Search

Gender differentiation in the Ukrainian song tradition is most consistently manifested in the ritual system, and partly – in the epic tradition and lyrical song tradition. The primary attention in the article is paid to the ritual sphere, first of all to the calendar cycle. The paper highlights in detail the traditional distribution of functions between men and women in pre-Christian rituals, during which, according to ancient ideas and beliefs, there was some contact between «that» (sacred) and «this» («profane») worlds. Males, or more precisely, boys who were members of the so-called «parubotchi gromady» (young men communities) took an active part in the rites only once a year – at the beginning of the calendar-time cycle that is, in winter (in ancient times this happened in the spring) during the rituals of the yards circumambulation. The main purpose of these actions was to wish good for each family from the dead ancestors for the coming year (verbal magic), and in return, the ancestors received gifts – sacrificial food from representatives of the living world to appease them for the next year. Women, as representatives of «this» world, maintained contact with otherworldly forces throughout the entire agrarian period from sowing to harvest, as well as in ceremonies associated with the birth of a child, a wedding, or escorting the deceased to the afterlife. In times of crisis in the development of nature and human life, they turned to their deceased ancestors for help. The magical instrument of this connection was the voice, which filled the ritual texts with specific ritual timbre-intonation. The gender distribution in other genres of Ukrainian traditional song is somewhat different. Thus, if in the epic songs the prerogative belongs to men, then the lyric song system is characterized by the joint and almost equal participation of men and women. However, it should be noted that the performers of social songs were predominantly men, and women sang family lyric songs. But the most common was a mixed lineup of singing groups. Even more this property is inherent in the late layer of lyrical song performance. The author also draws attention to the age aspect of the performance of ritual and non-ritual songs in the Ukrainian tradition, Гендерное размежевание в украинской песенной традиции особенно последовательно проявляется в обрядовой системе, а частично также в эпической традиции и в песенной лирике. Наибольшее внимание в статье уделено обрядовой сфере, прежде всего календарной. В работе подробно освещено традиционное распределение функций между мужчинами и женщинами в дохристианских обрядах, во время которых, согласно древним представлениям и верованиям, происходил контакт между «тем» светом («sacre») и «этим» («profane»). Представители мужского пола, а точнее, парни, входившие в так называемые «парубочи громады» («юношеские союзы»), принимали активное участие в обрядах только раз в году – в начале календарновременного цикла (зимой или – в давние времена – весной) в ходе ритуалов обхода дворов. Главной целью этих действий было пожелание добра для каждой семьи от умерших предков на будущий год (вербальная магия), а в ответ – получение ими даров – жертвенной пищи от представителей мира живых. Женщины, как представительницы «этого» света, осуществляли контакт с потусторонними силами в течение всего аграрного периода от посева до жатвы, а также в обрядах, связанных с рождением ребенка, свадьбой, проводами умершего на «тот» свет. В кризисные моменты жизни природы и человека они обращались к умершим предкам за помощью. Магическим инструментом этой связи был голос, который наполнял обрядовые тексты специфическим ритуальным темброинтонированием. Несколько иначе выглядит гендерное распределение в других родах украинской традиционной песенности. Так, если в эпосе прерогатива принадлежит мужчинам, то лирическая песенная система характеризуется совместным и почти равным участием мужчин и женщин. Правда, исполнителями социально-бытовой лирики были преимущественно мужчины, а семейно-бытовой – женщины. Но наиболее распространенным был смешанный состав певческих групп. Еще больше эта особенность присуща поздним пластам лирической песенности. Автор обращает внимание также на возрастной аспект исполнения обрядовых и внеобрядовых песен в украинской традиции, Гендерне розмежування в українській пісенній традиції особливо послідовно простежується в обрядовій системі, а також частково в епічній традиції та пісенній ліриці. Найбільшу увагу в статті приділено обрядовій сфері, насамперед календарній. У роботі докладно висвітлено традиційний розподіл функцій між чоловіками й жінками у дохристиянських обрядах, під час яких, згідно з давніми уявленнями і віруваннями, відбувався контакт між світами – «тим» («sacre») і «цим» («profane»). Представники чоловічої статі, а точніше, хлопці, що входили до так званих «парубочих громад», брали активну участь в обрядах лише раз на рік – на початку календарно-часового циклу (взимку або – у давні часи – навесні) під час ритуалів обходу дворів. Головною метою цих дій було побажання добра для кожної родини від померлих предків на майбутній рік (вербальна магія), а у відповідь – отримання ними дарів – жертовної їжі від представників світу живих. Жінки, як представниці «цього» світу, здійснювали контакт з потойбічними силами протягом усього аграрного періоду від сівби до жнив, а також в обрядах, пов’язаних із народженням дитини, весіллям, проводами померлого на «той» світ. У кризові моменти розвитку природи і життя людини вони зверталися до померлих предків по допомогу. Магічним інструментом цього зв’язку був голос, що наповнював обрядові тексти специфічним ритуальним темброінтонуванням. Дещо по-іншому виглядає гендерний розподіл в інших родах української традиційної пісенності. Так, якщо в епосі прерогатива належить чоловікам, то лірична система відзначається спільною і майже рівною участю чоловіків та жінок. Щоправда, виконавцями соціально-побутової лірики були переважно чоловіки, а родинно-побутової – жінки. Але найбільш розповсюдженим був мішаний склад співочих гуртів. Ще більше ця властивість притаманна пізньому шару ліричної пісенності. Авторка також звертає увагу на віковий аспект виконання обрядових і позаобрядових пісень в українській традиції