Search

Визначено основні наукові підходи до дослідження капіталізації (процесний, результатний, фінансовий, реляційний, ресурсний), у яких розкривається її складна економічна природа за сучасних умов функціонування та розвитку підприємства. Відповідно до авторської логіки визначення капіталізації процеси її оцінювання запропоновано здійснювати в єдності взаємозв’язку представлених підходів до її розуміння. Особливістю такого взаємозв’язку є те, що фінансовий, ресурсний, процесний і реляційні аспекти є формувальними відносно результатного. Наведено аргументацію доцільності використання фундаментальної вартості як критерію оцінювання результатних аспектів капіталізації підприємств. Обґрунтовано параметри вибору вартісної аналітичної моделі, до яких віднесено: наявність достовірної вихідної інформаційної бази, аналітичний потенціал факторної інтерпретації, рівень складності інтерпретації результатів. Представлено результати багатофакторного аналізу фундаментальної капіталізації машинобудівних підприємств України на основі моделі остаточного чистого прибутку (RE-моделі) і підтверджено дієвість, адекватність і практичну значущість обраного методичного підходу до оцінювання капіталізації як сукупного економічного результату діяльності підприємств. Найбільш інформативними факторами щодо рівня капіталізації підприємства визначено спред дохідності реалізації продукції, коефіцієнт відповідності фактичного рівня рентабельності продажу критичним значенням, продуктивність функціонування активів. Визначено причини спадних вартісних тенденцій капіталоутворення на українських машинобудівних підприємствах. Результати фундаментально-вартісного аналізу машинобудівних підприємств у ресурсному, реляційному і процесному аспектах дозволило дійти висновку щодо пріоритетного джерела забезпечення стійкості зростання капіталізації, яким визначено технологічну стратегію, що має бути реалізованою на засадах концепції «Індустрія 4.0». Представлено характеристику ймовірних ефектів від реалізації стратегії капіталоутворення відповідно до принципів концепції «Індустрія 4.0»., The article defines the main scientific approaches to the study of capitalization (process, result, financial, relational, resource), which reveals its complex economic nature in the current conditions of operation and development of the enterprise. In accordance with the author’s logic of capitalization, the processes of its evaluation are proposed to implement in the unity of the relationship of the approaches presented to its understanding. The peculiarity of such an interconnectivity is that financial, resource, process and relational aspects are molding (providing) relative to the resultant. The argumentation of the feasibility of using the fundamental value as a criterion for evaluating the results of capitalization of enterprises is presented. The parameters of the choice of a costly analytical model, which include: the existence of a reliable source information base, analytical potential of the factor interpretation, the level of complexity of the interpretation of the results, are substantiated. The results of the multifactorial analysis of the fundamental capitalization of machine-building enterprises of Ukraine on the basis of the model of final net profit (RE-model) are presented. The validity, adequacy and practical significance of the chosen methodical approach to capitalization assessment as the aggregate economic result of enterprises activity are confirmed. The most informative factors concerning the level of capitalization of an enterprise are determined by the spread of the return on sales of products, the coefficient of compliance with the actual level of profitability of sales critical value, the performance of the assets. The causes of downward cost trends of capital formation at Ukrainian machine-building enterprises are determined. The results of fundamentally cost analysis of machine-building enterprises in the resource, relational and process aspects allowed us to conclude on the priority source for ensuring the stability of capitalization growth, which determined the technological strategy that should be implemented on the basis of the concept "Industry 4.0". The description of probable effects from the implementation of the strategy of capital formation in accordance with the principles of the concept "Industry 4.0" is presented., Определены основные научные подходы к исследованию капитализации (процессный, исходный, финансовый, реляционный, ресурсный), в которых раскрывается ее сложная экономическая природа в современных условиях функционирования и развития предприятия. Согласно авторской логики определения капитализации процессы её оценки предложено осуществлять в единстве взаимосвязи представленных подходов к ее пониманию. Особенностью такой взаимосвязи является то, что финансовый, ресурсный, процессный и реляционные аспекты являются формирующими относительно исходного. Аргументирована целесообразность использования фундаментальной стоимости как критерия оценки исходных аспектов капитализации предприятий. Обоснованы параметры выбора стоимостной аналитической модели, к которым отнесены: наличие достоверной исходной информационной базы, аналитический потенциал факторной интерпретации, уровень сложности интерпретации результатов. Представлены результаты многофакторного анализа фундаментальной капитализации машиностроительных предприятий Украины на основе модели остаточной чистой прибыли (RE-модели), что позволило подтвердить действенность, адекватность и практическую ценность выбранного методического подхода к оценке капитализации как совокупного экономического результата деятельности предприятий. Определены наиболее информативные факторы уровня капитализации предприятия: спрэд доходности реализации продукции, коэффициент соответствия фактического уровня рентабельности продаж критическим значениям, производительность функционирования активов. Диагностированы причины нисходящих стоимостных тенденций капиталообразования на украинских машиностроительных предприятиях. Результаты фундаментально-стоимостного анализа машиностроительных предприятий в ресурсном, реляционном и процессном аспектах позволили определить приоритетный источник обеспечения устойчивости роста капитализации, которым является технологическая стратегия, которая должна быть реализована на основе концепции «Индустрия 4.0». Представлена характеристика возможных эффектов от реализации стратегии капиталообразования на принципах концепции «Индустрия 4.0».

Простежено особливості функціонування контрактації в українському селі періоду нової економічної політики. Доводиться, що контрактація була ефективною формою забезпечення життєдіяльності селянських господарств у роки недостатньо розвинутого товарного виробництва. На фактичному матеріалі обґрунтовується, що контрактація, яка включала широкий комплекс виробничих відносин системи сільськогосподарської кооперації, державних організацій, переробних підприємств, займала вагоме місце в реконструкції й ефективному розвитку сільськогосподарського виробництва та сприяла зростанню економічної зацікавленості селян у розвитку продуктивності власних господарств, активізувала їхню підприємницьку діяльність у роки непу. The peculiarities of the functioning of the new economic policy of the contracting period in the Ukrainian countryside are observed. It turns out that contracting was an effective form of providing livelihoods of peasant farms in the years of underdeveloped commodity production. On the actual material it is substantiated that contracting, which included a wide complex of industrial relations of the system of agricultural cooperatives, state organizations, processing enterprises, took an important place in the reconstruction and effective development of agricultural production and contributed to the increase of economic interest of peasants in the development of productivity of their own farms, increased their entrepreneurial activity in the years of NEP

Прослідковано становлення сільськогосподарської кооперації в період нової економічної політики, охарактеризовано законодавчу базу організації цього процесу. З’ясовано важливість для ефективного розвитку сільського господарства України діяльності сільськогосподарських кредитних товариств, висвітлено еволюцію організаційної мережі таких товариств. Проаналізовано значення кредиту як важливої складової інтенсифікації сільськогосподарського виробництва в Україні в 20-х рр. ХХ ст. The issue concerning formation of agricultural cooperation in the period of the new economic policy is highlighted, the legislative basis for organizing this process is characterized. The importance of the activity of agricultural credit societies for effective development of agriculture in Ukraine is shown, the evolution of the organizational network of such societies is highlighted. The importance of credit as an important component of agricultural production intensification in Ukraine in the 1920s is analyzed. The article states that the effectiveness of agricultural credit lied mainly in increasing fixed assets of production and in a certain growth of peasant farms profitability

Розкрито специфічні особливості участі українських селянських господарств фермерського типу у системі сільськогосподарського кредитування у добу нової економічної політики (1921 – 1929 рр.). Показано особливості довгострокових кредитувань індивідуальних селянських господарств. Зосереджено увагу на особливостях загального зміцнення системи сільськогосподарського кооперативного кредиту та його популярності серед населення. Доводиться, що високотоварні господарства, а отже, господарства фермерського типу могли отримувати кредити на придбання машин на значно гірших умовах, ніж основна маса селянства. Раскрыты специфические особенности участия украинских крестьянских хозяйств фермерского типа в системе сельскохозяйственного кредитования в период новой экономической политики (1921 – 1929 гг.). Показаны особенности долгосрочного кредитования индивидуальных крестьянских хозяйств. Сосредоточено внимание на особенностях общего укрепления системы сельскохозяйственного кооперативного кредита и его популярности среди населения. Констатируется, что высокотоварные хозяйства, а следовательно, хозяйства фермерского типа могли получать кредиты на покупку машин на значительно худших условиях, чем основная масса крестьянства. Specific features of the participation of Ukrainian peasant economies of farm type in the system of agricultural crediting in the period of New Economic Policy (1921 – 1929) are revealed. The characteristics of long-term lending to individual households are shown. The attention is paid to the features of general strengthening of the system of cooperative agricultural credit and its popularity among the population. It is stated that highly marketable, and consequently, farm type economies were able to obtain loans to buy cars on much worse conditions than the bulk of the peasantry.