcGIS. Использование ГИС для проведения моделирования и визуализации результатов позволяет выделить наиболее эрозионно опасные участки и осуществить индивидуальный подбор севооборотов для каждого хозяйства. Обнаруженная в результате моделирования потенциальная угроза эрозии может быть предупреждена с помощью организационных и агротехнических мероприятий, что требует от хозяйства минимальных экономических затрат. Предложены пути проверки эффективности агролесомелиоративных мероприятий с помощью методов магниторазведки. Выводы. Противоэрозионная оптимизация землепользования позволяет достичь допустимых значений смыва почвы на всех полях исследованных хозяйств. При этом потери почвы уменьшаются в зависимости от начального уровня опасности и степени трансформации севооборота от 10% на склонах до 1,5º, до 4,2 раз в осложненных участках., Мета. Показати послідовність дій по протиерозійній оптимізації структури землекористування на прикладі агропідприємств Харківської області та подальші шляхи підвищення її ефективності. Методи. Картографічні, статистичні, геоінформаційного аналізу, математичного моделювання, магніторозвідка. Результати. Показаний приклад протиерозійної оптимізації землекористування на основі математичного моделювання потенційного змиву ґрунту за різних умов землекористування для трьох типових фермерських господарств Харківської області (Україна). Моделювання проводили за моделлю Ц. Мірцхулави із використанням цифрових моделей рельєфу в середовищі ArcGIS. Використання ГІС для проведення моделювання та візуалізації результатів дозволяє виділити найбільш ерозійно небезпечні ділянки та здійснити індивідуальний підбір сівозмін для кожного господарства. Виявлена в результаті моделювання потенційна загроза ерозії може бути попереджена за допомогою організаційних та агротехнічних заходів, що потребує від господарства мінімальних економічних витрат. Запропоновано шляхи перевірки ефективності агролісомеліоративних заходів з застосуванням методів та засобів магніторозвідки. Висновки. Протиерозійна оптимізація землекористування дозволяє досягти допустимих значень змиву ґрунту на всіх полях досліджених господарств. При цьому втрати ґрунту зменшуються, залежно від початкового рівня небезпеки та ступеня трансформації сівозміни від 10 % на схилах до 1,5º, до 4,2 разів на ускладнених ділянках.

The results of investigations of changes in the content of mobile forms of trace elements and heavy metals under the systematic use of organic and mineral fertilizers in field crop rotation on gray forest soil are given. It was established that the use of fertilizers had little effect on the accumulation of these indicators in the soil relative to the initial state, but the excess of the MPC level was not observed for all elements. The most organoleptic fertilizer system (12 t/ha manure + N60P60K68) was found to be the most effective both in the processes of accumulation of the most significant microelements in the life of plants and in the creation of a high level of productivity of the crop rotation. Under these conditions, a rational ratio between calcium and magnesium is noted. The use of organic fertilizers, creating conditions for the reproduction of humus stocks and optimization of the structure of hydrocarbons, does not provide optimal parameters for available forms of nutrients in the soil environment for field crop rotation crops. Application of purely mineral fertilizers at high loads in fertilizer systems is agronomically unworkable., Наведено результати досліджень зміни вмісту рухомих форм мікроелементів і важких металів у польовій сівозміні на сірому лісовому ґрунті за систематичного застосування органічних і мінеральних добрив. Встановлено, що застосування добрив мало вплив на зростання цих показників у ґрунті порівняно з вихідним станом, але перевищення ГДК за всіма елементами не спостерігалося. Найефективнішою як у процесах накопичення найбільш значущих для життєдіяльності рослин мікроелементів, так і створення високого рівня продуктивності ланки сівозміни виявилась органо-мінеральна система удобрення (12 т/га гною + N60P60K68). За таких умов відмічено раціональне співвідношення між кальцієм та магнієм. Застосування органічних добрив, з одного боку, створює умови для відтворення запасів гумусу та оптимізації структури ґрунтового вбирного комплексу, але з іншого, — не забезпечує оптимальних параметрів доступних форм поживних елементів у ґрунтовому середовищі для культур польової сівозміни. Застосування суто мінеральних добрив за високих навантажень у системах удобрення є недоцільним з агрономічного погляду., Приведены результаты исследований количественного изменения подвижных форм микроэлементов и тяжелых металлов в полевом севообороте на серой лесной почве при систематическом применении органических и минеральных удобрений. Установлено, что применение удобрений повлияло на накопление этих показателей в почве относительно исходного состояния, но превышение ПДК уровня по всем элементам не наблюдали. Наиболее эффективной как в процессах накопления наиболее значимых в жизнедеятельности растений микроэлементов, так и создания высокого уровня продуктивности звена севооборота оказалась органо-минеральная система удобрения (12 т/га навоза + N60P60K68). При данных условиях отмечено рациональное соотношение между кальцием и магнием. Использование органических удобрений, создавая условия для воспроизводства запасов гумуса и оптимизации структуры почвенного поглощающего комплекса, не обеспечивает оптимальных параметров, доступных форм питательных элементов в почвенной среде для культур полевого севооборота. Применение только минеральных удобрений в высоких дозах в системах удобрения является нецелесообразным с агрономической точки зрения.

The article presents the results of the development of the optimized irrigation system for 4-field grain-row crop rotation (winter-rape-winter wheat-soybean corn) with an area of 720 hectares by minimizing the amount of sprinkling equipment by using mobile sprinkling machines.Expanding the areas of irrigated agriculture is a key way to overcome the negative consequences of climate change, which is actual at present not only for the south, but also for other regions of Ukraine. The introduction of irrigation requires large investment and running costs, so optimizing the structure of the irrigation system and its resource consumption is an effective factor in the effectiveness of irrigated agriculture.The use of mobile sprinklers allows to increase the irrigation area due to irrigation of the adjacent field in comparison with the machines of the classical technological scheme of irrigation from one position.With a properly selected crop structure in the crop rotation, the use of mobile sprinklers reduces their total number, which leads to a reduction in irrigation costs.Based on the requirements of selected crops, irrigation and irrigation rates, the number of irrigation of each crop, and the number of sprinklers required were determined for the irrigation regimes.On the basis of calculations, ranging and their analysis revealed that for this area the most profitable is the technological scheme of irrigation by frontal sprinkling machines of the brand "Reinke" 387.5 m.Based on the number of sprinklers, their parameters, the technological map of irrigation, the irrigation network, pumping units and their power supply were calculated and selected.Thus, the developed irrigation system for a 4-field rotation of 720 ha with the provision of a minimum number of sprinklers.With crop rotations with a properly selected crop structure and the use of mobile sprinkling machines, the specific costs for using irrigation equipment and introduction of irrigated agriculture are reduced., В статье приведены результаты разработки оптимизированной системы орошения 4-польного зерно-пропашного севооборота (пшеница озимая – рапс озимый – кукуруза – соя) площадью 720 га за счет минимизации количества дождевальной техники путем применения мобильных дождевальных машин.Расширение площадей орошаемого земледелия – ключевой способ преодоления негативных последствий климатических изменений, что актуально в настоящее время не только для юга, но и других регионов Украины. Внедрение орошения требует больших инвестиционных и текущих расходов, поэтому оптимизация структуры оросительной системы и ее ресурсопотребления является действенным фактором эффективности орошаемого земледелия.Применение мобильных дождевальных машин позволяет увеличивать площадь орошения за счет полива смежного поля по сравнению с машинами классической технологической схемы полива с одной позиции.При правильно подобранной структуре культур в севообороте использования мобильных дождевальных машин позволяет уменьшить их общее количество, что приводит к снижению затрат на орошение.Исходя из требований выбранных культур к режимам орошения, были определены оросительные и поливные нормы, количество поливов каждой культуры, и необходимое количество дождевальных машин.На базе расчетов, ранжирование и их анализа выявлено, что для этой площади наиболее выгодной является технологическая схема полива фронтальными дождевальными машинами марки «Reinke» 387,5м.Исходя из количества дождевальных машин, их параметров, технологической карты полива произведен расчет и подбор оросительной сети, насосных агрегатов и их энергообеспечения.Таким образом, разработанная система орошения для 4-польного севооборота площадью 720 га с обеспечением минимального количества дождевальных машин. При севооборотах с правильно подобранной структурой посевов и применении мобильных дождевальных машин достигается снижение удельных затрат на использование техники для орошения и внедрение орошаемого земледелия., У статті наведені результати розроблення оптимізованої системи зрошення 4-пільної зерно-просапної сівозміни (пшениця озима – ріпак озимий – кукурудза – соя) площею 720 га завдяки мінімізації кількості дощувальної техніки із застосуванням мобільних дощувальних машин.Розширення площ зрошуваного землеробства – ключовий спосіб подолання негативних наслідків кліматичних змін, які актуальні на цей час не тільки для півдня, а й інших регіонів України. Упровадження зрошення вимагає великих інвестиційних і поточних витрат, тому оптимізація структури зрошувальної системи та її ресурсоспоживання є дієвим фактором ефективності зрошуваного землеробства.Застосування мобільних дощувальних машин дозволяє збільшувати площу зрошення завдяки поливу суміжного поля порівняно з машинами класичної технологічної схеми поливу з однієї позиції.За правильно підібраної структури культур у сівозміні використання мобільних дощувальних машин дозволяє зменшити їхню загальну кількість, що призводить до зниження витрат на зрошення.Виходячи з вимог вибраних культур до режимів зрошення, були визначені зрошувальні та поливні норми, кількість поливів кожної культури, та необхідна кількість дощувальних машин.На базі розрахунків, ранжування і їх аналізу виявлено, що для цієї площі найбільш вигідною є технологічна схема поливу фронтальними дощувальними машинами марки «Reinke» 387,5м.Виходячи з кількості дощувальних машин, їхніх параметрів, технологічної карти поливу, проведений розрахунок та підбір зрошувальної мережі, насосних агрегатів та їх енергозабезпечення.Отже, розроблена система зрошення для 4-пільної сівозміни площею 720 га із забезпеченням мінімальної кількості дощувальних машин. У сівозмінах з правильно підібраною структурою посівів та застосуванням мобільних дощувальних машин досягається зниження питомих витрат на використання техніки для зрошення та впровадження зрошуваного землеробства.

The scientific project "AgroOlimp Irrigation" was developed by experts of the South Ukrainian Branch of UkrNIIPVT named after L.Pogorilyi on the results of researches and tests of advanced agrotechnologies of irrigated agriculture, modern agricultural machinery and systemic rational machine use.As a result of scientific research, for the first time, for conditions of irrigated agriculture in the south of Ukraine, a complex of optimal technical and technological decisions on growing crop production at the area of 720ha was developed.The results of the scientific project are structured in the following sections:- optimal agrotechnological solutions;- optimized irrigation system;- Optimal composition of the machine-tractor park;- economic analysis, definition of the structure and size of expenses and incomes, and the forecast of return on investment.Principles of systematic structuring of scientific research by modeling the processes of de-velopment of this scientific project are set forth in the article published in the previous issue of the 21st Collection. [1]This article describes the research and development of optimal agrotechnological solutions, carried out in cooperation with specialists of the Institute of Irrigation Agriculture of the National Academy of Sciences of Ukraine. The article describes the following research steps:- choice of the land mass as an object of realization of design decisions;- definition of the specialization of the economy (product line of agribusiness);- definition of scientifically grounded and economically efficient crop rotation;- development of an optimized scheme of differentiated soil tillage system;- defragmentation of technological decisions, development of Agrotechnical regulations.The agrotechnological solutions presented in the article provide the basis for the further devel-opment of optimal technical solutions for the scientific project "AgroOlimp Irrigation".The developed scientific project can be the basis for the implementation of real agribusiness on a specific land mass, or can be used as an example for the development of similar business projects for investment programs in irrigated agriculture., Научный проект «АгроОлимп Орошение» разработан специалистами Южно-Украинской филиала УкрНДИПВТ им.Л.ПОГОРИЛОГО по результатам исследований и испытаний передовых агротехнологий орошаемого земледелия, современной сельскохозяй-ственной техники и системного рационального машиноиспользования.В результате научных исследований, впервые, для условий орошаемого земледелия на юге Украины, разработанный комплекс оптимальных технико-технологических решений по выращиванию продукции растениеводства на площади 720га.Результаты научного проекта структурированная следующим разделам:- оптимальные агротехнологические решения;- оптимизированная система орошения;- оптимальный состав машинно-тракторного парка;- экономический анализ, определение структуры и размеров расходов и доходов, и прогноз окупаемости инвестиций.Принципы системной структуризации научных исследований путем моделирования процессов разработки данного научного проекта изложены в статье, напечатанной в преды-дущем, 21 выпуска Сборника. [1]В данной статье описаны исследования и разработка оптимальных агротехнологиче-ских решений, выполненных в сотрудничестве со специалистами Института орошаемого земледелия НААН Украины. Статья описывает следующие шаги исследований:- выбор земельного массива, как объекта реализации проектных решений;- определение специализации хозяйства (продуктового направления агробизнеса)- определение научно обоснованной и экономически эффективной севооборота- разработка оптимизированной схемы дифференцированной системы обработки поч-вы;- дефрагментация технологических решений, разработка Агротехнологического ре-гламента.Представленные в статье агротехнологические решения служат основой для дальней-шей разработки оптимальных технических решений по научным проектом «АгроОлимп Орошение».Разработаный научный проект может быть основой реализации реального агробизнеса на определенном земельном массиве, или может быть использован в качестве примера для разработки аналогичных бизнес-проектов для инвестиционных программ в орошаемом земледелии., Науковий проект «АгроОлімп Зрошення» розроблено фахівцями Південно-Української філії УкрНДІПВТ ім.Л.Погорілого за результатами досліджень та випробувань передових агротехнологій зрошуваного землеробства, сучасної сільськогосподарської техніки та системного раціонального машиновикористання.У результаті наукових досліджень вперше для умов зрошуваного землеробства на півдні України розроблений комплекс оптимальних техніко-технологічних рішень з вирощування продукції рослинництва на площі 720га.Результати наукового проекту структуризовані такими розділами:- оптимальні агротехнологічні рішення;- оптимізована система зрошення;- оптимальний склад машинно-тракторного парку;- економічний аналіз, визначення структури і розмірів витрат і доходів, та прогноз окупності інвестицій.Принципи системної структуризації наукових досліджень моделюванням процесів розробки цього наукового проекту викладені в статті, надрукованій у попередньому, 21 випуску Збірника. [1]У статті описані дослідження та розробка оптимальних агротехнологічних рішень, виконаних у співпраці з фахівцями Інституту зрошуваного землеробства НААН України. Стаття описує такі кроки досліджень:- вибір земельного масиву, як об’єкта реалізації проектних рішень;- визначення спеціалізації господарства (продуктового напрямку агробізнесу);- визначення науково обґрунтованої та економічно ефективної сівозміни;- розробка оптимізованої схеми диференційованої системи обробітку ґрунту;- дефрагментація технологічних рішень, розробка Агротехнологічного регламенту.Представлені у статті агротехнологічні рішення служать основою для подальшої розробки оптимальних технічних рішень за науковим проектом «АгроОлімп Зрошення».Розроблений науковий проект може бути основою реалізації реального агробізнесу на визначеному земельному масиві або може бути використаний як приклад для розробки аналогічних бізнес-проектів для інвестиційних програм у зрошуваному землеробстві.