Search

Пандемія COVID-19 стала краш-тестом не лише для системи охорони здоров’я, а й для всієї системи державного управління та поставила під загрозу стабільність національної безпеки держави. Аналіз напрацювань науковців з проблематики трактування сутності та кількісного оцінювання складових національної безпеки держави засвідчив відсутність уніфікованого погляду науковців до вирішення означеного питання. У зв’язку з цим, основним завданням даної роботи є узагальнення та систематизація підходів до кількісного оцінювання рівня національної безпеки країни, а також розроблення авторського підходу до формування інтегрального індикатора оцінювання національної безпеки держави. Перший блок узагальнення теоретичний напрацювань з проблематики визначення параметрів кількісного оцінювання рівня національної безпеки держави у роботі запропоновано здійснити на основі бібліометричного аналізу публікацій у виданнях, проіндексованих наукометричною базою Scopus, з використанням інструментарію VOSviewer_1.6.17. За результатами практичної реалізації даного блоку дослідження визначено основні змістовні вектори наукових досліджень з проблематики забезпечення національної безпеки держави. Крім того, визначено також еволюційно-часові закономірності флагманських досліджень у цій сфері, охарактеризовано доробок вчених у найбільш цитованих, найбільш ранніх та найбільш свіжих публікаціях за темою. Проведений у роботі бібліографічний, монографічний та бібліометричний аналізи дозволили сформувати набір параметрів кількісного оцінювання інтегрального рівня національної безпеки держави, що враховує економічні, соціальні, екологічні, ресурсні та енергетичні перспективи національної безпеки. Крім того, у роботі розроблено авторський підхід до визначення інтегрального індикатора національної безпеки держави, що передбачає застосування методу головних компонент, формули Фішберна та адитивної згортки. Дослідження проводилося на основі даних Світового банку за 2000-2021 роки (або останній доступний період). У роботі здійснено розрахунок інтегрального рівня національної безпеки України за розробленим підходом, визначено основні закономірності зміни даного параметра за період аналізу. The COVID-19 pandemic has become a crash test not only for the health care system, but also for the entire state administration system and has endangered the stability of the country national security. The analysis of the scientific approaches to the interpretation of the essence and quantitative assessment of the Компонента onents of the country national security proved the lack of a unified view of scientists on the solution of this problem. In this regard, the main task of this work is the generalization and systematization of approaches to the quantitative assessment of the level of national security of the country, as well as the development of the author's approach to the formation of an integral indicator of the assessment of the country national security. The first block of the theoretical generalization concerning to the issue of determining the parameters of the quantitative assessment of the level of country national security in the paper is proposed to be carried out on the basis of bibliometric analysis of the relevant publications indexed by the scientometric database Scopus, using the VOSviewer_1.6.17 toolkit. Based on the results of the practical implementation of this block of research, the main meaningful vectors of scientific research on the issue of ensuring the national security of the state have been determined. In addition, the evolutionary-temporal patterns of the flagship studies in this field have also been determined, the key findings of scientists presented in the most cited, earliest and most recent publications on the topic are characterized. The bibliographic, monographic and bibliometric analyzes carried out in the work made it possible to form a set of parameters for quantitative assessment of the integral level of national security of the state, which takes into account the economic, social, environmental, resource and energy perspectives of national security. In addition, the author's approach to determining the integral indicator of the country national security, which involves the use of the method of principal Компонента onents, the Fishburn formula and additive convolution, is developed in the work. The study is conducted on the basis of data obtained from the World Bank data for the years 2000-2021 (or the latest available period). In the work, the integral level of national security of Ukraine was calculated according to the developed approach, the main trends of the change of this parameter during the analysis period were determined.

Протягом 2020-2021 рр. на перший план світового порядку денного вийшла необхідність об’єднання зусиль світової спільноти щодо протидії деструктивному впливу пандемії COVID-19 не лише на життя та здоров’я населення, але й на стан макроекономічної стабільності держави. Основним завданням, що постало перед представниками органів державної влади на етапі активного розгортання пандемії, було розроблення та імплементація дієвих та швидких інструментів стримування поширення коронавірусної інфекції разом з інтервенціями щодо підтримання ділової активності бізнесу та добробуту населення. У свою чергу, науковці всього світу протягом 2020-2021 рр. сфокусували свої зусилля на багатосторонньому аналізі причин, особливостей та наслідків прояву пандемії у різних сфери життя. Основною метою даного дослідження є аналіз впливу пандемії COVID-19 на основні параметри макроекономічної стабільності держави та формалізація зміни паттернів цього впливу для вибірки європейських країн. Аналіз проведено за 2015–2021 рр. для вибірки з 15 європейських країн, серед яких: Албанія, Болгарія, Хорватія, Чехія, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Молдова, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія та Україна. Часовий діапазон дослідження охоплює як допандемічний період, так і період розгортання пандемії. Це дозволить оцінити стан запасу макроекономічної стабільності у досліджуваних країнах до розгортання пандемії, виявити масштаб деструктивного її впливу у період активної стадії пандемії, а також з’ясувати ключові зміни аналізованих параметрів макроекономічної стабільності у пандемічний та допандемічний періоди. Проведений у роботі огляд напрацювань науковців з визначеної тематики дозволив виявити, що найбільш релевантними індикаторами характеристики стану макроекономічної стабільності є зростання ВВП, %; рівень зайнятості населення, розрахований за методологією Міжнародної організації праці, %; рівень споживчих цін, %; баланс рахунку поточних операцій, % від ВВП. Для виконання поставленого у межах роботи завдання реалізовано декілька етапів: 1) визначення шляхом статистичного аналізу з розрахунком середніх по вибірці країн рівнів відповідних показників, їх ланцюгових та базисних темпів приросту закономірностей зміни детермінант макроекономічної стабільності у країнах, що увійшли до вибірки, у допандемічний та пандемічний періоди; 2) здійснення кластерного аналізу з використанням кластеризації за методом Варда та побудова дендрограм у програмному продукті Stata 14.2/SE за відібраною групою країн у 2015, 2019, 2020 та 2021 роках; 3) визначення паттернів стану макроекономічної стабільності у 15 європейських країнах та закономірностей їх зміни, спричинених впливом пандемії COVID19. Отримані результатами статистичного та кластерного аналізу в загальних рисах засвідчують, що пандемія COVID-19 завдала шкоди макроекономічній стабільності досліджуваних 15 європейських країн, але масштаб деструктивного впливу не є однаковим: країни з більшим запасом міцності та стабільності макроекономічних показників у допандемічний період більш легко пройшли стадію високої турбулентності, спричиненої пандемією коронавірусу, тоді як держави, які і протягом кількох років до пандемії характеризувалися макроекономічною нестабільністю, зазнали більш руйнівних наслідків у 2020-2021 рр. За результатами дослідження встановлено, що найбільш згубний вплив пандемія мала на стан макроекономічної стабільності Хорватії та Словенії, що призвело до зміни паттернів співвідношенням детермінант забезпечення макроекономічної стабільності і їх переходу у 2021 році до гіршого кластеру, тоді як Словаччина у 2020-2021 рр. навіть перейшла до більш стабільного кластеру. Отримані результати дослідження можуть бути корисними як представникам органів державної влади у контексті формування стратегії постпандемічного відновлення, так і представникам академічної спільноти – для поглиблення наукових пошуків у цьому напрямку. During 2020-2021 the world community united the efforts to counteract the destructive impact of the COVID19 pandemic not only on the life and health of the population but also on the state of country macroeconomic stability. The main task faced by the representatives of state authorities at the stage of the active development of the pandemic was the development and implementation of effective and quick tools to contain the spread of the coronavirus infection along with interventions to maintain the business and population well-being. In turn, during 2020-2021 scientists from all over the world focused their efforts on a multifaceted analysis of the causes, features and consequences of the pandemic in various spheres of life. The main goal of this study is to analyze the impact of the COVID-19 pandemic on the main parameters of the country macroeconomic stability and formalize the changes in patterns of this impact for a sample of European countries. The analysis was conducted for a sample of 15 European countries, including: Albania, Bulgaria, Croatia, the Czech Republic, Estonia, Hungary, Latvia, Lithuania, Moldova, Poland, Romania, Serbia, Slovakia, Slovenia and Ukraine during 2015–2021. The time range of the study covers both the pre-pandemic period and pandemic period. This will make it possible to assess the margin of macroeconomic stability in the countries before the outbreak of the pandemic, to reveal the scale of its destructive influence during the active stage of the pandemic, and also to find out the key changes in the analyzed parameters of macroeconomic stability in the pandemic and pre-pandemic periods. The literature review on a certain topic conducted in the work revealed that the most relevant indicators of the state of macroeconomic stability are GDP growth, %; the level of employment of the population, calculated according to the methodology of the International Labor Organization, %; consumer price index, %; current account balance, % of GDP. To fulfill the task set within the scope of the work, several stages were implemented: 1) determination by means of statistical analysis with calculation of the average levels of the relevant indicators for the sample of countries, their chain and base growth rates of the patterns of change in the determinants of macroeconomic stability in the countries included in the sample, in the pre-pandemic and pandemic period periods; 2) performing a cluster analysis using Ward clustering and constructing dendrograms in the Stata 14.2/SE software product for a selected group of countries in 2015, 2019, 2020 and 2021; 3) determination of patterns of macroeconomic stability in 15 European countries and patterns of their change caused by the impact of the COVID-19 pandemic. The results of the statistical and cluster analysis generally show that the COVID-19 pandemic has damaged the macroeconomic stability of the 15 European countries but the scale of the destructive impact is not the same: countries with a greater margin of strength and stability of macroeconomic indicators in the pre-pandemic period more easily passed the stage of high turbulence caused by the coronavirus pandemic, while states that were characterized by macroeconomic instability for several years before the pandemic suffered more devastating consequences in 2020-2021. According to the results of the study, it was established that the pandemic had the most detrimental effect on the state of macroeconomic stability in Croatia and Slovenia, which led to a change in patterns of the ratio of determinants of macroeconomic stability and their transition in 2021 to a worse cluster, while Slovakia even moved to a more stable cluster in 2020-2021. The obtained research results can be useful both to representatives of state authorities in the context of the formation of a post-pandemic recovery strategy, and to representatives of the academic community – for deepening scientific research in this direction.

В Україні пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19) частково перетнулася в часі з такими критично важливими трансформаційними процесами як другий етап реформи фінансової децентралізації та інтеграційний етап реформи системи охорони здоров’я. У зв’язку з цим актуальності набуває дослідження основних закономірностей зміни моделі фінансового забезпечення системи охорони здоров'я в Україні у цих умовах, а також визначення, який з цих процесів більшою мірою вплинув на волатильність державних видатків за цим напрямком. Дослідження передбачає реалізацію двох етапів – бібліометричного аналізу та статистичного аналізу. За результатами бібліометричного аналізу Scopus публікацій за напрямком фінансового забезпечення системи охорони здоров’я та COVID-19 визначено шість контекстуальних кластерів наукових досліджень, сфокусованих на визначенні впливу видатків на охорону здоров’я на ефективність боротьби з пандемією COVID-19, вікових, гендерних, соціальних та медичних передумов та наслідків поширення пандемії COVID-19, взаємозв’язку між вартістю медичних послуг та амбулаторним лікуванням, соціально-економічних, фінансово-економічних та інституціональних передумов забезпечення якості системи охорони здоров’я та її резистентності шокам, спричиненими пандемією, ключових детермінант, інструментів та заходів протидії поширенню COVID-19. У розрізі другого блоку бібліометричного аналізу, спрямованого на виявленні зв’язку видатків на охорону здоров’я та реформи децентралізації, виокремлено п’ять контекстуальних кластерів, які сфокусовані на дослідженні підходів та моделей до оптимізації витрат на охорону здоров’я з урахуванням соціально-демографічних чинників та реформи децентралізації, фіскально-бюджетних параметрів, економіко-екологічних детермінант та факторів громадського здоров’я, вікових та географічних передумов, що визначають особливості формування системи фінансування охорони здоров’я, впливу мікро-фінансових та управлінських передумов фінансового забезпечення якості системи охорони здоров’я, ефективності страхової медицини. За результатами статистичного аналізу встановлено, що протягом періоду активної імплементації реформи фінансової децентралізації (2015-2018 рр.), питома вага видатків на охорону здоров’я у видатках Державного бюджету України була відносно стабільною та коливалася у межах 2%, тоді як у 2019 році було зафіксовано зростання частки цієї групи видатків до рівня майже 3,6%. При цьому відбулося скорочення видатків на охорону здоров’я у видатках місцевих бюджетів України: протягом 2015-2019 рр. їх частка поступово зменшувалася на 3-5% щорічно, а у 2020-2021 рр. скорочення склало майже 33% та 45% відносно рівня попереднього року відповідно. Питома вага цієї групи видатків у Зведеному бюджеті України є відносно стабільною (9–11,1%). В цілому за результатами проведеного аналізу можна зауважити, що реформа фінансової децентралізація не призвела до суттєвої трансформації структури видаткових повноважень, тоді як медична реформа та пандемія COVID-19 зумовили перерозподіл видаткового навантаження у сфері охорони здоров’я з місцевих до державного бюджету, хоча питома вага цих видатків у структурі Зведеного бюджету України не зросла суттєво навіть у пандемічний період. In Ukraine, the coronavirus disease (COVID-19) pandemic partially overlapped in time with such critically important transformational processes as the second stage of the financial decentralization reform and the integration stage of the health care system reform. In this regard, the study of the main peculiarities of the change in the model of financial support of the health care system in Ukraine in these conditions, as well as the determination of which of these processes had the greatest impact on the volatility of the health care public expenditures, becomes relevant. The research involves the implementation of two stages - bibliometric analysis and statistical analysis. According to the results of the bibliometric analysis of Scopus publications concerning financial support of the health care system and COVID-19, six contextual clusters of scientific research were identified, focused on determining the impact of health care expenditures on the effectiveness of anti-coronavirus measures, age, gender, social and medical prerequisites and consequences of the spread of the COVID-19, relationship between the cost of medical services and outpatient treatment, socioeconomic, financial-economic and institutional prerequisites for ensuring the quality of the health care system and its resistance to shocks caused by the pandemic, key determinants, tools and measures to combat the spread of COVID-19. As part of the second block of bibliometric analysis, aimed at identifying the relationship between health care expenditures and decentralization reforms, five contextual clusters are identified, which are focused on the study of approaches and models to optimize health care expenditures taking into account socio-demographic factors and decentralization reform priorities, fiscal, economic and ecological determinants and factors of public health, age and geographical prerequisites that determine the peculiarities of the formation of the health care financing system, the influence of micro-financial and managerial prerequisites for financial assurance of the quality of the health care system I, effectiveness of insurance medicine. According to the results of the statistical analysis, it is established that during the period of active implementation of the financial decentralization reform (2015-2018), the share of health care expenditures in the State Budget of Ukraine was relatively stable and fluctuated within 2%, while in 2019 the share of this group of expenditures has been increased to the level of almost 3.6%. At the same time, there was a reduction in health care expenditures in the expenditures of local budgets of Ukraine: during 2015-2019, their share gradually decreased by 3-5% annually, and in 2020-2021, the reduction amounted to almost 33% and 45% to the level the previous year respectively. The specific weight of this group of expenditures in the Consolidated Budget of Ukraine is relatively stable (9–11.1%). In general, according to the results of the analysis, it can be noted that the reform of financial decentralization did not lead to a significant transformation of the structure of spending powers, while the medical reform and the COVID-19 pandemic caused a redistribution of the expenditure burden in the field of health care from the local to the state budget, although the specific weight of these expenses in the structure of the Consolidated Budget of Ukraine did not increase significantly even during the pandemic period.

Мета роботи – наукове обґрунтування та емпіричне підтвердження ефективності формування в Україні такої системи екологічних податків, які мають суттєвий та прямий вплив на екологічну, економічну та енергетичну безпеку як складові національної безпеки та побудова індивідуальних траєкторій імплементації саме цих податків. The purpose of the work is scientific substantiation and empirical confirmation of the effectiveness of the formation of such a system of environmental taxes in Ukraine, which have a significant and direct impact on ecological, economic and energy security as components of national security, and the construction of individual trajectories of the implementation of these taxes.

В умовах активної імплементації реформи фінансової децентралізації в Україні одним із ключових завдань, що постає перед органами влади різних рівнів, є досягнення збалансованого розвитку місцевих бюджетів та забезпечення фінансової самодостатності органів місцевого самоврядування. Вирішення поставленого завдання забезпечується за рахунок розширення джерел формування доходної бази місцевих бюджетів (наприклад, зарахування до відповідних місцевих бюджетів акцизного податку від суб’єктів, що здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними товарами, збільшення частки екологічного податку, що перерозподіляється до бюджетів нижчих рівнів тощо). Разом з тим, важливим завданням, що залишається актуальним навіть після завершення першого та другого етапів реформи децентралізації, є оцінювання її реального прогресу, особливо у контексті ідентифікації впливу розширення джерел формування доходної бази місцевих бюджетів на їх фінансову спроможність. Метою дослідження є аналіз ролі екологічних податків у забезпеченні фінансової спроможності місцевих бюджетів. Реалізацію поставленого завдання у статті здійснено на засадах використання статистичних методів аналізу рядів даних, зокрема, порівняльного, дискримінантного та структурного аналізів. Для виконання поставленого завдання у статті проаналізовано питому вагу екологічного податку у структурі загальних доходів та податкових надходжень державного та місцевих бюджетів України за 2011–2020 рр., їх абсолютний вимірник та ланцюговий темп приросту. Проведений аналіз засвідчив, що екологічний податок характеризується низьким рівнем фіскальної ефективності та значимості як для державного, так і для місцевого бюджетів. Зокрема, питома вага екологічного податку у податкових надходженнях за 2011– 2020 рр. коливається від 0,27 % до 1,29 %, тоді як середнє значення досліджуваного показника становить 0,52 % (найвищою питома вага екологічного податку у податкових надходження Державного бюджету була у 2013 та 2014 роках, найменшою – у 2017 р.). Разом з тим, екологічний податок відіграє дещо вище фіскальне значення для місцевих бюджетів: частка екологічного податку у доходах місцевих бюджетів за 2011–2020 рр. в середньому становила 0,58 %, а у податкових надходженнях – 1,44 %. Аналіз структури податкових находжень місцевих бюджетів засвідчив зростання значимості місцевих податків і зборів та внутрішніх податків на товари та послуги після реформи фінансової децентралізації. В цілому за результатами проведеного аналізу можна зауважити, що реформа фінансової децентралізація призвела до трансформації структури податкових надходжень та зростання значимості окремих груп податків і зборів, роль яких була значно меншою у дореформений період. Considering active implementation of the reform of financial decentralization in Ukraine, one of the key tasks facing the government authorities at various levels is to achieve balanced development of local budgets and ensure financial self-sufficiency of local governments. The solution of this problem is provided by expanding the sources of revenue base of local budgets (for example, crediting to the relevant local budgets excise tax from entities engaged in retail trade in excisable goods, increasing the share of environmental tax redistributed to lower budgets, etc.). At the same time, an important task that remains relevant even after the first and second stages of decentralization reform is to assess its real progress, especially in the context of identifying the impact of expanding sources of revenue on local budgets on their financial capacity. The aim of the study is to analyze the role of environmental taxes in ensuring the financial capacity of local budgets. The implementation of the task in the article is based on the use of statistical methods of data series analysis, in particular, comparative, discriminant and structural analysis. To fulfill this task it is analyzed in the article the share of environmental tax in the structure of total revenues and tax revenues of state and local budgets of Ukraine for 2011-2020, their absolute measure and chain growth rate. The analysis showed that the environmental tax is characterized by a low level of fiscal efficiency for both state and local budgets. In particular, the share of environmental tax in tax revenues for 2011-2020 ranges from 0.27% to 1.29%, while the average value is 0.52% (the highest share of environmental tax in tax revenues of the State budget was in 2013 and 2014, the lowest - in 2017). At the same time, the environmental tax plays a slightly higher fiscal value for local budgets: the share of the environmental tax in local budget revenues in 2011–2020 averaged 0.58%, and in tax revenues - 1.44%. The analysis of the structure of tax revenues of local budgets showed the growing importance of local taxes and fees and domestic taxes on goods and services after the reform of financial decentralization. In general, the analysis shows that the reform of financial decentralization has led to a transformation of the structure of tax revenues and the growing importance of certain groups of taxes and fees, whose role was much smaller in the pre-reform period.

Об’єкт дослідження – процес трансформації бухгалтерського обліку та звітності, контролю й оподаткуванню в контексті світових інтеграційних процесів, їх гармонізації та використання в прийнятті управлінських рішень. Мета дослідження – науково-теоретичного обгрунтування й методологічного забезпечення обліку, аналізу та звітування за витратами на якість обслуговування, логістичних витрат, соціальної відповідальності, забезпечення документального оформлення операцій із товарними залишками для їх подальшої автоматизації на малих підприємствах, оцінювання знецінення одиниці, що генерує грошові потоки, суттєвості в бухгалтерському обліку та аудиті, та економічної ефективності податку на прибуток і перспектив реформування екологічного податку та системи місцевих податків і зборів в Україні.

У монографії наведено теоретико-методологічні й прикладні підходи щодо реформування системи освіти, вдосконалення діяльності провайдерів освітніх послуг з урахуванням вимог сучасного ринку праці, а також механізмів зменшення міжнародних міграційних потоків. У виданні розглянуто питання підвищення внутрішнього та зовнішнього оцінювання освітніх програм як інструменту підвищення конкурентоспроможності закладів освіти. Особливу увагу приділено визначенню результатів неформального й інформального навчання як освітніми установами, так і незалежними інституціями. У роботі запропоновано методичний підхід до мапування зон компліментарності стейкхолдерів в умовах реформування системи освіти для запобігання трудовій еміграції. В монографии представлены теоретико-методологические и прикладные подходы к реформированию системы образования, совершенствованию деятельности провайдеров образовательных услуг с учетом требований современного рынка труда, а также механизмов уменьшения международных миграционных потоков. В издании рассмотрены вопросы повышения внутреннего и внешнего оценивания образовательных программ как инструмента повышения конкурентоспособности учебных заведений. Особое внимание уделено определению результатов неформальной и информационной учебы как образовательными учреждениями, так и независимыми институтами. В работе предложен методический подход к мапировке зон комплиментарности стейкхолдеров в условиях реформирования системы образования для предотвращения трудовой эмиграции. The monograph presents theoretical and methodological and applied approaches to reforming the education system, improving the activities of educational service providers taking into account the requirements of the modern labor market, as well as mechanisms to reduce international migration flows. The publication considers the issue of improving the internal and external evaluation of educational programs as a tool to increase the competitiveness of educational institutions. Particular attention is paid to determining the results of non-formal and informal learning by both educational institutions and independent institutions. The paper proposes a methodical approach to mapping the areas of complementarity of stakeholders in terms of reforming the education system to prevent labor emigration.

Об’єктом роботи виступають організаційно-економічні відносини, які виникають в ланцюзі "економіка – освіта – національна безпека – цифровізація" на рівні регіонів та національної економіки в цілому. Предметом роботи є методологічні засади та методичний інструментарій виявлення оптимальних патернів взаємодії економічних суб’єктів, органів влади та закладів освіти, що забезпечують зростання економічної, соціальної та інформаційної безпеки країни та регіонів в умовах цифровізації суспільства. Методологічною основою дослідження є синергетична теорія самоорганізації соціально-економічних систем, моделювання поведінки відкритих стаціонарних систем, економетрики, сучасні концепції біхевіористики, розробки вітчизняних та закордонних вчених у сфері забезпечення національної безпеки, модернізації системи освіти, конвергенції освітніх та економічних трансформацій, цифровізації суспільства. У ході виконання першого етапу реалізації проекту було отримано такі наукові та прикладні результати: 1) побудовано композитну модель оцінювання цифровізації суспільства та освіти; 2) побудовано панельні регресійні моделі оцінювання впливу цифровізації суспільства на інтегральні та часткові індикатори соціального та економічного розвитку; 3) розроблено методичне підґрунтя визначення рівнів економічної, соціальної та інформаційної безпеки національної економіки; 4) удосконалено методичний інструментарій моделювання впливу цифровізації суспільства та освіти на економічну, соціальну й інформаційну безпеку національної економіки; 5) удосконалено методологію вимірювання цифрової інклюзії населення; 6) удосконалено методичні засади оцінювання зв’язку цифрової інклюзії населення з рівнем інформаційної безпеки країни та регіону; 7) удосконалено методичний підхід до вимірювання розривів між пропозиціями на ринку освітніх послуг та потребами реального сектору економіки; 8) запропоновано методологія проведення оцінки потреб у он-лайн освіти; 9) надано рекомендації щодо удосконалення системи освіти впродовж всього життя з урахуванням впливу цифровізації економічних відносин. Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони впровадженні у навчальний процес Сумського державного університету при викладанні дисциплін: "Міжнародна інформація та комунікації", "Крос- культурні відносини та Європейська інтеграція", що підтверджується актами впровадження від 20 грудня 2021 року.

Об’єкт роботи – система економічних відносин, що виникають в процесі інтеграційних взаємозв’язків податкових та інвестиційних каналів легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Метою даної роботи є формування методологічних засад та методичного інструментарію запобігання інвестиційним та податковим злочинам з метою нелегального виведення капіталу за кордон, наукове обґрунтування та розробка 7 механізму протидії тіньовим схемам виведення капіталу, який міститиме чіткі алгоритми та цільові орієнтири боротьби з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом.

Ринкова трансформація національної економіки супроводжується не лише функціональною зміною зв’язків між окремими суб’єктами економічної системи, структурною перебудовою секторів економіки, а й зростанням загроз її економічній стабільності, головне місце серед яких займає тіньова економіка. Активне поширення тіньових операцій активізує необхідність імплементації заходів спрямованих на превенцію участі економічних суб’єктів в неофіційному секторі економіки. Однак, як свідчать показники розвитку тінізаційних процесів існуючі заходи держави носять скоріше несистемний характер, а за своїм змістом не відповідають девіативним проявам поведінки економічних суб’єктів, що маргіналізуються в суспільстві. The market transformation of the national economy is accompanied not only by a functional change in relations between individual subjects of the economic system, structural restructuring of economic sectors, but also by an increase in threats to its economic stability, the main place among which is occupied by the shadow economy. The active spread of shadow transactions activates the need to implement measures aimed at preventing the participation of economic entities in the informal sector of the economy. However, as evidenced by the indicators of the development of tinization processes, the existing measures of the state are rather non-systemic in nature, and their content does not correspond to the deviant manifestations of the behavior of economic subjects who are marginalized in society.

У статті проаналізовано та систематизовано емпіричні дослідження щодо виявлення найбільш значимих факторів впливу на результативні показники розвитку туристичної сфери. За результатами аналізу було сформовано набір потенційних релевантних факторів. У роботі було ідентифіковано силу та напрямок їх впливу на надходження від туризму з використанням регресійного аналізу на панельних даних на вибірці з таких країн як Болгарія, Австрія, Німеччина, Угорщина, Латвія, Чеська Республіка, Греція та Україна за 2008-2019 рр. Результати регресійного аналізу дозволили підтвердити гіпотезу про релевантність впливу податкових факторів на розвиток туризму. З урахуванням емпіричних результатів, а також аналізу світового досвіду було розроблено пропозиції щодо удосконалення вітчизняної системи оподаткування підприємств туристичної сфери. В статье проанализированы и систематизированы эмпирические исследования по выявлению наиболее значимых факторов влияния на результативные показатели развития туристической сферы. По результатам анализа был сформирован набор потенциальных релевантных факторов. В работе было идентифицировано силу и направление их влияния на поступления от туризма с использованием регрессионного анализа на панельных данных на выборке из таких стран как Болгария, Австрия, Германия, Венгрия, Латвия, Чехия, Греция и Украина за 2008-2019 гг. Результаты регрессионного анализа позволили подтвердить гипотезу о релевантность влияния налоговых факторов на развитие туризма. С учетом эмпирических результатов, а также анализа мирового опыта были разработаны предложения по совершенствованию отечественной системы налогообложения предприятий туристической сферы. Today share of world tourism are equal to or even higher than export of oil, food, or car production. It forms more than 10% of the world gross domestic product. Analysis of the existed research results related to the topic allows identifying that a number of social, economic, and institutional factors influences the efficiency of tourism enterprises, but taxation processes play a special role. Namely, collection of a tourist tax in European countries comes from the cost of living, which is fairer for tourists. In addition, a number of studies have shown that with an increase in the rate of value-added tax and corporate income tax, the number of visitors decrease. Based on the results of the analysis, a set of potentially relevant factors influencing tourism key performance indicators was formed. The paper identified the strength and direction of their impact on net tourism revenues (difference between inflows and outflows of revenues from tourism) using panel data regression analysis for a sample of countries such as Bulgaria, Austria, Germany, Hungary, Latvia, the Czech Republic, Greece and Ukraine for 2008-2019. This task was realized using Stata software. In order to test the hypothesis it was chosen net international income from tourism as the dependent variable, while inflation (deflator of GDP), GDP per capita, value-added tax payments to total revenue ratio, corporate income tax payments to total revenue ratio, social contribution payments to total revenue ratio, and personal income tax payments to total revenue ratio were chosen as independent variables. Panel data regression analysis allowed confirming the hypothesis about the relevance of the impact of tax factors on tourism development. Taking into account the empirical results, as well as the analysis of world experience, proposals were developed to improve the domestic system of taxation of tourism enterprises. The developed proposals are aimed at improving the taxation system in Ukraine and the development of the domestic tourism business. It is proposed to change the rate and base of tourist fee collection in accordance with the experience of European countries. It is also important to introduce a number of tax benefits for tourism development in the country.

The objective:Evaluate changes in vascular age and cardiovascular risk level with reference to the severity of chronic obstructive pulmonary disease (COPD) in patients with arterial hypertension (AH) and COPD. Materials and methods.The study included 120 patients with hypertension stage II, grade 2, 3 and 3 in combination with COPD grade II–III and clinical groups A, B, C, D (group 1), 30 patients with AH without COPD (group 2), 30 patients with COPD without AH (group 3) and 30 healthy individuals (control group) representative by age and sex. Results.In the group of patients with AH and comorbid COPD, more than 50% of patients corresponded to moderate CVR, more than a third to high CVR, and a very high risk was found in isolated cases. The analysis of the obtained data revealed a significant increase in vascular age relative to chronological in groups 1, 2 and 3, but in control group there was only a tendency to ahead of vascular age (p>0.05). The diagnostic value of indicators for determining the exacerbation of COPD in patients with hypertension and comorbid COPD was determined using ROC analysis, which showed the presence of prognostic value for the following factors: age (AUC 0.50; CI 0.41–0.59), pack-years (AUC 0.60; CI0.51–0.69), duration of COPD (AUC 0.60; CI 0.51–0.69). Conclusion.The GP of the family medicine must evaluate the CVR on the SCORE scale as a screening technique. In the presence of comorbid COPD, the factor of disease duration becomes significant, which is an additional risk factor and affects the severity of CVR. Regardless of the comorbid pathology of AH and COPD, patients have a discrepancy between vascular and chronological age, which is a predictor of cardiovascular disease.

Purpose — to develop and study the effectiveness of the author's algorithm of differential choice as regards medicines in the inpatient therapy for acute bronchitis in children.Patients and methods. On the basis of correlation analysis and sequential Wald's analysis, the algorithm of differential choice of medicines (recombinant interferon alpha-2β; probiotical agent Bacillus subtilis; bacterial lysates OM-85; Ivy extract) which are to be used in management of children with acute simple bronchitis (ASB) was developed. The differential administration of medicines for management of ASB in children was shown to lead to the faster resolution of catarrhal and inflammatory syndromes, as well as contribute to the restoration of non-specific immunity indicators. The results of introduction of the algorithm of doctor's actions into healthcare practice have demonstrated that the estimated effectiveness of usage and likelihood of acquiring the final result are equal to 75–86%.Conclusions. Features of functioning of the system of non-specific respiratory tract defense in children of 1 to 6 years old with ASB, their clinical and anamnestic characteristics, as well as dynamics of ASB course according to BSS justify the necessity to reinforce standard inpatient therapy of ASB. The administration of recombinant interferon, probiotical agents, bacterial lysates and Ivy extract for children of 1to 6 years old with ASB in order to restore non-specific immunity was pathogenetically justified based on proved clinical and immunologic effectiveness along with their influence on major clinical signs of acute bronchitis according to Bronchitis severity score (BSS)., Цель — разработать алгоритм дифференцированного выбора лекарственных средств для лечения острого простого бронхита (ОПБ) у детей на стационарном этапе оказания медицинской помощи и изучить эффективность этого алгоритма.Пациенты и методы. На основании корреляционного анализа и последовательного анализа Вальда разработан алгоритм дифференцированного выбора лекарственных средств (рекомбинантный интерферон альфа-2β; пробиотические бактерии Bacillus subtilis; бактериальные лизаты ОМ_85, экстракт листьев плюща обыкновенного) для лечения ОПБ у детей.Результаты. Дифференцированное назначение лекарственных средств при ОПБ у детей способствовало более быстрому нивелированию развития катарального и воспалительного синдромов, восстановлению показателей неспецифического иммунитета. По результатам внедрения в практическое звено здравоохранения алгоритма действий врача, при необходимости усиления стандартной терапии ОПБ у детей, эффективность использования и вероятность получения конечного результата составила 75–86%.Выводы. Особенности работы системы неспецифической защиты респираторного тракта у детей в возрасте от 1 до 6 лет с ОПБ, их клинико-анамнестические характеристики и динамика течения ОПБ по шкале тяжести проявлений заболевания (BSS) обосновывают необходимость усиления стандартной терапии ОПБ в условиях стационарного лечения. Патогенетически обоснована возможность включения препаратов рекомбинантных интерферонов, пробиотиков, бактериальных лизатов и экстракта листьев плюща у детей в возрасте от 1 до 6 лет с ОПБ, с целью восстановления показателей неспецифического иммунитета, на основании доказанной их клинико-иммунологической эффективности и влияния на основные клинические признаки острого бронхита по шкале BSS., Мета — розробити алгоритм диференційованого вибору лікарських засобів для терапії гострого простого бронхіту (ГПБ) у дітей на стаціонарному етапі надання медичної допомоги та вивчити ефективність зазначеного алгоритму.Пацієнти та методи. На основі кореляційного аналізу та послідовного аналізу Вальда розроблено алгоритм диференційованого вибору лікарських засобів (рекомбінантний інтерферон альфа-2β; пробіотичні бактерії Bacillussubtilis; бактеріальні лізати ОМ-85; екстракт листя плюща звичайного) для терапії дітей з ГПБ.Результати. Диференційоване призначення лікарських засобів при ГПБ у дітей сприяло швидшому нівелюванню розвитку катарального і запального синдромів, відновленню показників неспецифічного імунітету. За результатами впровадження в практичну ланку охорони здоров'я алгоритму дій лікаря за необхідності підсилення стандартної терапії ГПБ у дітей, ефективність використання та вірогідність отримання кінцевого результату становила 75–86%.Висновки. Особливості роботи системи неспецифічного захисту респіраторного тракту в дітей віком від 1 до 6 років із ГПБ, їх клініко-анамнестичні характеристики та динаміка перебігу ГПБ за шкалою тяжкості проявів захворювання (BSS) обґрунтовують необхідність підсилення стандартної терапії ГПБ в умовах стаціонарного лікування. Патогенетично обґрунтовано можливість введення препаратів рекомбінантних інтерферонів, пробіотиків, бактеріальних лізатів та екстракту листя плюща в дітей віком від 1 до 6 років із ГПБ, для відновлення показників неспецифічного імунітету, на основі доведеної їх клініко-імунологічної ефективності та впливу на основні клінічні ознаки ГПБ за шкалою BSS.

Глобалізація та лібералізація товарних і фінансових ринків обумовлює трансформацію парадигми функціонування бізнесу та державного регулювання економіки. У таких умовах особливо гостро постає проблема відтоку капіталу з юрисдикцій з гіршим інвестиційним і податковим кліматом та його акумуляції у країнах з максимально лояльними умовами ведення бізнесу. Визначені тренди актуалізують мету даного дослідження, що полягає у формуванні інтегральних показників характеристики податкового та інвестиційного каналів виведення капіталу, а також формалізації за допомогою інструментів економіко-математичного моделювання явних та латентних зв’язків між ними. Досягнення поставленої передбачає послідовну реалізацію кількох етапів, зокрема: 1) формування вхідного масиву показників характеристики податкового (15 часткових показників, що відображають рівень податкового навантаження на економіку та ефективні ставки податків у розрізі різних видів фіскальних платежів, ефективність та простоту податкового адміністрування тощо) та інвестиційного (14 часткових індикаторів, що характеризують стан ринку позикового капіталу, страхових та інвестиційних послуг, обсяг іноземних інвестицій, нагромадження капіталу, вартість використання прав інтелектуальної власності та ін.) каналів України, акумульованих з колекції World Development Indicators групи Світового Банку за 2004-2018 рр.; 2) визначення статусу (стимулятор чи дестимулятор) за кожним з відібраних на попердньому етапі параметрів, а також приведення їх до співставного вигляду з використанням природньої нормалізації для стимуляторів та нормалізації Севіджа – для дестимуляторів; 3) визначення пріоритетності показників характеристики податкового та інвестиційного каналів з урахуванням їх рівнозначності; 4) формування інтегральних показників податкового та інвестиційного каналів за допомогою комбінації метрики Мінковського та функції Харрінгтона; 5) виявлення явних та латентних взаємозв’язків між каналами за допомогою структурного моделювання пакету Statistica. За результатами практичної апробації даного науково-методичного підходу було емпірично підтверджено, що в Україні схильність до виведення капіталу через податковий та інвестиційний канали залежить як від дії явних, так і латентних факторів. Так, зростання впливу латентних змінних у розрізі податкового каналу на 1 % обумовлює посилення дії явних факторів на 3,31%, тоді як посилення на 1% впливу латентних факторів інвестиційного каналу призводить до аналогічного посилення дії явних факторів цього каналу. Разом з тим, на латентну компоненту інвестиційно-податкового каналу в комплексі більший вплив справляє дія латентних факторів інвестиційного каналу (32,65% проти 1,44% податкового каналу), тоді як латентна складова безпосередньо інвестиційного каналу лише на 1,46% обумовлена зростанням латентної складової податкового каналу. Виявлені закономірності мають бути враховані при розробці системи запобігання виведення капіталу з України, а також прогнозування його масштабів з урахуванням як дії явних, так і латентних факторів податкового та інвестиційного каналів, що має неабияку практичну цінність. Глобализация и либерализация товарных и финансовых рынков обусловливает трансформацию парадигмы функционирования бизнеса и государственного регулирования экономики. В таких условиях особенно остро встает проблема оттока капитала из юрисдикций с худшим инвестиционным и налоговым климатом и его аккумуляции в странах с максимально лояльными условиями ведения бизнеса. Определены тренды актуализируют цель данного исследования, заключается в формировании интегральных показателей характеристики налогового и инвестиционного каналов вывода капитала, а также формализации с помощью инструментов экономико-математического моделирования явных и латентных связей между ними. Достижение поставленной предусматривает последовательную реализацию нескольких этапов, в частности: 1) формирование входного массива показателей характеристики налогового (15 частных показателей, отражающих уровень налоговой нагрузки на экономику и эффективные ставки налогов в разрезе различных видов фискальных платежей, эффективность и простоту налогового администрирования и т.д.) и инвестиционного (14 частных индикаторов, характеризующих состояние рынка заемного капитала, страховых и инвестиционных услуг, объем иностранных инвестиций, накопления капитала, стоимость использования прав интеллектуальной собственности и др.) каналов Украины, аккумулированных из коллекции World Development Indicators группы Всемирного Банка по 2004-2018 гг .; 2) определение статуса (стимулятор или дестимуляторы) по каждому из отобранных на предыдущее этапе параметров, а также приведения их к сопоставимого вида с использованием естественной нормализации для стимуляторов и нормализации Сэвиджа - для дестимуляторы; 3) определение приоритетности показателей характеристики налогового и инвестиционного каналов с учетом их равнозначности; 4) формирование интегральных показателей налогового и инвестиционного каналов с помощью комбинации метрики Минковского и функции Харрингтона; 5) выявление явных и латентных взаимосвязей между каналами с помощью структурного моделирования пакета Statistica. По результатам практической апробации данного научно-методического подхода было эмпирически подтверждено, что в Украине склонность к выводу капитала из-за налогового и инвестиционный каналы зависит как от действия явных, так и латентных факторов. Так, рост влияния латентных переменных в разрезе налогового канала на 1% обусловливает усиление действия явных факторов на 3,31%, тогда как усиление на 1% влияния латентных факторов инвестиционного канала приводит к аналогичному усиления действия явных факторов этого канала. Вместе с тем, по латентную компонента инвестиционно-налогового канала в комплексе большее влияние оказывает действие латентных факторов инвестиционного канала (32,65% против 1,44% налогового канала), тогда как латентная составляющая непосредственно инвестиционного канала только на 1,46% обусловлена ​​ростом латентной составляющей налогового канала. Выявленные закономерности должны быть учтены при разработке системы предотвращения вывода капитала из Украины, а также прогнозирования его масштабов с учетом как действия явных, так и латентных факторов налогового и инвестиционного каналов, имеет большую практическую ценность. Globalization and liberalization of commodity and financial markets transform the paradigm of business operation and state regulation of the economy. The problem of capital outflow from jurisdictions with the worst investment and tax climate and its accumulation in countries with the most loyal business conditions is particularly acute under such conditions. The identified trends update the purpose of this study, which involves forming integral indicators characterizing the tax and investment channels for withdrawal of capital flows, as well as formalization using tools for economic and mathematical modeling of explicit and latent connections between them. Achieving this goal requires the consistent implementation of the following several stages: 1) the formation of an input array of indicators characterizing the tax (15 indicators reflecting the level of tax burden on the economy and effective tax rates in the context of various types of fiscal payments, the efficiency and implicity of tax administration, etc.) and investment (14 indicators characterizing the state of the market for the borrowed capital, insurance and investment services, the volume of foreign investment, capital accumulation, the cost of using intellectual property rights, etc.) channels of Ukraine, which are accumulated from the collection of World Development Indicators of the World Bank Group for 2004–2018; 2) determining the status (incentive or disincentive) for each of the indicators selected at the previous stage, as well as bringing them to a comparable form using the natural normalization for incentives and Savage normalization for disincentives; 3) prioritizing indicators characterizing the tax and investment channels, taking into account their equivalence; 4) formation of integral indicators of tax and investment channels using a combination of the Minkowski metric and Harrington’s function; 5) identification of explicit and latent connections between channels using structural modeling in the Statistica package. Testing of this scientific and methodological approach empirically confirmed that the tendency to the withdrawal of capital flows through tax and investment channels in Ukraine depends on both explicit and latent factors. Thus, a 1% increase in the influence of latent variables in the context of the tax channel increases the effect of explicit factors by 3.31%, while a 1% increase in the influence of latent factors of the investment channel leads to a similar increase in the effect of explicit factors of this channel. Moreover, the latent component of the investment tax channel as a whole is more influenced by the latent factors of the investment channel (32.65% vs 1.44% of the tax channel), while the latent component of the investment channel is conditioned by an increase in the latent component of the tax channel only by 1.46%.

Мета роботи – наукове обґрунтування та емпіричне підтвердження ефективності формування в Україні такої системи екологічних податків, які мають суттєвий та прямий вплив на екологічну, економічну та енергетичну безпеку як складові національної безпеки та побудова індивідуальних траєкторій імплементації саме цих податків.

Предметом роботи є теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій застосування фінансової політики, зорієнтованої на забезпечення та регулювання сталого розвитку ОТГ. Методологічні засади наукової роботи складають фундаментальні положення державних та місцевих фінансів, інвестування, державного регулювання економіки, сучасні концепції управління місцевим соціально-економічним розвитком, а також наукові праці, присвячені проблемам формування та реалізації фінансової політики місцевого розвитку.

Мета роботи – формування методологічних засад та методичного інструментарію запобігання інвестиційним та податковим злочинам з метою нелегального виведення капіталу за кордон, наукове обґрунтування та розробка механізму протидії тіньовим схемам виведення капіталу, який міститиме чіткі алгоритми та цільові орієнтири боротьби з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом.

У статті розроблено науково-методичний підхід до обґрунтування релевантних детермінант інвестиційного та податкового каналів, що викликають мультиплексивні трансмісійні ефекти суміжних каналів, що призводить до активізації процесів виведення капіталу з України. Інформаційну основу дослідження складає набір з 15 індикаторів характеристики податкового та 19 чинників інвестиційного каналу виведення капіталу з країни, сформованого за даними групи Світового Банку (колекція World Development Indicators) за період 2004-2018 рр. Методологія дослідження передбачає здійснення регресійного моделювання впливу конкретних релевантних детермінант одного каналу (податкового чи інвестиційного), відібраних за допомогою методу головних компонент, на інтегральний показник іншого. Виявлені у ході дослідження закономірності мають бути враховані при розробці системи запобігання виведення капіталу з України, а також прогнозування його масштабів з урахуванням як одиничних, так і мультиплексивних трансмісійних ефектів від дії факторів податкового та інвестиційного каналів. В статье разработан научно-методический подход к обоснованию релевантных детерминант инвестиционного и налогового каналов, вызывающих мультиплексивные трансмиссионные эффекты смежных каналов, что приводит к активизации процессов вывода капитала из Украины. Информационную основу исследования составляет набор из 15 индикаторов характеристики налогового и 19 факторов инвестиционного канала вывода капитала из страны, сформированного по данным группы Всемирного Банка (коллекция World Development Indicators) за период 2004-2018 гг. Методология исследования предполагает реализацию регрессионного моделирования влияния конкретных релевантных детерминант одного канала (налогового или инвестиционного), отобранных с помощью метода главных компонент, на интегральный показатель другого. Выявленные в ходе исследования закономерности должны быть учтены при разработке системы предотвращения вывода капитала из Украины, а также прогнозирования его масштабов с учетом как единичных, так и мультиплексивных трансмиссионных эффектов от действия факторов налогового и инвестиционного каналов. The article develops a scientific and methodological approach to substantiate the relevant determinants of investment and tax channels that cause multiplexed transmission effects of adjacent channels, which leads to intensification of capital withdrawal processes from Ukraine. The information base of the study is a set of 15 indicators of the characteristics of the tax and 19 factors of the investment channel of capital withdrawal from the country, formed according to the World Bank group (World Development Indicators collection) for the period 2004-2018. channel (tax or investment), selected using the principal components method, on the integrated indicator of another. The patterns identified during the study should be taken into account when developing a system to prevent the withdrawal of capital from Ukraine, as well as forecasting its scale, taking into account both single and multiplex transmission effects from the factors of tax and investment channels.

У статті визначено основні етапи створення вітчизняного нормативного забезпечення щодо оцінювання обсягів виведення фінансового капіталу. Охарактеризовано базові змістовні аспекти нормативних актів, що регламентували питання виведення капіталу. Здійснено порівняння основних положень чинного методичного забезпечення щодо оцінювання обсягів виведення фінансового капіталу з його попередньою версією. За результатами порівняльного аналізу виявлено основні поправки та нововведення. Обґрунтовано ключові переваги, проблемні аспекти та перспективи вдосконалення наявного методичного забезпечення. В статье определены основные этапы создания отечественного нормативного обеспечения по оцениванию объемов выведения финансового капитала. Охарактеризованы базовые содержательные аспекты нормативных актов, которые регламентировали вопросы выведения капитала. Осуществлено сравнение основных положений действующего методического обеспечения по оцениванию объемов выведения финансового капитала с его предыдущей версией. По результатам сравнительного анализа выявлены основные поправки и нововведения. Обоснованы ключевые преимущества, проблемные аспекты и перспективы совершенствования существующего методического обеспечения. It is identified the main stages of creation of the domestic normative documents on the estimation of the volumes of withdrawal of financial capital. Core aspects of the normative documents in the sphere pf capital withdrawal are characterized. Comparison of the main issues of the current methodological approach to the assessment of the volumes of withdrawal of financial capital with its previous version has been realized by the authors. This comparison allows identifying major changes and innovations. The key advantages, problem aspects and prospects of improvement of the existing methodology are substantiated.

Мета роботи – формування методологічних засад та методичного інструментарію запобігання інвестиційним та податковим злочинам з метою нелегального виведення капіталу за кордон, наукове обґрунтування та розробка механізму протидії тіньовим схемам виведення капіталу, який міститиме чіткі алгоритми та цільові орієнтири боротьби з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом.

Предметом роботи є теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій застосування фінансової політики, зорієнтованої на забезпечення та регулювання сталого розвитку ОТГ. Методологічні засади наукової роботи складають фундаментальні положення державних та місцевих фінансів, інвестування, державного регулювання економіки, сучасні концепції управління місцевим соціально-економічним розвитком, а також наукові праці, присвячені проблемам формування та реалізації фінансової політики місцевого розвитку.

В роботі розглянуто зарубіжні методики визначення обсягів виведення капіталу з країни, що використовуються на макро- та мікрорівні. Проведено аналіз досліджень основних факторів, що визначають динаміку вихідних фінансових потоків. Визначено, що основними детермінантами відтоку капіталу можна вважати різні групи економічних та політичних ризиків. В работе рассмотрены зарубежные методики определения объемов выведения капитала со страны, которые используются на макро- и микроуровне. Проведено анализ исследований основных факторов, определяющих динамику исходящих финансовых потоков. Определено, что основными детерминантами оттока капитала могут считаться разные группы экономических и политических рисков. In this paper foreign methods of determination of capital outflows used at the macro and micro levels are considered. The analysis of different researches of the main factors determining the dynamics of the initial financial flows was carried out. It has been concluded that different groups of economic and political risks can be considered as the main determinants of capital outflows.

У статті досліджено змістовні особливості поняття «публічні фінанси». З’ясовано відмінності між публічними та державними фінансами, а також визначено структурні елементи кожного з них. Охарактеризовано визначальні тренди функціонування системи публічних фінансів на сучасному етапі розвитку. Визначено основні напрямки реформування системи публічних фінансів України The essence of "public finances" is investigated in the article. The differences between public and state finances are determined, and the structural elements of each of them are identified. The main trends of the functioning of the public finance system at the present stage of development are described. The main directions of the reform of the public finance system of Ukraine are determined

Об’єктом роботи виступають є економічні відносини, що виникають у процесі фінансового забезпечення та управління сталим розвитком ОТГ. Предметом роботи є теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій застосування фінансової політики, зорієнтованої на забезпечення та регулювання сталого розвитку ОТГ. Методологічні засади наукової роботи складають фундаментальні положення державних та місцевих фінансів, інвестування, державного регулювання економіки, сучасні концепції управління місцевим соціально-економічним розвитком, а також наукові праці, присвячені проблемам формування та реалізації фінансової політики місцевого розвитку. У ході виконання першого етапу реалізації проекту було запропоновано науково-методологічний підхід до оцінки фінансового потенціалу регіону та досліджено ефективність його використання в регіонах України у 2016 році, досліджено закордонний досвід фінансового забезпечення розвитку територіальних громад в умовах реформи децентралізації, запропоновано концептуальні засади політики ресурсозбереження на рівні територіальних громад, досліджено вплив партисипативного фінансування на соціально-економічний розвиток місцевих спільнот Сумської області, що брали участь у проекті ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Також на І етапі дослідження розпочався процес збору та систематизації статистичних даних щодо функціонування ОТГ в Україні та процесів їх фінансування. Цей процес буде тривати перманентно, оскільки досліджуваний предмет є динамічним, а об’єднані громади будуть продовжувати створюватися. Отримані результати доводять одну із основних гіпотез проекту про те, що фінансовий механізм розвитку ОТГ може виконувати не тільки забезпечувальну, але й регулюючу та інституційну (створювальну) функції, тобто виступати самостійним джерелом та регулятором інституційних змін в територіальних громадах, сприяти реалізації економічного потенціалу соціальної мобілізації, формувати спільні цілі та цінності сталого місцевого розвитку.

Конвергенція світогосподарських відносин призводить до того, що значно інтенсифікується процес перетоку капіталу між країнами світу, при чому частіше за все цей процес має конкурентну природу, тобто алокація капіталу відбувається у центрах, котрі наділені певними конкурентними перевагами, порівняно з іншими юрисдикціями. Конвергенция мирохозяйственных отношений приводит к тому, что значительно интенсифицируется процесс перетока капитала между странами мира, причем чаще всего этот процесс имеет конкурентное природу, то есть аллокация капитала происходит в центрах, которые наделены определенными конкурентными преимуществами по сравнению с другими юрисдикциями. The convergence of world economic relations leads to a significant intensification of the process of capital flow between countries of the world, with the most often this process is of a competitive nature, that is, the allocation of capital takes place in centers that have certain competitive advantages compared with other jurisdictions.

На основі аналізу існуючої системи застосування корупційних схем виведення капіталу за кордон, ідентифіковано ключові драйвери тінізації економіки та проведено класифікацію методів легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. За результатами аналізу найбільш поширених операцій по відмиванню коштів, зроблено висновок про найбільшу питому вагу (майже 60%) саме операцій по незаконному виведенню коштів за кордон, в структурі яких податкові та інвестиційні канали тінізації доходів визначено як найбільш вагомі. Досліджено позиції України в міжнародному фінансовому просторі за обсягом незаконних фінансових потоків, у розрізі п’яти, восьми та десятирічних періодів. Виявлено суттєві зміни як обсягів фінансових потоків, так і місця України в світовому рейтингу. Проведено аналіз обсягів тінізації доходів на основі електричного, монетарного методів, методу збитковості підприємств та методу «витрати населення – роздрібний товарооборот» за період 2006-2016 рр. Зроблено висновок про достатньо високий показник тінізації економіки та необхідність вдосконалення інструментів та методів реалізації існуючої антикорупційної політики. Проведено оцінювання ефективності проведених державних антикорупційних заходів з позиції підвищення податкової конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості економіки в розрізі трьох складових: 1) організаційно-інституційної; 2) нормативно-правової; 3) методичного інструментарію оцінювання ефективності діяльності державних антикорупційних органів. Проведено аналіз кримінальних та адміністративних правопорушень, пов’язаних з корупцією. Виявлено, що попри суттєві зміни в законодавстві України та створення нових державних органів управління у сфері протидії та запобігання корупції, поки що відсутні позитивні зрушення на шляху декорумпізації українського суспільства. Отримані у роботі результати дали можливість кількісно оцінити обсяги незаконного виведення капіталу за кордон, виявити диспропорції в обсягах тіньового виведення капіталу, визначити ключові драйвери впливу та визначити найбільш релевантні показники оцінки ефективності державної політики в боротьбі з нелегальним виведенням капіталу за кордон.

У статті запропоновано науково-методичний підхід, практична реалізація якого дозволяє ідентифікувати часовий горизонт, ключову мету та інструментарій реалізації стратегії фінансового розвитку регіону шляхом побудови трьохмірної матриці, яка враховує рівень ефективності використання фінансового потенціалу регіону та його бюджетного забезпечення (обсяг реальних фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування). В статье предложен научно-методический подход, практическая реализация которого позволяет идентифицировать временной горизонт, ключевую цель и инструментарий реализации стратегии финансового развития региона путем построения трехмерной матрицы, учитывающей уровень эффективности использования финансового потенциала региона и его бюджетного обеспечения (объем реальных финансовых ресурсов органов местного самоуправления). Introduction. One of the main objectives, which realization at the present stage of development of Ukraine will lead to the improvement of the local finances functioning is ensuring the financial sustainability of local budgets. The background for achieving this objective is implementation of new principles of local financial resources governance that should be formed on long-term perspective with taking into consideration retrospective analysis of the dynamics of the financial development indicators. Purpose of the article is to develop scientific and methodological approach that could help to identify the time horizon, key goal and instruments of region financial development strategy realization. Methods of the research are cluster, statistical and club convergence analysis. Results of the research are summarized in a scientific and methodical approach to the identification of financial development strategy of the region. This approach consists of six interconnected phases, which realization is aimed to identify the time horizon, key goal and instruments of region financial development strategy realization. Its practical implementation for the regions of Ukraine in 2009-2013 illustrates that for more than half of 27 regions of Ukraine the most appropriate is strategy, which main goal is complex transformation of local finance governance. Conclusions. The scientific and methodical approach to the identification of financial development strategy of the region will somehow personalize the process of operational and strategic planning at the regional level, and thus will contribute to solving the most pressing regional problems and can become a trigger of regional imbalances smoothing.

This article presents data on the incidence of acute otitis media in the population that make this problem actual in the practice of general practitioner — family physician. In view of evidence-based medicine data, population-based studies of spectrum of major acute otitis media pathogens and the algorithm of empirical antibiotic therapy, we have justified the possible administration of oral β-lactam antibiotic from second-generation cephalosporin group — Zinnat™., В статье представлены данные о распространенности острого среднего отита в популяции, что актуализирует указанную проблему в практике врача общей практики — семейной медицины. С учетом данных доказательной медицины, результатов популяционных исследований спектра основных возбудителей острого среднего отита и алгоритма эмпирического назначения антибактериальной терапии обоснована возможность назначения β-лактамного перорального антибиотика из группы цефалоспоринов второго поколения — препарата Зиннат™., У статті наведені дані щодо поширеності гострого середнього отиту в популяції, що актуалізує зазначену проблему в практиці лікаря загальної практики — сімейної медицини. З урахуванням даних доказової медицини, проведених популяційних досліджень спектра основних збудників гострого середнього отиту та алгоритму емпіричного призначення антибактеріальної терапії обґрунтована можливість призначення β-лактамного перорального антибіотика з групи цефалоспоринів другого покоління — препарату Зіннат™.

Трансформація фінансових відносин на наднаціональному рівні обумовлює необхідність удосконалення засад функціонування фінансової системи на рівні конкретної держави та регіону. Transformation of financial relations at the supranational level necessitates the improvement of the principles of functioning of the financial system at the level of a specific state and region.

У статті проаналізовано основні підходи до трактування змісту фінансового потенціалу, запропоновано визначення поняття «фінансовий потенціал територіальної громади». Авторами досліджено також підходи до структурування фінансового потенціалу, що розроблені вітчизняними науковцями. У роботі запропоновано алгоритм кількісної оцінки фінансового потенціалу, а також розроблено схему управління фінансовим потенціалом територіальної громади. Key scientific approaches to the identification of the essence of financial potential are analyzed in the article. Own definition of local community’ financial potential is proposed. Different approaches to the structuring of financial potential developed by Ukrainian scientists are researched by the authors. The algorithm of the financial potential quantification is proposed and the scheme of local community’ financial potential management is developed in the article.

У статті розглядається сутнісна характеристика категорії “фінансовий потенціал регіону” на основі імматеріального, ресурсного та системного підходів. Визначені релевантні складові фінансового потенціалу регіонів України з урахуванням суб’єктної та функціональної ознак. Сформований алгоритм кількісної оцінки фінансового потенціалу територій. Розраховані кількісні значення фінансового потенціалу регіонів України та проведена їх градація залежно від рівня результативного показника. The essential characteristic of region financial potential on the base of immaterial, resource and system approaches is researched in the article. The relevant components of financial potential of the regions in Ukraine through its subject and functional features are determined by the authors. The algorithm of territory financial potential quantification is developed. Quantitative assessments of the financial potential of the regions in Ukraine are calculated and its graduation on the base of the result indicator level is realized.

У статті обґрунтовано необхідність впровадження збалансованої системи показників як концепції управління ефективністю підприємства, досліджено питання взаємодії стратегії підприємства та збалансованої системи показників. Систематизовано науково-методологічні підходи до формування системи ключових індикаторів за проекціями збалансованої системи показників, запропоновано авторський підхід до їх розробки та реалізації на вітчизняних підприємствах. The article grounds the necessity of the Balanced Scorecard implementation as a concept of enterprise efficiency management and studies the issues of interaction between enterprise strategy and Balanced Scorecard. Theoretical approaches to formation of the key indicators system according to perspectives of Balanced Scorecard are systematized; and an authors' approach to their development and implementation at national enterprises is offered.