Search

На сьогодні інформаційні технології та їх використання стали важливим фактором розвитку різних галузей економіки, науки, освіти, транспорту. Однією з таких галузей, яка відчула значний вплив цифровізації, є ринок служб таксі. Запровадження цифрових (інформаційних) технологій, поява вебзастосунків для замовлення транспорту, зміна споживчих уподобань користувачів, підвищення рівня конкуренції призвели до суттєвих змін у цьому секторі. Метою статті є аналіз та дослідження проблем щодо розробки програмного забезпечення відповідного вебзастосунку як елемента цифровізації процесів на ринку таксі та його використання для оптимізації бізнес-процесів служби таксі й підвищення рівня задоволення (комфортності) клієнтів, які роблять онлайн-замовлення та отримують відповідну транспорту послугу. Методами дослідження є основні методологічні підходи та технологічні засоби для розробки вебзастосунків. Такими методами, зокрема, є: системний та порівняльний аналізи – для виявлення особливостей створення масштабованих і високопродуктивних веб-застосунків; метод експертних оцінок, який передбачає аналіз літературних джерел та інформаційних ресурсів, проведення інтерв’ю та опитування експертів, а також процеси розробки й тестування масштабованих і високопродуктивних вебзастосунків. Новизною проведеного дослідження є аналіз сучасних технологій розробки платформ підтримки бізнес-процесів на ринку таксі, результати якого можуть застосовуватися в процесі створення власного програмного продукту підтримки служб таксі, що може стати повноцінним помічником користувача під час відповідної транспортної послуги щодо пасажирських чи вантажних перевезень. Висновки. Визначено вплив цифровізації на ринок таксі. У роботі проведено аналіз стану ринку таксі в Україні, розглянуто основні режими роботи служб таксі, висвітлено основні трансформації, які пройшов ринок таксі внаслідок цифровізації та використання відповідних інформаційних технологій. Виділено основні фактори успіху й проблеми ринку таксі в умовах цифровізації та запропоновано рішення для підвищення конкурентоспроможності служб таксі, охоплюючи, зокрема, удосконалення наявних чи розробку нових цифрових платформ надання послуг службами таксі; адаптацію наявних вебсервісів до змін уподобань споживачів; адаптацію бізнес-процесів служб таксі до змін уподобань споживачів. Описано розроблений авторський вебзастосунок «Система пошуку служби таксі», який являє собою елемент цифровізації ринку таксі. Визначено подальші шляхи вдосконалення вебзастосунку «Система пошуку служби таксі».

Мета дослідження – зробити інформаційно-аналітичний огляд і схарактеризувати типові інформаційні сервіси інтернет-порталів, які використовують у своїй діяльності фандрайзингові організації в Україні та за кордоном. Методи дослідження. Використано такі загальнонаукові методи, як систематизація (під час підбору необхідних джерел інформації), узагальнення (у процесі визначення загальних понять, у яких висвітлюються головні ознаки), формально-логічний метод (під час вивчення структури та класифікації порталів), метод системного аналізу інформації (під час огляду українського та закордонного досвіду функціонування типових вебпорталів), описовий метод. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні відмінностей між вебсайтом і вебпорталом; узагальненні (за результатами проведеного аналітичного моніторингу) й виокремленні типових інформаційних сервісів фандрайзингових вебпорталів та їх функціональних особливостей, якими активно користуються вітчизняні й іноземні фандрайзингові організації. Висновки. За результатами проведеного дослідження резюмовано, що українські фандрайзингові організації, застосовуючи методи бенчмаркінгу, активно вивчають досвід іноземних установ, які працюють у соціальній сфері та поступово впроваджують і розвивають фандрайзинг в українському інтернет-сегменті. На сьогодні вітчизняна й іноземна фандрайзингова діяльність функціонує за допомогою великої кількості відповідних інтернет-порталів. Актуальність використання інтернет-порталів спричинена тим, що саме інформаційний вебпортал сприяє більшій прозорості процесів, що відбуваються в громадянському суспільстві. А функціональні можливості інтернет-технологій допомагають налагоджувати спільну роботу та висвітлювати діяльність як вітчизняних, так і закордонних неурядових організацій у цифровому середовищі. У результаті дослідження бачимо, що розвиток ринку інтернет-порталів, постійний попит на такі послуги сприяє тому, що розробники розширюють функціонал типових інформаційних сервісів та інструментів, які допомагають організаціям створювати орієнтовані на користувача цифрові можливості керування контентом, мобільну підтримку тощо. Загалом співвідношення кількості іноземних та українських фандрайзингових вебпорталів свідчить про те, що вітчизняний фандрайзинг набуває великої активності й популярності у вигляді меценатства, спонсорства і підтримки через надання грантів, пожертв, матеріальних та інформаційних ресурсів тощо завдяки інтернет порталам. Саме цифрові інструменти та технології уможливлюють актуальність таких організацій, спектр інформаційних сервісів і послуг яких постійно зростає та стає більш клієнтоорієнтованим.

Мета статті – дослідити роль соціальних медіа в процесі професійної комунікації фахівців публічних бібліотек. Методи дослідження. Використано методи аналізу та синтезу, що сприяли комплексному розумінню процесів використання соціальних мереж у публічних бібліотеках України. Наукова новизна полягає у введенні в науковий обіг даних про особливості використання в публічних бібліотеках України соціальних мереж як платформ для презентації своєї професійної діяльності та підвищення репутації, установлення та поглиблення професійних контактів і створення професійних колаборацій, обміну професійною інформацією та досвідом, підвищення кваліфікації. У статті узагальнено дані про діяльність провідних публічних бібліотек України з використання соціальних медіа з метою просування цілей своєї діяльності, залучення читачів та професійної комунікації. Виявлено основні тенденції використання соціальних медіа для професійної комунікації фахівців публічних бібліотек. Висновки. Підсумовано, що професійна комунікація фахівців публічних бібліотек – це специфічна смислова комунікація, що слугує переданню професійних знань і реалізується у конкретному бібліотечному середовищі / бібліотечному просторі. Як канал професійної комунікації соціальні медіа є новим перспективним типом організаційно-виробничої структури й водночас електронним ресурсом. У процесі професійної комунікації публічні бібліотеки України використовують соціальні медіа, що є не тільки платформами, точкою доступу до ресурсів або головного інтерфейсу публічних бібліотек, а й майданчиком для представлення інформації та взаємодії професійної бібліотечної спільноти.

Мета статті – дослідити основні аспекти розвитку відеохостингу YouTube в сучасному інтернет-просторі та проаналізувати стратегію вдосконалення й конкурентоспроможності YouTube як популярної медіаплатформи. Методи дослідження. Методологія полягає в застосуванні аналітичного, системного, емпіричного, компаративного та функціонального методів. Зокрема, проаналізовано ознаки інтернет-простору як багатокомпонентної цілісної системи, де високий ступінь інтерактивності, споживання інтернет-ресурсу простежується через відеохостинги; визначено, що ключовим відеохостингом є YouTube; узагальнено переваги YouTube серед інших відеохостингів; з’ясовано проблеми та протиріччя, через які платформу критикували; встановлено основні чинники, які сприяють зростанню конкурентоспроможності з моменту створення вебсайту, а також алгоритми функціонування YouTube в сучасному інтернет-просторі та шляхи вдосконалення функціоналу відеоконтенту YouTube у Всесвітній мережі. Наукова новизна полягає в з’ясуванні специфіки фундаментальних властивостей функціонування та конкурентності відеохостингу YouTube; прогнозуванні алгоритмів удосконалення платформи, визначенні низки технологічних інновацій і засобів, які посприяють лідерству YouTube у Всесвітній мережі. Висновки. Сьогодні інтернет є могутньою платформою, до якої активно долучаються споживачі. Серед інтернет-форматів досить популярними є відеохостинги, які експериментують з різноманітним контентом у специфічних умовах ринкових відносин. Саме цей веб-сервіс є платформою потенціальної репрезентації контенту, актуалізація якого здійснюється саме через активні запити та перегляди реципієнтів. В умовах війни сучасні алгоритми машинного навчання дають змогу створити регресійну модель, яка найкраще підходить для вибору стратегії створення і просування українськомовного контенту у відеохостингах. YouTube є потужним відеохостингом в інтернет-мережі, який постійно вдосконалюється та експериментує з різноманітним контентом у специфічних умовах ринкових відносин. Зберігаючи лідерську позицію, YouTube розширює свою взаємодію з іншими соціальними мережами, стримінговими платформами та сервісами й упевнено конкурує з багатьма відеохостингами. YouTube – не просто проєкт, а емпірична реальність, що динамічно розвивається та відображає новий якісний контент, зумовлений специфічними комунікативними функціями, утворює ціннісну основу в процесі функціонування.

Мета статті – виявити можливості та перспективи розвитку культурних і креативних індустрій (ККІ) у цифровому середовищі. Методи дослідження. Застосовано методи аналізу та синтезу, узагальнення й абстрагування, що дало змогу виявити можливості та перспективи розвитку ККІ у цифровому середовищі. Наукова новизна полягає в обґрунтуванні взаємозв’язку ККІ та цифрової економіки, виокремленні напрямів застосування ШІ у ККІ, удосконалені уявлення про можливості й перспективи ККІ у цифровому середовищі. Висновки. Численні переваги розвитку ККІ в поєднанні з безпрецедентним потенціалом, що надає цифровізація, відкрили можливості для перетворення сектору з малоприбуткового та непріоритетного на ключову галузь, яка підтримує економічне й водночас культурне зростання країни загалом. Наголошено, що нові функціональні можливості, які відкриваються завдяки цифровим технологіям, стимулюють розробку нових форматів контенту, появу альтернативних каналів його надання і розповсюдження, а також курування. Змінюючи характер масового розповсюдження продуктів творчості, уможливлюючи доволі широку агрегацію контенту та урізноманітнюючи канали його розповсюдження, цифрові технології сприяють переосмисленню споживчих практик, що у свою чергу відкриває можливість для нових бізнес-моделей, мережевої конвергенції, а також появи нових форм монетизації та споживчого контролю. Підсумовано, що для подальшого розвитку ККІ необхідно всебічно сприяти процесу цифровізації, повною мірою використовувати роль цифрової інфраструктури у створенні, інтеграції та сприянні спільному використанню ресурсів, оптимізувати середовище для розвитку ККІ, досягати високоякісної відповідності продуктів творчості, творчих талантів і креативних технологій, а також розширення цифрового середовища.

Мета статті – проаналізувати виклики, можливості й перспективи використання технологій доповненої реальності (AR) в освітньому процесі з метою ідентифікації факторів, що впливають на їх успішне впровадження та розвиток. Методи дослідження. Використано систематизацію, абстрагування та конкретизацію, з’ясування причинно-наслідкових зв’язків, а також пошуковий метод (пошук у наявній методичній і науковій літературі й аналіз знайденого матеріалу). Наукова новизна полягає в систематизованому аналізі викликів, можливостей і перспектив використання технологій доповненої реальності (AR) в освіті з огляду на сучасні тренди та потенційні перспективи розвитку цієї сфери. Стаття робить вагомий внесок у збагачення наукового дискурсу за допомогою обґрунтованого аналізу факторів, що впливають на ефективне впровадження AR в освітньому процесі та ідентифікації шляхів подальшого розвитку цієї сфери. Висновки. У цій статті розглянуто вплив технологій доповненої реальності (AR) на освітній процес. Використання AR у навчанні може значно покращити спосіб передавання знань, забезпечуючи студентам унікальний комбінований інтерактивний досвід. Проаналізовано дослідження, що розглядали роль AR у вищій освіті, а також різні аспекти використання цієї технології в закладах освіти. Дослідження показало, що AR може бути корисним для студентів з різними освітніми потребами та сприяти їхньому рівному доступу до навчання. Проаналізовано методи використання AR для візуалізації складного матеріалу, сприяння інтерактивності та підвищення ефективності навчання. Упровадження застосунків доповненої реальності («Augment») розглядають як інноваційний інструмент для створення інтерактивних уроків, віртуальних підручників і сприяння проєктній діяльності. Ця стаття висвітлює потенціал AR для покращення якості навчання та стимулювання активності студентів у освітньому процесі. У статті також розглянуто вплив використання технологій доповненої реальності (AR) на методику співробітництва в освітньому процесі. Зазначено, що AR збільшує активність і самостійність студентів, стимулюючи їхню співпрацю з викладачем у процесі навчання. Наголошено на важливості цього підходу для глибокого засвоєння матеріалу та розвитку критичного мислення. Крім того, розглянуто переваги використання AR в освітньому процесі, такі як віртуальні заняття, безпека та зосередження, а також виклики, які стоять перед упровадженням цієї технології. Робота висвітлює потенціал AR для поліпшення методики співробітництва в освітньому процесі та визначає напрями подальших досліджень у цій сфері. Висновки роботи вказують на потенціал AR для покращення ефективності навчання та підвищення інтересу студентів до освіти, але водночас підкреслюють необхідність подальших досліджень у цій сфері для успішного впровадження та інтеграції AR в освітній процес.

Мета статті – дослідити вплив соціальних мереж на використання електронних ресурсів у освітньому середовищі, визначити їхній вплив на ефективність освітнього процесу, а також розробити рекомендації для оптимізації інтеграції соціальних мереж в освітні практики. Методи дослідження. Задля ефективного досягнення мети дослідження використано методи аналізу й синтезу, узагальнення теоретичних даних, спостереження, а також системний підхід. Це все дало змогу більш повно проаналізувати та зрозуміти вплив соціальних мереж на використання електронних ресурсів у навчальному середовищі. Наукова новизна полягає в системному підході до вивчення впливу соціальних мереж на освітнє середовище, ураховуючи як позитивні, так і негативні аспекти їх використання. У статті наведено нові методи та рекомендації, які можна впроваджувати в освітніх установах для покращення освітнього процесу та підвищення якості освіти. Висновки. Отже, соціальні мережі слугують потужними платформами для розповсюдження навчальних матеріалів. Вони дають змогу легко ділитися інформацією, організовувати групові обговорення та підтримувати постійний контакт між учасниками освітнього процесу. Використання таких платформ сприяє активному обміну знаннями та досвідом, що підвищує загальний рівень навчання. Соціальні мережі також відіграють важливу роль у мотивації студентів до навчання. Вони надають можливість самовираження, участі в спільнотах за інтересами й отримання негайного зворотного зв’язку. Це створює сприятливі умови для активного залучення студентів до освітнього процесу, що у свою чергу позитивно впливає на їхню академічну успішність. Водночас є певні виклики та ризики, пов’язані з використанням соціальних мереж у навчанні. Зокрема, це стосується відволікання уваги студентів, зниження концентрації на навчанні та ризиків кібербезпеки. Для подолання цих викликів необхідно розробляти та впроваджувати чіткі політики й стратегії управління використанням соціальних мереж, які охоплюють заходи з безпеки, правила поведінки та етичні стандарти. Ефективне використання соціальних мереж в освітньому середовищі залежить від збалансованого підходу, який ураховує як їхні переваги, так і потенційні ризики. Підвищення цифрової грамотності, розробка відповідних політик і стратегій управління, а також активне залучення студентів до освітнього процесу через соціальні мережі сприятимуть покращенню якості освіти та підготовці студентів до викликів сучасного світу.

Для ефективної організації освітніх процесів, які підтримують відповідні інтелектуальні навчальні системи, важливо обрати правильні технології, що забезпечували б індивідуалізацію навчання, адекватне сприйняття навчального контенту, так зване «розуміння» системами текстів українською мовою, які надають студенти (опис рішення завдання, відповіді, що надається власними словами, а не обирається з варіантів відповіді тесту, питань до системи тощо), створення прототипів, постійну ітерацію під час розпізнавання та обробки текстів природною мовою, максимальну надійність та ефективність процесів навчання. Метою статті є дослідження, аналіз різних методів оброблення текстів природною мовою, концепції NLP, розгляд загальних проблем і перспектив розроблення на її основі програмного продукту оброблення українськомовного тексту в онлайн-курсах, які підтримують інтелектуальні навчальні системи. Методами дослідження є основні методологічні підходи та технологічні засоби для аналізу текстів природною мовою в інтелектуальних навчальних системах, розроблення системи підтримки технології NLP (Natural Language Processing, оброблення природної мови) під час лінгвістичного аналізу текстів українською мовою. Такими методами, зокрема, є: системний та порівняльний аналізи – для виявлення особливостей інтелектуальних та інформаційних (з елементами інтелектуалізації) систем; метод експертних оцінок, що передбачає аналіз літературних джерел й інформаційних ресурсів, проведення інтерв’ю та опитування експертів, а також процеси розробки та тестування інтелектуальних й інформаційних систем. Новизною проведеного дослідження є аналіз сучасних технологій розробки систем підтримки освітнього онлайн-процесу через організацію процесів сприйняття інформації, наданої студентами природною мовою, результати якого можуть застосовуватися під час розробки власного програмного продукту підтримки освітнього процесу українською мовою, забезпечення підвищення ефективності навчання на основі використання технології NLP у процесі вивчення відповідного навчального контенту. Висновки. У роботі проаналізовано сучасні методи NLP. Проведений аналіз обумовив вибір методів токенізації, нормалізації, стемінгу та лематизації для використання в інтелектуальних навчальних системах під час лінгвістичного аналізу так званого «вільного» спілкування природною (українською) мовою студентів у процесі вивчення навчального контенту онлайн-курсів. Під час токенізації українськомовних текстів вирішували такі проблеми, як усунення так званих «злитих» токенів, виправлення орфографічних помилок, визначення спільних префіксів у складних словах та їх впливу на семантику відповідних лексем, визначення спільних префіксів в абревіатурах, приведення слів до їхньої нормальної форми. Лематизація особливо важлива для української мови (з її великою кількістю відмінків іменників, прикметників, словоформ тощо), потребує використання спеціально сформованих словників предметної галузі, що розглядається. У цих словниках словоформи представлені у вигляді лем (тобто іменники подано в називному відмінку).

Мета дослідження – вивчити проблеми й окреслити перспективи цифрової трансформації освіти в контексті реалій інформаційного суспільства, яке орієнтується на принципи та цінності постіндустріальної епохи; проаналізувати інструменти переходу закладу вищої освіти на цифровізацію, що відкривають нові можливості для організації освітнього процесу, сприяють підвищенню якості та доступності навчання, надають здобувачу освіти можливість опановувати нові знання та навички. Методи дослідження. Основними методами дослідження обрано аналіз і синтез, узагальнення, систематизацію та діалектичний підхід, за допомогою яких розглянуто навчання як цілісну систему, визначено співвідношення ефективності традиційної та дистанційної освіти, проаналізовано основні засоби й переваги дистанційного навчання та дистанційної освіти, а також виявлено особливості цифрової культури сучасного суспільства в контексті її впливу на модернізацію освіти. Наукова новизна дослідження. Вивчення питання технологізації освіти, зокрема її впливу на навчальне середовище, показало, що активне поширення цифрових технологій дасть змогу трансформувати організацію освітнього процесу на співпрацю і продуктивну навчальну діяльність здобувачів вищої освіти та викладачів. Запропоновано модель організації освітнього процесу в закладах вищої освіти на основі використання педагогічних інновацій в умовах цифровізації із залученням інформаційних потоків, цифрових технологій і врахуванням чинників ефективності навчання. Висновки. Сьогодні ми перебуваємо на початковому етапі впровадження інноваційних технологій в освітній процес, що зможе підвищити загальний рівень освіти та грамотності населення і суспільства в цілому. Однак попри те, що цифровізація освітнього процессу стала значущою на сучасному етапі розвитку, її необхідно доопрацьовувати, змінювати, залучати нові додаткові елементи і функції, а також варто звернути увагу на перегляд нормативної бази сучасного законодавства. Визначено, що цифровізація освітнього процесу передбачає трансформацію та інтеграцію освітніх технологій в усі етапи освітнього процесу: навчання, виховання, методичну інтеграцію, профорієнтацію. Слід переосмислити підходи до навчання з огляду на цифровізацію освітньої сфери, яка стає новим чинником освітніх можливостей, а також дослідницьким напрямом вивчення освітніх трансформацій. Наголошено на тому, що форма організації дистанційного навчання сприяє розвитку навичок самостійної роботи, а спектр інноваційних і привабливих стратегій навчання для здобувачів вищої освіти стає все ширшим. Визначено, що в контексті цифровізації суспільства змінюються ролі учасників освітнього процесу в закладах вищої освіти, актуалізується потреба у формуванні та розвитку метапредметних компетенцій тих, хто навчає, і тих, хто навчається.

У статті наведено всебічний аналіз феномену персоналізованої реклами в соціальних мережах з акцентом на виявлення та розгляд етичних викликів і потенційних загроз, що виникають у цьому контексті. Персоналізація реклами в соціальних мережах викликає значні етичні застороги, пов’язані з конфіденційністю, безпекою даних, маніпуляцією споживачами, моральними дилемами, упередженням та дискримінацією. Дослідження демонструє, що, хоча персоналізована реклама може збільшити ефективність рекламних кампаній і рівень задоволення споживачів, вона також ставить під загрозу їхню анонімність та може призвести до зловживань персональними даними. Метою статті є аналіз етичних викликів і потенційних загроз, пов’язаних з персоналізацією реклами в соціальних мережах. Досліджено вплив персоналізованої реклами на анонімність інтернет-користувачів, їхню свободу вибору та інші права. Методи дослідження базуються на комплексному підході, що охоплює теоретичний огляд наявної літератури, дослідження випадків з практики, а також логічний аналіз і синтез отриманих даних. Використано компаративний аналіз для порівняння різних підходів до регуляції персоналізованої реклами. Це дає змогу глибше зрозуміти механізми роботи персоналізованої реклами й оцінити її вплив на індивідуальні права та свободи. Наукова новизна полягає в розширеному аналізі взаємозв’язку між персоналізованою рекламою та етичними принципами в контексті цифрових технологій. Значну увагу приділено вивченню впливу персоналізації на приватне життя та анонімність користувачів, а також розглянуто потенційні ризики та загрози, які можуть виникнути у зв’язку з неконтрольованим збором і використанням персональних даних. У цій сфері недостатньо досліджень, що викликає необхідність розробки нових теоретичних підходів і практичних рекомендацій, які відповідають сучасним викликам цифрової епохи. Висновки. Стаття підкреслює необхідність знаходження балансу між комерційною ефективністю рекламних кампаній і захистом прав користувачів. Запропоновано рекомендації щодо посилення заходів безпеки, забезпечення прозорості у зборі та використанні даних, а також щодо розробки етичних норм і стандартів у цій сфері. Висвітлено критичну необхідність розробки ефективних механізмів регулювання та контролю за персоналізованою рекламою. У статті запропоновано впровадження чітких етичних стандартів та законодавчих обмежень, що регулюють збір, обробку й використання персональних даних, підкреслено важливість підвищення обізнаності користувачів щодо їхніх прав і механізмів захисту. Наголошено на важливості створення етичної, прозорої та відповідальної практики у сфері цифрової реклами з метою забезпечення поваги до приватності й прав користувачів.

На сьогодні стрімко зростає індустрія комп’ютерних ігор, збільшується кількість користувачів цих ігор (гравців). Усе це впливає на сучасне суспільство. Розробка нових комп’ютерних ігор передбачає постійну еволюцію, що відбувається в таких напрямах, як технологічні інновації, розвиток жанрів ігор, аналіз ринкових тенденцій у сфері розваг. Розвиток штучного інтелекту та його застосування в розробці комп’ютерних ігор сприяють динамічній зміні ландшафту, розширенню простору та жанрів ігор. Метою статті є дослідження та аналіз стану сучасної індустрії комп’ютерних ігор з урахуванням основних жанрів і трендів використання штучного інтелекту під час їх розробки та формування відповідного простору ігор, оцінка технологічних інновацій, аналіз ринку й прогнозування майбутнього розвитку game-індустрії. Методами дослідження є основні методологічні підходи й технологічні засоби штучного інтелекту для розробки комп’ютерних ігор і формування відповідного простору ігор. Такими методами, зокрема, є системний і порівняльний аналізи для виявлення особливостей комп’ютерних ігор різних жанрів та видів, метод експертних оцінок, який передбачає аналіз літературних джерел та інформаційних ресурсів, проведення інтерв’ю і опитування експертів з game-індустрії. Новизною проведеного дослідження є комплексний аналіз сучасних технологій, зокрема генеративного штучного інтелекту, їх використання в розробці комп’ютерних ігор і тенденцій щодо формування простору таких ігор. Висновки. Виявлено основні тенденції розвитку комп’ютерних ігор. Визначено фактори, що впливають на їхній ринок, та зроблено прогнози щодо майбутнього розвитку цієї галузі. У роботі проведено аналіз використання штучного інтелекту, зокрема генеративного, під час розробки комп’ютерних ігор (для оптимізації створення ігор та зменшення бюджетів) та формування відповідного ігрового простору, генеративний штучний інтелект відкрив нову еру розробки простору комп’ютерних ігор. Визначено вплив штучного інтелекту на баланс між інтеграцією та зануренням у реальний світ. Проаналізовано поточний стан ігор у віртуальній реальності з їх досягненнями та проблемами, що має вирішальне значення для уявлення про їхню майбутню траєкторію розвитку. Розглянуті нові тенденції та технології вказують на майбутнє простору комп’ютерних ігор.

Комунікаційні можливості зумовили появу нових явищ у масовій культурі: нових методів реклами, маркетингу та зв’язків з громадськістю, ефекти яких визначили комерційний успіх компаній і формування уявлень про їхні товари та послуги. Інформаційна та експресивна сила масової комунікації значно впливає на репутацію деяких осіб і політичних партій, становлячи репутаційний потенціал різних регіонів і країн. Формування національної свідомості – це, звісно, не усунення вже сформованих понять, думок і звичок, а зміна їхнього напряму. Паблік рилейшнз підтримує гармонію між визначними діячами епохи, закладає основу для подальшого розвитку національної економіки, впливає на суспільну свідомість і споживання, направляє та змінює підсвідомість людини. Тому ця тема дуже важлива для нашого суспільства. Мета статті – схарактеризувати соціокультурні процеси за допомогою засобів паблік рилейшнз. Методи дослідження. Дослідження базується на використанні низки загальнотеоретичних методів, принципів і підходів. Для досягнення мети та розв’язання завдань дослідження використано такі методи: теоретичні, зокрема узагальнення теоретичних даних; порівняння; синтез – для визначення сутності та механізмів інструменту PR, який має вплив на соціокультурні процеси. Наукова новизна. Новизна цього дослідження полягає в уточненні поняття «паблік рилейшнз» та висвітленні питання використання інструментів паблік рилейшнз у соціокультурній сфері. PR – це динамічний розвиток, який впливає на процес інформування людей, зміцнюючи та корегуючи різні погляди на глобальні проблеми. Тому зростає потреба в обміні інформацією для покращення взаєморозуміння та взаємодії між різними групами людей у різних регіонах і країнах. Крім того, зростання взаємних інформаційно-комунікаційних зв’язків міжнародної спільноти зумовлює необхідність зміцнення міжнародної безпеки та співробітництва. Розвиток цифрових технологій полегшує роботу фахівців у сфері паблік рилейшнз. З’явилися нові інструменти для обробки великих обсягів даних, полегшення професійного життя та автоматизації певних процесів. Однією з ключових особливостей прогресу у сфері зв’язків з громадськістю можна вважати автоматизацію, а іноді й автономізацію робочих процесів. Висновки. Діяльність паблік рилейшнз у сфері культури як міжкультурної масової комунікації пов’язана з глобалізацією, зокрема міграційними процесами. Коли представники різних конфесій мають достатню кількість самоорганізації у соціальній сфері природним чином відбуватимуться етнічні, релігійні та міжкультурні обміни. З посиленням імміграційних процесів і появою нових медіа потреба в комплексній роботі з громадськістю стає реальністю, особливо в містах, де іммігранти становлять більше третини населення.

Мета статті – на основі дослідження цифрових проєктів у бібліотечній сфері України на початку 20-х років ХХІ століття виявити їх особливості, результативність і проблеми здійснення. Методи дослідження. Застосовано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, узагальнення, інформаційний метод, що дало змогу досягти поставленої мети. Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному дослідженні цифрових проєктів у бібліотечній сфері України; з’ясуванні особливостей цифровізації українських бібліотек в умовах війни; уточненні основних категорій, таких як цифрова, електронна та віртуальна бібліотека; уведенні в науковий обіг інформації про проєкти з онлайн-джерел. Висновки. У сучасних умовах швидкого розвитку інформаційних технологій переосмислюються принципи організації бібліотечного простору, методи бібліотечно-інформаційної діяльності, ресурсного забезпечення бібліотечних фондів; бібліотеки прагнуть використовувати у своїй діяльності всі можливості цифровізації. Цьому сприяють і цифрові бібліотечні проєкти, орієнтовані насамперед на оцифрування документальної спадщини, цифровізацію процесів обслуговування користувачів, створення нових типів бібліотек: цифрової, електронної, віртуальної тощо. Бібліотеки стають новими сучасними інформаційними хабами, центрами цифрової освіти для користувачів. Особливого значення та поширення бібліотечні проєкти набули з початком пандемії COVID-19 та повномасштабної російської агресії. Акцентовано на спільних проєктах Міністерства цифрової трансформації України та ВГО «Українська бібліотечна асоціація» у розвитку цифрової грамотності в межах національного проєкту «Дія. Цифрова освіта», проєктів «Цифровізація бібліотек» та «Розвиток спроможності бібліотек – Хабів цифрової освіти» й ін. Проте в процесі втілення у життя проєктів виникають труднощі та проблеми, пов’язані з цифровим розривом, з відсутністю в низці бібліотек комп’ютерів, спеціальних приладів для оцифрування, з браком кваліфікованих кадрів, спроможних працювати з віртуальними користувачами в нових умовах цифровізації суспільства, що потребує організації курсів їх навчання та перепідготовки. Подальшого дослідження потребують проблеми цифровізації бібліотек України різних типів в умовах російсько-української війни.

Дослідження присвячене розробці інноваційної моделі прийняття рішень для автоматизації процесів сортування поштових відправлень. У сучасних умовах швидкого розвитку логістичних послуг і зростання обсягів поштових відправлень виникає потреба у вдосконаленні наявних технологій та методів управління сортувальними лініями. Основною метою цього дослідження є створення ефективної моделі, яка забезпечить оптимізацію роботи сортувальних терміналів з пунктами завантаження. Мета дослідження – розробити моделі прийняття рішень для управління лініями поштових сервісів, що реалізує логіку сортування для терміналів з пунктами завантаження. Методологія дослідження базується на системному підході, що дає змогу враховувати всі аспекти роботи сортувальних ліній. Використано теорії алгебри кінцевих предикатів і алгебри множин для створення математичних моделей сортування. Методи побудови систем підтримки прийняття рішень і сучасні інформаційні технології забезпечують інтеграцію розроблених алгоритмів у реальні поштові системи. Наукова новизна полягає у визначенні та реалізації варіанта моделі прийняття рішень для автоматизованої сортувальної лінії поштових відправлень. Модель реалізує задану логіку сортування, що дає змогу значно покращити ефективність і точність процесів завантаження та сортування пошти. Висновки. Запропоновано варіант реалізації моделі управління системи підтримки прийняття рішень для автоматизованої сортувальної лінії поштових відправлень. Розроблена модель дає змогу реалізувати логіку сортування поштових відправлень для терміналів з визначеними пунктами завантаження. Це сприяє підвищенню ефективності та надійності поштових сервісів, знижуючи ймовірність помилок і забезпечуючи своєчасну доставку.

Мета статті – визначити роль, місце та можливості адаптивного підходу в бібліотечному менеджменті в межах практичної реалізації концепції сталого інноваційного розвитку бібліотечної галузі; вистудіювати причини застосування методів адаптивного управління в бібліотеках. Методи дослідження. Використано такі методи та підходи: загальнонаукові методи пізнання, зокрема аналізу та синтезу, абстрактно-логічний, монографічний та аналітичний, декомпозиційний і системний підхід. Застосування зазначених методів забезпечило аргументованість положень цього дослідження. Наукова новизна полягає у створенні цілісного уявлення про особливості, тенденції та фактори застосування адаптивного підходу в бібліотечному менеджменті. Висновки. Система вважається адаптивною, якщо вона може пристосовуватися до змін внутрішніх і зовнішніх умов. Така система зберігає працездатність у разі непередбачених змін властивостей керованого об’єкта, цілей управління чи умов довкілля за допомогою зміни алгоритму свого функціонування, програми поведінки чи пошуку оптимальних станів. Завдання адаптивного управління бібліотекою – підтримати перебування бібліотеки як системи та її процесів у заданих межах. Система адаптивного управління оцінює стан процесу в межах допустимих коливань і визначає необхідність коригувальних адаптаційних заходів. Коливання процесів бібліотечної установи виражаються в показниках бібліотечного виробництва. Отже, застосування методів адаптивного управління відповідає практичним завданням сталого інноваційного розвитку бібліотечної галузі та може застосовуватися в інструментарії бібліотечного менеджменту для його реалізації. Адаптивний підхід в управлінні бібліотекою можливий за наявності: а) розвинутої системи прогнозування для оперативного відстежування поточного становища бібліотеки; б) можливості оперативної зміни планів, якщо вони перестали відповідати новій реальності; в) ефективної системи оперативного управлінського обліку та контролю.

Мета статті – проаналізувати та розкрити сутність побудови і використання SaaS-платформ для впровадження сучасних інформаційних технологій у бізнесову діяльність. Методи дослідження. У статті використовується системний підхід до дослідження проблеми впровадження сучасних інформаційних технологій в бізнесову діяльність. Для досягнення мети використано аналітичний метод, який дав змогу проаналізувати принципи побудови та функціонування SaaS-платформ і визначити особливості їх застосування під час ведення електронного бізнесу. Новизна дослідження полягає в тому, що у статті набули розвитку принципи побудови SaaS-платформ в аспекті їх застосування в процесі ведення електронного бізнесу. Висновки. Цифрову економіку як поняття використовують в економічному середовищі та наукових дослідженнях із середини 90-х років XX сторіччя. Її появі сприяли розвиток і широке використання мережі Інтернет, ведення в цьому мережевому середовищі комерційної діяльності за допомогою використання вебсайтів як торговельних майданчиків. На цифрові технології спирається все більше галузей. Їх кількість постійно зростає, виникають суміжні галузі, відбуваються процеси використання цифрових технологій в усіх сферах суспільства. Цифровізація надає науковцям, освітянам, підприємцям і представникам інших сфер інструменти, які докорінно змінюють способи й технології їхньої професійної діяльності, від надання банківських послуг до приватного репетиторства та роздрібної торгівлі. Однією зі сфер найактивнішого використання цифрових технологій є електронна торгівля. Варто зауважити, що в найближчому майбутньому електронна торгівля буде домінувати, а підходи до самої організації торгівлі зміняться. Саме це і обумовлює актуальність досліджень, пов’язаних з побудовою та функціонуванням різноманітних цифрових платформ, які активно використовуються для цифрової трансформації бізнесу. Завдяки цим платформам користувачі отримують доступ до функціонала необхідної їм програми через інтернет за платною підпискою. Сааме програмне забезпечення знаходиться, як правило, на сервері розробника. Розробник забезпечує його працездатність, регулярні оновлення та доопрацювання. Отож бізнесмен співпрацює з власником програмного забезпечення за такою схемою: програмне забезпечення – це послуга, його власник є провайдером, який займається обслуговуванням та оновленням цього програмного забезпечення, бізнесмен являє собою споживача цієї послуги. Такий спосіб організації співробітництва та використання сучасних цифрових технологій є ефективним підходом, що забезпечує максимальне використання можливостей програмного забезпечення при мінімальних витратах. У статті проаналізовано принципи побудови та функціонування SaaS-платформ, описано їх основні функціональні можливості та сфери застосування. Визначено наявні проблеми та перспективи застосування SaaS-платформ у системах ведення електронного бізнесу. За результатами проведеного аналізу визначено, що сучасним рішенням для ведення електронної комерції (e-commerce) є Shopify – інноваційна платформа електронної комерції. Проведено детальний аналіз цієї платформи, визначено основні функціональні можливості, переваги та недоліки її використання.

Мета статті – висвітлити важливість упровадження інформаційних технологій у діяльність PR як необхідного елемента цифрової трансформації сучасного суспільства, охарактеризувати найбільш доцільні та дієві засоби інформаційно-комунікативних технологій у сфері зв’язків з громадськістю й ефективність їхнього використання через розгляд PR-діяльності американської компанії Airbnb; з’ясувати основні переваги застосування інтерактивних мережевих технологій в організації зв’язків з громадськістю та окреслити виклики під час імплементації сучасних технологій в PR-діяльність. Методи дослідження: аналіз попередніх досліджень у сфері використання інформаційних технологій в PR-діяльності, систематизація й узагальнення для визначення ефективності впровадження інформаційних технологій у сучасну PR-діяльність, контент-аналіз сторінок та офіційних каналів комунікаційних зв’язків компанії Airbnb, включаючи корпоративний вебсайт, мобільний застосунок і соціальні медіа. Наукова новизна полягає у відображенні актуальних тенденцій використання сучасних технологій у сфері зв’язків з громадськістю та обґрунтуванні переваг і викликів їхнього впровадження. Для аргументованості дослідження проаналізовано цифрову PR-комунікацію компанії Airbnb з метою виявлення ключових аспектів успішної стратегії використання інформаційних технологій у різних сферах PR-діяльності. Висновки. Визначено сутність використання інформаційних технологій в PR-діяльності у застосуванні сучасних каналів інтернет-комунікації, мережевих засобів і програм. Підтверджено, що їхнє впровадження є необхідним аспектом цифрової трансформації в сучасному суспільстві. Визначено аспекти ефективності використання інформаційних технологій: контроль репутації, управління кризовими ситуаціями, досягнення стратегічних бізнес-цілей, вирішення маркетингових завдань. Серед широкого спектра інформаційних засобів виокремлено соціальні мережі, чатботи та імерсивні технології, обґрунтовано їхній вплив. Охарактеризовано основні переваги використання інформаційних технологій, зокрема розширення глобального доступу, гнучкість і збільшення ефективності вимірювання результатів, та виклики, такі як недостатня технічна підготовка, конкуренція та перенасиченість інформацією, ризик кібератак і порушення конфіденційності. Вивчення досвіду діяльності компанії Airbnb показує ефективність залучення цільової аудиторії через мобільний застосунок, зручну для користування інтернет-платформу, а також проведену в Youtube відеокампанію.

Мета статті – провести комплексний аналіз питання, пов’язаного з діяльністю вітчизняних засобів масової інформації як складників державних інформаційних ресурсів України, які в сукупності формують державну інформаційну політику. Завдання статті. Орієнтовано на висвітлення порушеного проблемного питання, яке через сформовану мету та завдання забезпечить можливість провести системний аналіз діяльності засобів масової інформації як складників державних інформаційних ресурсів України. Виклад пропонованого матеріалу наукової статті передбачає розв’язання таких завдань: – окреслити загальні підходи державної інформаційної політики України у сфері засобів масової інформації; – відобразити сучасний стан діяльності вітчизняних засобів масової інформації з проведенням певних паралелей із зарубіжними аналогами у сфері масмедіа; – визначити коло проблемних питань, які на сьогодні є в нашій державі у сфері інформаційної індустрії; – сформувати пропозиції щодо вирішення проблемних аспектів у діяльності вітчизняних засобів масової інформації. Методи дослідження. З урахуванням поставленої мети та завдань проведеного наукового дослідження використано загальнонаукові методи, зокрема системного аналізу та синтезу, що дало можливість комплексно розглянути порушену проблематику питання. Використано окремі спеціальні методи, а саме: спостереження, опис, порівняння, моделювання тощо, які слугували конкретизації висвітлення досліджуваних проблемних аспектів, пов’язаних з вітчизняною інформаційною політикою, та місця в ній масмедіа, зокрема масової преси. Метод узагальнення дав змогу системно, послідовно й обґрунтовано сформувати висновки проведеного наукового дослідження. Визначено, що методологічним інструментарієм у формуванні основ державної інформаційної політики є вироблення чітких і прозорих правил, зрозумілих усім суб’єктам суспільних відносин у побудові інформаційної взаємодії між громадськістю та владою. Така комунікація здатна вибудувати конкретну стратегічну мету, спрямовану на сприяння та утвердження влади демократичного типу у співвідношенні з розвитком високоорганізованого суспільства як суб’єкта правовідносин і водночас споживача інформаційних послуг. Наукова новизна полягає в теоретичному узагальненні проблем сучасної вітчизняної державної інформаційної політики, яка частково реалізується через засоби масової інформації на основі аналізу визначення її пріоритетів, а також вивченні сутності та способів організації різних форм суспільних комунікацій. Акцентовано на тому, що засоби масової інформації являють собою певний складник загальної державної політики України як злагодженої, стабільної, чітко організованої діяльності органів державної влади щодо певного питання або комплексу виконання завдань, які вона забезпечує безпосередньо чи опосередковано, впливаючи на життя українського суспільства. Висновки. Проведений системний аналіз порушеної проблематики дослідження дає змогу сформулювати висновки про те, що вітчизняна інформаційна політика слугує системно утворювальним елементом між діяльністю держави та її владними інституціями, а також суспільством у вигляді публічного діалогу влади через масмедіа. Правильність побудови вітчизняної інформаційної політики в цілому дає змогу нашій державі успішно просувати свої інформаційно-політичні проєкти, забезпечуючи конкурентні переваги порівняно з проєктами інших політичних сил і суб’єктів, які залучені до цього загальносуспільного процесу. Наголошено на тому, що проблематика різних аспектів діяльності, з якими стикаються вітчизняні засоби масової інформації, значно ускладнює їх ефективну роботу. Запропоновано конкретні шляхи вирішення цих проблемних питань задля підняття престижу нашої держави на міжнародній арені з виходом її у всесвітній інформаційний простір.

Мета статті – дослідити роль цифрових навичок у сучасних бізнес-моделях та їх вплив на управління компанією. Методи дослідження. Методологію становлять принципи наукового дослідження. Використано загальнонаукові методи пізнання, проаналізовано глобальні практики оцінки цифрових навичок на основі використання офіційних документів і методологій, вивчено кейси цифрової трансформації та використання цифрових навичок у бізнес-моделях глобальних компаній. Наукова новизна полягає у сформульованих перевагах цифрових навичок, які мають визначальний вплив на трансформацію бізнес-моделей у цифровому середовищі, а також на структуру та тенденції ринку праці, визначаючи базові компетенції робочої сили та формуючи спектр вимог роботодавців. Цифрова трансформація не тільки змінила світ праці, створивши нові робочі ролі та змінивши характер праці як такої, а й розвинула готовність компаній до протистояння сучасним глобальним і регіональним викликам. Найкращі практики оцінювання цифрових навичок охоплюють використання комплексної системи цифрових компетенцій, проведення регулярних оцінок навичок співробітників і надання цільових програм навчання та розвитку для усунення прогалин у навичках. Висновки. Сформульовано, що управління цифровими навичками є постійним процесом, який передбачає визначення навичок і компетенцій, необхідних для кожної ролі в організації, оцінку поточних навичок і надання можливостей навчання та розвитку. Швидкий технологічний прогрес, потреба перенавчання та підвищення кваліфікації, проблема пошуку талантів, цифрова безпека, організаційний опір змінам, відсутність стандартизації, складність інтеграції з наявними процесами тощо становлять виклики для сучасних компаній. Вивчено кейси компанії «Amazon», «Walmart», «General Electrics», «IBM». Вони змогли використати цифрові навички для збору й аналізу даних, покращення співпраці та спілкування команд, а також оптимізації своїх операцій, що призвело до таких переваг, як підвищення ефективності, рівня задоволеності клієнтів, зниження витрат.

Мета дослідження – узагальнити та представити основні переваги диджиталізації як фактора розвитку організацій, зокрема у сфері послуг. Методи дослідження. У процесі дослідження використано такі загальнонаукові методи дослідження, як узагальнення та систематизація (для виокремлення підходів до визначення диджиталізації з попередніх досліджень), спостереження, аналіз та синтез (для конкретизації переваг диджиталізації в діяльності організацій), що дало змогу авторам проаналізувати поняття «диджиталізація» в контексті впливу на розвиток підприємств сфери послуг. Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні й актуалізації основних переваг впливу диджиталізації на розвиток сфери послуг. Висновки. Сучасні виклики, що стоять перед розвитком сфери послуг, вимагають від підприємств та організацій діяти відповідно до поточних умов розвитку ринку, таких як глобалізація та цифровізація. Саме тому пріоритетним напрямом їх розвитку стає цифрова трансформація або диджиталізація. З’ясовано, що загалом під цифровою трансформацією розуміють процес інтеграції цифрових технологій у всі сфери бізнесу, що проявляється у фундаментальних змінах стосовно того, як бізнес функціонує і яким чином приносить цінність споживачам. Визначено, що диджиталізація притаманна фактично кожній сфері людської діяльності, а особливо сфері обслуговування, та надання різного роду послуг, оскільки мережа Інтернет відіграє важливу роль та має значний вплив на повсякденну діяльність користувачів послуг у всьому світі. Цифрова трансформація сприяє підвищенню ефективності, результативності, стабільності й інноваційності пропозицій послуг за допомогою розробки та надання нових типів послуг, залучення клієнтів у процеси створення та надання послуг і покращення їх якості тощо. У статті також розглянуто такі мотиваційні чинники трансформації різних бізнес-структур, як зміна поведінки й очікувань споживачів, цифрові зрушення в компаніях і зміни в конкурентному середовищі. Установлено, що найактивніше диджиталізація відбувається в галузі державних послуг. Прикладом такої трансформації є впровадження порталу «Дія», який дає змогу забезпечити більшість потреб громадян і бізнесу електронними послугами. Також процеси цифрової трансформації спостерігаються у сферах освіти, медицини, нерухомості, будівельному бізнесі, фінансів та ін. Виокремлено основні переваги диджиталізації як фактора розвитку сфери послуг, зокрема вдосконалення ефективності комунікацій зі споживачами, модернізацію інформаційно-комунікаційних технологій, розширення конкурентних переваг, підвищення якості послуг, оптимізацію виробничих витрат і впровадження удосконалених бізнес-процесів, розвиток цифрової грамотності, розвиток виробництва цифрових продуктів і послуг, формування позитивного іміджу організації на ринку тощо. Цифрова трансформація є однією з найбільших тенденцій ХХІ століття, що впливає на значну частину організацій, які рухаються вперед.

Мета статті – проаналізувати статистику і тенденції функціонування соціальних мереж у світі та в Україні за різними критеріями. Методи дослідження. Застосовано загальнонаукові методи аналізу та синтезу, що дало змогу досягти поставленої мети. Наукова новизна одержаних результатів полягає в з’ясуванні на основі аналізу широкої статистичної бази тенденцій функціонування соціальних мереж у світі та в Україні за різними критеріями. Висновки. З появою Web 2.0 кінцеві користувачі беруть безпосередню участь у зміні майбутнього WWW з погляду його структури, дизайну та корисності. У цьому контексті соціальні мережі стають застосунком, здатним не тільки встановлювати, а й управляти явними відносинами між користувачами. Наголошено, що причини популярності соціальних мереж полягають у тому, що вони просувають бачення мережі, орієнтованої на людину, де мережа людей та їхні інтереси стають джерелом інформації, яке постійно перебуває в цій же мережі. На основі аналізу наявних статистичних даних підсумовано, що основними тенденціями функціонування соціальних мереж останніх років в Україні є такі: стрімке зростання кількості користувачів соціальних мереж, утім кількість часу, проведеного користувачами в мережі у 2023 р., знижується; під час російсько-української війни однією з важливих функцій соцмереж стала інформаційна, зокрема для надання новин; за віковою категорією більше соціальними мережами користується молоде покоління, менше – люди похилого віку; якщо взяти до уваги населені пункти, то кількість користувачів соціальних мереж значно вища у великих містах, ніж у сільській місцевості; найбільший інтерес для українських користувачів соцмереж становить розважальна та пізнавальна тематика; збільшується кількість інфлюенсерів у соцмережах тощо.

Автоматизація бізнес-процесів електронної комерції є одним з ключових елементів оптимізації діяльності її підприємств. Сучасні системи управління ресурсами підприємства (ERP), системи управління відносинами з клієнтами (CRM) сприяють оптимізації та автоматизації бізнес-операцій електронної комерції. У статті розглянуто переваги автоматизації бізнес-процесів, такі як зменшення часу, витрат і ризиків, аналіз даних для ухвалення обґрунтованих управлінських рішень. Досліджено деякі аспекти автоматизації бізнес-процесів електронної комерції, наприклад: контроль запасів товарів, відстежування руху товарів (логістичні бізнес-процеси), аналіз попиту та пропозицій, прогнозування тенденцій ринку, планування та управління ресурсами. Мета статті – дослідити та проаналізувати різні системи автоматизації бізнес-процесів, зокрема обліку й продажу товарів, електронної комерції; виявити наявні проблеми й шляхи їх вирішення; застосувати інноваційний підхід до реалізації інформаційних систем підтримки електронного бізнесу, який поєднує в собі гарантування високого рівня безпеки та відмінної продуктивності з широким набором функціональних можливостей, що відповідають сучасним вимогам користувачів. Методами дослідження є основні методологічні підходи та технологічні засоби для створення високопродуктивних і зручних у користуванні систем автоматизації бізнес-процесів електронної комерції. Новизною проведеного дослідження є аналіз сучасних технологій розробки платформ підтримки бізнес-процесів електронної комерції, результати якого можуть застосовуватися під час розробки власного програмного продукту – системи автоматизації бізнес-процесів, зокрема обліку та продажу товарів. Висновки. У роботі досліджено наявні погляди на сучасний підхід до розробки систем автоматизації бізнес-процесів електронної комерції. Проаналізовано переваги та недоліки відомих систем автоматизації бізнес-процесів електронної комерції та відзначено важливість таких систем у досягненні ефективності й конкурентоспроможності підприємств у сучасному бізнес-середовищі. Упровадження ІТ і відповідних інформаційних систем автоматизації бізнес-процесів дає змогу підвищити точність обліку, зменшити час та вартість операцій, покращити взаємодію з клієнтами й оптимізувати управління ресурсами.

Мета статті: опис архітектури власного фреймворку Minegraph для проєктування спрощення процесу розробки сучасних високонавантажених вебзастосунків. Методами дослідження є огляд та аналіз сучасних технологій для розробки архітектури та проєктування фреймворків. Новизною дослідження є аналіз фреймворків для розробки вебзастосунків, їх особливостей та застосування залежно від завдань, аналіз їх архітектури. У статті акцентовано увагу на проблемі використання готових рішень під час створення високонавантажених та масштабованих вебзастосунків. Представлено авторську розробку фреймворку для масштабованих та високонавантажених додатків будь-якого рівня складності, особливості запропонованих моделей, а також докладно описано архітектуру фреймворку Minegraph, проаналізовано особливості цього фреймворку, виокремлено його сильні та слабкі сторони. Висновки. У статті проаналізовано наявні фреймворки для розробки вебзастосунків. Докладно представлено авторську розробку архітектури фреймворку Mineraph, а саме: драйвери для взаємодії з базами даних, NoSQL бази даних; особливості моделі для надання можливості додавати або змінювати основну логіку для обробки запитів; моделі, де зберігається логіка для обробки запитів та її особливості, висвітлені питання стосовно гнучкого механізму для налагодження основної логіки застосунків. Створений фреймворк є готовим структурним каркасом для розробки масштабованих та високонавантажених застосунків будь-якого рівня складності. Важливо зазначити, що розробка на цьому фреймворку не потребує глибокого аналізу архітектури вебсистем, а лише базових знань про середовище розробки та вміння орієнтуватися в документації. У зазначеному фреймворку враховано переваги попередніх аналогів, він містить передові технології, а це підвищує продуктивність та ефективність розробки масштабованих та високонавантажених вебзастосунків. У роботі описано особливості моделі фреймворку Minegraph, проаналізовано особливості цього фреймворку, виокремлено його сильні та слабкі сторони. Фреймворк Minegraph виходить за межі структурних можливостей, безперешкодно інтегрує та використовує новітні технології для обробки та зберігання даних. Крім цього, він використовує також хмарні рішення, що призводить до значного покращення функціональності системи та одночасно зменшує витрати на управління інфраструктурою. Фреймворк, представлений у цій роботі, є не просто структурною основою, а й надзвичайно універсальним та адаптивним інструментом, готовим вміщати застосунки найвищої складності та масштабності.

Мета статті – дослідити й охарактеризувати наявні джерела та проєкти оцифрування й віртуалізації епістолярної спадщини П. Куліша на вебсайтах Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (далі – НБУВ) для збереження історико-культурної спадщини України. Методи дослідження. У роботі використано комплекс наукових методів, які базуються на міждисциплінарному підході і до якого належать аналітичний (для аналізу електронних ресурсів та мережі Інтернет), історичний (для простеження процесу оцифрування рукописної спадщини П. Куліша), інформаційний і бібліотекознавчий аспекти. Наукова новизна. Кулішезнавство (наукова дисципліна, що досліджує життя і творчість П. Куліша) широко представлене та введене до наукового й інформаційного обігу завдяки електронним ресурсам НБУВ. Електронні ресурси наповнені оцифрованою документною спадщиною П. Куліша: невелика частина епістолярного доробку та художніх і наукових творів, фотодокументів, довідники НБУВ, у яких зазначена інформація про фонди, де зберігаються паперові документи письменника. Створені цифрові об’єкти епістолярного доробку П. Куліша є невід’ємною частиною цифрової культурної спадщини. Висновки. Епістолярна спадщина П. Куліша не оцифрована в тому повному обсязі, у якому вона представлена в паперовому вигляді та потребує нагального процесу оцифрування. Українське суспільство позбавлене можливості у вільному доступі користуватися національним надбанням у вигляді епістолярної спадщини П. Куліша, яка є історичним джерелом і загалом ідентифікує українців як самобутню націю з автентичною культурною спадщиною. Сьогодні формування інформативного електронного середовища, спрямованого на висвітлення національних здобутків, є головним стратегічним завданням для розвитку не тільки провідних бібліотечних установ України, а й державної політики зокрема.

Метою дослідження є порівняльний аналіз чатботів, оцінка їхньої здатності виконання завдань, аналіз впливу на споживачів, визначення сфер застосування та ризиків, пов’язаних з використанням інтелектуальних діалогових помічників. Методи дослідження. У роботі використано методи аналізу та систематизації інформації, синтезу й узагальнення теоретичних даних на основі огляду сучасних досліджень, що дало можливість оцінити ризики та переваги використання чатботів для бізнесу і звичайного користувача. Наукова новизна полягає в аналізі технологій створення інтелектуальних діалогових помічників і визначенні сфер застосування чатботів. Дослідження галузей застосування сучасних інтелектуальних діалогових систем показало високу ефективність використання чатботів для вирішення типових проблем користувачів. У статті наведено статистичні дані щодо того, наскільки задоволені користувачі інтернету контактами з чатботами, та описано рекомендації з удосконалення подібних діалогових систем. Аналіз ролі штучного інтелекту в роботі діалогових систем засвідчив можливі ризики від впливу технологій на свідомість користувачів. Висновки. Однією з очевидних тенденцій чатботів у 2023 році є те, що їх використання стане розширеним, а самі чатботи вдосконалюватимуться. Їхня перевага полягає в безкоштовному обслуговуванні клієнтів і зборі даних, які потім можна використати для маркетингових досліджень. Поступово чатботів будуть використовувати в таких сферах, як маркетинг, підбір персоналу, освіта, медицина. Здатність виконувати широкий спектр завдань робить чатботи привабливими для магазинів електронної комерції, B2B-компаній, нерухомості, охорони здоров’я та освіти. У майбутньому інтелектуальні діалогові агенти працюватимуть з величезними, динамічними, різнорідними потоками даних, надаючи потужні можливості для адаптивної та гнучкої взаємодії. Діалогові системи стали успішними та надійними завдяки великій кількості даних реальних користувачів, доступних їхнім розробникам. Однак ці системи все ще демонструють досить обмежену комунікативну поведінку, змодельовану за завданнями пошуку інформації. Чатботи, розроблені для дослідницьких цілей, часто обмежені вузьким доменом, створеним вручну. Найновіша тенденція в розробці розмовних агентів містить нейронні мережі та моделі, навчені на величезних колекціях даних діалогу без детальної специфікації станів діалогу. Цим моделям бракує керованості та інтерпретації через їхню природу чорного ящика. Їм також потрібні обширні дані про навчання під наглядом, щоб бути конкурентоспроможними.

Мета статті – дослідити особливості використання візуальних ефектів під час створення ігрового освітнього контенту, окреслити їхню роль у покращенні якості процесу навчання. Методи дослідження: аналіз наукових та освітніх джерел, аналіз прикладів успішного використання візуальних ефектів у навчальних іграх, порівняльний аналіз різних видів візуальних ефектів та їхньої взаємодії з освітнім процесом, виявлення потенційних переваг або обмежень у використанні цих ефектів для покращення процесу навчання. Наукова новизна полягає в аналізі можливостей візуальних ефектів, що можуть значно підвищити якість процесу навчання. Висновки. Розглянуто особливості використання візуальних ефектів у створенні ігрового навчального контенту та їхній вплив на процес навчання, а також конкретні приклади успішного використання візуальних ефектів у навчальних іграх. Досліджено вплив цих ефектів на навчання та їхню роль у покращенні якості освітнього процесу. Створення візуальних ефектів для ігрового освітнього контенту є ключовим елементом для покращення навчання, що сприяє підвищенню зацікавленості, залученню здобувачів освіти. Використання візуальних ефектів, анімацій, тривимірних моделей та інших графічних елементів допомагає краще усвідомлювати та запам’ятовувати складні концепції, особливо там, де розглядаються абстрактні або складні теми. Процес створення візуальних ефектів для ігрового освітнього контенту охоплює планування, моделювання, текстурування, анімацію та розуміння цільової аудиторії. Планування візуальних ефектів потребує чіткої визначеності цілей та обсягу реалізації, а також структуризації ефектів для досягнення максимальної сприйнятливості матеріалу. Виявлено потенційні напрями подальших досліджень для розвитку інновацій у навчальних програмах та оптимізації й адаптації візуальних ефектів до різних типів навчання. Розробка спеціалізованих інструментів для створення візуальних ефектів дала б змогу педагогам і розробникам створювати високоякісний освітній контент без спеціалізованих навичок у графічному дизайні, а також впроваджувати інноваційні технології, зокрема віртуальну реальність та розширену реальність, для створення імерсивних освітніх середовищ.

Мета статті полягає в дослідженні та вирішенні проблем використання базових принципів сучасного формалізму дескриптивних (термінологічних) логік в інтелектуальних навчальних системах, що використовують бази знань навчального контенту. Методами дослідження є основні методологічні підходи й технологічні засоби для розробки інтелектуальних навчальних систем. Зокрема, системний і порівняльний аналізи – для виявлення особливостей інтелектуальних навчальних систем, метод експертних оцінок, який передбачає аналіз літературних джерел та інформаційних ресурсів, проведення інтерв’ю та опитування експертів з інформаційно-технологічної галузі та математичної логіки, а також процес розробки й тестування інтелектуальної системи. Науковою новизною проведеного дослідження є розробка системи отримання експертних знань для інтелектуальної системи, що поєднує в собі формування бази експертних знань, формалізмом для представлення яких є дескриптивні логіки. Запропонований підхід формалізованого представлення знань з використанням дескриптивних логік можна застосовувати під час розробки авторських інтелектуальних навчальних систем у сфері онлайн-освіти та розвитку когнітивних навичок. Висновки. Сфери застосування дескриптивних логік в інтелектуальних системах постійно розширюються, збільшуючи можливості цих систем щодо формалізованого виведення нових знань, у тому числі й в умовах неповної визначеності. Дескриптивна логіка, яку використовують в інтелектуальних навчальних системах, надає широкі можливості побудови висновку (тобто формування відповіді), зокрема в таких ситуаціях, як формування та надання відповіді на різні види запитів до бази знань системи (наприклад, повністю визначений і чітко сформульований, неповністю визначений і нечітко сформульований, повністю невизначений, неповністю визначений і чітко сформульований, повністю нечітко сформульований, повністю невизначений і нечітко сформульований), допомагаючи конкретизувати запит. Для цього необхідно строго сформулювати відповідну систему числення (побудувати аксіоматичну теорію). Отже, як засіб вирішення семантичних та логічних завдань дескриптивна логіка стала унікальним і важливим механізмом представлення знань. Успішне використання дескриптивної логіки в авторській інтелектуальній навчальній системі забезпечить підвищення якості освітнього процесу; моніторинг процесу навчання та контроль його результатів; сприятиме інтеграції цієї системи до багатьох сучасних інформаційних навчальних систем; забезпечить надання різноманітних консультацій, порад, тлумачень, пояснень щодо навчального контенту чи освітнього процесу, а також широкого спектра тем навчального контенту й тестів різного рівня.

Мета статті – дослідження алгоритмів статистичного та інтелектуального аналізу даних та їхнього використання для обробки і аналізу електрокардіограм (ЕКГ). Розглянуто методи та алгоритми, які є основою статистичної обробки і аналізу даних. Методи дослідження ґрунтуються на застосуванні статистичних методів та алгоритмів для аналізу та попередньої обробки медичних даних. Вона є необхідним кроком в обробці даних, що дає можливість більш ефективно аналізувати, будувати більш точні моделі та зменшити їхню розмірність. Наукова новизна. У статті проаналізовано класичні статистичні методи, що використовують на першому етапі обробки даних. Доведена їхня ефективність та необхідність під час аналізу медичних даних. Результати роботи продемонстровані на обробці реальних даних, а саме електрокардіограм. Висновки. Застосування методів статистичного аналізу для попередньої обробки медичних даних розглянуто на прикладі обробки і аналізу ЕКГ. Були обчислені основні статистичні характеристики: середнє, дисперсія, середнє квадратичне відхилення, мода, медіана, коефіцієнт асиметрії, коефіцієнт ексцесу та коефіцієнт варіації. Отримані дані використовують для оцінки закону розподілу даних, перевірки гіпотез про закони розподілу, нормалізації даних. Для спостережень ЕКГ побудовано кореляційну матрицю, обчислені власні числа та власні вектори, на їхній основі визначено головні компоненти. Використання головних компонент дає можливість зменшити розмірність даних для більш глибокого аналізу. У цьому дослідженні об’єм даних було зменшено в чотири рази. Виконано дискретне перетворення Фур’є. Аналіз його результатів дав можливість виокремити високочастотні електромагнітні перешкоди, що передаються по кабелю від мережі електроживлення до приладу, визначена частота перешкоди. Були виявлені артефакти руху, пов’язані з диханням хворого. Частота таких перешкод перебуває у діапазоні від 1 до 4 Гц. Була проведена класифікація точок ЕКГ, побудований модуль ЕКГ для подальшого аналізу. Результати класифікації дали змогу виокремити множину точок, що містяться в околі R-піків. Це дає можливість, не використовуючи складний математичний апарат, локалізувати QRS комплекси. Результати попередньої обробки медичних даних дають змогу зменшити їх розмірність, виявити наявність або відсутність лінійних зв’язків, оцінити частотні характеристики даних. На основі попередньої обробки можливо планувати подальші дослідження і більш якісно будувати моделі для інтелектуального аналізу даних.

Метою дослідження є аналіз сучасних імерсивних технологій і можливості їх застосування в розвитку електронних бібліотек у контексті запровадження технологій віртуальної, доповненої та змішаної реальностей, а також використання технологій штучного інтелекту. Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети дослідження використано методи аналізу й синтезу, узагальнення теоретичних даних, а також системний підхід. Що дало змогу проаналізувати особливості застосування імерсивних технологій в електронних бібліотеках і визначити переваги впровадження таких технологій під час створення сучасного інформаційного простору бібліотек. Наукова новизна полягає в аналізі імерсивних технологій в розрізі їх імплементації до сучасних електронних бібліотек. Аналіз ролі штучного інтелекту, технологій доповненої та віртуальної реальності у створенні сучасного інформаційного простору в бібліотеках показав як переваги, так і недоліки цифровізації в бібліотеках. Проаналізовано етичні проблеми, пов’язані з інклюзивністю в користуванні інформаційними ресурсами та захистом і збереженням особистих даних користувачів. Запропоновано рекомендації та підходи для успішного впровадження зазначених технологій в електронних бібліотеках. Висновки. Імерсивні технології набувають все більшого поширення, і їх використання в бібліотеках розширюється. Етичні та правові проблеми під час використання віртуальної реальності та доповненої реальності неминуче виникнуть у майбутньому. На сьогодні західний світ більше використовує обидві технології, хоча вони безкоштовні, а в деяких випадках і менш дорогі, ніж раніше. У статті розглянуто трансформаційний перетин нових технологій і цифрових бібліотек, висвітлено шлях до збагаченого та доступного ландшафту знань. Зосереджуючись на штучному інтелекті (AI), машинному навчанні (ML), обробці природної мови (NLP), доповненій реальності (AR) і віртуальній реальності (VR), досліджено, як ці технології переосмислюють роботу цифрових бібліотек. Алгоритми штучного інтелекту та машинного навчання дають змогу інтуїтивно зрозуміло керувати контентом і надавати рекомендації, змінюючи спосіб взаємодії користувачів із цифровими ресурсами. NLP усуває розрив між людською мовою та цифровими системами, розширюючи функції пошуку. AR накладає цифрову інформацію на фізичний світ, розширюючи можливості інтерактивного навчання, тоді як VR занурює користувачів у віртуальні сфери, революціонізуючи освітні парадигми. У статті розглянуто інтеграцію цих технологій до цифрових бібліотек не тільки задля збереження величезних обсягів знань, а й задля представлення інформації в привабливих і доступних форматах. Завдяки створенню метаданих на основі штучного інтелекту та позначенню тегами вмісту цифрові бібліотеки систематично організовуються та збагачуються, підвищуючи точність пошуку. Ці інновації не тільки зберігають минуле, але й висвітлюють майбутнє, де знання є загальнодоступними, сприяючи допитливості, навчанню та дослідженню. У статті досліджено потенціал цих технологій, а також описано очікування користувачів бібліотек від забезпечення орієнтованого на них підходу у формуванні цифрових бібліотек майбутнього. Використання імерсивних технологій робить значний внесок в еволюцію цифрових бібліотек, прокладаючи шлях до інклюзивного та захопливого досвіду здобуття знань для різноманітних користувачів у всьому світі.

Мета статті – проведення комплексного дослідження ролі штучного інтелекту в процесі інформатизації освіти та виявлення перспектив і викликів, пов’язаних з упровадженням цих технологій в освітній процес. Методи дослідження. Задля ефективного досягнення мети дослідження використано методи аналізу й синтезу, узагальнення теоретичних даних, спостереження, а також системний підхід. Це все дало змогу проаналізувати та визначити особливості цифровізації освіти з використанням штучного інтелекту. Наукова новизна полягає в докладному аналізі ролі штучного інтелекту в процесі інформатизації освіти з фокусом на перспективах і викликах, пов’язаних з упровадженням цих технологій в освітній процес. Проаналізовано сучасний стан інформатизації освіти, розглянуто ключові аспекти штучного інтелекту, висвітлено можливості й обмеження його використання в освіті, а також надано конкретні рекомендації закладам освіти для успішного впровадження цих технологій. Висновки. Отже, сучасний стан інформатизації освіти відображає велику потребу в нових підходах до навчання та адаптації до вимог цифрового суспільства. Інформаційні технології змінюють освітній процес, роблячи його більш доступним та ефективним. Аналіз показує, що штучний інтелект може відігравати важливу роль у досягненні цих цілей. Він надає можливості для адаптивного та персоналізованого навчання, автоматизованого оцінювання та звітності, а також розробки рекомендаційних систем і використання віртуальних асистентів в освітньому процесі. Проте разом з перевагами використання штучного інтелекту в освіті з’являються і виклики. Етичні аспекти, конфіденційність даних, підготовка кадрів і технічні обмеження є серйозними питаннями, які потребують уваги та розв’язання. Незважаючи на ці виклики, вважаємо, що штучний інтелект має великий потенціал для трансформації освіти. Він може допомогти створити більш інноваційне та доступнее навчання для всіх. Саме тому рекомендуємо освітнім закладам ретельно розробляти стратегії впровадження штучного інтелекту, ураховуючи етичні та правові питання, а також зосередитися на підготовці кваліфікованих фахівців у цій галузі. Подальші дослідження в цій сфері можуть сприяти розробленню кращих практик використання ШІ в освітньому процесі та забезпеченню доступу до якісної освіти для всіх.

Мета статті – дослідити та проаналізувати різні desktop-месенджери, виявити наявні проблеми й шляхи їх вирішення, застосувати інноваційні підходи до реалізації desktop-месенджера, який поєднує в собі гарантування високого рівня безпеки та відмінної продуктивності з широким набором функціональних можливостей, що відповідають сучасним вимогам користувачів. Desktop-месенджери стали важливим складником повсякденної комунікації багатьох категорій користувачів, забезпечуючи зручний і швидкий спосіб обміну різноманітною інформацією. У статті розглянуто, зокрема, як інтеграція сучасних технологій в комунікаційний процес сприяє зміні підходу до комунікацій, збільшенню обсягу інформації, що передається, зменшенню часу на отримання відповіді, надання користувачеві відомостей про отримання переданої інформації його «співрозмовником» (чи «співрозмовниками»). Методами дослідження є основні методологічні підходи та технологічні засоби для створення високопродуктивних і зручних у користуванні месенджерів. Новизною проведеного дослідження є аналіз сучасних технологій розробки платформ підтримки онлайн-процесу комунікацій і спілкування, результати якого можуть застосовуватися під час розробки власного програмного продукту – месенджера. У статті обґрунтовано актуальність розробки desktop-месенджера, яка зумовлена тим, що швидкий і безпечний обмін повідомленнями має на сьогодні велике значення, бо сучасні месенджери стали одним з найважливіших засобів спілкування, що сприяє віддаленій роботі й так званому «соціальному» спілкуванню. Висновки. У роботі досліджено відомі погляди на сучасний підхід до розробки desktop-месенджерів. Проведений аналіз обумовив вибір концепції розробки сучасного авторського месенджера на основі використання С++ та Qt і, як результат, розробленого на її основі прототипу авторського месенджера. Розробка месенджера з використанням C++ і Qt сприяє вирішенню проблем безпеки та приватності комунікацій (зокрема, захищаючи особисту інформацію, що поширюється в месенджері). Підтримка шифрування, захист даних й управління правами доступу реалізуються завдяки можливостям C++ та Qt. Запропонований підхід до розробки месенджера забезпечує одне з найкращих рішень, зменшуючи розподіл між frontend- і backend-частинами та полегшуючи гнучкість розробки. Це дає змогу створювати масштабовані та високопродуктивні месенджери. Крім того, цей підхід гарантує безпеку й оптимізацію продуктивності desktop-месенджерів і підвищення рівня їх функціональності та зручності використання.

Object. The article examines the role of modern technologies, which help design ideas to be implemented more effectively. The research aims to analyze and evaluate the use of artificial intelligence, virtual reality, 3D modeling, plug-ins and other advanced technologies in design, as well as to determine their impact on creativity, efficiency and sustainability of desi gn solutions. Methods & methodology. During the scientific research, the methods of literary and scientific review, comparison and synthesis, analysis of existing computer programs and technologies were used. The scientific novelty of this article is revealed in an in-depth analysis of the impact of modern technologies on the processes of creation and development of design ideas through the use of artificial intelligence, virtual reality, 3D modeling, plugins and other advanced technologies, as well as in the determination of their impact on creativity, efficiency and susta inability of design solutions. Results. It has been determined that modern technologies, including artificial intelligence, virtual reality, 3D modeling, plug-ins and other innovative tools, have a significant impact on graphic design and open up endless possibilities for it. Artificial intelligence helps to automate and optimize the processes of working with graphics, creating personalized content and analyzing graphic trends. Virtual reality can significantly expand the possibilities of visualization and interaction with graphic objects. 3D modeling and 3D printing allow you to create realistic prototypes and products. Plugins have been proven to expand the functionality of graphics programs and simplify routine tasks. However, the use of these technologies also requires designers to improve their professional skills. It is emphasized that it is important to maintain a balance between the use of technologies and the creativity of the designer himself. Conclusions. The analysis of scientific articles and the contribution of scientists and practitioners in relation to the defined research problem was carried out. Programs and methods of creating a comfortable work process for the fastest and highest quality result are highlighted. Artificial intelligence, plug-ins, and neural networks are considered as auxiliary means. The work presents examples of such plugins for various programs and substantiates the principles of their use for the purpose of creating a design project and advertising one's own author's ideas. An attempt was made to analyze the prospects of using artificial intelligence in comparison with human capabilities within the framework of creating and improving the implementation of design projects, taking into account all the nuances and privileges. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The authors propose software for the analysis and solution of the algebraic eigenvalue problem using a MIMD computer with GPUs, which includes parallel algorithms and programs with the functions of adaptive configuration of the variable computer environment (multilevel parallelism, variable topology of interprocessor communications, mixed word length, caching, etc.) on the mathematical properties of the problem identified in the computer and the architectural features of the computer to ensure the reliability of the solution results with the efficient use of computing resources. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

The temperature field is simulated in the OpenFOAM package using standard and created solvers. The object of research is numerical solvers of the OpenFOAM package and auxiliary utilities for calculating the temperature field. The influence of OpenFOAM package solvers on the calculation time of the temperature field is revealed, which makes it possible to create a solver with a shorter calculation time. The analysis of heat exchange was carried out by solving the problem of thermal conductivity. The created solver is written using the OpenFoam open source code in the C++ programming language in the Visual Studio Code environment. For the work of the solver on the Salome platform, a calculation grid is generated. The created solver for calculating temperatures in the OpenFOAM package requires less time for calculation. [ABSTRACT FROM AUTHOR]

Мета статті – проаналізувати особливості становлення цифрової танатології як одного з нових напрямів наукових досліджень, окреслити її предметне поле, здійснити операціоналізацію базових понять; провести деяку корекцію понятійного апарату традиційної танатології («Death Studies»). Методи дослідження базуються на соціокомунікативному, системному й історико-генетичному підходах, а також на принципах цифрової гуманітаристики. У статті також використано методи історіографічного та джерелознавчого пошуку, аналізу профільних публікацій з теми дослідження, дескриптивного підходу, контент-аналізу та ін. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в українському науковому дискурсі здійснено одну з перших спроб експлікації проблеми «цифрової смерті та безсмертя», аналізу особливостей становлення цифрової танатології. На тлі російсько-української війни виокремлено концептуалізацію культурної пам’яті України, предметом якої є сучасний стан меморіального ландшафту української культури як складного, багатошарового, різнорідного утворення, вагомим структурним елементом якого є цифровий меморіальний ландшафт. Висновки. У цифровій реальності технології створюють соціальні відносини, починаючи від гаджетів та закінчуючи нанотехнологіями, що торкаються як процесу вмирання, так і уявлень про смерть і безсмертя у двох їхніх модусах – реальному та цифровому. Ідеться про конструювання загальних смислових меж, усередині яких не просто смерть і безсмертя, вивчення сутності яких є принципово неможливим, а опосередковані відносини, тобто процес побудови стосунків у колаборації з різними галузями наукового знання. І тому «цифрова смерть і безсмертя» як предмет досліджень – проблема принципово міждисциплінарна, а digital death studies формується як особливе міждисциплінарне поле дослідження феномена смерті в цифровому середовищі. Представлений огляд попередніх досліджень цифрової смерті і безсмертя забезпечує відповідний контекст для наукових робіт і дає змогу виявити та розробити перспективні напрями наступних досліджень, що є особливо актуальним на тлі російсько-української війни.

Мета статті – проаналізувати зарубіжний досвід використання штучного інтелекту в цифровому маркетингу бібліотек, окреслити основні напрями, перспективи та проблеми застосування цих технологій в Україні, сформулювати рекомендації для успішного впровадження ШІ в цифровому маркетингу українських бібліотек. Методи дослідження. Досягненню поставленої мети сприяло використання різних наукових методів, зокрема аналізу, обґрунтування, систематизації, порівняння та узагальнення. Для збору емпіричних даних проведено контент-аналіз відповідної літератури та вивчення кейсів зарубіжних бібліотек, які впровадили ШІ у свої стратегії цифрового маркетингу. Зібрані дані піддали статистичному аналізу, а результати використали, щоб сформулювати рекомендації для українських бібліотек щодо успішного впровадження штучного інтелекту в їхні стратегії цифрового маркетингу. Наукова новизна статті полягає в аналізі зарубіжного досвіду впровадження методів цифрового маркетингу на основі штучного інтелекту в бібліотеках, який може слугувати основою для визначення ефективних стратегій та інструментів просування бібліотечних послуг і ресурсів у цифровому середовищі. У дослідженні висвітлено потенціал технологій штучного інтелекту у вирішенні викликів бібліотечної галузі в Україні та надано рекомендації щодо їх практичного впровадження. Висновки. Визначено п’ять основних напрямів застосування штучного інтелекту в цифровому маркетингу зарубіжних бібліотек: чат-боти, рекомендаційні системи, «розумні» бібліотеки, цифрові архіви й аналіз поведінки користувачів. Перспективами впровадження ШІ є: персоналізація користувацького досвіду за допомогою рекомендацій контенту на основі вподобань та історії пошуку користувачів; покращення функціональності пошуку через надання більш точних та релевантних результатів; підвищення залученості користувачів через взаємодію з чат-ботами в режимі реального часу; аналіз поведінки користувачів для розробки цільових маркетингових кампаній; спрощення аналізу великих обсягів даних та виявлення закономірностей і тенденцій; автоматизація рутинних завдань тощо. Проблеми використання технологій ШІ: відсутність необхідних ресурсів, техніко-технологічних рекомендацій, знань і навичок тощо. Бібліотеки можуть організовувати співпрацю зі спеціалістами зі ШІ або іншими бібліотеками, які вже впровадили фрагменти штучного інтелекту; виявити сфери, які потребують удосконалення та інвестицій; визначити персонал з необхідними навичками та знаннями для управління й підтримки смарттехнологій; розглядати ІКТ-гаджети як засоби ефективного надання інформаційних послуг; працювати над підвищенням ефективності використання інформаційно-комунікаційних технологій; постійно підвищувати кваліфікацію та оцінювати й адаптовувати послуги і технології; мати чітко визначену маркетингову стратегію та план упровадження ШІ, які відповідатимуть цілям і завданням бібліотеки.

Мета дослідження – проаналізувати підходи до формування контенту інтернет-ресурсів організації для підвищення ефективності просування в мережі та взаємодії зі споживачами бренду. Методи дослідження. Використано такі загальнофілософські та загальнонаукові методи наукового пізнання, як аналіз і синтез, опис, спостереження, інформаційний, системний, контент-аналіз тощо. Наукова новизна. Визначено підходи до формування контенту інтернет-ресурсу, наведено приклад застосування онлайн-сервісів здійснення контент-аналізу та SEO-аудиту інтернет-ресурсу. Висновки. Контент є важливою частиною розвитку бізнесу. Контент має бути грамотним, унікальним і сформованим згідно з правилами пошукових систем. Окрім того, має відповідати сучасним тенденціям і трендам. Його аналітичний метод (контент-аналіз) набуває цінності й актуальності та є інструментом для ефективного використання контенту в бізнесі. Сьогодні цей метод поширюється на всі види контенту в інтернет-ресурсах. Значення контенту інтернет-ресурсів у маркетинговій діяльності організації невпинно зростає. Ключовими аспектами якісного контенту є його унікальність, цінність і корисність для споживача. Оптимальною вважають модель поєднання різних видів контенту за принципом третин. Перспективою дослідження є використання описаного прикладу аналізу інтернет-ресурсу як частини методики контент-аналізу та SEO-аудиту для будь-якого інтернет-ресурсу.

Рецензія на книгу: Moore, J., Rountrey, A. and Kettler, H.S. eds., 2022. 3D Data Creation to Curation: Community Standards for 3D Data Preservation. Chicago: Association of College and Research Libraries.

Метою статті є дослідження, аналіз можливостей та обґрунтування створення веборієнтованої системи закладу харчування (піцерії) на основі використання онтологічного підходу, а також розробка відповідного програмного забезпечення. Досягнення мети проведеного дослідження передбачає виконання таких завдань, як формування багаторівневої онтологічної моделі предметної галузі (заклад харчування – піцерія) та розробка на її основі відповідної веборієнтованої системи. Методами дослідження є основні методологічні підходи та технологічні засоби для розробки веборієнтованих систем на основі використання відповідної багаторівневої онтологічної моделі. Такими методами, зокрема, є: системний і порівняльний аналізи (для виявлення особливостей веборієнтованих систем закладів харчування), метод експертних оцінок (під час визначення об’єктів предметної галузі та відношень між ними). Науковою новизною є дослідження та аналіз сучасних технологій розробки веборієнтованих систем і багаторівневого онтологічного моделювання різноманітних предметних галузей, зокрема закладів харчування (наприклад, піцерії), результати якого можна застосовувати під час розробки власного програмного продукту – веборієнтованої системи закладу харчування. Висновки. У роботі досліджено відомі погляди на сучасний підхід до розробки веборієнтованих систем на основі використання онтологічного підходу. Запропоновану онтологічну модель закладу харчування (піцерії) описано як формальну специфікацію знань про обрану предметну галузь, її об’єкти та відношення між ними (для чіткого та повного представлення предметної галузі), що відіграє суттєву роль на різних етапах створення і модифікації веборієнтованої системи. Запропонований онтологічний підхід, який передбачає розробку відповідної багаторівневої онтологічної моделі, використано під час розробки веборієнтованої системи закладу харчування (піцерії). Використання онтологічної моделі під час розробки веборієнтованої системи закладу харчування (піцерії) сприяє зменшенню ризику виникнення помилок щодо структури системи, компонентного й елементного складу системи та її інформаційної бази; більш точному сприйняттю предметної галузі (закладів харчування, які спеціалізуються на різних кухнях народів світу (наприклад, українській, японській, американській), але надають перевагу італійській); використанню під час модельного представлення предметної галузі не тільки формалізованих засобів (формальних граматик, дескрипторних логік тощо), а й природних мов; здійсненню більш точних запитів до інформаційної бази системи (бази даних і відповідної бази знань).

Мета статті – провести всебічний, об’єктивний і критичний аналіз результатів досліджень, присвячених питанню вивчення відкритого доступу в Україні з метою оцінки поточного стану теми та визначення аспектів, які потребують глибшого вивчення для розробки дієвого механізму впровадження принципів відкритого доступу на практиці. Методи дослідження. Застосовано метод наративного огляду літератури з визначеною пошуковою стратегією та критеріями відбору публікацій у чотирьох базах даних, таких як Dimensions, Scopus, Web of Science та депозитарій електронних копій «Наукова періодика України». Критеріями включення були статті, які опублікували автори, афілійовані з українськими установами. Наукова новизна полягає в тому, що проведений аналіз літератури допоміг розширити та поглибити знання про тематичні напрями дослідження відкритого доступу в Україні; виявити невідомі раніше зв’язки та протиріччя між дослідженнями й ідентифікувати сфери, що потребують додаткового вивчення, серед яких, зокрема, дослідження факторів та бар’єрів, які сприяють або перешкоджають українським авторам поширювати свої праці у відкритому доступі, динаміка зростання та особливості розподілення частки публікацій у відкритому доступі за роками та галузями знань, форми роботи бібліотекарів і сервіси підтримки поширення публікацій у відкритому доступі. Висновки. Відкритий доступ є одним з основних складників відкритої науки. Він слугує інструментом для прискорення обміну знаннями, розвитку науки, сприяє усуненню нерівності та допомагає у вирішенні низки глобальних проблем. Дослідження українських науковців фокусуються на 4 основних напрямах дослідження відкритого доступу: розробка політик відкритого доступу на рівні установ і держави, упровадження інституційних репозитаріїв, започаткування журналів відкритого доступу та врегулювання питання авторського права в умовах відкритої наукової комунікації.

Мета статті – розглянути інноваційні технології штучного інтелекту, які дають змогу самостійно створювати мистецькі образи. Методи дослідження ґрунтуються на застосуванні системного підходу до опрацювання проблеми застосування та впровадження технологій штучного інтелекту в мистецькі практики. Наукова новизна одержаних результатів полягає в актуалізації проблеми використання технологій штучного інтелекту у сфері культури і мистецтва, констатації симбіозу технологій штучного інтелекту в мистецьких практиках. Застосування машин для створення творів мистецтва активно набуває популярності, відбувається перехід до практичної реалізації. Нині можливе навчання штучного інтелекту мистецьких практик. Це стосується спрощення процесу створення зразків для широкої публіки і застосування в цілях реставрації, реновації, а також принципово нових способів та можливостей для професійних художників і дизайнерів. Штучний інтелект використовується в мистецтві для створення творів мистецтва, аналізу та інтерпретації мистецтва, а також для взаємодії з глядачами. Висновки. Проаналізовано способи використання штучного інтелекту в мистецькій практиці. За допомогою аналізу прикладів використання цієї технології у візуальному мистецтві визначено основні принципи роботи зі штучним інтелектом. Розглянуто наявні методи роботи із зображеннями за допомогою штучного інтелекту, а також деякі платформи та програми, які дають змогу створювати візуалізації за допомогою штучного інтелекту. Виокремлено деякі переваги та недоліки використання інструментів штучного інтелекту в мистецтві. Зокрема, серед переваг нові можливості, автоматизація, швидкість і точність, широкий спектр можливостей. До недоліків використання інструментів штучного інтелекту в мистецтві зараховуємо відсутність індивідуальності, невизначеність результатів, невміння мистецтва взаємодіяти з глядачем. Констатовано, що штучний інтелект і художник – співавтори в галузі мистецтва.

Мета статті – узагальнити та визначити роль освітнього менеджменту в умовах війни та кризових явищ. Методи дослідження. Під час написання статті застосовано джерелознавчий метод (аналіз досліджень, присвячених окресленій темі), метод узагальнення та систематизації (для підбиття підсумків), а також принципи загального зв’язку, об’єктивності, аналізу, всебічного та конкретного розгляду, системності, що дали змогу проаналізувати основні етапи та визначити особливості проведення освітнього менеджменту в умовах кризових явищ, описати модель надання знань, інформації, умінь, навичок в умовах воєнного стану. Дослідження також спирається на діалектичний метод вивчення об’єктивних законів і фактів, закономірностей, явищ і процесів, притаманних функціонуванню та розвитку закладів вищої освіти, зокрема в умовах війни та кризових явищ. Наукова новизна. Проаналізовано інноваційні технології, які використовують викладачі для організації освітнього процесу в умовах війни, пандемії чи інших кризових явищ. На основі проведеного аналізу сформовано модель надання освітніх послуг в умовах воєнного стану чи інших кризових явищ. У статті визначено сутність структурно-комунікаційного підходу до формування системи освітнього менеджменту, обґрунтовано трансформацію системи менеджменту на основі застосування електронних та інноваційних технологій, створення мобільних інформаційно-комунікаційних структур, забезпечення електронного документообігу тощо. Висновки. Військова агресія Російської Федерації проти України, повномасштабне вторгнення її збройних сил, окупація частини нашої держави зумовлює високі ризики життю та здоров’ю учасників навчально-виховного процесу, тому управлінська підсистема освітніх закладів стає важливим чинником для забезпечення їхнього повноцінного функціонування. Установлено, що освітній менеджмент в умовах війни набуває ознак антикризового управління, яке полягає в постійному спостереженні, установленні та локалізації проблемних явищ, що відбуваються в освітньому середовищі. Водночас освітній менеджмент забезпечує якісне й ефективне застосування ресурсів в освітньому закладі, а його основним завданням є створення найкращих умов для навчання та розвитку здобувачів освіти, підвищення якості навчання, розв’язання проблем, що виникають в освітньому процесі. На всіх етапах проведення освітнього менеджменту в умовах кризових явищ необхідно враховувати потреби й інтереси здобувачів освіти, викладачів, адміністративного персоналу та батьків, а також забезпечувати ефективну взаємодію та співпрацю між ними для досягнення спільних цілей освітньої установи, якісного освітнього процесу. Визначено, що від освітнього менеджменту в умовах війни та кризових явищ в Україні вимагають додаткових зусиль для забезпечення безперервності та безперебійного освітнього процесу; підтримки стабільності фінансування освітніх закладів; комунікації зі здобувачами освіти, викладачами та громадськістю; розвитку нових форм та методів навчання; проведення навчання на дистанційних платформах тощо.

Мета статті – вивчити впровадження та вплив технологій віртуальної реальності (VR) у сучасних бібліотечних середовищах, зокрема в контексті медіатизації суспільства. У дослідженні розкрито шляхи адаптації бібліотек до динамічного цифрового середовища та переваги VR-технологій, які можна запропонувати бібліотекам і користувачам. Методи дослідження. Усебічний огляд літератури, аналіз прикладів успішного впровадження віртуальної реальності в бібліотеках. Для збору наукових статей і дослідницьких публікацій, присвячених сучасним університетським бібліотекам і впливу цифрових медіа на їх роль і функції, використано вітчизняні та міжнародні бази даних. Ця всеохопна методологія дослідження дала змогу скласти повну картину трансформацій, що відбуваються в сучасних університетських бібліотеках, і впливу цифрового медіапростору на їхні ролі та функції. За допомогою контент-аналізу ретельно проаналізовано нормативні документи та керівні принципи розробки політики щодо університетських бібліотек і цифрового медіапростору. Наукова новизна статті полягає в дослідженні практичного застосування віртуальної реальності в бібліотечному середовищі, оцінці потенційних переваг і проблем, а також у розгляді ширших наслідків медіатизації для бібліотечних практик і послуг. Висновки. Дослідження демонструє, що впровадження VR-технологій у бібліотечне середовище може підвищити залучення користувачів, сприяти навчанню, а такожд оптимізувати різні бібліотечні процеси. До того ж підкреслено необхідність в адаптації бібліотек до медіатизації суспільства через інтеграцію передових цифрових інструментів і послуг, таких як VR, щоб залишатися актуальними та доступними для користувачів у епоху цифрових технологій.

Метою статті є розв’язання проблеми здобуття експертних знань щодо предметної галузі онлайн-курсу, формування бази знань, що містить освітній контент (елементи навчального матеріалу з обраної дисципліни, питання тестів), та ігрових компонентів для організації процесів навчання з елементами гейміфікації в авторській інтелектуальній навчальній системі K-Synapse. Методами дослідження є основні методологічні підходи й технологічні засоби для розробки інтелектуальних навчальних систем з елементами гейміфікації на основі використання відповідної багаторівневої онтологічної моделі. Такими методами, зокрема, є: системний і порівняльний аналізи для виявлення особливостей інформаційних навчальних систем з елементами інтелектуалізації та гейміфікації, метод експертних оцінок, який передбачає аналіз літературних джерел та інформаційних ресурсів, проведення інтерв’ю і опитування експертів з педагогічної, психологічної та інформаційно-технологічної галузі, а також процес розробки та тестування інтелектуальної системи. Науковою новизною дослідження є розробка системи здобуття експертних знань для інтелектуальної системи K-Synapse, що поєднує в собі формування бази експертних знань та ігрових компонентів з елементами інтелектуального діалогу для різних вікових категорій і самоосвіти. Цю розробку можна застосовувати у сфері онлайн-освіти та розвитку когнітивних навичок з використанням ігрової форми. Висновки. Розробка системи здобуття експертних знань для інтелектуальної системи K-Synapse є важливим етапом у розвитку освіти та самоосвіти з використанням інноваційних технологій. Підготування бази експертних знань та ігрових компонентів з елементами інтелектуального діалогу для різних вікових категорій дасть змогу збільшити ефективність процесу навчання та підвищити мотивацію студентів до самостійної освіти. Система K-Synapse є інтелектуальною системою навчання з елементами гейміфікації та інтелектуальним діалогом. Ця система забезпечує, зокрема, підтримку широкого спектра тем, знання (компетенції, навички чи вміння) яких студент може під час навчання (в процесі гри) здобути; широкого спектра тем і рівнів тестових запитів; допомагає студентові, надаючи відповідні поради, підказки, пояснення складних чи незрозумілих тем (питань); здійснює моніторинг процесу навчання та контролює результати; підвищує рівень мотивації студента вчитися через прагнення досягти кращих результатів, які вже мали інші студенти (це відбувається в цікавій ігровій манері, психологічно не напружуючи студента). Успішне впровадження інтелектуальної системи навчання K-Synapse надасть навчально-пізнавальній діяльності студентів імпульс до творчості, сприятиме підвищенню якості освітнього процесу, а також інтеграції цієї системи до багатьох сучасних інформаційних навчальних систем. Отже, розробка такої системи може мати великий потенціал щодо покращення якості освіти та підвищення рівня компетентності студентів.

Мета статті – удосконалити та модернізувати впроваджені електронні ресурси в роботу дитячих бібліотечних закладів України з метою прискорення процесу надходження документів до користувачів та якісного обслуговування. Методи дослідження базуються на застосуванні аналітико-синтетичного підходу як загальнонаукового принципу здійснення технологічних бібліотечних процесів через використання електронних ресурсів з метою залучення до бібліотек школярів. Наукова новизна статті полягає в подальшому вивченні та розкритті креативних форм діяльності з використанням інформаційних технологій у бібліотеках для дітей, які активізують читання. Розкрито нові бібліотечні поняття, такі як «ярмарок послуг», «електронне врядування», «корпоративний проєкт». Бібліотека для дітей стає активним суб’єктом ринкового стартапу, що починає будувати свою роботу на основі інновацій і креативних технологій. Ефективність роботи оцінюють за реальними справами, які здійснюють з використанням методики проєктування. Результати досліджень дитячих бібліотек України переконують, що сьогодні молодий споживач інформації – це якісно новий тип користувача, «вебпокоління», «покоління інтернету». Щоб бібліотека зацікавила цих школярів, необхідно змінювати форми діяльності, удосконалювати професійну майстерність, активно впроваджувати нові послуги на основі вивчення та впровадження сучасних інформаційних технологій. Працівники бібліотеки часто переформатовують проведення частини соціокультурних заходів на терени віртуального простору. Щодо волинських дитячих бібліотек, то вони залишаються центрами спілкування, навчання, читання, розвитку творчих та інтелектуальних здібностей. Поєднуючи традиційні, креативні форми та методи роботи, бібліотекарі працюють над заохоченням учнів до читання, зацікавленням книгою (через масові заходи), стимулюванням до використання наявних у бібліотеці інформаційних ресурсів. Бібліотеки спрямовують свою діяльність на підвищення соціальної ролі, забезпечення вільного доступу до інформації, збагачення духовної культури користувачів і поглиблення їх знань про історичне минуле українського народу; сприяють національно-патріотичному вихованню користувачів, формуванню читацької культури, створенню безпечного, комфортного середовища та позитивних умов для розвитку творчих здібностей. Висновки. У науковому дослідженні розглянуто та проаналізовано спектр упровадження нових бібліотечних послуг у дитячих бібліотеках України, зокрема Волині, на основі використання інтернет-ресурсів сучасних інформаційних технологій. У бібліотечній діяльності сьогодні найголовнішим стає інформування школярів про роль сучасної бібліотеки в суспільстві, нові можливості, які відтепер надають модернізовані креативні відділи обслуговування; заохочення до участі у проєктній діяльності, її популяризація серед учнів і батьків. У теперішніх умовах функціонування бібліотеки зобов’язані активніше пристосовуватися до надання послуг дітям з особливими потребами: обмеженими можливостями, соціально вразливим, тимчасово переміщеним дітям-переселенцям; забезпечувати користувачів вільними, безбар’єрними та безперешкодними можливостями отримувати віртуальну інформацію з будь-якого відділу в доступних для сприйняття формах.

Мета статті – виявити і структурувати джерельну базу генеалогічного дослідження з історії науки та з’ясувати роль інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку цифровізації наукового пошуку. Методи дослідження. Аналіз, характеристика та класифікація репрезентативної джерельної бази окресленої теми наукової розвідки на основі використання конгломерату загальнонаукових і спеціальних методів наукових досліджень, що у сукупності забезпечили цілісний характер дослідження наукової проблеми. До основного інструментарію методики дослідження залучено такі методи: історико-порівняльний, проблемно-хронологічний, історико-типологічний, історико-системний; метод діахронічного аналізу й узагальнення, аналогії, синтезу, аналізу, формальної логіки. Залучення методологічного інструментарію до наукового опрацювання проблеми констатувало фіксацію контентних векторів дослідження, що здійснені на принципах історизму, об’єктивності, системності, всебічності. Вибір стратегії наукового дослідження або теоретичного й методологічного підґрунтя наукової проблеми, які були залучені та впроваджені в процесі наукового пізнання, надали можливість досягти поставленої мети наукової розвідки. Використання низки загальнонаукових і спеціальних історичних методів наукового дослідження сприяли отриманню нових результатів у розкритті зазначеної теми. Цінним інструментом для наукового пошуку в контексті генеалогічних досліджень виявилася методологія усної історії, зокрема метод інтервʼювання. Цей підхід спрямований на узагальнення свідчень і спогадів осіб, які безпосередньо брали участь у подіях. Метод інтерв’ювання надає змогу фіксувати історичні події та їх сприйняття під кутом конкретних особистостей. Спогади віддзеркалюють індивідуальні думки, переживання та переосмислення подій, і цей індивідуальний досвід має важливий внесок у розуміння та персоналізацію історії, підвищення глибини та достовірності генеалогічних досліджень, збагачення їх індивідуальними свідченнями й особистими переживаннями. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено спробу структурувати інформаційні джерела з генеалогії, які надали змогу сформувати репрезентативну джерельну базу досліджень з історії науки, визначити результативність діяльності українських науковців, обґрунтувати значущість наукового доробку. Висновки. У статті розглянуто алгоритм формування репрезентативності джерельної бази генеалогічного дослідження з історії науки. Констатовано важливість залучення до джерельної бази інформаційного пошуку сімейних архівів та архівів особового походження, матеріалів музейних фондів і фондів наукових бібліотек, генеалогічних довідкових видань, статистичних збірок різного спрямування. Обґрунтовано необхідність залучення інтерв’ю-спогадів як вагомої частини джерельної бази генеалогічних досліджень з історії науки. Застосування усної історії дає змогу виявити новий пласт джерел під час відтворення міжособистісних зв’язків, творчих інтересів, повсякдення. З’ясовано, що використання інструментарію інформаційно-комунікаційних технологій – один з вагомих складників наукової діяльності ХХІ ст. Аргументовано доведено необхідність розширеного спектра впровадження електронних послуг в архівних, бібліотечних і музейних установах. Цифровізація архівної та бібліотечної справи є важливим чинником забезпечення сталого розвитку цих наукових осередків. Упровадження електронних інформаційних послуг надає доступ до ресурсів і дає змогу зберегти наукову спадщину.

Мета статті – визначити основні принципи ефективності роботи електронного репозитарію, вивчити досвід і переваги впровадження інститутського репозитарію в закладі вищої освіти, а також дослідити проблеми, з якими зіштовхуються користувачі в процесі роботи з інститутським репозитарієм. Методи дослідження ґрунтуються на аналізі та синтезі, що дало змогу узагальнити попередні наукові доробки з досліджуваної проблеми та зробити самостійні висновки. У роботі також застосовано метод соціологічного опитування у формі анкетування для визначення проблем, що виникають у користувачів у процесі роботи з репозитарієм. Наукова новизна полягає в з’ясуванні основних принципів запровадження бібліотеками закладів вищої освіти системи електронного репозитарію; вивченні переваг роботи інституційного репозитарію на противагу бібліотечним фондам і архівам. Застосування соціологічного опитування у формі анкетування дало змогу виявити певні труднощі та недоліки роботи інституційного репозитарію. Висновки. Визначено основні принципи та надано певні рекомендації для проєктування роботи системи електронного репозитарію, що враховані під час запровадження інституційного репозитарію КЗВО «Луцький педагогічний коледж» ВОР. З’ясовано важливість проведення соціологічного опитування на початкових етапах роботи інституційного репозитарію для вивчення потреб користувачів і створення якісного інформаційного продукту. Серед труднощів, що виникали в користувачів, і недоліків у роботі репозитарію виявилися такі: сканування опублікованих документів (в окремих випадках); відсутність повнотекстових документів; уведення метаданих, ключових слів; неможливість автоматичного завантаження публікацій з Google Scolare; часові ресурси, які потрібно витрачати на завантаження публікацій. Анкетування забезпечило зворотний зв’язок з користувачами, допомогло виявити потреби авторів і користувачів, установити чітку мету та завдання інститутського репозитарію, сприяло популяризації використання відкритих джерел. Попри певні недоліки інституційний репозитарій постає ефективним інструментом інформатизації сучасного бібліотечного сервісу. Установлено, що ефективна робота інституційного репозитарію забезпечує розвиток науково-освітньої діяльності закладу вищої освіти.

Мета дослідження – проаналізувати й узагальнити досвід співпраці бібліотечних фахівців і вчених, викладачів у межах роботи університетської бібліотеки на прикладі створення та наповнення профілю автора в різних наукометричних базах. Методи дослідження ґрунтуються на інформаційному підході, який дав змогу виявити проблеми, пов’язані з потребою вчених в інформаційному супроводі процесів створення та наповнення їхнього наукометричного профілю, визначити роль бібліотечних фахівців як інформаційних (цифрових) аналітиків у методичному забезпеченні та інтенсифікації наукових досліджень у сучасному університеті. У роботі застосовано також загальнонаукові методи аналізу та синтезу, що дали змогу належно проаналізувати предмет дослідження. Наукова новизна одержаних результатів полягає у встановленні кореляції між інформаційно-консультаційним супроводом процесів створення та наповнення наукометричного профілю вченого й формуванням нових компетентнісних моделей фахівців бібліотечно-інформаційної справи в межах дослідницької інфраструктури сучасного університету. Висновки. Наголошено, що сучасні тенденції інформаційного супроводу та підтримки наукових досліджень засвідчують зміну ролі й місця наукових бібліотек у дослідницькій інфраструктурі університету, персонал яких дедалі більше прагне надавати професорсько-викладацькому складу розширені можливості сервісів і послуг. Це актуалізує проблему модернізації університетських бібліотек у системі наукової комунікації, що є умовою формування нових компетентнісних моделей фахівців бібліотечно-інформаційної справи. Доведено, що реєстрація, створення та наповнення профілів у ORCID, Google Scholar, Scopus, Web of Science тощо, синхронізація та обмін даних у цих системах, використання при цьому потенціалу соціальних мереж (ResearchGate) вимагають від бібліотечних працівників належної інформаційно-аналітичної підтримки, підвищення кваліфікації в галузі наукометрії, розробки нових пропозицій, розширення спектра пропонованих інформаційних продуктів і послуг, що перетворює наукометрію на один з найбільш актуальних напрямів діяльності університетської бібліотеки.

Мета дослідження полягає в аналізі наявних ігрових двигунів і вивченні можливостей розробки та впровадження ігрового двигуна на основі фізичних процесів з використанням нового підходу, який розширить можливості моделювання ігрового середовища. Методи дослідження ґрунтуються на застосуванні загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема аналізу, синтезу, порівняння, аналогії та моделювання, системно-структурного аналізу, методів теоретичної систематизації та узагальнення результатів, наукового моделювання, що дало змогу змістовно проаналізувати предмет дослідження. Наукова новизна. Запропоновано новий підхід до створення ігрового двигуна на основі фізичних процесів, який використовує алгоритми розрахунку колізій та динамічного моделювання твердих тіл і рідин. Висновки. Проаналізовано ігрові двигуни, що на сьогодні функціонують, та описано характеристики й особливості фізичних двигунів. Наголошено, що фізичний двигун в ігровій розробці виконує дві основні функції: виявлення зіткнень між об’єктами й імітацію сил і рухів унаслідок цих зіткнень. Крім імітації фізичних процесів твердих тіл, фізичні двигуни можуть реалізовувати додаткові можливості: спеціальну підтримку моделювання руху твердих тіл, води й інших рідин, симуляцію тканин і одягу, різноманітних частинок, додаткову підтримку для симуляції персонажів – високорівневі контролери персонажів, вбудовану підтримку rag-dolls, підтримку анімації. Описано новий підхід до створення та використання ігрового двигуна на основі фізичних процесів, який дає змогу створювати більш реалістичні ігрові середовища з використанням різноманітних ефектів, імітуючи фізичні процеси в грі. Ігровий двигун, створений на основі нового підходу до вирішення проблеми, використовує алгоритми розрахунку колізій та динамічного моделювання твердих тіл і рідин, що розширює можливості моделювання активностей, забезпечуючи високу точність і реалістичність візуалізації процесів. Новий підхід дає змогу розширювати можливості ігрового двигуна та підтримувати різноманітні сценарії ігор.

Метою статті є дослідження, аналіз різних компонентів концепції Full Stack JavaScript та розгляд загальних проблем і перспектив розробки на її основі прототипу освітнього вебзастосунку. Методами дослідження є основні методологічні підходи й технологічні засоби для розробки інтелектуальних навчальних систем з елементами гейміфікації на основі використання відповідної багаторівневої онтологічної моделі. Такими методами, зокрема, є: системний і порівняльний аналізи для виявлення особливостей створення масштабованих і високопродуктивних вебзастосунків; метод експертних оцінок, який передбачає аналіз літературних джерел та інформаційних ресурсів, проведення інтерв’ю та опитування експертів, а також процеси розробки й тестування масштабованих і високопродуктивних вебзастосунків. Науковою новизною дослідження є аналіз сучасних технологій розробки платформ підтримки освітнього онлайн-процесу, результати якого можна застосовувати під час підготовки власного програмного продукту підтримки e-learning, що є помічником користувача в процесі вивчення відповідного освітнього контенту, а, можливо, взагалі зможе стати самостійною одиницею – онлайн-курсом. Висновки. У роботі досліджено наявні погляди на сучасний підхід до розробки високопродуктивних вебсайтів з використанням основних компонентів концепції Full Stack JavaScript: Node.js, Express та MongoDB. Проаналізовано переваги та недоліки відомих платформ підтримки е-learning. Проведений аналіз обумовив вибір концепції Full Stack JavaScript для розробки сучасних вебзастосунків. Для розробки frontend використано такі технології, як HTML, CSS і JavaScript. Для розробки backend використано Node.js разом з Express. Для зберігання даних (як документів) використовувалася база даних MongoDB. Запропонований підхід до розробки прототипу освітнього вебзастосунку продемонстрував можливість такої реалізації кожного компонента Full Stack JavaScript, коли веб-застосунок забезпечує мінімалістичні функції платформи онлайн-навчання, досягаючи необхідного рівня як освітнього контенту, так і рівня компетенцій, що потенційно можуть отримати користувачі застосунку. Концепція Full Stack JavaScript забезпечує одне з найкращих рішень для розробки сучасних вебзастосунків, зменшуючи розподіл між frontend і backend та полегшуючи гнучкість розробки. Це дає змогу створювати масштабовані та високопродуктивні освітні вебзастосунки за допомогою однієї мови. Ураховуючи результати проведеного аналізу, ухвалено рішення щодо розробки прототипу освітнього вебзастосунку на базі концепції Full Stack JavaScript, який би забезпечував мінімалістичні функції платформи онлайн-навчання.