The aim of the study was to determine the characteristics of biochemical changes in localized scleroderma based on the analysis and evaluation of dysmetabolic disorders of homeostasis from the standpoint of the individual characteristics of patients.Materials and methods. Under our supervision there were 107 patients with localized scleroderma in the acute stage who were hospitalized in the Department of Dermatology of the State Institution “Institute of Dermatology and Venereology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine” from 2014 to 2018. All patients were randomly assigned to 3 groups comparable in all parameters — the main group and two comparison groups. The main group consisted of 33 (34.01 %) localized scleroderma patients who received complex treatment; in the І group - 34 (35.05 %) patients who received only traditional therapy; in group II - 30 (30.92 %) patients who received treatment according to the scheme, which included traditional therapy with the addition of thiotriazoline.The study of the concentration of C-reactive protein (CRP) was performed by quantitative immunoturbidimetry according to OP. Shevchenko (1997); serum protein fractions - by electrophoresis on agarose gel plates by the method of S.S. Chernecky, V.J. Berger (2008); total lipids - by V.N. Titovu, M.G. Tvorogova (1992); high-density lipoproteins, triglycerides, beta-lipoproteins - by S.E. Severin (1977);cholesterol concentration - according to D. Vaidya (2005); the atherogenic coefficient was calculated by the formula: CA = (total cholesterol - HDL) / HDL); determination of serum magnesium and chlorine using colorimetric analysis (A.Sh. Byshevsky, OA Tersenov, 1994).Results. In the studied groups of patients with OSD and in healthy donors, a study was made of the level of C-reactive protein (CRP., The concentration of which in patients with OSD in the exacerbation stage reached 44 g / l before treatment, after conducting a course of appropriate drug therapy in each study group amounted to: in group II, the comparison group — 38 g / l, in group I, the comparison group — 30 g / l, and in the main group — 16 g / l, which are closest to the level of CRP in healthy donors and indicate high efficacy of the treatment we developed a scheme with the inclusion of modern drugs.In the serum of patients of the I and II comparison groups, there was an increase in magnesium content by 1.8 times and a decrease in chlorine level by 1.2 times, which characterizes the presence of deep metabolic disorders in this category of patients, affecting not only immunoreactivity but also water-electrolyte metabolism. The magnesium content and the level of chlorine in the blood serum of the patients of the main group did not significantly differ from the control and was 2 times lower in comparison with the concentration of these indicators in the group of patients with SJD before treatmentConcentration of cholesterol was lower in the OSD group before treatment and in the comparison groups - an average of 1.8 times. Also noted increase in the concentration of high density lipoprotein - an average of 2.7 times. The concentration of triglycerides was minimal in the CSF group before treatment and was 0.4 ± 0.03 mol / L, which was 5.4 times lower in the control group of healthy donors and 4 times lower than in the main group of patients.Conclusion. Based on the conducted research, a number of features of biochemical parameters were revealed, which indicate that localized scleroderma is accompanied by disturbances of the biochemical link of homeostasis. The change in the ratio of lipid and protein fractions indicates a violation of the regulatory and regenerative functions at the level of the structural organization of cell membranes, and an increase in the magnesium content and a decrease in the level of chlorine — deep metabolic disorders in this category of patients, Целью исследования было определение особенностей биохимических изменений при ограниченной склеродермии (ОСД) на основании анализа и оценки дисметаболических расстройств гомеостаза с позиций индивидуальных особенностей пациентов.Материалы и методы. Под нашим наблюдением было 107 больных ОСД в стадии обострения, находившихся на стационарном лечении в отделении дерматологии ГУ “Институт дерматологии и венерологии НАМН Украины” с 2014 по 2018 гг. Все пациенты случайным образом были распределены на 3 сопоставимые по всем параметрам группы – основную и две группы сравнения. В основную группу вошли 33 (34,01 %) больных ОСД, получавших комплексное лечение; в І группу - 34 (35, 05 %) пациента, получавших только традиционную терапию; во ІІ группу - 30 (30,92 %) больных, получавших лечение по схеме, которая включала традиционную терапию с добавлением тиотриазолина.Исследование концентрации С-реактивного белка (СРБ) проводили количественным методом иммунотурбидиметрии по О. П. Шевченко (1997); белковых фракций сыворотки крови - методом электрофореза на пластинках в агарозном геле по методике С. С. Chernecky, В. J. Berger (2008); общих липидов - по В. Н. Титову, М. Г. Твороговой (1992); липопротеидов высокой плотности, триглицеридов, бета-липопротеидов – по С. Е. Северину (1977); концентрацию холестерина – по D. Vaidya (2005); коэффициент атерогенности рассчитывали по формуле: КА = (общий ХС – ЛПВП)/ЛПВП); определение магния и хлора сыворотки крови – с помощью колориметрического анализа (А.Ш. Бышевский, О.А. Терсенов, 1994).Результаты. В исследуемых группах больных ОСД и у здоровых доноров проведено исследование уровня С-реактивного белка (СРБ., концентрация которого у больных ОСД в стадии обострения до проведения лечения достигала уровня 44 мг/л, после проведения курса соответствующей лекарственной терапии в каждой исследуемой группе показатели СРБ составили: во ІІ группе сравнения – 38м г/л, в І группе сравнения – 30м г/л, а в основной группе – 16 мг/л, которые являются наиболее близкими к уровню СРБ у здоровых доноров и указывают на высокую эффективность проведенного лечения по разработанной нами схеме с включением современных препаратов.В сыворотке крови больных І и II групп сравнения отмечали повышение содержания магния в 1,8 раза и снижение уровня хлора в 1,2 раза, что характеризует наличие глубоких метаболических нарушений у данной категории больных, затрагивающих не только иммунореактивность но и водно-электролитный обмен. Содержание магния и уровень хлора в сыворотке крови больных основной группы достоверно не отличались от контроля и было позитивно ниже в 2 раза по сравнению с концентрацией этих показателей в группе больных с ОСД до лечения.Концентрация холестерина была пониженной в группе ОСД к лечению и в группах сравнения - в среднем в 1,8 раза. Также отмечали рост концентрации липопротеидов высокой плотности - в среднем в 2,7 раза. Концентрация триглицеридов была минимальной в группе ОСД к лечению и составила 0,4 ± 0,03 моль / л, что в 5,4 раза было ниже, в контрольной группе здоровых доноров и в 4 раза ниже, чем в основной группе пациентов.Выводы. На основании проведенных исследований был выявлен ряд особенностей биохимических показателей, которые свидетельствуют, что ОСД сопровождается нарушениями биохимического звена гомеостаза. Изменение соотношения липидных и белковых фракций указывает на нарушение регуляторных и регенеративных функций на уровне структурной организации клеточных мембран, а повышение содержания магния и снижение уровня хлора - на глубокие метаболические нарушения у данной категории пациентов, Метою дослідження було визначення особливостей біохімічних змін при ОСД на підставі аналізу та оцінки дисметаболічних розладів гомеостазу із позицій індивідуальних особливостей пацієнтів.Матеріали та методи. Під нашим спостереженням було 107 хворих ОСД в стадії загострення, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні дерматології ДУ "Інститут дерматології та венерології НАМН України" з 2014 по 2018 рр. Всі пацієнти випадковим чином були розподілені на 3 зіставні за всіма параметрами групи - основну і дві групи порівняння. До основної групи увійшли 33 (34,01 %) хворих ОСД, які отримували комплексне лікування; в І групу - 34 (35, 05 %) пацієнта, які отримували тільки традиційну терапію; у ІІ групу - 30 (30,92 %) хворих, які отримували лікування за схемою, яка включала традиційну терапію з додаванням тіотриазоліну.Дослідження концентрації С-реактивного білка (СРБ) проводили кількісним методом іммунотурбідіметріі по О.П. Шевченко (1997); білкових фракцій сироватки крові - методом електрофорезу на пластинках в агарозному гелі за методикою С.С. Chernecky, В.J. Berger (2008); загальних ліпідів - по В.Н. Титову, М.Г. Творогова (1992); ліпопротеїдів високої щільності, тригліцеридів, бета-ліпопротеїдів - по С.Є. Северину (1977); концентрацію холестерину - по D. Vaidya (2005); коефіцієнт атерогенності розраховували за формулою: КА = (загальний ХС - ЛПВЩ) / ЛПВЩ); визначення магнію і хлору сироватки крові - за допомогою колориметрического аналізу (А.Ш. Бишівський, О.А. Терсенов, 1994).Результати. У досліджуваних групах хворих на ОСД і у здорових донорів проведено дослідження рівня С-реактивного білка (СРБ), концентрація якого у хворих на ОСД в стадії загострення до проведення лікування досягала рівня 44 г / л, після проведення курсу відповідної лікарської терапії в кожній досліджуваній групі показники СРБ склали: у ІІ групі порівняння - 38 г / л, в І групі порівняння - 30 г / л, а в основній групі - 16 г / л, що є найближчими до рівня СРБ у здорових донорів і вказують на високу ефективність проведеного лікування за розробленою нами схемою з включенням сучасних препаратов.У сироватці крові хворих І і II груп порівняння відзначали підвищення вмісту магнію в 1,8 рази і зниження рівня хлору в 1,2 рази, що характеризує наявність глибоких метаболічних порушень у даної категорії хворих, які зачіпають не тільки иммунореактивность але і водно-електролітний обмін. Зміст магнію і рівень хлору в сироватці крові хворих основної групи достовірно не відрізнялися від контролю і було позитивно нижче в 2 рази в порівнянні з концентрацією цих показників в групі хворих з ОСД до лікування.Концентрація холестерину була зниженою в групі ОСД до лікування і в групах порівняння - в середньому в 1,8 рази. Також відзначали зростання концентрації ліпопротеїдів високої щільності - в середньому в 2,7 рази. Концентрація тригліцеридів була мінімальною в групі ОСД до лікування і становила 0,4 ± 0,03 моль / л, що в 5,4 рази було нижче, в контрольній групі здорових донорів і в 4 рази нижче, ніж в основній групі пацієнтів.Висновки. На підставі проведених досліджень було виявлено ряд особливостей біохімічних показників, які свідчать, що ОСД супроводжується порушеннями біохімічної ланки гомеостазу. Зміна співвідношення ліпідних і білкових фракцій вказує на порушення регуляторних і регенеративних функцій на рівні структурної організації клітинних мембран, а підвищення вмісту магнію і зниження рівня хлору - на глибокі метаболічні порушення у даній категорії пацієнтів