Objective — to assess the effectiveness of plasmapheresis in combination with glucocorticoids in patients with relapsing‑remitting multiple sclerosis in terms of spasticity and quality of life..Methods and subjects. The study included 38 patients with a relapsing‑remitting course of multiple sclerosis in the exacerbation stage, who were hospitalized to the neurological department Poltava Regional Clinical Hospital named after N. V. Sklifosovsky. Patients were distributed into groups in accordance with the chosen therapeutic method: 1 — pulse therapy with methylprednisolone for 5 days (22 patients), 2 — membrane plasmapheresis in combination with glucocorticoids 5 times daily in the morning(16 people). The diagnosis was made according to the criteria of McDonald (2011). An EDSS scale was used to assess the degree of disability. Patients of the first group received pulse therapy with methylprednisolone for 5 days, and patients of the second group undergoing drug treatment underwent membrane plasmapheresis in the first half of the day every day for 5 days. The level of spasticity in the lower extremities was determined using the modified Tardier scale in the muscles of the hip flexors, knees and extensors of the knees and feet on both sides. Quality of life indicators were evaluated using the SF‑36 questionnaire followed by analysis of all subscales. The studied parameters were evaluated before treatment and a week after its completion.Results. The study demonstrates a more pronounced increase in the level of quality of life assessment when using plasmapheresis in terms of pain intensity, mental health, role functioning, due to the physical and emotional state, and both physical and mental components. The difference before and after treatment according to the indicators of physical and social functioning was better determined in the group using the traditional treatment regimen, which may be due to the restriction of physical activity due to the procedure and the patient’s stay in the inpatient department. The use of combined treatment in this cohort of patients is associated with a greater likelihood of a positive effect.Conclusions. The use of plasmapheresis as part of a combination treatment can effectively affect spastic hypertension in the lower extremities, especially in the extensor muscles, in patients with a relapsing‑remitting type of multiple sclerosis. The use of combination therapy improves not only the patient’s neurological status, but also the subjective assessment of their condition and, as a result, the quality of life., Цель — оценить эффективность использования плазмафереза в сочетании с глюкокортикоидами у пациентов с рецидивирующе‑ремиттирующим типом рассеянного склероза по уровню спастичности и качества жизни.Материалы и методы. В исследование были включены 38 пациентов мужского и женского пола в возрасте от 23 до 54 лет (средний возраст — (37,0 ± 8,8) года) в стадии обострения, госпитализированных в неврологическое отделение Полтавской областной клинической больницы имени Н. В. Склифософского. Пациенты были разделены на группы в зависимости от терапевтического метода: 1‑я (n = 22) — пульс‑терапия метилпреднизолоном в течение 5 дней, 2‑я (n = 16) — мембранный плазмаферез в сочетании с глюкокортикоидами ежедневно 5 раз в первой половине дня. Диагноз устанавливали согласно критериям Мак‑Дональда (2011). Для оценки степени инвалидизации использовали шкалу EDSS. Определяли уровень спастичности по модифицированной шкале Тардье в мышцах‑сгибателях бедра и коленей и мышцах‑разгибателях колена и стопы с обеих сторон. Качество жизни оценивали по опроснику SF‑36 до лечения и через неделю после его завершения.Результаты. Установлено более выраженное повышение оценки качества жизни при использовании плазмафереза (по субшкалам интенсивность боли, психическое здоровье, ролевое функционирование, обусловленное физическим и эмоциональным состоянием, и обоим компонентам — физическим и психическим). Разница по показателям физического и социального функционирования до и после лечения была значимой в группе с использованием традиционной схемы лечения, что может быть связано с ограничением физической активности из‑за проведения процедуры и пребывания пациента в стационарном отделении. Применение комбинированного лечения в этой когорте пациентов сопряжено с большей вероятностью наступления положительного эффекта.Выводы. Использование плазмафереза в составе комбинированного лечения может эффективно влиять на спастическую гипертонию в нижних конечностях, особенно в мышцах‑разгибателях, у пациентов с рецидивирующе‑ремиттирующим типом течения рассеянного склероза. Применение комбинированной терапии улучшает не только состояние неврологического статуса пациента, но и субъективную оценку его состояния и, как следствие, качество жизни., Мета — оцінити ефективність використання плазмаферезу в поєднанні з глюкокортикоїдами у пацієнтів з рецидивно‑ремітивним типом розсіяного склерозу щодо рівня спастичності та якості життя.Матеріали і методи. У дослідження було залучено 38 пацієнтів чоловічої та жіночої статі віком від 23 до 54 років (середній вік — (37,0 ± 8,8) року) в стадії загострення, госпіталізованих у неврологічне відділення Полтавської обласної клінічної лікарні імені М.В. Скліфософського. Пацієнти були розподілені на групи залежно від терапевтичного методу: 1‑ша (n = 22) — пульс‑терапія метилпреднізолоном упродовж 5 днів, 2‑га (n = 16) — мембранний плазмаферез у комбінації з глюкокортикоїдами щоденно 5 разів у першій половині дня. Діагноз установлювали згідно з критеріями Мак‑Дональда (2011). Для оцінки ступеня інвалідизації використовували шкалу EDSS. Визначали рівень спастичності за модифікованою шкалою Тардьє у м’язах‑згиначах стегна та коліна і м’язах‑розгиначах коліна та стопи з обох боків. Якість життя оцінювали за опитувальником SF‑36 до лікування та через тиждень після його завершення.Результати. Встановлено більш виражене підвищення оцінки якості життя при використанні плазмаферезу (за субшкалами інтенсивність болю, психічне здоров’я, рольове функціонування, зумовлене фізичним та емоційним станом, та обома компонентами — фізичним і психічним). Різниця за показниками фізичного та соціального функціонування до і після лікування була статистично не значущою в групі з використанням традиційної схеми лікування, що може бути пов’язане з обмеженням фізичної активності через проведення процедури та перебування пацієнта в стаціонарному відділенні. Застосування комбінованого лікування в цій когорті пацієнтів спряжене з вищою ймовірністю настання позитивного ефекту.Висновки. Використання плазмаферезу в складі комбінованого лікування може ефективно впливати на спастичну гіпертонію в нижніх кінцівках, особливо у м’язах‑розгиначах, у пацієнтів з рецидивно‑ремітивним типом перебігу розсіяного склерозу. Застосування комбінованої терапії поліпшує не лише стан неврологічного статусу пацієнта, а і суб’єктивну оцінку його стану та, як наслідок, якість життя.