Search

Atrophic vaginitis is the most common vaginal disease in the peri- and postmenopausal period. The timely prescription of pathogenetic therapy and the observation of patients by a gynecologist is a necessary component to achieve positive dynamics in such patients, which will significantly improve the quality of life of women who have entered menopause.Objective – to evaluate the clinical and microbiological efficacy and safety of the use of Climon vaginal gel in the treatment of atrophic age-related vaginitis.Material and methods. To solve this problem, we examined and treated 60 menopausal women diagnosed with atrophic vaginitis. The clinical and microbiological efficacy of the therapy were evaluated. The time of disappearance of objective and subjective symptoms of inflammatory process, features of functional activity of vaginal epithelium, influence of the drug on the state of normal vaginal microflora have been studied. The study was conducted in accordance with international regulations.Results. As a result of the study, it was found that the combined vaginal Climon gel due to the action of the constituent components is effective against conditionally pathogenic microorganisms - causative agents of aerobic vaginitis, promotes the regeneration of epithelium, has anti-inflammatory, antibacterial and fungicidal effect. The Climon gel does not have an immunosuppressive effect on the vaginal epithelium, thus restoring the functional activity of the epithelium after treatment with this drug is faster than after treatment with other agents. Rapid healing of microcracks, mucous membrane moistening, disappearance of clinical symptoms of vaginitis and improvement of quality of life of patients after the treatment were noted.Conclusions. High efficacy of the combined vaginal Climon gel with respect to a wide range of microflora was noted, high therapeutic activity and safety in use in patients with atrophic age-related vaginitis was demonstrated. The climax is well tolerated and does not cause resistance of the microflora. The drug can be used in gynecology for the purpose of regeneration of the mucosa in inflammatory processes of the vagina (bacterial vaginosis, candidiasis), as well as for the prevention of long-term use of glucocorticosteroids, antibacterial agents, after carrying out surgical interventions, in the presence of symptoms and radiotherapy., Атрофический вагинит является самым распространенным заболеванием влагалища в пери- и постменопаузе. Своевременное назначение патогенетической терапии и наблюдение пациенток у гинеколога, является необходимым компонентом для достижения положительной динамики таких больных, существенно позволит улучшить качество жизни женщин, которые вступили в менопаузу.Цель работы - оценить клиническую и микробиологическую эффективность и безопасность применения вагинального геля Климона в лечении атрофических возрастных вагинитов.Материал и методы. Для решения поставленной задачи проведено обследование и лечение 60 женщин менопаузального возраста с диагнозом атрофического вагинита. Проведена оценка клинической и микробиологической эффективности терапии. Изучены сроки исчезновения объективных и субъективных симптомов воспалительного процесса, особенности функциональной активности эпителия влагалища, влияние препарата на состояние нормальной микрофлоры влагалища. Исследование проведено в соответствии с международными нормативами и правилами.Результаты. В результате проведенного исследования было установлено, что комбинированный вагинальный гель Климона благодаря действию составляющих компонентов является эффективным по отношению к условно-патогенным микроорганизмам - возбудителям аэробного вагинита, способствует регенерации эпителия, обладает противовоспалительным, антибактериальным и фунгицидным действием и является препаратом выбора для лечения атрофического вагинита. Гель Климона не осуществляет иммуносупрессивного воздействия на эпителий влагалища, благодаря этому восстановление функциональной активности эпителия после лечения этим препаратом происходит быстрее, чем после других препаратов. Отмечено быстрое заживление микротрещин, увлажнение слизистой, исчезновение клинической симптоматики вагинита и улучшение качества жизни пациенток после лечения.Выводы. Отмечена высокая эффективность комбинированного вагинального геля Климона по отношению к широкому спектру микрофлоры, доказана высокая терапевтическая активность и безопасность в использовании у пациенток с атрофическими возрастными вагинитами. Гель Климона хорошо переносится и не вызывает резистентности микрофлоры., Атрофічний вагініт є найпоширенішим захворюванням піхви в пери- та постменопаузальному періоді. Своєчасне призначення патогенетичної терапії та спостереження пацієнток у гінеколога, є необхідним компонентом для досягнення позитивної динаміки таких хворих, що істотно дозволить поліпшити якість життя жінок, котрі вступили в менопаузу.Мета роботи — оцінити клінічну та мікробіологічну ефективність і безпечність застосування вагінального гелю Клімона в лікуванні атрофічних вікових вагінітів.Матеріал і методи. Для вирішення поставленого завдання проведено обстеження і лікування 60 жінок менопаузального віку з діагнозом атрофічного вагініту. Проведено оцінку клінічної та мікробіологічної ефективності терапії. Вивчено терміни зникнення об'єктивних і суб'єктивних симптомів запального процесу, особливості функціональної активності епітелію піхви, вплив препарату на стан нормальної мікрофлори піхви. Дослідження проведено у відповідності з міжнародними нормативами і правилами.Результати. У результаті проведеного дослідження встановлено, що комбінований вагінальний гель Клімона завдяки дії складових компонентів є ефективним по відношенню до умовно-патогенних мікроорганізмів — збудників аеробного вагініту, сприяє регенерації епітелію, має протизапальну, антибактеріальну та фунгіцидну дію і є препаратом вибору для лікування атрофічного вагініту. Гель Клімона не здійснює імуносупресивного впливу на епітелій піхви, завдяки цьому відновлення функціональної активності епітелію після лікування цим препаратом відбувається швидше, ніж після лікування іншими середниками. Відзначено швидке заживлення мікротріщин, зволоження слизової, зникнення клінічної симптоматики вагініту та покращення якості життя пацієнток після лікування.Висновки. Відзначена висока ефективність комбінованого вагінального гелю Клімона по відношенню до широкого спектра мікрофлори, доведена висока терапевтична активність та безпечність у використанні в пацієнток з атрофічними віковими вагінітами. Гель Клімона добре переноситься та не викликає резистентності мікрофлори.

Objective of the work is to study peculiarities of metabolic disorders in patients with essential hypertension stage I (EH stage I) associated with ischemic heart disease (IHD) and type 2 diabetes mellitus (DM 2) depending on the body mass index (BMI).Material and methods. 45 patients with EH stage II associated with IHD, 52 patients with EH stage II associated with IHD and DM 2, 26 practically healthy individuals representative by the age and sex were included into the investigation. The indices of carbohydrate and lipid metabolism, oxidative homeostasis, the content of nitrogen monoxide (NO) final metabolites in the blood depending on BMI were investigated.Results. In patients with EH stage II associated with IHD and excessive body weight compared with the control a reliable increase of immunoreactive insulin (IRI) concentration and HOMA-IR index were determined. In case of obesity I a reliable increase of glucose concentration in plasma, IRI, HOMA-IR index, decreased concentration of high density lipoprotein (HDL) cholesterol and increased content of low density lipoprotein (LDL) cholesterol, increased concentration of Malone aldehyde (MA) in erythrocytes were determined compared with the control and patients with normal body weight. A direct interrelation of a moderate density between IRI content and body weight, reverse direct correlation of a moderate density between HDL cholesterol and body weight were determined. In patients with EH stage II associated with IHD and DB 2 and obesity I a reliable increase of total cholesterol concentration (42,54%), triacylglyceroles (42,5%), LDL cholesterol (14,5%), MA of erythrocytes (16,14%), decreased content of HDL cholesterol (18,0%), reduced glutathione (17,75%), normalization of catalase activity in comparison with the patients with normal body weight were found. A direct correlation was found between moderate density and IRI level and body weight, total cholesterol, HDL cholesterol, MA, catalase; between body weight and total cholesterol.Conclusions. In patients with EH stage II associated with IHD dependence of certain indices of metabolism and body mass index was determined. In the blood of patients with obesity I compared with those having excessive body weight, a reliable (p, Цель работы — изучить особенности метаболических нарушений у больных гипертонической болезнью ІІ стадии (ГБ ІІ ст.) в сочетании с ишемической болезнью сердца (ИБС) и сахарным диабетом типа 2 (СД 2) в зависимости от индекса массы тела (ИМТ). Материал и методы. В исследование вошли 45 больных ГБ ІІ ст. в сочетании с ИБС, 52 больных ГБ ІІ ст. в сочетании с ИБС и СД 2, 26 практически здоровых лиц, репрезентативные по возрасту и полу. Изучались показатели углеводного, липидного обмена, окислительного гомеостаза, содержание в крови конечных метаболитов монооксида азота (NO) в зависимости от ИМТ. Результаты. У больных ГБ II ст. в сочетании с ИБС с избыточной массой тела (ИМТ), по сравнению с контролем, установлено достоверное повышение концентрации иммунореактивного инсулина (ИРИ) и индекса HOMA-IR. При наличии ожирения І отмечено достоверное повышение концентрации глюкозы плазмы, ИРИ, индекса HOMA-IR, снижение концентрации холестерина липопротеинов высокой плотности (ХС ЛПВП) и повышение содержания холестерина липопротеинов низкой плотности (ХС ЛПНП), рост концентрации малонового альдегида (МА) в эритроцитах по сравнению не только с контролем, но и с пациентами с ИМТ. Выявлена прямая взаимозависимость умеренной плотности между содержанием ИРИ и массой тела, обратная корреляционная связь умеренной плотности между уровнем ХС ЛПВП и массой тела. У пациентов с ГБ II ст. в сочетании с ИБС и СД 2 с ожирением І установлено достоверное увеличение концентрации общего холестерина (ОХС) (на 42,54%), триацилглицеролов (на 42,5%), ХС ЛПНП (на 14,5%), МА эритроцитов (на 18,5%), МА плазмы (на 16,14%), уменьшение содержания ХС ЛПВП (на 18,0%), глутатиона восстановленного (на 17,75%), нормализация активности каталазы (КТ) по сравнению с пациентами с ИМТ. Выявлено наличие прямой корреляционной связи умеренной плотности между уровнем ИРИ и массой тела, ОХС, ХС ЛПВП, МА, КТ; между массой тела и ОХС. Выводы. У больных гипертонической болезнью II ст. в сочетании с ишемической болезнью сердца выявлена зависимость отдельных показателей метаболизма от индекса массы тела. В крови пациентов с ожирением 1‑й степени, по сравнению с пациентами с избытком массы тела, установлено достоверное (р, Мета роботи — вивчити особливості метаболічних порушень у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії (ГХ ІІ ст.) у поєднанні з ішемічною хворобою серця (ІХС) і цукровим діабетом типу 2 (ЦД 2) залежно від індексу маси тіла (ІМТ).Матеріал і методи. До дослідження увійшли 45 хворих на ГХ ІІ ст. у поєднанні з ІХС, 52 хворих на ГХ ІІ ст. у поєднанні з ІХС і ЦД 2, 26 практично здорових осіб, репрезентативних за віком і статтю. Вивчались показники вуглеводного, ліпідного обміну, окисного гомеостазу, вміст у крові кінцевих метаболітів монооксиду нітрогену (NO) залежно від ІМТ.Результати. У хворих на ГХ ІІ ст. у поєднанні з ІХС з надлишковою масою тіла (НМТ), порівняно з контролем, встановлено вірогідне підвищення концентрації імунореактивного інсуліну (ІРІ) та індексу HOMA-IR. За наявності ожиріння І ступеня відзначене достовірне підвищення концентрації глюкози плазми, ІРІ, індексу HOMA-IR, зниження концентрації холестеролу ліпопротеїнів високої щільності (ХС ЛПВЩ) і підвищення вмісту холестеролу ліпопротеїнів низької щільності (ХС ЛПНЩ), зростання концентрації малонового альдегіду (МА) в еритроцитах порівняно не тільки з контролем, але й з пацієнтами з НМТ. Виявлено пряму взаємозалежність помірної щільності між вмістом ІРІ та масою тіла, зворотний кореляційний зв’язок помірної щільності між рівнем ХС ЛПВЩ і масою тіла.У пацієнтів на ГХ ІІ ст. у поєднанні з ІХС та ЦД 2 з ожирінням І ст. встановлено достовірне збільшення концентрації загального холестеролу (ЗХС) (на 42,54%), триацилгліцеролів (на 42,5%), ХС ЛПНЩ (на 14,5%), МА еритроцитів (на 18,5%), МА плазми (на 16,14%), зменшення вмісту ХС ЛПВЩ (на 18,0%), глутатіону відновленого (на 17,75%), нормалізація активності каталази (КТ) порівняно з пацієнтами з НМТ. Виявлена наявність прямого кореляційного зв’язку помірної щільності між рівнем ІРІ та масою тіла, ЗХС, ХС ЛПВЩ, МА, КТ; між масою тіла та ЗХС.Висновки. У хворих на гіпертонічну хворобу ІІ ст. у поєднанні з ішемічною хворобою серця виявлена залежність окремих показників метаболізму від індексу маси тіла. У крові пацієнтів з ожирінням 1 ступеня порівняно з пацієнтами з надлишком маси тіла встановлене вірогідне (р

The aim — to analyze the results of the use of endovascular revascularization methods for acute lower limb ischemia (ALLI) caused by thromboses or embolisms of the lower limb arteries.Materials and methods. An evaluation of the results of revascularization with the use of endovascular interventions in 108 patients with ALLI was performed. Depending on the treatment method, patients were divided into two groups. The first group included 78 patients who had intra‑arterial catheter‑directed thrombolysis, the second group included 30 patients after percutaneous aspiration or mechanical thrombectomy. If hemodynamically significant residual stenoses of arteries which caused thrombosis remained after thrombolysis or percutaneous thrombectomy, balloon angioplasty or stenting were used.Results and discussion. Technical success was achieved in 73 % of patients who underwent thrombolysis. Endovascular or surgical interventions in addition to thrombolysis were performed in 45 % of patients. The number of perioperative complications was 27 %, of which hemorrhagic — 14 %, including intracranial hemorrhages — 3 %. The number of larger amputations was 21 %, mortality — 8 %. The technical success of aspiration thrombectomy was 83 %, mechanical thrombectomy — 100 %. In most cases additional endovascular interventions were required to eliminate residual stenoses.Conclusions. Endovascular revascularization is an effective method for the treatment of acute lower limb ischemia. Majority of patients after thrombolysis and percutaneous thrombectomy have residual stenotic lesions of arteries which caused thrombosis and require additional endovascular or surgical treatment., Цель работы — проанализировать результаты применения эндоваскулярных методов реваскуляризации при острой ишемии нижних конечностей, вызванной тромбозами или эмболиями артерий нижних конечностей.Материалы и методы. Проведена оценка результатов реваскуляризации с помощью эндоваскулярных вмешательств у 108 пациентов с острой ишемией нижних конечностей. В зависимости от метода лечения пациенты были распределены на две группы. В первую группу включено 78 пациентов, которым проводили внутриартериальный катетер‑управляемый тромболизис, во вторую группу — 30 пациентов, которым выполнена перкутанная аспирационная или механическая тромбэктомия. Если после тромболизиса или перкутанной тромбэктомии оставались гемодинамически значимые резидуальные стенозы артерий, которые были причиной тромбоза, то выполняли баллонную ангиопластику или стентирование.Результаты и обсуждение. Технический успех достигнут у 73 % пациентов, которым был выполнен тромболизис. У 45 % пациентов, кроме тромболизиса, были выполнены эндоваскулярные или хирургические вмешательства. Частота периоперационных осложнений составила 27 %, из них геморрагических — 14 %, в том числе интракраниальных кровоизлияний — 3 %. Частота больших ампутаций составила 21 %, летальность — 8 %. Технический успех аспирационной тромбэктомии при эмболии — 83 %, механической тромбэктомии — 100 %. В большинстве случаев для устранения резидуальных стенозов потребовались дополнительные эндоваскулярные вмешательства.Выводы. Эндоваскулярная реваскуляризация — эффективный метод лечения острой ишемии нижних конечностей. У большинства пациентов после проведения тромболизиса и перкутанной тромбэктомии, выявляют резидуальные стенотические поражения артерий, которые вызвали тромбоз и требуют дополнительного эндоваскулярного или хирургического лечения., Мета роботи — проаналізувати результати застосування ендоваскулярних методів реваскуляризації при гострій ішемії нижніх кінцівок, спричиненій тромбозами або емболіями артерій нижніх кінцівок.Матеріали і методи. Проведено оцінку безпосередніх результатів реваскуляризації за допомогою ендоваскулярних втручань у 108 пацієнтів з гострою ішемією нижніх кінцівок, зумовленою гострими тромбозами або емболіями. Залежно від методу лікування пацієнти були розподілені на дві групи. В першу групу було залучено 78 (72,2 %) пацієнтів, яким проводили внутрішньоартеріальний катетер‑керований тромболізис, у другу групу — 30 (27,8 %) осіб, котрим виконували перкутанну аспіраційну або механічну тромбектомію. Якщо після тромболізису або перкутанної тромбектомії залишалися резидуальні гемодинамічно значущі стенози артерій, які спричинили тромбоз, то виконували балонну ангіопластику або стентування.Результати та обговорення. Технічний успіх тромболізису досягнутий у 73 % пацієнтів. У 45 % хворих, окрім тромболізису, були виконані ендоваскулярні або хірургічні втручання. Частота періопераційних ускладнень становила 27 %, з них геморагічних ускладнень — 14 %, зокрема інтракраніальних крововиливів — 3 %. Частота великих ампутацій нижніх кінцівок становила 21 %, летальність — 8 %. Технічний успіх аспіраційної тромбектомії при емболії — 83 %, механічної тромбектомії — 100 %. У більшості випадків для усунення резидуальних стенозів потрібні були додаткові ендоваскулярні або хірургічні втручання.Висновки. Ендоваскулярна реваскуляризация — ефективний метод лікування гострої ішемії нижніх кінцівок. У більшості пацієнтів після проведення тромболізису та перкутанної тромбектомії виявляють резидуальні стенотичні ураження артерій, які спричинили тромбоз і потребують додаткового ендоваскулярного або хірургічного лікування.

Мета роботи — вивчити особливості метаболічних порушень у хворих на гіпертонічну хворобу ІІІ стадії (ГХ ІІІ ст.) у поєднанні з ішемічною хворобою серця (ІХС) та дослідити ефективність їх корекції шляхом впливу на інтенсивність пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) і ендотеліальну дисфункцію інгібітором 5‑ліпоксигенази Кверцетином (Корвітином) і донатором NO — Аргініном гідрохлоридом (Тівортіном) на тлі застосування базисної терапії (БТ).Матеріал і методи. У дослідження включено 55 хворих на ГХ ІІІ ст. у поєднанні з ІХС, які були рандомізовані у дві групи. До І групи увійшли 25 пацієнтів, яким проводилася загальноприйнята БТ. Пацієнтам ІІ групи (30 осіб) перші 6 днів крім БТ проводилася інфузійна терапія Кверцетином (0,5 г), а в наступні 6 днів — Аргініном гідрохлоридом по 100 мл розчину внутрішньовенно.Результати. У крові хворих на ГХ ІІІ ст. у поєднанні з ІХС встановлено достовірне (р 0,05).Висновки. Комбінована базисна та метаболітотропна терапія Кверцетином і Аргініном гідрохлоридом справила позитивний вплив на показники вуглеводного і ліпідного обміну, пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту крові у хворих на гіпертонічну хворобу ІІІ ст. у поєднанні з ішемічною хворобою серця. Встановлено достовірне зменшення концентрації імунореактивного інсуліну, індексу HOMA-IR, загального холестеролу, триацилгліцеролів, холестеролу ліпопротеїнів низької щільності, збільшення вмісту холестеролу ліпопротеїнів високої щільності, зменшення концентрації малонового альдегіду плазми та еритроцитів. Зниження інтенсивності процесів пероксидного окиснення ліпідів супроводжувалося активацією систем антиоксидантного захисту: відзначено достовірне зростання вмісту глутатіону відновленого, підвищення активності глутатіонпероксидази і каталази. Виявлено достовірне зростання вмісту кінцевих метаболітів NO, концентрації ендотеліального судинного фактора росту людини VEGF-A. У контрольній групі пацієнтів динаміка зазначених показників на фоні лише базисної терапії виявилася несуттєвою (р>0,05)., Цель работы — изучить особенности метаболических нарушений у больных гипертонической болезнью III стадии (ГБ III ст.) в сочетании с ишемической болезнью сердца (ИБС) и исследовать эффективность их коррекции путем воздействия на интенсивность пероксидного окисления липидов (ПОЛ) и эндотелиальной дисфункции ингибитором 5‑липоксигеназы Кверцетином (Корвитином) и донатором NO — Аргинином гидрохлоридом (Тивортином) на фоне применения базисной терапии (БТ).Материал и методы. В исследование включено 55 больных ГБ III ст. в сочетании с ИБС, рандомизированные в две группы. В I группу вошли 25 пациентов, которым проводилась общепринятая базисная терапия (БТ). Пациентам II группы (30 человек) первые 6 дней кроме БТ проводилась инфузионная терапия Кверцетином (0,5 г), а в последующие 6 дней — Аргинином гидрохлоридом по 100 мл внутривенно.Результаты. В крови пациентов с ГБ III ст. в сочетании с ИБС установлено достоверное (р 0,05).Выводы. Комбинированная базисная и метаболитотропная терапия Кверцетином и Аргинином гидрохлоридом оказала положительное влияние на показатели углеводного и липидного обмена, пероксидного окисления липидов и антиоксидантной защиты крови у больных гипертонической болезнью III ст. в сочетании с ишемической болезнью сердца. Установлено достоверное уменьшение концентрации иммунореактивного инсулина, индекса HOMA-IR, общего холестерола, триацилглицеролов, холестерола липопротеинов низкой плотности, увеличение содержания холестерола липопротеинов высокой плотности, уменьшение концентрации малонового альдегида плазмы и эритроцитов. Снижение интенсивности процессов пероксидного окисления липидов сопровождалось активацией систем антиоксидантной защиты: отмечено достоверное повышение содержания глутатиона восстановленного, повышение активности глутатионпероксидазы и каталазы. Выявлено достоверное повышение содержания конечных метаболитов NO, концентрации эндотелиального сосудистого фактора роста человека VEGF-A. В контрольной группе пациентов динамика указанных показателей на фоне только базисной терапии оказалась несущественной (р>0,05)., Objective: to study peculiarities of metabolic disorders in patients suffering from stage III essential hypertension (III EH) with comorbid ischemic heart disease (IHD) and investigate the efficacy of their correction influencing on lipid peroxide oxidation (LPO) intensity and endothelial dysfunction by 5‑lipoxygenase inhibitor Quercetin (Corvitin) and NO donator — Arginine hydrochloride (Tivortin) against the underlying basic therapy (BT).Material and methods. 55 patients suffering from III EH and comorbid IHD were involved into the study and randomized into two groups. The first group included 25 patients receiving the common BT. The patients from the second group (30 individuals) during the first 6 days in addition to BT were subjected to infusion therapy with Quercetin (0,5 g), and the following 6 days — Arginine hydrochloride in the dose of 100 ml of the solution intravenously.Results. In the blood of patients suffering from III EH with comorbid IHD the following was found: reliable (р 0,05) was determined.Conclusions. The combined basic and metabolitotropic therapy with Quercetin and Arginine hydrochloride resulted in a positive effect on the indices of carbohydrate and lipid metabolism, lipid peroxide oxidation and antioxidant protection in the blood of patients suffering from III essential hypertension with comorbid ischemic heart disease. A reliable decrease of immunoreactive insulin concentration, HOMA-IR index, total cholesterol, triacylglycerols, low density lipoprotein cholesterol, increased content of high density lipoprotein cholesterol, reduced concentration of Malone aldehyde in plasma and erythrocytes. Decreased intensity of lipid peroxide oxidation processes was associated with activation of the antioxidant protection system: a reliable increase of reduced glutathione content, increased activity of glutathione peroxidase and catalase. A reliable increase of the content of final NO metabolites, concentration of vascular endothelial human growth factor (VEGF-A) was determined. In the control group of patients the dynamics of the indices indicated against the ground of the basic therapy only was found to be inconsiderable (р>0,05).

Наведено результати вивчення впливу різних доз і співвідношень мінеральних добрив на врожайність культур польової сівозміни та розраховано її продуктивність за дві ротацій на чорноземі опідзоленому важкосуглинковому в умовах Правобережного Лісостепу України. Дослідження проведено в умовах стаціонарного польового досліду, закладеного у 2011 році, суть якого полягає у вивченні можливості зниження доз мінеральних добрив у польовій сівозміні. На основі проведених дослідіжень було встановлено, що в середньому за дві ротації польової сівозміни різні системи застосування добрив сприяють підвищенню продуктивності сівозміни на 41–107 %. При цьому, слід зазначити, про виключення зі складу повного мінерального добрива (N110P60K80) азотної складової знижувало її на 36 %, фосфорної – на 17 і калійної – лише на 12 %. Внесення половини цієї дози добрив (варіант N55P30K40) знижувало продуктивність сівозміни на 21 %. Найменше середньорічне зниження продуктивності сівозміни – на 0,30–0,51 т з. од/га, або лише 4–6 %, відмічено, у варіантах досліду N110P60K40 і N110P30K80, тоді як у варіанті N110P30K40 воно було істотнішим – на 0,67 т з. од/га, або на 9 %. Культури сівозміни мали різний вплив на формування її продуктивності за основною продукцією. За цим показником їх можна розмістити у такий ряд: кукурудза > пшениця озима > ячмінь ярий > соя. Це, відповідно, змінювало і їх частку впливу на формування продуктивності сівозміни. Найбільше на утворення органічного вуглецю в польовій сівозміні впливають азотні добрива. За насиченості сівозміни мінеральними добривами у дозі N55P30K40 на 1 кг їх діючої речовини припадає 2,37 кг органічного вуглецю, або на 37 % більше порівняно з дозою N110P60K80. Це менше рекомендованої кількості. Проте слід зазначити, що, поряд з органічним вуглецем нетоварної частини урожаю культур, у ґрунті залишалась стерня та корені рослин, які не були враховані., The article presents the results of study the influence of various doses and ratios of mineral fertilizers on the yield of field crop rotation and calculates its effectiveness for two rotations on podzolized heavy clay loam chernozem within the conditions of the right-bank forest-steppe of Ukraine. The research was conducted under the conditions of a stationary field experiment established in 2011, the main point of which is to study the possibility of reducing the dose of mineral fertilizers in field crop rotation. On the basis of conducted researches, it was found that on average for two field crop rotations, different systems of fertilizers application contribute to increase in productivity of crop rotation by 41–107%. It should be noted that the exclusion from the composition of complete mineral fertilizer (N110P60K80) of the nitrogen component reduced it by 36%, phosphorous – by 17 and potassium - by 12% only. The application of half of this fertilizer dose (variant N55P30K40) reduced productivity of crop rotation by 21%. The least average annual decrease in productivity of crop rotation - by 0.30–0.51 t of grain units/ha or only 4-6% was noted in the experimental versions of N110P60K40 and N110P30K80, whereas in variant N110P30K40 it was more significant - 0.67 t of grain units/ ha or by 9%. Crops of crop rotation had a different influence on its productivity according to the main products. By this indicator they can be placed in the following series: corn> winter wheat> spring barley> soybeans. It accordingly changed their influence on the formation of crop rotation productivity. Mostly, the formation of organic carbon in the field crop rotation is affected by nitrogen fertilizers. At crop rotation saturation of mineral fertilizers at a dose of N55P30K40 per 1 kg of their active ingredient account for 2.37 kg of organic carbon, or 37% more compared to N110P60K80 dose. This is less than preferred amount. However, it should be noted that, along with organic carbon of the non-market part of the crop yield, the stubble and plant roots remain in the soil, which were not taken into account., Приведены результаты изучения влияния различных доз и соотношений минеральных удобрений на урожайность культур полевого севооборота и рассчитана ее производительность за две ротации на черноземе оподзоленном тяжелосуглинистом в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Исследование проведены в условиях стационарного полевого опыта, заложенного в 2011 году, суть которого заключается в изучении возможности снижения доз минеральных удобрений в полевом севообороте. На основе проведенных исследований было установлено, что в среднем за две ротации полевого севооборота различные системы применения удобрений способствуют повышению продуктивности севооборота на 41–107%. При этом следует отметить, что исключение из состава полного минерального удобрения (N110P60K80) азотной составляющей снижало ее на 36%, фосфорной – на 17 и калийной – на 12%. Внесение половины этой дозы удобрений (вариант N55P30K40) снижало продуктивность севооборота на 21%. Меньше среднегодовое снижение продуктивности севооборота – на 0,30–0,51 т з. ед/га, или только 4–6% отмечено в вариантах опыта N110P60K40 и N110P30K80, тогда как в варианте N110P30K40 оно было существенным – на 0,67 т з. ед/га, или на 9%. Культуры севооборота имели различное влияние на формирование его производительности по основной продукции. По этому показателю их можно разместить в такой ряд: кукуруза> пшеница озимая> ячмень> соя. Это, соответственно, меняло и их долю влияния на формирование продуктивности севооборота. Больше всего на образование органического углерода в полевом севообороте влияют азотные удобрения. По насыщенности севооборота минеральными удобрениями в дозе N55P30K40 на 1 кг их действующего вещества приходится 2,37 кг органического углерода, или на 37% больше по сравнению с дозой N110P60K80. Это меньше рекомендуемого количества. Однако следует отметить, что наряду с органическим углеродом нетоварной части урожая культур, в почве оставалась стерня и корни растений, которые не были учтены.

У статті наведено результати вивчення впливу різних доз і співвідношень мінеральних добрив на фізико-хімічні показники чорнозему опідзоленого важкосуглинкового в Правобережному Лісостепу України. На основі проведених досліджень встановлено, що за тривалого внесення мінеральних добрив простежується тенденція до підкислення ґрунту на 0,1–0,3 одиниці рНKCl, а у деяких варіантах досліду рНKCl був < 5,5, що свідчить про слабкокислу реакцію ґрунтового розчину. Тому в подальшому ґрунт буде потребувати проведення підтримувального вапнування. Тривале застосування мінеральних добрив у сівозміні, поряд з обмінною, впливає і на зміну гідролітичної кислотності ґрунту. При цьому, вона досить суттєво залежить від доз і співвідношень добрив Зміни гідролітичної кислотності в шарі ґрунту 0–20 см були у межах від 2,78 смоль/кг перед закладанням досліду до 4,23 смоль/кг ґрунту. Найбільший вплив на її підвищення мало застосування азотних і калійних добрив. Вміст магнію в ҐВК був більш стабільним, навіть за високих доз мінеральних добрив відмічено лише тенденцію до зниження його вмісту. Аналогічними були зміни вмісту суми катіонів K + Nа в ҐВК. У шарі ґрунту 20–40 см зміни вмісту катіонів у ҐВК були менш значними, але достовірне зниження їх суми пройшло у варіантах досліду, де вносилися азотні добрива в дозі 150 кг/га д. р., а також на тлі середньорічного внесення в сівозміні лише P60K80. Ємність вбирання ґрунту під впливом удобрення змінюється несуттєво, тоді як ступінь насиченості основами знизився з 89,9 % до 83,7–88,8 % у шарі ґрунту 0–20 см і з 93,2 % до 86,6–90,9 % у шарі ґрунту 20–40 см залежно від варіанту удобрення. Таким чином, навіть нейтральні за своєю природою чорноземні ґрунти, за умови тривалого застосування лише мінеральних добрив, не здатні протистояти хімічному навантаженню і процесі сільськогосподарського використання змінюють свої фізико-хімічні властивості., The article presents the research results of the impact of various doses and ratios of mineral fertilizers on the physical and chemical indices of podzolized hard-loam chernozem in Right-bank Forest-steppe of Ukraine. Based on the conducted researches, it was found that during the prolonged application of mineral fertilizers, the tendency toward soil acidification at 0.1-0.3 units of рНKCl is observed. In some variants of the experiment, рНKCl was, В статье приведены результаты изучения влияния различных доз и соотношений минеральных удобрений на физико-химические показатели чернозема оподзоленного тяжелосуглинкового в Правобережной Лесостепи Украины. На основе проведенных исследований установлено, что при длительном внесении минеральных удобрений прослеживается тенденция к подкислению почвы на 0,1-0,3 единицы рНKCl, а в некоторых вариантах опыта рНKCl был

Наводяться дані літератури про функції ендотелію, механізми розвитку ендотеліальної дисфункції у хворих на артеріальну гіпертензію., Приводятся литературные данные о функции эндотелия, механизмы развития эндотелиальной дисфункции у больных артериальной гипертензией., The reference data concerning endothelial function, mechanisms of endothelial dysfunction development in patients with arterial hypertension have been presented. ='font-size:14.0pt;line-height:150%; font-family:"Times New Roman","serif";background:white;mso-ansi-language:EN-US'>The reference data concerning endothelial function, mechanisms of endothelial dysfunction development in patients with arterial hypertension have been presented.

У процесі виконання даного дослідження вивчені комбіновані та розширені хірургічні втручання на ректосигмоїдному відділі товстої кишки, виконані в якості компонента вторинної циторедукціі при рецидиві раку яєчників. Видалення відділу товстої кишки, ураженої рецидивною пухлиною, проводилося відповідно до принципів онкохірургії для первинних злоякісних новоутворень цієї локалізації. Медіана загальної та безрецидивної виживаності після вторинної хірургічної циторедукції склала 43 і 29 місяців, відповідно. На показники виживаності впливали глибина інвазії рецидиву раку яєчників у стінку товстої кишки і наявність вторинного ураження лімфатичних вузлів., В ходе данного исследования были изучены комбинированные и расширенные хирургические вмешательства на ректосигмоидном отделе толстой кишки, выполненные в качестве компонента вторичной циторедукции при рецидиве рака яичников. Удаление отдела толстой кишки, пораженной рецидивной опухолью, проводилось в соответствии с принципами онкохирургии для первичных злокачественных новообразований этой локализации. Медиана общей и безрецидивной выживаемости после вторичной хирургической циторедукции составила 43 и 29 месяцев соответственно. На показатели выживаемости влияли глубина инвазии рецидива рака яичников в стенку толстой кишки и наличие вторичного поражения лимфатических узлов., Combined and extended surgery for the rectosigmoid portion of the colon performed as a component of secondary cytoreduction in case of recurrent ovarian cancer was examined. Removal of the colon portion affected by recurrent tumor was carried out according to the principles of oncosurgery for primary malignant tumors of this localization. Midscore of overall survival and relapse-free survival after the second surgery was 43 and 29 months respectively. Survival rates were affected by the depth of invasion of ovarian cancer recurrence in the wall of the colon and the presence of secondary lesion of the lymph nodes.

Efficacy of surgical treatment outcomes of the laparoscopic hernioplasty using PIRS method (Percutaneous Internal Ring Suturing) in children aged 1 to 7 years are analyzed in the article. Employment of minimally invasive technology in children present with inguinal hernias allowed in all cases to diagnose hernias of the contralateral side, to repair inguinal and umbilical hernia, to shorten the hospital stay period of patient in the unit during the postoperative period, to detect and eliminate the contents of hernial sac, to diagnose another pathology of the abdominal cavity., В статье проанализированы результаты эффективности лапароскопической герниопластики у детей в возрасте от 1-го до 7-ми лет методом PIRS (Percutaneous Internal Ring Suturing). Применение малоинвазивной технологии у детей с паховыми грыжами позволило во всех случаях провести уточнение диагноза, ликвидацию паховых и пупочных грыж, выявление и устранение содержимого грыжевого мешка, сократить срок пребывания больного в отделении в послеоперационном периоде., У статті проаналізовані результати ефективності лапароскопічної герніопластики у дітей віком від 1-го до 7-ми років методом PIRS (Percutaneous Internal Ring Suturing). Застосування малоінвазивної технології у дітей із паховими грижами дозволило у всіх випадках провести діагностику гриж контрлатеральної сторони, ліквідацію пахових та пупкових гриж, скоротити термін перебування хворого у відділенні в післяопераційному періоді, виявити та усунути вміст грижового мішка, діагностувати іншу патологію черевної порожнини.

The strength of Al-Mg-Si-Mn-Li casting alloy strongly depends on Mg content in solid solution and precipitation of nano-size precipitates of β- Mg2Si and δ- Al3Li phases. Alloy with the nominal composition AlMg5Si2MnLi was studied by means of differential scanning calorimetry (DSC), transmission electron microscopy (TEM) and energy dispersive X-Ray analysis (EDX). DSC measurements show that the eutectic melting temperature was about595 °Cand it is higher than that of commercial A356 casting alloy. The macro- and microhardness tests show that in as-cast state hardness were higher than for A356 and continuously growth during artificial aging. TEM investigations reveal that during artificial aging three different precipitation types are forms in the alloy matrix. Two of them belong to the different structures of Mg2Si precipitates. Appearance of the third one identified as δ- Al3Li phase represent that Al-Mg-Si system can be successfully used for designing of Li-containing casting alloy which is not developed yet., Прочность литейных сплавов Al-Mg-Si-Mn-Li зависит от содержания Mg в твердом растворе и формирования наноразмерных выделений β- Mg2Si и δ- Al3Li фаз. Сплав с номинальным состав AlMg5Si2MnLi был исследован с помощью дифференциальной сканирующей калориметрии (ДСК), просвечивающей электронной микроскопии (ПЭМ) и локального микрорентгеноспектрального анализа (ЛРСА). ДСК измерения показали, что температура плавления эвтектики в сплаве AlMg5Si2MnLi равна595°C, что выше чем у коммерческого литейного сплава АК7. Измерения макро-и микротвердости показали, что твердость сплава в литом состоянии выше чему у АК7 и постепенно увеличивается в процессе искусственного старения. Исследования с помощью просвечивающего электронного микроскопа показали, что при старении три типа наноразмерных частиц формируются в матрице сплава. Два первых из них принадлежат к разным модификациям Mg2Si фазы. Появление третьей фазы, идентифицированной как δ- Al3Li, показывает возможность создания принципиально новых литейных Li-содержащих литейных сплавов, которые до сих пор не разработаны.

Summary. Objective: to investigate the effectiveness and factors that can influence on surgical treatment of isolated recurrent ovarian cancer involving the liver.Materials and methods: A retrospective analysis of medical documentation of ovarian cancer patients, who underwent surgical removal of the recurrent tumors localized in the liver, performed in State Establishment «Zaitsev V.T. Institute of General and Emergency Surgery of the Academy of Medical Sciences of Ukraine» from January 2001 to December 2010 (n = 29).Results. Overall survival increased significantly while disease-free interval (DFI) increase (after primary cytoreduction) and optimal secondary cytoreduction is achieved. Median overall survival for DFI 24 months – 61 months (p, Цель работы – изучение эффективности хирургических вмешательств на печени и факторов, которые влияют на неё у пациенток с рецидивом рака яичника.Материалы и методы. Ретроспективный анализ медицинской документации пациентов с раком яичника, которым было выполнено хирургическое удаление рецидивирующих опухолей в печени в ГУ «Институт общей и неотложной хирургии имени В. Т. Зайцева НАМН Украины» с января 2001 по декабрь 2010 года (n=29). Результаты. Общая выживаемость статистически достоверно увеличивалась при увеличении длительности безрецидивного периода после первичной циторедукции и при выполнении вторичной циторедукции в оптимальном объёме. Медиана общей выживаемости при длительности безрецидивного периода 24 месяцев – 61 месяц (p, Мета роботи – дослідження ефективності хірургічних втручань на печінці та факторів, котрі на неї впливають у пацієнток із рецидивом раку яєчника.Матеріали та методи. Ретроспективний аналіз медичної документації пацієнтів із раком яєчника, яким виконали хірургічне видалення рецидивуючих пухлин у печінці в ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В. Т. Зайцева НАМН України » з січня 2001 по грудень 2010 року (n=29).Результати. Загальна виживаність статистично вірогідно збільшувалась при збільшенні тривалості безрецидивного періоду після первинної циторедукції та виконанні вторинної циторедукції в оптимальному об’ємі. Медіана загальної виживаності при тривалості безрецидивного періоду 24 місяців – 61 місяць (p

Рецидиви епітеліального раку яєчників розвиваються в 60 % спостережень. Особливості клінічного перебігу вкрай ускладнюють вивчення механізмів розвитку рецидивів, можливості своєчасного виявлення прогресування захворювання і визначення оптимальної тактики лікування пацієнтів. Таким чином, проблема рецидивів раку яєчників потребує розробки надійної ранньої діагностики, моніторингу та лікування хворих даним видом пухлин. У роботі проведений аналіз результатів діагностичних критеріїв обстеження хворих на рецидив раку яєчників. Встановлено, що чутливість ультразвукового методу діагностики рецидивів становить 88,1 %, специфічність – 75,5 %, точність – 82,5 %., Рецидивы эпителиального рака яичников развиваются в 60 % наблюдений. Особенности клинического течения крайне затрудняют изучение механизмов развития рецидивов, возможности своевременного выявления прогрессирования заболевания и определения оптимальной тактики лечения пациентов. Таким образом, проблема рецидивов рака яичников требует разработки надежной ранней диагностики, мониторинга и лечения больных данным видом опухолей. В работе проведен анализ результатов диагностических критериев при обследовании больных рецидивом рака яичников. Установлено, что чувствительность ультразвукового метода при диагностике рецидивов составляет 88,1 %, специфичность – 75,5 %, точность – 82,5 %., Relapses of epithelial ovarian cancer developed in 60 % of cases. Clinical course makes it extremely difficult to study the mechanisms of relapse, the possibility of early detection of disease progression and determine the optimal treatment strategy of patients. Thus, the problem of relapse of ovarian cancer requires the development of a reliable early diagnosis, monitoring and treatment of patients with this type of tumor. This paper presents the results of diagnostic criteria when examining patients with relapsed ovarian cancer. It was established that the sensitivity of ultrasound method in the diagnosis of recurrence is 88.1%, specificity – 75,5 %, accuracy – 82,5 %.

The appearance in the XXI century the respiratory tract viral infections, which acquired emergent signs (of SARS, influenza A (H5N1, H1N1), MERS-CoV) cause a rather high mortality rate. The unpredictability of the influenza viruses evolution cause concern among experts around the world. Goal. To conduct a comparative analysis of the clinical and laboratory features with influenza A (H1N1) in adults with the development of complications, as well as the evaluation of the assigned initial therapy with pneumonia. Materials and methods. We examined and treated 472 cases of influenza, in 72 patients of them were radiologically confirmed pneumonia, 69 of them were hospitalized in the intensive care unit (ICU) of KMKL № 4. We analyzed clinical and laboratory picture flu in adults caused by influenza A virus (H1N1). Results and discussion. Pneumonia - one of the most frequent complications of influenza, which significantly affects the prognosis. Results: unfavorable prognostic criteria are: later seeking medical help (5 - 6 day of illness), the development of acute respiratory distress syndrome (ARDS), increased white blood cell count and the presence of severe comorbidity. Conclusions. The results of the analysis of comorbidity of different systems and organs 21 Здоров’я суспільства № 3-4 – 2016 / Здоровье общества № 3-4 – 2016 / The Health of Society № 3-4 – 2016 in patients with influenza A (H1N1) show that cardiovascular diseases, endocrine system and the blood is a risk factor not only serious current, but also fatal disease at a young age. The prognosis and severity significantly influences - Early assignment of causal treatment and the Nukleksu in recommended doses appointment significantly reduce the development of other complications and cut the length of patients' residence in hospital., Появление в XXI веке вирусных инфекций респираторного тракта, которые приобрели признаки эмерджентных (SARS, грипп А (Н5N1, H1N1), MERS-CoV) обусловливают достаточно высокий показатель смертности. Непредсказуемость эволюции вирусов гриппа А вызывает беспокойство у специалистов всего мира. Цель. Провести сравнительный анализ клинико-лабораторных особенностей при гриппе А (H1N1) у взрослых с развитием осложнений, а также оценка эффективности назначенной стартовой терапии при пневмониях. Материалы и методы. Обследовано и пролечено 472 больных гриппом, из них в 72 пациентов рентгенологически диагностирована пневмония, 69 из которых были госпитализированы в отделение реанимации и интенсивной терапии КГКБ № 4. Проведено анализ клинико-лабораторной картины гриппа у взрослых, вызванного вирусом гриппа А (H1N1). Результаты и обсуждение. Пневмония - одно из самых частых осложнений гриппа, существенно влияет на прогноз. Показано, что прогностически неблагоприятными критериями являются: позднее обращение за медицинской помощью (5 - 6 сутки заболевания), развитие острого респираторного дистресс-синдрома (ОРДС), повышение или снижение лейкоцитов в крови и наличие тяжелой сопутствующей патологии. Выводы. Результаты анализа сопутствующей патологии различных систем и органов у больных с гриппом А (H1N1) показывают, что заболевания сердечно-сосудистой, эндокринной и системы крови является фактором риска не только тяжелого течения, но и летального исхода заболевания в молодом возрасте. Из лекарственных средств на прогноз и степень тяжести существенно влияет - раннее назначение этиотропной терапии, а назначение Нуклексу в рекомендованных дозах значительно уменьшает развитие других осложнений и сокращает сроки пребывания в стационаре., Поява в XXI столітті вірусних інфекцій респіраторного тракту, що набули ознак емерджентних (SARS, грип А (Н5N1, H1N1), MERS-CoV) обумовлюють достатньо високий показник смертності. Непередбачуваність еволюції вірусів грипу А викликає неспокій у спеціалістів всього світу. Мета. Провести порівняльний аналіз клініко-лабораторних особливостей при грипі А (H1N1) у дорослих з розвитком ускладнень, а також оцінка ефективності призначеної стартової терапії при пневмоніях. Матеріали і методи. Обстежено та проліковано 472 хворих на грип, з них у 72 пацієнтів рентгенологічно діагностовано пневмонію, 69 з яких були госпіталізовані у відділення реанімації та інтенсивної терапії КМКЛ № 4. Проведено аналіз клініко-лабораторної картини грипу у дорослих, спричиненого вірусом грипу А (H1N1). Результати і обговорення. Пневмонія – одне з найчастіших ускладнень грипу, що суттєво впливає на прогноз. Показано, що прогностично несприятливими критеріями є: пізнє звернення за медичною допомогою (5 – 6 доба захворювання), розвиток гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС), підвищення чи зниження лейкоцитів у крові та наявність тяжкої супутньої патології. Висновки. Результати аналізу супутньої патології різних систем та органів у хворих з грипом А (H1N1) показують, що захворювання серцево-судинної, ендокринної та системи крові є фактором ризику не лише тяжкого перебігу, але й летального наслідку захворювання в молодому віці. З лікарських засобів на прогноз та ступінь тяжкості перебігу суттєво впливає – раннє призначення етіотропної терапії, а призначення Нуклексу в рекомендованих дозах значно зменшує розвиток інших ускладнень та скорочує терміни перебування в стаціонарі.

The condition of lipid metabolism, oxidative-antioxidative system, the content of nitrogen monoxide (NO) final products in the blood of patients with II stage essential hypertension and comorbid chronic obstructive pulmonary disease have been studied., Исследовано состояние липидного обмена, оксидантно-антиоксидантной системы, содержание конечных продуктов монооксида нитрогена (NO) крови у больных гипертонической болезнью ІІ стадии и в сочетании с хроническим обструктивным заболеванием легких., Досліджено стан ліпідного обміну, оксидантно-антиоксидантної системи, вміст кінцевих продуктів монооксиду нітрогену (NO) крові у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) ІІ стадії та в поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень.

Literature data devoted to metabolic disorders in patients with Hypertensive Disease, or Chronic Obstructive Pulmonary Disease separately and in combination were analyzed., В работе анализируются литературные даннные о метаболических нарушениях у больных гипертонической болезнью, хроническим обструктивным заболеванием легких и при их сочетанном течении., У роботі аналізуються дані літератури про метаболічні порушення у хворих на гіпертонічну хворобу, хронічне обструктивне захворювання легень та за їх поєднаного перебігу.

Objective — to study peculiarities of metabolic disorders in patients with stage 2 essential hypertension associated with cardiac ischemia and type 2 diabetes mellitus (DM2) depending on polymorphism of PPARγ2 gene and to examine the efficacy of their correction by means of Quercetin (Corvitin), a 5-lipoxygenase inhibitor, and Arginine hydrochloride (Tivortin), a NO donator, against the ground of basic therapy administration. Material and methods. The study included 62 patients with stage 2 essential hypertension of 1–3 degree associated with cardiac ischemia (effort angina of I–II functional class) and DM2. The efficacy of metabolitotropic therapy with administration of Quercetin (Corvitin) and Arginine hydrochloride (Tivortin) was examined on 35 patients depending on polymorphism of PPARγ2 gene. The indices of carbohydrate, lipid metabolism and oxidative-antioxidative system were investigated. Results. All the examined indices of metabolism, except glutathione peroxidase and catalase in patients with Pro/Pro genotypes, in the examined patients with stage 2 essential hypertension and DM2 with Pro/Pro and Pro/Ala genotypes of PPARγ2 gene differ from those of healthy individuals. Reliably higher (p, Цель работы — изучить особенности метаболических нарушений у больных гипертонической болезнью II стадии (ГБ II ст.) в сочетании с ишемической болезнью сердца (ИБС) и сахарным диабетом 2-го типа (СД 2) в зависимости от полиморфизма гена PPARγ2 и исследовать эффективность их коррекции ингибитором 5-липоксигеназы Кверцетином (Корвитином) и донатором NO — Аргинином гидрохлоридом (Тивортином) на фоне применения базисной терапии. Материал и методы. В исследование вошли 62 больных ГБ II ст. 1–3-й степени в сочетании с ИБС (стенокардия напряжения I–II функционального класса) и СД 2, из них у 35 больных изучали эффективность метаболитотропной терапии с использованием Кверцетина (Корвитина) и Аргинина гидрохлорида (Тивортина) в зависимости от полиморфизма гена PPARγ2. Исследовали показатели углеводного, липидного обмена, оксидантно-антиоксидантной системы. Результаты. У обследованных больных ГБ II ст. в сочетании с ИБС и СД 2 с генотипами Pro/Pro и Pro/Ala гена PPARγ2 все изученные показатели метаболизма, за исключением глутатионпероксидазы и каталазы у пациентов с Pro/Pro генотипом, отличались от таковых у здоровых. У пациентов с генотипом Pro/Pro, по сравнению с генотипом Pro/Ala, выявлены более высокие (p, Мета роботи — вивчити особливості метаболічних порушень у хворих на гіпертонічну хворобу ІІ стадії (ГХ ІІ ст.) у поєднанні з ішемічною хворобою серця (ІХС) і цукровим діабетом 2-го типу (ЦД 2) залежно від поліморфізму гена PPARγ2 та дослідити ефективність їх корекції інгібітором 5-ліпоксигенази Кверцетином (Корвітином) і донатором NO — Аргініном гідрохлоридом (Тівортіном) на тлі застосування базисної терапії. Матеріал і методи. У дослідження увійшли 62 хворих на ГХ ІІ ст. 1–3-го ступеня в поєднанні з ІХС (стенокардія напруження І-ІІ функціонального класу) та ЦД 2, з них у 35 хворих вивчали ефективність метаболітотропної терапії з використанням Кверцетину (Корвітину) і Аргініну гідрохлориду (Тівортіну) залежно від поліморфізму гена PPARγ2. Досліджували показники вуглеводного, ліпідного обміну, оксидантно-антиоксидантної системи. Результати. У обстежених хворих на ГХ ІІ ст. в поєднанні з ІХС і ЦД 2 з генотипами Pro/Pro та Pro/Ala гена PPARγ2 всі вивчені показники метаболізму, за виключенням глутатіонпероксидази та каталази у пацієнтів з Pro/Pro генотипом, відрізнялися від таких у здорових. У пацієнтів з генотипом Pro/Pro, порівняно з генотипом Pro/Ala, виявлені достовірні вищі (p