Search

Aim. To analyze the effect of dosed endotrabeculectomy in combination with non-penetrating deep sclerectomy on the level of intraocular pressure (IOP) and aqueous humor outflow from the anterior chamber. Materials and methods. The study involved 12 patients (12 eyes) who underwent dosed endotrabeculectomy with ab interno approach in combination with non-penetrating deep sclerectomy surgery. All the patients had moderate or severe trabecular pigmentation by gonioscopy. The follow-up period was 12 months. Measurement of IOP was performed according to Maklakov before and after surgery (on the 7th day, 1st, 3rd, 6th and 12th month). Tonography was performed according to Nesterov (using the simplified method) at the same time periods. The outflow facility coefficient and Becker’s coefficient were determined. The number of local antihypertensive agents used within that period was also observed. A combined drug was counted as two – according to the number of active substances. Results. The difference between preoperative and postoperative IOP was found to be significant up to and including the 12th month. IOP at the 6th month after surgery was 8.67 mm Hg lower and at the 12th month – 7.83 mm Hg lower. The outflow facility coefficient was significantly increased from 0.14 ± 0.06 mm3/mm Hg/min up to 0.32 ± 0.03 mm3/mm Hg/min (P < 0.05). Becker’s coefficient was significantly decreased from 157.80 ± 8.04 to 42.2 ± 3.6 (P < 0.05). Conclusions. Dosed endotrabeculoectomy in combination with non-penetrating deep sclerectomy has shown the significant hypotensive effect, as well as the increase in outflow facility coefficient and the decrease in Becker’s coefficient during the postoperative period among patients with primary open-angle glaucoma within the 12-month follow-up., Мета роботи – вивчити вплив дозованої ендотрабекулоектомії в комбінації з непроникною глибокою склеректомією на рівень внутрішньоочного тиску та показники відтоку вологи передньої камери. Матеріали та методи. У дослідження залучили 12 пацієнтів (12 очей), котрим виконали оперативне втручання – дозовану ендотрабекулоектомію з доступом ab interno в комбінації з непроникною глибокою склеректомією. Всім пацієнтам здійснили гоніоскопію, під час якої в усіх обстежених виявили помірну або виражену пігментацію трабекули. Термін спостереження становив 12 місяців. Внутрішньоочний тиск (ВОТ) вимірювали за методом Маклакова до операції, на 7 день, у термін 1, 3, 6 і 12 місяців після оперативного втручання. Тонографію виконали за спрощеним методом Нестерова в ці самі строки. Встановили коефіцієнт легкості відтоку (КЛВ) та коефіцієнт Беккера (КБ). Також визначили кількість гіпотензивних препаратів, що застосовували пацієнти під час періоду спостереження, комбіновані препарати при цьому рахували як два – згідно з кількістю діючих речовин. Результати. У результаті порівняння показників ВОТ виявили, що різниця між доопераційним і післяопераційним тиском вірогідна до 12 місяця включно. ВОТ на 6 місяць після операції знизився на 8,67 мм рт. ст., на 12 місяць – на 7,83 мм рт. ст. Коефіцієнт легкості відтоку вірогідно підвищився від 0,14 ± 0,06 мм3/мм рт. ст./хв до 0,32 ± 0,03 мм3/мм рт. ст./хв (р < 0,05). Також вірогідно зменшився коефіцієнт Бекера від 157,80 ± 8,04 до 42,2 ± 3,6 (р < 0,05). Висновки. Дозована ендотрабекулоектомія в комбінації з непроникною глибокою склеректомією має вірогідний гіпотензивний ефект, а також демонструє підвищення КЛВ та зниження КБ у післяопераційному періоді в пацієнтів із первинною відкритокутовою глаукомою протягом 12 місяців спостереження.

Objective — to evaluate the gender-related peculiarities of the effects of telmisartan-based combined antihypertensive therapy on the dynamics of 24-hours profile of blood pressure in patients with arterial hypertension depending on gender.Materials and methods. The study included 50 patients with arterial hypertension (AH), who received antihypertensive therapy and had uncontrolled arterial pressure as per the results of 24-hours ambulatory BP monitoring (DABPM). Among them were 23 men, average age (60.1 ± 2.7) years and 27 women, average age (64.4 ± 2.2) years. DABPM was performed to all patients before treatment and after 12 weeks of therapy. Prior to the study enrolment, all patients received combined antihypertensive therapy. After DABPM completion, the renin-angiotensin system (RAS) blocker used before enrolment was replaced by telmisartan in a dose of 40 — 80 mg.Results. It has been established that the average daily level of systolic blood pressure (SBP) after 12 weeks of therapy decreased significantly in men by 4.4 mm Hg and in women by 6.3 mm Hg. The average daily level of diastolic blood pressure (DBP) decreased in men by 7.1 mm Hg, in women — by 6.7 mm Hg. A decrease in the maximum SBP in the morning by 22.8 mm Hg in men and 23.4 mm Hg in women was determined. The maximal DBP in the morning decreased in men by 14.9 mm Hg, in women — by 19.1 mm Hg. The morning SBP index in men decreased by 41.5 %, in women — by 41.8 %, the morning DBP index — by 44.0 % and 33.7 %, respectively.Conclusions. After 12 weeks of telmisartan therapy, there was a significant decrease in mean daily SBP and DBP in men and women. Significant decrease in SBP and DBP in the active period was determined only in men, and decrease in SBP and DBP in the passive period was more pronounced in women. The positive effects of telmisartan therapy have been revealed in both men and women in terms of significant reduction of the maximal morning SBP and DBP, more than 40 % decrease of the morning SBP and DBP indices and the value of the morning SBP and DBP rise., Цель — оценить особенности влияния телмисартана в составе комбинированной антигипертензивной терапии на суточный профиль артериального давления пациентов с гипертонической болезнью в зависимости от пола.Материалы и методы. В исследование было включено 50 пациентов с гипертонической болезнью, которые получали антигипертензивную терапию и имели неконтролируемое артериальное давление по результатам суточного амбулаторного мониторинга артериального давления (САМАД). Среди пациентов было 23 мужчины (средний возраст — (60,1 ± 2,7) года) и 27 женщин (средний возраст — (64,4 ± 2,2) года). Пациентам выполнено САМАД до лечения и через 12 нед терапии. Все пациенты до включения в исследование получали комбинированную гипотензивную терапию. После выполнения САМАД блокатор ренин-ангиотензиновой системы, который использовали до включения в исследование, заменен на телмисартан в дозе 40 — 80 мг.Результаты. Установлено, что среднесуточный уровень систолического артериального давления (САД) через 12 нед терапии статистически значимо снизился у мужчин на 4,4 мм рт. ст., у женщин — на 6,3 мм рт. ст., среднесуточный уровень диастолического артериального давления (ДАД) — соответственно на 7,1 и 6,7 мм рт. ст., максимальный САД в утренний период — на 22,8 и 23,4 мм рт. ст., максимальный ДАД в утренний период — на 14,9 и 19,1 мм рт. ст., утренний индекс САД — на 41,5 и 41,8 %, утренний индекс ДАД — на 44,0 и 33,7 %.Выводы. Через 12 нед терапии с использованием телмисартана наблюдали статистически значимое снижение показателей среднесуточного САД и ДАД у мужчин и женщин. Статистически значимое снижение САД и ДАД в активный период отмечено только у мужчин, а снижение САД и ДАД в пассивный период более выражено у женщин. Выявлено положительное влияние терапии с применением телмисартана на показатели утреннего профиля АД у мужчин и женщин: статистически значимое снижение максимальных утренних САД и ДАД, на > 40 % — утреннего индекса САД и ДАД, а также величины утреннего подъема САД и ДАД., Мета — оцінити особливості впливу телмісартану у складі комбінованої антигіпертензивної терапії на добовий профіль артеріального тиску пацієнтів з гіпертонічною хворобою залежно від статі.Матеріали та методи. В дослідження було залучено 50 пацієнтів з гіпертонічною хворобою, котрі отримували антигіпертензивну терапію і мали неконтрольований артеріальний тиск за результатами добового амбулаторного моніторингу артеріального тиску (ДАМАТ). Серед пацієнтів було 23 чоловіки (середній вік — (60,1 ± 2,7) року) та 27 жінок (середній вік — (64,4 ± 2,2) року). Пацієнтам виконано ДАМАТ до лікування та через 12 тиж терапії. Всі пацієнти до залучення в дослідження отримували комбіновану гіпотензивну терапію. Після виконання ДАМАТ блокатор ренін-ангіотензинової системи, який використовували до залучення в дослідження, замінено на телмісартан у дозі 40 — 80 мг.Результати. Встановлено, що середньодобовий рівень систолічного артеріального тиску (САТ) через 12 тиж терапії статистично значущо знизився у чоловіків на 4,4 мм рт. ст., у жінок — на 6,3 мм рт. ст., середньодобовий рівень діастолічного артеріального тиску (ДАТ) — відповідно на 7,1 і 6,7 мм рт. ст., максимальний САТ у ранковий період — на 22,8 та 23,4 мм рт. ст., максимальний ДАТ у ранковий період — на 14,9 і 19,1 мм рт. ст., ранковий індекс САТ — на 41,5 і 41,8 %, ранковий індекс ДАТ — на 44,0 та 33,7 %.Висновки. Через 12 тиж терапії з використанням телмісартану спостерігали статистично значуще зниження показників середньодобового САТ і ДАТ у чоловіків та жінок. Статистично значуще зниження САТ і ДАТ в активний період відзначено лише у чоловіків, а зниження САТ і ДАТ у пасивний період більш виражене у жінок. Виявлено позитивний вплив терапії із застосуванням телмісартану на показники ранкового профілю АТ у чоловіків та жінок: статистично значуще зниження максимальних ранкових САТ і ДАТ, на > 40 % — ранкового індексу САТ і ДАТ, а також величини ранкового підйому САТ і ДАТ.

The problem of hypertension in females is becoming increasingly urgent, since more than half of women over the age of 60 is recording steady increase in blood pressure (BP). At the same time, the effectiveness of antihypertensive therapy (AGT) in women after 50 years is reduced. The article presents the main features of the course of arterial hypertension in women in the postmenopausal period, as well as the features of antihypertensive therapy., Проблема артериальной гипертензии (АГ) у женщин приобретает все большую актуальность, так как у более половины женщин старше 60 лет фиксируют устойчивое повышение артериального давления (АД). При этом эффективность антигипертензивной терапии (АГТ) у женщин после 50 лет снижается. В статье приведены основные особенности течения АГ у женщин в постменопаузальный период, а также особенности АГТ., Проблема артеріальної гіпертензії (АГ) у жінок набуває все більшої актуальності, позаяк більше ніж у половини жінок віком понад 60 років фіксують стійке підвищення артеріального тиску. При цьому ефективність антигіпертензивної терапії (АГТ) у жінок після 50 років знижується. У статті наведені основні особливості перебігу АГ у жінок у постменопаузальний період, а також особливості АГТ.

It is well-known that cardiovascular disease is the main cause of mortality in the population of Ukraine. The leading place among them is the prevalence of arterial hypertension (AH), which is a large-scale medical and social problem. The modern concept for treatment of hypertension is clearly marked and reasoned however, in clinical practice, the therapy of this disease often remains inadequate, which affects the mortality indicators, disability, temporary disability through hypertension.Aim. To identify the benefits of consumers with the use of antihypertensive drugs.Results. During the study of the market for antihypertensive drugs (AHD), we used method of questionnaires. The survey was conducted within 4 weeks. Every week, a survey of people over the age of 16 was conducted in 150 drugstores, selected randomly, taking into account geographical distribution. Three consecutive weeks the respondents were asked about the same drugs.Conclusions. Research of the market for antihypertensive drugs through questionnaires and surveys during 4 weeks showed that among 1075 respondents, 51,4 % of antihypertensive drugs used (the majority of them are women – 70,4 %)., Общеизвестно, что заболевания сердечно-сосудистой системы являются основной причиной смертности населения Украины. Ведущее место среди них по распространенности занимает артериальная гипертензия (АГ), что является крупномасштабной медицинской и социальной проблемой. Современная концепция лечения АГ четко обозначена и аргументирована, хотя в клинической практике терапия данного заболевания нередко остается неадекватной, что влияет на показатели смертности, инвалидности, временной нетрудоспособности из-за АГ.Целью работы является выявление предпочтений потребителей относительно использования антигипертензивных лекарственных средств.Результаты. В ходе исследования рынка антигипертензивных лекарственных препаратов (АГ ЛП) нами был использован метод анкетирования. Опрос проводился в течение 4 недель. Каждую неделю анкетирования людей в возрасте старше 16 лет проводилось в 150 аптеках, выбранных случайно с учетом географического распределения. Три недели подряд респондентам задавались вопросы об одних и тех же лекарственных препаратах.Выводы. Исследование рынка антигипертензивных лекарственных препаратов путем опроса и анкетирования в течение 4 недель показал, что среди 1075 опрошенных респондентов антигипертензивными лекарственными препаратами пользуются 51,4 % (большую часть из них составляют женщины – 70,4 %)., Загальновідомо, що захворювання серцево-судинної системи є основною причиною смертності населення України. Провідне місце серед них за поширеністю посідає артеріальна гіпертензія (АГ), що є великомасштабною медичною і соціальною проблемою. Сучасна концепція лікування АГ чітко позначена та аргументована, хоча у клінічній практиці терапія даного захворювання нерідко залишається неадекватною, що впливає на показники смертності, інвалідності, тимчасової непрацездатності через АГ. Метою роботи є виявлення переваг споживачів щодо використання антигіпертензивних лікарських засобів.Результати. У ході дослідження ринку антигіпертензивних лікарських препаратів (АГ ЛП) нами був використаний метод анкетування. Опитування проводилося впродовж 4 тижнів. Кожен тиждень анкетування людей віком старше 16 років проводилося у 150 аптеках, вибраних випадково з врахуванням географічного розподілу. Три тижні поспіль респондентам задавалися питання про одні й ті ж лікарські препарати. Висновки. Дослідження ринку антигіпертензивних лікарських препаратів шляхом опитування та анкетування впродовж 4 тижнів показали, що серед 1075 опитаних респондентів антигіпертензивними лікарськими препаратами користуються 51,4 % (більшу частину з них становлять жінки – 70,4 %).

Подано огляд даних літератури щодо лікування артеріальної гіпертензії у хворих на цукровий діабет. Розглянуто сучасні підходи до медикаментозного лікування артеріальної гіпертензії у цієї категорії хворих. Наведено детальну характеристику основних антигіпертензивних препаратів, які рекомендовані для адекватного контролю артеріального тиску у хворих на цук-ровий діабет., Представлен обзор данных литературы, осве-щающих лечение артериальной гипертензии у больных сахарным диабетом. Рассмотрены современные подходы к медикаментозному лечению артериальной гипертензии у этой категории больных. Приведена детальная характеристика основных антигипертензивных препаратов, рекомендованных для адекватного конт-роля артериального давления у больных сахарным диа-бетом., An overview of literature data is presented on the treatment of arterial hypertension in diabetic patients. Modern approaches to the drug treatment of arterial hypertension in this category of patients are considered. The detailed characteristics of the main antihypertensive drugs that are recommended for adequate control of arterial pressure in patients with diabetes mellitus are given.

More than 80 % of patients with diabetes suffer from arterial hypertension. The combination of these two diseases increase the risk of premature death and disability in patients. The study involved 24 patients with essential hypertension stage II, II and III degree combined with diabetes type II, moderate severity in a state of subcompensation. A combination therapy with ramipril and nebivolol helped to reach the target pressure level after 1 month of treatment, as well as a significant decrease in myocardial stress by 27,28% (p, Артериальной гипертензией страдают более 80 % больных сахарным диабетом. Сочетание этих двух заболеваний увеличивает риск преждевременной инвалидизации и смерти больных. Обследовано 24 пациента с гипертонической болезнью II стадии, II и III степени в сочетании с сахарным диабетом 2-го типа, средней степени тяжести в состоянии субкомпенсации. Проведено комбинированную терапию рамиприлом и небивололом. Отмечено достижение целевого уровня давления через один месяц лечения, а также достоверное уменьшение миокардиального стресса на 27,28 % (р, Артеріальною гіпертензією страждають понад 80 % хворих на цукровий діабет. Поєднання цих двох захворювань збільшує ризик передчасної інвалідизації і смерті хворих. Обстежено 24 пацієнти на гіпертонічну хворобу ІІ стадії, ІІ і ІІІ ступеня в поєднанні із цукровим діабетом ІІ типу, середнього ступеня тяжкості в стані субкомпенсації. Проведено комбіновану терапію раміприлом і небівололом. Відмічено досягнення цільового рівня тиску через один місяць лікування, також достовірне зменшення міокардіального стресу на 27,28 % (р