Search

Purpose. To establish patterns of formation of high-yielding sainfoin phytocoenoses depending on species and variety, fertilization, and plant mowing height in the conditions of the Right Bank Forest-Steppe of Ukraine. Methods. Experimental studies were carried out during 2016-2018 in fields of Agronomic Experimental Station of the NULES (Pshenychne village, Vasylkiv district of Kyiv region). Weather conditions during the years of the research were quite complex for cultivation of perennial grasses. Rainfall close to normal was observed only in 2016. Three sainfoin species, namely common,Transcaucasian, and Hungarian were studied. Accounting and observation in the experiments were conducted according to conventional methods. Results. On average, in 2016–2018 on non-fertilized areas increase in mowing level of 5 cm to 15 cm caused decrease in height of common sainfoin herbage in the second cutting by almost 7 cm, in height of Transcaucasian and Hungarian sainfoin by 4 cm and 2 cm, respectively, whereas for full mineral fertilization and the inoculation of seeds in common sainfoin by 9 cm, Transcaucasian sainfoin by 4 cm, and Hungarian sainfoin by 2 cm. Thus, an increase in height of mowing affects most negatively on the common sainfoin both on unfertilized plots and at full or phosphate-potassium fertilization. The structure of plant essentially depended on sainfoin species, fertilization, and year of using herbages. The analysis of green mass of herbage sainfoin in flowering phase showed that the least indices of green mass per sample of 10 plants (109–151 g, depending on the sainfoin species) in the first year of using herbage were on unfertilized crops; indices of leaf mass (37–45 g) and stem mass (64–96 g) were the least too. Conclusions. The height of mowing herbage in the first cutting is an important factor in formation of sainfoin herbage height in the following cuttings. When increasing the height of mowing from 5 cm to 15 cm, not only the direct yield of the first cutting is lost, but it negatively affects the productivity of subsequent cuttings. Common sainfoin was the most productive species of three-year study, which regardless of fertilization and year of cultivation formed the highest yield of green mass. On average for three-year study (2016–2018), in common sainfoin mass of leaves, stems, and inflorescence was 28.7 %, 64 %, and 7.3 %, respectively. In Transcaucasian sainfoin these indices were 31.9; 61.5, and 6.6% and in Hungarian sainfoin were 33.9; 59.3, and 6.8%, Цель. Установить закономерности формирования высокопродуктивных фитоценозов эспарцета в зависимости от вида и сорта, удобрения и высоты скашивания растений в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Методы. Экспериментальные исследования выполнены в 2016–2018 гг. на полях Агрономической опытной станции Национального университета биоресурсов и природопользования Украины (с. Пшеничное, Васильковский район Киевской области). Погодные условия в годы исследований были довольно сложными для выращивания многолетних трав. Близкое к норме количество осадков было лишь в 2016 г. Изучали эспарцет трех видов – посевной, закавказский и песчаный. Учет и наблюдения в опытах проводили по общепринятым методикам. Результаты. В среднем за 2016–2018 гг. на неудобренных делянках увеличение уровня скашивания с 5 до 15 см обусловило уменьшение высоты травостоя эспарцета посевного во втором укосе почти на 7 см, эспарцета закавказского и песчаного – соответственно на 4 см и 2 см, а при полном минеральном удобрении и проведении инокуляции семян – у эспарцета посевного на 9 см, закавказского –на 4 см, песчаного – на 2 см. Таким образом, на высоту травостоя эспарцета посевного вида как на неудобренных делянках, так и при полном или фосфорно-калийном удобрении наиболее негативно влияет увеличение высоты скашивания растений. Структура растения существенно зависела от вида эспарцета, минерального удобрения и года использования травостоев. Анализ зеленой массы травостоя эспарцета в фазе цветения свидетельствует, что показатели зеленой массы образца из 10 растений (109–151 г в зависимости от вида эспарцета) в первый год использования травостоя были наименьшими на неудобренных посевах, самыми низкими были также показатели массы листьев (37–45 г) и стеблей (64–96 г). Выводы. Высота скашивания растений в первом укосе является важным фактором в формировании высоты травостоя эспарцета в последующих сенокосах. При увеличении высоты скашивания с 5 до 15 см теряется не только прямая урожайность первого укоса, но это негативно влияет и на урожайность последующих укосов. Самым продуктивным за три года исследований оказался эспарцет посевного вида, который независимо от удобрения и года выращивания формировал наивысшую урожайность зеленой массы. В среднем за три года исследований (2016–2018) масса листьев посевного эспарцета от общей массы образца из 10 растений составила 28,7 %, стеблей – 64,0 %, соцветий – 7,3 %, закавказского – соответственно 31,9, 61,5 и 6,6 %, песчаного – 33,9, 59,3 и 6,8 %., Мета. Встановити закономірності формування високопродуктивних фітоценозів еспарцету залежно від виду і сорту, удобрення та висоти скошування рослин в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Експериментальні дослідження проведено впродовж 2016–2018 рр. на полях Агрономічної дослідної станції Національного університету біоресурсів і природокористування України (с. Пшеничне, Васильківський район Київської області). Погодні умови в роки досліджень були доволі складними для вирощування багаторічних трав. Близьку до норми кількість опадів спостерігали лише у 2016 р. Вивчали еспарцет трьох видів – посівний, закавказький та піщаний. Облік і спостереження в дослідах проводили за загальноприйнятими методиками. Результати. У середньому за 2016–2018 рр. на неудобрених ділянках збільшення рівня скошування від 5 до 15 см зумовило зменшення висоти травостою еспарцету посівного у другому укосі майже на 7 см, еспарцету закавказького та піщаного – відповідно на 4 см і 2 см, а за повного мінерального удобрення та проведення інокуляції насіння – у еспарцету посівного на 9 см, закавказького – на 4 см, піщаного – на 2 см. Отже, на висоту травостою еспарцету посівного виду як на неудобрених ділянках, так і за повного чи фосфорно-калійного удобрення найбільш негативно впливає збільшення висоти скошування рослин. Структура рослини істотно залежала від виду еспарцету, мінерального удобрення та року використання травостоїв. Аналіз зеленої маси еспарцету у фазі цвітіння свідчить, що показники зеленої маси зразка з 10 рослин (109–151 г залежно від виду еспарцету) в перший рік використання травостою найменшими були на неудобрених посівах, найнижчими були також показники маси листя (37–45 г) та стебел (64–96 г). Висновки. Висота скошування рослин у першому укосі є важливим чинником у формуванні висоти травостоїв еспарцету в наступних сінокосах. За збільшення висоти скошування з 5 до 15 см втрачається не тільки пряма врожайність першого укосу, але це негативно впливає й на врожайність наступних укосів. За трирічного дослідження найпродуктивнішим виявився еспарцет посівного виду, який незалежно від удобрення та року вирощування формував найвищу врожайність зеленої маси. У середньому за три роки досліджень (2016–2018) маса листя посівного еспарцету від загальної маси зразка з 10 рослин становила 28,7 %, стебла – 64,0 %, суцвіття – 7,3%, закавказького – відповідно 31,9, 61,5 і 6,6 %, піщаного – 33,9, 59,3 і 6,8 %.

Наведено результати оцінювання ризику перевищення дозового навантаження на населення Народицького району за величиною радіоактивного забруднення природного травостою залежно від ґрунтових умов. Встановлено дестабілізуючі чинники міграції радіонуклідів у системі «ґрунт – травостій». Одержані результати як базові можуть використовуватись для обґрунтування зміни статусу населених пунктів, визначення черговості реабілітації земель, планування та цілеспрямованого впровадження контрзаходів для виробництва екологічно безпечної сільськогосподарської продукції., Приведены результаты оценки риска превышения дозовой нагрузки населения Народичского района за величиной радиоактивного загрязнения естественного травостоя, в зависимости от почвенных условий. Установлены дестабилизирующие факторы процесса миграции радионуклидов в системе «почва – травостой». Полученные результаты могут использоваться для обоснования изменения статуса населенных пунктов, определения очередности реабилитации земель, планирования и целенаправленного применения контрмер для производства экологически чистой сельскохозяйственной продукции., The results of estimation of risk of exceeding of the dose loading of population of Narodickogo of district are resulted, after variation of radiocontammant of natural to gass, depending on ground terms. The destabilizing factors of migration of radionuclides are set in the system of «soil – gass». The received results can be used for a substantiation of change of the status of settlements, definition of sequence of rehabilitation of the grounds, planning and purposeful application of counter-measures for qualitative agricultural production on critical territories in future.

Представлено результати досліджень динаміки агрофізичних показників сірого лісового грунту, що знаходиться у стані перелогу. Встановлено, що після явища «сезонної цементації», яке чітко простежується спочатку трансформації ріллі у переліг, на 7–9 роки спостерігається процес розущільнення грунту з наступним поліпшенням його агрофізичного стану. Неконтрольований процес фітоценогенезу перелогу в цей період супроводжується зниженням продуктивності та кормової цінності травостою., The paper presents the investigation results related to the dynamics of the agrophysical indices of grey forest soil under fallow. It has been established that after the so-called «seasonal cementation» which is, vividly manifested in the transformation of tillage info fallow, at first, after 7–9 years one can observe the process of the soil decompaction with the subsequent improvement of its agrophysical state. In this period of time the uncontrollable process of the fallow photosynthesis is accompanied with the increase in the grass stand yielding capacity and nutritive value., Представлены результаты исследований динамики агрофизических показателей серой лесной почвы, которая находится в состоянии перелога. Установлено, что после явления «сезонной цементации», которое четко проявляется сначала трансформации пашни в перелог, на 7–9-ый год наблюдается процесс разуплотнения почвы с последующим улучшением ее агрофизического состояния. Бесконтрольный процесс фитоценогенеза перелога в этот период сопровождается снижением продуктивности и кормовой ценности его травостоя.

Одним з важливих елементів використання пасовищ є встановлення оптимального навантаження тварин. Аналіз літератури у напрямі оптимізації навантаження тварин свідчить про те, що при його зростанні на пасовище обмежуються селективний вибір корму худобою та рівні його споживання і, як наслідок – знижується продуктивність. З іншого боку при цьому відбувається спад індивідуальної продуктивності тварин до якої призводить збільшення частки перерослих, перестиглих рослин у травостої, які відрізняються низькою поживністю та обмеженим споживанням тваринами., Одним из важных элементов использования пастбищ является установление оптимальной нагрузки животных. Анализ литературы в направлении оптимизации нагрузки животных свидетельствует о том, что при ее росте на пастбище ограничиваются селективный выбор корма скота и уровни его потребления и, как следствие – снижается производительность. С другой стороны при этом происходит спад индивидуальной продуктивности животных к которой приводит увеличение доли переросших, перезрелых растений в травостое, которые отличаются низкой питательностю и ограниченным потреблением животными., One of the important elements of the use of pasture is the establishment of optimal load of animals. Analysis of literature in the direction of optimizing the load of animals suggests that, with its increase in pasture the selective choice of feed by livestock and level of its using are limited and, as a consequence, productivity is reduced. On the other hand, there is a decrease in the individual productivity of animals, which leads to an increase in the proportion of overgrown, overlapping plants in the grass, which are characterized by low nutrition and limited using of animals.

Показано вплив різних способів обробітку ґрунту та удобрення природного кормового угіддя на продуктивність злакового травостою багаторічних трав і накопичення ним радіонуклідів., Показано влияние разных способов обработки почвы и удобрения естественного кормового угодья на продуктивность злакового травостоя многолетних трав и накопление им радионуклидов., The paper deals with the effects of various methods and of cultivating and fertilizing natural forage lands on the productivity of forage cereals and radionuclide accumulation in them.